Психічне здоров’я і старіння



Скачати 40.15 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір40.15 Kb.
Психічне здоров’я і старіння.
29 – 30 січня 2008 року в м. Києві відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю з проблем когнітивної діяльності при старінні.

Конференція проводилась в межах заходів до 100-річчя від дня народження академіка Д.Ф. Чеботарьова та 50-річчя заснування інституту геронтології.

В конференції брали участь: голова Національної ради при президенті України з питань охорони здоров’я, член-кореспондент АМН України М.Є. Поліщук; віце-президент АМН України, академік АМН України Ю.П. Зозуля; директор інституту геронтології АМН України. Член-кореспондент АМН України В.В. Безруков; заслужений діяч науки України, професор, науковий консультант відділу вікової фізіології та патології нервової системи інституту геронтології АМН України

М.Б. Маньковський; керівник клініки нервових хвороб Московської медичної академії ім. І.М. Сеченова, академік РАМН М.М. Яхно, та багато інших провідних спеціалістів в цій галузі з України і Росії, а також спеціалісти з Іспанії і Румунії.


В роботі конференції розглядались актуальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування, а також ведення хворих літнього віку, які страждають на когнітивні порушення різного ступеню.
Робота проводилась за наступними напрямками:

  • Вікові зміни когнітивної діяльності

  • Синдром помірних когнітивних порушень (mild cognitive impairment)

  • Хвороба Альцгеймера

  • Судинна деменція

  • Змішана (нейродегенеративна і судинна) деменція

  • Інші види деменцій у осіб літнього віку

  • Довготривале ведення і догляд за хворими на хворобу Альцгеймера та іншими видами деменції

  • Медико-соціальна допомога

  • Інструментальна діагностика:

ЕЕГ і когнітивні викликані потенціали
В програмі конференції відбулися виступи провідних спеціалістів з проблеми, сесія стендових доповідей, круглий стіл, участь фармацевтичних фірм.

Стисло про головне – під когнітивними (пізнавальними) функціями прийнято розуміти найбільш складноорганізовані функції головного мозку, за допомогою яких здійснюється процес раціонального пізнання миру.
До них відносяться:

  • увага;

  • пам’ять;

  • гнозіс;

  • праксіс;

  • мова;

  • мислення.


Прогредієнтність така – легкий когнітивний розлад - помірний

когнітивний розлад – деменція.




Зворотній перебіг, поки що, можливий лише такий – помірний когнітивний розлад - легкий когнітивний розлад.
Фактори ризику:

  1. Вік.

  2. Обтяжений спадковий анамнез.

  3. Артеріальна гіпертензія.

  4. Захворювання серцево-судинної системи.

  5. Судинна мозкова недостатність.

  6. Атеросклероз магістральних артерій голови.

  7. Гіперхолестеринемія.

  8. Гіпергомоцистенемія.

  9. Цукровий діабет.

  10. Черепно-мозкова травма в анамнезі, в тому числі легка (наприклад, струс мозку), також збільшує ризик розвитку когнітивних розладів.

  11. Згідно статистичним даним, існує також зв’язок між епізодами депресії в молодому та середньому віці та розвитком когнітивних порушень в старості.

  12. Гіповітаміноз групи В, зокрема вітаміну В12 та В9 (фолієва кислота).

  13. Серед факторів ризику когнітивних порушень називаються також низький рівень освіти, рід занять, пов’язаний з фізичною (а не розумовою) працею, жіноча стать.



Профілактика когнітивних порушень. Виходячи із загальних медико-біологічних уявлень профілактичні заходи повинні бути направлені на корекцію знайомих факторів ризику когнітивних порушень.

А насамперед, спосіб життя має бути здоровим – активне фізичне і розумове навантаження, не зловживати алкоголем, не палити, своєчасно плідно відпочивати, не перевтомлюватись, уникати стресів залежних від самих нас, а якщо таке сталось, своєчасно звертатись до психіатрів, бути лагідними, посміхатись один одному ......

Є ще одна велика проблема, пов’язана з проблемою когнітивних порушень при старінні, особливо коли йдеться мова щодо деменції.

На скільки не було б корисним медикаментозне лікування, найбільшим вкладом в благополуччя хворих, які страждають на деменцію, є любляча та чуйна увага людини, здійснюючої догляд протягом 24 годин на добу.



В чому потреби людини, яка страждає на деменцію? Нижче викладені міркування щодо належних принципів догляду за такими хворими:

1. ЛЮБОВ. Усі люди заслуговують того, щоб їх любили самих по собі, а не за їх поведінку.

2. ВСЕЛЕННЯ ВПЕВНЕННОСТІ. Цю думку необхідно передавати усіма можливими способами.

3. ЖИТТЄРАДІСНІСТЬ. Чим важча ситуація, тим більше не журливими повинні бути ті, хто здійснює догляд.

4. СУПОКІЙ.

5. ФІЗИЧНИЙ КОНТАКТ. Одним із дуже важливих аспектів прояву любові є доторкання.

6. СПІЛКУВАННЯ.

7. СВОБОДА. Хворому повинно бути дозволено виконувати роботи – нехай навіть і погано – до тих пір, поки це не буде пов’язано з небезпекою або надмірною шкодою.


Таким чином, можна впевнено говорити, що на сьогодні в розпорядженні лікаря маються достатньо ефективні засоби, які дозволяють в більшості випадків значно підвищити якість життя хворих на деменцію і полегшити життя їх родичам та продовжити тривалість активного життя пацієнтів. Задачею майбутнього є розроблення і упровадження в практику способів патогенного лікування дегенеративних і судинних захворювань головного мозку, котрі могли б зупинити прогресування порушень пам’яті і інших когнітивних функцій в похилому віці. Бажаю вам здоров’я!
І. Григор’єва, зав. відділенням № 17

Кіровоградської облпсихлікарні


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка