Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку



Сторінка5/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • з інтересом та бажанням входить до спортивної зали, дивиться на дорослого, шикується в шеренгу, орієнтується на опору – стінку, мотузку, палицю, кубик;

  • виконує рухи поєднано (спряжено) та за наслідуванням вихователя;

  • ходить «зграйкою» за вихователем, по доріжці та дошці, в заданому напрямку;

  • ходить один за одним, тримаючись за мотузку та самостійно;

  • кидає м’яч у ціль;

  • катає м’яч;

  • зістрибує з дошки зі страховкою;

  • повзає по килиму, дошці, похилій дошці;

  • проповзає під мотузкою;

  • перекочується з положення лежачи на спині в положення лежачи на животі;

  • бігає «зграйкою» за вихователем, по колу та в заданому напрямку;

  • виконує рухи за звуковим сигналом.

Розвиток мовлення

Третій рік життя

Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

1.Формування комунікативної поведінки, як передумови словесного спілкування. Формування у дітей уявлення про ритм: ритмічне звучання побутових приладів, танцювальних мелодій та мовлення.


Привчати дитину до встановлення зорового контакту. Розвивати відчуття ритму мелодії, ритму мовлення.

Формувати розуміння того, що одні й ті ж фрази можуть використовуватись у різних ситуаціях.




Формування звички у дітей дивитись в очі дорослого та один одного, як основи спілкування, зародження передумови словесного спілкування.

Педагог емоційно підтримує кожне звертання однієї дитини до іншої, супроводжує словами її жести, виділяючи голосом опорні звуки ( У, О,И, Е,А тощо), які діти можуть сприйняти на слух, слухо-зорово.

Відстукування педагогом ритму та його відтворення дитиною (один та два удари з сильнішою гучністю спочатку першого удару, використовуючи різні предмети, а потім другого. Перехід до іншого ритму здійснюється після того, як діти добре засвоїли один з ритмів). Спряжене відстукування ритмів. Самостійне відстукування ритмів з пам»яті за педагогом .

Використання одних і тих же мовленнєвих одиниць (звуків, звуконаслідувань, слів, коротких фраз) у різних ситуаціях.Дай пити (у їдальні, на прогулянці, по дорозі додому тощо).



Виховання умінь та навичок спільної діяльності дитини з дорослим, дитини з дитиною. Залучення дитини до спілкування (доступними засобами) в процесі спільної діяльності. Закладання підґрунтя вмотивованого спілкування.


Формувати соціально спрямовану поведінку дітей.

Привчати дітей до співпраці, до вирішення спільних практичних завдань.

Формувати мотиваційну сторону спілкування в процесі спільної діяльності дорослого та дитини, дитини та іншої дитини.

Стимулювати мовленнєвий (звуковий ) супровід діяльності.




Виконання завдання спільно з дорослим, з іншою дитиною. Стимулювання педагогом мовлення дітей, голосового супроводу їх діяльності (Є! О-О-О! : «Дай корову, Дай зайця»).

Накладання зображень на їх контури. зображення,добір та прикладання однакових зображень, добір до більшого зображення відповідного меншого за розміром і навпаки. Відсутність одного зображення викликає здивування, необхідність спільного пошуку потрібного предмета серед інших.



Засвоєння слів, що позначають предмети, які дитина обстежує, пізнає, використовує у власній практичній діяльності,

маніпулює ними, грається.

Засвоєння питання «що?» при називанні предметів.

Засвоєння імен дітей групи та їх називання. Засвоєння питання «хто?».




Засвоювати назви предметів при їх обстеженні на основі попередньо засвоєного ритму. Знаходити потрібний предмет за ритмом, за назвою, поданою на картці (при глобальному сприйманні напису), при слуховому, слухо-зоровому, слухо-зоро-тактильно-вібраційному сприйманні його назви. Добирати до предмета малюнок. Називати предмет за його демонстрацією, за його малюнком. Називати предмет (об’єкт ) за питанням: що? або Хто?


Ознайомлення дитини з натуральними предметами з близького оточення, дослідження їх, маніпулювання ними, використання у грі. Попереднє засвоєння складоритмів слів, що будуть засвоюватись.

Сприймання назв цих предметів слухо-зорово, на слух, зором, а при можливості,слухо-зоро-вібраційно (2-3 слова) . Називання ритму слів одним складом, доступним дитині, відбивання ритму рухом руки чи тупанням ніжкою, плесканням у долоні (вибір із двох предметів, а далі із 3-4–х, а по можливості, і більше). Групування (підкладання один під одним, у стовпчик) предметів (слів), малюнків, які відповідають на питання «що?» та фотографій (слів), малюнків, які відповідають на питання «хто?» (спочатку дорослим, а дитина лише торкається до них, обводить пальчиком, потім разом з дитиною, та самостійно з пам»яті).



Засвоєння складорнитму слів, які дитина вимовляє добре, та тих, які вона ще не вміє говорити чітко. Формування у дитини підґрунтя для наслідування мовлення, засвоєння механізмів спряженого мовлення.


Закладати основи механізму сприймання усного мовлення. Усвідомлювати наявність різних мовленнєвих ритмів. Орієнтувати дитину на сприймання та відтворення ритмів. Привчати дитину орієнтуватись на опорні сигнали(голосні та інші доступні звуки,артикуляційні портре6ти слів) при сприйманні назв предметів. Розвивати мовленнєву пам'ять : з опорою на складоритми слів (з використанням складів типу приголосний голосний (ПГ), що містять звуки, які дитина засвоює чи автоматизує). Відтворювати назви предметів, імен дітей групи на основі складоритму.

Виховувати звичку самовслуховування при власному називанні слів.



Відтворення ритму слів дитиною одночасно з педагогом, самостійно з пам’яті. Групування слів та предметів, які вони позначають, за кількістю складів та їх називання (спочатку групує педагог предмети і слова, а потім діти) Наближене називання слів, що базується на тих слухових, зорових (читання з губ) відчуттях, які доступні дитині з намаганням правильного відтворення ритму.

Відтворення складоритмів слів, які дитина говорить добре. Засвоєння складоритмів слів, які дитина ще чітко не говорить, застосовуючи ті склади, якими вона володіє. Підготовка дитини до засвоєння нових слів, попередньо оволодіваючи їх складоритмом.

Спряжене з дорослим називання складоритмів та відповідних слів, самостійне їх відтворення з пам»яті (починати з 2-3 слів).


Засвоєння слів, що позначають дію. Формування уміння виділяти та наслідувати дії дорослого.

Формування уявлення про дію, що виконується чи буде виконуватись.

Розвиток слухо-мовленнєвої пам»яті на основі самовслуховування.


Розвивати аналітичне сприймання дій, здатність до наслідування дій дорослого (від 2до 3 і більше дій). Засвоювати слова, що позначають дію.

Виховувати у дитини звичку самовслуховування при власному називанні слів, словосполучень, коротких фраз. Розвивати слухо-мовленнєву пам'ять.




Фіксування уваги дитини на окремих діях в процесі предметної діяльності дорослого та самої дитини.

Демонстрація дорослим дій дитині; наслідування дитиною дій дорослого, спряжене виконання дій дорослим і дитиною та самостійно. Використання дій самої дитини для називання, відтворення разом з дитиною (дітьми ) цих дій та їх мовленнєвий супровід:

- педагогом,

- дитини разом з педагогом (спряжено),

- самостійно дитиною в конкретних ситуаціях з конкретними предметами:візьми, поклади,

дай, на, іди-іди, кидай, лови, танцюй-ляля-ля. Формування у дитини здатності відтворювати складоритми та мовленнєвий матеріал, до вимовляння якого вона щойно дослухалась, називати ті ж слова,словосполучення через 5-10 хвилин зі збільшенням інтервалів повторень слів, які засвоюються, в практичних та ігрових ситуаціях.

Систематичне виховання у дитини звички повідомляти про дію, яку вона виконує (спочатку називання її дорослим з демонстрацією дії, а потім самою дитиною ), пов’язування однієї й тієї ж дії з конкретним звуконаслідуваннями чи словами; стимулювання дитини до самостійного називання дій в конкретних практичних умовах.. Розширення ситуацій, які дитина може називати одним і тим же звуконаслідуванням або словом, словосполученням (а-а-а- лялька, дитина, мама спить, тота а-а-, Оля а-а-а- тьотя співає . Оля співає).

Привчання дитини повідомляти про дії, які вона буде виконувати: спочатку перед виконанням дії її називає дорослий, а потім спонукає і дитину (дітей) називати майбутню дію. Наприклад,буду (будемо) ам-ам, буду та-та-та -буду їсти, буду гратися).

Формування у дитини звички вслуховуватися у власне мовлення.


Формування фразового та описово-розповідного мовлення.

Вживання назв предметів та дій, засвоєних раніше, на основі їх демонстрації та виконання дорослим та дитиною.

Засвоєння нового мовленнєвого матеріалу (слів, словосполучень, коротких речень) на основі практичних дій, площинних зображень (фотографій, малюнків) та умовних позначень слів, фраз (піктограм).

Формування спряженого мовлення, здатності відтворювати рухи артикуляційного апарату співрозмовника.

Навчання дитини повідомляти про аналогічну дію, яку виконують інші - тьотя, хлопчик, дівчинка.


Формувати фразове мовлення. Засвоювати нові слова, стимулювати використання відомих, введення їх у словосполучення, короткі фрази.

Омовлювати предметні дії при їх демонстрації.

Стимулювати дитину до розповіді.

Розвивати спряжене мовлення.



Демонстрація діяльності дорослим, а потім дитиною. Мовленнєвий супровід (омовлення)дій дітьми разом з дорослим та самостійно. Навчання дітей висловлювати прохання, виконувати доручення.

Формування спряженого мовлення: 1.дорослий постійно наслідує мовлення дитини і 2.привчає дитину відтворювати рухи артикуляційного апарату дорослого, що сприяє удосконаленню її мовлення, уточненню артикуляції, закладанню основ читання з губ, слухо-зорового сприймання мовлення.

Вживання назв знайомих предметів у різних ситуаціях у зв’язку з іншими словами: візьми ляльку, дай ляльку, лялька спить, лялька миє руки, помий руки, опусти руки, підніми руки, покажи руки, дай руки, дай руку, покажи руку, підніми руку.

Називання дій дорослим, з демонстрацією фотографій, де зображена сама дитина, що виконує дію, дій, зображених піктограмами і називання дії, яку виконує дитина в реальній ситуації.

Називання аналогічних дій, які виконують інші діти.


Розвиток слухо-мовленнєвої пам’яті на основі засвоєння складоритму коротких речень та словосполучень.


Розвивати слухо-мовленнєву пам’ять – відстрочено відтворювати слова, словосполучення та їх ритми. За ритмом розпізнавати назву предмета, словосполучення чи речення із 2-х слів.


Виховання у дитини відчуття мовленнєвого ритму, усвідомлення того, що речення, словосполучення має свій ритм. Запам’ятання ритму словосполучень, коротких речень. Добір словосполучень, речень до записаних ритмів.

Дай(візьми,кинь) м’яч - ТА ( таТА, ТА) ТА

Дай м’яч – ТА ТА. Дай хліб. Їж борщ. -ТА ТА. тощо. Їж м»ясо- ТА ТАта.

Називання ритму словосполучень та коротких речень разом з педагогом та їх відтворення з пам»яті. Розпізнавання словосполучення, речення за складоритмом (вибір із 2-х), наприклад: їж хліб-їж м'ясо - ТА ТА, ТА ТАта.



Розвиток уяви,зорової та словесної пам»яті.

.


Розвивати уяву, зорову та словесну пам’ять на основі сприймання реальних предметів та їх площинних зображень (фотографій, піктограм).

Формувати уміння за частиною розпізнати предмет чи об’єкт, їх зображення на малюнку чи фотографії.





Навчання дитини аналітико –синтетичної діяльності при сприйманні частково прикритих предметів,використовуючи при цьому предмети, з якими дитина грається, використовує в побуті та вміє називати. Якщо дитина не може назвати предмет чи об’єкт, вона може віднайти серед даних відповідний предмет, вказати його і потім порівняти з тим, що був частково закритий, засвоїти його назву: Наприклад, яблуко, чашка, лялька, машинка. Називання предметів, людей, тварин за їх зображеннями на малюнках, фотографіях, які частково прикриті (використовується тактильний контроль зображеного при обведенні їх контурів вказівним пальчиком).

Формування умінь та навичок читання.

Формування дактильного мовлення (при потребі).

Розвиток словесної пам’яті та мислення. Формування умінь та навичок артикулювання голосних звуків ізольовано та у складах.


Формувати уміння та навички читання з якісним артикулюванням голосних звуків (ізольовано та у складах). Розвивати словесну пам»ять при запам’ятанні та відтворенні складів, знайомих та нових слів, словосполучень та коротких речень, підписаних під малюнками (при потребі з формуванням дактильного мовлення).

Називання педагогом разом з дітьми голосних звуків. Називання літери, що позначає голосний звук, яку демонструє та називає педагог(при сприйманні на слух, слухо-зорово, тактильно-вібраційно).Читання з карток голосних (повільно та пошвидшено). Демонстрація відповідної картки дитиною після слухового, зорового чи слухо-зорового сприймання голосного звука. Називання за педагогом, а потім спряжено з ним звуконаслідувань, слів, в усній формі, та сприймання, читання (глобально) їх написів на картках, відтворення з пам’яті.Подолання артикуляційних труднощів при повторенні одного-двох чи більше слів з руховим супроводом (плесканням у долоньки тощо). Відтворення складоритмів цього мовленнєвого матеріалу тими складами, голосними звуками, якими володіє дитина. Самостійне знаходження парної картки тій, яку демонструє і називає педагог. Самостійне називання звуконаслідування, слова, словосполучення, записаного на картці. Читання добре знайомих слів, словосполучень, речень, підписаних під малюнком. Відтворення з пам»яті прочитаного складу (чи прочитаних 2-х складів), слова, словосполучення з пам’яті.

Аналіз, обстеження предметів та засвоєння їх назв та назв виділених деталей предмета, поданих на картках (м’яч, м’яч ве-и-и-й- м’яч великий, ляля, ніс). Складання із розрізних складів слів, що позначають предмети, які дитина обстежує (обводить пальчиком, долонькою, зупиняє пальчик на деталях), пізнає. Називання складів, якими дитина володіє і називання лише голосного у складах з приголосними, якими дитина ще не оволоділа. Відтворення ритму слів, словосполучень, коротких речень з опорою на табличку та з пам»яті.Самостійне швидке розпізнавання добре знайомих звуконаслідувань, слів, словосполучень з усного мовлення педагога (читання з губ, сприймання на слух, тактильно вібраційно чи поєднано).Повторення їх з пам»яті.



Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • уміє відтворювати складоритм двоскладових слів (спряжено з педагогом та самостійно);

  • володіє назвами предметів найближчого оточення (з урахуванням індивідуальних можливостей);

  • знає назви дій, які часто повторюються;

  • уміє називати складоритми слів, словосполучень, коротких речень спряжено з педагогом та відтворити їх самостійно;

  • знає назви голосних звуків, уміє назвати знайомі склади, прочитати склади, слова, добре знайомі словосполучення, короткі речення, записані на картках, підписані під малюнками.

Індивідуальна робота з розвитку слухового, слухо-зорового, слухо-зоро-вібраційного сприймання

і формування вимови

Третій рік життя

Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

1.Розвиток слухового сприймання, слухової уваги, пам’яті та мовлення.

Формування у дітей уявлень про світ звуків, реакцій на звуковий сигнал. Формування умовних рефлексів на звукові сигнали.

Співвіднесення почутого звуку (звука) з предметом (об’єктом).

Визначення напрямку звучання.



Формувати слухове зосередження при звучанні не- мовленнєвих звуків та голосу дорослого. Формувати у дитини умовні рефлекси на звуковий подразник.

Розвивати слухову пам’ять та увагу, забезпечувати усвідомлення наявності різних звуків, які породжують різні предмети.

Виховувати у дитини швидкість реакції на звуковий сигнал.

Формувати просторові орієнтації.




Формування у дітей уявлень про світ звуків, реакцій на звуковий сигнал. Визначення джерела звучання. Співвіднесення почутого звуку/звука з предметом (об’єктом). Формування умовних рефлексів на звукові сигнали (поворот голови, плескання в долоньки тощо, коли почує звук).

Ознайомлення дітей з предметами, що звучать, та звуками, які вони породжують. Споглядання предмета, що звучить (звучав )та самого процесу породження звуку. Маніпулювання дитиною цими предметами та їх дослідження.

Дослухання до немовленнєвих звуків (голосів тварин, птахів, побутових звуків, іграшок, музичних інструментів); знаходження предмета за звуком.

Навчання дослухатися до звуків-стукання дитиною ложкою об ложку, паличками по барабану, по клавішах піаніно тощо з допомогою руки дорослого, а далі самостійно, доводячи гучність до такої сили, яка дозволяє чути результати власних зусиль.

Вчити дослухатись до звучання одного предмета, послідовно до 2-х -3-х, визначати, що звучить у відповідній послідовності (з пам’яті); вчити дослухатися до голосів тварин (до 2-3 звучань) та ідентифікувати їх, визначати, кому належать звуки, прослухавши звуки (з пам’яті).

Впізнавання нового інструмента серед добре знайомих звучань.

Розуміння значень побутових звуків. Привчання дитини швидко зреагувати на звук - плеснути в долоньки, підстрибнути тощо.

Вчити реагувати на голос дорослого, котрий співає голосний звук - відтворити спів, миттєво включитись у наслідування співу (спряжене співання)

Привчання дитини визначати напрям звучання (де звучить? звідки звучить? Там, тут), використовуючи для цього добре засвоєні дитиною звучання; зреагувати емоційно з використанням власного голосу і показом не тільки звідки звучить, а і предмета (там УУУУ).

Розпізнавання слів, словосполучень(слухо-зорово, на слух, слухо-зоро-вібраційно), що містять звуки, доступні сприйманню конкретної дитини.

Глобальне сприймання слів, поданих на табличках, та їх ідентифікація з предметами. Сприймання відповідних слів на слух та демонстрація відповідного предмета.


Розрізнення гучних і тихих звуків та реакція на них з використанням великих і маленьких предметів. Розпізнання протяжних та переривчастих звуків.

Розвивати слухову увагу, слухову зосередженість, здатність розрізняти гучні і тихі звуки, протяжні та переривчасті.


Визначення гучності звучання з використанням великого і маленького (предмета ) кота, великої і малої машини тощо. Відтворення дитиною тихого і гучного звучання з демонстрацією великих і маленьких предметів-підкріплень. Формування у дітей уміння відбивати ритм переривчастих звуків, зосереджуючи саме на них основну увагу. Наприклад, УУУ- У- У-; У ; У-У; У-У-У. Засвоєння дитиною переривчастості звучань у ритмах, що відповідають складоритму слова, готують її до відтворення складоритмів слів, їх запам’ятання. Наприклад, КОко-КУРка,муМУму-коРОва,КАка-КАЧка

2.Розвиток голосу, мовленнєвого дихання та мовлення.

Формувати уміння піддувати легкі предмети на одному видиху, набирати повітря та регулювати вдих і видих.

Навчати регулювати вдих і видих, довжину видиху (без голосового супроводу та при протяжному вимовлянні звука, яким володіє дитина).




Плавне та ритмічне піддування легких предметів (вати, паперових сніжинок, повітряної кулі тощо). Довге та коротке піддування. Усвідомлення різниці між довгим та коротким видихом на основі своїх відчуттів. Переривчасте піддування предметів. Тривале та переривчасте задування в мікрофон , пов'язаний з вібратором. Спостереження в процесі піддування за плавним та переривчастим переміщенням по поверхні стола вібратора від кісткового телефону, який є у комплекті програми «Живий звук» (йдеться саме про такий вібратор, оскільки він легкий)або іншого легкого предмета.

Розвиток мовленнєвого дихання на базі складоритмів, що відповідають словам, словосполученням, реченням.


Формувати уміння та навички говорити на одному видиху складоритми, які відповідають конкретним словам, словосполученням та коротким реченням

Спряжене з педагогом відстукування ритму, який відповідає односкладовим словам, двоскладовим та трискладовим; відстукування ритму одночасно з промовлянням одного й того ж складу з виділенням наголошеного складу сильнішим звуком.

Наприклад:татаТА, ТА, таТА-молоко,чай,компот.

ТАта, ТАта-руки ноги; татаТА, таТА-голова живіт; ТАта, ТА, ТА, ТАта-очі рот ніс вуха

ТАта, таТА, таТА-мило вода рушник

Мама там. Тато там. Тьотя тут.- ТАта ТА.


3.Формування звуковимови.

Усвідомлення дитиною власної здатності породжувати звуки. Навчання дітей гуління та белькотіння (лепетання)

Розвиток слухового та зорового сприймання образів голосних фонем..

Формування та уточнення звуковимови голосних звуків. Розрізнення голосних звуків на слух, слухо-зорово та при читанні з губ. Самоусвідомлення звукових відчуттів при називанні голосних.




Активізувати мовленнєву діяльність. Привчати дитину до самовслуховування.

Оволодівати звуковимовою на основі артикуляційних та акустичних образів, які дитина сприймає на слух, при читанні з губ та з вслуховуванням у вібраційні відчуття. Розпізнавати звуки при їх сприйманні. Використовувати голосні звуки у мовленні.




Стимулювання дитини до породження власних звуків типу:ааааааа,аба,дадада, мамама,агу,абу, папапа, гав-гав тощо при слуханні музики, в процесі виконання рухів - підстрибуванні, постукуванні ніжкою, диригуванні, похитуванні тощо. Активізація її звукопородження з використанням вібраційних відчуттів(вібратора від комплексу «Живий звук», «Видима мова» та інші).

Формування у дитини акустичних образів звуків на основі вслуховування у мовлення педагога (інтервал між називанням звуків до 25 сек.) та своє власне. Демонстрація дорослим артикуляційних образів голосних звуків. Спонукання до відтворення звуків, протяжне наспівування та переривчасте називання їх. Спряжене називання голосних звуків. Орієнтовна послідовність формування звуків: а, у,і,о,и,е. Або: а, і, у,и, о,е.

Диференціація звуків у такій послідовності (орієнтовно);

А – У, А-І, У-І. У-О,

І-О, А-О, У-Е, У-И,

А-И,И-Е, А-Е.

Почергове протяжне та переривчасте називання звуків. Розпізнавання звуків на слух, при читанні з губ та слухо-зорово. При засвоєнні акустичних ознак голосних звуків здійснюється попередня орієнтація дитини на звук (звуки), які будуть називатись дорослим. Наприклад. Буде У; Буде А. Спочатку буде А, а потім У. Далі можна міняти звуки місцями.

Співання голосних звуків разом (спряжено) з дорослим, відтворення їх самостійно А-А-А; У-У-У, І-І-І, О-О-О тощо. Самовслуховування у вимову голосних звуків. Коротке (природне) називання голосних звуків.



Формування

звуковимови приголосних у відкритих складах




Розвивати слухове та слухо-зорове сприймання приголосних фонем у відкритих складах. Формувати звуковимову приголосних у відкритих складах на основі звуконаслідувань, з використанням загальної рухової активності дитини.

Викликання звуковимови у прямих складах типу: па,(ба), та (да), ша (жа) тощо.

Використання рухового супроводу вимови приголосних у відкритих складах(помахом кулачка-ба-ба-ба, плавним рухом долоньки - шу-у-у,шу-у-у).

Тривале повторення одного і того ж складу - тата тата….з вживанням приголосного, який потрібно дитині автоматизувати.


4.Розвиток моторики артикуляційного апарату, формування внутрішнього мовлення.


Активізувати рухову активність дитини, засвоєння артикуляційних образів фонем.

Формувати артикуляційні уміння та навички при називанні складів зі звуками, якими дитина оволоділа, слів, словосполучень, речень.

Розвивати слухо-зорову пам’ять - розпізнавати склади, слова, словосполучення при слухозоровому сприйманні.

Забезпечити визрівання артикуляційних навичок




Засвоєння артикуляції найуживаніших у мовленні дитини звуків, включаючи тривалу фазу підготовки артикуляційного апарату до вимови звуків в цілому (загальна гімнастика язика) та до вимови конкретного звука з врахуванням вибраного педагогом підходу - початкове формування дзвінких чи глухих звуків (або змішаний варіант),проривних, щілинних тощо. Формування уміння керувати рухами язика, утримувати його в потрібному для вимови конкретного звука положенні. Розвиток рухової пам’яті - запам’ятання рухового образу складу, слова з засвоюваним звуком.

Приголосні звуки, якими може оволодіти дитина (орієнтовні групи, з врахуванням можливостей дитини):

в (ф); г (х); ж (ш); з (с); й, п (м) та інші.

Подолання артикуляційних труднощів при багаторазовому повторенні складу відображено за педагогом, спряжено (разом) з педагогом та самостійно з використанням піктограм типу: / -та

//- тата , /// татата. / - то.

.- па; -- папа, ---папапа або складів.

Розпізнавання слів: тато, мама, авто, піпіпі тощо.

Наприклад:УУУУ-поїзд, ПРРРР-коник, ПІПІПІ -пташка, ЛЯЛЯ-лялька, дитина,НЯУ-котик, ГАВ-ГАВ-собака,КОКОКО-курка,ГАГАГА-гуска,БАЙ_БАЙ-спи,МУУ-корова,ТАТАТА-барабан,БОБО-болить,ВВВВ-літак, МЕЕЕ - коза,ОФОФ - свиня ,ШШШШ-тихо, імена дітей, назви одягу тощо




5.Формування мовленнєвого ритму(складоритму) та внутрішнього мовлення.

Виховання відчуття ритму при засвоєнні мовлення та його сприйманні.



Формувати відчуття мовленнєвого ритму. Розвивати пам’ять на основі ритміко-інтонаційних особливостей слів, а по можливості, і словосполучень, фраз.


Удосконалення відчуття ритму при засвоєнні мовлення та його сприйманні.

Ігри на спряжене з педагогом відстукування словесного ритму з позначенням наголосу.

Подання педагогом слів, звуконаслідувань різної складоритмічної структури в масивах (групах) з метою усвідомлення та запам’ятання дитиною обмеженої кількості ритмів, усвідомлення їх типовості. Наприклад, ТАта


  • (МАма, ТАто, БАба тощо.

  • таТАта’-‘маШИна, маЛИна тощо)

Відтворення з пам’яті засвоєних ритмів, які відповідають цілим групам слів з однаковою складоритмічною структурою-суп, хліб, борщ;

чашка, ложка Співання пісеньки без слів з відтворенням мелодії ритмами, які за складом відповідають словам.

Добір до одного ритму 2-3 предметів, назви яких відповідають даному складоритму, або слів. Супровід ритму називанням предметів дорослим. Групування слів з однаковим складоритмом – односкладових, двоскладових з наголосом на першому складі, трискладових. Наприклад. ТАта МАма, ТАто, БАба,ЛЯля.


6.Формування спряженого мовлення.

Привчання дитини миттєво реагувати на звук-натискати на кнопку, відкривати ротик при появі звука.

Сприймання та розпізнавання знайомих звуків, прямих складів, слів, словосполучень, коротких речень


Привчати дитину робити артикуляційний порух одночасно з мовцем, наслідувати рухи артикуляційного апарату при спряженому говорінні.



Привчання дитини плескати в долоні при поруху губ дорослого, робити зустрічний порух губами.

Наслідування рухів артикуляційного апарату педагога при вимовлянні звуконаслідувань, слів, словосполучень, коротких речень, якими дитина володіє (спочатку на основі відображеного мовлення, тобто дитина повторює сказане дорослим, а далі відтворює цей же мовленнєвий матеріал спільно з дорослим-спряжено).

Називання педагогом звуконаслідувань, слів, словосполучень, коротких речень при спогляданні дитиною конкретних предметів,ситуацій.

Спряжене промовляння мовленнєвого матеріалу з дорослим від уповільненого до нормального та пришвидшеного темпу.



7.Розвиток словесної пам»яті, зовнішнього та внутрішнього мовлення.

Автоматизація вимови цілих слів, словосполучень, речень, спираючись на свої слухові, зорові (читання з губ), тактильно-вібраційні відчуття.



Формувати здатність миттєво реагувати на звук при сприйманні усного мовлення. Розвивати слухову пам’ять, слухову зосередженість.

Дослухання та слухо-зорове сприймання мовлення:

Вибір із 2-3-х карток, малюнків, фотографій тих, які відповідають сприйнятому мовленню. Відтворення почутого з пам»яті. Голосне та тихе називання знайомих предметів (об’єктів), їх зображень на малюнках та фотографіях (в тому числі близьких людей, улюблених тварин тощо). Спряжене з дорослим називання знайомих предметів (об’єктів) голосно,тихо. Вибір із 2-3-х знайомих предметів(об’єктів) тих, які назвав дорослий. Вибір із 5-и предметів 2-3 знайомих, назви яких дитина сприйняла перед їх вибором і утримала в пам’яті.



Формування навички дослухатися до свого голосу в процесі звукопородження, називання слів, словосполучень .

Формувати уміння дослухатися до свого голосу з використанням комп’ютерної програми «Живий звук», при називанні предметів, дій, розуміння того, що власний голос можна почути.


Привчання дитини дослухатися до власного голосу, мовлення, як важливого засобу стимуляції мовленнєвої та інтелектуальної діяльності.

Вправляння дитини у розпізнаванні голосу дорослого та свого власного при вимові голосних звуків, знайомих слів, словосполучень та коротких речень (з використанням комп’ютерної програми «Живий звук»).

Самостійне вимовляння мовленнєвого матеріалу в нормальному темпі (з пам’яті).

Пов’язування розвитку моторики артикуляційного апарата, голосу з розвитком мовленнєвого дихання:

Співання мотиву пісеньки з використанням голосних, складоритмів - голосно, тихіше, тихо. повторення ритму конкретного речення, його засвоєння та вживання у мовленні (ритм пропонує вчитель, а учень лише його відтворює). Наприклад. ТАта ТА. ( Лялька спить). ТАта ТАтата .( Котик грається.)

ТАта таТА таТАта. (Мама дала цукерку.) Самостимуляція мовленнєвої та інтелектуальної діяльності через сприймання та контроль власного голосу та мовлення.




Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • вміє швидко зреагувати на звуковий сигнал;

  • уміє співвідносити звук та предмет, який його породжує;

  • розрізняє гучні та тихі звуки;

  • уміє відстукувати ритм спряжено з педагогом;

  • породжує власні звуки, уміє називати голосні;

  • оволодіває приголосними в складах типу «приголосний-голосний» (ПГ) у відповідності з індивідуальними можливостями;

  • намагається чітко артикулювати знайомі звуки, склади, слова;

  • уміє відтворити складоритм із 2-3-х складів зі зміною наголосу;

  • намагається говорити спряжено з дорослим;

  • називає знайомі предмети (на доступному рівні), їх складоритм.

Формування елементарних математичних уявлень

Третій рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Кількість


Формувати уявлення про кількість предметів, вчити дітей розрізняти один-багато.

Привчати дітей супроводжувати дії звукотворенням.

Розподіляти множину однорідних предметів з виділенням одного з них.



Навчання дітей виділяти один предмет з групи однорідних предметів за наслідуванням, за зразком. Навчання сприйманню слів, записаним на картках.

Ознайомлення з поняттями та словами «один», «багато». Практичне порівняння кількості предметів 1 і багато (по можливості зі словесним позначенням), вибір одного предмета з множини.

Добирання до реальних предметів їх зображень (малюнки, піктограми) та співвіднесення з кількістю (один – багато).

Використання співвідношення предметів з кількістю пальців.

Доторкання вказівним пальчиком до одного предмета.

Охоплення долонькою багатьох предметів. Тримання в одній долоньці одного предмета, а в іншій – багатьох (за зразком). Навчання вказуванню за написом на картці одного і багатьох предметів.

Формування у дітей умінь та навичок слухо-зорового сприймання та розуміння слів, словосполучень типу: «Дай», «Покажи», «Візьми одне яблуко», засвоєння їх складоритму. Відтворення складоритму даних слів одним складом, наприклад: «Візьми одне яблуко – таТА таТА ТАтата».


Величина


Розвивати зоро-тактильне сприймання. Формувати уявлення про величину.

Формувати у дітей здатність до зорово-мисленнєвого співставлення предметів та їх розмірів.




Зорово-тактильне обстеження предметів.

Навчання виділяти предмети за розміром (великі і маленькі) з групи однорідних (яблука великі і маленькі, м’ячі, кубики великі і маленькі тощо).

Навчання співвідносити однакові предмети за величиною (на заняттях і в побуті). Співвідносити площинні зображення предметів за величиною шляхом прикладання і накладання їх один на один. Збирати пірамідки з 3-4 (4-6) кілець в певній послідовності (за зразком).

Навчання порівнювати предмети різних і однакових розмірів за величиною. Учити зіставляти предмети в практичній ситуації. Ознайомлення дітей зі словом «однакові». Гра «Порівняй і підбери».

Навчання зіставляти предмети за величиною в ігровій ситуації (наприклад: лялька велика - ліжко маленьке, будинок маленький - ведмедик великий, ворота маленькі-машина велика).

Формування у дітей здатності зорово-мисленнєвого співставлення розмірів (чи заїде велика машинка у маленькі ворота, чи заховається мишка у маленьку дірочку, чи залізе у цей маленький отвір киця тощо).

Засвоєння дітьми слів «великий», «маленький». Глобальне читання табличок зі словами «великий», «маленький», засвоєння та відтворення їх складоритму. Слухо-зорове сприймання цих слів, добір предметів за словом, зазначеним на табличці та сприйнятим з усного мовлення.


Форма


Розвивати пізнавальну, активність (що котиться? що не котиться? чому?).

Вчити обстежувати предмети тактильно-зорово та порівнювати їх.

Досліджувати форми фігур та співвідносити їх з предметами та малюнками.


Навчання розрізняти «круг» і враховувати форму при роботі з дидактичними іграшками (ігри "Що котиться, що не котиться", чому?, "Знайди віконце").

Дослідження, які предмети котяться, а які ні. Ознайомлення дітей з квадратом. Розрізнення круга та квадрата.

Ознайомлення дітей зі словами «куля»,»квадрат». Знаходження дитиною предметів схожих на кулю (м’ячі, різні за розміром), на квадрат.

Навчання співвідносити об'ємні і площинні форми.

Добирання об'ємних фігур за зразком інструкції "Дай такий". Дидактична гра: "Великі і маленькі кульки". Підкочування великих кульок (м’ячиків) до великих іграшок, а маленьких до малих. Вживання слів (жестів) великий – маленький.

При зіставленні предметів користуватися накладанням, зоровим і тактильно-руховим обстеженням.

Формування уявлення про те, що фігури однієї форми можуть мати різний колір, величину, можуть бути виготовлені з різного матеріалу.

Навчання виділяти форму в навколишніх предметах і іграшках.

Проштовхування геометричних фігур в прорізи коробки. Ігри "Лото", "Колір і форма", "Поштова скринька".


Орієнтування в просторі


Навчати дітей орієнтуватися у просторі, засвоювати слова, що позначають напрям, місце (тут, там, вгорі, внизу).

Засвоювати елементарний мовленнєвий матеріал.

Розвивати образну та словесну пам'ять.

Закріплювати уміння орієнтуватися в просторі приміщень групи і дитячого саду.




Навчання дітей орієнтуватися в просторі кімнати і просторовому розташуванні предметів: тут – там, внизу – вгорі, поруч (в процесі праці з самообслуговування, в конструюванні, в предметно-ігровій діяльності).

Запам'ятання місцезнаходження предметів (тут, там, вгорі, внизу). Відтворення складоритму слів. Добір до складоритму їх словесних відповідників та самостійне повторення. Слухо-зорове сприймання засвоєних слів та використання їх в навчанні та побуті.

Відтворення з пам’яті, де знаходився знайомий (демонстрований) предмет (тут, там, вгорі, внизу).

Засвоєння мовленнєвого матеріалу типу: мама, тато, Оля, Миколка … тут, там та використання його в ігровій діяльності.

Навчання розташовувати предмети, цифри, букви провідною рукою зліва направо.


Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • володіє поняттями «один – багато», «великий – маленький», «однакові»;

  • має уявлення про форму, величину і розмір предметів;

  • уміє співвідносити реальні предмети з їх зображенням.

Ігрова діяльність

Третій рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Формування і розвиток предметно-відображувальної гри

Формування інтересу до іграшки та ігрової ситуації, бажання діяти з предметами.

Навчання вмінню виділяти предмет, іграшку у просторі, слідкувати за їх переміщенням у просторі.



Розвивати уміння концентрувати увагу на діях з іграшками, що демонструються дорослим.

Розвивати сенсорну реакцію на новизну предмета, яка полягає у довготривалому утримуванні погляду на новому предметі.

Активізувати зорове сприймання, розуміння одиничності предметів, виокремлення серед інших, розвивати зорово-просторову орієнтацію. Розвивати слухове і слухо-зорове сприймання мовлення дорослого.


Пропонування для розгляду красивих яскравих іграшок, різних за формою, кольором, величиною, матеріалом; супроводження показу емоційно позитивним ставленням дорослого до демонстрації, мовленнєвими вокалізаціями; стимулювання голосових, емоційних реакцій дітей на дії дорослого з іграшками. Розігрування маленьких сценок, доступних розумінню дітей (наприклад, до дітей в гості приходить лялька або зайчик тощо, вітається з ними; дорослий жестом звертає увагу дітей на деталі іграшки: волосся, бант, плаття, вушка, хвостик тощо; лялька гладить дітей, діти – ляльку; лялька танцює).

Стимулювання дітей до промовляння на рівні слухо-зорового і зорового сприймання лепетних слів: ля-ля, топ-топ, ма-ма, ав-ав тощо.




Удосконалення акту хапання різних іграшок і предметів у сумісній діяльності дитини з дорослим.


Розвивати хапання, під час якого відбувається фізичне відчуття предмету за допомогою робочої руки, встановлюються зоро-тактильно-кінестетичні зв’язки, що лежать в основі аналізу предметного світу дитиною та орієнтування її в просторі. Розвивати уміння та навички обстежувати предмети, виділяти їх деталі.

Стимулювання дітей брати іграшку з різних положень і утримувати її, брати в кожну руку по іграшці, одночасно утримуючи їх.


Відтворення предметно-відображувальних ігрових дій (колисання ляльки, її купання, годування, катання пустої коляски, автомобіля тощо).

Стимулювання самостійних ігор дітей (гри поруч).




Розвивати навички змістового (ділового) спілкування дитини з дорослим, в умовах якого малюк практично дізнається про назву і цільове призначення предмету.

Розвивати зорову пам’ять, зорову увагу, наочно-дійове мислення.

Розвивати уміння виконувати відображувальні ігрові дії.


Навчання діяти з сюжетними іграшками з урахуванням їх функціонального призначення.

навчання дітей виконувати ігрові дії:

спільно з дорослим,

спряжено (вихователь бере дві однакових іграшки, одну залишає собі, іншу віддає дитині; дорослий, діючи з іграшкою, пропонує малюку одночасно виконувати таку саму дію із своєю іграшкою),

за наслідуванням

(1 спосіб: використовується одна іграшка, наприклад, вихователь саджає ляльку за стіл, ставить перед нею тарілку з їжею, одну ложку бере собі, іншу – дає дитині; вихователь набирає ложку їжі з тарілки і дає її ляльці, наступну ложку дає дитина,, отже, дорослий з дитиною по черзі годують ляльку, тобто дорослий чергує свою дію-зразок з її відображу вальною, наслідувальною дією;



2 спосіб: вихователь бере дві однакові іграшки, наприклад, ляльки, саджає їх за стіл, перед кожною ставить тарілку; одну ляльку годує вихователь, іншу – сама дитина, наслідуючи вихователя і виконуючи свої дії услід за діями вихователя).

Розвивати у дітей уміння переносити спосіб дії зі знайомої іграшки на іншу (різні брязкальця, різні м’ячики тощо), виконувати певне ігрове завдання з одними й тими іграшками, які відрізняються за певною ознакою (величиною, кольором тощо), реалізовувати однакове ігрове завдання з різними іграшками.



Обігравання іграшок.


Розвивати слухову і зорову пам’ять, зорове і слухо-зорове сприймання, просторову орієнтацію, мовленнєві голосові реакції.

Розвивати уміння користуватися не тільки загальноприйнятими побутовими жестами, але й словами. Розвивати уміння називати ігровий матеріал спочатку лепетно, а потім і повним словом (наближено, скорочено, точно на основі спряженої і відображувальної вимови).



Обігравання кожної іграшки перед тим, як дати її дітям у самостійне користування.

Орієнтовний опис обігравання ляльки: заколисувати на руках, годувати, гуляти, танцювати з нею; аналогічні дії з ляльками, різними за одягом та іншими очевидними ознаками; поєднання декількох ігрових дій: гуляти з лялькою, потім заколисувати її тощо.

Орієнтовний опис обігравання іграшок-звірів та іграшок-пташок: ведмедик тупотить на місці, іде, танцює; зайчик стрибає, біжить, сидить, їсть моркву; пташка сидить, клює, летить тощо.

Орієнтовний опис обігравання автомобіля: катати машинки різні за величиною, кольором за мотузок і без нього; катати їх по дорозі, прямо, по колу, з поворотом тощо.


Сприяння багаторазовому визначенню зв’язків між предметом-іграшкою, ігровою дією і словом.

Розвивати слухову і зорову увагу, пам’ять, наочно-дійове мислення.

Навчання за проханням дорослого показувати, а пізніше називати однакові іграшки, але різні за зовнішніми ознаками, виконувати дії з різними іграшками, які мають однакове словесне позначення.

Формування і розвиток сюжетно-відображувальної гри

Відтворення предметно-відображувальних ігрових дій у нескладних сюжетах з життя дитини:



  • спряжено,

  • за наслідуванням,

  • самостійно.

Формування рівня гри поруч.

Стимулювання мовленнєвих вокалізацій дітей, вимови лепетних слів, що позначають іграшки, дії стани тощо.




Розвивати уяву, ініціативу, формувати здатність до рольової поведінки в грі, емоційно-позитивну мотивацію ігрових дій з предметами.

Розвивати навички змістового (ділового) спілкування дитини з дорослим.

Розвивати увагу, зорове сприймання, просторові уявлення, практично-дійове мислення в процесі організації гри.

Розвивати уміння співвідносити іграшки і деякі ігрові дії з їх назвами шляхом добору табличок і наближеного усного промовляння на основі слухо-зорового і зорового сприймання.




Збагачення життєвих уявлень дітей, допомога вихователя під час відображення їх у грі.

Навчання об’єднувати декілька іграшок для реалізації ігрових завдань, добирати потрібні іграшки, знаходити предмети, необхідні для гри (наприклад, візок, щоб покатати зайчика, ковдру для ляльки тощо).

Формування ігрових дій з урахуванням їх логічної послідовності (наприклад, спочатку навчити роздягати ляльку, а потім вчити її купати тощо).

Навчання відтворенню у грі декількох взаємопов’язаних дій (наприклад, посадити ляльку за стіл, покласти тарілку і ложку і потім годувати ляльку тощо).

Виконання однакового ігрового завдання з різними іграшками (наприклад, погодувати ляльку, собачку, котика) і з однаковими іграшками, які відрізняються окремими ознаками (наприклад, покласти спати велику і маленьку ляльку, поставити в гараж великий і маленький автомобіль).

Орієнтовна тематика сюжетно-відображувальних ігор.

«Нагодуй ляльку» (формувати бережливе ставлення до ляльки, продовжувати вчити годувати ляльку з ложки, показати значення ложки як допоміжного засобу, вчити переходити від однієї ігрової дії до іншої: годувати і поїти ляльку, показати призначення чашки як предмету, який має функціональне призначення, вчити співвідносити предмети і дії з їх назвами за табличками).

«Нагодуй ведмедика (зайчика, кішку тощо)» (вчити переносити ігрові дії з одного об’єкта на інший).

«Покатай ляльку (ведмедика)» (вчити дітей катати в машинах, колясках ляльку, ведмедика, мотрійку тощо, співвідносити величину ляльки (ведмедика, мотрійки тощо) з розміром машини, колір плаття ляльки – з кольором машини тощо).

«Вимий ляльці обличчя», «Вимий ляльці обличчя і руки», «Вимий зайчику (котику, ведмедику тощо) обличчя і лапки» (вчити переносити знайому ігрову дію, що відображає умивання, на нові об’єкти, вчити добирати ігрові атрибути, яких не вистачає, виходячи з ігрової ситуації, допомагати визначати причинно-наслідкові зв’язки, формувати бережливе ставлення до ляльки).



«Вкладемо ведмедика спати», «Зайчик хоче спати», «Лялька буде спати» (вчити відтворювати в грі прості життєві ситуації: вкладання спати звіряток, ляльок, добирати потрібний ігровий матеріал (ліжечко, білизну) та використовувати їх згідно функціонального призначення; формувати доброзичливе ставлення до іграшок).

Формування і розвиток уміння діяти в уявній ситуації, використовувати предмети-замінники.

Розвивати уяву, наочно-дійове мислення, зорове і слухо-зорове сприймання мовлення дорослого.

Сприяння відтворенню предметно-опосередкованих дій, що здійснюються індивідуально граючою дитиною із спрямованістю на ситуацію спілкування (дитина повинна не просто досягти практичного результату, а робити це для когось: для ляльки, зайчика тощо, що є фактичним взяттям на себе певної ролі, ще не заявляючи про неї).

Пропонування нових ігрових завдань «Лялька прийшла гарно одягнена. Чому?», «Машинка зламалась. Що робити?». Вчити дітей розуміти і приймати ігрові завдання, поставлені дорослим, спонукати до самостійної постановки ігрової мети.

Навчання використанню різних предметів, надаючи їм ігрового (уявного) значення: паличка – «ложка», «виделка», «термометр», кулька – «помідор», «яблуко», «м’ячик», коробка – «автомобіль», «будинок», «ліжко» тощо.


Конструктивно-будівельні ігри

Формування передумов до конструктивно-будівельних ігор.

Розвивати уміння концентрувати увагу на діях з будівельним матеріалом, що демонструються дорослим.

Розвивати сенсорну реакцію на новизну предмета будівельного матеріалу, яка полягає у довготривалому утримуванні погляду на новому предметі.



У присутності дітей створення простих споруд з кубиків та обігравання їх: вибудовувати в ряд однакові цеглинки – доріжка, ставити кубик на кубик – будинок, ставити рівновеликі кубики один на одного – башта, ставити кубик на брусок – машина тощо.

Залучення дітей до ігор з будівельним матеріалом і конструкторами.



Створення простих споруд з великого будівельного матеріалу за допомогою дорослого:

  • - спряжено,

  • за наслідуванням,

  • за зразком. Використання споруд у подальших іграх.




Формувати елементарні конструктивні уміння.

Розвивати хапання, під час якого відбувається фізичне відчуття предмету за допомогою робочої руки, встановлюються зоро-тактильно-кінестетичні зв’язки.

Розвивати уміння виконувати відображувальні ігрові дії.


Навчання спорудженню нескладних будівель. Розвиток уміння накладати одні будівельні деталі: кубик на кубик (башта), призму на кубик (будинок), півкулю на циліндр (грибок), кубик на брусок (машина).

Навчання прикладати цеглинку до цеглинки (кубики кладуться горизонтально, вертикально в один і два ряди – доріжки різної ширини і різної довжини); ставити цеглину вертикально відносно поверхні підлоги на довге ребро з невеликим інтервалом між собою (спорудження парканчика); ставити цеглинки вертикально відносно поверхні підлоги на менше ребро впритул один до одного (спорудження парканчика).

Пояснення призначення будівлі.


Ігри з природним матеріалом

Проведення сезонних ігор з піском, водою, снігом.

Розвивати тактильно-кінестетичні відчуття, дрібну моторику пальців, просторове орієнтування, творчу уяву.

Організація з дітьми ігор з водою, снігом, піском. Ознайомлення з їх властивостями. Навчання технології виконання споруд з піску та снігу. Застосовування їх у своїх іграх.

Ігри за правилами

Дидактичні ігри

Відтворення зображення.

Збагачувати сенсорно-руховий досвід дітей, розвивати зорово-рухову координацію, зорове сприймання.

Навчання створенню з частин цілого предмету, цілісного зображення (розрізні картинки з 2 частин шляхом примірювання, наслідування, за аналогією, конфігурація розрізу горизонтальна).

Розрізнення основних кольорів (2-4): червоного, жовтого, синього, зеленого.


Розвивати зорово-тактильні відчуття. Збагачувати зорово-тактильний досвід дитини, формувати і розвивати уміння виділяти ознаки і властивості предметів та орієнтуватися на них.

За допомогою практичних дій ознайомлення дітей з кольором.

Розрізнення основних кольорів під час таких ігор: «Прокоти кульку» (вчити співвідносити колір кульки з кольором воріт); «Кольорові башти» (вчити співвідносити об’єкти при виборі з чотирьох); «Кольорові мозаїки» (вчити складати візерунок відповідно до кольору поля); «Намисто ляльки» (вчити нанизувати намистинки певного кольору – за зразком, за словом), «Всім на місце» (вчити розкладати різні іграшки за головною ознакою – кольором, за зразок використовувати кольоровий фон);



«Повітряні кульки», «Кольоровий букет», «Бабусині нитки», «Знайди те ж саме і принеси», «Принеси таку ж стрічку», «Подаруємо лялькам стрічки», «Кожну іграшку на свій килимок», «Прикрасимо ялинку», тощо.

Розрізнення форм, які значно відрізняються одна від одної – куба і кулі.


Збагачувати зорово-дотиковий досвід дитини, удосконалювати зорово-рухову координацію, формувати і розвивати уміння виділяти ознаки і властивості предметів та орієнтуватися на них.

За допомогою практичних дій ознайомлення дітей з формою.

Навчання розрізненню форми: кулі і куба в іграх «Відшукай фігуру», «Доміно фігур», у грі «Впізнай на дотик» (вчити упізнавати на дотик форму кубика (кулі) незалежно від величини за предметом-зразком); «Розклади правильно», «Геометричне лото» (вчити класифікувати кулі і куби різних розмірів і кольорів за провідною ознакою – формою). Вчити співвідносити площинні і об’ємні форми: ігри «Цікава коробочка» (вчити проштовхувати об’ємні фігури у відповідні прорізи – круглий і квадратний); «Закрий віконечко» (вчити прикладати площинні форми круга і квадрата до відповідних прорізів у стінах будиночка); «У кого такий самий?» (вчити співвідносити площинні і об’ємні об’єкти за формою незалежно від кольору і величини з наступним ощупуванням і обведенням).



Розрізнення предметів за величиною.


Розвивати зорово-тактильні відчуття. Збагачувати зорово-тактильний досвід дитини, формувати і розвивати уміння виділяти ознаки і властивості предметів та орієнтуватися на них.

За допомогою практичних дій ознайомлення дітей з величиною.

Навчання диференціюванню однорідних предметів за величиною в іграх «Шукай такий самий» (вчити групувати різнокольорові кулі за величиною згідно запропонованого зразка); «Поклади тут, там» (вчити групувати різнокольорові кубики за величиною відповідно до зразка); «Покади правильно» (вчити розкладати у велику і маленьку коробочки відповідної величини куби і кулі, вкладки і прорізі можуть бути однієї або двох форм одночасно); «Кому який кошик?», «Хто правильно закриє коробочки» (вчити орієнтуватися на властивості предметів).



Ознайомлення з розміщенням предметів у просторі: внизу – вгорі.


Розвивати просторове орієнтування, зорове і слухо-зорове сприймання.

Спираючись на практичні дії з переміщенням предметів, активізувати орієнтування дітей у просторі. Формування уявлення про об’єкти, які мають постійне просторове положення (земля внизу, небо вгорі, підлога внизу, стеля вгорі).

Орієнтовні показники успішного розвитку на кінець навчального року:

  • виконує дії з іграшками, орієнтуючись на їх функціональне призначення, використовуючи як предметно-відображувальний спосіб, так і сюжетно-відображувальний; уміє передавати логічну послідовність дій у структурі сюжетно-відображувальної гри;

  • добирає потрібний ігровий матеріал відповідно до ігрової ситуації; переносить ігрові дії з однієї іграшки на іншу з урахуванням її функціонального призначення; самостійно використовує іграшку в ігрових цілях з урахуванням її функціонального призначення;

  • вміє створювати найпростіші будівельні споруди;

  • орієнтується в правилах дидактичної гри; адекватно використовує способи дії з дидактичною іграшкою для досягнення ігрового завдання;

  • реагує вокалізацією на відповідну ситуацію, розуміє мовленнєві інструкції, оперує назвами об’єктів і дій;

  • концентрує увагу, переключає її і розподіляє;

  • вступає в ділові і комунікативні стосунки з дітьми і дорослими, уміє ділитися іграшками, бережливо до них ставиться, прибирає іграшки на місце.


Образотворча діяльність та конструювання

Третій рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Малювання


Познайомити дітей з призначенням різних матеріалів, які використовуються в образотворчій діяльності: папір, олівець, пензлик, фарба.

Навчати обстежувати предмети.

Навчати ототожнювати власний малюнок з конкретним предметом.

Зосереджувати увагу на діях вихователя.

Свідомо повторювати штрихи, лінії.

Емоційно ставитись до результатів власної діяльності.

Розвивати зорово-рухову координацію.

Звертати увагу дітей на виникнення схожості колірних плям, поєднань ліній з виглядом знайомих предметів.

Обирати потрібний колір з 2-4 запропонованих. Розрізнювати червоний, синій, жовтий , зелений кольори.


Спостереження за діями (малюванням) вихователя: зображення крейдою на дошці, малювання фарбою на великому аркуші паперу великим пензлем. Формування умінь і навичок правильно тримати олівець, пензлик.

Навчання початковим прийомам користування олівцем, пензлем, фарбою.

Обстеження предметів на зорово-тактильній основі.Називання предметів, засвоєння складоритмів слів, відтворення їх з пам»яті.

Підведення дитини до виконання зображення на площині.

Оперування олівцем за наслідуванням та одночасно з дорослим (спряжено).

Зорове сприймання зображення на площині та тактильне його обстеження пальчиком дитини з називанням предмета та виділенням його деталей. Малювання предмета, супроводжуючи дії мовленням, доступним дитині.

Наслідування рухів руки вихователя (по спіралі, прямо, торкаючись паперу, ставлення крапок).

Малювання штрихів, зигзагів, ламаних та заокруглених ліній.

Самостійне малювання дитиною (без завдання вихователя).

Створення зображень-відбитків.

Емоційне реагування на яскраві плями, штрихи. Спільне малювання дітьми на великому аркуші. Супровід малювання мовленням.Формування бажання спілкуватись у процесі малювання.


Ліплення


Познайомити дітей з призначенням різних матеріалів, які використовуються в процесі ліплення: глина, тісто, пластилін.

Ознайомити з властивостями глини, тіста в процесі ліплення.

Познайомити з простими прийомами ліплення.

Учити дітей наслідувати дії вихователя.

Виховувати ігрове ставлення до виробів.

Розвивати тактильні відчуття, дрібну моторику дитини.



Спостереження за процесом ліплення вихователем.

Ознайомлення дітей з глиною і тістом, пояснення основних правил роботи з ними (ліпити тільки на дощечці, засучувати рукава, мити руки після ліплення, не витирати руки об одяг).Демонстрація дій педагогом у логічній послідовності. Спряжене здійснення дій педагогом і дітьми. Відтворення дій дітьми самостійно з використанням матеріалів; .вилучення матеріалу(глини, тіста) з діяльності з метою показакти дітям доцільність логіки дій за наявності всіх компонентів. Називання дій у логічній послідовності або їх малюнкове (піктографське) зображення.

Навчання прийомам роботи з глиною та тістом: розминати шматок глини двома руками, розривати на великі шматки, з’єднувати їх, відщипувати маленькі шматочки глини пальцями; відривати від загального шматка частину; розкочувати на дошці між долонями прямими та коловими рухами; ліпити всією долонею руки. Засвоєння назв дій (3-4 і більше на одному занятті.) Повторення назв дій в процесі їх здійснення, а потім при їх імітації та з пам»яті. Засвоєння складоритмів слів- назв дій. Нри називанні складоритмів використовуються ті склади, якими дитина добре володіє. Добір до складлритму слів і навпаки- до слів- складоритму.Ліплення з безформених шматочків глини або тіста кульок, «ковбасок» і дисків (розплющувати кулю).Вирізання формами для випікання різноманітних силуетів.

Виконання візерунку за допомогою відбитку пальчика на шматочку глини або тіста.

Ліплення без завдання.

Використання виліплених предметів в ігровій діяльності. Розповідь про свою роботу доступними засобами. Спостереження за роботою товариша. Розповідь про його діяльність. Піктографське зображення його дій, а потім своїх. Встановлення аналогії в своїх діях і діях товариша.



Аплікація


Познайомити дітей з призначенням різних матеріалів, які використовуються в процесі аплікації: кольоровий папір, картон.

Вчити співвідносити реальні предмети з предметною аплікацією.

Розвивати зорове та тактильне сприймання.

Розвивати уяву дитини.



Спостереження за процесом виготовлення аплікації вихователем.

Викладання за зразком вихователя готових геометричних форм на площині.

Підкладання аплікації до предмета, знаходячи його у ряді інших предметів (вибір з 2-3 предметів).

Розташовування на папері елементів аплікації -вгорі, внизу за показом вихователя.

Обведення пальчиком реальних предметів та форм для аплікації. Обстеження пальчиком та називання предметів, їх деталей: за вчителем, спряжено з вчителем та самостійно. Показ предметів за називанням їх педагогом (при читанні з губ, слуховому та слухо-зоровому сприйманні мовлення). Намагання дитини долати артикуляційні труднощі при багаторазовому спряженому з педагогом та самостійному повторенні складів, звуконаслідувань,слів.


Конструювання


Познайомити дітей з призначенням будівельного матеріалу, який використовується в процесі конструювання.

Заохочувати діяти з будівельним матеріалом.

Збагачувати уявлення дітей про колір, форму, величину.

Емоційно відгукуватись на результат власної діяльності.

Розвивати рухову, зорову пам'ять.

Розвивати дієво-ігрове ставлення до конструкцій.



Ознайомлення з будівельним матеріалом.

Маніпулювання будівельним матеріалом.

Створення простих конструкцій з будівельного матеріалу за наслідуванням, спряжено з педагогом та самостійно з пам»яті. «Омовлення» дій, називання об»єктів конструювання. Відтворення (імітація) дій після їх виконанн та називання цих дій з пам»яті зі спогляданням об»єкту та без такого споглядання (з закритими очима). Голосне, тихе називання предметів, дій, фраз,а потім беззвучне спряжене називання мовленнєвого матеріалу дитини з педагогом.

Формування уміння накладати кубики один на один, прикладати, розташовувати по горизонталі (кубики, цеглинки).

Залучення дітей до співтворчості зпедагогом.

Використання будівельних конструкцій в ігровій діяльності.




Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • обстежує предмети на зорово-тактильній основі;

  • розуміє призначення різних матеріалів;

  • обирає потрібний колір з 2-4-х запропонованих;

  • наслідує дії дорослого;

  • відтворює дії дорослого, товариша, свої власні з пам'яті.


Музично-ритмічні заняття

Третій рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Виховання емоційного сприйняття музики.

Формувати уявлення про світ звуків.

Розвивати слухову пам'ять.



Розвиток уваги дітей до звуків музики, викликання бажання діяти, реагуючи на звучання музики; намагання породжувати звуки з музично-шумових інструментів (брязкалець, металлофона, гармоніки), дослухатись до їх звучання; сприймання звуків інструментів, їх ідентифікація з інструментами; вибір інструмента, який звучав.

Розвиток слухового сприймання. Розвивати вібраційне, слухо-зорове і слухове сприймання музики. Формування реакції на звуки усіх октав фортепіано; виявлення музично-слухового діапазону, доступний слуховому сприйманню кожної дитини, і розподіл дітей на підгрупи з урахуванням діапазону.

Розвиток слухо-вібраційного сприймання дітей, надаючи їм можливість слухати звучання і відчувати вібрацію барабана; виробляти умовні рефлекси на звук барабана (є, нема, плескання в долоні тощо).

Формування сприйняття музики (слухо-зорово, на слух), виробляння умовних реакцій на звучання підвищеної гучності, помірній гучності:

на "фортепіанний сигнал" (співзвучність малої і великої октав) підвищеної і помірної гучності;

на "фортепіанний сигнал" (звучання кожної з семи октав по черзі) підвищеної і помірної гучності;

на початок музики, звучної в низькому регістрі підвищеної гучності; у поєднанні регістрів помірної гучності.

Відтворення кількості звучань- разом з педагогом, самостійно з пам»яті. Відтворення (доступними імітаціями, які будуть змінюватись, збагачуватись від заняття до заняття) послідовності звучанння 2-3 і більше інструментів, не споглядаючи їх (спочатку можна показати інструменти, які звучали послідовно), а потім відтворити їх звучання. Постійний супровід музики співанням звуків, пісеньок (можна придуманих), танцюванням у такт музики (формування відчуття ритму).



Розвиток голосу.

Активізувати голосові реакції; забезпечити голосовий супровід музично-ігровим рухом.

Розвивати рухову пам'ять.



Викликанння голосових проявів на звучання музики у поєднанні з ігровими рухами; підтримання у дітей голосових реакцій і активізування артикулювання.

Навчання протяжно проспівувати голосні (а, і, у, и, о,е) і склади, поєднуючи вимову з рухами (рук, ніг, тулуба), підкріплювати висоту тону голосу дитини звучанням відповідного тону на фортепіано (грає дитина за допомогою дорослого, самостійно).

Викликання різноманітних голосових реакцій, активізація артикулювання, вправляння у звуконаслідуваннях у зв'язку з використанням різних предметів (іграшок) і їх імітаційних рухів, учити співвідносити задані зразки з регістрами фортепіано.

Ритмічна стимуляція і хорова декламація. Залучання уваги дітей до ритмічності музики, помахів брязкалець, ударів в барабан. Викликання бажання рухатись, зберігаючи ритмічність рухів, що повторюються (підстроювання на двох ніжках, на одній, міняючи ніжки).

Виконувати рухи, реагуючи на ритм тривалого звучання музики або якого-небудь сигналу, що звучить паузами.

Наслідування рухів педагога. Відтворення 2-3-х послідовних рухів педагога з пам’яті.

Супровід рухів рахунком до 2-3 і більше (говорити наближено або точно).


Орієнтування у просторі

Формувати у дітей уміння знаходити місце у кімнаті, опановувати ритмічні рухи, активізувати рухливість, виховувати координацію рухів.

Розвиток рухів під музику і орієнтування в просторі. Формування у дітей уміння: займати правильне початкове положення, виконувати рухи у спільному темпі; ходити і бігати в колоні; ходити і бігати по колу; рухання парами один за одним; крутитися, міняючи напрям; підстрибувати, приставляючи ніжку, намагаючись підлаштовуватись під ритм музики..

Сприяння формуванню рівномірних ритмічних рухів при повільному та швидкому ходінні, бігу, стрибках під відповідну музику.

Навчання виконувати танцювальні рухи: легко пружинити ногами, злегка присідаючи, рухатися галопом; виконувати рухи з предметами і образні рухи, а також різнотипові рухи у вправах за участю соліста (дитини, дорослого) і групи дітей. Наслідування та відтворення з пам’яті рухів педагога (2-3 і більше різних в процесі танцювання). Засвоєння назв інструментів, іх спряжене та самостійне називання, повторення з метою подолання артикуляційних труднощів.

Мовний матеріал: музика, музики немає, слухайте, красиво, вірно, невірно, йдіть, біжіть, стрибайте, коштуйте, сядьте, встаньте, коло, танцюйте, танцює, говорить, барабан, прапор, ялинка, Дід Мороз, подарунок.




Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • реагує на звучання музики у поєднанні з ігровими рухами;

  • протяжно проспівує голосні;

  • виконує музично-ритмічні рухи;

  • наслідує дії дорослого.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка