Програма заходів із забезпечення якості освіти у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка



Скачати 405.86 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір405.86 Kb.
1   2   3

III. Заходи, спрямовані на вдосконалення

методів викладання і підвищення рівня об’єктивності оцінювання

«Сукупність методів викладання повинна оптимально забезпечувати досягнення запланованих результатів навчання і залежить від форм навчання, рівня і профілю програм підготовки.

Центральним вектором процесів викладання і навчання є оцінювання.

Оцінювання студентів передбачає послідовне використання задекларованих критеріїв, правил і процедур.

Студенти мають бути чітко поінформовані про те, які критерії будуть використані при оцінюванні їхньої успішності»

Оновлення змісту, форм і методів навчання, методик оцінювання (у тому числі шляхом широкого упровадження у навчально-виховний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, електронного контенту) повинно бути орієнтоване на результат – сприяти формуванню загальних і професійних компетентностей студентів та визначенню того, наскільки студенти досягли запланованих результатів. При цьому воно не повинне перетворюватись у самоціль, заперечувати існуючі напрацювання, створювати складні забюрократизовані процедури там, де достатньо виконувати мінімальні вимоги.


III.1. Заходи, спрямовані на вдосконалення процесів викладання і навчання

Зростаюча доступність інформаційних ресурсів і розвиток інформаційних технологій дозволяють провідним університетам світу суттєво інтенсифікувати навчальний процес, досягаючи кращих результатів при зменшенні загального обсягу аудиторних занять. Необхідними умовами для отримання такого ж ефекту в Університеті є наявність бажання викладачів переосмислювати усталені підходи до проведення занять (з відповідним, зрештою порівняно незначним, матеріальним забезпеченням з боку Університету), а також послідовне стимулювання реальної самостійної роботи студентів з опанування навчальних дисциплін (розуміння ними того факту, що обмеження процесу навчання виключно участю в лекційних, семінарських і практичних заняттях є недостатнім для формування конкурентоспроможного рівня професійної компетентності в умовах сучасного, швидкозмінного ринку праці). Побіжним підтвердженням останнього є той факт, що згідно з вимогами міжнародно-визнаних класифікацій освітніх програм (ISCED-1997 і проекту ISCED-2011, EQF-HE, EQF-LLL тощо):



  • випускник ОКР «бакалавр» має бути готовим до діяльності, яка передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), застосування інноваційних підходів, а також володіти здатністю до подальшого навчання з високим рівнем автономності;

  • випускник ОКР «магістр» має бути готовим до здійснення дослідницької та/або інноваційної діяльності, а також до повної самостійності у подальшому навчанні, бути здатним формувати судження і приймати рішення в умовах недостатньої інформації та суперечливих вимог.

Враховуючи викладене, доцільно:



  1. На рівні структурних підрозділів розробити і реалізовувати збалансовану систему заходів:

  • стимулювати і спонукати викладачів до впровадження мультимедійних технологій при викладанні навчальних дисциплін – як у лекційних заняттях, так і при проведенні лабораторних робіт (віртуальні лабораторії), забезпечуючи при цьому оснащення необхідної кількості аудиторій мультимедійним обладнанням;

  • стимулювати, спонукати і контролювати діяльність викладачів щодо послідовного зменшення репродуктивної складової викладання (завдяки розміщенню навчальних ресурсів у внутрішній Університетській інтернет-мережі) і збільшення вимогливості до роботи студентів у позааудиторний час (студент має приходити на лекційне чи лабораторне заняття, вже попередньо ознайомившись із матеріалом);

  • інформувати студентів (починаючи з молодших курсів) щодо причин і очікуваних наслідків запровадження нових форм викладання і навчання, а також механізмів оперативного реагування (погодження) на зіткнення точок зору двох сторін навчального процесу.

  1. На рівні Університету:

  • розробити заходи, які б спонукали факультети/ інститути до перегляду навчальних програм у напрямку зменшення частки аудиторних занять в загальному навантаженні студентів (з диференціацією за рівнями підготовки і формами навчання, а також, можливо, – за напрямами підготовки) із досягненням запланованих показників упродовж 2-3 років;

  • сприяти реалізації заходів структурних підрозділів, спрямованих на спонукання викладачів до удосконалення процесів викладання і навчання,враховуючи ефективність роботи викладачів при прийнятті відповідних кадрових рішень;

  • підтримувати дії викладачів, кафедр, факультетів/ інститутів, спрямовані на підвищення вимогливості до самостійної роботи студентів;

  • забезпечити належне функціонування електронної бібліотеки (на базі Наукової бібліотеки імені М.М. Максимовича) та щорічну підписку на електронні фахові наукові журнали;

  • сформувати трирівневу (за сферами відповідальності – кафедра / факультет / Університет) програму мультимедійного оснащення аудиторій і забезпечити її послідовне виконання.

Відповідальні за розробку і впровадження: факультети / інститути; науково-методична рада Університету; директор Наукової бібліотеки імені
М.М. Максимовича; проректор з науково-педагогічної роботи (навчально-виховна робота); проректор з адміністративно-господарської роботи; проректор з наукової роботи; проректор з науково-педагогічної роботи; перший проректор.

Критерії ефективності:частка годин аудиторних занять у навчальних планах; оцінка рівня проведення занять студентами, випускниками, викладачами, зовнішніми експертами.

III.2. Заходи, спрямовані на підвищення рівня об’єктивності оцінювання

Оцінювання студентів як один з найважливіших елементів вищої освіти, який має значний вплив на майбутню кар’єру студентів, необхідно здійснювати на високому професійному рівні. Оцінювання також дає важливу інформацію про ефективність викладання та самостійної роботи студентів.



Найбільш загальними критеріями досконалості/ недосконалості системи оцінювання є: підтвердження зафіксованого в Університеті рівня знань і вмінь при експертному (зовнішньому) оцінюванні; кореляція оцінки результатів навчання студента у ВНЗ з оцінкою сформованості професійних та загальних компетентностей випускниками і роботодавцями.

  1. Удосконалення загальноуніверситетських положень про оцінювання знань студентів.

При удосконаленні положень про оцінювання знань студентів слід намагатися, щоб процедури оцінювання відповідали таким вимогам:

  • призначалися для вимірювання досягнень визначених результатів навчання;

  • здійснювались фахівцями, котрі розуміють роль оцінювання у набутті студентами знань і вмінь, пов’язаних з їхньою майбутньою кваліфікацією;

  • виконувались більш ніж одним викладачем (особливо на екзаменах);

  • мали чіткі й оприлюднені критерії виставлення оцінок;

  • відповідали своєму призначенню (діагностичний, поточний або підсумковий контроль);

  • проектувалися з урахуванням усіх можливих наслідків для студента;

  • мали чітку регламентацію випадків відсутності студента з різноманітних причин;

  • гарантували дотримання вимог законодавства про нерозповсюдження конфіденційної інформації;

  • відповідали цілям і зобов’язанням, задекларованим Університетом;

  • були співставними в межах Університету;

  • підлягали внутрішній (а за необхідності – зовнішній) експертизі;

  • підлягали перевіркам на дотримання затверджених процедур.

Відповідальні за розробку і впровадження: науково-методичний центр організації навчального процесу; науково-методична рада Університету; постійна комісія Вченої ради з організації навчального процесу; проректор з науково-педагогічної роботи.

  1. Удосконалення методичних розробок з оцінювання знань студентів за конкретними напрямами підготовки (та/або видами навчальної роботи
    студента) – розроблення специфічних форматів застосовуваних методів оцінювання таким чином, щоб вони:

  • забезпечували прозорість процесу оцінювання досягнень студентів;

  • забезпечували необхідну гнучкість і варіативність системи оцінювання, її індивідуалізацію у відповідності до об’єктивної відмінності рівнів програм підготовки, їх спрямованості, специфіки навчальних дисциплін і очікуваних результатів навчання тощо;

  • передбачали зворотний зв’язок зі студентом (кожен студент повинен мати можливість дізнатися причини, з яких його успішність була оцінена відповідним рівнем оцінки) і таким чином забезпечували формувальну функцію.

Відповідальні за розробку і впровадження: викладачі; кафедри; науково-методичні комісії факультетів та інститутів; науково-методичний центр організації навчального процесу; науково-методична рада Університету.

  1. Створення загальноуніверситетських банків екзаменаційних, контрольних завдань і тестів з усіх навчальних дисциплін. Реалізація цього завдання передбачає:




  • накопичення інструментарію оцінки успішності навчання студентів за спеціальністю з метою його цільового використання та подальшого вдосконалення;

  • формування кейсів до завдань для проведення моніторингу залишкових знань студентів за фаховим спрямуванням з урахуванням знань, вмінь і компетентностей студента відповідно до вимог роботодавців щодо певного кваліфікаційного рівня та пов’язаних з ним посадових обов’язків;

  • створення тестологічної лабораторії, основним завданням якої слід визначити надання допомоги науково-педагогічним працівникам у створенні інструментів освітнього вимірювання та їх шкалювання.

Відповідальні за розробку і впровадження: кафедри, факультети / інститути; факультет соціології; факультет психології; навчально-дослідний центр інформаційних технологій; науково-методичний центр організації навчального процесу; науково-методична рада Університету.

  1. Удосконалення системи оцінювання студентів, що навчаються за заочною та екстернатною формою навчання, шляхом запровадження обов’язкового виконання спеціально розроблених тестових завдань як передумови допуску до заліку/екзамену3.

Відповідальні за розробку і впровадження: кафедри; факультети / інститути; навчально-дослідний центр інформаційних технологій; інформаційно-обчислювальний центр Університету; науково-методичний центр організації навчального процесу; науково-методична рада Університету.

Критерії ефективності: кореляція показників успішності з результатами контролю залишкових знань; підтвердження зафіксованого в Університеті рівня знань і вмінь при експертному (зовнішньому) оцінюванні; кореляція оцінки результатів навчання студента в Університеті з оцінкою сформованості професійних та загальних компетентностей випускниками і роботодавцями.
III.3. Заходи, спрямовані на забезпечення об’єктивності

при присвоєнні кваліфікації

У документах ЮНЕСКО зафіксоване зростання відповідальності університетів за присвоєння кваліфікацій і визнається невідповідність усталених традиційних підходів сучасним вимогам ринку праці: отримання дипломів не може бути автоматичним наслідком складання передбачених програмою екзаменів – необхідне підтвердження того, що у випускника сформований мінімально необхідний (пороговий) рівень компетентностей. У зв’язку з цим доцільно удосконалити підходи щодо роботи ДЕК – як стосовно оцінювання результатів навчання, так і стосовно кваліфікації (і незаангажованості) екзаменаторів (експертів):



  1. Доопрацювати положення про порядок створення та організацію роботи державних екзаменаційних комісій, а саме:

  • змінити підхід до формування програми державних екзаменів та удосконалити (з урахуванням фахової специфіки) форми їх проведення з метою отримання якомога більш об’єктивної оцінки досягнення випускником запланованих результатів навчання, а не зводити зміст державного іспиту до вибіркового контролю залишкових знань з обмеженого переліку нормативних та спеціалізованих дисциплін, як це відбувається зараз;

  • увести чіткі і недвозначні кваліфікаційні вимоги щодо формування складу ДЕК (бажано із залученням роботодавців) та підбору кандидатур на посади голів ДЕК.

  1. Розробити і затвердити положення про диплом з відзнакою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де чітко описати критерії оцінки наукової (творчої) роботи, якими повинна керуватися кафедра при наданні рекомендації щодо видачі диплому з відзнакою4.


Відповідальні за розробку і впровадження: науково-методична рада Університету; постійна комісія Вченої ради з організації навчального процесу; проректор з науково-педагогічної роботи.

Критерії ефективності: оцінка сформованості професійних та загальних компетентностей випускниками і роботодавцями.


IV. Політика Університету щодо формування контингенту студентів

«Стратегія розвитку вищих навчальних закладів має враховувати швидку експансію вищої освіти і зростаючу конкуренцію.

Якість підготовки в Університеті залежить від підготовленості вступників до навчання на відповідному рівні»

Результати процесу відбору талановитої молоді на навчання в Університеті переважним чином залежать від профорієнтаційної роботи з випускниками (за попереднім рівнем освіти), правил вступу до ВНЗ, наявності привабливих програм підготовки для абітурієнтів, їхніх батьків, роботодавців. Відсутність належних зусиль у цих напрямах як на рівні Університету загалом, так і на рівні факультетів/ інститутів/ кафедр/ окремих викладачів є неприпустимою.


IV.1. Профорієнтаційна діяльність

Керівництво Університету має забезпечити координацію дій структурних підрозділів та загальне інформаційно-ресурсне забезпечення. Основна робота з профорієнтації потенційних вступників (на програми підготовки бакалаврів, магістрів, до аспірантури, на курси підвищення кваліфікації тощо) повинна здійснюватись на рівні факультетів/ інститутів та випускаючих кафедр. До переліку необхідних заходів входять:



  1. На рівні Університету:

  • підготовка інформаційних матеріалів (буклети, стенди, мультимедіа, фільми) про Університет;

  • налагодження основ співпраці з районними відділами освіти м. Києва, обласними управліннями освіти шляхом встановлення відповідальності факультетів / інститутів;

  • організаційне і матеріальне забезпечення проведення Університетської олімпіади школярів, а також участі Університету у всеукраїнських виставках, олімпіадах, в процедурах ЗНО.

  1. На рівні факультетів / інститутів, кафедр:

  • підготовка інформаційних матеріалів про факультет/ інститут, напрями і спеціальності, програми підвищення кваліфікації;

  • співпраця із закріпленими за ними відділами та управліннями освіти, загальноосвітніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами;

  • співпраця з роботодавцями відповідних галузей;

  • участь у Тижнях профорієнтаційної роботи, у Ярмарках професій, проведення зустрічей викладачів і студентів із учнями шкіл на базі факультету/ інституту;

  • проведення днів відкритих дверей;

  • організація постійно діючого взаємозв’язку з потенційними абітурієнтами через електронну пошту.


Відповідальні за розробку і впровадження: завідувачі кафедр, декани факультетів / директори інститутів, секретаріат Приймальної комісії; перший проректор.

Критерії ефективності: конкурс на вступ за напрямами, спеціальностями, кількість слухачів курсів програм підготовки.
IV.2. Формування умов доступу до освіти

Зоною особливої відповідальності Університету як одного з флагманів вищої освіти України є діяльність, спрямована на формування стратегії МОНмолодьспорту із забезпечення максимально можливого рівня ефективності, справедливості і прозорості процесу відбору студентів на навчання в Україні загалом та недопущення недобросовісної конкуренції. Пропоновані заходи:



  1. Розроблення (на основі аналізу результатів вступної кампанії та вхідного контролю знань студентів) і подання до МОНмолодьспорту пропозицій щодо удосконалення Умов прийому до вищих навчальних закладів на наступний рік, а також удосконалення правил прийому до Університету.

Відповідальні за розробку і впровадження: декани факультетів /директори інститутів, секретаріат Приймальної комісії.

  1. Співпраця з Українським центром оцінювання якості із удосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання

  • вдосконалення предметних тестів;

  • вдосконалення і запровадження (на заміну предметних тестів) тестів на загальну навчальну компетентність.

Відповідальні за розробку і впровадження: декани факультетів / директори інститутів, секретаріат Приймальної комісії, науково-методична рада Університету.

Критерії ефективності: результати вступної кампанії; результати вхідного контролю; успішність студентів першого року навчання на зимовій та весняній сесіях.
IV.3. Планування прийому на навчання

(за рівнями, напрямами, спеціальностями і спеціалізаціями)

До числа зобов’язань, які має Університет перед своїми викладачами, належать створення умов і можливостей для вдосконалення фахової майстерності, формування навчального навантаження у відповідності до норм колективного договору. Враховуючи залежність кількості посадових одиниць науково-педагогічних працівників загального фонду оплати праці від чисельності студентів за відповідним напрямом/спеціальністю, а також необхідність забезпечення самоокупності навчання на контрактній основі, необхідно переглянути підходи щодо планування набору до Університету (у розрізі освітньо-кваліфікаційних рівнів, напрямів, спеціальностей і спеціалізацій). У цьому зв’язку доцільно:



  • розробити порядок формування планів набору на наступний навчальний рік, який би унеможливлював формування економічно необґрунтованих за чисельністю студентів потоків/груп/підгруп (крім випадків, коли такий набір є критично важливим з точки зору загальноуніверситетських інтересів і може бути забезпеченим з ректорського резервного фонду);

  • визначитись щодо доцільності збереження підготовки за ОКР «спеціаліст» на денній формі навчання (з огляду на позиціонування Університету як навчального закладу дослідницького типу та, як правило, недостатню якість підготовки контингенту абітурієнтів, які вступають на навчання за цим рівнем);

  • здійснювати набір на навчання за ОКР «магістр» заочної форми навчання лише за умови високого попиту з боку абітурієнтів (конкурс на місця державного замовлення; конкурс на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб) та забезпечення факультетами/ інститутами якості підготовки не нижчої, ніж при навчанні за денною формою.

Відповідальні за розробку і впровадження: планово-фінансовий відділ; науково-методичний центр організації навчального процесу; проректор з науково-педагогічної роботи; перший проректор .

Критерії ефективності: показники навантаження викладачів; витрати загального і спеціального фондів на оплату праці викладачів; кількість студентів; якість навчання.
IV.4. Заходи, спрямовані на адаптацію студентів першого курсу

до навчального процесу в Університеті

Студенти першого курсу, зазвичай, слабко підготовлені до вимог університетської підготовки. Водночас, саме цей контингент студентів (разом із студентами, які перевелися з інших ВНЗ чи вступили на навчання до магістратури) є найбільш чутливим індикатором стану справ із організаційного та матеріально-технічного забезпечення студентів. З огляду на досвід провідних європейських університетів доцільно:



  • переорієнтувати роботу інституту кураторів, встановивши їхнім основним обов’язком виконання функції тьюторів (можливо, зберігши інститут кураторства виключно на 1-2 курсах);

  • запровадити обов’язковий семінар для науково-педагогічних працівників, на яких покладаються функції кураторів;

  • розробити (за аналогією з програмами «Peer mentoring» і «Peer Assisted Study Scheme», які функціонують в університетах ЄС) програму залучення студентів старших курсів до надання допомоги студентам 1-го і 2-го курсів як у зв’язку з адаптацією і соціалізацією новачків до умов навчання в Університеті, так і в опануванні ними важких для сприйняття розділів/ курсів. Додатковим позитивом від запровадження такої програми є формування комунікаційних і наставницьких компетентностей старшокурсників;

  • запровадити тематичне щорічне (березень-квітень) опитування студентів першого курсу для встановлення (і наступного вирішення) проблем адаптації, організаційного забезпечення, взаємодії з викладацьким складом та адміністрацією, недосконалості/ недостатності ресурсів Університету для забезпечення навчання, самостійної роботи, задоволення соціально-культурних потреб тощо.

Відповідальні за розробку і впровадження: факультет соціології; відділ організації навчально-виховної роботи; науково-методичний центр організації навчального процесу; студентський парламент; проректор з науково-педагогічної роботи (навчально-виховна робота); проректор з науково-педагогічної роботи.

Критерії ефективності: частота опитувань; результати моніторингу соціально-психологічного клімату в Університеті; показники успішності студентів першого курсу.


V. Встановлення зворотних зв’язків між учасниками навчального процесу

«Здійснення будь-яких заходів повинно відбуватися з урахуванням позицій усіх учасників.

Як примусити їх працювати разом?»

Лідерська роль керівництва значною мірою залежить від вміння узгодити суперечливі інтереси учасників навчального процесу зі стратегією розвитку ВНЗ і знайти найбільш прийнятні рішення. Проведення заходів із забезпечення культури якості, її ефективна підтримка неможливі без свідомої добровільної участі усіх учасників процесу, без урахування їхніх, часто дуже відмінних, точок зору. Принципова неможливість існування досконалих процедур попереднього узгодження рішень та доцільність випереджувального виявлення проблем обумовлюють необхідність існування відповідних інструментів зворотного зв’язку.

Такими інструментами є, у першу чергу, регулярні загальні і тематичні соціологічні опитування, які дозволяють отримати максимально об’єктивну оцінку суб’єктивного бачення студентами, викладачами, навчально-допоміжним та адміністративно-господарським персоналом стану справ в Університеті загалом, сприйняття/ несприйняття, розуміння/ нерозуміння ними конкретних рішень і дій, персоналій тощо. Наявність довіри до результатів анкетування, сприйняття науково-педагогічними працівниками їх важливості для вдосконалення діяльності, формування у студентів відчуття причетності до забезпечення якості навчального процесу, є надзвичайно важливим для формування і підтримки взаємних партнерських стосунків.

Проведення таких опитувань на постійній основі вимагає відповідного методичного (формування блоків питань, вибір оптимальних періодів опитувань, забезпечення валідності тощо), організаційного (виконавці, розподіл обов’язків, повноваження) та матеріального забезпечення. З урахуванням викладеного доцільно:



  1. Запровадити в Університеті систематичні соціологічні опитування студентів, науково-педагогічних працівників, інших учасників навчального процесу. З метою належного методичного, організаційного та матеріального забезпечення соціологічних опитувань, узагальнення результатів:

  • створити на базі факультету соціології навчально-наукову лабораторію, якій надати повноваження з проведення опитувань і узагальнення результатів;

  • встановити, що програми загальних і тематичних опитувань затверджуються керівництвом Університету, з урахуванням пропозицій структурних підрозділів і громадських організацій;

  • доручити факультету соціології здійснювати планування навчальних і виробничих практик студентів із урахуванням затверджених програм соціологічних досліджень.

  1. Здійснювати регулярне оприлюднення узагальнених результатів соціологічних опитувань.

Примітка: результати опитувань є необхідною складовою інформаційного забезпечення при прийнятті рішень, однак вони не можуть, особливо у випадку оцінки навчальних дисциплін чи викладачів, сприйматися як достатньо адекватні.

Відповідальні за розробку і впровадження: відділ організації навчально-виховної роботи; студентський парламент; проректор з науково-педагогічної роботи (навчально-виховна робота); проректор з науково-педагогічної роботи; перший проректор.

Критерії ефективності: частота виникнення конфліктних ситуацій між сторонами навчального процесу; рівень участі студентів і викладачів у підтримці культури якості.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка