Психологічні аспекти організації роботи з учнями – учасниками предметних олімпіад



Скачати 141.24 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір141.24 Kb.
#49848
Психологічні аспекти організації роботи з учнями – учасниками предметних олімпіад

Одним із приоритетних напрямків роботи в системі освіти є підготовка інтелектуальної еліти. В сучасному навчальному закладі цей напрямок роботи реалізується через роботу з обдарованими дітьми, учасниками ВУО.

Ця робота буде ефективною, якщо носитиме системний характер. Основними цілями і задачами реалізації даного напрямку роботи в ЗНЗ є:

1. Виявлення здібних учнів в різних галузях науки.

2. Розширення кругозору учнів, підвищення рівня їх знань та ерудиції.

3. Активне залучення учнів до процесу саморозвитку і самоосвіти.

4. Психологічна підготовка учнів до ситуації змагань.

5. Формування компетентностей в сфері людського спілкування.


Робота з підготовки повинна здійснюватися у взаємодії всіх учасників освітнього процесу: Вчитель – учень – батьки. Основну роль в організації підготовки до олімпіад відіграє адміністрація школи, важливим напрямком діяльності якої повинне стати не тільки організація і проведення шкільного етапу ВУО, але і залучення учнів до участі в різноманітних інтелектуальних конкурсах, змаганнях тощо. Активна участь школярів в інтелектуальних конкурсах і змаганнях – це своєрідна психолого-педагогічна діагностика, яка дозволяє проаналізувати, наскільки кожна дитина готова інтелектуально, які інтереси у неї є, чому вона надає перевагу, наскільки сформовані її вміння в самоорганізації, само презентація, які виникають труднощі. А вчителі ще раз можуть ствердитися в виборі дитиною предмета, наскільки співпадають її інтереси і можливості.

Важливим в роботі адміністрації школи є аналіз результатів конкурсів, олімпіад і виходячи з цього коригування планів ШМО і індивідуальних програм вчителів, так як робота з учнями повинна продовжуватися і після участі в олімпіадах.

Значну увагу необхідно приділяти і організації навчальних семінарів по роботі з дітьми, які беруть участь в ВУО. Тематика семінарів може бути такою:


  • Конвергентне і дивергентне мислення, можливості їх розвитку

  • Особистісні особливості обдарованих дітей

  • Психологічна підготовка учнів до олімпіади

  • Педагогічні розвивальні технології і методи

  • Самооцінка і рівень домагань, можливості їх корекції

  • Розвиток емоційно-вольвої сфери дітей

  • Діти «групи ризику»

Важливим напрямком діяльності для забезпечення ефективної підготовки до участі у ВУО є аналіз педагогам олімпіадних завдань минулих років, розробка алгоритму підготовки олімпійців, який повинен бути розрахований і на роботу з олімпійським резервом.

Важливим в ході підготовки до олімпіад та інших інтелектуальних завдань є забезпечення психологічного супроводу, причиною цьому є сама сутність ситуації олімпіад. Ситуація традиційних олімпіад, а також інших інтелектуальних змагань є стресовою, на що впливає декілька факторів: як правило, вони проходять в іншій, чужій для учня школі, де зібралися незнайомі учні; проводять змагання і оцінюють результати незнайомі дорослі, які можуть бути не зовсім доброзичливо налаштованими до учасників; розв’язання олімпіадних завдань обмежене в часі; впливає і тиск відповідальності, яка покладена на учня – захистити честь школи, де показаний низький результат є не тільки низьким результатом самого учня, а і школи. Стрес може бути пов'язаний і з самооцінкою учня: наскільки я дійсно розумний, наскільки можу справитися і достойно проявити себе. Всі ці фактори викликають тривогу, що може призвести до дезорганізації діяльності, зниженню концентрації уваги і працездатності, розгубленості, і іноді навіть здібному учню може бути складно показати на високому рівні знання, вміння, навички і здібності. Тому в ситуації олімпіад найбільш значимими стають такі психологічні характеристики учня: високий рівень самоорганізації, організації діяльності; висока і стійка працездатність; високий рівень концентрації уваги, довільності; чіткість, комбінаторність, нестандартність мислення; сформованість внутрішнього плану дій; сформованість навичок емоційної саморегуляції, стійкість до стресів.

Як ми бачимо, природа труднощів, що виникають, не тільки педагогічна, а і психологічна, тому психологічна підготовка учасників олімпіад дуже важлива. Психологічною підготовкою учнів може займатися не тільки психолог. Для того, щоб забезпечити повноцінну психологічну підготовку, дуже важливо об’єднати зусилля всіх залучених і зацікавлених сторін: педагогів, батьків, самих учнів. Тому організація роботи з учнями, які беруть участь в ВУО повинна бути побудована на принципі активної участі і взаємодії всіх учасників підготовки олімпійців. Важлива роль в цьому повинна відводитися психологічній службі, яка може використовувати різні напрямки своєї діяльності: діагностичну роботу, просвітницьку, профілактичну, консультативну роботу та корекційно-розвивальну.
Модель діяльності психологічної служби

по роботі з учнями, учасниками ВУО



Просвіта

Батьки

Діти

Вчителі

Пам’ятки

Пам’ятки, інформаційні листи


Навчальні семінари: теоретичні семінари, семінари-практикуми

Діагностика

Етап відбору учнів для підготовки до участі у ВУО та резерву

Етап підготовки команди

Вивчення когнітивної і мотиваційної сфери учнів

Вивчення особистісних особливостей, особливостей емоційно-вольвої, комунікативної сфери. Виявлення учнів групи ризику

Консультування

Батьки

Діти

Вчителі

Індивідуальні консультації (індивідуальні особливості дітей, вироблення рекомендацій з розвитку або підтримки дитини)

Групові консультації, Індивідуальні консультації

(індивідуальні особливості, труднощі, які учні відчувають, вироблення рекомендацій)



Індивідуальні консультації

(індивідуальні особливості дітей, вироблення рекомендацій з розвитку дитини)


При підборі психологічних і психолого-педагогічних діагностичних методик необхідно враховувати, що діагностична робота повинна відповідати двом цілям:



  1. Пов’язана з етапом формування олімпійської команди, олімпійського резерву, і на перший план тут виходить діагностика когнітивної і мотиваційної сфери. Ці дані допоможуть підтвердити вибір педагогів або розв’язати складні випадки, коли одна і та ж дитина вибирається декількома педагогами на різні предмети.

  2. Вивчення індивідуальних особливостей дітей для можливого корекційного і розвивального впливу під час підготовки до олімпіади або вироблення індивідуального стилю діяльності в тих випадках, якщо вони не піддаються корекції (особливості темпераменту, наприклад). Так, скажімо, неадекватність самооцінки, завищений або занижений рівень домагань, підвищена особистісна тривожність дитини можуть негативно вплинути на результат участі її в олімпіаді.

Особливості навчальної діяльності кожної дитини пов’язана з низкою її індивідуальних особливостей: специфікою мислення, пам’яті, уваги, темпом діяльності, особистісними особливостями, навчальною мотивацією. Ситуація олімпіади є складною практично для всіх учнів. Разом з тим різні групи учнів можуть відчувати специфічні труднощі в залежності від особливостей пізнавальної і емоційно-вольової сфери. За допомогою експертних оцінок вчителів, класного керівника, оцінки самого учня ми можемо виділити учнів, які можуть бути віднесені до тієї чи іншої «групи ризику». В залежності від сутності труднощів, які є у дитини, М Чібісова виділяє такі «групи ризику»:

  • Правопівкульні діти – у них багата уява, добре розвинуте образне мислення, вони чудово сприймають метафори, образи, порівняння, але розгублюються при необхідності мислити логічними категоріями. Можуть відчувати утруднення при необхідності чітко логічно мислити, структурувати. Їм важко відволіктися від емоційно-образної складової навчального матеріалу і зосередитися на фактах і теорії. Як правило, вони добре справляються з гуманітарними предметами, відчуваючи складності з предметами природничо-математичного циклу. Для кращого засвоєння матеріалу цим дітям важливо задіяти уяву і образне мислення: використовувати порівняння, образи, метафори, малюнки. Сухий теоретичний матеріал важливо проілюструвати прикладами або малюнками.

  • Діти-синтетики – опираються в більшому ступені на загальне, а не конкретне. Вони мало приділяють уваги деталям, оскільки їх цікавлять загальні взаємозв’язки. Синтетики часто відчувають труднощі з аналізом, виокремленням опорних моментів в інформації, поділом матеріалу на смислові блоки. Зазвичай таким дітям складно скласти план або конспект, деякі з них складають план вже після того, як робота написана. Синтетики рідко концентруються на одній проблемі, їм властивий її розгляд в широкому контексті, у взаємозв’язках з іншими, вони співвідносять отримані знання з особистими досвідом і думкою інших. Дуже важливо розвивати у синтетиків аналітичні навички, враховуючи, що загальний хід їх діяльності – від загального до конкретного. При вивченні кожної теми важливо її узагальнити, виділити основні блоки і наповнити їх конкретними змістом. При підготовці до відповідей на олімпіадні завдання синтетиків необхідно орієнтувати на виявлення основного в кожному завданні: що тут є головними, на що необхідно звернути увагу в першу чергу? Під час олімпіади на початку роботи синтетикам необхідно ознайомитися з матеріалом в цілому: продивитися запропоновані завдання, ознайомитися з їх змістом. Це допоможе їм зорієнтуватися. На олімпіаді їм важливо опиратися на вміння виділяти головне в кожному питанні.

  • Тривожні діти – часто перевіряють вже зроблене, виправляють написане, що може суттєво і не впливати на покращення якості роботи. При усній відповіді вони, як правило, пильно спостерігають за реакціями дорослого. Вони зазвичай задають багато уточнюючих запитань, часто перепитують вчителя, перевіряючи, чи правильно вони його зрозуміли. Тривожні діти при виконанні індивідуальних завдань часто просять вчителя «подивитися, чи правильно вони його зробили». Вони часто гризуть ручки, перебирають пальці або волосся. Для тривожних дітей важливо створити ситуацію успіху на етапі підготовки до олімпіади. Ні в якому разі не можна нагнітати обстановку, нагадуючи про серйозність участі в олімпіаді і значимість її результатів. Надмірне підвищення тривоги у цих дітей призводить до дезорганізації їх діяльності. Задача дорослого – створення ситуації успіху, підтримка, заохочення. В цьому значну роль відіграють висловлювання підтримки: «Я впевнений, що ти справишся» тощо.

  • Невпевнені діти – вони не вміють опиратися на власну думку, вони схильні просити допомогу у інших людей. Невпевнені діти не можуть самостійно перевірити якість своєї роботи: вони самі собі не довіряють. Вони не можуть відстоювати власну точку зору, часто подовгу не можуть приступити до виконання завдання, їм необхідно підказати перший крок, для того щоб вони почали роботу. На етапі підготовки важливо, щоб учень отримав позитивний досвід прийняття іншими людьми його особистого вибору. При роботі з такими учнями важливо утримуватися від порад і рекомендацій («Спочатку розв’яжи прості завдання, а потім переходь до складних»), краще запропонувати вибрати йому самому і терпляче дочекатися, коли він прийме рішення («Як ти думаєш, з чого краще розпочати: з простих чи складних завдань»).

  • Діти які відчувають недостаток довільності і самоорганізації – зазвичай таких дітей характеризують як «неуважних». Як показує практика, у них дуже рідко мають місце справжні порушення уваги. Частіше «неуважні» діти – це діти з низьким рівнем довільності. У них сформовані всі психічні функції, необхідні для того, щоб бути уважним, але загальний рівень організації діяльності дуже низький. У таких дітей часто нестійка працездатність, їм притаманні часті коливання темпу діяльності. Вони можуть часто відволікатися. Інтелектуальні змагання вимагають дуже високої організованості діяльності. Діти з низьким рівнем довільності при загальному високому рівні пізнавального розвитку і достатньому обсязі знань можуть нераціонально використовувати відведений час. На етапі підготовки дуже важливо навчити дитину використовувати для саморегуляції діяльності різні матеріальні засоби. Такими засобами можуть стати пісочний годинник, які відміряють час, необхідний для виконання завдання; складання списку необхідних справ (і їх ви креслення по мірі виконання); лінійка, яка вказує на необхідний рядок тощо. Заклики до дитини «бути уважнішим»не досягають своєї мети, оскільки це для них недоступно.

  • «Перфекціоністи» і відмінники – діти даної категорії зазвичай відрізняються високою успішністю, відповідальністю, організованістю, ретельністю, старанністю. Якщо вони виконують завдання, вони намагаються зробити його краще за всіх або швидше за інших використати додатковий матеріал. Перфекціоніст надзвичайно чутливі до похвали і взагалі до будь-якої оцінки своєї діяльності. Все, що вони роблять, повинно бути поміченим і отримати відповідну оцінку (природно, високу!) оцінку. Для таких дітей характерні дуже високий рівень домагань і надзвичайно нестійка самооцінка. Для того, щоб відчувати себе хорошими, їм необхідно не просто встигати, а бути кращими, не просто добре справлятися з завданням, а робити це блискуче. Їм буває складно пропустити завдання, якщо вони не можуть з ним справитися. Також якщо намагатися виконувати всі завдання не просто правильно, а досконало, можна не встигнути зробити всі завдання. На етапі підготовки дуже важливо допомогти таким дітям скоригувати їх очікування і усвідомити різницю між «достатнім» і «чудовим». Під час виконання підготовчих до олімпіади завдань, необхідно коригувати очікування дитини та спонукати до виконання наступного завдання.

  • Астенічні діти – основна їх характеристика – висока втомлюваність, виснажливість. Вони швидко втомлюються, у них знижується темп діяльності і різко підвищується кількість помилок. Як правило втомлюваність пов’язана з особливостями вищої нервової діяльності, тому можливості корекції обмежені. Виконання олімпіадних завдань вимагає високої працездатності протягом досить тривалого періоду часу, тому у астенічних дітей дуже висока ймовірність зниження якості роботи, виникнення відчуття втоми. При роботі з астенічними дітьми дуже важливо не висувати вимог, які вони не в змозі виконати. Велике значення відіграє оптимальний режим підготовки. Під час виконання олімпіадних завдань учню необхідно переривати свою діяльність на деякий час для відпочинку.

  • Гіпертимні діти – швидкі, енергійні, активні, не схильні до педантизму. У них високий темп діяльності, вони імпульсивні і часом нестримані. Вони швидко виконують завдання, але часто роблять недбало, не перевіряють себе і не бачать власних помилок. Такі діти схильні нехтують точністю і акуратністю задля швидкості і результативності. Гіпертимні діти відчувають утруднення під час роботи, яка вимагає ретельності, зібраності і акуратності, але чудово справляються із завданнями, які вимагають високої мобільності і здатності переключатися. Особливістю цієї категорії дітей часто являється невисока значимість навчальних досягнень, знижена навчальна мотивація. На етапі підготовки до олімпіади дуже важливо не намагатися змінити темп діяльності, особливо за допомогою інструкцій типу «Не спіши». Учень все рівно буде працювати тому темпі, в якому йому комфортно. Необхідно розвивати у таких дітей функцію контролю, тобто навички самоперевірки: після завершення роботи знайти помилки, самостійно перевірити результати виконання завдання. Основний принцип, яким необхідно керуватися гіпертимним дітям: «Зробив – перевір».

  • «Застрягаючі» діти – їм притаманна низька рухливість, низька лабільність психічних функцій. Їм важко переключитися з одного завдання на інше. Вони розважливі і часто повільні. Ще одна особливість – їм необхідний довгий орієнтовний період при виконанні кожного завдання. На етапі підготовки необхідно тренувати навички перемикання, реально навчити дитину користуватися годинником, для того щоб визначати час, необхідний для кожного завдання. Це може відбуватися в такій формі: «Тобі необхідно розв’язати п’ять здач за годину. Значить, на кожну задачу ти можеш витратити не більше 12 хвилин». Такі вправи допоможуть учню розвивати вміння переключатися. Можна також попередньо визначити, скільки часу можна витратити на кожне завдання на олімпіаді.

  • Аудіали і кінестетики – відомо, що у людини три основні модальності сприйняття інформації: аудіальна (слухова), візуальна (зорова) і кінестетична (тактильна). У кожної людини одна із цих модальностей є ведучою, визначаючою домінуючий спосіб отримання і переробки інформації. Виконання завдань на олімпіаді має виключно візуальну форму. Це полегшує задачу для дітей-візуалів, одночасно ускладнює її для дітей – аудіалів і кінестетиків. Необхідно, щоб діти даних категорій усвідомили особливості свого навчального стилю, тобто могли чітко сформулювати для себе, як вони краще засвоюють навчальний матеріал, і скористалися цими знаннями при засвоєнні та повторенні навчального матеріалу. Під час виконання завдання на олімпіаді аудіали можуть використати мову, тобто тихо проговорити завдання вголос, а кінестетики можуть допомагати собі простими рухами (наприклад, подвигати ногами під столом), також вони можуть вийти з аудиторії.

Необхідно сказати, що в залежності від труднощів, які є у дітей, можна запропонувати або корекційно-розвивальну роботу (в тих випадках, якщо утруднення можна виправити), або з дітьми певних «груп ризику», їх батьками і педагогами продумується консультативна робота (це стосується тих груп дітей, утруднення яких пов’язані з особливостями особистості і не піддаються або складно піддаються корекції).

Таким чином, результатом діагностичної роботи являється банк відомостей про кожного учасника олімпійської команди, який розкриває особливості його когнітивної, мотиваційної, особистісної, емоційно-вольової сфер і дозволяє розв’язувати задачі корекції і розвитку тих або інших особливостей дитини та вироблення рекомендацій по індивідуальному стилю діяльності.

Важливу роль на наступному етапі відіграє можливість консультування. Психолог надає інформацію про індивідуальні особливості дитини вчителям, батькам, можливо, самій дитині, допомагає найти шляхи допомоги дитині, оптимальний режим психологічної підтримки і розвитку дитини батькам, педагогам. З дітьми також необхідно проводити консультації по виробленню ефективного режиму підготовки до інтелектуальних змагань, індивідуально стилю діяльності, можливостей індивідуальної стратегії розв’язання завдань олімпіади. Для дітей «групи ризику» можна проводити групові консультації, де обговорюються можливі труднощі і шляхи їх подолання на етапі підготовки і під час самого інтелектуального змагання.

Рекомендації з розвитку навичок саморегуляції, релаксації, емоційно-вольвої, когнітивної сфер, різні психологічні ігри і вправи, спрямовані на розвиток, можуть бути надані у вигляді пам’яток, інформацій на стенд тощо. Також для учнів можуть проводитися психологічні розвивальні заняття, на яких вирішуються також і завдання просвіти з відповідних питань. Розв’язанню задач просвіти педагогів сприяють проведення теоретичних і практичних семінарів.

При організації корекційно-розвивальної роботи з дітьми можна виділити 2 основні блоки роботи.

Перший блок пов'язаний з розвитком чотирьох компонентів «куба особистості» Макса Люшера, відповідно до якого однобокий розвиток того чи іншого компоненту може викликати деформацію особистості, тому в розвитку дітей важливо приділяти увагу всім компонентам:



  • Інтелектуально-продуктивному – розвиток знань, умінь, навичок, розвиток конвергентного (творчого) і дивергентного (логічного) мислення, навчання способам запам’ятовування, обробки інформації за змістом. В цьому напрямку роботу можуть вести педагоги, батьки, психолог.

  • соціально-комунікативному – розвиток навичок публічних виступів, уміння взаємодіяти, працювати в команді, розвиток лідерських, організаторських і комунікативних здібностей; в цьому напрямку роботу можуть вести психолог, педагоги, батьки;

  • емоційно-вольовому – розвиток навичок самоорганізації, саморегуляції, формування вміння керувати своїм психофізичним станом, навчання прийомам вольової мобілізації, корекція неадекватної самооцінки; в цьому напрямку можуть працювати психолог, педагоги, батьки;

  • фізична – збереження і укріплення фізичного і психічного здоров‘я, навчання методам нервово-м’язової релаксації; в цьому напрямку роботу можуть вести вчитель фізкультури, батьки, психолог.

Допомогу в розвитку цих чотирьох компонентів може надати і педагог, і батьки. Необхідно визнати, що прийняття батьками цілей і методів розвитку талантів їх дітей – не менш суттєвий фактор успіху, ніж готовність самих дітей добиватися успіху. А ще краще, якщо батьки активно сприяють розвитку своїх дітей. По мірі можливостей беруть участь в процесі такого розвитку. Необхідно намагатися працювати в контакті з батьками, приділяти певну увагу консультуванню таких батьків.

Другий блок забезпечує аналітичну і реабілітаційну роботу з дітьми після олімпіади. Важливу роль відіграє робота з дітьми не тільки в період підготовки до інтелектуальних змагань, але і після них, особливо для тих, хто не став переможцем. Ця робота сприяє розв’язанню аналітичних і реабілітаційних задач. Використання рефлексивного підходу дозволить проаналізувати успіхи і труднощі, з якими стикнулися учасники, виявити умови, які дозволили забезпечити перемогу, і причини труднощів, виробить рекомендації учням і педагогам з подальшої роботи і використання отриманого досвіду участі в олімпіадах.

В той час як дитина вибрала той чи інший предмет по своєму профілю, і готова ним займатися поглиблено, перед педагогами і психологами на даному етапі стоїть важлива задача: максимально розкрити її здібності, і використати всі можливості, щоб дитина досягла хороших результатів, стала успішною.

Література:



Филипова О.А., Попиловская О.В., Скороспешкина С.А. Материалы теоретико-практического семинара «Психологическая подготовка олимпийской команди»// Перове сентября , Фестиваль. – 2007 г.

Чибисова М.Ю. Единый государственный екзамен. Психологическая підготовка. – М: «Генезис», 2004.
Каталог: 2014-2015
2014-2015 -> Методичні рекомендації «роль педагога в посиленні патріотичного виховання в навчальних закладах миколаївської області»
2014-2015 -> Рабочая программа к ооп от № дисциплины дв 01. 01 Психология для специальности
2014-2015 -> Рабочая программа к ооп от № дисциплины б 04 Профессиональная этика и служебный этикет для специальности
2014-2015 -> Учебный план (Приложение 4)
2014-2015 -> З. Р. Танаева Разработчик программы
2014-2015 -> Рабочая программа к ооп от № дисциплины б 02 Философия для специальности
2014-2015 -> Управління освіти мелітопольської міської ради «Узгоджено» «Затверджую» Заступник директора з нвр директор

Скачати 141.24 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка