Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. Образотворче мистецтво львів 2010



Скачати 473.67 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір473.67 Kb.
1   2   3

МИСТЕЦТВО КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Символізм і модерн у західноєвропейському мистецтві межі ХІХ – ХХ ст. Національні особливості модерну в країнах Європи. Теорія синтезу і реалізація «гезамткунстверку». Формування нового типу художника-універсала. Культ художнього ремесла. Стиль модерн у журнальній графіці й афіші межі століть.

Стиль Арт Нуво в Бельгії. Ідеї В. Орта. «Нещадний» модерн А. Ван де Вельде.

Мистецтво Англії. Творчість О.Бердслі. В.Морріс і рух «Мистецтва і ремесла».

Мистецтво Австрії. Проекти споруд та інтер’єрів Й.Гофмана, О.Вагнера. Г.Клімт та Віденський Сецессіон. Творчість А.Мухи.

Мистецтво Іспанії. Образотворча символічність архітектурної форми А.Гауді.

Мистецтво Німеччини. Ф.фон Штук та Мюнхенський Сецессіон.

Мистецтво Франції. Стиль ар-нуво в архітектурі Франції (Г.Гімар, А.Соваж, Ш.Плюме).

Мистецтво Росії. Абрамцівський художній гурток С.Мамонтова. Творчість В.Васнєцова. М.Нестерова. Риси імпресіонізму в творах ККоровіна та І.Грабаря. Творчість М.Врубеля: синтез проблематики символізму та модерну. Творчий шлях В.Сєрова та поєднання художніх методів – від імпресіонізму до модерну. Діяльність товариства «Світ мистецтва». Історичні стилізації та естетизм у творчості О.Бенуа, К.Сомова, Л.Бакста, І.Білібіна, Б.Кустодієва. Національна тематика в творах учасників „Союзу російських художників”(Ф.Малявін, К.Юон). Творчість В.Борисова-Мусатова і проблеми символізму в російському живописі.
МИСТЕЦТВО ХХ ст.

Мистецтво першої половини ХХ ст. Основні історико-культурні тенденції першої половини ХХ ст. Поява нових видів мистецтва. Зміна й паралельне існування низки художніх напрямів, течій та шкіл. Програмні маніфести художніх напрямів ХХ ст. Особистість митця в культурі ХХ ст.

Проблема «наївного живопису». Мистецтво офіційне та неофіційне. А.Руссо та проблема примітивізму в мистецтві початку ХХ ст. Джерела творчості Н.Піросмані.

Живопис фовізму: творчість А.Матіса, А.Марке, А.Дерене, Ж.Брака. Поєднання інтенсивної колористики зі спрощеною формою.

Експресіонізм у західноєвропейському мистецтві. «Крик» як категорія естетики Е.Мунка й еспресіонізму. Німеччина: група «Міст». Пошуки живописної виразності у творчості Е.Кірхнера, Е.Хеккеля, Е.Нольде. Група „Синій вершник” у Мюнхені: В.Кандинський, Ф.Марк, О.Явленський, П.Клее. Експресіоністичні тенденції в російському живописі (П. Філонов, М.Шагал).

Неовізантизм у Парижі. «Школа візантійського відродження» М.Бойчука. Пошуки національного монументального стилю: синтез традицій українського іконопису з засадами мистецтва Проторенесансу. Виставка 1910 р. в Салоні Незалежних – М.Бойчук, М.Касперович, С.Налепінська, С.Сегно, С. Бодуен де Куртоне. Реакція паризької критики (Г.Аполінер, А.Сальмон) на новаторські пошуки майбутніх бойчукістів.

Кубізм – джерела й становлення. Виставка групи „Бато-Лавуар” (П.Пікасо, Ж.Брак, Х.Гріс, О.Архипенко). Теоретичні засади стилю (Г.Аполінер, Г.Стайн). Відмова від реалістично – чуттєвого відображення світу та світло-тіньового моделювання об’ємів, перехід до площинної геометризації форм, контрастного локального колориту. Аналітичний, синтетичний та декоративний кубізм. Своєрідність кубізму Ф.Леже. Кубістична скульптура – колористичні контррельєфи О.Архипенка. Кубізм у російському мистецтві: об’єднання „Бубновий валет” (П.Кончаловський, І.Машков, Р.Фальк, М.Лєнтулов).

Футуризм: апологія техніки та швидкості. „Маніфест” Ф.Марінетті та його втілення у творчості У.Боччоні, К.Карра, Д.Северіні, Л.Руссоло, Дж. Балла. Кінетизм в пластичному формотворенні: Л.Руссоло і Л. Сюрваж. Поширення ідей футуризму в російському мистецтві. Угрупування „Ослиний хвіст” (М.Ларіонов, О.Розанова, Н.Гончарова, Д.Бурлюк).

Орфізм. Музичні асоціації вільних форм і кольорів. Творчість Р. і С.Делоне.

Геометричні абстракції та функціоналізм у мистецтві 20-30-х рр. ХХ ст. Неопластицизм П.Мондріана й групи «Де Стейл». Система професійного навчання та теоретичні праці Баугаузу. Пуризм як антикубізм та живописна творчість Ле Корбюзьє.

Дадаїзм у Європі та США. Абсурдизм у мистецтві та літературі. Джерера та становлення руху Дада. Т.Тцара і кабаре «Вольтер» у Цюриху. Акції дадаїстів у Німеччині та Франції. Творчість М.Дюшана й абсурдні об’єкти «реді-мейд». Особливості самопрезентації дадаїстів (колажі, об’єкти, скандальні виставки).

«Паризька школа» (А.Модільяні, Д.Рівера, М.Шагал, Х.Сутін) та проблеми художньої еміграції з України.

Абстракціонізм. Колористичний абстракціонізм В.Кандінського. Теоретичні праці та педагогічна діяльність художника в Баугаузі. Геометричний абстракціонізм (супрематизм) К.Малевича. Променизм М.Ларіонова та Н.Гончарової. Синхронізм М.Русселя, М.Райта.

Сюрреалізм. „Маніфест сюрреалізму” А.Бретона. Філософія інтуїтивізму та повний автоматизм дії у живописних творах Х.Арпа, М.Ернста. Друга хвиля сюрреалізму та творчі пошуки С.Далі. Творчість Р. Магріта, І.Тангі. Сюрреалізм і скульптура (Г.Мур, А.Джакометті, Х.Міро).

Колективна розробка нового національного монументального стилю Мексики. Завдання художнього синтезу в мистецтві тоталітарних режимів Європи 30-х років ХХ ст.

Західноєвропейська художня культура після другої світової війни. Мистецтво неореалізму. Творчість А.Фужерона, П.Пікассо, Р.Гуттузо, Ф.Леже. Графічні серії Ф.Мазареля, сатирична графіка Ж.Еффеля. Скульптура. Гострота образно-пластичної мови творів А.Майоля, О.Цадкіна, Дж.Манцу.

Мистецтво другої половини ХХ ст. Візуальна естетика постмодернізму. Мистецтво у засобах масової інформації. Масовий спосіб існування мистецтва.

Абстрактний експресіонізм і Дж.Поллок. Варіанти безпредметної експресії в творчості групи «КОБРА». Поп-арт і використання шаблонів масової культури. Творчість Е.Ворхола, Дж.Джонса, Р.Раушенбаха, Р.Ліхтенштейна. Вплив поп-арту та гіпереалізм. Фотографія та сучасне мистецтво. Оп-арт: використання оптичних ефектів у творчості В.Вазарелі. Концептуалізм і мистецтво як текст (Дж.Кошут). Кітч. Соц-арт.

Мистецтво сьогодення – „нова хвиля” художнього авангарду в мистецтві процесу (ленд-арт, графіті, татуаж, пірсінг, гепенінг, інсталяція та перформенс).

Твори мистецтва 20 ст. в збірках музеїв світу – Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Національний музей сучасного мистецтва Центру Помпіду в Парижі, Нова Пінакотека в Мюнхені.


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
ДАВНЄ МИСТЕЦТВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Мистецтво палеоліту на території України. Мистецтво у світосприйнятті пізньопалеолітичного населення території України. Розвиток міжобщинних відносин і поява ритуальних центрів-святилищ. Реконструкція жител з Межиріч, Аносівки, Добранічівки, Радомишля. Відображення світоглядних уявлень у палеолітичному житлі. Пам’ятки мобільного мистецтва пізнього палеоліту України. Міжобщинне ритуальне святилище Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.

Художня культура землеробів енеоліту. Трипільська культурно-історична спільнота: територіальний ареал, джерела й основні періоди розвитку. Особливості планування протоміст гігантів біля сіл Таллянки і Добриводи, Майданецького поселення (Черкаська обл.). Архітектурна конструкція, предметний ансамбль і система декорування трипільських жител. Культова архітектура: Сабатинівське святилище. Реконструкція семантики формотворення і декорування трипільської кераміки.

Мистецтво доби бронзи на території України. Періодизація доби бронзи для території України. Два світи – цивілізація і первісність: особливості взаємодії. Археологічні пам’ятки катакомбної культури. Культурна група пам’яток багатопружкової кераміки: ритуальна сокира з рогу (с. Дударків, Київська обл.). Художні пам’ятки культурної спільноти шнурової кераміки. Монументальна кам’яна скульптура індоєвропейців. Класифікація кам’яної скульптури енеоліту. Стели-статуї казанківського, наталівського, єзеро-тіритакського типу. Реконструкція світоглядних уявлень, втілених у ритованих зображеннях Керносівського ідола (Дніпропетровська обл.). Степові кургани України.

Мистецтво населення України скіфо-сарматського часу (кінець ІІ тис. до н.е. – початок І тис. н.е.). Мистецтво кіммерійців. Художня культура скіфів. Основні етапи скіфської історії. Царські кургани: особливості архітектури і поховальний інвентар. Джерела і семантика скіфського звіриного стилю. Скіфський бестіарій. Елліно-скіфське мистецтво IV ст. до н.е. Художня культура сарматів. Мистецтво Малої Скіфії у Криму.

Мистецтво давніх словян (ІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.). Проблема походження слов’янських племен. Основні культури венедського періоду слов’ян на території України. Мистецтво Черняхівської культури (ІІ – V ст.). Відображення уявлень про світобудову в черняхівській кераміці: чаша для волхвування зі святилища біля с. Лепесівка (Волинь), глек черняхівського могильника у Ромашках (Київська обл.).

Мистецькі пам’ятки давніх слов’ян другої половини V – VII ст. – мистецтво Празько-Корчацької культури склавінів, Пеньківської культури антів, Дзедзіцької культури венедів, Колочинської культури. Особливості розташування, планування давньослов’янських поселень і городищ V – VII cт. Реконструкція символіки слов’янських амулетів-оберегів. Мартинівський скарб Пеньківської культури. Відображення світоглядних уявлень у формотворенні та декоруванні фібул. Типологія давньослов’янських ритуальних святилищ. Топографія та особливості функціонування відкритих ритуальних комплексів. Архітектурно-скульптурний ансамбль збруцьких городищ-святилищ Богит і Звенигород Х – ХІІІ ст. (Тернопільська обл.). Ідеал порядку втілений у “Збруцькому ідолі”.


СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Мистецтво України доби Київської Русі Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на культурний розвиток країни. Входження Київської Русі до візантійського культурного кола.

Мистецтво Київської Русі ІХ – першої половини ХІ ст. Становлення самобутньої архітектури Київської Русі. Тричленна топографічна схема розташування слов’янських градів. Руська дерев’яна архітектура: оборонне будівництво, типологія житлової архітектури.

Розвиток кам’яного монументального будівництва. Оригінальна розробка принципів візантійської синестезії у мистецтві Русі-України: архітектура і декорування Десятинної церкви. Спаський собор у Чернігові. Ранній період становлення християнської пластики України. Скульптурні деталі з Десятинної церкви у Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові.

Ідея новаторства в архітектурному вирішенні Софії Київської. Мозаїки та фрески Софійського собору. Особливості композиційної побудови та іконографія святих образів. Стінопис веж: історико-оповідні та орнаментальні композиції. Скульптурне оздоблення Софії Київської: архітектурні деталі, шиферні плити, реконструкція темплона. Уявлення про Всесвіт втілені в орнаментиці мармурового саркофага князя Ярослава. Скульптура ХІ ст. Типологія орнаментальних плит з парапетів київських і чернігівських храмів.

Мистецтво Русі другої половини ХІ – першої третини ХІІ ст. Зростання політичної ролі Чернігова, Переяслава, Новгорода, Галича і формування тут власних мистецьких шкіл. Будівництво “вотчих” монастирів. Становлення “другої київської художньої школи” у Печерському монастирі. Печерська архітектурна школа: особливості архітектурного вирішення Успенського собору (1072 р.), Троїцької надбрамної церкви Печерського монастиря, Михайлівського Золотоверхого собору (1108-1113 рр.). Споруди Київської архітектурної школи другої половини ХІ ст. Будівельна діяльність Володимира Мономаха і єпископа Єфрема в Переяславі.

Монументальні сюжетні рельєфи Києва – плити Києво-Печерської лаври і Михайлівського Золотоверхого монастиря. Давньоруський монументальний живопис другої половини ХІ – початку ХІІ ст. Мозаїчні композиції та фрески Михайлівського Золотоверхого собору. Давньоруський іконопис ХІ – ХІІ ст. Джерела і розвиток іконописання Київської Русі. Напівлегендарна постать Алімпія. Особливості художньої системи давньоруського живопису. Початки книжної мініатюри. Ошатність рукописної книги. Мініатюри “Остромирового євангелія”, “Ізборника Святослава”, “Кодексу Гертруди”.



Мистецтво України другої половини ХІІ – ХІІІ ст. Культурно-політичний сенс роздрібненості. Зростання незалежності удільних князівств.

Архітектура Русі-України 30-80-х рр. ХІІ ст. Становлення рис нового стилістичного напряму: церква Пирогощі в Києві на Подолі. Найхарактерніша збережена споруда Києва ХІІ ст. – Кирилівська церква. Археологічні джерела до реконструкції переяславської архітектури. Стольне місто Чернігів: особливості забудови та храмове будівництво ХІІ ст. Архітектура Волині часів Ізяслава Мстиславовича: Успенський собор у Володимирі-Волинському. Архітектура Русі-України кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Архітектори Коров Якович і Петро Милонєг. Становлення нового стилістичного напряму – церква Василя в Овручі. Собор Апостолів у Білгороді під Києвом і П’ятницька церква в Чернігові як типові зразки архітектури кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

Художньо-стилістичні риси українського монументального мистецтва ХІІ ст. Фресковий розпис Кирилівської церкви. Розписи Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. Білокам’яне різьблення Чернігова – тератологічна орнаментація капітелей колон. “Юр’єве євангеліє” і “Добрилово євангеліє” як яскраві зразки руської книжкової мініатюри ХІІ ст.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства. Джерела реконструкції мистецтва Давнього Галича. “Звоніння в прадідову славу” – Успенський собор Ярослава Осмомисла. Архітектурно-скульптурний ансамбль церкви Пантелеймона. Скульптура Давнього Галича: різьблений декор Успенського собору в Галичі, літописної церкви св. Іоана Златоустого в Холмі, церкви Пантелеймона.



Мистецтво України пізнього Середньовіччя. Передумови та основні напрями розвитку пізньосередньовічної культури України. Люблінська унія та її наслідки. Духовна культура України ХІІІ – XIV ст. Цехові об’єднання та розвиток міських ремесел. «Народження гуманізму» та перші меценатські двори.

Архітектура України другої половини XIII – першої половини XVІ ст. Містобудівні програми ХІІІ – XV ст. Типологія планувальної структури міст. Розпланування королівських і приватних міст. Вплив Маґдебурзького права на планувальну структуру Львова, Кам’янець-Подільського, Рогатина, Бережан. «Волинські вежі» та дерев’яні наскальні оборонні комплекси в Уричі, Підкамені, Розгірчу та Бубнищі. Українська оборонна архітектура XIV – першої половини XV ст. Типологія пізньосередньовічних замків. Однобаштові замки, замки з компактним планом і однією баштою, нерегулярні у плані багатобаштові оборонні комплекси Оборонна архітектура другої половини XV – першої половини XVI ст. Зміни у фортифікації: поява багатобаштових регулярних замків і оборонної гідротехнічної системи.

Сакральна архітектура України пізнього Середньовіччя. Оборонні церкви: поєднання культової та оборонної функцій. Тридільні храми з оборонною баштою на західному фасаді. Пристосування до оборони Успенської церкви Святогірського монастиря с. Зимне на Волині. Покровська церква-замок у Сутківцях. Типологія православних храмів. Церкви-ротонди. Розвиток хрестово-купольної споруди. Дводільні та тридільні храми. Церкви-триконхи. Типологія католицьких костелів.

Образотворче мистецтво України другої половини XIII – першої половини XVІ ст. Система декорування православних і католицьких храмів. Фрагменти поліхромії церков у Сутківцях, Збручанському, Бакоті. Розписи Вірменського собору у Львові. Тематика акафісту Богородиці та Вселенських Соборів у малярських композиціях притвору Онуфріївської церкви в Лаврові. Малярські ансамблі, виконані під патронатом Владислава ІІ Ягайла у Польщі. Фресковий ансамбль Троїцької каплиці замку в Любліні (1418 р.). Фрески Горянської ротонди (XIV – XV ст.), виконані на замовлення родини Другетів.

Іконопис пізнього Середньовіччя. Станкове малярство XIV – першої половини XVІ ст.: типологія, іконографія та художньо-стилістичні особливості. Житійні ікони. Ікони з елементами готики. Група ікон з Радружа: еволюція стилю. Діяльність митрополита Петра Ратенського та «Богородиця Петрівська». Борисо-Глібські ікони як втілення державотворчих ідеалів. Майстер ікон з Ванівки. Ікони з Дальови та пошуки нової образності.
МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

Стилістичні особливості українського мистецтва ХVІ – початку ХVІІ ст. Естетичні погляди українського Ренесансу.



Архітектура. Містобудування України другої половини XVI – перешої половини XVII ст. Державні та магнатські міста. Розпланування середмість. «Ідеальні міста» Відродження та забудова Жовкви та Бродів. Німецька, староіталійська, новоіталійська і староголандська фортифікаційна системи в оборонній архітектурі України. Бастіонні замки у Збаражі, Золочеві, Ужгороді, Підгірцях. Сакральна архітектура України другої половини XVI – перешої половини XVII ст.: типологія та художньо-стилістичні особливості. Ренесансний ідеал гармонійної єдності мистецтв – ансамбль Успенського братства у Львові. Взаємодія архітектури та скульптури у вирішенні ренесансних житлових споруд Львова. Площа Ринок у Львові – унікальний високохудожній ансамбль ренесансної цивільної архітектури. “Біблійна” декорація каплиці Боїмів та каплиці Кампіанів. Творчість П.Римлянина та П.Барбона.

Скульптура. Львівська скульптура другої половини XVI – першої половини XVII ст. Джерела ренесансної меморіальної пластики України. Зв’язок скульптури Відродження з культовою архітектурою (костели і церкви Львова, Жовкви, Бережан, інших міст Галичини й Поділля). Пам'ятки надгробкового характеру (скульптор С.Чешек) та епітафії. Ренесансні вівтарі. Твори Я.Пфістера і Г.Ван Гутте.

Живопис. Монументальний живопис: розписи Святодухівської церкви в Потеличі. Станковий живопис. Портрет, прагнення відображення реального світу і реальної людини. Історичний жанр. Твори батального, історико-алегоричного та хронікально-панегіричного характеру. Іконостасні цикли першої половини XVII ст. П’ятницької церкви та Успенської церкви у Львові, Святодухівської церкви в Рогатині. Творчість Ф.Сеньковича та М.Петрахновича-Мороховського. Художньо-стилістичні особливості українського іконопису.

Гравюра. Українська гравюра другої половини XVI – першої половини XVII ст.: концепція світу та людини. І.Федоров та його роль у розвитку мистецтва гравюри в Україні. Діяльність П. Беринди. Світські гравюри-ілюстрації та графічні портрети. Соціальні мотиви в книжковій ілюстрації. Гравер Ілля.
МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – XVIII ст.

Історичні та культурні умови розвитку українського мистецтва. Меценатство гетьман І.Мазепи й українська культура. Специфічні риси барокового мистецтва в Україні.



Архітектура. Архітектура бароко в України: основні етапи розвитку та художньо-стилістичні особливості. Цивільна архітектура: будинки Якова Лизогуба в Чернігові та Седневі, навчальні заклади: Київська академія, колегіуми в Чернігові та Новгород-Сіверському, митрополичий будинок у Києві, Ковнірівський корпус у Києво-Печерській Лаврі. Київський будівничий С.Ковнір. Типологія мурованого культового будівництва й пріоритетний розвиток п'ятиверхого храму на хрещатій основі, п'яти- або дев'ятидільного (у Василькові, Козельці, Києві, Великих Сорочинцях). Андріївська церква (Київ). Тип багатоярусної дзвіниці — завершення архітектурних ансамблів міст і монастирів. Покровський собор у Харкові. Споруди Я.Заора (Й.-Б.Зауера). Творчість І.Григоровича-Барського. Андріївська церква архітектора В.Растреллі. Дзвіниця Г.Шеделя у Києво-Печерській лаврі, церква Всіх святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври. Барокова архітектура на західноукраїнських землях. Діяльність архітектора Б.Меретина. Костел Домініканів у Львові. Успенська церква Почаївської лаври. Типологія та регіональні особливості дерев’яної церковної архітектури України XVII – XVIII ст. Окремі пам'ятки дерев'яної архітектури Придніпров'я, Слобожанщини, Галичини. Храми Поділля, Чернігівщини, північної Полтавщини.

Скульптура. Стилістичні особливості української барокової пластики. Скульптурне оздоблення башти Київської ратуші. Львівська рококова скульптура XVIII ст.: проблема школи. Експресія руху фігур святих в скульптурі українського рококо; драперії як усамостійнений пластичний чинник; умовність та геометризація пластичних форм (різьба «бозетто»). Вівтарні рококові композиції: скульптурні техніки — рельєф, горельєф, кругла пластика. Зарубіжні скульптори у Галичині: Т.Гуттер і К.Кученрайтер (Німеччина), Й.Леблан (Франція). Львівська рококова пластика (С.Фесінгер, А.Осинський). Творчість Й.Пінзеля: статуї на фасаді собору св. Юра (Львів) та ратуші у м. Бучачі (Тернопільська обл.), вівтарні статуї (костел у Городенці, Івано-Франківської обл.), вівтарні композиції та фігури інтер'єру костелів (с. Наварія, Годовиця, Львівщина) та ін. Учні та послідовники Й.Пінзеля.

Живопис. Монументальний живопис: розписи Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви, костелів бернардинів,кармелітів та кларисок у Львові. Майстри жовківського малярського осередку. Творча діяльність у Жовкві та Львові Ю.Шимоновича (живописні панегірики, парадні портрети) та М.Альтомонте (батальні композиції). Нові художні ідеї; розширення жанрового діапазону малярства; створення іконостасів на основі ренесансної конструктивної системи. Творчість Й.Кондзелевича та І.Рутковича. Живопис сорочинського, ніжинського і березнянського іконостасів. Ікони "Покров Богородиці" та ідеї, закладені в них. Типологія українського портретного живопису. Своєрідність образних характеристик ктиторських портретів. Портрети Є.Жоравко (І.Паєвський), В.Дуніна-Борковського, Д.Єфремовича, Миклашевського, князя Долгорукого (Самуїл), братів Шиянів. Особливості родинно-меморіального портрету (портрети Забіли, Гамалії, Дараганів). Народна картина. Образ козака-бандуриста (Мамая) – особливості трактування традиційного сюжету.

Гравюра. Розквіт української гравюри в кінці XVII – XVIII ст. Творчість найвидатніших граверів О.Тарасевича, І.Щирського, Н.Зубрицького, Г.Левицького.
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО XIX ст.

Історико-культурні умови розвитку українського мистецтва кінця XVIII – початку XIX ст. Роль літератури у формуванні національної самосвідомості українського народу. Проблеми мистецької освіти в Україні. Українські художники – вихованці Петербурзької, Віденської, Римської академій мистецтва. Стилі в українському мистецтві ХІХ ст.



Архітектура. Утвердження стилю класицизму в українській архітектурі: періодизація та джерела. Нові планувальні ідеї та їх втілення у регулярній забудові міст: Одеси, Севастополя, Полтави, Катеринослава, Львова. Діяльність київських архітекторів А.Меленського (упорядкування вулиць, проект та забудова Контрактової площі на Подолі, церква-ротонда на Аскольдовій могилі); В.Беретті (будинок університету). Особливості розвитку архітектури класицизму в Галичині: світські споруди Львова (Оссолінеум, палац Дідушицьких, міська ратуша, будинок Кредитного товариства). Будівництво поміщицьких маєтків (П.Румянцева-Задунайського в Качанівці, арх. М.Мосципанов, К.Розумовського в Батурині, арх. Ч.Камерон, П.Галагана в Сокиринцях, арх. П.Дубровський) та садибно-паркових комплексів („Софіївка” в Умані та „Олександрія” в Білій Церкві).

Риси романтизму в українській архітектурі: звернення до форм середньовічного будівництва (садиба Лопухіних в Корсунь-Шевченківському, арх. Ліндсей, Преображенська церква в селі Мошни, арх. Торічеллі, палаци Воронова в Алупці, арх. Блер, Голіциних в Гаспрі, арх. Ґонт).



Скульптура. Класицизм в українській скульптурі. Види скульптури: міський монумент, меморіальна, садово-паркова, портретна. Твори І.Мартоса: пам’ятник Ришельє в Одесі, надгробки К.Розумовському в Батурині та П.Румянцеву-Задунайському в Успенській церкві Києво-Печерської лаври. Особливості формування класицизму в скульптурі Львова – впливи Б.Торвальдсена та А.Канови: роботи цих майстрів у Львові. Твори Г.Вітвера, А.Шімзера, П.Евтельє, Г.Красуцького: рельєфи на фасадах будинків, скульптурні надгробки на Личаківському цвинтарі.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка