Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку



Сторінка18/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.26 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24

Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • реагує на початок, закінчення музики;

  • відтворює голосом характер звучання музичних творів;

  • відтворює ритм на основі слухо-зорового сприймання;

  • погоджує свої рухи зі звучанням музики;

  • виконує рухи спряжено з педагогом, самостійно та з пам'яті.

Пізнання довкілля

Шостий рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Людина

Пізнання оточуючих людей

Розвивати увагу, пам'ять, мислення.

Розвивати уміння слухати і розуміти мову дорослих.

Стимулювати зв’язне мовлення.

Удосконалювати знання про різні професії людей.

Формувати почуття відповідальності.

Продовжувати формувати поняття про стать людини, засвоювати словник (він, вона, вони), вміти замінити ними слова чоловічого, жіночого роду та іменники вжиті у множині.



Розглядання фотографій дітей групи в різні пори року, пізнавання один одного в дзеркалі ( Я, Ти, Ми). Формування умінь називати дівчинку і хлопчика, жінку, чоловіка, тьотю, дядю; замінювати іменники займенниками він, вона, вони. Привчання дітей з бажанням вступати у спілкування з дорослими і однолітками, ввічливо відповідати на запитання.

Виховання у дітей інтересу і пошани до праці дорослих.

Розширення уявлення про діяльність людей найбільш поширених професій (вчителька, міліціонер, перукар, двірник, водій, кухар, лікар, продавець, будівельник). Ознайомлення з новими професіями (швачка, пожежник). Спостереження за їхніми діями; усвідомлення змісту та умов роботи, ознайомлення з атрибутами їх праці.

Виявлення знань дітей про вказані професії в процесі розглядання малюнків, фотографій.

Організація дидактичних та сюжетно-рольових ігор. Вираження в усній і письмовій формі своїх побажань, розповідь про виконану роботу, про проведену гру.


Формування уявлень про сім’ю


Продовжувати формувати уявлення дитини про себе.

Знати своє прізвище, ім'я, адресу, вік; прізвища, імена батьків, членів сім'ї.

Знати склад своєї сім'ї.

Формувати уявлення про заняття і обов'язки членів сім'ї.




Формування добрих відносин між членами сім'ї (любить, піклується).

Розглядання фотографій з життя сімей дітей, проведення бесіди.

Знання складу своєї сім'ї (мама, папа, дідусь, бабуся, імена сестри, брата). Ознайомлення з поняттями внук, онука.

Формування уміння з’ясовувати і розповідати доступними формами мовлення, хто чим займається в сім’ї, де працює, що уміє і любить робити. Мовленнєвий матеріал типу: Скільки років Андрію? Андрію шість років. Як мене звуть? Як твоє прізвище? Тато пішов на роботу. Він шофер. Я люблю маму (тата), вона (він) хороша(ий).



Пізнання тіла і обличчя людини

Формувати аналітико-синтетичне сприймання.

Розвивати сприймання, увагу, пам'ять.

Співвідносити частини тіла з їх функціями.

Продовжувати навчати помічати стани дорослих і дітей.



Виділення частин тіла у себе, в інших дітей, дорослих, ляльок. Співвідношення частин тіла з їх функціями (дивиться, їсть, слухає, іде.) та назвами. Проведення сюжетно-рольових ігор.

Орієнтування в схемі власного тіла: є не лише права і ліва рука, але й права і ліва нога, вухо, око і так далі.

Конструювання тіла і обличчя людини з різного матеріалу. Називання частин тіла і обличчя в процесі конструювання.

Збагачення уявлень про стани дітей і дорослих (спокійний, шумний, задоволений). Обігравання різних ситуацій.



Виховання культурно-гігієнічних навичок


Продовжувати формувати навички культурної поведінки, уявлення про гігієну.

Учити користуватися предметами для проведення водних процедур.

Учити користуватися предметами для догляду за одягом і взуттям.

Учити дітей надавати допомогу один одному.

Розвивати уміння розрізнювати одяг за порами року.

Формувати уміння класифікувати, систематизувати, узагальнювати.

Розвивати слухо-зорове сприймання.


Удосконалювання гігієнічних навичок, отриманих в попередні роки навчання.

Формування умінь самостійно одягатися і роздягатися, умиватися, мити ноги, чистити взуття, одяг тощо. Слідкувати за чистотою тіла і охайністю одягу, чистити зуби кожен день, вмиватися, приводити в порядок волосся, користуватися носовою хусткою, туалетним папером, гребінцем. Знання алгоритму дій самообслугоування. (Ти акуратний. Ти кудлата – причешись.)

Навчання відкривати і закривати водопровідний кран, регулюючи натиск води за слухо-зоровим сприйманням. Формування вмінь на ніч мити ноги, з правильним користуванням рушника для ніг. Омовлення дій: Я (Толя, він) вимив (витер) руки (обличчя, ноги). Я (Оля, вона) умилась (не умилась). Я вимила руки, у мене чисті руки, у Вови чисті руки. Дай, будь ласка, серветку! Толя, дай, будь ласка, зубну щітку.

Дотримання правил поведінки за столом: за стіл сідати в охайному вигляді, з чистими руками, причесаним, правильно користуватися столовим приладдям, не заважати товаришам за столом, за необхідності надавати допомогу. (Оля, допоможи. Я допоможу.)

Розширення уявлень дітей про одяг. Спостереження за одягом дорослих і дітей влітку, восени, зимою, весною. Розрізнення літнього, осіннього, зимового і весняного одягу. Встановлення причинно-наслідкових відносин: Чому ти одягнув чоботи? – на вулиці мокро (іде дощ). Пізнання деяких деталей одягу: комір, ґудзик, блискавка тощо. Активізація знань з призначення і назв повсякденного дитячого одягу і взуття. Я (Сергій, він) одягнувся (роздягнувся). Я (Аня, вона) наділа (зняла) чоботи.

Привчання доглядати за одягом і взуттям (чищення від снігу, розпрямлення, чищення, сушіння одягу, пришивання ґудзиків, сушіння і чищення взуття).

Розвивати уміння надавати допомогу один одному під час одягання і роздягання, застібання ґудзиків, зав’язуванні шнурків і поясу.

Привчання привітно, без нагадування вітатися і прощатися з усіма дорослими і дітьми.



Трудова діяльність


Формувати уміння планувати (прогнозувати) діяльність. Виховувати самостійність, працелюбність.

Формувати уміння чергувати.

Формувати у дітей навички елементарної трудової діяльності.

Розвивати інтерес і любов до праці.

Привчати виконувати трудові доручення старанно, акуратно.

Виховувати прагнення наполегливо домагатися результатів в праці, доводити справу до кінця.

Привчати регулярно виконувати деякі обов'язки в дитячому садку і вдома.


Звітування про виконану роботу: послідовне перерахування дій, їх зображення піктограмами та аналіз власної діяльності.

Спонукання до розповіді про те, що буде робити дитина.

Продовження навчання дітей самостійно виконувати обов'язки чергових в їдальні, в живому куточку, в підготовці до занять. Активізація умінь розставляти тарілки, класти ложки, розкладати серветки, прибирати посуд після їжі; витирання пилу з меблів, підвіконня вологою ганчіркою, мити і витирати іграшки, прати ляльковий одяг; стежити за порядком в куточку природи, догляд рослин, розпушувати землю, допомагати вихователеві в пересадці рослин, годуванні рибок, птахів, тваринок в куточку природи тощо.

Супроводження дій мовленням типу: Я (Андрій, він) черговий. Роздай фломастери (олівці, альбоми. Я прибрала посуд зі столу. Вимий пензлик (стакан).



Вчора був черговий Толя. Сьогодні чергова Валя. Завтра буде черговий Вова (користуючись календарем погоди).

У мене брудні руки – я буду мити руки (я вимию руки).

Будемо збирати сухе листя. Будемо прибирати сніг, чистити доріжки. Ми копали, сіяли. Я (вона, ми) поливав(-ла, -ли) квіти, ти поливав (-ла) квіти. Хто поливав квіти?

Привчання дітей до роботи на ділянці. Залучення до праці в природі (восени, взимку, весною, влітку). Виховання бажання і уміння працювати на ділянці. Учити правильно користуватися совком, граблями, лопатою, лійкою. Закріплення знань у процесі праці про властивості матеріалів. Готовність брати участь в спільній трудовій діяльності (з дорослими, з дітьми). Зберігати матеріали і предмети праці, прибирати їх на місця після роботи з ними.

Виховання шанобливого ставлення до праці дорослих, інтерес до роботи батьків, до продуктів і речей, які вони створюють, уміння цінувати і берегти працю дорослих і товаришів.

Розказування дітьми про виконану роботу у вигляді зв’язного тексту з 2-3 речень.



Оточуючі речі, предмети

Орієнтування в навколишньому середовищі


Продовжувати розвивати орієнтування у дітей в просторі.

Учити орієнтуватися не лише в просторі знайомих приміщень, але й на вулиці.

Знати громадські будівлі.

Навчати орієнтуватися в місті, правильно переходити вулицю, знати дорогу до дитячого садка.

Розширювати уявлення дітей про способи пересування (людина ходить, бігає; машина їздить; човен пливе; літак летить).



Навчання дітей мовленнєво визначати своє положення серед навколишніх предметів, людей (Я сиджу за столом; Я стою біля шафи; Я біжу за Оленою тощо).

Звернення уваги дітей на те, що, коли вони тримають книгу перед собою, то завжди читають зліва направо; пишуть також зліва направо.

Закріплення уявлень дітей про парне розташування предметів: якщо один НА, то інший - ПІД, якщо один СПРАВА (праворуч), то інший – ЗЛІВА (ліворуч).

Розуміння відношень між предметами по горизонталі: два предмети можуть бути не лише праворуч і ліворуч один від одного, але й попереду і позаду (перед-за).

Зображення просторових відношень між елементами конструкції, між предметами та між частинами одного предмета за текстами-описами. Вживання в текстах, в усному мовленні слів і виразів типу: ВНИЗУ, ВГОРІ, НА, ПІД, БІЛЯ, ПРАВОРУЧ ВІД..., ЛІВОРУЧ ВІД.., ПОРУЧ, ПОПЕРЕДУ, ПОЗАДУ, ПЕРЕД, ЗА.

Орієнтування в дитячому садку: вміння пройти до лікаря, в кабінет завідувача, в інші приміщення. Емоційна розповідь про заняття дорослих (за допомогою дорослого в усно-дактильній формі, за допомогою піктограм, самостійно).

Спостереження за рухом транспорту. Розглядання картинок з транспортом, співвіднесення побаченого виду транспорту з його зображенням, зображення транспорту на малюнках. Розповідь про побачене за піктограмами, власними малюнками, фотографіями, картинками.

Розуміння дітьми призначення різних типів машин: вантажна машина, легкова машина. Розрізнення назв транспорту (усно і письмово). Класифікація видів пасажирського транспорту: автобус, тролейбус, трамвай, потяг, літак, пароплав. Називання узагальнюючим словом. Фіксування уваги дітей на стосунках водія і пасажирів, на правилах поведінки в громадському транспорті.

Проведення сюжетно-рольових ігор: "Ми їдемо", "Автобус", "Шофери" тощо.


Формування уявлень про натуральні предмети на основі їх дослідження


Навчати дітей самостійно класифікувати предмети.

Класифікувати предмети за різними ознаками.

Пізнавати деталі різних предметів, матеріали, з яких вони зроблені.

Вчити дітей розрізняти різні предмети, узагальнювати одним поняттям.

Розвивати зв’язне мовлення.

Розвивати словесно-логічну пам'ять, мислення.

Розвивати уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати предмети.


Привчання дітей дізнаватися про знайомі предмети, явища, події, переглядаючи ілюстровані книги, журнали, телепередачі тощо. Стимулювання дітей дізнаватися про незнайомі предмети, явища, події.

Обстеження предметів за виробленим алгоритмом на підставі дослідження та експериментування.

Вивчення частин кімнати: підлога, стеля, вікно, двері, стіна. Називання їх, використовуючи складоритм слів і речень.

Удосконалення наявних знань про меблі, посуд, одяг, взуття, іграшки. Розглядання картинок. Порівняння натуральних предметів з їх зображенням на картинках. Зіставлення натуральних предметів з їх мініатюрами, муляжами.

Навчання дітей класифікувати предмети, користуючись табличками з назвами.

Називання групи предметів узагальнюючими словами (меблі, одяг, взуття, посуд, транспорт тощо).

Класифікація незнайомих предметів, обґрунтування виробленого угрупування: "Чому поклав так (тут)"?

Навчання дітей виділяти "зайвий" предмет: "Що тут зайве"?. Чергувати виділення "зайвого" за картинками з виділенням його за табличками з назвами предметів (за формою, за кольором, за величиною). Відповідь на запитання "Чому"? після виділення зайвого предмета.

Самостійне складання груп предметів для виділення «зайвого».

Називання, запам’ятовування назв предметів, засвоєння їх складоритмів, введення у слова, словосполучення, речення.

Продовжувати знайомство з предметами та їх властивостями, що представляють небезпеку для життя і здоров’я дитини. Знання правил протипожежної небезпеки.


Формування уявлень про призначення предметів; привчання до дослідження, визначення того, що забезпечує реалізацію їх призначення.

Знати призначення предметів, інструментів.

Формувати у дітей уміння зображувати предмети, добирати до малюнків натуральні предмети, їх іграшкові відповідники, називати їх частини (деталі). Визначати, що забезпечує реалізацію їх призначення.




Навчання аналізувати та класифікувати предмети однієї групи за їх призначенням.

Розрізнення за формою і призначенням предметів: тарілка глибока, мілка; ложка – столова, чайна; чашка, склянка; стілець, табуретка, крісло; черевики, туфлі, босоніжки використовуються в різну пору року.

Практичне ознайомлення з результатами праці людей, з виробництвом предметів довкілля. Пізнавання де і з чого виготовляють одяг і взуття, роблять машини, меблі, посуд тощо.


Оволодіння розумінням зображень предметів, дій на малюнках. Формування розуміння малюнка як відображення дійсності.

Навчати дітей індивідуально, групами і колективно демонструвати те, що зображено на малюнку, і розповідати про це.

Навчати розуміти схематичний малюнок, сюжетний малюнок.

Розрізняти схематичний (піктограма) і сюжетний малюнок.

Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки на основі логічної послідовності подій.



Відтворення цілісного зображення предмета за його частинами, замальовування предмета. Складання картинок з різною конфігурацією розрізу. Малювання за знайомими картинками, що раніше складалися. Малювання за картинками, які ніколи дітьми не складалися, а правильність малюнка перевіряти шляхом складання даної картинки.

Навчання дітей асоціювати форми з предметами. Учити дітей самостійно створювати предметні картинки шляхом домальовування різних частин до запропонованих геометричних форм (дано півколо - можна отримати гриб, парасольку, їжака, черепаху тощо).

Навчання дітей запам'ятовувати і відтворювати у малюнку і аплікації структурні елементи зображення, їх взаєморозташування.

Відтворення у малюнку взаєморозташування структурних елементів тексту.



Засвоєння властивостей предметів

(колір, форма, величина, запах, смак). Оволодіння уміннями та навичками аналізу предметів.


Забезпечити засвоєння сенсорних еталонів, формувати уявлення про основні різновиди кожної властивості предмета (колір, величина, форма тощо).

Розвивати здатність до узагальнення, класифікації.




Продовження навчати дітей групувати предмети за чуттєво сприйнятими властивостями зі зміною основи (за кольором, формою, величиною, матеріалом). Групування предметів за зразком.

Проведення спостережень за умовами і процесом приготування їжі, уточнювати, як миють, чистять, ріжуть овочі, фрукти, рибу, м'ясо. Простежити за ходом приготування салату, перших, других страв, компоту, заварювання чаю, випікання пиріжків.Відтворення (імітування) дітьми послідовності дій при приготуванні їжі, передавання послідовності дій за допомогою піктограм, відтворення послідовності дій з опорою на піктограми. Розповідь про діяльність з пам»яті.

Розрізнення за зовнішнім виглядом, нюховим сприйманням і смаком найбільш поширених страв: суп, борщ, м'ясо, риба, картопля, макарони, компот, чай, сік тощо. Називати страви на основі засвоєного складоритму. Проведення дидактичних та сюжетно-рольових ігор.


Засвоєння кольорів, їх назв та практичне користування ними

Активізувати мовлення дітей.

Вчити розрізняти відтінки кольорів, позначати відношення словами «темний», «світлий».

Групувати предмети за кольором.


Вибирання кольору за словом-назвою. Розрізнення безпосередньо і з відстроченням основних кольорів (червоний, синій, жовтий, зелений, білий, чорний) та їх відтінків (коричневий, помаранчевий, блакитний, фіолетовий, рожевий тощо).

Навчання дітей орієнтуватися на колір як сигнал до дії (проведення ігор "Світлофор", "Гараж", тощо).

Актуалізація за словом кольору в процесі малювання, ліплення, аплікації. Омовлення власних дій.

Групування предметів за заданим кольором або відтінком.



Формування уявлень дітей про форму предметів та засвоєння відповідного мовленнєвого матеріалу

Вчити вибирати пласкі та об’ємні геометричні форми за зразком, самостійно.

Співвідносити пласку і об'ємну форму.

Вчити конструювати різними формами.

Розвивати зв’язне словесне мовлення.

Учити дітей бачити проекції реальних предметів і геометричних фігур за допомогою руху.


Виділення геометричних об'ємних і пласких форм в процесі аналізу зразка, самостійно з пам’яті.

Надавання для вибору і для запам'ятовування складні фігури, назви яких діти не знають (спочатку дається 3-4 форми, потім більше (до 10-12).

Продовження навчання дітей співвідносити пласку і об'ємну форму: створювати конструкції за малюнком-зразком і замальовувати конструкції. Використовувати складні зразки.

Продовження навчання дітей зіставляти форми предметів з геометричною формою-еталоном. При ускладненні користуватися тактильно-зоровим обстеженням.

Навчання бачити, з яких частин може бути складена дана форма: круг з півкіл; круг з двох нерівних частин; квадрат з двох прямокутників; квадрат з 4-х квадратів; трикутник з двох прямокутних трикутників.

Навчання дітей бачити проекції реальних предметів і геометричних фігур за допомогою тактильно-зорового сприймання, обведення об'ємної фігури по контуру на аркуші паперу; використання печатки.



Формування уявлень про величину предметів


Закріплювати уявлення дітей про співвідношення величин.

Продовжувати навчати дітей зіставляти предмети за величиною зорово з наступною перевіркою докладання, підкладання, накладання або виміром.

Познайомити дітей з новими поняттями: широкий-вузький.


Ознайомлення дітей з новим визначенням величини: широкий - вузький. При зіставленні широких і вузьких предметів застосовувати докладання та вимір.

Закріплення у дітей уявлення про те, що визначення "короткий-довгий", "високий-низький", "широкий-вузький" уточнюють уявлення про величину, але не замінюють слів "великий-маленький". Наприклад, лавка може бути велика, довга, але низька; стіл може бути високий, але маленький (мало місця, нікуди покласти книги, зошити), а може бути низький, але великий (багато місця, усе можна покласти) тощо.

Показування дітям, яке значення має різниця за величиною для практичних дій з предметами. Навчання дітей при аналізі конструкції враховувати не лише форму, але і величину будівельних елементів.

Вживати в текстах-описах не тільки слова-прикметники великий, маленький, високий, низький, довгий, короткий, вузький, але й слова-прислівники: більше, менше, ширше, вужче, довше, коротше.



Фенологічні явища

Фенологічні дослідження погоди, природи


Розширювати і поглиблювати уявлення дітей про навколишній світ.

Бачити взаємозв'язок явищ природи, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; знати характерні ознаки і послідовність зміни пір року.

Спостерігати за явищами природи, подіями в дитячому садку, вдома і розповідати про них. Розвивати часові уявлення як основу для оволодіння складними реченнями, для розуміння змісту тексту.

Розвивати увагу, сприймання, пам'ять, мислення та зв’язне мовлення.



Диференціювання пір року за пейзажними картинками, за спостереженням явищ природи або одягом дітей (людей). Узагальнюючі слова-назви пір року надаються у випадку, коли діти безпомилково диференціюватимуть усі ознаки.

Спостереження за станом погоди, ведення календаря погоди, добирання відповідних картинок з погодою і вербальних табличок (Сонце світить. Сонця немає. Йде дощ. Дме вітер. Холодно. Тепло.). Відображене та самостійне проговорювання мовленнєвого матеріалу.

Уточнення ознак осені, зими, весни, літа: стан погоди, природи, заняття людей, їх одяг. Створення ситуацій для дослідження і пізнання природних явищ. Створення умов для експериментування.

Продовження навчати дітей розуміти причинно-наслідкові зв’язки в природі, розглядаючи одне явище як наслідок або прояв іншого. Заохочувати ставити запитання "Чому?. Оформляти спостереження в слові; визначати послідовність подій за картинками. Відтворення подій в логічній послідовності з використанням піктограм. Розповідь пр події з опорою на піктограми та з пам»яті.

Виготовлення фігурок казкових персонажів, тварин з природного матеріалу.

Привчання дітей самостійно визначати погоду. Змагатися — хто більше помітить змін у природі, погоди; хто краще скаже (розкаже) про це.

Навчання дітей бачити красу довкілля: різнобарв’я восени, білизну зими, снігові дерева, ніжну зелень весняних листочків, весняні квіти; красу свята.


Формування часових уявлень

Знати характерні ознаки і послідовність зміни часу доби; знати заняття людей в різний час доби, визначати послідовність днів тижня, їх назви, виокремлювати місяці, розуміти пори року.

Формувати уявлення дитини про рік.




Самостійне розкладання серії картинок в логічній послідовності (спочатку, потім).

Драматизація послідовності подій, яку розклала сама дитина (у разі, якщо картинки розкладені невірно, дитина діє так, як вона розклала картинки).

Визначення не лише послідовності, але й причини залежності явища в тих випадках, коли вона добре виражена. Розкладання картинок в послідовності, яка показує причинний зв'язок явищ.

Святкування в житті дитини. Розглядання ілюстрацій, бесіда про свято (що роблять на свято, подарунки, особливості одягу). Усвідомлення кінця і початку року. Свято Нового року. Усвідомлення власного віку дитиною. День народження дитини.

Уточнення уявлень дітей про час доби. Звертання уваги на часові зміни шляхом спостереження і обговорення ознак різних часових відрізків (ранок, день, вечір, ніч) в різні пори року. Оформлення спостереження в слові, словосполученні, реченні на основі засвоєних складоритмів. День пройшов. Що сьогодні робили? Який сьогодні день? – Сьогодні вівторок (користуючись календарем погоди).

Закріплення умінь правильно за смислом використовувати слова, що означають просторові і часові відношення: ранок, день, вечір, ніч, сьогодні, завтра, вчора; швидко-повільно.

Проведення екскурсій в різні пори року.

Усвідомлення змін днів тижня, використовуючи календар погоди.



Фенологічні дослідження при спостереженні за рослинами


Активізувати діалогічне та монологічне мовлення.

Розширювати уявлення дітей про овочі і фрукти.

Розрізняти культурні і дикорослі рослини, їх частини.

Доглядати за рослинами, знати їх будову.



Розрізнення і називання більшої кількості овочів і фруктів. Ідентифікація виду дерева та відповідного фрукта. Поширювати знання дітей про використання сирих, варених, тушкованих, солоних овочів, фруктів (компот, сік, варення). Уточнити, де ростуть овочі і фрукти. Уточнення ознак і властивостей овочів і фруктів (колір, форма, величина, смак). Навчання дітей називати фрукти і овочі, пов'язані з ними дії (Слива синя, солодка. Оля їсть сливу.). Диференціювати овочі та фрукти.

Впізнання рослин на ділянці: дерева, кущі, трави, квіти (Тут велике дерево. Це кущі (трава). Трава зелена. Там квіти.). Спостереження за деревами, кущами, квітами в різні пори року (опадання листя, набухання бруньок, поява листя). Виготовлення гербарію. Експериментування з природним матеріалом через його порівняння та групування.

Встановлення зв'язку між зростанням і цвітінням рослин зі змінами в погоді (сонце, тепло). Проведення спостережень за зростанням рослин (листя стало більше, з'явилося нове листя тощо). Доглядання за рослинами (копання, поливання, викопування рослин).


Фенологічні дослідження при спостереженні за тваринами


Формувати узагальнюючі поняття: тварини, комахи, птахи.

Розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас.

Виховувати любов до тварин. Продовжувати знайомити з дитинчатами тварин.


Розширення уявлень про тварин, птахів і комах.

Уточнення особливостей зовнішнього вигляду, звичок, місця існування, особливостей харчування. Розглядання ілюстрацій, діафільмів, кінофільмів про життя тварин, птахів і комах. Здійснення класифікації тварин, птахів.

Уточнення відмінностей між свійськими і дикими тваринами: де живуть, чим живляться. Формування вміння добирати відповідні картинки за аналогією: мама – дитинча, великий-маленький, свійський - дикий тощо. Спостереження за рибками, способом їх годування, доглядом за акваріумом.супровідна розповідь на основі власних вражень. Коментування дій: червона рибка підплила до трави. Рибка знову попливла тощо. за допомогою рухів

Спостереження за комахами: мухою, жуком, комаром, способами їх пересування (летить, повзе). Спостереження за птахами.

Підведення до узагальнень про тваринний світ.

Розглядання картинок, муляжів, іграшок. Малювання і ліплення тварин. Дидактичні ігри "Хто як кричить", "Хто як ходить". Імітація рухів тварин, звуконаслідування, назви тварин та їхніх дій (Кінь біжить. Корова їсть траву. Заєць стрибає.).

Розкладання на групи предметів, близьких за своїм призначенням, але які входять до однієї великої групи, тобто підведення дітей до тонких диференціювань при класифікації: тварини дикі і свійські, тварини і птахи, посуд і їжа тощо.

Проведення сюжетно-рольової гри «Зоопарк». Використання лексики необхідної для замислу гри та спілкування її учасників в процесі гри.


1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка