Програма та навчально-методичне забезпечення курсу для студентів спеціальності



Сторінка6/10
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Практичні поради педагогам щодо уникнення професійного вигорання


    • Сформулюйте і запишіть на папері ваші особисті цілі (відмінні від професійних) – і досягайте їх. Пам’ятайте, робота – це засіб, а не мета.

    • Учіться планувати. Дезорганізація може призвести до стресу. Наявність великої кількості планів уроків часто веде до плутанини, безпам'ятності й почуття, що незакінчені проекти висять над головою як дамоклів меч. Приділіть планам якийсь час, коли це буде можливо, і попрацюйте над ними доти, доки не закінчите. Правильно плануйте робочий час (читайте літературу з тайм-менеджменту, можете навіть сходити на тренінг) – не "беріть" роботу додому.

    • Насамперед варто сформувати настанову на діяльність, причому не тільки у себе, а й в учнів. З давніх часів кращими способами формування настанови були певні ритуали. Ритуал – це умовний рефлекс, пов'язаний із подальшою діяльністю. Воїни, що дружно викрикують вітання вождю, чи учні, що встають, коли вчитель заходить до класу, – усі вони налаштовуються на майбутню діяльність. Учителю корисно розробити свою систему ритуалів. При цьому варто пам'ятати: якщо сам учитель має потребу в однократному налаштовуванні перед роботою, то учням необхідне повторення ритуалу. Таким ритуалом може бути і вітання, і перекличка, якщо вона не забирає багато часу, і короткі усні задачі, що їх задають періодично, і щось емоційно позитивне наприкінці заняття. Отже, активний ритуал створює настанову на діяльність.

    • Далі варто провести "розминку" мислення, орієнтовану на вид майбутньої інтелектуальної діяльності. Так, якщо має бути робота з абстрактним матеріалом, то розминку можна провести у формі усного рахунку. Якщо має бути діяльність, пов'язана з проектуванням, то краще вирішити яку-небудь наочну задачу. Але оскільки в усіх випадках треба буде викладати, розповідати матеріал, то для цього необхідно активізу­вати мовну функцію, вербальне мислення, необхідно налаштувати на цю функцію. Вона особливо важлива для людей інтровертних, замкнутих, що віддають перевагу внутрішній рефлексії над зовнішнім спілкуванням. Можна порадити "розговоритися" до початку уроку, розігріти себе не обмірковуванням того, про що буде сказано, а його частковим прогово­ренням уголос. А ще краще вимовити голосно і чітко кілька скоромовок. Вони активізують мовно-мисленнєву функцію, знімають емоційне напруження, а також можуть виконувати роль ритуалу готовності.

    • Вважається, що успіху досягає саме той, хто знає, що робити, зазнавши невдачі. Тому варто заздалегідь програти в уяві різні варіанти поведінки (зазначаючи можливі варіанти в "партитурі уроку", як робить диригент перед концертом на репетиції) залежно від того, як поведе себе клас. Учні можуть не включитися у проблему, не захотіти виконувати завдання, не засміятись у відповідь на жарт. Як на це відреагувати, не почати комплексувати? Усе це варто продумати заздалегідь.

    • Визнайте і прийміть обмеження. Багато хто з нас ставить перед собою абсолютно недосяжні цілі. Але людина не може бути досконалою, тому часто виникає почуття неспроможності чи невідповідності, незалежно від того, наскільки добре ми виконали що-небудь. Ставте перед собою цілі, які зможете досягти. Розвивайте в собі "мужність недосконалості" (А. Адлер), тобто уникайте перфекціонізму (намагання бути в усьому ідеалом, робити усе бездоганно).

    • Розважайтесь. Іноді необхідно втекти від життєвих проблем і розважитися. Знайдіть заняття, що було б захоплюючим і приємним. Займайтесь спортом. Відпочивайте на вихідних. Візьміть тайм-аут – максимально змініть обстановку.

    • Спілкуйтесь поза роботою! Знайдіть собі хобі, яке може об’єднати вас з іншими.

    • Прийміть відповідальність за свій хороший настрій (дивіться, читайте, говоріть, думайте – позитивно). Будьте позитивною особистістю. Не критикуйте інших. Учіться хвалити інших за ті речі, що вам у них подобаються. Зосередьтеся на позитивних якостях оточуючих. Познайомтеся з принципами "позитивної психології" і використувайте їх у житті. Ви здивуєтеся, скількох проблем можна позбутися, якщо дивитися на світ оптимістично та не боятися труднощів і перешкод.

    • Учіться терпіти і прощати. Нетерпимість до інших призведе до фрустрації і гніву. Спробуйте зрозуміти, що відчувають інші люди, це допоможе вам прийняти їх.

    • Уникайте нездорової конкуренції. У житті дуже багато ситуацій, коли ми не можемо уникнути конкуренції. Але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях життя створює напруження і тривогу, робить людину агресивною.

    • У стресовій ситуації спробуйте поставитись до роботи, як до гри. Проаналізуйте, які казкові герої вас оточують. Роль якого казкового персонажу ви граєте? Можливо, роль жертви, і вона вам не подобається? Змініть свою роль на сильну і позитивну.

    • Пропишіть плюси й мінуси вашої роботи, це допоможе більш відсторонено і об’єктивно оцінити ситуацію.

    • Зберіть гумористичні чи філософські вислови щодо роботи і зробіть з ними плакати.

    • Регулярно робіть фізичні вправи. Перевіртеся в лікаря до того, як займатися за якою-небудь системою. Краще виконувати ту програму, що приносить вам задоволення.

    • Вчіться накопичувати енергію, використовуючи певні вправи. Для цього спочатку з’ясуйте, що вас наповнює силами, а що спустошує. Наприклад, якщо ви стомлюєтеся і втрачаєте енергію, коли тривалий час перебуваєте серед шуму, то знаходьте можливість побути наодинці. Позитивною енергією можуть наповнювати людину навіть маленькі дрібниці – чай, красиві речі, розмова з другом, поїздка на велосипеді, баня, творчість та ін. Використовуйте ці приємні дрібнички для самозцілення.

    • Розповідайте про свої неприємності. Знайдіть друга, священика чи консультанта-психолога, із якими ви можете бути відверті.

    • Якщо у вас симптоми такі як депресія, синдром нав’язливих станів, психосоматичні захворювання – зверніться по кваліфіковану допомогу, оскільки зміна місця праці навряд чи буде ефективною.

    • Учіться безмедикаментозного методу розслаблення. Медитація, йога, аутогенне тренування і релаксація можуть допомогти позбутися синдрому професійного вигорання.

    • На жаль чи на щастя, щеплень від "вигорання" нема. Всі ці симптоми з’являються тоді, коли людина не слухає себе, залишається сліпою до того, що живе не у гармонії із Собою.



Тренінг зміцнення фізичного та психічного здоров'я,

відновлення енергопотенціалу, працездатності

(за В. Кобилецькою)

ДИХАЛЬНІ ПСИХОТЕХНІКИ
Керування диханням – це ефективний засіб впливу на тонус м’язів. Повільне і глибоке дихання (за участю м’язів живота) знижує збудливість нервових центрів, сприяє м’язовому розслабленню, тобто релаксації. Часте грудне, навпаки, забезпечує високий рівень активності організму, підтримує нервово-психічну напруженість.
Спосіб 1

  • сидячи або стоячи, постарайтеся, по можливості, розслабити м’язи тіла й зосередьте увагу на диханні;

  • на рахунок 1-2-3-4 робіть повільний глибокий вдих (при цьому живіт випинається вперед, а грудна клітка нерухома);

  • на наступні чотири рахунки проводиться затримка подиху;

  • потім плавний видих на рахунок 1-2-3-4-5-6;

  • знову затримка перед наступним вдихом на рахунок 1-2-3-4;

  • вже через 3-5 хвилин такого дихання ви помітите, що стали спокійнішими та врівноваженішими.


Спосіб 2

Уявіть, що перед вашим носом на відстані 10-15 см висить пушинка. Дихайте тільки носом так, щоб пушинка не колихалася.


Спосіб 3

Оскільки в ситуації роздратування, гніву ми забуваємо робити повноцінний видих, то спробуємо цього навчитися:



  • глибоко видихніть;

  • затримайте подих так довго, як зможете;

  • зробіть кілька глибоких вдихів; знову затримайте подих.

М’ЯЗЕВІ ПСИХОТЕХНІКИ
Під впливом психічних навантажень виникають м’язові затиски, напруга. Вміння їх розслаблювати дозволяє зняти нервово-психічну напруженість, швидко відновити сили.
Спосіб 4

  • сядьте зручно, якщо є можливість, заплющте очі;

  • дихайте глибоко й повільно;

  • пройдіться внутрішнім поглядом по всьому вашому тілу, починаючи від голови до кінчиків пальців ніг (або у зворотній послідовності) і знайдіть місця найбільшої напруги (часто це рот, губи, щелепи, шия, потилиця, плечі, живіт);

  • постарайтеся ще сильніше напружити місця затисків (до тремтіння м’язів), робіть це на вдиху;

  • відчуйте цю напругу;

  • різко скиньте напругу – робіть це на видиху;

  • зробіть так декілька разів.


Спосіб 5

У вільні хвилини, паузи відпочинку, освоюйте послідовне розслаблення різних груп м’язів, дотримуючись наступних правил:



  • усвідомлюйте й запам'ятовуйте відчуття розслабленого м’яза по контрасту з перенапругою;

  • кожна вправа складається з трьох фаз: "напружити-відчути-розслабити";

  • напрузі відповідає вдих, розслабленню – видих.

Можна працювати з наступними групами м’язів: лице (чоло, повіки, губи, зуби); потилиця та плечі; грудна клітка; стегна і живіт; кисті рук; нижня частина ніг. Щоб навчитися розслаблювати м’язи, треба їх мати, тому щоденні фізичні навантаження підвищують ефективність вправ на розслаблення м’язів.
Спосіб 6

Спробуйте задати ритм всьому організму за допомогою монотонних ритмічних рухів:



  • рух великими пальцями рук в "напівзамку";

  • перебирання намистинок, вирвиці;

  • пройдіться по кабінету (коридору) декілька разів, роблячи на два кроки вдих, і на п’ять кроків – видих.

ОБРАЗНІ ПСИХОТЕХНІКИ

(візуальні, аудіальні, кінестетичні)
Використання образів пов’язане з активним впливом на центральну нервову систему. Багато наших позитивних відчуттів, спостережень, вражень ми не запам’ятовуємо, але якщо розбудити спогади й образи, з ними пов’язані, то можна пережити їх знову й навіть підсилити. Якщо словом можемо впливати на свідомість, то образи уяви відкривають доступ до потужних підсвідомих резервів психіки.
Спосіб 7

Для того, щоб використати образи для саморегуляції: спеціально запам’ятовуйте ситуації, події, в яких ви почували себе комфортно, розслаблено, спокійно – це ваші ресурсні ситуації; робіть це в трьох основних модальностях (аудіальній, візуальній, кінестетичній). Фіксуйте: зорові образи подій (що ви бачите: хмари, квіти, ліс); слухові образи (які звуки ви чуєте: спів птахів, дзюркіт струмка, шум дощу, музику); відчуття в тілі (що ви відчуваєте: тепло сонячних променів, бризи води, запах квітучих яблунь, смак полуниці):



  • сядьте зручно, заплющіть очі;

  • дихайте повільно й глибоко;

  • згадайте одну з ваших ресурсних ситуацій;

  • проживіть її заново, згадуючи зорові, слухові й тілесні відчуття;

  • побудьте усередині цієї ситуації декілька хвилин;

  • відкрийте очі й поверніться до роботи.



Психотехнічні вправи для аутотренінгу
Вправа 1 "Внутрішній промінь". Ця вправа спрямована на зняття в учителя стомлення та внутрішніх "утисків", на знаходження ним внутрішньої стабільності.

Необхідно зайняти зручну позу сидячи чи стоячи в залежності від того, в якій конкретній ситуації вправа буде виконуватись (у вчительській, на уроці, у транспорті тощо).

Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, що повільно й послідовно рухається зверху вниз, освітлюючи зсередини теплим, рівним і розслаблюючим світлом усі частини обличчя, шию, плечі, руки тощо. У міру руху променя зникає напруга в ділянці потилиці, розгладжуються зморшки на обличчі, краще бачать очі, опускаються плечі. "Внутрішній промінь" як би формує нову зовнішність спокійної людини, задоволеної собою та своїм життям, своєю професією та своїми учнями.

Уявний рух "внутрішнього променя" зверху вниз, а потім знизу нагору необхідно здійснювати кілька разів. Від виконання вправи важливо одержувати внутрішнє задоволення, навіть насолоду. Закінчується вправа словами: "Я стала новою людиною! Я стала молодою та сильною, спокійною та стабільною! Я все тепер буду робити добре!"


Вправа 2 "Пресс". Ця вправа сприяє нейтралізації та придушенню емоцій гніву, роздратування, підвищеної тривожності, агресії. Її рекомендується виконувати перед роботою у "важкому" класі, розмовою з "важким" учнем чи його батьками, перед психологічно напруженою ситуацією, що вимагає внутрішнього самоволодіння, упевненості в собі та здатності керувати ситуацією. До виконання вправи необхідно вдаватися на самому початку виникнення негативних емоцій, інакше не буде психотерапевтичного результату. Потрапивши в залежність від свого емоційного стану, учитель може вдатись до небажаних способів "скидання" негативної енергії на вихованця чи колегу по роботі. На жаль, це часто відбувається в родині вчителя, де він послаблює внутрішній самоконтроль.

Суть вправи така. Учитель подумки уявляє всередині себе, на рівні грудей, могутній прес, що рухається зверху вниз, придушуючи виникаючу негативну емоцію та внутрішнє напруження, пов'язане з нею. Виконуючи вправу, важливо досягти відчуття фізичної ваги внутрішнього преса, що придушує та начебто виштовхує вниз небажані негативні емоції та напругу, яку вона несе.


Вправа 3 "Дерево". Стан внутрішньої напруженості характери­зується надконцентрацією людини на своїх відчуттях, переживаннях, емоціях.

Відчутне послаблення внутрішньої напруженості досягається в тому випадку, якщо людина зуміє здійснити децентрацію, тобто центр неприємної ситуації подумки перенести із себе на який-небудь предмет чи зовнішню обставину. При цьому негативна емоція викидається в зовнішнє середовище і людина рятується від неї.

Суть вправи така. Прямуючи з роботи додому, у міському транспорті, учитель стоїть і уявляє себе деревом, з яким може себе найбільш легко ототожнити. Він детально має уявити у свідомості образ цього дерева: його могутній чи гнучкий стовбур, гілки, що переплітаються та колишуться на вітру, листя, циркуляцію живильних соків по стовбуру, корені, що міцно вросли в землю. Необхідно як можна реальніше уявити живильні соки, які корені одержують із землі. Уявлення стомленим учителем врісших у землю коренів дерева є, по суті, символізацією його внутрішнього зв'язку з реальністю, зміцнення впевненості в собі.
Вправа 4 "Книга". Необхідно уявити себе книгою, що лежить на столі (або будь-яким іншим предметом, що знаходиться в полі зору). Варто докладно сконструювати у свідомості внутрішнє "самопочуття" книги – її спокій, положення на столі, захищаючу від зовнішніх впливів обкладинку, сторінки. Крім цього, постарайтесь подумки як би "від імені книги" побачити кімнату та розташовані в ній предмети: олівці, ручки, папір, зошити, стілець, книжкову шафу тощо. Вправа проводиться протягом 3-5 хв. і цілком знімає внутрішнє напруження педагога, переводячи його у світ предметів.
Вправа 5 "Марія Іванівна". У вас відбулась неприємна розмова, наприклад, із завучем, умовно названим нами Марією Іванівною. Вона дозволила собі в розмові з вами нечемний тон і несправедливі зауваження. Закінчився робочий день, і дорогою додому ви пригадуєте неприємну бесіду, у вас знову виникає почуття образи. Ви намагаєтеся забути кривд­ницю, але це не вдається. На тлі втоми у вас виникає психічна напруга.

Спробуйте поступити так. Замість того щоб викреслювати Марію Іванівну зі своєї пам'яті, спробуйте, навпаки, подумки наблизити її до себе. Для цього дорогою додому зіграйте роль Марії Іванівни. Наслідуйте її ходу, манеру поводитись, уявіть її міркування, сімейну ситуацію, нарешті, ставлення до розмови з вами. Через кілька хвилин ви відчуєте не тільки послаблення внутрішнього напруження, а і зміну свого ставлення до конфлікту, до Марії Іванівні. По суті, ви включились у ситуацію Марії Іванівни і змогли її зрозуміти. Результати цієї вправи відчуєте іншого дня, коли прийдете до школи: Марія Іванівна зі здивуванням відчує, що ви спокійні та доброзичливі, і, у свою чергу, стане прагнути залагодити конфлікт.


Вправа 6 "Голова". Окрім інтелектуальної напруги вчитель змушений протягом робочого дня безупинно впливати на учнів, придушувати їхню надмірну активність, у чомусь стримувати, контролювати. Таке інтенсивне управління навчальною ситуацією викликає в нього перенапругу і, як наслідок цього, різні фізичні недуги. Учителі часто скаржаться на головні болі, важкість у потиличній ділянці голови.

Пропонуємо вправу, що допомагає зняти ці хворобливі відчуття. Станьте прямо, розправивши плечі та злегка відкиньте голову назад. Постарайтеся зрозуміти, в якій частині голови відчуваєте важкість. Уявіть собі, що на вас надягнено громіздкий головний убір, що давить на голову в тому місці, де ви відчуваєте важкість. Подумки зніміть цей головний убір рукою, виразно, емоційно жбурніть його на підлогу. Потрясіть головою, поправте рукою волосся на голові, а потім киньте руки вниз, як би рятуючись від головного болю.


Вправа 7 "Руки". У вас іде урок. Учні вирішують задачі. У класі тиша, і ви можете кілька хвилин приділити собі. Сьогодні у вас це п'ятий урок, і ви, звичайно, утомились. Сядьте на стілець, трохи витягнувши ноги та звісивши руки вниз. Постарайтесь уявити собі, що втома "струменіє" від голови до плечей, потім передпліччями, досягає ліктів, далі кистей рук і "випливає" через кінчики пальців. Ви фізично відчуваєте важкість, що сковзає по ваших руках. Посидьте так 1,5-2 хв., а потім злегка потрясіть кистями рук, остаточно рятуючись від своєї втоми. Легко, пружно підведіться, пройдіться класом. Порадійте запитанням, які ставлять діти, постарайтесь відповідати на них докладно й детально.

Ця вправа знімає втому, сприяє встановленню психічної рівноваги.


Вправа 8 "Настрій". Кілька хвилин тому у вас закінчилась неприємна розмова з матір'ю учня, який постійно прогулює уроки, порушує дисципліну у класі, грубить вам. Ви призвали матір регулярно контролювати відвідання її сином уроків, виконання ним домашніх завдань. Зненацька для вас мати учня відмовилась виконувати ваші рекомендації, заявивши, що виховувати учня повинна школа. Ви не змогли стриматись і перейшли до погроз: пообіцяли викликати учня на педагогічну раду, залишити його на другий рік. Мати учня пішла з повною впевненістю в тому, що у школі не люблять її дитину.

Як зняти неприємний осад після такої розмови? Попереду ще кілька уроків, і необхідно зберегти внутрішній спокій і працездатність. На перерві сядьте в учительській, візьміть кольорові олівці чи крейди та чистий аркуш паперу. Розслаблено, лівою рукою намалюйте лінії, барвисті плями, фігури. Спробуйте уявити собі, що ви переносите на папір ваш тривожний настрій, як би матеріалізуючи його. Важливо при цьому вибрати колір у повній відповідності з вашим настроєм. А тепер переверніть папір і на іншому боці аркуша напишіть 5-7 слів, які відбивають ваш настрій. Довго не думайте, необхідно, щоби слова виникали спонтанно, без спеціального контролю з вашої сторони.

Після цього ще раз подивіться на свій малюнок, як би заново проживаючи свій стан, перечитайте слова та із задоволенням, емоційно розірвіть листок, викинете в урну.

Ваш емоційно неприємний стан зникне, він перейде в малюнок і буде знищений вами.

А тепер, заспокоївшись, ідіть на урок!
Вправа 9 "Прислів'я". Пропонуємо вправу, що добре знімає депресію та поганий настрій. Візьміть будь-яку з книг: "Перлини прислів'їв", "Думки величних людей", "Афоризми". Вони є майже в кожній шкільній бібліотеці. Читайте прислів'я чи афоризми протягом
25-30 хв., поки не відчуєте внутрішнє полегшення. Можливо, крім заспокоєння, те чи інше прислів'я наштовхне вас на правильне рішення.
Вправа 10 "Спогад". Одним із професійних недоліків учителя є його дорослість. Парадоксально, але це так. Учитель приходить до дітей із незрозумілого й у чомусь далекого їм світу дорослих, у якому на кожному кроці – обмеження, правила, норми. Через це він як би "відсувається" від дитини, стає для неї незрозумілим, викликає в неї або пригніченість, або агресію, бунт.

Відчуження та протистояння, які вчитель викликає в дитини, можна істотно пом'якшити або взагалі прибрати. Цього можна досягти, якщо педагог спробує "оживити" свої спогади про те, яким він був у дитинстві. У такий спосіб він психологічно зможе наблизитись до своїх учнів, стане краще їх розуміти.


Вправа 11 "Подорож у дитинство". Розпитайте своїх батьків, якщо вони живі, про те, якими ви були в дитинстві, які витівки та провини робили, чи приходили батьки у школу за викликом учителя. Під час розповіді спробуйте жваво уявити себе дитиною та як би заново пережити свої дитячі враження. Головне, пригадайте, які внутрішні мотиви змусили вас тоді зробити той чи інший учинок.

Регулярно пригадуйте ваше шкільне дитинство. Спираючись на свій дитячий досвід, постарайтеся зрозуміти своїх учнів, мотиви їхніх учинків, поспівчувати їм, викликати їхню довіру. Розпитайте учнів, чим, наприклад, вони займались, коли прогуляли урок. Через якийсь час ви зрозумієте, що порушення дисципліни у вашому класі стають усе рідшими. У чому причина? А в тому, що діти відгукнулись на ваше бажання зрозуміти, відчути їхній внутрішній стан. В учнів зникло прагнення до бунту, протистояння. Вони відчули себе разом з вами.


Пропонуємо ще декілька релаксацій, які допоможуть зняти емоційну напругу:
Релаксація "Теплий, як сонце…" (К. Фоппель)

Вправа стимулює діяльність правої півкулі мозку, активізує інтуїтивні процеси творчості. Сядьте або ляжте зручно на стіл та заплющить очі. Три рази зробіть глибокий вдих і видих. Уявіть собі, що зараз чудовий день і над вами пропливає сіра хмаринка, на яку ви можете покласти зараз усі турботи або погані думки. Дай їм просто полетіти разом із хмаринкою. Уявіть собі, що небо над вами яскраво-голубе, що легкі промені сонця зігрівають тебе. Ви відчуваєте себе надійно захищеними – так спокійно навкруги. М’який подих вітру торкнувся голови, і ви відчуваєте себе легко і щасливо, як маленька легка пір’їнка. Ви сьогодні такі же гарні, як небо, сонце, такі же ніжні, як подих вітру.

Уявіть собі, що коли ви вдихаєте, тіло наповнюється золотим світлом – від голови до кінчиків пальців ніг… А коли ви видихаєте, уявіть собі, що усі негативні почуття, які не потрібні, залишають вас. ви вдихаєте золоте сяйво, а видихаєте неприємні почуття. Ви – як маленька м’яка пір’їнка, яку несе легкий вітер; ви – як промінь сонця, що падає на Землю. Дайте ще більше розслабитися вашому тілу, вашим плечам та рукам, пальцям та стопам ніг.

Уявіть собі, що ви – як райдуга, яка складається з безлічі різноманітних кольорів. Нема нікого в світі, хто думав і відчував би так, як ви… Це просто чудово, що ви можете бути зараз тут, серед нас…

Не поспішаючи, повертайтеся до аудиторії. Відчуйте свою голову, руки, ноги. Зробіть вдих глибоко і легко. Тепер ви можете відчувати себе райдугою і радувати кольорами себе та інших. Повільно відкрийте очі для того, щоб побачити навколо себе багато інших різнокольорових райдуг. Посміхніться їм.

Після релаксації обов’язково проводиться рефлексія: коли ви були напруженими, а коли розслабленими; чи вийшло у вас повністю розслабитися; яка частина тіла не хотіла розслаблятися; що заважало розслабитися; які думки, образи приходили в голову; що у вашій веселці особливо прекрасного, який колір у ній переважає і т.д.


Релаксація "Срібна куля". Сісти зручно, закрити очі, розслабитися, робити ритмічно вдих і видих. Уявіть собі, що зверху на вас лине потік світла. Він складається із чистого білого світла… абсолютно чистого білого світла… На голові повільно розпускається квітка… Білий світло повільно входить у тіло… тече через горло… у грудну клітину… і далі через усе тіло… Все тіло наповнюється сяючим білим світлом… Навколо поступово утворюється куля, яка наповнюється цим чистим життєдайним світлом… Вона наповнює вас силою, енергією, творчим натхненням… Ви сильна, смілива, захищена, впевнена у собі людина… Ви – це суцільна чиста енергія.
Релаксація "Веселковий плащ". Уявіть собі, що ви вдягнені у плащ, який складається із усіх дивовижних кольорів веселки. Попереду нього є ґудзики, ви їх застібуєте і опиняєтеся у повній безпеці і з вами нічого поганого не може трапитися. Ніхто не може побачити цей чарівний плащ, але ви знаєте, що він на вас і надійно захищає від усіляких негараздів!
Релаксація "Дихаємо сонячним світлом". Уявіть собі, що ви бачите сонце. Його промені линуть зверху, і його золоте сяйво ллється на вас. Повільно зробіть вдих і порахуйте до 4-х. Потім підніміть до неба і розкрийте свої руки. Сонячні промені торкаються ваших долоней. Уявіть, як сонячне світло по ваших долонях, по руках ллється у ваше серце і наповнюють його. Ще раз порахуйте до 4-х і затримайте дихання. Потім, знов рахуючи до 4-х, повільно зробіть видих і повільно опустіть руки. Роблячи видих, уявіть собі, як золоте сяйво виходить назовні через пори вашого тіла. ви наповнені з голови до ніг золотим сяйвом та випромінюєте його. ви відчули, як вам легко і сонячно на серці?

Бережіть себе!




1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка