Психодіагностика

Мета сучасної освіти|утворення| - не тільки|не лише| підготовка особистості|особистості| до участі в житті суспільства|товариства|, але і до активних дій у ньому. Час, в який ми живемо, - це час ломки звичних стереотипів. Зараз, як ніколи, суспільству|товариству| потрібні люди, що вміють пропонувати нові ідеї, бути лідерами, організовувати інших і викликати|спричиняти| в них ентузіазм і енергію. Саме таких людей називають соціально обдарованими.

Протягом тривалого часу поняття «обдарованість» ототожнювалося лише з інтелектуальними здібностями, але останнім часом введено поняття «соціальна обдарованість». Відомо, що саме цей вид обдарованості є показником успішності людини, тому що включає в себе:

-здібності встановлювати конструктивні взаємовідносини з іншими людьми;

-лідерські здібності;

-розуміння мотивів вчинків інших;

-високе почуття відповідальності

Такі якості довготривалий час не стимулювалися системою шкільної освіти, їх носії не сприймалися як соціально цінні, але в сучасних умовах запит суспільства на цей вид обдарованості зростає.

Департамент освіти Харківської міської ради|поради| намітив шляхи|колії,дороги| пошуку і перспективи роботи з|із| обдарованими дітьми.

Головною метою|ціллю| даної методики є|з'являється,являється| виявлення соціально обдарованих дітей і підлітків та подальшого|дальшого| розвитку їх здібностей в даному напрямі.|направленні| м.

Для відбору обдарованих дітей автор даної методики|посібника| припускає|передбачає| організувати поетапну стратегію діагностики. На першому етапі відбір передбачається|припускається| здійснювати на основі широкого спектру характеристик обдарованості|обдарування| за допомогою організованого спостереження, різних оцінних процедур, які максимально відображають|відбивають| всі прояви|вияви| обдарованості|обдарування|. Дану інформацію необхідно одержати|отримати| від вчителів|учителів|, батьків, однокласників.

На другому етапі використовуватимуться і більш специфічні діагностичні процедури (тести), відповідні цілям відбору певних|придатних| кандидатів (9 – 10 класів) для подальшої|дальшої| роботи з|із| ними.

1.Роль особи|особистості|стості в становленні обдарованості|обдарування|
Особистість|особистість| - складне утворення |утворення|, яке набувається людиною в соціокультурному середовищі|середі| в процесі взаємодії з|із| іншими людьми в ході спільної діяльності і спілкування. Ступінь|міра| сформованості різних особистісних утворень, їх розвиток багато в чому визначає життєвий шлях|колію,дорогу| індивіда.

Разом з тим|в той же час|, особистісне становлення визначається комплексом різних чинників|факторів|: біологічних, соціальних, когнітивних та інших. Розвиток характеризується кількісними і якісними змінами, що породжуються зовнішніми і внутрішніми умовами. Так, відомий психолог Б.Г.Ананьєв пише: «Людський розвиток обумовлений взаємодією багатьох чинників|факторів|: спадковості, середовища|середи| (соціального, біогенного, абіогенного, виховання (вірніше, багатьох видів направленості суспільства|товариства| на формування особистості|особистості|), власної практичної діяльності людини. Ці чинники|фактори| діють не порізно|нарізно|, а разом на складну структуру розвитку'|' (1, с. 44-45).

Особистість|особистість| є|з'являється,являється| предметом вивчення багатьох психологічних досліджень. Шляхи|колії,дороги| її формування вивчалися багатьма авторами у вітчизняній психології (Б.Г.Ананьєв, А.А.Бодальов, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Я.Л.Коломенська, А.В.Захарова, І.С.Кон, А.Н.Леонтьєв, Н.Л.Менчинська, В.С.Мерлін, А.В.Петровський, Д.І.Фельдштейн, Г.А.Цукерман, В.Э.Чудновський, Д.Б.Эльконін і ін.).
Роль особистості|особистості| в становленні і розвитку обдарованості|обдарування| велика. Підкреслюється, що обдарованість|обдарування| залучає цілісну особу|особистість| людини, включаючи мотиваційну сферу, інтереси, вольові прояви|вияви|, відчуття|почуття|, креативність| (Дж.Галахер, П.Кляйн, Н.С.Лейтес, А.М.Матюшкін, В.Э.Чудновський, В.С.Юркевич).
У психології обдарованості|обдарування| признається той факт, що обдаровані діти і підлітки мають особливості особистісного розвитку. Психологи звертають увагу на те, що становлення особистості |особистості| обдарованої дитини|дитяти| має певні вікові тенденції, нерідко|незрідка| проходить|минає,спливає| неоднозначно і хворобливо|болюче|.

К.Текекс пише, що обдарованих дітей від однолітків відрізняє ряд|лава,низка| особливостей у сфері психосоціального розвитку. У числі таких властивостей і якостей він виділяє:

- розвинену систему особистісних|особових| цінностей;

- добре сформоване почуття|почуття| гумору;

- наявність перебільшених страхів;

- завзятість у досягненні результату.
А.М.Матюшкін виділяє [4] п'ять основних факторів, які становлять єдину інтегральну структуру обдарованості.

Це:

2)дослідницька творча активність, що проявляється у відкритті нового,

3) прийнятті оригінальних рішень;

4)можливість прогнозування;

5)здатність до створення ідеальних еталонів, які допомагають формуванню високих естетичних, моральних і інтелектуальних оцінок.

При дослідженні обдарованості|обдарування| принципове значення мають питання, пов'язані з виявленням взаємозв'язків, що існують|наявний| між різними видами обдарованості|обдарування| (інтелектуальної, академічної, творчої, лідерської та ін.).

Багато|лава,низка| дослідників вважає|лічить|, що для успішного спілкування потрібен спеціальний вид інтелекту - "соціальний інтелект" (Дж. Гілфорд, Торндайк, Т. Хантів;), "особистісний інтелект" (Р. Гарднер).

Існує безліч тестів і методик, направлених|спрямованих| на діагностування обдарованості|обдарування|: для вивчення інтелектуальних особливостей – ускладнений варіант «Прогресивних матриць» Дж. Равена, багаторівневий тест пізнавальних здібностей Хеллера, методика вивчення креативності| – вербальний тест творчого мислення «Незвичайне|незвичне| використання» Дж. Гілфорда, тест творчого мислення П. Торренса; розроблені тести на виявлення спеціальних здібностей: математичних, музичних, технічних, сенсорних, тести на моторику Е. Борисова, тести спрямованості особистості|особистості|. Таким чином, для виявлення і відбору обдарованих необхідно проводити психодіагностику| комплексно, включаючи у кожному конкретному випадку різні методики вивчення особистості|особистості|.

Останнім часом з'явився|появився| термін "соціальна обдарованість|обдарування|". Багатьма дослідниками використовуються терміни "лідерська обдарованість|обдарування|", "соціальний інтелект", "організаторські здібності". Проте|однак| бар'єром для виявлення і розвитку соціальної обдарованості|обдарування| є|з'являється,являється| те, що протягом|упродовж| тривалого часу відсутній запит суспільства|товариства| на цей вид обдарованості|обдарування|. Такі якості як емпатичність|, чутливість до оточуючих, здатність|здібність| вислухати іншого - в кращому разі|щонайбільше,у кращому разі| лише декларуються педагогами, але|та| не стимулюються системою сучасної шкільної освіти|утворення|. "Носії" цього виду обдарованості|обдарування| вимушені|змушені| реалізувати себе в інших сферах шкільного життя, і не сприймаються як соціально цінні|коштовні|.

Методологічною основою розробленої психодіагностики соціальної обдарованості є теорія К.Хеллера (США). К.Хеллер визначає,що соціальна обдарованість - це виняткова здатність|здібність| встановлювати зрілі|дозрілі|, конструктивні взаємостосунки з|із| іншими людьми. Виділяють такі структурні елементи соціальної обдарованості|обдарування|: соціальна перцепція, просоціальна поведінка, етичні думки, організаторські уміння і т.д. Автор даної моделі визначає поняття «соціальна обдарованість» за наступними критеріями:

високий рівень потреби у досягненях;

наполегливість;

стійкість до стресу;

відчуття мети|цілі|, напряму|направлення| руху;

гнучкість;|ь

велике почуття|почуттям| відповідальності.

Протягом багаторічних досліджень К. Хеллер прийшов до висновку, що для соціальнообдарованих людей характерні такі особливості |:

- інтернальний| локус| контролю, що виявляється у високій особистісній відповідальності;

- переконаність у власній ефективності, самостійність думок;

- позитивна академічна Я-концепция, пов'язана з адекватною самооцінкою;

-уміння швидко приймати рішення та діяти у незнайомих умовах;

- високі інтелектуальні здібності;

- креативні здібності (наприклад : оригінальність, гнучкість ).

Виявлення рівня соціальної обдарованості проводиться за наступними показниками:

Отримані результати дозволяють побудувати|спорудити| профіль соціальної обдарованості|обдарування| і визначити її наявність у|в,біля| підлітків старшого віку

Соціальна обдарованість|обдарування| виступає|вирушає| як передумова високої успішності в декількох областях. Поняття соціальної обдарованості|обдарування| охоплює широку область проявів|виявів|, пов'язаних з легкістю встановлення і високою якістю міжособистісних відносин. Соціальна обдарованість|обдарування| відрізняється від інтелектуальної, хоча дослідження показали, що вона вимагає розумового розвитку, що вищий за середній.

Деякими психологами виділяються характерні|вдача| риси|межі|, властиві людям, обдарованим у соціальному відношенні|ставленні| (наприклад: їх зайнятість в різних суспільних|громадських| заходах, сприйняття їх як арбітрів або як "політичних лідерів" в групі, ставлення до старших як до рівних, опір нещирим, штучним або протекційним стосункам, тощо). Цих людей можна пізнати за високою ефективністю їх соціальної поведінки.

3. 
   Диференціація понять «соціальної і лідерської» обдарованості,|обдарування|
   

- інтелект вище за середній;

- уміння приймати рішення;

- розуміння мети|цілі|, напряму|направлення| руху;

- гнучкість|;

- відчуття|почуттям| відповідальності;

- упевненість в собі;

- наполегливість;

- толерантність;

- ентузіазм;

- уміння ясно виражати|виказувати,висловлювати| думки|гадки| в усній або письмовій формі;
Найважливішим аспектом, що визначає розвиток обдарованості|обдарування|, психологи вважають Я-концепцію дитину|дитяти|. Самосприйняття особистості|особистості| формується на основі суб'єктивних і об'єктивних оцінок оточуючих нас людей. Р.Бернс вважає|лічить|, що Я-концепція грає трояку роль. Вона сприяє досягненню внутрішньої узгодженості|погодженості| особистості|особистості|, визначає інтерпретацію досвіду|досліду| і є|з'являється,являється| джерелом очікувань|чекань| (2, с. 39).

К.Текекс звертає увагу на те, що роль батьків у формування у дитини позитивної Я- основи особистісно свідомого|особової| буття незамінна, адже потурбуватись про фізичний розвиток, інтелектуальне зростання|зрості| можуть і інші.

Школа суттєво впливає на формування Я-концепції учня. У сучасній школі цінується уміння школярів відповідати нормам і правилам освітньої установи, її ціннісним орієнтаціям, певному рівню навчальних досягнень, тощо.

Обдарована дитина|дитя| часто з першого моменту навчання|вчення| в школі починає|розпочинає,зачинає| відчувати|відчувати| тиск|тиснення| зі сторони. Розуміння своєї «несхожості» виводить здібного учня з|із| рівноваги. Він починає|розпочинає,зачинає| розуміти, що оточуючі оцінюють його не так, як всіх, і це відчуття|почуття| примушує|заставляє| думати про себе, як про '' незвичайного''. Виникає відчуття|почуття| відчуження, до якого так сприйнятливі обдаровані діти. Як визначалося вище, учень з|із| високим рівнем здібностей |частенько| в подібних ситуаціях починає|розпочинає,зачинає| приховувати свої можливості|спроможності|. Р.Бернс вважає|лічить|, що школа, перш за все|передусім|, головною цінністю вважає|лічить| прояви|вияви| вербального інтелекту, на інші здібності практично не звертається|обертається| увага і нічого не робиться|чиниться| для їх розвитку. Такого роду таланти залишаються незатребуваними в школі, і якщо учень не володіє інтелектуальними здібностями|дарунком|, то він відчуває себе нездібним до будь-якої діяльності, що практично прирікає його на невдачу і неуспіх. Багато вчителів|учителів| до цього часу |до цих пір| вимагають від учнів чітких, правильних відповідей, заперечують у відповідях оригінальність, гнучкість. В результаті у|в,біля| обдарованих дітей гальмується розвиток творчого мислення, самостійность, що веде до зниження рівня самосприйняття.

Л.І. Уманська, вивчаючи здатності до організаторської діяльності, дійшла до висновку|виведення|, що можна виділити 18 типових якостей людини-організатора:

2) практично-психологічний розум|глузд|;

3) здатність|здібність| розуміти мотиви вчинків інших людей та адекватно на них реагувати;

4) критичність;

5) психологічний такт;

6) загальний|спільний| рівень розвитку;

7) ініціативність;

8) вимогливість до інших людей;

9) схильність до організаторської діяльності;

10) практичність;

11) самостійність;

12) спостережливість;

13) самовладання, витримка|витяг|;

14) товаристскість;

15) наполегливість;

16) особиста|особова| активність;

17) працездатність;

18) організованість.

Автор вважає|лічить|, що для здійснення організаторської діяльності необхідна єдність цих якостей.

Вивчення структури здібностей до конкретних видів суспільно корисної діяльності йде за лінією перетину більш особистісних здібностей, сукупність яких, на думку автора, і складає здібність до того або іншого конкретного виду діяльності.

1. 
   Вивчення потреби в досягненнях (За ред|акцією Пейсахова Н.М. Психологічні і психофізіологічні особливості студентів.Казань,1977 стр.62-65)
   
2. 
   Толерантність до невизначеності (джерело - Практикум по психодіагностике| і дослідженню толерантності особистості |особистості| ред|. Солдатова Г.У.М.2003).
   
3. 
   Визначення вектора спрямованості особистості|особистості| (джерело - Головченко Г.Т. Шпалінській В.В. Психологія менеджменту).
   
4. 
   Визначення рівня локус-контролю (джерело: Головченко Г.Т. Шпалінській В.В. Психологія менеджменту).
   

Практична діагностика є надзвичайно відповідальний вид діяльності. Оцінка психічного розвитку дитини|дитяти| може вплинути на умови його виховання і навчання|вчення|, на відношення|ставлення| до нього оточуючих, змінити|поміняти| його самооцінку. Анкетування, бесіда, тестування - це лише декілька джерел відомостей про дитину|дитяти|. Чим більше їх буде використано, тим точніше буде отриманий результат.

Перший етап - проведення оціночних процедур, одержується|отримані| від вчителів|учителів| і батьків. Для цього необхідно використовувати опитувальник для батьків Лосевой А.А., а також шкалу рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі.

Шкала рейтингу «соціальної характеристики»

Інструкція для вчителя|учителя| і батьків (опитувальник Дж. Рензуллі і

О.О. Лосевої)

Ця шкала складена з метою оцінки вчителем характеристики учня у соціальній області. Кожен пункт шкали слід оцінювати безвідносно до інших пунктів. Ваша оцінка повинна відображати|відбивати| те, наскільки часто Ви спостерігали прояви|вияви| кожної з характеристик. Будь ласка, уважно прочитайте твердження|затвердження| і поставте «плюс» у відповідному місці згідно наступному|слідуючому| опису:

1 — якщо Ви майже ніколи не спостерігали цієї характеристики;

2 — якщо Ви спостерігаєте цю характеристику час від часу;

3 — якщо Ви спостерігаєте цю характеристику досить часто;

4 — якщо Ви спостерігаєте цю характеристику майже весь час|увесь час|.

Чим більша кількість балів набирається|дитям|, тим більша схильність респондента до соціальної і лідерської обдарованості|обдарування|.

П. І. Б. учня ___________________________

Дата ______________________________________

Школа ____________________________________

Клас______________________________________

Вік ____________________________________

Вчитель|учитель| ____________________________________

Як давно Ви знаєте дану дитину|дитяти| _____________________________