Психологічне обстеження дітей, що направляються на діагностичне обстеження в пмпк, та примірний перелік окремих діагностичних методик

Зміст психологічного обстеження та рекомендовані методики

ПОВЕДІНКА:

• 
  адекватна ситуації;
  
• 
  психомоторна розгальмованість;
  
• 
  особливості поведінки: пожвавлення, розкутість, зацікавленість або незадоволення;
  
• 
  дисциплінованість, нервова неврівноваженість, стрим володіння культурними навичками.
  

• 
  змістовний, встановлюється легко, невимушено;
  
• 
  змістовний, встановлюється поступово, характеризується скутістю, сором’язливістю, потребує заохочення;
  
• 
  формальний. Встановлюється легко, невимушено.
  

• 
  виразний, стійкий, такий що стимулює діяльність;
  
• 
  епізодичний, поверховий, не стимулює діяльність;
  
• 
  відсутність інтересу аж до відмови від виконання завдань.
  

• 
  самостійні, адекватні, практичні дії, яким передують розумові, виявлення пошукової активності;
  
• 
  нерішучі, стимульовані, адекватні практичні дії, яким передують розумові;
  
• 
  діють імпульсивно, не радячись з дорослим;
  
• 
  нерішучі практичні дії, нерегульовані розумовими;
  
• 
  імпульсивні, неусвідомлені дії (маніпуляція дидактичним матеріалом).
  

• 
  рівномірна працездатність протягом усього дослідження;
  
• 
  нерівномірний темп з проявами імпульсивності дії при збереженні працездатності;
  
• 
  працездатність нерівномірна, з елементами астенії;
  
• 
  рівномірно повільний темп, пов’язаний з перевагою гальмування над збудженням;
  
• 
  рівномірно швидкий темп, пов’язаний з перевагою збудження над гальмуванням.
  

• 
  концентрація уваги: стійка чи швидко виснажується;
  
• 
  швидка втомлюваність, падіння працездатності, при невеликому навантаженні;
  
• 
  повільність входження в роботу.
  
• 
  Ці відомості отримуються у процесі спілкування з дитиною, спостереження за її діяльністю: під час виконання діагностичних завдань, зокрема, спеціальних, спрямованих на обстеження уваги:
  

1.” Коректурна проба ” - дослідження здатності до концентрації уваги, її стійкості, переключення, розумова працездатність.

2.” Рахунок по Крепеліну ” - вивчення психічного темпу, коливань уваги,переключення, працездатність.

3.” Таблиці Шульте ” – діагностика обсягу, швидкості орієнтовно-пошукової діяльності, працездатність.

АНАЛІЗУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ:

• 
  судження логічні, правильні, свідомо відрізняє суттєві ознаки від несуттєвих;
  
• 
  виявлено недостатній рівень процесів узагальнення і абстрагування;
  
• 
  окремі непослідовні судження чи помилкові рішення (наприклад, при астенічному стані).
  

Методики:

1.”Розрізні малюнки” - встановлення здатності запам’ятовувати і відтворювати просторову структуру цілого предметного зображення з 2-6 частин.

2.”Виділення суттєвих ознак ” – дозволяє відрізняти суттєві ознаки від несуттєвих та робити висновки про логічність суджень.

3.Субтест “Практичний аналіз ” (тест вербального інтелекту Й. Ставело) – дослідження загальної поінформованості й розуміння змісту прислів’їв). Субтест “Виключення” – здатність виділяти загальні ознаки і властивості предметів чи понять й уміння порівнювати їх - здатність до аналітико-синтетичної діяльності.

ВСТАНОВЛЕННЯ СХОЖОГО ВІДМІННОГО:

- сформованість здатності до аналітико синтетичної діяльності.
Методики:

1.”Тест шкільної зрілості” (вербальне мислення).

2. Тест Векслера – визначення загального рівня розвитку дитини.

3. “Прогресивні матриці Равена”(невербальний варіант – визначення рівня розвитку аналітико-синтетичних умінь.

УЗАГАЛЬНЕННЯ:

• 
  задовільно володіє поняттями чи орієнтується на зовні несуттєві ознаки;
  
• 
  недостатність рівня узагальнень.
  

Методики:

2.Субтест “Узагальнення” (тест вербального інтелекту Й. Ставело) визначення орієнтації у знаннях про навколишню дійсність.

3.Субтест “Визначення антонімів” – вибір логічної протилежності.

4.Субтест “Пошук аналогів” (правильність рішення нижча у молодших школярів).

- рівень доступності узагальнень ( сформованість узагальнень на елементарному рівні, труднощі під час об’єднання складніших груп).

1.”Класифікація понять” ( в модифікації Л.С.Виготського, Б.В.Зейгарник, Ю.Ф.Полякова) – дослідження рівня процесу аналізу й синтезу, послідовність суджень дітей дошкільного і шкільного віку (40малюнків).

2.Групування предметів за родовими та функціональними ознаками.

3.Групування предметів за 2-3 ознаками (колір, величина, форма).

МІРА САМОСТІЙНОСТІ ТА ХАРАКТЕР НЕОБХІДНОЇ ДОПОМОГИ:

• 
  сформованість уміння дитини виконати самостійно те, що вона вже виконала з допомогою дорослого;
  
• 
  вміння використати допомогу в процесі виконання завдання.
  

НАВЧУВАНІСТЬ ( виявлення “зони найближчого розвитку”) – здатність щойно здобуте з допомогою дорослого вміння застосувати в аналогічній ситуації.

ХАРАКТЕР ОРІЄНТОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (активний чи пасивний).
Методика:
1.“Навчаючий експеримент” (в розробці А.Я. Іванової) – дослідження потенційних можливостей оволодіння новими способами дій ( а не актуальний рівень розвитку дитини).

ЗДАТНІСТЬ МІРКУВАТИ, ВСТАНОВЛЮВАТИ ПРИЧИНОВО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ:

2.Тест Кеттела ( вимір інтелекту дітей 6-літнього віку).

3.Тест вербального мислення Керна-Йірасека.

4.Шкільний тест розумового розвитку.

УМОВИВОДИ:

• 
  правильність суджень чи неспроможність з’ясувати основний зміст навіть простих сюжетних малюнків;
  
• 
  наявність труднощів у розумінні внутрішніх смислових зв’язків, особливо прихованих;
  
• 
  можливість самостійної розповіді.
  

Методики:

1.Тест “Словесні ряди”- рівень розвитку логічного мислення.

2.Тест “Числові ряди” – рівень розвитку логічного мислення.

3. Субтест “Математична логіка” (тест вербального інтелекту Й.Ставело).
Успішне розв’язання математичних задач вимагає розвитку високого рівня здатності до логічного висновку.
Стан емоційно-вольової сфери: емоційна лабільність чи незрілість емоційно-вольової сфери. Проявляється у не сформованості шкільних навичок, невмінні зосередитися під час виконання шкільних завдань, перевазі ігрової мотивації (за результатами спостереження).

ДЕЯКІ ПРОЯВИ ОСОБИСТОСТІ:

• 
  затримка у сформованості пізнавальної діяльності і реакцій поведінки. Можливі прояви психічного інфантилізму;
  
• 
  обмеженість інтересів, невміння спостерігати;
  
• 
  млявість, боязкість, схильність скаржитися на товаришів, постійне звертання по допомогу;
  
• 
  надмірна збудливість – бурхливі реакції на зауваження; постійні конфлікти з товаришами, бійки, що закінчуються сльозами і повною знесиленістю;
  
• 
  критичність – здатність адекватно реагувати на зауваження і заперечення з боку інших осіб ( за результатами спостереження