Програма соціально-економічного та культурного розвитку області на 2017 рік



Сторінка2/7
Дата конвертації11.09.2017
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ВСТУП



Програму соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2017 рік (далі – Програма) розроблено департаментом економічного розвитку обласної державної адміністрації спільно зі структурними підрозділами обласної державної адміністрації, територіальними органами міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади в області, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад на виконання доручення голови облдержадміністрації від 17 жовтня 2016 року
№ 07-87/0/35-16 „Про підготовку проекту програми соціально-економічного та культурного розвитку області на 2017 рік”.

Програма передбачає забезпечення погоджених спільних дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування задля втілення єдиної державної політики розвитку області.

Законодавчою основою для розроблення Програми є Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” та Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 621 „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету” (зі змінами).

Програму розроблено з урахуванням завдань і положень:

Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня


2014 року № 385;

Стратегії сталого розвитку „Україна – 2020”, схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015;

Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до
2020 року, затвердженої рішенням обласної ради від 26 вересня 2014 року № 561-27/VІ (далі – Стратегія).

Програма визначає цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області на 2017 рік, заходи та завдання для розвитку галузі (сфери діяльності), які відповідають основним стратегічним напрямам розвитку і заходам обласних цільових програм.

У Програмі враховані основні напрями розвитку, показники та заходи проектів програм економічного і соціального розвитку на 2017 рік
13 міст обласного значення, 22 районів та 16 об’єднаних територіальних громад.

Фінансування заходів Програми у 2017 році здійснюватиметься за рахунок різних джерел фінансування: бюджетних коштів, кредитних ресурсів, власних коштів господарюючих суб’єктів, грантів, міжнародної технічної допомоги, доходів від надання платних послуг бюджетними установами, благодійної, гуманітарної спонсорської допомоги та інших джерел не заборонених чинним законодавством.

1. Соціально-економічна ситуація в області




    1. Загальна характеристика області

Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України. Вона характеризується вигідним географічним розташуванням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку.

На території 31,9 тис. кв. км (5,3% площі України) на 01 вересня
2016 року мешкають 3239,9 тис. осіб (7,6%).

Високий рівень урбанізації (83,6% мешканців живуть у 66 міських поселеннях) визначає найвищу в Україні густоту населення – понад
103 особи на один квадратний кілометр (середня по Україні – 75,5). Адміністративно-територіально Дніпропетровська область поділяється на 22 адміністративні райони та 13 міст обласного підпорядкування.


На території області налічується:

районних рад – 22;

міських рад – 18;

районних у містах рад – 16;

об’єднаних територіальних громад – 16;

селищних рад – 37;

сільських рад – 248;

населених пунктів – 1501, у тому числі міських – 66, сільських – 1435.

Область має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств усіх основних видів економічної діяльності. На Дніпропетровщині виробляється майже п’ята частина всієї реалізованої промислової продукції України. За цим показником область посідає перше місце в Україні.

В області діють підприємства з видобутку вугілля, залізної та марганцевої руди. Переробна промисловість представлена підприємствами машинобудування, металургії, хімічної, будівельної, харчової, текстильної галузей. Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є базовим елементом економіки як області, так і держави, основним донором бюджету, головним постачальником валюти в Україну. Більша частина продукції ГМК сертифікована і відповідає світовому рівню якості. Металургійні підприємства області виробляють високоякісну сталь та конкурентоспроможний прокат. З діяльністю ГМК мають прямий і зворотний зв’язок енергетика, вуглевидобуток, машинобудування, будівництво, фінансова сфера тощо.

Частка металургії у структурі промисловості становить 33 – 36%


(у 2013 році – 33,2%, січень – вересень 2016 року – 35,2%) та добувної промисловості (28,7% у 2013 році, 23,5% у січні – вересні 2016 року).

Високий рівень економічного потенціалу області, густа заселеність території зумовили розвиток різних видів транспорту – авіаційного, залізничного, автомобільного, трубопровідного, річкового, електротранспорту, метрополітену. У регіоні діють 2 міжнародні аеропорти, які зв’язують область із країнами далекого та близького зарубіжжя.

Територію Дніпропетровщини перетинають 2 міжнародні (Київ – Луганськ, Харків – Севастополь) та 3 національні автомагістралі (Бориспіль – Запоріжжя, Дніпропетровськ – Миколаїв, Кіровоград – Запоріжжя).

Центральний автовокзал в обласному центрі – другий у Європі (після Гамбурзького) за розмірами та можливостями пасажироперевезень. Розвинута мережа залізничних магістралей перевищує 3 тис. кілометрів. Діють Дніпропетровський і Дніпродзержинський річкові порти. Судна типу „ріка – море” забезпечують прямі міжнародні перевезення вантажів із виходом у Чорне море. В області розвинута інфраструктура електрозв’язку, створені магістральні та супутникові канали телекомунікаційного зв’язку, широко використовуються послуги проводового мовлення, комп’ютерного та мобільного зв’язку.

Майже 80% площі області зайнято під сільськогосподарське виробництво (6% сільгоспугідь України).

Виробництвом продукції сільського господарства зайнято


4342 суб’єкти господарювання, у тому числі налічується: фермерських господарств –3351, господарських товариств – 636, приватних підприємств – 210, державних підприємств – 14, інших суб’єктів господарювання –
57 одиниць.

Основними напрямами розвитку сільського господарства області є вирощування:

зернових, технічних, овочевих культур;

виробництво м’ясо-молочної продукції та птахівництва.

Виробництво валової продукції сільського господарства – 6,3% від загального обсягу по Україні (2015 рік).

Будівництво – галузь, яка цілком залежить від економічного стану в державі. Через падіння кількості замовлень на спорудження об’єктів у січні – вересні 2016 року відбулося падіння загального обсягу виконаних будівельних робіт і, як наслідок – індекс будівельної продукції становив 92,4%. Не зважаючи на це, область посіла друге місце по Україні за обсягами виконання будівельних робіт (8,8 % від загальноукраїнських).

За обсягом капітальних інвестицій Дніпропетровщина посідає


2 місце, питома вага області в Україні – 8,8%.

Головним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких здійснено більше 88,9% загального обсягу інвестицій.

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (98,7% загального обсягу) спрямовано у матеріальні активи, з яких у будівлі та споруди – 48,9% усіх інвестицій, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 45,4%. У нематеріальні активи вкладено 1,3% загального обсягу капітальних інвестицій.

Капітальні інвестиції у житлове будівництво становили 4,9% загального обсягу.

За обсягами залучених прямих іноземних інвестицій область упевнено посідає 1 місце серед областей України. 86,0% обсягу прямих іноземних інвестицій отримано з країн ЄС.

На підприємствах промисловості зосереджено 74,7% прямих іноземних інвестицій від загального обсягу. Значні вкладення залучено також у підприємства оптової та роздрібної торгівлі (10,1%), підприємства, які займаються операціями з нерухомим майном (6,5%).

Дніпропетровщина входить до числа провідних експортерів та займає перше місце за обсягами експорту серед областей України. На регіон припадає шоста частина експортних товарних операцій держави. Зовнішньоторговельні товарні операції область здійснювала з партнерами зі 146 країн світу. Найбільші обсяги експортних операцій здійснювались до країн ЄС, Китаю, Єгипту, Туреччини.

Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури становлять: чорні метали


(49,7% загального обсягу експорту), мінеральні продукти (21,5%), продукція агропромислового комплексу (10,0%), вироби з чорних металів (6,9%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (3,9%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби (2,3%), машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання (1,3%).

У формуванні економічного потенціалу, забезпеченні ефективного функціонування системи обігу споживчих товарів значна роль відведена сфері внутрішньої торгівлі та ресторанного господарства.

Роздрібна торгівля є важливою сполучною ланкою між виробниками
і споживачами продукції. Основними умовами її розвитку є наявність товарів і послуг, які відповідають попиту покупців за асортиментом, якістю й ціною, та широко розгалуженої, сучасно обладнаної, з високим рівнем якості обслуговування покупців роздрібної торгової мережі.

На балансі підприємств області налічувалося 3686 об’єктів роздрібної торгівлі – магазинів, кіосків, автозаправних станцій, включаючи автомобільні газонаповнювальні компресорні станції. Мережа магазинів становила 3045 об’єктів з торговою площею 726,5 тис. кв. м.

Забезпеченість населення об’єктами роздрібної торгівлі у розрахунку на 10 тис. осіб становить 11 одиниць (із них магазинами – 9), торговою площею магазинів – 2232 кв. м За рівнем забезпеченості населення торговою площею область посіла четверту позицію після м. Києва, Одеської та Київської областей.

Кількість малих підприємств становить більше ніж 25,9 тис., середніх – 1,2 тис.




Продовження додатка 1
Чисельність зайнятих на малих та середніх підприємствах –
357,1 тис. осіб.

Мережа вищих навчальних закладів Дніпропетровської області, що мають статус юридичної особи, представлена 29 вищими навчальними закладами І – ІІ рівнів акредитації та 23 вищими навчальними закладами


ІІІ – ІV рівнів акредитації, серед яких: 11 університетів, 6 академій,
1 консерваторія, 6 інститутів, 14 коледжів, 7 технікумів та 7 училищ.

На початок 2015/16 навчального року у Дніпропетровській області функціонували 1002 загальноосвітні навчальні заклади.

Система охорони здоров’я області представлена широкою мережею обласних, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік і амбулаторій, станцій і відділень швидкої допомоги та інших медичних закладів.

З метою забезпечення рівня доступності населення до медичних послуг та ефективного обслуговування населення області:

функціонує 53 центри з 414 амбулаторіями загальної практики – сімейної медицини, у тому числі у містах – 175 амбулаторій, у сільських районах – 238 амбулаторій;

практикують 1283 лікарі загальної практики – сімейні лікарі та


2214 медичних сестер загальної практики, якими обслуговується 83,2% населення області (у 2015 році – 78%);

функціонує 6 станцій швидкої медичної допомоги з мережею


112 пунктів базування швидкої медичної допомоги, які фінансуються з обласного бюджету, що дозволило досягти принципу екстериторіальності.

Петриківській розпис – перший український об’єкт, занесений до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, що сприяє розвитку Дніпропетровської області. Петриківський декоративний розпис має у своєму потенціалі великі можливості древнього та вічно молодого народного мистецтва для виходу в сферу сучасного життя, збагачення вітчизняної та світової культури.

Розвитку духовності сприяють 13 професійних театрів, Будинок органної та камерної музики, державна концертна організація „Дніпропетровська обласна філармонія”, 800 бібліотек, 571 клубний заклад, 26 музеїв.

Мережа закладів фізичної культури і спорту в області представлена стадіонами (81), спортивними залами (1257) та тренажерними залами (615), спортивними майданчиками (4911), плавальними басейнами (54); усіма формами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи охоплено
566 тис. осіб.
1.2. Тенденції соціально-економічного розвитку
Динаміка розвитку промисловості,
млрд грн

Обсяг реалізованої промис-лової продукції у січні – вересні поточного року становив


228,9 млрд грн, що на 9,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2015 року.

Очікується зниження вироб-ництва на 1,0%, реалізація продукції – 302,5 млрд грн.

Як і прогнозувалось, у 2016 році значним залишився негативний вплив на економічно-фінансову ситуацію підприємств, зумовлений втратою традиційних ринків збуту та коопераційних зв’язків. Найбільше це стосується підприємств машинобудівного комплексу регіону.

Попит на продукцію функціонально залежить від безлічі факторів, комбінації яких можуть кардинальним чином відрізнятися на ринках різних країн, що робить прогнозування попиту на серійну та освоювану підприємством продукцію досить важким завданням. До основних факторів, що впливають на попит на зовнішніх ринках, можна віднести: асортимент продукції, якість, ціну, платоспроможність споживачів, рівень конкуренції, зовнішні фактори, політику просування і збуту продукції.

Саме цей досить складний процес пошуку нових ринків збуту переживає машинобудівна промисловість регіону.

Динаміка індексу промислової продукції, %

Січень – вересень


2015

2016


Промисловість

90,4

98,8

Добувна промисловість

96,4

96,1


Виробництво харчових продуктів

102,8


103,0

Текстильне виробництво

89,1

114,1


Виготовлення виробів з деревини

78,7


88,1

Виробництво коксу

106,8

103,8


Виробництво хімічних речовин

2,0


106,2

Виробництво гумових і пластмасових виробів

78,9

103,4


Металургія

84,7


103,2

Машинобудування

82,3

92,6


Постачання електро-

енергії, газу, пари

61,3

128,2


Разом з тим, у більшості галузей промислового виробництва області все ж вдалось закріпити позитивні тенденції у виробництві промислової продукції.

Зростання зафіксовано у виробництві харчових продуктів – на 3,0%, хімічних речовин і хімічної продукції – на 6,2%, коксу та продуктів нафтоперероблення – на 3,8%, гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції – на 3,4%, металургії – на 3,2%, текстильному виробництві – на 14,1%, на підприємствах з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 28,2%.


Динаміка металургійного

виробництва, млрд грн

У січні – вересні 2016 року індекс промислової продукції металургійної галузі зріс на 3,2% відносно січня – вересня 2015 року. Зростання відбулося за рахунок збільшення виробництва чавуну – на 5,2%, сталі – на 9,7%, прокату – на 5,8%, труб – на 1,6%. На кінець року очікується реалізація продукції на суму 105,0 млрд грн, індекс виробництва – 103,5%.



Динаміка виробництва хімічних речовин, млрд грн

Індекс промислової продукції у галузі виробництва хімічних речовин і хімічної продукції у січні – вересні 2016 року становив 106,2% до відповідного періоду 2015 року. На кінець року очікується зростання виробництва на 6,1%, очікуваний обсяг реалізації – 14,2 млрд грн.


Динаміка роботи харчової промисловості, млрд грн


У січні – вересні 2016 року обсяги реалізації продукції харчової промисловості становили
20,3 млрд грн, що на 3,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2015 року. За 9 місяців 2016 року обсяги виробництва зросли на
3,0 %. Очікується на кінець року реалізація продукції на суму
27,6 млрд грн, індекс виробництва – 102,9%.

За підсумками 9 місяців 2016 року зріс випуск м’яса великої рогатої худоби на 71,9%, олії соняшникової нерафінованої та її фракцій – на 27,1%, крупи – на 9,0%, води натуральної мінеральної газованої – на 2,7% та негазованої – на 20,1%, молока рідкого обробленого – на 6,6%, сирів свіжих неферментованих – на 15,5%, йогурту та інших ферментованих виробів – на 1,3%.

Знизилось виробництво м’яса птиці – на 0,6%, масла вершкового –
на 13,8%, м’яса свиней – на 4,3%, виробів ковбасних – на 1,9%, борошна – на 6,3%, напоїв безалкогольних – на 14,8%.


Динаміка перевезень вантажів

У січні – вересні 2016 року перевезено (відправлено) 77,7 млн тонн вантажів, що на 1,1% більше, ніж за відповідний період 2015 року, у тому числі:

залізничним транспортом – 64,4 млн тонн (на 4,3% менше, ніж за січень – вересень 2015 року);

автомобільним – 12,9 млн тонн (на 38,5% більше).

За підсумками року очікується зростання обсягів перевезення вантажів на 0,9% (104,7 млн тонн).


Динаміка перевезень пасажирів






Заліз-ничний

транспорт,

млн осіб


Автомо-більний

транспорт,

млн осіб


Авіа-ційний

транс-порт,

тис. осіб


2012

37,2

313,8

80,2

2013

36,7

315,6

129,5

2014

35,4

264,9

154,2

2015

37,1

163,1

135,3

січень – вересень 2015

27,9

137,0

103,1

січень – вересень 2016

28,9

75,1

99,6

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка