Програма з дисципліни «загальна психологія»



Сторінка2/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3
Мета навчальної дисципліни – забезпечити загальну теоретичну підготовку студентів у розумінні природи та сутності психічних процесів.

Завдання модуля:

  • особливості перебігу та типологію пізнавальних психічних процесів;

  • теорії, класифікації та закономірності пізнавальних процесів – відчуттів, сприйняття, уваги;

  • роль та значення психічних процесів (відчуттів, сприйняття, уваги) у житті людини.

Студент знати:

  • понятійний апарат загальної психології;

  • властивості та специфіку психічного чуттєвого відображення;

  • закономірності розгортання сенсорних та перцептивних процесів; сучасні та класичні теорії відчуття та сприймання.

  • на основі самопізнання сформувати власні уявлення про особливості своїх психічних процесів;

  • особливості перебігу, динаміку пам’яті, мислення, уяви;

  • класифікацію та рівень розвитку пам’яті, мислення, уяви;

  • емпіричні та теоретичні дані складових структури особистості;

  • особливості самоставлення, самосвідомості особистості;

  • складові Я-концепції особистості, особливості внутрішнього світу людини, її переживання;

  • джерела активності особистості;

  • значення пам’яті, мислення, уяви для розвитку повноцінної особистості.

Студент вміти:

  • аналізувати та критично оцінювати методологічні підходи до вивчення відчуття та сприймання, а також окремі теорії сенсорно-перцептивних процесів.

  • адекватно використовувати відповідні поняття та категорії.

  • аналізувати особливості сенсорних та перцептивних процесів на основі вивчення методів дослідження цих процесів.

  • опанувати систему психологічних знань й набути практичних умінь.

  • розрізняти особливості прояву того чи іншого типу всередині певного психічного процесу;

  • розрізняти компоненти самосвідомості особистості;

  • особливості індивідуальності особистості та вплив феномену на класифікацію особистості;

  • складати аналіз особистості виходячи з типології певної концепції особистості.

  • оцінювати значення нормального та патологічного функціонування певного пізнавального психічного процесу у житті людини.

  • удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацювати наукові літературні джерела.

Види навчальної діяльності, передбачені у модулі: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота слухачів, тестові завдання.

Плани лекційних занять
Лекція. Відчуття (4 год)

  1. Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття.

  2. Фізіологічне підгрунтя відчуттів.

  3. Класифікація різновидів відчуттів.

  4. Відчуття та діяльність.

Ключові слова: відчуття, екстероцептивні, інтроцептивні, пропріоцептивні, рецептивні поля, константні, дистантні, відображення, аналізатор, психофізика.
Лекція. Сприймання (4 год)

  1. Поняття про сприймання. Теорії сприймання.

  2. Особливості перцептивного образу.

Ключові поняття: перцептивний образ, асоціанізм, гештальтпсихологія, екологічна теорія, теорія перцептивних дій, константність, цілісність, структурність, цілісність, предметність, узагальненість, аперцепція, усвідомленість.
Лекція. Увага

  1. Поняття про увагу. Фізіологічне підгрунтя уваги.

  2. Увага в складі пізнавальної діяльності людини.

  3. Різновиди і форми уваги. Властивості уваги.

Ключові слова: мимовільна та довільна увага, розподіл, домінанта,об’єм уваги.
Лекція. Пам’ять

  1. Поняття про пам’ять. Теорії. Різновиди.

  2. Процеси пам’яті.

    1. Загальна характеристика процесів пам’яті.

    2. Запам’ятовування як процесс пам’яті. Фактори, які обумовлюють продуктивкість запам’ятовування.

    3. Відтворення як процесс пам’яті. Види та рівні відтворень.

    4. Забування та збереження як процеси пам’яті.

    5. Явище ремінісценції.

Ключові слова: пам’ять, багаторівневість пам’яті, психологічні теорії пам’яті: асоціанізм, гештальтпсихологія, фрейдизм, біхевіоризм, соціологічний підхід, культорно-історична концепція, діяльнісний підхід, інформаційний підхід, кігнітивна психологія, системний підхід.
Лекція. Мислення

  1. Поняття про мислення. Різновиди мислення. Основні характеристики мислення.

  2. Індивідуальні властивості мислення.

Ключові слова: мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація, асоціанізм, вюрцбурзька школа, гештальтпсихологія.
Лекція. Уява

  1. Поняття про уяву. Види уяви. Уява і творчість.

  2. Процес створення образів уяви.

Ключові слова: пассивна, активна, відтворююча, творча, гіперболізація, схематизація, типізація, загострення, аглютинація, творчість.
Лекця. Мова і мовлення

  1. Поняття про мову та її функції.

  2. Етапи народження мовних висловлювань. Мовний розвиток.

  3. Різновиди мовлення.

Ключові поняття: мова, мовлення, усне, письмове, внутрішнє, зовнішнє, мовні засоби, внутрішнє промовляння, усне висловлювання, зміст, форма, вжиток.

Плани семінарських занять
Семінарське заняття 1. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання (4 год.)

  1. Будова та функції аналізатора.

  2. Структура та функції рецепторів та органів чуття.

  3. Переробка інформації в доцентрових нервових шляхах.

  4. Центральні механізми сенсорно-перцептивних процесів.

  5. Участь відцентрових шляхів у формування образу.


Семінарське заняття 2. (2 год)

  1. Сприймання простору. Механізми сприймання віддаленості, напрямку локалізації об'єкта у просторі. Розвиток здатності сприймання простору в онтогенезі.

  2. Сприймання часу. Часова перспектива. Орієнтація у часі.

  3. Сприймання руху та ілюзії. Феномен уявного руху.


Семінарське заняття 3

  1. Загальна характеристика класифікаційних критеріїв якостей уваги.

  2. Емпіричні харакетристики уваги.

  3. Фізіологічні основи уваги.

  4. Розвиток уваги.


Семінарське заняття 4

  1. Виникнення пам’яті в філо і онтогенезі.

  2. Загальна характеристика проблеми розвитку та тренування пам’яті.

  3. Індивідуальні властивості пам’яті людини. Динаміка вікових змін пам’яті.

Семінарське заняття 5

  1. Стадії творчості.

  2. Типи творчої активності людини: індивідуально-психологічні та культурно-історичні аспекти.

  3. Онтогенетичні особливості розвитку уяви: у дитячому віці, підлітковому, юнацтва, молодому віці, зрілості.


Запитання для перевірки знань:

  1. Про що свідчить відсутність вибірковості?

  2. Що таке домінанта?

  3. В чому полягає особливість образу уваги? Що означає наскрізний образ?

  4. Що таке обсяг уваги? Яка кількість одиниць, елементів становить обсяг уваги дорослої людини?

Завдання для перевірки знань:



  1. Охарактеризувати відчуття та сприймання як психічні образи.

  2. Виділити загальні структурні компоненти аналізаторів.

  3. Охарактеризувати специфічний та неспецифічний шляхи проведення збудження в аналізаторах.

  4. Визначити значення зворотних зв'язків в діяльності аналізатора.

  5. Яку роль відіграють відчуття та сприймання в життєдіяльності людини?

  6. Що спільного й відмінного у відчуттях та сприйманні як процесах психічного відображення?

  7. Які характеристики перцептивного образу відносяться до первинних та вторинних?

  8. У чому виявляється активний характер відчуттів та сприймання у взаємодії людини із середовищем?


Модуль ІV «Афективна сфера психіки»

У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля “Емоційна, вольова та мотиваційна сфери” студент повинен:
Психологічна характеристика емоційної та вольової сфер

Емоції: поняття та сутність. Загальний стан психології емоцій. Історія психології емоцій. Історико-філософські теорії. Психофізіологічні теорії. Сучасні теорії емоцій.

Механізми емоцій. Психологічні та фізіологічні механізми. Роль та функції емоцій. Емоційні реакції. Афект. Настрій. Властивості емоцій. Класифікація емоцій. Емоційні стани. Види емоційних станів. Емоційні властивості людини. Страх та фобії.

Внутрішній конфлікт як емоційний стан. Стрес як емоційний стан. Емоційне вигорання та фрустрація як емоційні стани. Тривога та депресія як емоційні стани. Розуміння емоцій іншої людини. Механізми розуміння емоцій. Психологія емоційної регуляції. Сутність, напрямки, види емоційної регуляції. Почуття як емоційна установка. Характеристики почуттів. Класифікація почуттів.

Теорії волі. Фізіологічні механізми волі. Функції волі. Вольові дії. Вольові якості. Первинні та вторинні вольові дії. Вольова регуляція. Механізми вольової регуляції.

Співвідношення понять “стимул”, “мотив”, “мотивація”, “мотивування”. Потреби й мотиви. Потреба як психологічне явище. Властивості потреб, їх класифікації. Психологічні характеристики поняття „мотив”: сутність, функції, властивості, класифікація, мотиваційні утворення.

Рівень домагань та мотивація досягнення як мотиваційні утворення.

Знати:


  • визначення, теорії, механізми, види, функції емоцій та почуттів;

  • визначення, структуру, типи, детермінанти таких емоційних станів, як: страх, внутрішній конфлікт, фрустрація, емоційне вигорання, стрес, тривога, депресія;

  • механізми розуміння емоційного стану іншої людини та засоби емоційної саморегуляції;

  • визначення, теорії, функції, види вольових дій та якостей, механізми вольової регуляції.


Вміти:

  • виділяти змістовні ознаки вивчених понять: емоції, почуття, страх, внутрішній конфлікт, фрустрація, емоційне вигорання, стрес, тривога, депресія, вольові якості, потреба, мотив рівень домагань, мотивація досягнення;

  • визначати та аргументовано характеризувати вивчені психологічні явища у реальних життєвих ситуаціях.

Види навчальної діяльності, передбачені у модулі: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота слухачів, тестові завдання.

План лекційних занять
Лекція. Емоції. Історія психології емоцій та сучасні теорії емоцій

  1. Емоції: поняття та сутність. Загальний стан психології емоцій.

  2. Сучасні теорії емоцій. Когнітивна теорія емоцій. (Лазарус, Арнольд). Диференційна теорія емоцій. К. Ізарда. Інформаційна теорія емоцій (П.Сімонов). Теорія емоцій як цінності (Додонов).

  3. Механізми емоцій. Психологічні та фізіологічні механізми.

Ключові поняття: потяг, потреба, активація, емоція, переживання, знак емоцій, сила емоцій, модальність, теорія диференційованих емоцій, периферична теорія, гештальтпсихологія, інформаційна теорія емоцій, виразні рухи.
Лекція Емоційні стани

  1. Види емоційних станів. Емоційні властивості людини.

  2. Страх та фобії.

  3. Внутрішній конфлікт як емоційний стан. Специфіка внутрішнього конфлікту. Види внутрішнього конфлікту. Форми переживання внутрішнього конлікту. Способи подолання.

  4. Стрес як емоційний стан. Види стресів. Стадії переживання стресів. Фактори переживання стресів стресостійкість особистості.

Ключові поняття: страх, фобії, стрес, внутрішній конфлікт, фрустрація, стресостійкість, емоційне вигорання.
Лекція. Почуття як емоційна установка. Характеристики почуттів.

1. Класифікація почуттів.

2. Почуття як емоційна установка.

3. Характеристики почуттів.

4. Класифікація почуттів.

Ключові поняття: афект, настрій, сила, глибина, інтенсивність, тривалість, переключення, передбачення, просторово-часове зміщення, визначеність динамічного вектора активності суб’єкта щодо предмету почуття.


Лекція Психологічна характеристика вольової сфери

  1. Психологічна характеристика вольової сфери.

  2. Теорії волі. Фізіологічні механізми волі.

  3. Функції волі.

  4. Вольові дії. Види вольових дій.

Ключові слова: воля, свобода волі,самоконтроль, інтелектуалістична теорія, емоційна теорія, волюнтаристична теорія, коркова діяльність, ініціативність, самостійність, рішучість, наполегливість,

План семінарських занять
Семінарське заняття 1. Психологічні характеристики емоцій. Теорії емоцій

  1. Психологічні характеристики емоційної сфери. Зв’язок пізнавальної та регулятивної сфери.

  2. Особливості психічного відображення в емоціях.

  3. Еволюційно-біологічна теорія Ч. Дарвіна.

  4. Біологічна теорія П. Анохіна.

  5. Психоаналітична теорія емоцій. Психологічні та фізіологічні механізми

  6. Роль та функції емоцій. Афект. Настрій. Властивості емоцій. Види емоцій за Додоновим.

Література: 4.4 [5-30], 4.6 [55-89]

Семінарське заняття 2. Емоційні стани

  1. Емоціне вигорання. Детермінанти емоційного вигорання в діяльності психолога.

  2. Фрустраційна толерантність як характеристика особистості.

  3. Тривожність. Детермінанти тривожності.

  4. Депресія та її наслідки.

  5. Взаємозв’язок та взаємообумовленість емоційних станів.

  6. Страх та фобії: порівняльний аналіз понять.

  7. Стресостійкість як характеристика особистості.

Література: 4.6 [99-130, 142-147, 163-165]
Семінарське заняття 3. Почуття

1. Класифікація почуттів.

2. Почуття як емоційна установка.

3. Характеристики почуттів.

4. Класифікація почуттів.

Література: 4.6 [282-335]


Семінарське заняття 4. Вольові якості

1.Властивості вольових якостей.

2. Прийоми вольової регуляції.

3. Аутогенне тренування як метод регуляції.

4. Безвілля, його причини та засоби подолання.

Література: 4.5 [50-69, 145-207], 4.3 [65-75, 115-142]


Семінарське заняття 5. Мотиваційні утворення

  1. Рівень домагань та мотивація досягнення як мотиваційні утворення.

  2. Історія вивчення даної проблеми.

  3. Роль рівня домагань та мотивації досягнення у розвитку особистості.

  4. Зв’язок емоційної, мотиваційної та вольової сфер особистості.

  5. Спрямованість особистості. Джерела активності особистості.

Література: 4.5 [50-69, 145-207], 4.3 [65-75, 115-142]
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СЛУХАЧІВ


    1. ПРОГРАМОВАНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ
Типові запитання для перевірки знань І модуля:


  1. Зміни напрямку руху органів рослин під впливом біологічно значимих подразників називається:

А) тропізми;

Б) чутливість;

В) психіка.

2. У роботі з дітьми психолог найчастіше застосовує метод:

а) експеримент;

б) спостереження;

в) бесіда.



3. У якому напрямі наукової психології людина розглядається як стимул-реактивна машина:

а) напрямок, що предметом психології бачив свідомість;

б) напрямок, що предметом психології бачив поведінку;

в) напрямок, що предметом психології бачив психіку.



4. Ускладнення психіки організмів пояснюється

а) збільшенням маси тіла;

б) зростанням організації тіла;

в) ускладненням зв’язків з оточуючим середовищем.



5. Дати визначення психології як науки.

6. Продовжити визначення: „Диференційна психологія вивчає...”

7.Фізичне відображення фіксує:

а) минуле;

б) теперішнє;

в) майбутнє.



8. Визначити відмінності психіки тварини і людини.

9. Хто вважав, що душа має три ступені розвитку (рослинну, тваринну і людську або розумну)?

10. Хто визначив чотири типи характеру?
Типові запитання для перевірки знань ІІ модуля:
1. Процес розвитку людини як соціальної істоти, становлення її як особистості, називається:

а) соціальною адаптацією;

б) онтогенезом;

в) соціалізацією.



2. Злочинець, визнаний психічно здоровим, є особистістю:

а) паталогічною;

б) аномальною;

в) асоціальною.



3. Вродженими є:

а) здібності;

б) задатки;

в) характер.



4. Яке з тверджень є правильним:

а) темперамент визначає зовнішню форму вираження характеру;

б) характер визначає зовнішню форму вираження темпераменту.

5. „Авторство власного життя”. це твердження відноситься до:

а) особистості;

б) індивіда;

в) індивідуальності.



6 Темперамент – це характеристика:

а) особистості;

б) індивіда;

в) індивідуальності.



7. Для того, щоб бути особистістю, необхідно:

а) мати свої переконання;

б) бути цілеспрямованим;

в) мати привабливу зовнішність.



8. Поняття «індивідуальність» відноситься до:

а) людини;

б) особистості;

в) індивіда.



9. Стійкою індивідуальною особливістю особистості є:

а) темперамент;

б) характер;

в) переконання.



10. Місце, яке займає особистість, в системі відносин певної соціальної структури, умови, за яких діє людина, називається:

а) роллю;

б) статусом;

в) позицією.



11. В різних сферах діяльності особистість дорослішає нерівномірно. Ця особливість психологічного віку має назву:

а) багатомірність;

б) зворотність;

в) ціле покладання.



12. Яке з тверджень є вірним:

а) риси характеру проявляються в будь-яких умовах і обставинах;

б) проявляються лише у відповідних їм (рисам) типовим обставинам.

13. Прямоходіння, наявність рук, великий об’єм черепа – найсуттєвіші ознаки:

а) людина;

б) індивід;

в) особистість.


Типові запитання для перевірки знань ІІі модуля (частина І)


  1. Відчуття – це

а) відображення суб’єктом цілісних предметів та явищ при безпосередній дій подразників на органи чуття;

б) найпростіший пізнавальний психічний процес, з якого починається пізнання оточуючого світу;

в) результат діяльності кори, зв’язок різних відчуттів.


  1. Що таке аналізатор:

а) це взаємодія трьох ланок: рецепторів, провідних шляхів, ділянки кори головного мозку;

б) це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає або робить, до інших людей і до самого себе;

в) правильної відповіді немає;

г) всі відповіді вірні.



  1. Пропріоцептивна група відчуттів – це

а) відчуття, які об’єднують сигнали, які надходять до нас із зовнішнього середовища;

б) Відчуття, які забезпечують отримання сигналів із зовнішнього світу і створюють основу для нашої свідомої поведінки;

в) Відчуття, що передають інформацію про місце тіла в просторі і про положення функціонально-рухового апарату, який забезпечує регуляцію наших дій.


  1. З чим пов’язані розміри проекційних полів різних аналізаторів у корі головного мозку:

а) З тим, що різні органи мають різні розміри, наприклад, рука більша носа;

б) З тим, що органи, які раніше сформувались у філогенезі, мають більшу за площею проекцію;

в) З тим, що інформація, яка надходить від цих сенсорних поверхнею, які відіграють провідну роль в адаптації, повинні перероблятись найбільш ретельно.


  1. Нерви, по яких передається нервовий імпульс від кори головного мозку (центра аналізатора) до робочого стану і забезпечує реакцію організму у відповідь на ті чи інші подразники:

а) Рецептор;

б) Аналізатори;

в) Еферентні шляхи;

г) Аферентні шляхи;

д) Рефлекторна дуга.


  1. Відчуття, які пов’язані з появою первинних і життєвих необхідних потреб організму, до них відносяться відчуття болі, спраги, голоду, а також статевого потягу:

а) адаптація;

б) синестезія;

в) сенсибілізація;

г) органічні відчуття;

в) кінестетичні відчуття.

7.Фізичне відображення фіксує:

а) минуле;

б) теперішнє;

в) майбутнє


  1. До центральної частини зорового аналізатора входить:

а) Око;

б) Зоровий нерв;

в) Підкіркова та зорова зона кори головного мозку.


  1. Фокусування зображення перед сітківкою ока вказує на:

а) Короткозорість;

б) Далекозорість.



  1. Оберіть правильне твердження:

а) Аналізатор = рефлекторна дуга + ефектор;

б) Рефлекторна дуга = аналізатор + ефектор;

в) Ефектор = рефлекторна дуга + аналізатор.

  1. Тонкий аналіз і синтез збуджень, що надходять від рецептора здійснює:

а) Кора;

б) Ядро;

в) Доцентрові нерви.

  1. Принцип зворотного шляху між рецептором і мозком відкрив:

а) Сеченов;

б) Павлов;

в) Бернштейн.


  1. Прояви якого психічного процесу описано у ситуації: у дитячому садку дітям дають кілька пробірок однакової форми з розчинами різних кольорів. Потім показують розчин синього кольору і просять знайти такий самий

а) сприймання;

б) відчуття;

в) мислення.
Типові запитання для перевірки знань II модуля (частина ІІ)


  1. В якому варіанті дане найбільш точне визначення уваги?:

а) увага – це форма психічної діяльності, що виникає при дії об’єкта на органи чуття;

б) увага є складовою частиною пізнавальних процесів;

в) увага – це спрямованість психічної діяльності людини на будь-який об’єкт за умови відокремлення від усього іншого;

г) увага – це вибіркове сприймання об’єкту;

д) увага – це процес пізнання навколишнього світу.


  1. Здатність людини довільно змінювати спрямованість своєї діяльності називається:

а) розподілом уваги;

б) переключенням уваги;

в) обсягом уваги;

г) коливанням уваги;

д) концентрацією уваги.


  1. Яке з наведених визначень пам’яті є найбільш науковим і повним?:

а) пам’ять – це відображення раніше набутих вражень;

б) пам’ять – основна умова набуття людського досвіду;

в) пам’ять – це психічний процес, який полягає у запам’ятовуванні, збереженні і відтворенні раніше сприйнятого;

г) пам’ять – це психічний процес використання раніше набутого досвіду в практичній діяльності;

д) пам’ять – це заснована на відчуттях і сприйманнях здібність людини збагатити свій досвід.

4. Величину, до якої звужується свідомість під час уваги, називають:

а) розподілом уваги;

б) обсягом уваги;

в) величиною уваги.



5. Існування водночас кількох домінант при увазі називаються:

а) розподілом уваги;

б) обсягом уваги;

в) величиною уваги.



6. Забування та збереження інформації вивчав:

а) вундт;

б) Гельмгольц;

в) Ебінгауз;

г) Натадзе.

7. Якого виду асоціацій не існує:

а) за схожістю;

б) за суміжністю;

в) за контрастом;

г) за близкістю.

8. Процес опосередкованого і узагальненого відображення свідомості людини, предметів та явищ об’єктів дійсності, в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях називають:

а) сприймання;

б) пам’ять;

в) мислення.



9. Поняття, символи, мова починають формуватись у дитини на стадії формування мислення:

а) сенсомоторній;

б) доопераційній;

в) конкретно-операційній;

г) стадії формальних операцій.

10. Термін «зона найближчого розвитку» належить:

а) Виготському;

б) Рубінштейну;

в) Леонтьєву.



11. Вміння проникнути в явище, з’ясувати зв’язки, передбачити процес розвитку називається:

а) поверховістю;

б) послідовністю;

в) глибиною.



12. Якої з запропонованих класифікацій мовлення не існує:

а) розгорнуте і згорнуте;

б) усне і письмове;

в) внутрішнє і зовнішнє.



13. Процес склеювання елементів досвіду і отримання завдяки цьому нових образів називається:

а) аглютинація;

б) типізація;

в) комбінування.



14. Створення абсолютно нових образів дійсності характеризує уяву як:

а) продуктивну;

б) репродуктивну;

в) активну.



15. Впорядкування образу на основі визначених заздалегідь ознак називається:

а) схематизація;

б) типізація;

в) комбінування.


Типові завдання для перевірки знань ІІІ модуля


    1. В яких із названих нижче словосполученнях усі дії людини є вольовими:

а) здригання від сильного звуку, захисні реакції при небезпеці, спостереження, напруження при виконанні роботи;

б) розв’язування задач, виготовлення деталі на верстаті, перегляд телевізора, осмислення проблеми;

в) слухання мелодії, малювання, марення, розмова по телефону;

г) ведення бесіди, читання лекції, повторення вправи, обдумування плану роботи;

д) ходіння, виконання знайомих фізичних вправ, робота на комп’ютері, виступ на сцені.

2. Почуття – це:

а) афекти, пристрасті, переживання, настрої;

б) відображення навколишніх предметів і ставлення до них;

в) реакція людини на все навколишнє;

г) переживання, в яких виявляється ставлення людини до навколишнього і до самої себе;

д) переживання, які адекватні емоціям.

3. Першим мислителем, який вводить проблему емоцій, був:

а) Арістотель;

б) Леонардо да Вінчі;

в) Рене Декарт.



4. Яка з нижче перерахованих теорій відкидала вивчення емоцій:

а) гештальтпсихологія;

б) біхевіоризм;

в) психоаналіз.



5. Безпосереднє, пристрасне переживання змісту явищ і ситуацій, обумовлене відношенням їх об’єктивних можливостей до потреб суб’єкта називається:

а) почуттям;

б) емоційним станом;

в) потребою.



6. До функцій емоцій не відноситься:

а) оцінювання;

б) підкреслення;

в) вираження.



7. Почуття подиву, цікавості відносяться до:

а) інтелектуальних;

б) моральних;

в) естетичних.



8. Підвищують життєдіяльність, збуджують емоції:

а) стенічні;

б) астенічні.

9. Особливий клас емоційних процесів, що розвивають у критичних умовах, коли суб’єкт не спроможний знайти вихід зі складної ситуації, називається:

а) пристрасті;

б) настрій;

в) афекти.



10. Особливий вид глибоких та сильних, стійких почуттів, які підкорюють собі всі думки і поведінку, спрямовують всі думки людини на єдину мету називають:

а) пристрасті;

б) настрій;

в) афекти.



11. Вміння долати перешкоди, які зустрічаються на шляху до досягнення мети називають властивістю волі:

а) сила волі;

б) самоконтроль;

в) рішучість.



12. Стан готовності до виконання певної дії називають:

а) мотив;

б) установка;

в) потреба.



13. Швидкість та впевненість прийняття рішення характеризує властивість волі:

а) сила волі;

б) самоконтроль;

в) рішучість.



14. Вольовий акт розпочинається з:

а) прийняття рішення через боротьбу мотивів;

б) усвідомлення мотивів;

в) виникнення наміру виконання рішення;

г) план здійснення рішення.

15. Найглибшим і найбільш тривалим є:

а) пристрасті;

б) настрій;

в) афекти.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка