Психологічні кризи у спортсменів перед змаганнями ключові слова



Скачати 61.11 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір61.11 Kb.
#7110
В.Звенигородський, Л. Гаврилюк, О. Чорнописький, (ЧНУ м.Чернівці)


ПСИХОЛОГІЧНІ КРИЗИ У СПОРТСМЕНІВ ПЕРЕД ЗМАГАННЯМИ

Ключові слова: стрес, збудження, гальмування, екстримальність, поведінкові прояви, психоемоційні переживання,

Спортивна діяльність, та такий її різновид як змагання, характеризуються ознаками екстремальності , які приводять до "психічної напруги", "емоційного порушення", "стресу", "передстартового хвилювання" та ін. Природа кризових станів людини і шляхи їх подолання. Необхідно приділяти велику увагу вивченню індивідуально-психологічних властивостей спортсменів з метою оптимізації результатів.


Актуальність заявленої проблематики обґрунтовується достатньо значною поширеністю різноманітних психоемоційних переживань та поведінкових проявів спортсменів перед змаганнями: від напруження до зціпеніння, від збудження до гальмування. Наслідки цих переживань та їх проявів можуть суттєво вплинути на ефективність та результати змагань. Поширеність та повторюваність такого роду реакцій підвищує необхідність їх наукового дослідження та вивчення з метою, з одного боку, оптимізації процесу підготовки спортсменів та досягнення ними високих результатів змагань, а з іншого - попередження ускладнень у психологічному житті людини.

Зазначена проблематика тією чи іншою мірою стала предметом досліджень різних авторів [3;4;5;9]. Тим не менш, залишається не повністю опрацьованими, та нечітко визначеними межи таких понять; „стан", „фрустрація", „криза", „стрес" [1,49], і особливо у спортивній діяльності. Це, в свою чергу, тягне за собою не диференційованість у ставленні до подібних проявів та труднощі при визначенні характеру психологічної допомоги. Хоча на прикладну важливість тематики в цілому та необхідність цілеспрямованості цієї допомоги, зокрема, вказують багато дослідників [3;6;8;10].

Спортивна діяльність є однією з сфер діяльності людини, що характеризується як загальними, так і специфічними ознаками, що притаманні тільки їй. До загальних особливостей відносяться: „динамічна система взаємодії суб'єкта з світом, в результаті якої відбувається виникнення та втілення відносин людини в конкретній предметній дійсності"[ 11,101]. Спортивна діяльність та такий її різновид як змагання характеризуються ознаками екстремальності. Серед широкого кола специфічних ознак спортивної діяльності ми виділяємо:

- спеціально організовану високу рухову активність;

- змагання, як регламентоване суперництво, де об'єктивно порівнюються здібності спортсменів та виявляється їх максимальний прояв;

- установка на досягнення максимально високих результатів, що характеризує спортивну діяльність, а особливо змагання ознаками екстремальності;

- високі, максимальні, навіть граничні фізичні та психічні навантаження;

- кінцевим результатом спортивної діяльності є спортивне досягнення, яке досягається під час змагань;

результати змагань завжди соціально та особистісно значимі для спортсмена, тому що впливають на визначення статусу людини в суспільстві, включаються в оцінку життєвих досягнень[8,21,29].

Якщо узагальнити перелічені ознаки, то можна виділити фактор високої значущості результатів змагання для спортсменів та фактор умов для їх досягнення. Саме тому спортивна діяльність та такий її різновид як змагання характеризується ознаками екстремальності. Або визначаючи інакше: це - значима діяльність у малопередбачуваних умовах з невизначеним результатом.

Зважаючи на таке екстраординарне значення змагань, необхідно все ж таки проаналізувати ті індивідуальні реакції, стани, які переживають спортсмени перед змаганнями. Адже тільки в індивідуальному переломленні, в опосередкуванні через людину зовнішні умови набувають специфічних, а значить диференційованих особистісних проявів. Мова йде про різноманітність цих реакцій, станів, наслідком яких може бути як позитивний так і негативний кінцевий результат. У психологічній літературі переважним чином детально описуються такі поняття як: "психічна напруга", "емоційне порушення", "стрес", "передстартове хвилювання" та ін. [6;8;10]. Наприклад, Ф.Е.Василюк під психологічною кризою розуміє: "події життя, які створюють потенційну або актуальну загрозу фундаментальним потребам особистості, та при цьому ставлять перед індивідом проблему від якої він не може піти і яку не може вирішити за короткий проміжок часу та звичним способом" [1;47].

Однак криза не є чимось одномоментним, вона характеризується певною динамікою розгортання. Так, Дж. Каплан описує чотири послідовні стадії кризи:

1) первинне зростання напруги, яке стимулює звичні засоби вирішення проблеми;

2) подальше зростання напруги в умовах, коли ці засоби виявляються безрезультатними;

3) ще більше зростання напруги, яке вимагає мобілізації внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

4) якщо всі зусилля виявляються марними, то наступає остання стадія, яка характеризується посиленням тривоги та проявами депресії, почуттями безпорадності, безнадії, дезорганізацією особистості [ 1 -51].

Криза може бути подоланою на будь-якій стадії, якщо небезпека зникає або віднайдено розв'язання проблеми. Адже внутрішньою необхідністю життя особистості є реалізація власного життєвого шляху, життєвого задуму. Звертаємо увагу на фундаментальну потребу особистості як важливу складову поняття "криза".

Затрачені зусилля на тренуваннях, важливі змагання та необхідність одержання високого результату - ці складові вказують, з нашої точки зору, на можливість та доцільність використання поняття "криза" по відношенню до стану спортсмена перед змаганнями. Крім того, спорт, як вид діяльності обмежує можливості реалізації людини в інших сферах життя. Великий обсяг часу та зусиль спортсменів йде на тренування, переїзди та змагання. Тобто, коли саме спорт обирається сферою реалізації людини інші види діяльності на певний час відсуваються на другий план. Цим самим підвищується для спортсмена значення саме спорту, та звичайно, результатів змагання. Тому можна припустити, що чим більше сфер життєдіяльності є у людини, тим вона є різнобічнішою, тим менше у неї шансів потрапляти в різноманітні психоемоційні стани, в кризові ситуації в тому числі.

Відомий дослідник Ф.Е.Василюк, що вивчав природу кризових станів людини і шляхи їх подолання, в своїх працях вказує на недостатню вивченість психологічних механізмів криз. На наш погляд для цього можна використати закон Йоркса-Додсона - закон оптимуму мотивації діяльності. Екстремальність умов спортивних змагань та значущість особистістних результатів значно підвищує мотивацію їх досягнення (за вищевказаним законом). Її зростання призводить до підвищення ефективності виконання завдань, але до певного рівня - оптимуму мотивації. Перевершення цього рівня призводить до зриву діяльності. Можливо, цим пояснюється феномен "вигоряння", коли об'єктивно готовий до змагання спортсмен показує набагато нижчі від своїх можливостей результати або взагалі відмовляється від участі у змаганні. Тобто спортсмен може опинитися в стані паралічу волі, який характеризується неконтрольованою поведінкою, відмовою, негативізмом, психоемоційним напруженням.

Однак криза, кризовий стан означає не тільки загрозу досягнення життєво важливої мети, але й можливість розвитку особистості, коли людина знайде ефективний вихід з цієї ситуації. Саме тому, як нам здається, тренерам необхідно приділяти велику увагу вивченню індивідуально-психологічних властивостей спортсменів з метою оптимізації результатів в тому числі і змагань, профілактиці надмірних негативних наслідків стресів, криз у спортсменів, що в кінцевому підсумку стабілізує досягнення в спорті і дасть змогу підвищити результативність змагань.

Список літератури:

1. Василюк Ф.Е. Психология переживания. - М., 1984 . - 128с.

2. Влияние психологичсских факторов на спортивний результат. - М.: Фис, 1983. -112с.

3. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивних соревнованиях. - М.: Фис, 1981. -112с

4. Генова Е. Психологичские особенности мобилизационной готовности спортсмена. - М.: Фис, 1971.

5 Тогаева Т.М. Психологическая подготовка спортсменов различных видов спорта к соревнованиям - М. Фис, 1968

6. Тогунов Е.И. Психология физического воспитання и спорта. - М.: Академия, 2000, - 288 с.

7. Изард К.З. Психология змоций. - СПб.: Пигер, 1999. - 466с.

8 Комісарик М.І., Леко Б.А., Чуйко Г.В. Основи психології спорту. Навчально-методичний посібник. - Чернівці.: Рута, 2004. - 400с.

9 Некрасов В.Л., Худадов Н.А. и др. Психорсгуляция в подготовке спортсменов .- М.: Фис, 1985.

10. Попов А.Л. Спортивная психология. - М.: Флинта, 1999. - 152с.

11. Психология. Словарь / под общ ред. Петровского - М.. Олимпиада, 1990. - 494с.



B. Zvenigorodsky, L. Gavrilyuk, O. Chornopisky,
( Yuriy Fedkovych Chernivtsi National Universitythem )
PSYCHOLOGICAL CRISES IN ATHLETES BEFORE COMPETITION

Keywords: stress, excitement, sedation, extreme, behavioral effects, psycho-emotional.

Sporting activities, and such its appearance as the competition, characterized by signs of extrem that lead to " psychical tension ", "emotional stimulation", "stress", " before the start excitement " and others. The nature of crisis condition rights and ways to overcome them. Necessary to pay great attention to the study of individual-psychological characteristics of athletes in order to optimize results.


НАУКОВИЙ ВІСНИК

Чернівецького університету


Випуск 263

Педагогіка та психологія

2005р.
Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> О. А. Поцулко психологія управління навчально-методичний комплекс для студентів заочної форми навчання спеціальності «Менеджмент організації»
123456789 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
123456789 -> Євген Бойко, Володимир Шпортій
123456789 -> Навчальний посібник Укладачі: Н. Г. Матейчук, О. П. Степаненко чну 2014 ббк 88. 8

Скачати 61.11 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка