Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку



Сторінка20/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.26 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • виконує за словесною інструкцією ряд рухів;

  • знаходить своє місце в шерензі за сигналом;

  • узгоджує темп ходіння та бігу зі звуковими сигналами;

  • перешиковується в колону по одному і в пари за звуковим сигналом;

  • ходить і бігає зі зміною напрямку;

  • ходить на носках, п’ятах та зовнішній стороні стоп; по похилій дошці;

  • стрибає на одній та двох ногах;

  • лазить вгору і вниз по гімнастичній стінці;

  • кидає та ловить м’яч;

  • влучає в горизонтальну та вертикальну ціль;

  • виконує комплекс ранкової гімнастики та тренувальні вправи протягом дня.

Розвиток мовлення

Шостий рік життя



Зміст навчання та виховання

Корекційно-компенсаторна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Формування умінь та навичок спілкування. Розвиток діалогічного мовлення. Формування егоцентричного мовлення.


Виховувати комунікативні уміння та навички - вступати у спілкування з власної ініціативи, підтримувати діалог.

Забезпечувати дітям розуміння суті діалогу, мети діалогу: аналіз його змісту та практичне значення. Оволодівати складоритмом діалогів, відтворювати складоритми та словесний матеріал 2-х -3-х фраз (а по можливості,і більше).Навчати дітей переносити зміст діалогів з практичних ситуацій в ігрові.





Стимулювання дітей до спілкування. Формування у дітей ситуативного мовлення (попросити про щось чи щось, запропонувати допомогу, повідомити про свої враження, з’ясувати якісь деталі тощо). Орієнтування в ситуації: добір до фотографій теми спілкування, запропонованої педагогом (вибір із двох тем). Про що говорять?

Сприймання діалогів на слух, слухо-зорово, при читанні з губ: при розмові педагога і вихователя, педагога і мами чи тата, дідуся чи бабусі. Звертання уваги дітей на черговість реплік та на те, що розмова записується на диктофон для подальшого прослуховування та рольового відтворення.

(педагог надає даний діалог у писемному вигляді).

Забезпечення дітям розуміння мети діалогу (Про що говорили (говорять) ? Для чого говорили (говорять)?).

Відтворення дітьми діалогу, який вони спостерігали у конкретних умовах. Перенесення діалогу на ту ж тему в ігрові умови.

Відтворення дітьми реальних діалогів, беручи на себе відповідні ролі.

Сприймання діалогів героїв казок з попереднім розгляданням малюнків. Запам’ятання їх складоритмів. Відтворення складоритмів фраз та словесного матеріалу з пам’яті. Ведення діалогів від імені героїв казок. Спілкування з уявним співрозмовником (лялька-доня, предмет-замінник ляльки тощо).


Збагачення словникового запасу. Практичне оволодіння непоширеним реченням.


Забезпечити свідоме вживання головних членів речення, розуміння їх ролі для висловлення та розуміння змісту повідомлення. Уміти ставити питання до головних членів речення (хто? Що робить? Що робив? Що буде робити? та ін..) Формувати аналітичне мислення у дітей, уміння розпізнавати та аналізувати мовленнєві сигнали, розуміти їх значення: оволодівати граматичними ознаками головних членів речення..


Називання предметів (натуральних та зображених на малюнках).

Добір предметів до слів: він вона вони. Добір карток із назвами предметів до даних слів. розміщення їх у стовпчик під питаннями ХТО? ЩО? Підкреслення кожного із цих слів лінією, якою позначається підмет. Аналогічна робота проводиться із засвоєння дієслів –присудків.

Відбивання складоритму слів, їх сприймання на слух, слухо-зорово та при читанні з губ. Звертання уваги дітей на кінцеві афікси (суфікси, закінчення), характерні для жіночого, чоловічого роду та множини, теперішнього, минулого та майбутнього часу.

Складання речень з опорою на предмети (об’єкти), їх стани.

М’яч лежить. М’яч котиться. Дівчинка лежить. Дівчинка стоїть. Дівчинка іде.

Хлопчик лежить. Хлопчик стоїть. Хлопчик іде. Вона лежить. Вона стоїть. Він лежить .Він стоїть. (матеріал подається у стовпчиках для кращого спостереження характерних ознак роду і числа.).

Розпізнавання граматичних ознак за кінцевими афіксами. Наприклад, дітям подається слово, а діти визначають і називають «він», «вона», «вони».гумка-вона, тарілка - вона …… хліб - він, м’яч-він, олівці-вони, гумки-вони… .

Складання речень за піктограмами та кінцевими частинами. Наприклад. ___________а __________е

___________(дівчинка іде)

Добір до слова – підмета - масивів присудків, записаних у стовпчик.

Наприклад.

хлопчик біжить

лежить…

Заміна слова дівчинка , хлопчик іменами дівчаток, хлопчиків.



Формування уявлень про поширене речення. Формування умінь та навичок встановлювати асоціативні зв’язки між словами з використанням питань, як основи для розвитку здатності до прогнозування, засвоєння поширених речень.

Удосконалювати володіння поширеним реченням (із 3-4-5-7 слів). Формувати уміння ставити питання до головних

та другорядних членів речення (Хто? Що робить? Куди? Де? Який? Що? та ін..)

Формувати варіативне мислення, розуміння того, що з головним членом речення можуть вступати у зв’язки цілі масиви слів, розуміння того, що речення, які несуть різний зміст, можуть бути подібними за будовою.


Доповнення головних членів речення другорядними за допомогою питань (без вживання термінів, практично).

Хлопчик іде (куди? З ким? Як?)

Хлопчик іде до школи,

в магазин,

на стадіон,

до дитячого садка.

Хлопчик іде з татом,

з мамою,

з сестрою,

з братом тощо.… .

Складання речень на основі реальних подій та дій, їх омовлення.

Відтворення складених речень на основі класичних піктограм, що позначають члени речення: одна риска - підмет, дві - присудок, хвиляста-означення тощо.

Називання складоритму речень, відтворення речення з пам»яті. Розпізнавання одного речення із двох, за складоритмом, названим дорослим.


Удосконалення володіння словосполученням.

Розвивати здатність до прогнозування мовлення через встановлення зв’язків між словами.


Добір до слова - іменника (займенника) слів , які можуть характеризувати об’єкт, позначений даним словом.

Дівчинка (вона, Оля, Наталка…) хороша

охайна

добра……

Хлопчик (він, Миколка, Вова ) хороший

охайний

добрий


Розвиток мовлення та словесно-логічного мислення на основі предметної діяльності.


Розвивати логічне мислення та мовлення. Розвивати образно-дієву пам'ять Активізувати мовлення в процесі виконання діяльності, повідомлення про виконану діяльність. Привчати розповідати про виконану діяльність в іншому місці (іншій кімнаті, на вулиці). Формувати у дитини уявлення про функціональне значення мовлення, про можливість розповідати про те, що в даний час дитина не спостерігає.

Демонстрація дій з предметами дорослим, а потім дитиною ( бажано 6-7 логічно пов»язаних дій). Мовленнєвий супровід (омовлення.)дій дітьми разом з дорослим та самостійно. Відобразити дії у вигляді піктограм. Ці ж дії виконують діти, омовлюючи їх разом з дорослим та , самостійно.. Використання запитання, яке подається на картці та усно: «Що зробила тітка, Оля (інша дівчинка)? Що зробив

Андрій (інша дитина)…?»

Розповідь про діяльність дорослого та дітей за запитанням, записаним на картці та без опори на запитання.


Розвиток монологічного мовлення.

Навчати розповідати про свою діяльність, за фотографіями, за серіями малюнків, за піктограмами та самостійно. Розвивати наочно-образну, словесно-логічну пам'ять.

Супровід побутової діяльності дітей, фрагментів їх відпочинку у дитячому закладі та у сім’ї мовленням

(педагог стимулює своїм мовленням дітей до власного мовотворення). Відтворення діяльності імітаційними рухами та мовленням. Відтворення діяльності дітей за допомогою піктограм. Самостійна розповідь дітей з опорою на піктограми та з пам’яті.



Формування умінь та навичок читання.

Формувати уміння та навички читання цілими словами, а при читанні по складах відтворювати слово в цілому.

Привчати дітей повторювати прочитане речення в цілому. Вчити розповідати зміст речення за піктограмами, за ілюстрацією.

Формувати спряжене мовлення та відчуття складоритму; удосконалювати звукомоторні навички.


Формування умінь та навичок читання по складах ( склади відкриті, а приголосні у закритих складах, при збігові приголосних причитуються при читанні слова, з метою попередження появи призвуків, характерних для вимови приголосних в кінці закритого складу) з називанням слова в цілому. Швидке розпізнавання та називання окремих складів, поданих на картках, які ввійдуть у слова; читання цілими словами. Швидке розпізнавання слів ( по складах, потім в цілому чи відразу в цілому ). Розгляд ілюстрації, зміст якої передає речення, яке дитина буде читати. Читання коротких речень та їх відтворення в цілому . Добір ілюстрації до прочитаного речення, її повторний розгляд та повторення з пам’яті прочитаного речення. Перекодування прочитаного речення в складоритм (з опорою на текст та без опори, з пам'яті).

Читання тексту в цілому з передаванням його змісту з використанням піктограм. Самостійна розповідь про прочитане.

Формування умінь та навичок спряженого читання тексту разом з педагогом. Вправляння у подоланні артикуляційних труднощів при читанні та відтворенні 2-х-3-х речень (по можливості і більше).

Складання власних речень до ілюстрацій, поданих до тексту.



Формування умінь та навичок письма.

Удосконалювати

просторові орієнтації дітей на сторінці зошита, уміти розміщувати елементи букв та букви на окремій строчці. Списувати слова, короткі фрази із даного тексту, при записі утримуючи їх в пам’яті. Розвивати дрібну моторику пальців рук.

Розвивати словесно-логічне мислення та пам'ять.


Оволодіння складоритмом слів, речень, які дитина буде записувати. Відтворення складоритмів дитиною з опорою на слово та без опори. Запис слів, коротких речень, утримуючи їх в пам»яті (без постійного звертання до тексту).

Навчання дитини писати ручкою, вправлятись у написанні елементів букв та їх поєднаннях; списування слів, коротких речень після їх читання в цілому, повторення з пам’яті та записування з пам’яті ( при потребі дитина спочатку допомагає собі дактилюванням, потім лише диктуючи собі словесно). Забезпечення дитині достатньої кількості вправ для усвідомлення нею механізму списування з пам’яті, а не побуквеного чи поскладового копіювання;

складання двослівних – трислівних речень та їх запис. Відтворення з пам’яті записаного речення.


Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • вступає у спілкування, дивиться в обличчя співрозмовника, відповідає на запитання, намагається запитувати;

  • уміє використовувати діалог у спілкуванні з іграшкою (лялькою, ведмедиком), а бо її замінником (паличкою, камінчиком тощо);

  • уміє запам’ятати та відтворити складоритм речення, потім і саме речення;

  • уміє сприйняти та розпізнати слова в реченні типу: хто? що? що робить? що робив?

  • уміє відтворити дії, виконані дорослим та самою дитиною й розповісти про діяльність;

  • уміє читати по складах (а по можливості цілими словами хоч би короткі одно-, двоскладові слова) та відтворювати слово, речення в цілому;

  • уміє прочитати і записати слово, коротке речення з пам'яті.

Індивідуальна робота з розвитку слухового(слухо-зорового, слухо-зоро-вібраційного) сприймання

та формування вимови

Шостий рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

1.Розвиток слухового сприймання, слухової уваги та пам»яті.

Розширення спектру сприймання немовленнєвих й мовленнєвих звуків. Розвиток слухової уваги та пам’яті.

Розвиток слухового сприймання фраз, їх відтворення, використання у спілкуванні.

2. Розвиток голосу, мовленнєвого дихання та мовлення.

Розвиток голосу при поєднанні дзвінких звуків з голосними (у прямих складах, словах).

Визначення напрямку звучання немовленнєвих звуків та людського голосу.

Виховання швидкої реакції на звуковий сигнал та мовлення.

Формування умінь та навичок регулювання сили голосу.



Розвивати слухову пам'ять та слухове сприймання при розпізнаванні немовленнєвих та мовленнєвих звуків.

Привчати дітей до самовслуховування у звучання голосу при вимові звуків у словах, словосполученнях та реченнях.

Розвивати голос при вимовлянні дзвінких приголосних з голосними (у прямих складах, у словах)..

Удосконалювати уміння та навички визначати напрям звучання та пришвидшувати реакцію на звуковий сигнал.

Розвивати мовленнєве дихання.


Прослуховування 5-6 різних знайомих звучань послідовно (голосів тварин, птахів, механізмів, побутових звуків). Впізнавання кому (чому) належить звук. Називання предметів (об’єктів), які звучать. Вказування об’єктів, які прозвучали, або їх зображень (послідовно до 5-9). Послідовне називання предметів, які прозвучали. Відстрочене називання об’єктів, які звучали. Наслідування звуків та їх уточнення при повторних прослуховуваннях.

З часом одні і ті ж звуконаслідування у дитини в процесі прослуховування та відтворення звуків, уточнюються, а кількість фонем, які розрізняє на слух, розширюється. Називання нею нового звуку, демонстрація відповідного предмета, малюнка, фотографії тощо. Розвиток слухового сприймання фраз, їх відтворення, використання у спілкуванні.


Розвиток голосу при протяжному вимовлянні дзвінких приголосних у поєднанні з голосними (наприклад,ЖЖЖЖЖЖЖУУУУУУУ, ЗЗЗЗЗЗЗААААА).

Розпізнавання напрямку звучання. Визначення що звучить: немовленнєвий звук чи мовлення, чоловічий чи жіночий голос. Виховання швидкої реакції на звук.

Розвивати мовленнєве дихання при співанні, називанні фраз (до 5-7 і більше слів).Уміння регулювати дихання при називанні 2-3 фраз.

Співання дитиною спряжено з педагогом. Самостійний спів дитини. Відтворення пісеньки, проспіваної дитиною, педагогом. Встановлення дитиною чи її пісеньку відтворює педагог. Наприклад:, Жили у бабусі два веселі гусі……



3.Формування звуковимови.

Автоматизація та диференціація звуковимови голосних та приголосних звуків у мовленні.



Автоматизувати звуковимову голосних та приголосних звуків у відкритих складах, у словах, словосполученнях та фразах (на знайомому матеріалі).



Автоматизація звуковимови голосних та приголосних звуків (тих, вимова яких може бути протяжною) при їх протяжному та короткому називанні (Ж.С. З Ш,,Р). Послідовне коротке називання педагогом 5-6- голосних звуків,а потім приголосних у відкритих складах, їх відтворення дитиною, називання відкритих складів та їх послідовне відтворення дитиною ЖА,СА,ЗА, ША,РА; ЖУ,СУ,ЗА,ША,РА тощо. Автоматизація інших приголосних звуків, якими дитина володіє, у відкритих складах, словосполученнях, фразах.

Формування та автоматизація тих звуків, якими дитина не володіє (з попередньою підготовкою артикуляційного апарату до їх вимовляння).

Наприклад: звуків:б д з ш г с і. х ч ц р тощо у складах та словах (можна з використанням піктограм), словосполученнях та фразах.

Розрізнення (диференціація) голосних та приголосних звуків у складах.. Наприклад. А- у-і; о-е-і. р-с; р- к ; ра-са, ро-со, тобто звуків, віддалених за частотними характеристиками.,

Вслуховування дитини у власне породження звуку, складу, слова, словосполучення, фрази. Виділення опорних звуків та орієнтація на них при сприйманні та розпізнаванні мовленнєвого матеріалу.

Формування у дитини звички до самовслуховування при власному говорінні з орієнтацією на опорні звуки.



4.Розвиток моторики артикуляційного апарату, формування внутрішнього мовлення.

Удосконалення точності та швидкості артикулювання звуків у словах, словосполученнях та фразах.




Забезпечити удосконалення артикуляційних навичок

Автоматизувати артикуляційні рухи при вимовлянні голосних та приголосних у відкритих складах, словах, словосполученнях.

Створювати умови для формування внутрішнього мовлення.


Удосконалення мовленнєворухових умінь та навичок на основі обмеженого мовленнєвого матеріалу (добре знайомих слів, словосполучень, речень).

Називання дитиною відкритих складів з одним і тим же голосним звуком (змінюється лише приголосний), а також з одним і тим же приголосним звуком (змінюється лише голосний).

Для відпрацювання моторики артикуляційного апарату можна запропонувати такий мовленнєвий матеріал, який забезпечить не лише удосконалення моторики, а й розвиток здатності до аналізу, узагальнення, перенесення самостійно добутих дитиною узагальнень на інший мовленнєвий матеріал. Наприклад: поклади , візьми, кинь м’яч, ніж, хліб, шарф; книжку, ручку, шапку, хустинку, булку;

Взяти можна м’яч, ніж, хліб, шарф, пенал, олівець…..; книжку ручку шапку, хустинку,булку, цукерку, пампушку, іграшку……

Що можна покласти? Що можна кинути? Що можна взяти?

Проговорювання мовленнєвого матеріалу голосно, тихо, лише артикулюючи його (без голосу).



5.Формування мовленнєвого ритму (складоритму) та внутрішнього мовлення.

Автоматизувати уміння та навички передавати складоритм слова, словосполучення, фрази (речення). Вчити відтворювати словесний матеріал на основі складоритму, який дитина засвоїла і утримує в пам’яті.

Засвоєне, автоматизоване слово, словосполучення, речення ( фразу) дитина відтворює складоритмом, утримуючи в пам’яті мовленнєвий матеріал. Інакше вона не зможе передати його складоритмом, використовуючи при цьому склади зі звуками , які потребують удосконалення.

Запам’ятання складоритму слів, словосполучень, фраз (речень) та їх словесне відтворення (на матеріалі речень, які дитина вміє читати, віршика, пісеньки, з опорою на текст та з пам’яті). Перекодування незнайомих слів, словосполучень, фраз, які педагог називає, у складоритм (для передавання складоритму можна використовувати той звук, який потребує автоматизації).

Наприклад. У мене є іграшка. ТА ТАта ТА ТАтата.

У Колі є іграшка.

У Галі є іграшка.

Повторення фраз після їх складоритмічного називання.



6.Формування спряженого мовлення.

Формування умовних рефлексів на артикуляцію фонем, на слухові та тактильно-вібраційні відчуття. Активізація спряженого мовлення.




Активізувати реакцію дитини на мовленнєвий стимул. Удосконалювати спряжене мовлення.

Формувати внутрішнє мовлення.



Привчання дитини миттєво реагувати на мовленнєві сигнали: при поруху губ відкривати рот, намагаючись це зробити разом з педагогом, повідомляти коротким звуком про появу звукового чи тактильно-вібраційного сигналу - швидко сказати «Є » чи «так» або зреагувати в інший спосіб - «чую».

Спряжене промовляння знайомих фраз. Спряжене промовляння фраз з питальними словами на початку фрази (Чому? Коли?Куди? Звідки? Де?), фраз, які містять спонукання: візьми…, поклади…, заховай…,послухай…, повтори… тощо. Намагання включити у спряжене промовляння нових слів, словосполучень, фраз, які містять малознайомі слова.



7.Розвиток словесної пам»яті, зовнішнього та внутрішнього мовлення.

Практичне формування у дитини здатності до аналізу та узагальнень при сприйманні та засвоєнні мовленнєвого матеріалу.



Удосконалювати слухову увагу та слухову пам’ять дитини.

Розвивати здатність до аналізу граматичних форм. Розвивати варіативність мислення.

Формувати логічне мислення, здатність до узагальнення, перенесення засвоєних знань у нові ситуації.


Слухо-зорове сприймання словосполучень, речень, їх відтворення з пам»яті відразу після сприймання та відстрочено (з опорою на фотографії, малюнки)..

Формування у дітей здатності до узагальнення, перенесення знань умінь та навичок на новий мовленнєвий матеріал..

Приклади мовленнєвого матеріалу:

Бабуся хороша, добра, красива.

Мама хороша , добра, красива.

Дід хороший, добрий, красивий.

Тато хороший, добрий, красивий.

Василько хороший, добрий, красивий.

Мама,

бабуся,


Оля хороша, добра, красива.

Тато хороший, добрий, красивий.

Маша ……., , .

Коля , , .

Звертання уваги дитини на кінцеві частини слів-прикметників, які можна дібрати до слова «вона» і «він».

Відтворення дитиною з пам’яті складоритму однакових за змістом фраз, які можна вживати зі словом він та вона. Тато хороший. Мама хороша.. Слухо-зорове та слухове сприймання фраз, звернувши увагу дитини на кінцеві фонеми – ша-ший, а-ий (красива, красивий) тощо.

Сприймання словосполучень типу іменник – прикметник

Червоний олівець, фломастер, шарф, піджак, светрик, бант.

Червона шапочка, спідничка, кофта, рукавичка, …

Червоне сонечко,платтячко,

(звертання уваги дитини на кінцеві частини слів чоловічого, жіночого і середнього роду). Заміна слова червоний назвою іншого кольору, іншим прикметником, наприклад «чистий, красивий». Називання словосполучень з іншими прикметниками.

Фраз іменник-дієслово: машина їде , стоїть. Тато їде, стоїть, сидить, лежить, спить. Що робить машина? Що робить тато? Що може машина? Що не може робити машина?

Іменник –дієслово – присудок - обставина. Тато їде на роботу, в дитячий садок, в магазин. Куди їде тато?

Відтворення дитиною складоритму сприйнятого словосполучення, фрази (якщо наявні труднощі - разом з дорослим, але потім самостійне повторення складоритму).

Артикулювання знайомих фраз спряжено з педагогом та самостійно (без голосу).


Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • наслідує почуті звуки, відтворює їх з пам’яті (послідовно);

  • чітко вимовляє голосні звуки, склади, знайомі слова, словосполучення, фрази;

  • уміє передати складоритм знайомих слів, словосполучень, фраз;

  • уміє вимовляти коротку фразу на одному видиху (3-5 слів);

  • чітко вимовляє знайомий мовленнєвий матеріал;

  • розрізняє на слух складоритм знайомих та нових слів, словосполучень, фраз та на їх основі сприймає знайомі слова, фрази;

  • уміє називати слова, фрази голосно, тихо, без голосу (лише артикулюючи);

  • уміє говорити спряжено, сприймати мовленнєвий матеріал при слухо-зоровому сприйманні.

1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка