Програма вступних випробувань з української мови



Дата конвертації02.05.2016
Розмір55 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПРОГРАМА ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

м. Одеса - 20 14 рік
ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Фонетика і графіка.

Орфоепія і орфографія

Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки.

Букви й інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.

Склад. Наголос.

Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у - в, і - й.

Орфограма. Орфографічна помилка.

Правила вживання апострофа, м’якого знака. Под­воєння букв на позначення подовжених м’яких приголос­них та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.



Будова слова, словотвір і орфографія

Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.

Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-.

Змінювання і творення слів. Основні способи словотво­рення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.



Лексикологія і фразеологія

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Одно­значні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

Синоніми, антоніми, омоніми.

Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова.

Застарілі слова. Неологізми.

Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі чле­нів речення.



Морфологія і орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.



Іменник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.

Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників.

Правопис відмінкових закінчень іменників.

Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.



Прикметник як частина мови: загальне значення, мор­фологічні ознаки, синтаксична роль.

Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Спосіб творення прикметників.

Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Числівники прості і складні. Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Правопис числівників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. Відмінювання займенників.

Правопис займенників.



Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Види дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова І і II дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Спо­соби творення дієслів. Правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ак­тивні і пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінюван­ня дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх тво­рення. Дієприслівниковий зворот.

Правопис дієприслівників.



Прислівник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.

Правопис прислівників.



Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похідні прийменники.

Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.



Сполучник як службова частина мови. Сполучники су­рядності і підрядності.

Правопис сполучників разом і окремо.



Частка як службова частина мови. Формотворчі, запе­речні та модальні частки.

Написання часток бо, но, то, от, таки.



Не з різними частинами мови.

Вигук як частина мови.

Правопис вигуків.



Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за спо­собом вираження головного слова.

Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, запитальні, спонукальні, окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складений; додаток, означення, обставини) і способи їх ви­раження. Прикладка як різновид означення. Порівняль­ний зворот.

Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняль­них зворотах.

Речення двоскладні і односкладні. Різновиди одно­складних речень. Повні і неповні речення.

Тире в неповних реченнях.

Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при од­норідних членах речення. Однорідні й неоднорідні озна­чення.

Розділові знаки при однорідних членах речення.

Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них.

Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючі).

Розділові знаки при відокремлених членах.

Складне речення, його типи. Складносурядне сполуч­никове речення. Складнопідрядне речення зі сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними.

Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядно­му реченнях.

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у безсполучниковому реченні.

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.

Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог.

Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.



Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілку­вання: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мов­лення, мета й умови спілкування, повідомлення (вислов­лювання), його зміст і форма. Тема і основна думка вис­ловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говорін­ня, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мов­лення: змістовність, послідовність, багатство, точність, ви­разність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.

Етика спілкування та етикет.

Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засо­би зв’язку речень у тексті.



Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, ху­дожній, офіційно-діловий і публіцистичний.

Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, міркування.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка