Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку



Сторінка22/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.26 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • уміє супроводжувати виконання математичних дій мовленням;

  • сприймає та розуміє усне мовлення математичного змісту слухо-зорово та на слух (фрагментарно);

  • володіє складом чисел шість та сім (а по можливості 8-10);

  • уміє відповідати на питання скільки? і котрий?

  • уміє передавати складоритм слів, словосполучень, фраз, коротких математичних текстів; повторює мовленнєвий матеріал, спираючись на складоритм (усно);

  • супроводжує дії мовленням;

  • сприймає та визначає кількість предметів в межах шести-семи (а по можливості 10-и) при глобальному сприйманні.

Ігрова діяльність

Шостий рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Творчі ігри

Предметно-відображувальні, сюжетно-відображувальні (сюжетно-дидактичні ігри)

та сюжетно-рольові ігри

Формування і удосконалення предметно-ігрових і рольових способів діяльності та гри:







Підготовча робота з організації сюжетно-дидактичних тематичних ігор та сюжетно-рольових ігор.

Розвивати зорове сприймання, аналітико-синтетичне сприймання. Розвивати спостережливість, пам'ять, увагу.

Продовжувати різноманітну підготовчу роботу з організації сюжетно-дидактичних тематичних та сюжетно-рольових ігор: тематичні екскурсії, розгляд ілюстрацій, перегляд мультфільмів, відеофільмів, виготовлення атрибутів та їх обігравання.

Навчання попередньому плануванню майбутньої гри.

Розвивати прояви дитячої ініціативи та фантазування.

Навчання попередньому плануванню етапів майбутньої гри, знаходження необхідних для даної гри предметів.

Формування здатності висловлювати свої задуми, позитивно відгукуватись на пропозиції однолітків, розуміти один одного.



Розвиток багатосюжетної гри.

Розвивати дитячу творчість. Розвивати мовлення, зокрема: діалогічне мовлення, внутрішнє мовлення; автоматизувати звуковимову у фразах, розширювати словниковий запас та удосконалювати граматичний лад мовлення.

Розширення тематики сюжетно-рольових ігор. Збагачення змісту кожної теми за рахунок розгортання нових, послідовно пов’язаних між собою ігрових ситуацій.

Формування у дітей уміння пов’язувати у грі декілька дій в логічній послідовності: входити в ігрову ситуацію, брати на себе роль і діяти до кінця гри відповідно до обраної ролі та сюжету.

Навчання поєднувати дві знайомі сюжетно-рольові ігри з розвитком декількох сюжетних ліній, одна з яких є головною, інша – допоміжною (наприклад, ігри «Автобус» і «Лікар», «Магазин» і «»Мама і дочка»).

Розвиток уміння включати в сюжет гри різноманітні споруди з будівельного матеріалу, використовуючи уміння, набуті на заняттях з конструювання.

Відображення в іграх подій реального життя, перенесення в гру побаченого ними в процесі екскурсій, спостережень тощо.


Формування рольової поведінки.

Розвивати діалогічне мовлення, творчу уяву.

Формування і розвиток у дітей уміння брати на себе роль, діяти до кінця гри відповідно до обраної ролі, позначати її для тих, хто грається поруч.

Розвиток уміння вступати у взаємовідносини з ляльками як замінниками людини.

Навчання ігровим діям і встановленню взаємовідносин між двома діючими особами (дві ролі: лікар і пацієнт, продавець і покупець тощо).

Формування уміння встановлювати ігрові взаємини між двома діючими особами, одна з яких – узагальнююча (пасажири, діти); інша – індивідуальна (водій автобуса, вихователь), але обидві поєднані ігровим сюжетом (водій автобуса і пасажир, вихователь і діти тощо).

Розвиток уміння розвивати ігровий сюжет, вміти встановлювати взаємовідносини між трьома діючими особами (касир, продавець, покупець тощо).


Використання різноманітних предметів-замінників.


Розвивати творчу уяву, словниковий запас мовлення.

Формування уміння діяти з уявними предметами, позначаючи їх словом-назвою; використовувати різноманітні предмети-замінники.

Формування умінь та навичок спільної гри.

Формувати вміння спілкуватися в процесі гри (усно, усно-дактильно, письмово), висловлювати прохання, ставити питання, пояснювати свої дії, висловлювати своє ставлення до гри, персонажів, мотивувати це ставлення (мені подобається…, тому що…).

Формування навичок спільної гри на рівні короткотривалих стосунків, уміння домовлятися між собою про розподіл ролей.

Заохочення до гуманістичної спрямованості реальних взаємовідносин дошкільників. Привчання дітей діяти узгоджено, уникати конфліктів, самостійно знаходити вихід із складних ситуацій.







Розвивати дитячу творчість, наочно-образне мислення, словесне мовлення.

Орієнтовна тематика ігор
«Лікар», «Мама і дочка», «Магазин», «Аптека» (два персонажа, один з яких є об’єктом для іншого); «Лялька захворіла» (дві діючі особи, лялька в ролі доньки), «Автобус», «Свято ялинки», «Мама і дочки», «Гості», «Дитячий садок», «В кіно» (два персонажа, у одного з яких – узагальнена роль, в іншого – індивідуальна), «У лікаря», «Магазин», «Аптека», «Сім’я», «Театр», «Цирк», «Залізниця», «В кіно», «Перукарня» (три ролі, при цьому в деяких іграх одна з ролей може бути узагальненою – діти, пасажири, глядачі тощо; деякі ігри можна в подальшому об’єднувати, наприклад, «Автобус» і «Цирк», «Магазин» і «Сім’я» тощо).


Конструктивно-будівельні ігри

Створення споруд з різноманітного будівельного матеріалу.

Ускладнення будівельних конструкцій за змістом, формою та просторовим розташуванням.

Здійснення відбору деталей для більш якісного будівництва окремих частин споруди, для основи, стін, вікон, дверей, прикрас.

Ознайомлення з новими деталями, їх якостями.



Розвивати уміння спостерігати, виділяти характерні ознаки предметів, об’єктів, порівнюючи їх за ознаками.

Розвивати уміння словесно описувати хід роботи, що виконується, послідовності майбутнього будівництва.

Розвивати уміння аналізувати просторове розташування предметів та їх частин.

Розвивати творче ставлення до будівельної діяльності, художній смак, почуття симетрії та пропорцій окремих елементів споруди, вміння поєднувати кольори, доцільно використовувати простір.

Розвивати уяву, слухову і зорову пам’ять, зорове і слухо-зорове сприймання мовлення у процесі відтворення ігрових дій з будівельним матеріалом, просторову орієнтацію.


Створення умов для актуалізації знань конструктивно-будівельного змісту. Заохочення дітей до використання в іграх різноманітних матеріалів (тематичних конструкторів, дрібного та крупного будівельного матеріалу, універсальних пластмасових конструкторів, піску, снігу, паперу, картону, природного та штучного матеріалу тощо).

Навчання поєднувати декілька невеликих площин в одну велику, робити споруди стійкими; зв’язувати між собою цеглинки, бруски, які рідко поставлені в ряд; готувати основу для перекриття, збільшувати складну конструкцію у висоту.

Ознайомлення з новими деталями та їх якостями: пластинами, різними за формою, розміром (довгими і короткими, широкими і вузькими, квадратними і трикутними); брусками та циліндрами.

Формування уміння замінювати деталі, яких не вистачає, іншими: куб складати з двох, трьохгранних призм, з цеглин, два кубика з чотирьох широких пластин тощо.

Спонукання до самостійного вирішення нескладних конструктивних завдань, наприклад, які деталі можна використати для будівництва стін, як побудувати гараж для певної кількості машин тощо.

Використання при навчанні для аналізу орієнтовний зразок, на основі якого діти самостійно вирішуватимуть поставлені перед ними конструктивні завдання.

Розвиток уміння розуміти призначення об’єкта.

Орієнтовна тематика споруд: вантажний автомобіль, трамвай, пароплав, літак, міст, будинок, дитячий садок, вулиця міста тощо.


Орієнтована тематика конструктивно-будівельних ігор.




Здійснювати педагогічний супровід конструктивно-будівельних ігор з сюжетами з автомобілями, трамваями, теплоходами, літаками, вулицями міста, мостами, стадіоном, станціями метро, казковими хатками, поліклінікою, зоопарком, дитячим садком для ляльок, ігровими майданчиками, школою, ляльковим театром, залізничним вокзалом тощо, котрі діти створюють із конструктивно-будівельного матеріалу; паперова фабрика, бібліотека, вітрячки для наших ляльок, фабрика лялькових книжок (основний матеріал – папір та картон), кімната, річковий порт (меблі та споруди з сірникових коробок та інших вторинних матеріалів).

Ігри з природним матеріалом

Проведення будівельних ігор з об’єктами природи.

Розвивати тактильно-кінестетичні відчуття, дрібну моторику пальців, просторове орієнтування, творчу уяву.

Створення умов для будівельних ігор з об’єктами природи, враховуючи їх властивості.

Тематика ігор з піском ідентична тематиці ігор з будівельними матеріалами.

Навчання розумінню причинно-наслідкових відношення у грі. Проведення ігор з природним матеріалом відповідно до пори року.


Театралізовані ігри

Показ дітям вистав театрів різних видів. Формування позитивного ставлення дітей до театралізованих ігор.

Розширювати словниковий запас, розвивати уяву, образне мислення, слухову і слухо-зорову увагу.

Влаштовування для дітей вистав театрів різних видів.

Підтримування та поглиблення інтересу до театралізованих ігор, який полягає у наданні дитиною переваги певному виду гри (драматизації або режисерській).



Освоєння різних видів театру (тіньового театру, театру ляльок з рухливими ніжками, театру п’яти пальців, театру бі-ба-бо та ін.), режисерської театралізованої гри, гри-драматизації: інсценування творів, постановка вистав.

Розширювати словниковий запас, розвивати діалогічне мовлення, егоцентричне мовлення, уяву, образне мислення.


Спонукання дітей за власним бажанням розігрувати інсценівки за змістом знайомих літературних творів та творів усної народної творчості.

Створення умов для проведення театралізованих ігор, використовуючи різні види театру (театр дітей-виконавців, настільний театр, театр живих картинок, театр “рукавички”).

Сприяння переходу від гри за одним літературним чи фольклорним текстом до гри-контамінації, в якій літературна основа поєднується з вільною її інтерпретацією дитиною або поєднується декілька творів.

Створення умов і здійснення педагогічного супроводу режисерських ігор дітей.



Розвиток театрально-ігрових умінь.

Розвивати уміння імпровізувати, підтримувати винахідливість, бажання щоразу по-новому розігрувати казки або інші твори за певним сюжетом.


Розвиток спеціальних умінь, які забезпечують засвоєння комплексу ігрових позицій. Навчання виявленню свого ставлення до спектаклю, герою, самовиражатися за допомогою комплексу засобів невербальної, інтонаційної і мовної виразності. У процесі розгортання театру дітей-виконавців удосконалення навичок володіння мовою жестів та імітаційних рухів. Вправляння дітей у наслідуванні постави людей у різних життєвих ситуаціях. Навчання передаванню відповідними рухами дії людей (наприклад, як мати колише дитя).

Закріплення уміння інтонаційно передавати емоційний стан персонажів гри-драматизації, голосом відтворювати почуття радості, суму, прикрості, тривоги. Навчання способам водіння ляльок, адекватних їх типу (образні іграшки, іграшки настільного театру, театру-рукавички, театру на фланелеграфі, тіньового театру, театру ляльок з рухливими ніжками, театру п’яти пальців, театру бі-ба-бо). Спонукання дітей до самостійного придумування та розігрування казок як форми художнього відображення життя.

Розвиток здатності дітей позначати місце «сцени» і «зали для глядачів», добирати, творчо використовувати предмети-замінники, самостійно виготовлені атрибути і елементи костюмів, виготовляти афіші, запрошення тощо.

Розвиток уміння використовувати позитивні прийоми спілкування з однолітками в процесі планування гри, під час її ходу (перехід від ігрового плану в план реальних відношень), при аналізі результатів театралізованої постановки.



Орієнтовна тематика ігор-драматизацій.




Розігрування казок «Колобок», «Рукавичка», “Вовк та семеро козенят”, “Кіт, цап і баран”, “Котик і півник”. З текстами казок, призначеними для драматизації, діти знайомляться на заняттях з розвитку мовлення.

Режисерські ігри

Формування у дітей рольового способу побудови сюжету режисерської гри, що передбачає оволодіння:

  • характерними для ролі діями з іграшками;

  • рольовим мовленням.

Розвивати уміння дітей здійснювати дії з персонажами у внутрішньому, уявному плані; розвивати емоційний досвід дитини, ініціативу, фантазію, творчість, егоцентричне мовлення.

Навчання дітей способам рольової поведінки:

  1. характерним для ролі діям з іграшками (наприклад, лікар оглядає хворого, мама готує обід);

  2. рольовому мовленню.

Навчання дітей розігруванню ігрових ситуацій в уявному плані за допомогою іграшок і промовляння від їх імені.

Виховання інтересу до гри з дрібними образними іграшками.



Розгортання змістовної рольової взаємодії персонажів в сюжетній індивідуальній грі режисерського типу. Використання рольового діалогу персонажів.

Розвивати мисленнєві операції, зокрема узагальнення, егоцентричне мовлення, соціальний досвід дитини: уміння сприймати і розуміти життєві ситуації, уявляти взаємини між людьми, їх дії і вчинки.

Навчання виділяти персонаж як носія рольової позиції та звертати на нього рольові дії (предметні тат мовленнєві).

Сприяння розвитку характерної для рольової взаємодії специфічної мовленнєвої взаємодії – рольового діалогу персонажів.

Створення умов для розвитку рольової взаємодії:


  • вчити дитину усвідомлювати себе та партнерів (в даному випадку – іграшок), як тимчасових носії ігрових ролей;

  • вчити дитину виділяти не лише зміст ізольованої ролі, а й встановлювати змістовно-смислові зв’язки ролей.

Спочатку варто використовувати парні, добре знайомі дітям ролі: мати-донька, лікар-хворий, які спонукають до рольової взаємодії. Вихователь, вступаючи в діалог по телефону з дитиною-лікарем, дає зразок рольового мовлення. До гри залучити дві образні іграшки-персонажі з визначеною рольовою структурою, між якими дитина вчиться моделювати мовленнєву взаємодію.

Потім пропонувати спільну гру вихователя з дитиною, де кількість ролей є більшою, ніж кількість учасників гри. Дитина виконує одну роль, а вихователь дві одночасно (послідовна зміна ролей вихователем є зразком для дитини).

Забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії вихователя з дитиною.

Сприяння вільному вибору дитиною іграшок, визначення теми, формування та реалізації ігрового задуму.

Заохочення до режисерської гри сором’язливих, боязких, невпевнених у собі дітей, допомога їм у підборі іграшок, матеріалів відповідно до їхніх можливостей та інтересів.

Забезпечення предметно-просторового середовища, необхідного для розгортання режисерської гри:



  • індивідуального ігрового простору (ширми у вигляді завіси, розкладної книжки тощо);

  • дрібного ігрового та неігрового матеріалу, який є опорою для розгортання сюжету і стимулом-поштовхом для виникнення нових задумів: тематичні предмети (фігурка лікаря та медичних інструментів; маленькі ляльки, тварини, набори гри в «Зоопарк», «Свійські тварини» «Місто», «Казку», ляльковий будинок); тематично багатозначні (умовна фігура людини та платформа на колесах); тематично невизначені предмети (клаптики тканини, камінчики, ґудзики, ракушки тощо).

Ігри за правилами

Дидактичні ігри

Ознайомлення дітей з різними дидактичними іграшками. Розвиток умінь здійснювати різноманітні дії з предметами та дидактичними іграшками шляхом зорового співвіднесення.


Розвивати зорове, слухо-зорове сприймання, просторове орієнтування, дрібну моторику пальців, координацію рухів руки, мисленнєві операції аналізу та синтезу. Розвивати імпресивне і активне мовлення у процесі виконання дій з предметами та дидактичними іграшками.

Сприяти через дидактичні ігри поглибленню знань і вмінь дітей, набутих у навчально-виховному процесі і власним життєвим досвідом, сприяти розвитку фізичних і розумових здібностей, естетичного ставлення до життя, морально-етичному вихованню. Розвивати у дітей бажання та уміння дотримуватися правил гри.



Спонукання дітей до самостійних дій з іграшками, спираючись на зорове орієнтування. Формування і розвиток уміння здійснювати різноманітні дії з предметами та дидактичними іграшками, орієнтуватися на різні якості предметів при виконанні ігрових завдань з дидактичними іграшками:

- самостійно збирати багатокільцеву пірамідку на рівні зорового співвіднесення;

- самостійно збирати шляхом зорового співвіднесення багатомісні іграшки (мотрійки, кубики-вкладки, стаканчики-вкладки тощо);

- відновлювати цілісний образ предмету при складанні кубиків з орієнтуванням на картинку, при складанні збірно-розбірних іграшок; при грі в лото-вкладки, при складанні розрізної предметної і сюжетної картинки з різною конфігурацією розрізу на 7 і більше частин, замальовувати предмет або сюжет з орієнтуванням на окремі розрізні частини.




Упізнавання, розрізнення близьких та відтіночних кольорів, групування предметів за кольором. Орієнтовна тематика ігор.


Розвивати зорове сприймання, мисленнєві операції аналізу та синтезу.

Навчання розпізнаванню близьких та відтіночних кольорів: ігри «У кого такий самий колір?», «Кольорові круги», «Якого кольору предмети в групі?», «Якого кольору не стало?», «Добери предмети схожого кольору», «Кольоровий диск», «Вдягни ляльку красиво» тощо.

Розвиток уміння групувати предмети за кольором без урахування предметності та якості: ігри: «Назви, що тут синє (біло, червоне тощо)», «Покажи, що червоне (синє, жовте) тощо», «Відгадай за описом» тощо.



Розпізнавання подібних форм та форм, які значно відрізняються одна від одної.

Розвивати зорове сприймання, кінестетичні відчуття, мисленнєві операції аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації.

Розвиток уміння розпізнавати подібні форми та форми, які значно відрізняються одна від одної: ігри «Впізнай на дотик», «Впізнай за описом», «Збери машину (собаку, рибу тощо) і опиши» (вчити складати з набору геометричних з наступним називанням), «З яких фігур складається предмет?», «Різні будинки» (вчити порівнювати картинку з рисунком-кресленням предмету, визначати відмінності та схожості складних частин будинку).

Формування уміння групувати предмети за формою без урахування призначення та інших ознак: ігри лото, «Хто перший?», «Біжи до мене», «Стань поруч» тощо.



Розрізнення, групування предметів за величиною (об’ємом, шириною, висотою, товщиною), встановлення відносності величин.

Розвивати зорово-тактильні відчуття, зорове сприймання, уміння виділяти ознаки і властивості предметів та орієнтуватися на них.

Розвиток уміння групувати предмети за величиною без урахування їх призначення та якості (кольору,форми): ігри «Побудуємо будинок» (вчити добирати площинні деталі до зразка-стіни: дах, двері, вікна тощо двох величин); «Добери правильно» (вчити співвідносити об’єкти за величиною).

Продовжувати формувати уміння розуміти відносність величин: ігри: «Наведи порядок», «Чиє місце в ряду?», «Збери яблука», «Обери ляльці одяг», «Три ведмеді» тощо.



Визначення якості предмету за матеріалом.




Розвиток уміння визначати якість предмету за матеріалом: ігри «Впізнай на дотик», «Назви, що тут дерев’яне, металічне, скляне», «Впізнай за описом», «Поклади правильно», «Наведи порядок» тощо.

Визначення зміни в розміщенні предметів в просторі: внизу – вгорі, праворуч – ліворуч, за – перед, на – під, попереду – позаду.

Розвивати просторове орієнтування.

Розвиток уміння визначати зміни в розміщенні предметі в просторі: ігри «Де лежить, де стоїть?», «Відгадай, де?», «Опиши кімнату ляльки», «Правильно-неправильно» тощо.

Закріплення назв предметів, дій, узагальнених понять, впізнавання предметів за окремими характерними ознаками, уточнення призначення предметів тощо.

Орієнтовна тематика ігор.

Розвивати уміння дітей аналізувати, порівнювати, узагальнювати предмети та явища.

Формувати уміння правильно вести себе під час колективних дидактичних ігор. Виховувати самостійність у вирішенні поставлених завдань.

Розвивати у дітей спостережливість, увагу, пам’ять, допитливість.

Продовжувати використовувати дидактичну гру з метою розвитку і збагачення змісту сюжетно-рольових ігор (настільно-друковані ігри «Магазин», «Перукарня», «Лікарня»).



Розвиток уміння впізнавати предмети за окремими характерними деталями: ігри «Кому що підійде?», «Відремонтуй іграшку», «Знайди пару», «Куди покласти?» тощо.

Проведення дидактичних ігор та ігор-занять для уточнення призначення предмету, закріплення узагальнених понять тощо: ігри «Хто де живе?», «Не заблукай», «Хто що загубив?», тематичне лото (овочі, фрукти, свійські і дикі тварини тощо), «Що росте – що не росте », «Що їдять – що не їдять», «Буває – не буває», «У саду та в городі», «Впізнай за описом», «Транспорт» (настільно-друкована гра), «Розсипані слова» тощо.



Рухливі ігри

Подальше формування уміння виділяти правила гри і діяти відповідно до них, виконувати в рухливих іграх різні ролі згідно сюжету гри (в тому числі і ведучого).


Розвивати уміння діяти в умовах уявної ігрової ситуації в процесі використання рухливих ігор.

Розвивати уміння, пов’язані з переробкою та засвоєнням інформації: концентрувати увагу на чинниках, які безпосередньо стосуються змісту і правил гри, сприймати мовленнєвий матеріал, ігрові дії, запам’ятовувати їх.



Формування уміння виділяти основні правила гри і діяти відповідно до них. Навчання дітей виконувати в рухливих іграх різні ролі, в тому числі і ведучого.

Розвиток уміння передавати за допомогою специфічних рухів характер персонажу, його звички, особливості поведінки.




Орієнтування в просторі кімнати, зали.

Розвивати навички орієнтування в просторі.

Розвиток уміння орієнтуватися в приміщенні, діяти за сигналом (праворуч-ліворуч, позаду-попереду, внизу-вгорі), знаходити найкоротших шлях від свого місця до вказаного.

Залучення всіх дітей групи до рухливих ігор різної складності.


Удосконалювати загальну і дрібну моторику, зорово-рухову координацію, зорове орієнтування у просторі.

Активне залучення всіх дітей в ігри різної складності, які потребують спритності, швидкості, просторового орієнтування, взаємопов’язаних дій.

Формування уміння грати в ігри з елементами змагання між групами, окремими дітьми.

Виховання навичок колективної гри, формування в процесі ігор позитивних взаємовідношень між дітьми.


Заохочення самостійних ігор з м’ячами, скакалками, обручами.

Розвивати уміння здійснювати самостійний вибір виду діяльності, основних рухів.

Створення умов та сприяння виникненню самостійних ігор з м’ячами, скакалками, обручами.

Орієнтовна тематика рухливих ігор.

Розвивати довільну увагу, опосередковане запам’ятовування, уяву, мисленнєві операції словесно-логічного рівня.

Використовувати рухливі ігри з метою корекції фізичного розвитку, координації, узгодженості рухів, відчуття рівноваги.

Удосконалювати фонематичний слух, слухову увагу, слухову пам’ять, слуховий контроль.


«Гуси-лебеді», «Ми — веселі діти», «Зроби фігуру», «Каруселі», «Хто перший?», «Мишоловка», «Квач», «Карасі й щука», «Хитра лисиця», «Шпаки», «Кольорові автомобілі», «У ведмедя у бору» (ігри з ходьбою, бігом, рівновагою); «Ведмідь і бджоли», «Хто швидше до прапорця?», «Курочка і горошинки» (ігри з повзанням і лазінням); «Мисливці і зайці», «Підкинь і злови», «Попади в обруч», «Збий кеглю», «Передай м’яч» (ігри з киданням та ловінням предметів); «Вудочка», «Хто краще стрибне?», «Чижик у клітці», «Снігурі і кіт» (ігри зі стрибками); «Піжмурки», «Схованки», «Заборонений рух», «Бережи предмет», «Чий вінок кращий?» (ігри на орієнтування у просторі).

1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка