Психолого-фізіологічні особливості учнів 5-го класу



Скачати 176.66 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір176.66 Kb.
Психолого-фізіологічні особливості учнів 5-го класу

З першого вересня 2013 року відповідно до нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти учні 5-х класів розпочинають вивчення навчального предмету «Інформатика». Вперше вивчення інформатики включено до інваріантної складової навчального плану з такого раннього віку. Значна частина вчителів інформатики України здійснювала навчання інформатики лише в старшій школі і не знайома з особливостями організації навчального процесу в 5-9 класах. Але й для тих, хто має такий досвід, не буде зайвим ще раз звернутися до проблем, що характерні для учнів 5 класу і які пов’язані із значними фізіологічними змінами організму п’ятикласників та перебудовою їхньої психіки при переході з початкової до основної школи.




Вони (підлітки) сьогодні обожнюють розкіш, у них погані манери і немає ніякої поваги до авторитетів, вони висловлюють неповагу до старших, тиняються без діла і постійно пліткують. Вони весь час сперечаються з батьками, вони постійно втручаються в розмови і привертають до себе увагу, вони ненажерливі і тиранять вчителів ...

Сократ
Дослідженнями визначних вчених Л.С. Виготського, Жана Піаже, Е. Еріксона, Д.Б. Ельконіна, Г.С. Костюка та інших визначені основні закономірності розвитку учнів молодшого підліткового віку.

Так, Л.С. Виготський [1] виділив дві основні лінії, за якими йде розвиток і формування особистості. Одна – лінія фізичного розвитку та статевого дозрівання, друга – лінія соціально-культурного розвитку. Він стверджує, що не зважаючи на те, що в ході становлення особистість проходить одні і ті ж фази та етапи розвитку, для кожної дитини вони можуть наступати в різний час. Тобто, «паспортний» вік (кількість років) не завжди відповідає «реальному» віку. І дві дитини, що мають однакову кількість років від народження, можуть знаходитись на різних етапах психічного розвитку. Особливо ця різниця помітна в ранньому підлітковому віці, або точніше, при переході від дитинства (6-10 років) до підліткового віку (11-15 років). Що саме і припадає на перехід з початкової школи у основну.

Узагальнюючи роботи по періодизації розвитку психіки й особистості дитини, Дуткевич Т.В. [2] пропонує схематичну психологічну характеристику вікових періодів розвитку дитини від народження до моменту закінчення школи (таблиця 1).

Таблиця 1

Характеристика вікових періодів психічного та особистісного розвитку дитини


Вікові періоди


Соціальна ситуація

Провідна діяльність

Новоутворення

У структурі особистості

У психічних процесах

Немовлячий вік:

до 1 року



всі потреби дитини задовольняє дорослий, повна залежність

безпосередньо емоційне спілкування з дорослими

потреба в спілкуванні з іншими, емоційне ставлення до них

перцептивні дії (сприймання), хапання, сенсомоторні дії

Ранній вік:

1–3 років



співпраця дитини з дорослими в оволодінні побутовими предметами

предметно-маніпулятивна

гра


мовлення і свідомість

наочно-дійове мислення,

сприймання



Дошкільний вік: 3–7 років


вимоги дорослих пов’язані зі вступом до школи

сюжетно-рольова гра


підпорядкування

мотивів, етичні норми, прагнення до суспільно-значущої

діяльності


елементи довільної поведінки

Молодший шкільний вік: 7–11 років

вступ до школи, розширення кола спілкування дитини, вимоги дорослих

пов’язані з навчанням



навчальна діяльність


сприймання і виконання навчальної діяльності як суспільно-значущої; пізнавальні інтереси, норми взаємин

теоретичне мислення,

рефлексія, внутрішній

план діяльності


Підлітковий (молодший підлітковий): 11–14 років


обмеження дорослим прагнення дитини до самостійності, бажання спілкуватися з ровесниками, суспільні обов’язки

повноліття, інтимно-особистісне спілкування

почуття дорослості, інтерес до проблем світогляду, власної особистості, до статусу в суспільстві, плани на майбутнє

самостійний аналіз соціальних явищ

Ранній юнацький (старший підлітковий): 14–18 років

професійна підготовка, політичні, юридичні права, як у дорослих

навчально-професійна


відповідальність, самодіяльність, реальне уявлення про майбутнє, готовність до професійного самовизначення

професійне спрямування в пізнавальних інтересах

Не вдаючись у деталізацію інших періодів, слід зауважити, що учні 5-го класу якраз знаходяться на межі між молодшим шкільним віком і підлітковим. А враховуючи, що за оцінками багатьох психологів підлітковий період розпочинається в значної частини дітей з 10 років, то в період під час переходу від одного періоду розвитку до іншого дитина переживає кризу. ? не зрозумів причинно-наслідкові висновки цього речення. При чому тут до кризи дитини саме вік 10 років? Можливо, не вистачає тези про те, що кожна зміна періоду супроводжується кризою у дитини. І 10 років – це за рік до завершення періоду (11 років). Рік – це багато, можливо варто сказати про тривалість кризи або час її настання (А) І наскільки безболісним і швидким буде цей? який саме? процес протікання кризи? багато в чому залежить від педагогів. Не вистачає підсумків після твердження про кризу. І це твердження не пов’язане з наступним блоком, по якому висновки є. Може взагалі цей абзац замінити одним реченням – З огляду на дані таблиці, вчителям слід зважати на те, що саме у період 10-11 років (5 клас) психіка учнів потерпає певної кризи

Перехід від дитини до підлітка характеризується значними змінами фізичного стану та протікання фізіологічних процесів – треба змінити назву в заголовку. Відбувається інтенсивне збільшення довжини і маси тіла, в основному за рахунок подовження кінцівок. При цьому грудна клітка, як правило, не встигає збільшуватись пропорційно до збільшення інших частин тіла. Підлітки часто виглядають незграбно; як правило, соромляться власної зовнішності [6]. Серцево-судинна система також інтенсивно розвивається, але також не завжди встигає за анатомічними змінами, що разом із посиленою діяльністю органів внутрішньої секреції приводить до перебоїв кровообігу – підвищення кров’яного тиску, нерівномірності серцевого ритму тощо. Внаслідок цього діти можуть швидко втомлюватись, відчувати слабкість, напади головного болю, а також тимчасові порушення роботи центральної нервової системи, наприклад, порушення координації рухів.

У цьому віці розпочинається перехід до так званої пубертальної (лат. pubertatis – статева зрілість) фази розвитку дитини. Як правило ця фаза (звичайно) спостерігається у віці з 12 до 14 років, однак, внаслідок значної різниці у розвитку, якраз у 5-му класі ми можемо можна спостерігати підлітків (особливо дівчат), у яких ця фаза вже розпочалася, і дітей? вище – підлітків можна залишити, для яких вона розпочнеться через 2-3 роки? а як ми заздалегідь знаємо, що саме через 2-3, а не 1-2 або 0,5-1? може просто - ПІЗНІШЕ. так

У ході статевого дозрівання підліток переживає негативні і позитивні зміни. До негативних відносять: більшість з цього вище вже було описано, чи варто повторювати. Залишити або вище, або тут


  • витягування тіла і можлива диспропорційність в розмірах його частин;

  • порушення координації рухів;

  • загальмовується мова та реакції на подразники;

  • високий рівень втомлюваності та низький рівень працездатності;

  • підвищена збудливість нервової системи (руховий неспокій);

  • тимчасові запаморочення та погіршення пам’яті;

  • висока можливість викривлення хребта (сколіоз) тощо.

А до позитивних? На яких міг би зіграти вчитель! Так ага

У цей час починає формуватись чітка диференціація за статтю, критичне ставлення до власної зовнішності. Доволі часто має місце різка зміна настрою, неадекватна реакція на критичні зауваження, особливо пов’язані із оцінкою їх зовнішності чи інших якостей особистості, хизування недоліками, збільшення здійснення немотивованих вчинків. Збільшується можливість проявів асоціальної поведінки, потяг і здатність до героїчних вчинків.

При негативному варіанті розвитку формується відчуття власної неповноцінності, яке спочатку виникає як усвідомлення своєї неспроможності у вирішенні якихось конкретних задач.


Ви говорите:

  - Діти нас стомлюють.

  Ви праві.

  Ви пояснюєте:

 - Треба опускатися до їх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися.

  Помиляєтеся! Не від цього ми втомлюємося. А від того, що треба підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягтися.

  Щоб не образити.

Януш Корчак


Враховуючи ці зміни, вчитель при спілкуванні з дітьми повинен проявити максимум педагогічного такту, розуміння їх проблем стану і претензій. Не слід на прояви норовистості, упертості, негативізму відповідати заборонами та покараннями, але і бути занадто ліберальними теж не слід. Найкращий вихід – це серйозна розмова «на рівних», у ході якого? якої ви? вчитель повинні вислухати аргументи та пояснення дитини і спробувати пояснити свої вимоги.

Ні в якому разі не слід допускати приниження гідності особистості. У цей віковий період підлітки максимально хочуть підтвердити власну самостійність («Я вже не дитина»), у них змінюються особистісно-значущі орієнтири. На перший план виходіть відносити виходять відносини з однолітками, їх? їхня оцінка стає для підлітка доволі часто важливішою від? ніж оцінки педагогів і батьків.

Вчитель повинен враховувати ці вікові особливості і організовувати навчальний? навчально-виховний процес з використанням прагнення учня до самовираження і самоствердження, через різноманітні «ситуації успіху», через підбір практичних самостійних завдань, що забезпечують формування почуття впевненості в своїх силах і здібностях, здатність покладатися на себе, формування способів організації діяльності, які дозволяють учневі і надалі справлятися з труднощами в навчанні. Можливо тут зазначити і потребу в організації вправ для виконання у співпраці з однолітками, оскільки їх оцінки стають важливими так, звернути увагу на те, що потрібно запроваджувати колективні та групові форми роботи

Саме такі рекомендації ми даємо і при роботі з 10-11-класниками. Що ж відрізняється? Так вони ж теж підлітки, а в 5 класі все це тільки запроваджується

Поряд з проблемами ?? навряд чи проблемами, з особливостями/рекомендаціями в організації навчального процесу, що були розглянути вище, вчитель, який не має досвіду роботи з п’ятикласниками, як правило, стикається? зустрічається з проблемами, що пов’язані з рівнем їх розумового розвитку. Учитель не розуміє, чому учні не можуть виконати класифікацію здавалося б простіших? простих об’єктів, зробити узагальнення прослуханого чи підготувати повідомлення про перспективи розвитку інформатики.

Справа не тільки в тому, що учні 5-го класу знають менше, ніж учні 10-го класу, а в іншому рівні сформованості абстрактного мислення, іншому рівні оволодіння операціями аналізу та синтезу.


Не можна чомусь? чогось навчити людину, можна тільки допомогти йому виявити це усередині себе.

Галілео Галілей


До цього місця текст сприймався непогано, було чітко сформульовані причини і поради, як уникнути негативів. Далі йдуть зарозумілі теоретичні викладки, які мало зрозумілі і мало чим будуть корисними звичайному вчителю. Пропоную спростити і більше перевести у практичну площину.

Визначний швейцарський психолог Жан Піаже (1896 - 1980) у результаті багаторічних досліджень сформулював і обґрунтував гіпотезу про ступені (стадії) інтелектуального розвитку дитини і підлітка. Відповідно до цієї гіпотези він виділив [4] ? посилання посеред речення? заважає! так три періоди розвитку пізнавальних функцій: сенсомоторний період до появи мови, період конкретних операцій, в якому виділив підперіод підготовки до реалізації операцій (дооператорний період), який в середньому триває з 1,5–2 років до 6-7, та підперіод конкретних операцій – з 7-8 років до 11-12 років, і період формальних операцій курсив? - з 11-12 до 14-15 років. ? складно сприймається - варто в табличку або багаторівневим списком табличкою, як було вище Разом з тим, Піаже зазначив, що якщо послідовність періодів є сталою, то середній вік дітей, які проходять той чи інший період може мати доволі значні коливання (в залежності) залежно від соціального оточення, в якому розвивається дитина.

У ході своїх досліджень Піаже висловив думку, що логічне мислення не є вродженим, а розвивається поступово з розвитком дитини. І одним з головних завдань для себе швейцарський психолог поставив вивчити механізми логічних операцій, поступове виникнення стабільних логічних структур інтелекту [5] останнє речення видалити.

Спираючись на емпіричні факти, Піаже помітив, що перед тим, як дитина оволодіває опановує логічними операціями, вона виконує об'єднання об’єктів і дій (знаходить захований предмет, збирає пірамідку (і т.п. ) тощо), які в свою чергу породжують арифметичні, геометричні і елементарні фізичні групи мисленневих операцій. ? як на мене - складне і не зрозуміле речення порушена хронологія і не зрозуміло, що є останнім – логічні операції чи групи мисленневих операцій Створення таких груп Піаже розглядав (в якості) як основу, а не результат(у) формування логічних операцій. Будь-яка класифікація, будь-яка сукупність (серія) об’єктів, розміщених (у відповідності) відповідно до їх відношень, будь-яка система родових зв’язків, будь-яке родове дерево, будь-яка шкала цінностей – це різні групи операцій. ? не зрозумів: СИСТЕМА зв’язків - це ГРУПА ОПЕРАЦІЙ? може - це результат виконання груп операцій так Подальші дослідження вченого були спрямовані на встановленні факторів формування у дитини логічних операцій? формуються ОПЕРАЦІЇ чи ВМІННЯ ЇХ ВИКОНУВАТИ? Так класифікації, узагальнення (і т.д. ) та ін. наскільки суттєво, що є першим – групи операцій (без наведеного означення) чи логічні операції (також без їх означення)? До того ж, не зрозуміло, про який період йдеться – може, дошкільний (збирає пірамідку) цей абзац видалити, мета статті не періоди розвитку логічного мислення, а 5 класники

З розвитком інтелекту дитина може здійснювати? виконувати? все більше і більше різних рівнів груп операцій? може ГРУП ОПЕРАЦІЙ РІЗНИХ РІВНІВ? – класифікацію, узагальнення, заміщення, встановлення симетрії? тут вони перераховані за рівнями?. Ці групи операцій Піаже називає логіко-арифметичними. Крім них існує другий тип груп? чого?, які визначаються як інфралогічні. Вони призначені для аналізу і нового синтезу самого об'єкта. Цими об'єднаннями? це що таке? дитина оволодіває паралельно? з чим?, але з певним запізненням у часі. Кожному типу відповідає? має? вісім видів груп операцій. На найвищому рівні розвитку дитина вільно виконує всі 16 видів груп операцій? Як це - ВИКОНУЄ 16 ВИДІВ ГРУП ОПЕРАЦІЙ? І що це за 16 груп – може їх досягнення є метою навчання? Бажано їх назвати над висловлюваннями і гіпотезами незалежно від їх змісту. ? Дуже затеоретизований абзац згодна з ЙЯ теж видалити

Як уже зазначалося, процес розвитку інтелекту за Піаже проходить три періоди, у ході яких відбувається зародження і становлення трьох основних структур. Спочатку формуються сенсомоторні структури, потім виникають і досягають відповідного рівня структури конкретних операцій – системи дій, які виконуються в мозку, але з опорою на зовнішні, наочні дані. Після цього відкриваються можливості для формування формальних (абстрактних) операцій. Це період становлення формальної логіки, гіпотетико-дедуктивних суджень (таблиця 2).

У попередніх абзацах багато складної теорії, яка нічого не скаже учителю-практику. Пропоную спростити, скоротити і подати у більш практичному викладенні так так, кілька абзаців попередніх видалити

Таблиця 2.



Класифікація стадій розвитку інтелекту за Ж. Піаже

Період

Підперіод

Стадії

Вік

Сенсомоторний

Концентрації на власному тілі

Вправи рефлексів

0-1 тиждень

Перші навички і перші реакції обертання

1—4,5 місяці

Координація зору і хапання. Вторинні реакції обертання

4,5—8-9 місяці

Об’єктивації практичного інтелекту

Диференціація засобів і мети. Початок практичного інтелекту

8-9—11-12 місяці

Диференціація схем дій завдяки третинним круговим реакціям. Поява нових засобів для досягнення мети

11-12—18 місяці

Початок інтеріоризації (перетворення зовнішніх, реальних дій на внутрішні розумові дії) схем діяльності? і вирішення окремих проблем методом дедукції

18—24 місяці

Конкретних операцій

Дооперативний

Поява символьної функції. Початок інтеріоризації схем діяльності

2—4 роки

Інтуїтивне мислення, що спирається на сприйняття

4—6 років

Інтуїтивне мислення, що спирається на більш детальне представлення про об’єкти

6—8 років

Оперування конкретними операціями

Прості операції (класифікація, узагальнення, взаємно однозначна відповідність)

8—10 років

Системи конкретних операцій (система координат, проективні поняття)

9—12 років

Репрезентативний інтелект вище це названо період формальних операцій

Становлення формальних операцій

Гіпотетико-дедуктивна логіка і комбінаторика

12—14 років

Досягнення формальних операцій

Структура "решітки" і група чотирьох трансформацій (пряма і зворотна? обернена? операції, операція реципрокності (взаємності) і корелятивна операція)

13—14 років

Може не потрібно про всі роки. А тільки шкільні роки?
Розвиток мислення за Піаже – це перехід від більш низької стадії до більш високої. Попередня стадія завжди готує наступну. Так конкретні операції є основою формальних операцій і одночасно їх складовою. У розвитку проходить не просте заміщення більш низької стадії на більш високу, а інтеграція структур, що сформувалися раніше, в нові. Попередня стадія перебудовується на більш високому рівні. видалити

Пізнання дійсності завжди залежить від переважаючих мисленневих структур. Знання дитини про об’єкт буде мати різний зміст (в залежності) залежно від стадії розвитку, на який знаходиться дитина. Наприклад? Це слід знати при визначенні змісту і методів навчання, щоб відрізняти просте натаскування від розвитку.

Піаже стверджував [2], що для дитини, яка знаходиться на стадії доопераційного розвитку (до 7-8 років) недоступні операції - зворотні внутрішні дії (наприклад, додавання і віднімання? вже давно діти цього віку виконують не тільки додавання-віднімання, а й множення-ділення, або твердження, що відстань між пунктами А і В та В і А однакові, і т.д.). Це зумовлює відсутність у дитини розуміння поняття транзитивності (А≤С, якщо А≤В і В≤С) ? не зрозумів, при чому транзитивність до попередніх прикладів - її там немає! АВ = ВА - це симетричність, а не транзитивність та законів збереження (дитина цього періоду вважає, що якщо змінюється форма предмету, наприклад пластилінової кульки, то змінюється кількість речовини і вага предмету). Видалити початок абзаца Між 7-8 та 11-12 роками у дитини встановлюється логіка зворотних дій, таких як система класифікації, система узагальнень, побудова натуральних чисел? як це?, поняття вимірювання довжин і поверхонь? може площ?, розуміння просторової перспективи, окремих загальних видів причинності (передача руху через проміжні ланки) та ін. ? не зрозумів - при чому тут ЗВОРОТНІ ДІЇ

Декілька ознак відрізняють цю? яку ЦЮ? логіку від логіки, що встановлюється в підлітковому періоді. Ці операції які – названі вище чи інші? є конкретними і дитина розмірковує в термінах об’єктів, а не за допомогою гіпотез а це вже ознака підліткового періоду?, які можуть бути сформульовані ще до встановлення їх істинності або хибності. Ці два речення видалити Операції класифікації та встановлення відношень між об’єктами або обчислення значень їх властивостей завжди виконуються шляхом співвідношення двох суміжних елементів? не зрозуміле закінчення речення. Діти ще не можуть зв’язати будь-які два об’єкти, як в комбінаторній системі. У якому з двох порівнюваних періодів?

Як уже зазначалося, Піаже стверджував, що на швидкість проходження всіх стадій інтелектуального розвитку, крім біологічних задатків, дуже сильний вплив має певне соціальне середовище, в якому розвивається дитина, а також цілеспрямовані навчальні дії. Якщо в процесі навчання в шкільний період не будуть сформовані вміння реалізовувати певні мисленневі операції, то доросла людина не зможе реалізувати дії, які доступні дитині в 12-14 років.

Вчителю слід зважати на рівень сформованості формальних операцій учнів 5-го класу і, відповідно до сформованої Л.С. Вигодским теорії «зон найближчого розвитку», підбирати завдання, які б сприяли розвитку мислення школярів, а не приводили до формалізації знань, отриманих заучуванням певних тверджень без їх розуміння. А отут бажано більш конкретні поради: назвати ці самі формальні операції (вище вони чітко не окреслені) та навести приклади завдань, які сприяють розвитку мислення і які призводять до формалізації.



Література

  1. Выготский Л.С. Педология подростка. – М.: ИЗДАНИЕ БЮРО ЗАОЧНОГО ОБУЧЕНИЯ ПРИ ПЕДФАКЕ, 1929. – 172 с. Вірно, що назва великими?

  2. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 424 с.

  3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.

  4. Piaget J. Intellectual Evolution from Adolescence to Adulthood // Human Development. –1972. V. 15. №1. P. 1 – 12.

  5. Пиаже Ж. Избранные педагогические труды. - М.: Просвещение, 1969. - 659 с.

  6. Поліщук В.М. Вікова і педагогічна психологія : навчальний посібник. – Вид. 3-тє, виправ. – Суми : Університетська книга, 2010. – 352 с.

  7. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. — М.: Педагогика, 1989. 560 с.: ил. — (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).


Основные задачи психолого-педагогического развития учащихся в 5-6классе:

  • Формирование мотивов учения (осуществляется через внедрение новых предметов, в том числе уроков информатики),

  • Развитие устойчивых познавательных потребностей и интересов,

  • Развитие продуктивных навыков и приемов учебной деятельности, умение учиться,

  • Раскрытие индивидуальных способностей и особенностей,

  • Становление адекватной самооценки, развитие критичности к себе и к окружающим людям,

  • Усвоение социальных норм, нравственное развитие личности,

  • Развитие навыков общения со сверстниками, установление прочных дружеских связей.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка