Програма з розвитку навичок внутрішньогрупової взаємодії в підлітків



Скачати 447.21 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір447.21 Kb.
1   2   3
Заняття 11.

  1. Вправа «Сніжинки».

Мета: показати різницю між учасниками взаємодії. Обладнання: аркуші паперу.

Учасники заплющують очі і не можуть нічого запитувати або говорити. Кожен в руках тримає аркуш паперу. Дається інструкція: складіть аркуш вдвоє, складіть ще раз, ще раз, відірвіть кінчик. А тепер відкрийте очі, розгорніть свої «сніжинки» і покладіть їх перед собою. Чи є хоч дві однакові? Ні? Чому, адже, всі чули і робили одне й те саме?



  1. Вправа «Перемовини».

Мета: надати досвід пошуку інтересів, що співпадають; розвиток вміння аналізувати інтереси, що різняться.

Учасникам пропонується об’єднатися в 3 групи. Кожна з груп отримує завдання підготуватися до перемовин із питання організації вечірки, проведення весілля тощо. Учасникам роздаються картки з індивідуальними завданнями, які неможна нікому показувати:



  • «Твоя задача: прояснити точку зору того, хто говорить, щоб краще зрозуміти його» (2 шт.)

  • «…виділити проблему та повертати обговорення до неї» (2 шт.)

  • «…у будь-якій ситуації намагатися захопити ініціативу у розмові» (1 шт.)

  • «…знайти спільне у точках зору і показувати це всім учасникам розмови» (2 шт.)

  • «…уводити розмову вбік від проблеми, що обговорюється» (1 шт.)

  • «…підкреслювати спільні інтереси сторін у перемовинах» (1 шт.)

  • «…обрати незвичний для себе стиль спілкування та дотримуватись його» (2 шт.)

  • «…уважно слухати співрозмовника і повторювати або перефразовувати його головну думку своїми словами так, як ти її зрозумів» (1 шт.)

  1. Вправа «Я ображаюсь, коли…».

Мета: розвиток здатності до критичного аналізу та самоаналізу.

Кожен учасник по колу закінчує речення: «Я ображаюсь, коли…». Учасникам пропонується дати відповідь на запитання у кого ще подібна ситуація викликає образу, які причини її виникнення та способи звільнення від неї.



  1. Притча «Про маленьку пташку» (Додаток 10).

Рефлексія заняття.

Заняття 12.

  1. Вправа «По колу».

Мета: розвиток навичок міжособистісної взаємодії.

Учні сидять у колі. Ведучий називає який-небудь уявний пред­мет. Наприклад:«У вас кошеня!» Потрібно передавати уявне кошеня по колу так, ніби воно живе, використовуючи всі відомі учням види пам'яті чуттів: потрібно ба­чити кошеня на екрані внутрішнього зору, чути його нявкання, від­чувати пальцями, яке воно тепле, пухнасте, м'яке, легке. Ще до того як ви візьмете до рук кошеня, згадайте все, що пов'язане з цією живою істотою у вашій пам'яті — зоровій, тактильній, слуховій. Коли ви взяли кошеня до рук, перевірте свої спогади, діючи так, ніби у ваших руках справжнє кошеня. Чи добре ви уявляєте собі кошеня у своїх руках? Розкажи, яке воно, якого кольору його шерстка. Розповідаючи, дійте, грайте з ним. Чому ви передаєте кошеня? У кожного має бути своя причина і своя мета.



  1. Вправа «Узгоджені дії».

Мета: розвиток навичок взаємозв’язку та взаємозалежності партнерів. Пиляння дров. Уявна колода ставиться на козла. Учасники пиляють уявною пилкою — це тренує особливо гостру увагу до партнера. Потрібно домогтися, щоб пила не змінювалась у своїх розмірах. Насос. Пожежна помпа, яку качають двоє учнів. Веслування. Тут може бути два варіанти: двоє на одній лавці (по одному веслу в кожного) і на двох лавках (у кожного по два весла). Кузня. Один учень тримає уявний предмет щипцями на ковад­лі, другий б'є молотом.

  1. Вправа «Побудова кола».

Мета: розвиток навичок координації спільних дій, згуртування групи; розвиток навичок невербального спілкування та саморегуляції.

Учасники заплющують очі і починають хаотично переміщатися по приміщенню, видаючи при цьому гудіння, як бджоли. За умовним сигналом всі зупиняються в тих положеннях, де їх застав сигнал, після чого намагаються встати в коло, не розплющуючи очей і не розмовляючи, можна лише доторкатися одне до одного руками. Коли всі займуть свої місця та зупиняться, дається повторний сигнал, за яким учасники розплющують очі. Вибудувати ідеально рівне коло не вдається, замість нього утворюється якась інша фігура.



  1. Вправа «Чарівний килимок».

Мета: розвиток навичок групової взаємодії.

Учасники об’єднуються в чотири групи. Кожна підгрупа повинна розміститися на невеликому «килимку» розміром 50*50 см, не переступаючи за його межі, виконати написану на звороті інструкцію, щоб «килим» полетів. Учасники намагаються перевертати частинами цей «килимок», не порушуючи правил, і читають слово «посміхніться».



  1. Вправа «Прапорець на вітру».

Мета: розвиток довіри та взаємопідтримки всередині групи.

Учасники стають у коло якомога щільніше. Один з них залишається у центрі кола. Він намагається максимально розслабитись, інші учасники, виставивши руки перед собою, легенько погойдують його з боку в бік, не даючи впасти. Обговорюються питання хто дійсно зміг максимально розслабитися, хто не зміг.



  1. Притча „Дружна родина” (Додаток11).

Рефлексія заняття.

Заняття 13.

  1. Вправа «Дзеркало».

Мета: розвиток вмінь координувати спільні дії, зближення групи.

Учасники об’єднуються в пари, стають одне напроти одного, один з них на певний час стає дзеркалом, тобто буде копіювати рухи свого партнера. Потім ролі міняються. Завдання: пришити ґудзик; зібратися у дорогу; спекти пиріг; виступити у цирку.



  1. Вправа «Яблуко розбрату».

Мета: розвиток здатності до вироблення тактики виконання певних дій.

Кожній команді видається по одному яблуку. Члени групи вишиковуються в лінію. У першого учасника під підборіддям затиснуте яблуко. Учасники без допомоги рук передають яблуко одне одному. Якщо яблуко падає, то група починає вправу спочатку. Звернути увагу на те, чи намагаються члени команди якось допомогти під час передачі яблука іншим учасникам.



  1. Вправа «Атоми і молекули».

Мета: розвиток навичок невербальної передачі інформації.

Учасники рухають по приміщенню «як атоми», із будь-якою швидкістю, у будь-якому напрямку. За командою всі об’єднуються в «молекули», в кожній з яких стільки атомів, скільки вказано.



  1. Вправа «Гусінь».

Мета: розвиток здатності до спільних дій, взаєморозуміння.

Необхідно заздалегідь підготувати й надути повітряні кульки (по одній на кожного учасника). Команди вишикувати ланцюжком, дотримуючись таких умов: руки кожного учасника лежать на плечах гравця, що стоїть попереду; повітряна кулька затиснута між животом одного гравця і спиною іншого; торкатися повітряної кульки (поправляти, притримувати тощо) суворо забороняється; перший у ланцюжку учасник тримає свою кульку на витяг­нутих руках. Отже, в єдиному ланцюзі, але без допомоги рук учасники повинні пройти певним маршрутом. Необхідно підготувати різноманітні перешкоди. Завдання учасників — пройти через усе й повернутися на ви­хідну.



  1. Вправа «Павучки».

Мета: створення психологічного ефекту зближення, згуртування групи.

Учасники об’єднуються у групи по 4-5 чоловік, стають впритул спиною одне до одного, обв’язуються мотузкою. У такому вигляді групи мають переміщатися по приміщенню завданою траєкторією.



  1. Притча «Про перепелиць» (Додаток 12).

Рефлексія заняття.

Заняття 14.

  1. Вправа «Я за тебе відповідаю».

Мета: розвиток комунікативних навичок.

Учасник групи вибирає собі у напарники ту людину, з якою у нього виникло найбільше взаєморозуміння. Ці двоє сідають поруч і домовляються хто за кого буде відповідати. На питання групи, задані одній людині, відповідатиме інший, намагаючись вгадати, як би на ці питання відповідав його напарник.



  1. Вправа «Плутаниця».

Мета: розвиток вмінь координувати спільні дії, зближення групи.

Учасникам пропонується заплющити очі та хаотично переміщатися по приміщенню. За сигналом, не розплющуючи очей, взятися за руки з сусідами. Після цього всі розплющують очі та , не відпускаючи рук намагаються розплутатися.



  1. Вправа «Вавілонська вежа».

Мета: розвиток вмінь координувати спільні дії, згуртування.

Обладнання: кольорові фломастери, папір, індивідуальні завдання.

Учасникам групи необхідно намалювати Вавілонську вежу. Розмовляти, використовувати голос заборонено. Учасникам пред’являються на окремих картках індивідуальні завдання: вежа має складатися з 10 поверхів; вежа має коричневий контур; над вежею синій прапор; у вежі всього 6 вікон; перший поверх – рожевий; останній складається з камінців різного кольору.

Учасники індивідуальні завдання показувати іншим не можуть, вони зобов’язані зробити те, що в них вказано.



  1. Вправа «Правило Сократа».

Мета: навчитися аргументувати свою думку.

З учасників формується дві команди: спростувальна сторона і стверджувальна сторона. Пропонується тема для обговорювання, аргументи спочатку наводяться середньої сили, слабкі, сильні.



  1. Притча «Про цвяхи» (Додаток 13).

Рефлексія заняття.

Заняття 15.

  1. Вправа «Спільний пульс».

Мета: розвиток навичок міжособистісної взаємодії, відчуття групи.

Учасники сидять у колі. Очі заплющені, голови нахилені. Їх завдання: рахувати не домовляючись про черговість, нічого не говорячи від 1 і далі. Якщо збилися або кілька учасників одночасно назвали цифру, лічба починається спочатку.



  1. Вправа «Посудомийна машина».

Мета: розвиток навичок відчуття іншої людини, розуміння себе.

Учасники шикуються у дві колони на відстані витягнутої руки. Перший у колонні виходить на середину між колонами. Йому треба відрекомендуватися посудом та дати інструкції машині щодо догляду за собою.

«Я – старовинна бабусина чашка, яка довго стояла на полиці. Мене берегли, мною милувалися, цінували, а зараз я відчуваю, що дещо запилилася. Мене треба мити теплою водою, обережно, щоб не пошкодити золоті візерунки.»

Після інструкції дається сигнал включення машини, «чашка» рухається коридором, а «щіточки» (руки учасників) її миють.



  1. Вправа «Гарячий стілець».

В центрі приміщення стоїть стілець. Кожен учасник по черзі займає цій стілець. Всі інші звертаються до нього ці словами: «Мені в тобі не подобається…», потім: «Мені в тобі подобається…». Слід уникати слів «добре», «погано».

Після того, як всі висловляться, учасник, що займає стілець, розповідає про те, що він відчував та що взяв для себе з почутого, що сприйняв, а що ні.



  1. Притча «Про дійсність» (Додаток 14).

Рефлексія заняття.

Заняття 16.

  1. Вправа «Розкажи казку».

Мета: розвиток уміння концентруватися та імпровізувати, доносити інформацію до інших учасників комунікативного процесу.

По ланцюжку (чим більше учасників, тим довша казка) скла­дається казка. Причому кожному наступному школяру потрібно розповісти щось нове, а потім повторити попередні репліки. Наприклад, перший учасник вимовляє фразу: «І зажили вони щасливо». Наступний доповнює в реченні ті події, що відбулися напередодні: «Зіграли вони весілля й зажили вони щасливо». І так далі, поки сюжет казки не добереться до останнього опо­відача. Останній учасник дає назву казці й розповідає її від по­чатку до кінця. Учасникам тренінгу необхідно проана­лізувати питання: Традиційна чи незвичайна вийшла казка? Чи зберігається логіка оповідання казки? Чи під­кріплюється сюжет казки інтонаціями оповідачів?



  1. Вправа «Мух краще ловити на мед».

Мета: сприяти розумінню установок, що необхідні для успішної взаємодії з іншими, фокусувати увагу на корисності дій без примусу.

Учасники об’єднуються в пари, стоять обличчям одне до одного, один з партнерів затискає руку в кулак і тримає його перед напарником. Завдання для одного з кожної пари – якомога швидше розтулити кулак партнера. Через 10 секунд вправа зупиняється, і обговорюється хто і як намагався це зробити. Якщо силою, то відчували більший опір. Чи спав комусь на думку інший спосіб спонукати партнера розтулити долоню, попросити.



  1. Вправа „Вислів один – підтексти різні ”.

Мета: навчити учасників контролювати свій тон та інтонацію, а також уміти відрізняти смисл від інтонації.

Кожному з учасників необхідно сказати: «Я радий вас бачити» по-різному.

Учасникам групи задається певна інтонація. Інші учасники відгадують вкладену у фразу емоцію. Перелік інтонацій: радість, здивування, впевненість, іронія, байдужість, гнів, страх, обережність, жаль, незадоволення, розсіяність, замріяність, недовіра, образа.


  1. Вправа «Попроси, щоб захотіли допомогти»

Мета: удосконалення навичок емоційного контакту.

Учасники розбиваються на пари. Завдання одного партнера – попросити іншого виконати його прохання. Необхідно виявити всю свою майстерність, кмітливість, оригінальність (можна використовувати компліменти, згадування заслуг, значущості, авторитету). Завдання іншого учасника – уважно вислухати прохання, оцінити дії партнера, та погодитись або ні виконати прохання.



  1. Притча «Легенда про хлопчика» (Додаток 15).

Рефлексія заняття.

Заняття 17.

  1. Вправа «Ґвалт».

Мета: демонстрація ефекту вибірковості сприйняття у процесі спілкування, розвиток вміння виділяти необхідну інформацію.

Учасники розбиваються на пари і розміщуються у просторі максимально далеко одне від одного, і всі одночасно починають розпочинають розмовляти.

Задача – на фоні загального шуму вести розмову саме із своїм партнером, виділяючи його голос серед інших.


  1. Вправа «Кролик і лис».

Мета: розвиток комунікативних навичок у ситуації міжособистої конфліктності.

Учасники працюватимуть у парах. Кожна пара визначається з роллю лиса та кролика, потім ролі змінюються.

Кролик вийшов погуляти і «нарвався» на лиса, якому захотілося його з’їсти якомога скоріше. Кролику необхідно переконати, що його їсти не варто, і довести чому. Він має використати всі свої вміння, знання, навички переконання.

Починає лис: кролик, я тебе з’їм. Якщо кролик мовчить протягом 10 секунд, лис його з’їдає.

Після виконання вправи набирається банк конструктивних способів відстоювання себе.


  1. Вправа «Скелелаз».

Мета: розвиток навичок тілесного контакту, навичок невербальної комунікації та координації спільних дій.

Учасники стають у щільну шеренгу, створюючи «скелю», на якій стирчать виступи, що утворені виступаючими руками і ногами учасників, нахиленими уперед тілами. Задача – пройти вздовж цієї «скелі», не потрапивши у «прірву», тобто не поставивши свою ногу за межі лінії, утвореної ступнями інших учасників. «Скеля» може одночасно проходитися двома учасниками з двох боків.



  1. Вправа «Чорний та білий янгол».

Мета: програти ситуацію вибору, порівняти методи переконання за їх ефективності.

Одна людина з групи грає роль «чорного янгола» та вмовляє учасника почати приймати наркотики. Другий янгол – «білий» - відмовляє. Учасник їх слухає і кожен раз робить крок до того, чий довід здасться більш переконливим. Інші спостерігають.



      • Чим можна привернути увагу та цікавість?

      • Які методи переконання найбільш ефективні і чому?

  1. Притча «Про людину» (Додаток 16).

Рефлексія заняття.

Заняття 18.

  1. Узагальнення набутого досвіду «Згадати все!».

Мета: повторення та узагальнення пройденого.

Обладнання: м’яч.

Учасники кидають одне одному м’яч, називаючи якості і особливості, які допомагають у спілкуванні, спільній діяльності. Необхідно намагатися не повторювати названі характеристики.


  1. Зворотній зв'язок.

Мета: отримання зворотного зв’язку від групи, обмін відчуттями та враженнями.

Учасникам пропонується по колу висловити свої думки щодо того, що більше всього сподобалось за час роботи; яка тема була особливо цікавою; чому навчилися протягом тренінгу, як будуть набуте використовувати.



  1. Підбиття підсумків заняття

Які запитання з тих, що ми розглядали, здалися вам найваж­ливішими?

Яке завдання вам найбільше сподобалося?

Яке найважче було ви­конувати? Чому?

Чи змінилося ваше ставлення до деяких проблемних ситуацій у спілкуванні?

4. Психодіагностичне обстеження (Додаток 23).

Список літератури



  1. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. – СП.: Питер, 2007. – 271с.

  2. Баранова Н. Психокорекція агресивності та конфліктності у підлітків// Психолог. – 2005. - №36. – с.17-24.

  3. Баранова Н.П. Тренінги для вчителів з педагогічної майстерності. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 159с.

  4. Волкова, Н.П. Професійно-педагогічна комунікація [Текст]: Навч. посіб Н.П. Волкова. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.

  5. Грецов А.Г. Тренинг общения для подростков. – СПб.: Питер,2008. – 160с.

  6. Гришина Н.В. Психология конфликта. – СПб:Питер, 2002. – 464с.

  7. Дубовина И.В., Акимова М.К., Борисова Е.М.,и др.. Рабочая книга школьного психолога.

  8. Заброцький М. Основи вікової психології. Навчальний посібник.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан,2006.-112с.

  9. Зайцева Т.В. Теория психологического тренинга. Психологический тренинг как инструментальное действие. — СПб.: Речь; М.: Смысл, 2002.

  10. Заняття психолога з підлітками/Упоряд.Т.Гончаренко «Шкіл.світ»: Вид.Л.Галіцина, 2006. – 120с.

  11. Заняття психолога з підлітками/ Упоряд. Т.Гончаренко. – К.:Вид.дім «Шкіл.світ: Вид. Л.Галіцина»,2006. – 120с.

  12. Ємельянова Т. Емпатія – основа взаємодії// Психолог. – 2005. - №13. – с.13-14.

  13. Єфремцева С.А. Тренінг спілкування для підлітків. — К., 1997.

  14. Кандиба Т. Елементи тренінгу партнерського спілкування// Психолог. – 2004. - №10-11. – с.42-44.

  15. Конфлікти: сутність і подолання/ Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Стрес у педагогічній діяльності/ Калошин В.Ф. – Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 224с.

  16. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Отв. редактор А.Ф. Кудряиюв. Петрозаводск: Изд-во «Петроком», 1992. — С. 172-176.

  17. Мелибруда Е.Я. Я – Ты – Мы: Психологические возможности улучшения общения. – М., 1986.

  18. Немов Р.С. Психология: Учеб для студ. Высш. Пед. Учеб. Заведений: В3 кн. – М.: Гуман, изд.центр ВЛАДОС,1999. – Кн.2: Психология образования. – 608с.

  19. Павлишин Л. Робота з дітьми – підлітками, які мають проблеми у спілкуванні//Психолог. – 2009. - №11-12. – с.27-29.

  20. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально – психологический тренинг. – М., 1989.

  21. Психологічні тренінги в школі/Упоряд.Т.Шаповал. – К.: Вид.дім «Шкіл.світ»: Вид.Л.Галіцина, 2006. – 128с.

  22. Рогов Е.И. Как стать взрослым.-М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003.-384с.

  23. Словарь психолога – практика/ С.Ю. Головин. – Мн.: Харвест,2007. – 976с.

  24. Скворчевська О.В. Секрети психології на допомогу вчителю. – Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 157с.

  25. Туріщева Л.В. Психологічні тренінги для школярів. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 124с.

  26. Туріщева Л.В. Увага! Особливі діти. – Х.: Вид.група «Основа», 2010. – 128с.

  27. Царенко Л.І. Конфлікт…Що робити?//Психолог. – 2005. - №12.

Федько О. налагодження психологічно сприятливої взаємодії учасників педагогічного процесу//Психолог. – 2008. - №15.


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка