Психологічні причини та шляхи подолання агресії в освітньому середовищі



Скачати 434.19 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації13.04.2016
Розмір434.19 Kb.
#5607
  1   2   3




Євтушевська Таїсія Семенівна, методист Канівського міського методичного кабінету


ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ АГРЕСІЇ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Проект засідання педагогічної ради
Актуальність та доцільність обраної теми.

Світ став украй небезпечний у багатьох відносинах. На першому місці у низці дестабілізуючих чинників стоїть ескалація агресії у різних формах. Важко уявити собі газету, статтю, часопис або програму новин, де не було б повідомлення про акт агресії чи насильства. Статистика свідчить: з якою частотою люди ранять, вбивають одне одного, приносять біль і страждання ближнім. Насильство процвітає. З року в рік збільшується кількість терористів в усьому світі. У країнах спалахують війни. Нині деякі держави мають можливість змести з лиця землі все живе, завдяки застосуванню сучасних потужних видів озброєння. Усе це може призвести до глобальної катастрофи.

В останній час через нестабільну ситуацію у країні, затяжну економічну кризу рівень життя населення різко знизився. Люди мають затримки по виплатах заробітної плати, немає стимулу працювати. Чимало їх не мають можливості заробити гроші, а ціни на товари все підвищуються й підвищуються. Усе це природно віддзеркалюється в населенні та його стосунках. Люди стали дратівливими, агресивними. Через неприємності на роботі вони «зривають зло» на своїх близьких, що зумовлює скандали у сімʼях, збільшення кількості розводів.

У цих тенденціях неможливо не визнати, що насильство і конфлікт відносяться до найсерйозніших проблем, яки сьогодні має людство. Збільшується кількість приводів агресивної поведінки в закладі, вербальна агресія прогресує.



У звʼязку з цим варто розібратися, чому саме люді діють агресивно, які заходи необхідно ухвалити, щоб уникнути або взяти під контроль подібну деструктивну поведінку. Це формує актуальність і доцільність аналізу проблеми людської агресії на засіданні педради.

Мета:

    1. Визначити суть понять «агресивність», «агресія», види агресії, зовнішні та внутрішні причин її виникнення в освітньому середовищі.

    2. Познайомити педагогів з різними точками зору психологів, вчених на дитячу агресивність, психологічні особливості важковиховуваних підлітків, можливості подолання агресивності.

    3. Виходячи із сучасних тенденцій в еволюції людства, обґрунтувати необхідність цілісного підходу в освітньому процесі, в основі якого лежать принципи Гуманної педагогіки.

    4. Виробити рекомендації для педагогів щодо ефективного спілкування, зменшення агресивних проявів.

    5. Сприяти підвищенню професіоналізму та фахової майстерності практичних психологів, соціальних педагогів, вчителів та педагогів-організаторів усвідомленню обʼєктивної реальності управління гнівом як шляху до власного здоровʼя.

    6. Пропагувати серед педагогів демократичні цінності, визнання права іншого на особисте судження.

    7. Формувати вміння цивілізовано дискутувати, переконувати, не навʼязуючи власної думки; бути активним, не викликаючи роздратування в інших.

    8. Навчитися ідентифікувати мотиви поведінки людини, управляти власним гнівом.

Завдання:

  • розглянути сучасні теоретичні підходи до проблеми агресії в освітньому середовищі;

  • розробити рекомендації для підлітків, батьків, педагогів з ефективного спілкування;

  • вдосконалювати вміння позитивного вирішення педагогічних ситуацій

Очікувані результати в аспекті теми. Після засідання педради учасники зможуть:

  • враховувати принципи, основні прийоми і методи гуманної педагогіки для роботи з агресивними дітьми, батьками, колегами;

  • обґрунтувати обʼєктивну реальність управління гнівом як шляху до власного здоровʼя;

  • набути навички управління стресом та гнівом;

  • обґрунтувати необхідність цілісного підходу в освітньому процесі, в основі якого лежать принципи Гуманної педагогіки;

  • складати рекомендації батькам, учням;

  • дати відповіді на наступні питання:

    1. Які причини виникнення агресії?

    2. Чи може ідентифікація мотивів неправильної поведінки бути кроком до профілактики агресивності?

    3. Яку роботу треба проводити з подолання конфліктності в класному колективі, серед педагогів?

    4. Як ефективно спілкуватися з агресивною дитиною?

Форма проведення: засідання-експлікація з використанням елементів тренінгу.

Функції: інформаційно-аналітична, методична, діагностично-комунікативна.

Методи отримання інформації:

Спостереження.

Анкетування педагогів.

Співбесіди з батьками.

Бліцопитування.




Організація і проведення виставки малюнків.

Вивчення наукової та спеціальної літератури.

Діагностика підлітків, педагогів.

Соціологічне опитування учнів старшої школи.

Виконання домашнього завдання педагогами.


Оформлення та обладнання:

Модель дерева (без листви).

Виставка публікацій, що має шкільна бібліотека .

Виставка дитячих малюнків «Як захистити себе, не образивши інших».

Фрагмент мультфільму режисера Олега Чуркина «Крихітка Єнот» (з 19 сек. - 4 хв. 59 сек.)

Відеофільм «Батьківство в радість» (з Програми «Родина для дитини» Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Державної соціальної служби для сімʼї, дітей та молоді та Державного інституту розвитку сімʼї та молоді)

Проектор, фліпт-чарт, олівці, ватман, маркери, стикери.

Тривалість педагогічної ради за часом 1год. 50 хв.

II етап - етап підготовки.

Підготовку до педагогічної ради одночасно проводять робоча, творчі та динамічні групи разом з адміністрацією, предметні методичні обʼєднання, Рада методичного кабінету. Видається наказ, розробляється план підготовки педагогічної ради, проводяться певні дослідження, спостереження.

Кожна група одержує завдання: вивчити стан проблеми на своїй ділянці. До роботи групи підключаються (допомагають) члени адміністрації, керівники методичних обʼєднань.

Наказ

Від _______________р. № _______


Про підготовку засідання педагогічної ради

«Психологічні причини та шляхи подолання

агресії в освітньому середовищі»

Відповідно до річного плану роботи школи та з метою визначення причин виникнення агресії в освітньому середовищі, шляхів її соціалізації, сприяння підвищенню професіоналізму та фахової майстерності педагогів з усвідомлення обʼєктивної реальності управління гнівом як шляху до власного здоровʼя

НАКАЗУЮ:


  1. Провести засідання педагогічної ради ____ року в приміщенні методичного кабінету школи.

  2. Відповідальним за підготовку засідання педради призначити заступника директора з навчально-виховної роботи .

  3. Затвердити такий склад творчих груп для підготовки засідання педради:

голова групи - директор школи ;

члени групи:

заступники директора з НВР ;

практичний психолог ;

учителя ______________________ _____________ .

Голова Ради методичного кабінету _____________.



  1. Створити робочу групу педагогів, затвердити її склад:

Голова групи ___________________________;

______________________________________ ;

______________________________________ ;

______________________________________ .



  1. Створити динамічну групу, затвердити її склад

Голова групи ___________________________;

______________________________________ ;

______________________________________ ;

______________________________________ .



  1. Створити фокус-групу, затвердити її склад

Модератор , соціальний педагог _________________;

Учні 9-11 класів.



  1. Створити аналітичну групу, затвердити її склад

Голова групи ___________________________;

______________________________________ ;




  1. Відповідальному за підготовку засідання педради, заступникові директора з навчально-виховної роботи _________________________:

8.1. Провести засідання творчих, динамічних та робочої груп, окреслити коло питань та зміст роботи.

8.2. Розробити разом із методичною радою школи робочий план підготовки засідання педради.

8.3. Підготувати проекти виступів.


  1. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор школи_______________________________
План підготовки до засідання педради




Зміст роботи

Завдання

Термін виконання

Виконавці

1

Створити робочу групу в складі (прізвища, ініціали, посади членів групи)

  • Скласти список рекомендованої літератури з теми засідання педради;

  • оформити виставку науково-методичної літератури в шкільному методичному кабінеті;

  • оформити виставку дитячих малюнків;

  • підібрати відеофільми, відео-фрагменти з питань, що розглядатимуться;

  • підготувати електронні презентації в PowerPoint для виступів;

  • підготувати модель дерева

За 1-2 місяці до засідання

Заступник директора з ВР,

бібліотекар, педагог-організатор, учитель інформатики



2

Створити творчу групу в складі (прізвища, ініціали, посади членів групи)

Забезпечити теоретичну компетенцію учасників засідання педагогічної ради щодо психологічних причин агресії в освітньому середовищі, підготувати виступи на педагогічну раду

За 2 місяці до засідання

Директор. Заступники директора з НВР, практичний психолог

3

Створити творчу групу в складі (прізвища, ініціали, посади членів групи)

Розробити рішення педради та скласти рекомендації для педагогів, батьків «Педагогічну скарбничку»

За 2 тижня до засідання

Заступники директора з НВР, учителя

4

Створити динамічну групу в складі (прізвища, ініціали, посади членів групи)

Провести діагностичні дослідження проявів видів агресії за методикою Басса-Дарка.

Підготувати виступ на педраді за результатами досліджень



За 1 місяць до засідання

Практичний психолог

5

Створити фокус-групу в складі учнів-старшокласників

Провести соціологічні дослідження по вивченню біологічного джерела агресії, впливу сімʼї на становлення агресивної поведінки дітей.

За 1 місяць до засідання

Соціальний педагог

6

Створити фокус-групу з числа педагогів закладу

Провести психологічні дослідження емоційного вигорання педагогів за методикою В.В.Бойко (компʼютерна версія С.Г. Крівенкова); спостереження на уроках та анкетування педагогів, щодо проявів професійної деформації

За 2 місяця до засідання педради

Практичний психолог, заступник директора з НВР

7

Створити динамічну групу в складі (прізвища, ініціали, посади членів групи)

Провести бліц-опитування, підготувати демонстраційний матеріал та аналітичну довідку за результатами.

Провести аналіз виконання домашнього завдання учасниками засідання педагогічної ради.



Під час засідання педагогічної ради

Соціальний педагог, учитель

8

Випустити Методичний бюлетень» «Агресія як психологічний феномен»

Забезпечити теоретичну компетенцію педагогів

За місяць до засідання

учителя

9

Проаналізувати і узагальнити матеріали роботи творчих, динамічних робочих груп

Сформувати програму засідання педагогічної ради;

остаточно визначити форму проведення



За 2 тижня до засідання

Директор, заступник директора з НВР, практичний психолог

10

Підготувати матеріали роботи груп до засідання педради

Узагальнити матеріали вивчення і підготувати їх презентацію на педраді

За тиждень до засідання

Учитель інформатики

11

Підготувати домашнє завдання учасникам засідання

Для роздумів: «Мої досягнення в роботі з подолання власних

агресивних проявів»



За 1 місяць до засідання педради

Заступник директора з НВР, практичний психолог

Гласність і стимулювання підготовки педагогів до педагогічної ради забезпечуються тим, що в учительській за місяць або більше вивішується плакат-оголошення про майбутню педраду. На ньому - дата, тема, час, місце, цілі та задачі педради, порядок денний, запитання до педагогів, домашнє завдання також список літератури з обговорюваної проблеми. Готується спецвипуск «Методичного вісника»

III етап — етап проведення

Педагоги переглядають виставку дитячих малюнків «Як захистити себе, не образивши інших», на отриманих зелених листочках записують свої роздуми «Мої досягнення в роботі з подолання власних агресивних проявів» (домашнє завдання) та прикріпляють на «Дерево успіху»



Перед початком засідання демонструється фрагмент мультфільму режисера Олега Чуркина (1974) «Крихітка Єнот» (з 19 сек. - 4 хв. 59 сек.)

Голова педагогічної ради, директор школи.

Проблема людської агресії має загальний характер. До цього феномену людство виявило зацікавленість вже здавна, і до нашого часу вона є предметом найактивніших науково-практичних досліджень. Але в цій галузі ще є безліч невирішених проблем. Наприклад:



  • Чи є агресія виключно поведінковою характеристикою, в такому випадку, чи слід її розглядати як зовні виражену дію, або ж агресія повʼязана з мотивами, установками, емоціями?

  • Чи варто говорити про агресію лише стосовно ситуацій взаємодії живих істот?

  • Чи завжди агресія - зло, чи вона може мати конструктивний характер? Відповіді на ці питання суперечливі.

Сподіваймося, що сьогодні зібралися педагоги небайдужі до сучасного становища в освіті щодо агресії з боку дітей, підлітків, батьків, педагогів. Тому і епіграфом до нашої конференції ми взяли слова: (демонстрація слайду).




Епіграф: Освітній світ дитини має бути таким, де вона зможе насолоджуватись дитинством, в якому її люблять, розуміють, поважають і цінують, а її безпека має першочергове значення; де вона розвиватиметься у мирі, гідності та здоров’ї, з якого у самостійне доросле життя вона винесе великий потенціал саморозвитку та самореалізації…

На початку засідання повторюються Правила роботи (вони приймаються на перший педраді, а потім повторюються на кожній наступній)

  • уміти слухати та не перебивати оратора;

  • май мужність вислухати правду й не ображатися;

  • думка кожного повинна бути почута, врахована та прийнята;

  • думки та пропозиції треба сформулювати чітко та коротко;

  • чужа думка повинна поважатися, але при цьому треба висловлювати і свою;

  • доводити свою точку зору, спираючись на аналіз шкільної ситуації, факти, дані й висновки не тільки педагогіки, а й психології, фізіології, дефектології та інших наук;

  • вносити конкретні пропозиції, точно їх адресувати. Критикувати по-діловому, принципово. Не допускати емоційних сплесків, памʼятати, що емоції різко знижують результативність обміну думками.

  • перешіптування на місці, недоречні жарти забороняються;

  • тут немає тих, хто спостерігає! Кожен - активний учасник розмови.

Розпочнемо роботу з питання «Зовнішні та внутрішні фактори виникнення агресивності в педагогічному середовищі»(10 хвилин)

Слово «агресія» походить від латинського (агресіо), що означає напад. У психологічному словнику наведено таке визначення цього терміну. Агресія-це мотивоване деструктивне поводження, що суперечить нормам і правилам існування людей у суспільстві, завдає шкоди обʼєктам поводження «істотам і неістотам», завдає фізичних і моральних збитків людям або викликає в них психологічний дискомфорт (негативні переживання, стан напруження, страху, пригніченості, тощо)

Агресивне поводження слід відрізняти від подібних до нього форм поводження: із загальною активністю й відстоюванням своїх прав. Загальну активність, схожу на агресивне поводження, можна спостерігати в експресивних, гучномовних, надмірно енергійних людей, які багато жестикулюють. Як яскравий приклад такого поводження можна навести «штовханину» хлопчаків початкової школи на перервах. Наступну форму поводження можна побачити в ситуації, коли людина намагається з юрбою зайти в транспорт. Вона енергійно відсуває оточуючих, щоб досягти своєї мети. Однак після досягнення мети ситуаційна активність, схожа на агресію, припиняється. Ця форма поводження виступає як реакція фрустрації. Справжня агресія визначається тим, що в людини існує потреба зробити іншому зле або завдати їй збитків.

Не випадково конференція розпочалася з виставки дитячих малюнків «Як захистити себе, не образивши інших» та перегляду фрагменту мультфільму режисера Олега Чуркина «Крихітка Єнот» (1974 року випуску). Це підтверджує думку про те, що агресія - не нове явище сьогодення, вона розвивається у горизонтальній та вертикальній площинах, у часі. При роботі з малюнками учні зустрілися з деякими труднощами: як висловити власну конструктивну поведінку засобами образотворчого мистецтва. Потрібна була консультативна допомога з боку педагогів та психолога.









І раніше в школах відбувалися побиття, тусани, образи та інші явища, які вдало ховалися від сторонніх очей. Можна й зараз ховати цю проблему… Але, по-перше, наявність у мобільних телефонах функції відеозапису дозволяє швидко винести події в Інтернет, а, по-друге, спостереження та дослідження, які провели соціальний педагог в школі цього року, говорять про те, що прийшов час проаналізувати дане явище, розібратися, які заходи необхідно ухвалити, щоб уникнути або взяти під контроль подібну деструктивну поведінку, навчити всіх, хто бажає, не піддаватися не усвідомленій дитячій агресії.

Про педагогічне середовище.

Під педагогічним середовищем ми розуміємо групу педагогічних працівників (учителів, психологів, соціальних педагогів, педагогів-організаторів, керівників гуртків, логопедів), залучених до професійної діяльності, з усією сукупністю їхніх стосунків, взаємовпливів та взаємозалежностей. У цьому розумінні педагогічне середовище можна розглядати як цілісний соціальний субʼєкт. Педагогічний колектив кожного навчального закладу формує конкретне педагогічне середовище з притаманним йому духом. В цьому плані окремі середовища можуть відрізнятися за характером, але, разом з тим, на макросоціальному рівні можна говорити про типове педагогічне середовище, яке формується під впливом спільних для суспільства, етносу, держави, регіону, професійної спільноти чинників.

Отже, яким бачимо на сьогодні соціальний характер педагогічного середовища в контексті зовнішніх впливів?[5] (демонстрація слайду)

Як бачимо, (додаток № 1) більшість зовнішніх чинників, що впливають на формування педагогічного середовища, є одночасно факторами підвищення рівня індивідуальної агресивності педагогів.

З метою визначення внутрішніх причин агресії в шкільному педагогічному середовищі нами проведено ряд досліджень. По-перше, проведено діагностування рівня емоційного вигорання педагогів за методикою В.В.Бойко (компʼютерна версія С.Г. Крівенкова); по-друге, опитування педагогів щодо виявлення ознак професійної деформації; по-третє, аналіз кадрового складу та анкетування.

Кількість респондентів була різною, але в цілому загальна картина така: наш колектив складають в основному особи з вищою педагогічною освітою (94,3%), близько __% працюють за бажанням і не уявляють себе на іншій посаді; дехто (__%) працює «до кращих часів», 28% педагогів в закладі пенсійного та предпенсійного віку, більше половини з них планують продовжувати роботу в закладі, 73% - мають педагогічний стаж понад 15 років, більшість класних керівників відмовилися б від виконання цих обовʼязків, як ви знаєте, __ осіб протягом пʼятнадцяти років не погоджуються бути класним керівником.

На питання чи «помічаєте Ви за собою професійну деформацію?» -39,% респондентів дали відповідь «Так, помічаю, але це мені не заважає», ще 38% - помічають зміни та працюють над собою, 12 процентів педагогів категорично заперечують факт існування цього явища, а 11% - в загалі не задумувалися над цим.

___ % респондентів вважають, що якість педагогічної праці та відношення до роботи прямо залежить від рівня заробітної плати.

Переживають через конфлікти з учнями, колегами, адміністрацією і особливо з батьками 2/3 респондентів.


Каталог: public -> oipopp -> repository -> metod
metod -> Стратегії особистісно зорієнтованого навчання на уроках світової літератури
metod -> Розвиток творчих здібностей учнів засобами ікт на уроках географії Актуальність теми дослідження
metod -> Управління освіти департаменту з гуманітарних питань харківської міської ради науково-методичний педагогічний центр
metod -> Гендер як соціокультурний феномен
metod -> Методичні матеріали щодо особливостей корекційної роботи соціального педагога і шкільного психолога з важковиховуваними підлітками Довідка
metod -> Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в україні
metod -> Шкільне наукове товариство як форма розвитку обдарованих учнів
metod -> До програми курсу за вибором
metod -> Особливості навчання дорослих
metod -> Відділ освіти Христинівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Верхняцький навчально-виховний комплекс

Скачати 434.19 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка