Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку



Сторінка12/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.26 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   24

Орієнтовні показники успішного розвитку дитини на кінець року:

  • диференціює звуки високого та низького регістрів;

  • розрізняє темп (швидкий, помірний);

  • рухається під музику, орієнтується у просторі музичної зали;

  • проявляє голосові реакції на звучання музики.

Пізнання довкілля

П'ятий рік життя



Зміст навчання та виховання

Компенсаторно-корекційна мета

Орієнтовні педагогічні технології

Людина

Пізнання оточуючих людей



Розвивати сприймання, увагу, пам'ять, мислення.

Розвивати уміння слухати і розуміти мовлення дорослих.

Формувати поняття про стать людини.

Розширювати уявлення про життєдіяльність людини.

Формувати позитивне емоційне ставлення до людей.

Розширювати знання про професії людей.

Вчити дітей відтворювати складоритми.


Проведення ігор, спрямованих на розрізнення імен дітей (в усній і писемній формі), розуміння питань типу «Хто це? Як тебе звуть?».

Розглядання фотографій, пізнавання один одного на фотографіях та в дзеркалі (Я, Ти).

Формування умінь розрізнювати дівчинку і хлопчика в групі, вживати займенники він, вона.

Формування умінь з'ясовувати і розповідати, хто з людей чим займається, де працює, що уміє і любить робити. Поглиблення знань та уявлень про професії педагога, вихователя, лікаря, кухаря, двірника, шофера. Ознайомлення з новими професіями людей та їх діяльністю (міліціонер, продавець, перукар, будівельник). Спостереження за їх діями, ознайомлення зі змістом, умовами, атрибутами їх праці (ліки, вата, шприц - у лікаря. Тут лікар. Лікар лікує. Лікар дає пігулки. Плита, каструлі, ножі - у кухаря. Тут кухар. Він готує їжу.). Розповідь про цих людей педагогом, її слухо-зорове сприймання, розповідь дітей на доступному рівні. Оволодіння складоритмом слів, речень. Розповідь про діяльність людини, імітація дій на основі піктограм, зроблених дітьми, та з пам»яті.

Відтворення в сюжетно-рольових іграх послідовних дій дорослих (3-5 і більше), їх омовлення.

Організація ігор, спрямованих на формування дружніх взаємовідносин дітей та спілкування (ігри з іграшками парами, малими групами).

Ознайомлення з явищами громадського життя, розуміння призначення деяких громадських будівель (вокзал, магазин, лікарня, пошта).


Формування уявлень про сім’ю


Формувати знання у дитини про себе (своє прізвище, ім'я, адресу).

Уточнювати уявлення дітей про членів сім'ї. Знати склад своєї сім'ї, імена близьких, називати їх в доступній формі.

Фіксувати увагу на дбайливому ставленні в сім'ї один до одного.


Відтворення імен близьких родичів з опорою на складоритм. Знання складу своєї сім'ї (бабуся, дідусь, мама, тато, брат, сестра).

Засвоєння необхідних відомостей про себе і найближчих родичів (Як звуть маму? Як звуть тата? Як прізвище? Скільки років? Де живе? Де працює?).

Заняття і обов'язки членів сім'ї. Заняття членів сім'ї у вихідні дні (відвідування магазину, ринку; прихід гостей; прогулянки на природу тощо). Свята в сім'ї (день народження, Новий рік тощо).

Впізнавання батьків дітей групи на фотографіях.

Ідентифікація дітей групи та їх батьків.

Фіксування уваги дитини на процесах піклування, допомоги. Розповідь про сім»ю на доступному рівні, зображення діяльності членів сім»ї за допомогою піктограм.



Пізнання тіла і обличчя людини

Формувати аналітико-синтетичне сприймання, розвивати діалогічне та монологічне мовлення.

Забезпечувати розвиток здатності сприймати та розуміти емоційний стан оточуючих, власний, позначати його словами.

Розвивати у дітей просторові уявлення.

Формувати уміння та навички сприймання мовлення.

Формувати уміння порівнювати, знаходити відмінне у близьких людей, дітей групи.


Співвідношення частин тіла людини з ляльками (ляльки-дівчатка, хлопчики), засвоєння назв дій, які «виконує» лялька (дивиться, їсть, слухає, іде). Формування уміння порівнювати, знаходити відмінне у зовнішності близьких людей, дітей групи.

Розглядання малюнків, тактильно-зорове обстеження малюнків (пальчикове), виділення об’єктів, їх деталей з називанням на основі складоритму слів, фраз. Відтворення з пам’яті назв частин тіла і обличчя людини, їх слухо-зорове сприймання та показування на малюнку.

Збагачення уявлень про стани дітей і дорослих (плаче, сміється, здоровий, хворий, втомлений, щасливий), їх дії (іде, стоїть, лежить). Розглядання малюнків, піктограм, їх обігравання, інсценування.

Малювання людини, супровід малювання мовленням – голова зверху, ноги знизу; права і ліва рука тощо.

Показування частин тіла і обличчя при слухо-зоровому (слуховому) сприйманні мовлення дорослого, іншої дитини (спочатку у повільному темпі, а потім у швидкому).


Виховання культурно-гігієнічних навичок

Розвивати пам'ять, увагу, мислення та зв’язне мовлення.

Формувати уявлення про гігієну.

Формувати навички культурної поведінки.

Формувати елементарні уявлення про естетику.

Формувати операційні навички.

Учити дітей берегти одяг і взуття.





Активізація умінь самообслуговування.

Засвоєння та використання алгоритму процесу умивання: відкривання і закривання крану, тертя долонь, намилювання рук, ополіскування, витирання обличчя, рук, правильне користування рушником.

Звітування дитини про діяльність на доступному мовленнєвому рівні з використанням раніше засвоєних складоритмів слів, фраз: умивається, чистить зуби, витирається рушником, користується гребінцем, миє руки з милом перед їжею та після туалету, користується носовою хусткою. Відображення логіки діяльності за допомогою піктограм. Самостійна розповідь про діяльність з опорою на піктограми та з пам»яті.

Запам’ятання та дотримання алгоритму процесу одягання: дитина самостійно послідовно роздягається, не розкидаючи одяг, складає або вішає свій одяг на місце, одягається, застібує ґудзики, зашнуровує і розшнуровує взуття. Береже одяг і взуття, знаходить недоліки в одязі. Відтворення дитиною послідовності дій за допомогою піктограм. Розповідь про власну діяльність з опорою на піктограми та з пам»яті.

Показування способу догляду за одягом (як вішати, складати, прасувати, чистити, пришивати ґудзики, штопати, прати тощо). Супровід діяльності мовленням: позначення дій словами; послідовне називання дій у зв’язку з їх виконанням, відтворення послідовності дій за піктограмами, з пам’яті.

Закріплення навичок поведінки за столом. Самостійно та акуратно їсть: ретельно пережовує їжу, правильно використовує столові прибори (ложка, виделка), не кришить, витирає рот серветкою, спокійно приймає їжу. Прибирає за собою, виходячи з-за столу, тихо засуває стілець, дякує дорослим.

Формування доброзичливого і шанобливого ставлення до оточуючих, надання один одному допомоги, дякує за надану допомогу, поступається місцем старшим, вітає людей, дітей, прощається. Допомагає.


Виховання самостійності та працелюбності


Створювати мовленнєве середовище. Розвивати зв’язне мовлення.

Формувати здатність виокремлювати предмети-замінники, що позначають об’єкти діяльності (Хто діє? Чим? На чому? тощо).

Активізовувати розповідь дорослому про виконану роботу.

Знати назви устаткування, інструменти, матеріали для різних робіт, уміти їх обстежити, засвоїти їх складоритм, уміти запам’ятати та відтворити назви з пам’яті (в процесі обстеження, після та через 20 хв. після обстеження).

Привчати дітей брати посильну участь в праці дорослих.

Розвивати дрібну моторику, окомір, оволодівати трудовими операціями.




Спостереження за діяльністю дорослих в групі, на ділянці.

Омовлення дій спряжено з дорослим, відображено, самостійно. Зображення послідовності дій дорослих піктограмами. Відтворення дій за піктограмами, їх омовлення та відтворення з пам’яті у словесному варіанті (при утрудненнях використовувати зображувальні дії).

Виконання дій лялькою, а потім предметом-замінником – паличка замість дитини (ляльки), камінчики замість їжі тощо. Інтеріоризація діяльності дітей, переведення у внутрішній план.

Підтримування порядку в груповій кімнаті, на ділянці та ігровому майданчику. Формування навичок прибирання після себе.

Залучення дитини до протирання пилу, протирання листя на рослинах у групі, поливання їх. Привчання до прибирання ігрового куточка, протирання улюблених іграшок вологою ганчіркою, розставляння їх на полицях; прибирання книжок тощо.

Навчання чергуванню в їдальні з початку року. Накривання на стіл, роздавання хліба, розкладання серветок, роздавання ложок. Послідовне називання виконаних дій. З ІІ півріччя чергування з підготовки до занять.

Залучення дітей до збирання листя восени, збирання овочів і фруктів (за можливістю), розчищення проходу від снігу взимку, очищення квітника від палок, каміння весною, участь у прикрашанні приміщення, території до свята.

Наслідування дій у поливанні квітів на грядках, рихленні землі, годуванні тварин. У групі разом з вихователем садіння зеленої цибулі, сіяння овса.

Навчання прийомам роботи з папером, картоном, з природним матеріалом, користуватися ножицями, клеєм.

Створення зацікавленості в діях один одного і бажанні розказати товаришу, дорослому, що робить сама дитина, що роблять товариші.



Оточуючі речі, предмети

Орієнтування в навколишньому середовищі


Розвивати сприймання просторових відношень і орієнтування у просторі.

Продовжувати знайомити з вертикальним положенням об’єктів.

Знайомити з горизонтальним положенням об’єктів.

Розширювати уявлення дітей про дитячий садок. Продовжувати вчити орієнтуватися на території дитячого садка, в його приміщенні, на вулиці.

Засвоювати нову лексику, вживати її у розповіді про вулицю.

Формувати поняття ТАМ, ТУТ, ВГОРІ, ВНИЗУ, ПРАВОРУЧ, ЛІВОРУЧ, ПОРУЧ.




Усвідомлення дитиною свого положення в просторі.

Розташування предметів та їх частин по вертикалі і горизонталі (вгорі-внизу, під-над) і горизонталі (зліва, справа, поруч).

Звертання уваги на парність просторових відносин: один - зверху, другий – знизу; один – праворуч, другий – ліворуч. Якщо один предмет зверху, другий – знизу; якщо поруч, то один справа, інший зліва.

Відвідування в дитячому садку кабінету завідувачки, лікаря, приміщення кухні, інших груп і приміщень садка. Розглядання і обстеження устаткування приміщень, їх оформлення та мовленнєва фіксація з відображеним промовлянням за педагогом.

Орієнтування на території дитячого садка.

Спостереження на вулиці: де ходять люди, де переходять вулицю, де їздять і зупиняються машини, автобуси; де грають діти, де гуляють і відпочивають; куди викидають сміття тощо. Розглядання міських вулиць на листівках, картинах, ілюстраціях в книгах. Розрізнення дороги, тротуару, будинків (низький-високий). Називання словами виділені об’єкти, орієнтуючись на їх складоритм.

Розповідь (спряжена, відображена, самостійна) про вулицю, про транспорт за власним малюнком або за малюнком, створеним разом з вчителем, без опори на малюнок.


Формування уявлень про натуральні предмети на основі їх дослідження



Навчати самостійно обстежувати та групувати предмети.

Розвивати зв’язне описове мовлення.

Навчати способам сприймання і співвіднесення предметів та їх властивостей.

Аналізувати предмети та класифікувати їх за логічними групами; вміти розрізнювати деталі предметів.

Проводити класифікацію предметів за узагальнюючим словом.

Активізувати мислення дітей.

Розвивати образну та словесно-логічну пам»ять.


Накопичення нових вражень під час обстеження предметів довкілля.

Узагальнене обстеження предметів за певним алгоритмом, експериментування з ними.

Описування натуральних предметів (Що це? Хто це? Який?, Яка?, Яке?, Де живе (росте)? З чого зробили?).

Актуалізація тактильно-зорових образів за словом.

Формування здатності більш детального аналізу предметів: розрізнює деталі предметів (ніжка у стільця, спинка, сидіння; у спідниці, сорочки – рукава, комір, ґудзики, ручка у чашки тощо). Омовлення деталей предметів при їх зоро-тактильному обстеженні.

Розрізнення і називання посуду, продуктів харчування, меблів, одягу, взуття, іграшок. Співставляння предметів побуту з іграшковими моделями, з їх зображеннями, муляжами. Засвоєння назв іграшок, посуду, продуктів харчування, меблів, одягу та взуття в дидактичних та сюжетно-рольових іграх. Стимулювання дитини говорити.

Стимулювання педагогом до засвоєння дітьми складоритму слів, словосполучень, коротких речень: Поклади руки на стіл. Відкрий двері (шафу, зошит, рот). Закрий (шафу, зошит, рот). Повісь рушник (куртку). Я з’їла суп (кашу, ковбасу). Я випив сік (молоко, воду). Катя п’є сік (молоко, воду). Покажи що там? Дай іграшку.

Самостійне групування предметів довкілля: посуд – одяг, посуд – овочі, меблі – одяг, тварини – транспорт тощо.

Класифікація предметів за зразком педагога: посуд столовий або чайний, одяг літній або зимовий тощо.

Здійснення класифікації предметів за узагальнюючим словом.

Продовжувати знайомство з предметами та їх властивостями, що представляють небезпеку для життя і здоров’я дитини.


Формування уявлень про призначення предметів; реалізація їх призначення

Розширювати відомості про функціональне призначення предметів.

Навчати аналізувати та класифікувати предмети однієї групи за їх призначенням.

Активізувати мовлення з засвоєнням складоритмів фраз та їх утримання в пам»яті. Навчати мовленнєвій діяльності з опорою на засвоєні складоритми коротких речень.


Називання деталей, описування предметів.

Розкладання на групи предметів, близьких за своїм призначенням, але які входять до однієї великої групи, підведення дітей до тонких диференціювань при класифікації: посуд кухонний і столовий, посуд та їжа, транспорт наземний і повітряний, повітряний і водний тощо. Обґрунтування дітьми їх дій (за зразком і без зразка).

Закріплення знань дітей про призначення меблів, розрізнення деталей предметів меблів в процесі їх розглядання.

Називання предметів довкілля (засвоєння складоритму слів, словосполучень, речень). Наприклад, чайного та столового посуду, його призначення (з чашки і склянки п’ють, з тарілки їдять, в каструлі готують). Навчання розуміти призначення предметів одягу і взуття. Демонстрування способів догляду за одягом (як вішати, складати, прасувати, чистити, пришивати ґудзики, штопати, прати тощо). Показ способів догляду за меблями (витирання вологою ганчіркою).

Розглядання картин, книжкових ілюстрацій із зображенням процесу виготовлення посуду, меблів, одягу і взуття.


Оволодіння розумінням зображень предметів, дій на малюнках. Формування розуміння малюнка як відображення дійсності.

Розвивати увагу, пам'ять, мовлення.

Уміти розглядати малюнки, обводячи пальчиком зображення об’єктів, їх називання.

Формувати у дітей розуміння малюнків, як відображень дійсності.

Відтворювати сюжети малюнків у грі.

Проводити класифікацію за узагальнюючим словом.

Формувати цілісний образ предмета.




Навчання дітей складати розрізні картинки з різною конфігурацією розрізу (4-8 частин).

Навчання складати нову картинку, орієнтуючись на зразок і без зразка (з пам’яті). Навчання відтворювати цілісне зображення предмету, вибираючи з 4-8 запропонованих елементів частини, які пропущені.

Домальовування частин малюнку, потрібних для його цілісного зображення.

Відтворення цілісного зображення предмета за його частинами (розріз посередині), за однією частиною домалювати ціле (дім, яблуко).

Навчання виконувати дії (однією дитиною, парами, групами) за картинкою, піктограмою з поступовим введенням сюжетних картинок. Програвання дії за сюжетом малюнка. Стимулювання дитини до зв’язної розповіді.

Визначення простої послідовності подій на малюнках.

Розкладання серії малюнків (2-4), використовуючи слова (їх складоритм): та-ТА-та – спочатку; ТА-та потім. Розклади картинки! Відтворення змісту знайомих серій за допомогою речень.

Навчання розкладати картинки на 2-4 групи без зразка: посуд – одяг, посуд – овочі, меблі – одяг, тварини – транспорт тощо.

Класифікація посуду, одягу, взуття, меблів, тварин, рослин, птахів, овочів, фруктів, транспорту, (підкладаючи відповідну табличку), використовуючи узагальнюючі слова.

Виділення зайвого предмету із знайомих і незнайомих груп предметів.

Розуміння поставлених запитань типу: Чому? з наданням відповіді, спираючись на узагальнюючі слова.


Засвоєння властивостей предметів

(колір, форма, величина, запах, смак). Оволодіння уміннями та навичками аналізу предметів


Продовжувати розвивати уміння виділяти властивості предметів (колір, форму, величину, запах, смак).

Уточнювати уявлення дітей про фрукти і овочі.

Навчати порівнювати предмети.


Пізнання виділених властивостей предметів (колір, форма, величина, запах, смак) за зразком, наданим педагогом (за поєднанням властивостей).

Показування натуральних об'єктів (овочів та фруктів). Розглядання їх будови. Демонстрування сирих, варених, цілих і подрібнених овочів і фруктів. Розрізнення їх за смаком, запахом, кольором, формою. Порівняння сирих і варених овочів та фруктів, цілих і подрібнених. Ознайомлення зі стравами з овочів і фруктів (овочевий суп, салати, компоти, соки, варення). Розглядання картин із зображенням саду, городу, овочевого базару. Співвіднесення натуральних об’єктів з їх зображеннями (картинки, муляжі).

Називання овочів і фруктів, їх ознак, пов'язаних з ними дій (де росте, де купили, хто їсть тощо) на основі засвоєного складоритму. Розповідь з використанням наочності та без неї.


Засвоєння кольорів, їх назв та практичне користування ними

Продовжувати вчити дітей диференціювати кольори і відтінки.

Групувати картинки і предмети за кольором і відтінками.

Здійснення вибору за зразком безпосередньо і через 15-20 с. не лише знайомих але й нових кольорів і відтінків.

Навчання здійснювати вибір кольору за словом-назвою.

Групування за зразком предметів одного кольору (незалежно від форми і величини).

Малювання за текстом. Навчання відбирати колір за словом-назвою.

Відображення на малюнках кольорів зими, весни, літа, осені (Наприклад:, літо – зелений, осінь - жовтий, червоний; зима – білий, чорний).

Ігри в лото з називанням кольору («У кого?», «Якого кольору немає?»).

Навчання орієнтуватися на колір як сигналу до дії.


Формування уявлень дітей про форму предметів та засвоєння відповідного мовленнєвого матеріалу.


Розвивати та удосконалювати тактильно-зорове обстеження предметів, формувати уявлення про площинні та об’ємні форми.

Розвивати супровідне мовлення дітей при обстеженні предметів, омовленні їх деталей.

Стимулювати самостійні розповіді дітей про предмети.

Заохочувати самостійно обстежувати форму нових предметів.




Ознайомлення з трикутником, циліндром, паралелепіпедом (останні два без називання). Подальше вивчення круга, квадрата, прямокутника, овалу, куба, кулі.

Співвіднесення пласкої та об’ємної форм: конструювання з об’ємних форм за малюнком-зразком; малювання з натури, перетворення об’ємної форми у пласку.

Співвіднесення об’ємних і пласких фігур за тактильно-зоровим сприйманням: куля-круг, куб-квадрат, паралелепіпед-прямокутник, овоїд-овал, трикутна призма - трикутник (останні три пари надаються без назви).

Продовжувати навчання застосовувати дотикові рухи (обмацування ) при обстеженні об’ємної форми; дії при виділенні площинної і об’ємної форми (обстеження, обведення, обмацування, доторкання тощо).

Продовжувати навчати співвідносити форму натуральних предметів з геометричною формою -еталоном.

Навчати вибирати форми за словом-назвою (куля, круг, квадрат, куб), зображувати форму за словесним описом.

Проведення роботи з оригамі, практичне застосування пласких форм. Розповідь про свої дослідницькі дії з опорою на наочність та з пам»яті.


Формування уявлень про величину предметів



Продовжувати вчити дітей співвідносити величини за допомогою зору на відстані.

Вчити застосовувати нові способи співставлення за величиною – вимірювання.

Познайомити дітей з новими поняттями: високий-низький; вище-нижче, довгий – короткий, довше-коротше.



Формування умінь та навичок дистанційного обстеження предметів та точного вимірювання.

Розподілення кількох предметів за вибраною ознакою (довше, коротше, короткий).

Продовжувати співвідносити предмети за величиною, за словесним описом (в конструюванні, малюванні, ліпленні, аплікації). Розуміння того, що один і той же предмет може бути більшим щодо одного і меншим щодо другого. Активізація мовлення, повторення раніше засвоєних складоритмів слів, речень, фраз.

Актуалізація уявлень дітей про форму і величину предметів (на матеріалі казок «Колобок», «Теремок»).

Групування картинок і предметів за величиною.


Фенологічні явища

Фенологічні дослідження погоди, природи


Розширювати і поглиблювати уявлення дітей про навколишній світ.

Учити бачити взаємозв'язок явищ природи.

Розвивати аналітичне сприймання, стійкість уваги, її обсяг, здатність до переключення і розподілу, формувати довільну увагу.

Називати пори року, освоювати їх характерні властивості, позначати словом, фразами.

Вчити розуміти причинно-наслідкові зв’язки в природі.


Пізнання об’єктів природи. Спостереження за об'єктами природи (вода, сніг, лід, глина, пісок, каміння тощо) в процесі практичного ознайомлення з їх властивостями (сніг і лід в теплі тануть, перетворюються у воду; вода на морозі замерзає; камінь твердий, пісок - сипкий як на вулиці, так і в приміщенні; глина мнеться, можна ліпити і т. д.). Вироблення алгоритму дослідження об’єктів природи та їх властивостями.

Навчання узагальнювати спостереження про зміну пір року, про заняття людей в різні пори року. Формування уявлень про зміни пір року.

Описування зимової, весняної, літньої, осінньої погоди на доступному для дитини рівні. Спряжене, відображене називання зимових, весняних, літніх, осінніх місяців, розповідь про них з елементами характеристики.

Навчання бачити взаємозв'язок явищ природи (на землі калюжі, тому що був дощ; люди одягнені тепло, тому що на вулиці холодно); встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Формування понять про землю, річку, ліс, озеро. Розуміння слів (із засвоєнням мовленнєвого ритму): темно, світло, жарко, холодно, тепло, мокрий, сухий тощо.


Формування часових уявлень.

Продовжувати орієнтування в часі (сьогодні, вчора, завтра).

Визначати пори року за характерними ознаками (зима, літо, осінь, весна).

Визначати частини доби (ранок, день, вечір, ніч), дні тижня, місяці.

Формувати уявлення про вік дитини.

Вчити спостерігати і розуміти послідовність подій у житті.


Спостереження за змінами пір року, знання їх відмінних ознак. Систематичні спостереження за послідовністю змін днів тижня (називати дні тижня), за послідовністю місяців. Робота з різними типами календарів.

Продовження проведення спостережень за станом погоди (світить сонце, йде дощ, дме вітер, йде сніг, холодно, тепло). Навчання відмічати на календарі стан погоди (з допомогою педагога, за аналогією самостійно). Розуміння понять вчора, сьогодні, завтра (в ситуації чергування), в календарі.

Розрізнення частин доби – ранок, день, вечір, ніч.

Розглядання зображень з різними святами, святкових сімейних фотографій дітей групи (день народження дитини, членів родини та ін.). Проведення дня народження дитини в дитячому садку. Виготовлення подарунків з природного матеріалу. Підготовка і проведення новорічного свята.

Спостереження за послідовністю подій у житті дитини: наприклад, спочатку миє руки, потім буде їсти; спочатку одягається – потім піде гуляти. Розуміння мовленнєвого матеріалу: Світлана буде слухати перша. Денис буде слухати другий. Андрій буду слухати третій тощо.

Визначення послідовності подій за картинками, схемами, піктограмами. Встановлення послідовності подій за серією картинок за зразком, по можливості самостійно (2-4 картинки).



Рослинний світ

Фенологічні дослідження рослин

Спостерігати за об'єктами природи і узагальнювати свої спостереження в розповіді.

Формувати аналітичне сприймання довкілля.

Збагачувати словник, розвивати мовлення (через словосполучення, речення, засвоєння складоритму).

Розрізняти різні види дерев, кущів, квітів, трави.



Продовження спостереження за рослинами на ділянці, в груповій кімнаті.

Показування дітям способи догляду за рослинами. Диференціювання дерев, кущів, трави, квітів,

засвоєння їх назв та співвіднесення з рослинами. Добір рослини за назвою, добір до рослини назви. Спряжене та відображене називання рослин. Коротка характеристика рослини (красива, пахне, маленький тощо) Формувати поняття: дерево, кущ, трава, квіти, росте, красиво.

Тактильно-зорове розрізнення основних частин рослини (стовбур, гілки, листя, коріння дерева; стебло, листя, квіти, коріння квіткових рослин). Спостереження за зростанням рослин. Висаджування рослин у ґрунт.



Формування знань про взаємозалежності у природі: вода і ґрунт потрібні рослинам для росту. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Тваринний світ

Фенологічні дослідження тварин


Формувати поняття про тварин.

Формувати знання і правильно називати дитинчат тварин.

Розрізнювати і знати основні частини тіла тварин і птахів, їх призначення.

Групувати тварин і птахів. Вчити порівнювати тварини.

Формувати поняття свійські та дикі тварини.

Виховувати любов до тварин. Піклуватися про тварин.




Засвоєння нових відомостей про тварин: тварини і їх дитинчата, де хто живе (у норі, в дуплі, в барлозі тощо), чим живиться. Ідентифікування тварини з її дитинчам.

Формування знання про будову тіла тварини.

Розглядання картинок із зображенням різних тварин (кішка, собака, кінь, корова, заєць, ведмідь, лисиця тощо), імітування рухів, звуконаслідування.

Навчання дітей називати тварин, розуміти їх дії (їсть, біжить, летить, спить, ловить, повзе, йде).

Уточнення відмінних особливостей тварин. Порівняння тварин і комах (муха, жук), комах і птахів.

Пізнання про користь тварин для людини (курка несе яйце, корова дає молоко тощо).

Класифікування тварин на свійські та дикі.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка