Програма заходів із забезпечення якості освіти у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка



Скачати 405.86 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір405.86 Kb.
1   2   3

VI. Самооцінка ефективності діяльності із забезпечення якості

«Одним із ключових факторів успіху системи внутрішнього забезпечення якості освіти є добре організовані збір та аналіз даних.

Навчальні заклади повинні забезпечувати збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління своїми навчальними програмами та іншою діяльністю.

Для зовнішнього визнання не так важливим є те, що насправді робиться для забезпечення якості освіти, як те, що документально зафіксовано»

Незважаючи на те, що імідж навчальних закладів формується переважно завдяки зовнішнім оцінкам, основним механізмом забезпечення якості освіти є наявність ефективної системи самооцінювання. Європейська асоціація із забезпечення якості вищої освіти визначає самопізнання як відправну точку для ефективного забезпечення якості: «Важливо, щоб навчальні заклади володіли засобами збору й аналізу інформації про свою власну діяльність. Без цього вони не знатимуть, що спрацьовує добре, а що потребує уваги, або ж не будуть обізнані з результатами інноваційної діяльності»5. Саме процедури самооцінювання, здійснювані на рівні навчальних програм та/ або структурних підрозділів (кафедра/ факультет/ університет), дозволяють навчальному закладу ідентифікувати помилки і проблеми, виявити ключові чинники процесів, знайти оптимальні шляхи виправлення ситуації. Необхідними передумовами проведення дієвої самооцінки є накопичення і сукупний аналіз усього масиву даних, які характеризують різні сторони навчального процесу, а також зацікавленість в отриманні об’єктивної оцінки. Доцільним є також порівняння власної діяльності із показниками подібних закладів, що діють на теренах Європейського простору вищої освіти та поза його межами.

На сьогодні в Університеті сформовані фрагменти систем обліку інформації, призначені переважно для забезпечення звітності за окремими складовими діяльності: кадрова політика, фінансова діяльність, облік контингенту студентів та їх успішності, навантаження викладачів, облік матеріальних ресурсів тощо. Різні підходи до їх формування, обумовлені насамперед потребами зовнішньої звітності, не завжди якісне і часом досить нерегулярне оновлення інформації, майже повна ізольованість цих систем одна від одної фактично унеможливлюють будь-які серйозні аналітичні дослідження стану справ в Університеті чи його структурних підрозділах; практично будь-який статистичний звіт для зовнішніх органів, ліцензійна чи акредитаційна справа тощо формуються в результаті особистих надзусиль працівників відповідних підрозділів. До того ж, через невідповідність переліку і змісту контрольованих показників діяльності навчальних закладів в Україні до загальноприйнятих в європейській і світовій практиці, навіть наявні інформаційні масиви важко адаптувати для подання заявок на участь в міжнародних рейтингах тощо.

Для забезпечення дієвості внутрішньої системи із забезпечення якості в Університеті необхідно:



  1. Удосконалити наявні інформаційні системи відділу кадрів, науково-методичного центру організації навчального процесу, Приймальної комісії, науково-дослідної частини, планово-фінансового відділу, експлуатаційно-технічного відділу тощо шляхом:

  • доповнення (уточнення) переліку контрольованих показників, вимог до їх шкалювання, періодичності фіксації, з метою не лише задоволення вимог традиційної звітності, а й забезпечення можливості формування інформаційних блоків для участі в міжнародних програмах (гендерні, вікові, соціальні показники тощо) та документування параметрів, визначених Університетом як важливих для аналізу діяльності;

  • розширення (створення) аналітичних можливостей: формування звітів під новочасну задачу; відстеження динаміки процесів у часі, в розрізі структурних підрозділів, видів економічної діяльності і навчальних програм, із застосуванням інших (міжнародно-визнаних) класифікаційних схем тощо;

  • забезпечення автоматичного обміну інформаційними блоками не-конфіденційного характеру.

  1. Розмежувати відповідальність щодо збору інформації між структурними підрозділами, встановивши відповідальність останніх за достовірність даних і своєчасність їх збору (і передачі іншим підрозділам), та наділити їх відповідними повноваженнями щодо дотримання виконавчої дисципліни постачальниками інформації, з метою уникнення дублювання інформаційних запитів.

  2. Забезпечити для факультетів/ інститутів можливість доступу до тих сегментів інформаційного поля, які їм необхідні для здійснення делегованих повноважень.

  3. Зобов’язати факультети/ інститути сформувати бази даних випускників та розробити системи зворотного зв’язку із випускниками та провідними роботодавцями галузі. Основним завданням цих баз і систем є дослідження кар’єри випускників Університету, їх працевлаштування, динаміки зайнятості, службового просування і росту, а також задоволеності працедавців кваліфікацією випускників.

  4. Запровадити на рівні факультетів / інститутів процедуру щорічного самооцінювання ефективності діяльності (реалізація визначених планів і встановлених завдань, виконання навчальної, дослідницької, адміністративно-господарської і управлінської функцій) та впливу зовнішніх по відношенню до підрозділу чинників (зміни у сфері вищої освіти, вимоги ринку праці, пріоритетні напрями розвитку наукової галузі тощо). Самооцінка, крім об’єктивних показників (конкурс на навчання, кількісні та якісні параметри контингенту студентів, кваліфікація персоналу, навчально-методичне і ресурсне забезпечення, показники відсіву студентів і рівень прогресу випускників), повинна враховувати результати соціологічних опитувань студентів і викладачів та зовнішню оцінку. Основною метою самооцінювання є не стільки фіксація досягнутих результатів, скільки виявлення недоліків та проблем (як у розрізі кафедр і викладачів, так і у розрізі програм підготовки) і пошук шляхів їхнього вирішення.

  5. Створити загальноуніверситетську інформаційну систему забезпечення моніторингу якості (ІАС «Якість»), яка б забезпечувала часткову (тематичну) інтеграцію ресурсів баз даних структурних підрозділів Університету, факультетів / інститутів, результатів соціологічних опитувань, характеризуючи:

  • досягнення студентів та показники їхньої успішності;

  • можливості випускників влаштуватися на роботу/ результати працевлаштування;

  • задоволення студентів навчальними програмами, які вони виконують;

  • якісний склад та ефективність роботи викладачів;

  • якісні та кількісні характеристики контингенту студентів;

  • наявні навчальні і матеріальні ресурси та їхню вартість;

  • ключові показники діяльності структурних підрозділів тощо.

  1. Визначити НМЦ організації навчального процесу відповідальним за функціонування загальноуніверситетської інформаційної системи, здійснення інтегрованого аналізу даних і інформаційне забезпечення рішень.

На цей же підрозділ має бути покладена відповідальність за:

  • методичну підтримку факультетів /інститутів при здійсненні процедур ліцензування, акредитації, самосертифікації тощо;

  • координацію підготовки звітів самооцінки Університету;

  • вивчення методик укладення міжнародних і вітчизняних рейтингів вищих навчальних закладів та розробку необхідного методичного інструментарію для участі Університету в цих рейтингах;

  • видання бюлетеня моніторингу якості освіти в Університеті;

  • самосертифікацію та забезпечення підготовки звітів про самосертифікацію навчальних програм і підрозділів Університету для участі в міжнародних навчальних програмах.

Відповідальні за впровадження: інформаційно-обчислювальний центр; структурні підрозділи; факультети /інститути, науково-методична рада Університету; науково-методичний центр організації навчального процесу.


VIІ. Заходи, спрямовані на розширення присутності Університету

в національних і міжнародних програмах підготовки фахівців з вищою освітою
«Для зовнішнього визнання не так важливим є те, що насправді робиться для забезпечення якості освіти, як те, що документально зафіксовано»

Для того, аби зусилля, спрямовані на розвиток і вдосконалення програм підготовки, забезпечення якості викладацького складу, якості навчання тощо, забезпечили Університету належне місце на національному і міжнародному рівні, необхідно:



  1. Усім структурним підрозділам сформувати (як мінімум – українською та англійською мовами) і регулярно оновлювати інформаційні пакети щодо діючих програм навчання і переліку дисциплін у програмах підготовки.

Відповідальні за впровадження: декани факультетів/директори інститутів, керівники структурних підрозділів; навчально-дослідницький центр інформаційних технологій; науково-методичний центр організації навчального процесу; науково-методична рада Університету; проректор з науково-педагогічної роботи; проректор з міжнародних зв’язків; перший проректор.


  1. Готувати (і подавати) необхідні комплекти документів для реєстрації програм підготовки у Європейському інформаційному центрі академічного визнання (система ENICS/NARICS).

Відповідальні за впровадження: декани факультетів/ директори інститутів; проректор з міжнародних зв’язків.


  1. Здійснювати (часткове) оприлюднення: звітів про самооцінку структурних підрозділів і навчальних програм; результатів оцінювання зовнішніми органами із забезпечення якості (у тому числі при ліцензуванні, акредитації, сертифікації тощо); результатів оцінювань рейтинговими агентствами; результатів внутрішніх і зовнішніх соціологічних опитувань студентів та їх батьків, випускників, роботодавців тощо.

Відповідальні за впровадження: декани факультетів/ директори інститутів, керівники структурних підрозділів; науково-методичний центр організації навчального процесу; науково-методична рада Університету; проректор з науково-педагогічної роботи; проректор з міжнародних зв’язків; перший проректор.

1 Компетентності (реалізаційні здатності особи до ефективної діяльності) є динамічним поєднанням знань, розуміння, навичок, умінь, досвіду та здібностей (приймати правильні професійні рішення, прогнозувати результати дій, нести відповідальність тощо), які лежать в основі кваліфікації випускника.

2 За рекомендаціями ENQA (European Network for Quality Assurance in Higher Education) результати навчання формулюються в термінах компетентностей.

3 Така практика існує не тільки в зарубіжних ВНЗ; завдяки її застосуванню у низці ВНЗ міста Києва змогли відмовитись від оцінювання рефератів, есе, домашніх контрольних робіт тощо, які в сучасних умовах часто виконуються не студентом і не можуть гарантувати об’єктивність оцінювання.

4 Запровадження такого положення дозволить запобігти нівелюванню самого поняття «диплом з відзнакою», загроза чого, ураховуючи практику останніх років, є абсолютно реальною

5 Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. – К.: Ленвіт, 2006. – С.17.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка