Програма практично-орієнтованого комплексного іспиту з медичної хімії, фармакогнозії, фармацевтичної опіки з клінічною фармакологією освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю 12020102 «Клінічна фармація»



Скачати 264.51 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір264.51 Kb.




Міністерство охорони здоров’я України

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»


“Затверджую”

Перший проректор

______________ проф.Перцева Т.О.

«_____» __________ 2014 р.

Програма

практично-орієнтованого комплексного іспиту з медичної хімії, фармакогнозії, фармацевтичної опіки з клінічною фармакологією

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
за спеціальністю 7.12020102 «Клінічна фармація»

заочна форма навчання


Курс 6 семестр 11

Укладачі:

Кафедра біохімії,

медичної та фармацевтичної хімії: проф. Бразалук О.З.

доц. Лянна О.Л.


Кафедра загальної та клінічної фармації: проф. Подплетня О.А.

ас. Хомяк Н.В.


Кафедра медичної біології,

фармакогнозії та ботаніки: проф. Шаторна В.Ф.

викл. Колосова І.І.
Дніпропетровськ - 2014

Програму затверджено на засіданні предметної комісії «Клінічна фармація»

03 грудня 2014 р., (протокол № 2).
Голова предметної комісії, д.ф.н., професор О.А. Подплетня
Програму ухвалено на засіданні

Центральної методичної комісії ДЗ «ДМА» «_____» _____________20 р.

(протокол № )

Загальні положення


Державна атестація студентів спеціальності 7.12020102 «Клінічна фармація» проводиться у формі державних іспитів з профільних дисциплін та/або захисту дипломної роботи.

Метою державних іспитів з професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності 7.12020102 «Клінічна фармація» є перевірка якості підготовки фахівців, об'єктивна оцінка їх здібностей і можливостей, здатності розв'язування професійних завдань, що вимагають творчого використання ними знань, умінь і навичок набутих у процесі навчання.

Завданням державних іспитів з професійно-орієнтованих дисциплін є:

- надання можливості продемонструвати теоретичні знання, основні уміння, навички діяльності за спеціальністю;

- визначення рівня професійної підготовки випускників.

Відповідно до стандартів освіти та навчального плану спеціалістів за фахом «Клінічна фармація» державними іспитами визначені іспити з профільних дисциплін: технології ліків, медичної хімії та фармакогнозії, фармакоекономіки, фармацевтичної опіки з клінічною фармакологією.

До програми державних іспитів з професійно-орієнтованих дисциплін даної спеціальності для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» увійшли програмні питання з дисциплін «Технологія лікарських засобів», «Медична хімія», «Фармакогнозія», «Фармакоекономіка», «Клінічна фармакологія», «Фармацевтична опіка».



Критерії оцінки знань до державних іспитів з професійно-орієнтованих дисциплін

Оцінка «відмінно» виставляється студенту який при відповіді на запитання виявив всебічні, систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, правильно та повністю виконав поставлене завдання, вміє грамотно інтерпретувати одержані результати; продемонструвати знання основної і додаткової літератури, передбачені на рівні творчого використання.

Оцінка «добре» - виставляється студенту, якщо при відповіді на запитання студент виявив певне знання програмного матеріалу, передбачене на рівні аналогічного відтворення, правильно виконав поставлене завдання, показав володіння практичними навичками, але припустив окремі несуттєві помилки, які не мають принципового характеру.

Оцінка «задовільно» - виставляється, якщо при відповіді на запитання студент виявив знання основного програмного матеріалу, в обсязі, що необхідний для подальшого навчання і роботи, в цілому справився з поставленим завданням, але при цьому окремими навичками володіє невпевнено, допустив незначні помилки в арифметичних розрахунках, демонструє здатність упоратися з виконанням завдань, передбачених програмою на рівні репродуктивного відтворення.

Оцінка «незадовільно» - виставляється, якщо при відповіді на запитання студент виявив серйозні пробіли в знаннях основного матеріалу, допустив принципові помилки, не зміг вирішити завдання і провести розрахунки.

Зміст програми

медична хімія




  1. Предмет та завдання медичної хімії (МХ). Її взаємозв’язок з іншими науками. Термінологія. Основні етапи розвитку МХ. Сучасний стан та основні проблеми МХ. Методологічні основи та принципи класифікації лікарських речовин. Номенклатура. Вивчення взаємозв’язку «хімічна будова-фармакологічна дія» як передумова цілеспрямованого синтезу лікарських засобів. Лікарські речовини як хімічні сполуки. Хімічні та фізико-хімічні аспекти дії ліків. Вода очищена.

  2. Державні принципи та положення, що регламентують якість ЛЗ. Організація контролю якості ЛЗ в Україні. Стандартизація та сертифікація ЛП. ДФУ. Структура ДФУ. Експрес-аналіз. Природа та характер домішок. Хімічні та фізико-хімічні аспекти дії ліків. Основні шляхи метаболізму лікарських препаратів.

  3. Фармацевтичний аналіз та його особливості. Методи фармацевтичного аналізу. Рефрактометрія. Поляриметрія. Спектральні та хроматографічні методи аналізу. Застосування фізичних та фізико-хімічних методів аналізу для ідентифікації ЛЗ. ЛЗ, похідні барбітурової кислоти.

  4. Вивчення взаємозв’язку «хімічна будова-фармакологічна дія» як передумова цілеспрямованого синтезу лікарських засобів. Проліки. Метаболіти та антиметаболіти. ЛЗ, похідні фенотіазіну, бензодіазепіну, бутирофену. Антипсихотичні засоби.

  5. Наркотичні анальгетики, похідні морфінану.

  6. Ненаркотичні анальгетики та нестероїдні протизапальні лікарські засоби.

  7. Місцеві анестетики, похідні п-амінобензойної кислоти

  8. Холінотропні ЛЗ, міорелаксанти. Гангліоблокатори.

  9. Адренотропні ЛЗ. Епінефрин, норепінефрин. Метаболізм.

  10. Адренотропні ЛЗ, вазодилататори. Психостимулятори.

  11. ЛЗ з групи водорозчинних вітамінів

  12. ЛЗ з групи жиророзчинних вітамінів

  13. Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему. Серцеві глікозиди

  14. Лікарські засоби діуретичної дії. Салуретики. Антагоністи альдостерону.

  15. Мінеральні препарати. Обволікаючі, антацидні та адсорбуючі засоби. В’яжучі засоби.

  16. Антимікробні лікарські засоби, похідні сульфанілової кислоти.

  17. Антимікробні лікарські засоби, похідні нітрофурану

  18. Лікарські засоби з групи антибіотиків. Історія виникнення. Фізико-хімічні властивості. Метаболізм.

  19. Лікарські засоби з групи антибіотиків. Пеніциліни.

  20. Лікарські засоби з групи антибіотиків. Цефалоспорини

  21. Лікарські засоби з групи антибіотиків. Левоміцетини

  22. Антигістамінні лікарські засоби.

  23. Лікарські засоби з групи гормонів стероїдної структури: естрогени

  24. Лікарські засоби з групи гормонів стероїдної структури: андрогени; гестагени.

  25. Лікарські засоби з групи гормонів стероїдної структури: кортикотропні ЛЗ

  26. Кумарини та їх похідні

  27. Лікарські засоби противірусної дії. Похідні індолу. Резерпін

  28. Антимікробні лікарські речовини похідні фторхінолону. Похідні індолу. Карбазоли. Ерголіни.

  29. Похідні тропану.

  30. Похідні хіноліну, 8-гідроксихіноліну. Антипротозойні препарати. Протималярійні лікарські засоби.

  31. Антигельмінтні ЛЗ. Засоби для лікування корости

  32. Протипухлинні ЛЗ (алкілуючі речовини, антиметаболіти, препарати платини, антибіотики)

  33. Протипухлинні ЛЗ (алкалоїди, ферменти, гормони та їх антагоністи)

  34. Рентгеноконтрасні лікарські засоби


Перелік практичних навичок та знань з медичної хімії
Студент повинен знати:

  • джерела та способи отримання лікарських речовин, їх фізичні та хімічні властивості;

  • основні закономірності взаємозв’язку хімічної будови з фармакологічними властивостями, як основи цілеспрямованого синтезу лікарських речовин, обґрунтування вимог до їх чистоти, умов зберігання;

  • основну нормативну документацію по стандартизації, оцінці якості та безпеки лікарських засобів;

  • загальні та специфічні методи аналізу лікарських речовин у субстанція та лікарських формах.


Студент повинен вміти:

  • проводити оцінку зовнішнього вигляду лікарських засобів; визначати розчинність лікарських засобів у воді, реакцію рН середовища водного та ін’єкційного розчинів лікарських засобів; визначати природу лікарської речовини;

  • виконувати всі види контролю якості у відповідності з нормативною документацією;

  • визначати чистоту та межи вмісту домішок у лікарських засобах;

  • використовувати хроматографічні, спектральні та інші фізико-хімічні методи аналізу для підтвердження справжності лікарських засобів, знайдення домішок та основ кількісного аналізу;

  • визначати сумісність компонентів у лікарських сумішах;

  • готувати реактиви та стандартні розчини у відповідності з вимогами Державної фармакопеї України;

  • дотримуватись правил охорони праці та техніки безпеки.


Студент повинен володіти навичками:

- методик фармацевтичного аналізу.


ФАРМАКОГНОЗІЯ
1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності.

2. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини залежно від різних морфологічних груп і хімічного складу.

3. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення ЛР. Методи виявлення нових ЛР, роль наукових досліджень і навчальних закладів.

4. Сировинна база лікарських рослин України, їх раціональне використання, охорона і відтворення.

5. Фармакогностичний аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?

6. Визначення поняття «полісахариди». Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості. Вилучення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.

7. Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілази та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю та його застосування.

8. Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.

9. Слиз. Хімічний склад, фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз.

10. Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.

11. Пектини. Будова. Застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.

12. Визначення поняття «ліпіди». Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.

13. Визначення типів жирних олій. Приклади типів. Найбільш поширені жирні кислоти, які входять до складу жирних олій. Простагландини.

14. Методи отримання жирів і жирних олій. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.

15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова. Застосування. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?

16. Визначення поняття «вітаміни». Розповсюдження їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Кількісне визначення аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.

17. Визначення поняття «глікозиди». Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.

18. ЛР та ЛРС, які містять ферменти і фітогормони. Фітопрепарати. Їх застосування.

19. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.

20. ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та фенологлікозиди. Якісні реакції на арбутин. Шляхи використання сировини.

21. Визначення поняття «лігнани». Класифікації ЛР та ЛРС, які містять лігнани. Застосування.

22. Визначення поняття «ксантони». Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять ксантони. Застосування.

23. Антраценпохідні. Класифікація. Групи антрахінонів. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення антрахінонів. Зв`язок хімічної будови з біологічної дією.

24. Розповсюдження антраценпохідних в природі. Біосинтез. ЛР та ЛРС, які містять антраценпохідні. Застосування.

25. Визначення поняття «флавоноїди». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення флавоноїдів. Розповсюдження у рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення флавоноїдів.

26. ЛР та ЛРС, які містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони, ізофлавони, аурони, халкони.

27. Визначення поняття «кумарини» і «фурохромони». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення. Розповсюдження в рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення, застосування кумаринів, фурохромонів. ЛР та ЛРС, які містять кумарини та фурохромони. Правили техніки безпеки при роботі з ЛРС.

28. Визначення поняття «дубильні речовини» (таніди). Хімічна будова. Типи класифікацій. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення дубильних речовин. Розповсюдження у рослинах. Біологічна роль у життєдіяльності рослин.

29. ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини. Шляхи використання.

30. Визначення поняття «терпеноїди». Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження БАР ізопреноїдної структури в рослинному світі.

31. Визначення поняття «іридоїди». Хімічна будова Класифікація. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. ЛР та ЛРС, які містять іридоїди.

32. Визначення поняття «ефірні олії». Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.

33. Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи отримання ефірних олій. Зберігання ЛРС, яка містить ефірні олії. Методи кількісного визначення ефірних олій у ЛРС. Методи аналізу ефірних олій. Визначення фізичних та хімічних числових показників. Їх аналітичне значення.

34. ЛР та ЛРС, які містять: ациклічні, моноціклічні і біциклічні монотерпеноїди; сесквітепеноїди та сесквітерпенові лактони (евдесманоліди та гваяноліди), сполуки ароматичного ряду. Їх застосування.

35. Визначення поняття «сапоніни». Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація в залежності від будови сапогеніну. Якісні реакції.

36. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Шляхи використання.

37. Визначення поняття «кардіостероїди» («серцеві глікозиди»). Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Стандартизація ЛРС. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв`язок фармокологічних властивостей з хімічною будовою.

38. ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди.

39. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи кількісного визначення.

40. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Вплив різних факторів на накопичення алкалоїдів у рослинах. Правило техніки безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять алкалоїди.

41. ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди, псевдоалкалоїди, справжні алкалоїди - тропанові, пірролізидинові, піридинові та піперидинові, хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові.

42. Лікарські рослини, сировина яких переробляється на фармацевтичних підприємствах (латинські назви сировини, рослини, родини, сировинна база, хімічний склад, препарати і застосування): ламінарія, мигдаль звичайний, персик звичайний, абрикос звичайний, соняшник однорічний, рицина звичайна, зайцегуб п`янкий, обліпиха крушиновидна, гірчиця, лавровишня, папороть чоловіча, родіола рожева, лимонник китайський, левзея сафлоровидна, подофіл щитовидний, елеутерокок колючий, солодушка альпійська, алое деревовидне, марена красильна, софора японська, аронія чорноплода, шоломниця байкальська, датиска коноплева, леспедеца, ласкавець багатожильчатий, смоковниця, каштан кінський, амі велика, пастернак посівний, псоралея кістянкова, вздутоплідник сибірський, віснага морквовидна, сосна звичайна, ялиця сибірська, аралія маньчжурська, заманиха висока, женьшень, діоскорея ніпонська, якірці сланкі, наперстянка шерстиста, жовтушник сірий, строфант Комбе, жовтозілля плосколисте, дурман індійський, софора товстоплодна, термопсис черговоквітковий, латаття жовте, мачок жовтий, маклея, барбарис звичайний, стефанія гладенька, унгернія Віктора, унгернія Северцева, маткові ріжки, чилібуха, барвінок малий, катарантус рожевий, раувольфія, секурінега півкущева, пасифлора інкарнатна, гармала звичайна, пасльон дольчастий, чемериця, дельфіній сітчастоплідний, аконіт біловусий, ефедра хвощова, перець однорічний, пізньоцвіт.



43. Лікарська сировина тваринного походження: отрути змій, продукти життєдіяльності медоносної бджоли. Препарати, застосування.
Студент повинен знати:

  • основні поняття фармакогнозії, методи фармакогностичного аналізу, предмет і задачі фармакогнозії, її значення для практичної діяльності фахівця фармації;

  • основні етапи розвитку фармакогнозії; головні напрямки; наукових досліджень в області лікарських рослин (ЛР);

  • характеристику сировинної бази лікарських рослин (дикоростучих і культивованих);

  • організацію заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); основні заготівельні організації і їхні функції;

  • систему раціонального використання, охорони і відтворення ресурсів лікарських рослин;

  • методи ресурсних досліджень щодо встановлення природних запасів ЛРС;

  • загальні правила заготівлі ЛРС і заходи щодо охорони природних експлуатаційних заростей лікарських рослин;

  • основи промислового вирощування лікарських рослин;

  • систему стандартизації лікарської рослинної сировини;

  • види класифікації лікарської рослинної сировини (хімічна, фармакологічна, ботанічна, морфологічна);

  • номенклатуру лікарських рослин, лікарської рослинної сировини і лікарських засобів рослинного і тваринного походження, дозволених до застосування в медичній практиці і для використання в промисловому виробництві;

  • основні дані про поширення і місце виростання лікарських рослин, застосовуваних у науковій медицині;

  • вплив географічних і екологічних факторів на накопичування біологічно активних речовин (БАВ) у лікарських рослинах;

  • методи макроскопічного і мікроскопічного аналізу цільного, здрібненого, таблетованої і брикетованої лікарської рослинної сировини; аналіз зборів;

  • морфолого-анатомічні ознаки лікарських рослин і сировини, дозволених до застосування в медичній практиці; можливі домішки;

  • основні групи біологічно активних речовин природного походження і їхні фізико-хімічні властивості; основні шляхи біосинтезу біологічно активних речовин;

  • методи виділення й очищення діючих речовин ЛРС;

  • основні методи якісного і кількісного визначення діючих речовин у лікарській рослинній сировині; біологічну стандартизацію ЛРС;

  • числові показники, що регламентують доброякісність лікарської рослинної сировини, і методи їхнього визначення;

  • вимоги до упакування, маркірування, транспортування і збереження лікарської рослинної сировини відповідно АНД;

  • документальне оформлення результатів аналізу лікарської рослинної сировини; юридичне значення фармакогностичного аналізу;

  • основні способи і форми застосування лікарської рослинної сировини у фармацевтичній практиці і промисловому виробництві;

  • основні дані щодо застосування в медицині лікарських препаратів рослинного і тваринного походження;

  • правила техніки безпеки під час роботи з лікарськими рослинами і сировиною.


Студент повинен вміти:

  • визначати за морфологічними ознаками лікарські рослини у живому та гербаризованому вигляді;

  • проводити заготівлю та сушіння, первинну обробку і зберігання лікарської сировини;

  • ідентифікувати ЛРС на основі мікроскопічного аналізу: корінь алтеї, листя подорожника великого, траву грициків звичайних, кору калини, плоди шипшини, листя кропиви, листя мучниці, листя брусниці, кореневище папороті чоловічої, листя сени, кору крушини, корінь ревеню, траву звіробою, траву череди, траву собачої кропиви п’ятилопатевої, траву гірчака перцевого і почечуйного, траву споришу, кору дуба, кореневище гірчака зміїного, корінь родовика, листя бобівника, корінь кульбаби, листя м’яти перцевої, листя шавлії, листя евкаліпту, корінь валеріани, кореневище аїру, корінь оману, траву полину гіркого, траву деревію, траву чебрецю сланкого та чебрецю звичайного, плоди анісу звичайного, плоди фенхелю, корінь солодцю, траву хвоща, листя наперстянки пурпурової, листя конвалії, траву горицвіту, траву жовтушника, листя беладони, листя блекоти, листя дурману, траву термопсису ланцетовидного, траву чистотілу;

  • володіти технікою макроскопічного аналізу лікарської рослинної сировини;

  • визначити тотожність лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп у цільному, різаному та порошкованому вигляді, а також у вигляді брикетів, таблеток та ін. формах за допомогою визначника;

  • визначити склад офіцінальних лікарських зборів;

  • розпізнавати домішки ботанічно близьких рослин при збиранні, прийманні та аналізі сировини;

  • проводити якісні і гістохімічні реакції на основі групи біологічно активних речовин, які містяться у лікарських рослинах і сировині (полісахариди, жирні олії, антраценпохідні, флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, іридоїди, ефірні олії, сапоніни, серцеві глікозиди, алкалоїди, вітаміни та ін.);

  • застосовувати відповідні методи хроматографії для аналізу лікарської рослинної сировини;

  • визначати кількісний вміст у сировині: антраценпохідних, флавоноїдів, дубильних речовин, ефірних олій, сапонінів, серцевих глікозидів, аскорбінової кислоти, алкалоїдів та ін. методами, передбаченими відповідною АНД;

  • проводити визначення вологи, золи та екстрактивних речових у сировині методами, передбаченими АНД;

  • проводити приймання лікарської рослинної сировини і відбирати проби, необхідні для аналізу, згідно з АНД; проводити статистичну обробку і оформлення результатів хімічного аналізу.

Фармацевтична опіка з клінічною фармакологією




  1. Основні поняття і визначення.(Самолікування, Брендові і генеричні препарати, «фармацевтична опіка», комплаєнс. Правові документи, що регламентують безрецептурний відпуск лікарських препаратів в Україні.)

  2. Фармацевтична опіка хворих із простудними захворюваннями. (Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для симптоматичного лікування болю в горлі, риніту, кашлю, лихоманки, кон’юнктивіту, при профілактиці простуди)

  3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушеної функції шлунково-кишкового тракту (запор, печія, діарея, метеоризм, дисбактеріоз.)

  4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні захворювань нервової системи. (Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для симптоматичного лікування головного болю, тривожних станів, астенії, безсоння.)

  5. Фармацевтична опіка в дерматології. (Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для симптоматичного лікування герпесу, мікротравм, опіків, відморожень, акне, себорея, лупа)

  6. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні суглобного і м'язового болю, біль в спіні. НПЗЗ-гастропатії.

  7. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні кон’юнктивіту.

  8. Фармацевтична опіка при лікуванні симптомів алергії.

  9. Фармацевтична опіка при лікуванні залізодефіцитної анемії

  10. Фармацевтична опіка при застосуванні пероральних гормональних контрацептивів.

  11. Фармацевтична опіка при відпустці препаратів вагітним і лактуючим жінкам. (Мета і задачі фармакотерапії в період вагітності. Види несприятливого впливу лікарських препаратів у період гестації. )

  12. Клініко-фармацевтичні аспекти застосування алкоголю в медицині.

  13. Взаємодія ліків і їжі. (Клініко-фармацевтичні аспекти взаємодії ліків і їжі. Основні фактори, що мають значення при взаємодії ліків і їжі. Шляху можливого впливу їжі на фармакологічні властивості ліків.)

  14. Фармацевтична опіка пацієнтів з надлишковою вагою.

  15. Фармацевтична опіка пацієнтів із синдромом «сухі очі».

  16. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу. Фармацевтична опіка при відпустці препаратів для лікування симптомів хронічної венозної недостатності, геморою.

  17. Фармацевтична опіка пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, атеросклероз).

  18. Фармацевтична опіка пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи (цукровий діабет, гіпотиреоз).

  19. Фармацевтична опіка пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю, сечокам’яною хворобою, гіперплазією передміхурової залози.

  20. Фармацевтична опіка хворих приймаючих антибіотики.

  21. Фармацевтична опіка при гельмінтозах.

  22. Фармацевтична опіка при полігиповітамінозі, для профілактиці йоддефіциту.

  23. Фармацевтична опіка лікаря. Деонтологічні аспекти фармацевтичної опіки лікаря. Алгоритмічний підхід до клініко-фармацевтичного аналізу лікарських призначень. Способи проведення інформаційної роботи в лікувально-профілактичному закладі. Нормативно-правова база професійної діяльності клінічного провізора.

  24. Поняття про фармакокінетику лікарських засобів. Шляхи введення лікарських засобів; принципи їх вибору в різних клінічних ситуаціях; переваги і недоліки. Особливості розподілу лікарських засобів. Чинники, що визначають розподіл лікарських засобів в організмі. Особливості метаболізму і елімінації лікарських засобів. Чинники, що визначають метаболізм і елімінацію лікарських засобів; роль віку, супутньої патології, фізіологічний стан.

  25. Фармакодинаміка лікарських засобів. Види дії (головна побічна, пряма, опосередкована), основні механізми дії лікарських засобів (дія на рецептори, мембранотропна, дія на ферментні системи клітки та ін.). Оцінка дії лікарських засобів на різних рівнях організації організму: системному, тканинному, клітинному, біохімічному.

  26. Особливості застосування лікарських засобів при вагітності, лактації. Види дії лікарських засобів на плід і новонародженого.

  27. Взаємодія лікарських засобів: а) фармакокінетична (на рівні всмоктування, розподілу, метаболізму і виведення); б) фармакодинамічна (пряма, опосередкована, поняття про синергізм і антогонизм).

  28. Побічні ефекти лікарських засобів (алергічні, токсичні, фармакодинамічні, тератогенність, фетотоксичність, лікарська залежність, синдром відміни).

  29. Антибактеріальні лікарські засоби. Пеніцилліни: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  30. Антибактеріальні лікарські засоби. Цефалоспорини: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  31. Антибактеріальні лікарські засоби. Макроліди: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  32. Антибактеріальні лікарські засоби. Фторхінолони: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  33. Протигрибкові засоби. Класифікація. Характеристика ністатину, флуконазолу, клотримазолу.

  34. Противірусні засоби. Класифікація. Характеристика ацикловіра, лікарські форми. Противірусні засоби інших груп.

  35. Протівогельмінті лікарські засоби. Препарати, вживані при нематодозах, трематодозах, цестодозах.

  36. Гіпотензивні засоби. Класифікація. Характеристика β-адреноблокаторів, механізм основних фармакологічних ефектів. Порівняльна характеристика метопролола, карведілола, небіволола.

  37. Гіпотензивні засоби. Класифікація. Характеристика інгібіторів АПФ і блокаторов рецепторів ангіотензину II. Класифікація. Особливості показань до застосування. Порівняльна характеристика інгібіторів АПФ по фармакокинетиці і побічних ефектах (на прикладі каптоприла, еналаприла, фозіноприла).

  38. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію. Порівняльна характеристика препаратів по фармакокінетиці і фармакодинаміці (особливості впливу на серце і судини), побічним ефектам - на прикладі препаратів групи ніфедипіна, верапаміла, ділтиазема.

  39. Клінічна фармакологія симпатолітиків. Комплексні лікарські засоби.

  40. Лікарські засоби для лікування ІХС. Класифікація, механізм дії різних груп. Особливості вибору для купірування стенокардії, для планового лікування.

  41. Взаємодія антиангінальних лікарських засобів. Проаналізувати особливості взаємодії комбінацій:

а) амлодипін + метопролол;

б) нітрати + метопролол;



в) нітрати + антагоністи кальцію.

  1. Протиаритмічні лікарські засоби. Класифікація. Особливості застосування, побічні ефекти препаратів I класу. Характеристика новокаїнамида і лідокаїна.

  2. Клінічна фармакологія протиаритмічних препаратів III класу (на прикладі амідарону). Фармакодинаміка, побічні ефекти, заходи їх профілактики. Порівняльна характеристика лідокаїна та амідарону.

  3. Лікарські засоби, що впливають на кровообіг в мозкових судинах. Класифікація. Особливості дії ніцерголину, вінпоцетину, цинарізину. Побічні ефекти цих препаратів.

  4. Ноотропи. Класифікація. Особливості дії пірацетама та фенібута.

  5. Лікарські засоби, вживані при захворюваннях вен: препарати системної і місцевої дії.

  6. Лікарські засоби, які мають антиагрегантну дію. Класифікація. Фармакодинаміка та порівняльна характеристика аспірина, тиклопидина і клопидогреля.

  7. Гіполіпідемічні лікарські засоби. Класифікація. Фармакодинаміка і показання до застосування статинів.

  8. Диуретики. Класифікація. Фармакодинаміка петльових диуретиків та антагоністів альдостерона, показання до застосування, побічні ефекти.

  9. Лікарські засоби, які застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (симптоматична та патогенетична терапія). Класифікація препаратів, які знижують активність кислотно-пептичного фактора. Фармакодинаміка омепразола, фамотидина, побічні ефекти.

  10. Лікарські засоби, які застосовують при виразковій хворобі шлунка. Антибактеріальна терапія. Потрійна та квадротерапія виразкової хвороби шлунка у відповідності з Маастрихтським консенсусом (2005).

  11. Ферментні препарати. Класифікація, порівняльна характеристика, показання до застосування препаратів.

  12. Спазмолітики. Фармакодинаміка різних груп спазмолітиків, показання до застосування, побічні ефекти препаратів різних груп.

  13. Гепатопротектори. Класифікація. Фармакодинаміка Есенціале Н та препаратів розторопші. Показання до застосування.

  14. Жовчогінні засоби. Класифікація. Фармакодинаміка алохола. Показання та протипоказання до застосування.

  15. Лікарські засоби, які застосовують при захворюваннях дихальної системи. Класифікація бронхолітиків. Фармакодинаміка фенотерола, еуфілліна, тіотропія броміду та топічних кортикостероїдів; побічні ефекти.

  16. Кортикостероїди. Класифікація кортикостероїдів системної дії. Фармакодинаміка основних ефектів. Порівняльна характеристика преднізолона та дексаметазона. Побічні ефекти: дія на белковий, вуглеводний, ліпідний, мінеральний обмін.

  17. Протикашльові засоби. Класифікація. Фармакодинаміка кодеїналібексина, показання до застосування, побічні ефекти.

  18. Відхаркувальні та муколітичні препарати. Класифікація. Показання до застосування. Особливості фармакодинаміки окремих препаратів.

  19. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): фармакодинаміка препаратів, порівняльна характеристика за силою дії та селективністю, показання до застосування.

  20. Антианемічні лікарські засоби. Класифікація препаратів для внутрішнього застосування. Порівняльна характеристика ферроплекта і тардиферона (побічні ефекти).

  21. Препарати, які регулюють згортання крові. Порівняльна характеристика гепарина та низькомолекулярних гепаринів. Побічні ефекти.

  22. Лікарські засоби, які застосовують при цукровому диабеті 2 типу. Класифікація гіпоглікемізуючих препаратів. Фармакодинаміка глімепіріду та метформіну, побічні ефекти. Препарати для лікування ускладнень цукрового діабету.



Перелік практичних навичок та знань з клінічної фармакології

Студент повинен вміти на підставі клінічного діагнозу, з урахуванням індивідуальних особливостей хворого (статі, віку, наявності супутніх захворювань) здійснювати:



  • аналіз доцільності та ефективності лікарських призначень (за листами призначень) і їх корекцію;

  • раціональну заміну призначених лікарських препаратів у випадку їх відсутності чи розвитку побічної дії;

  • вибір оптимального лікарського препарату для конкретного хворого з урахуванням особливостей перебігу хворобі та супутньої патології;

  • з ціллю забезпечення максимального ефекту вибір оптимальної лікарської форми, шляху введення, схеми дозування;

  • прогнозування ризику розвитку і виявлення ранніх ознак побічної дії лікарських засобів;

  • збір лікарського анамнезу у хворого для попередження алергічних реакцій та інших побічних дій призначуваних препаратів;

  • з ціллю оптимізації подальшої терапії у амбулаторних умовах інформування лікаря та/або хворого про фармакологічні властивості лікарських препаратів;

  • оптимальний вибір лікарського препарату з урахуваннм його якості та вартості (бренди, женерики) й умови його раціонального застосування.


Перелік практичних навичок та знань з фармацевтичної опікі
Студент повинен знати:

  • основні поняття фармацевтичної опіки, методи і задачі фармацевтичної опіки, її задачі для практичної фармації;

  • симптоми і синдроми, для яких припустимо самолікування;

  • небезпечні симптоми, при виявленні яких обов’язково направлення хворого до лікаря;

  • номенклатуру безрецептурних лікарських засобів, основні властивості, побічні дії, та взаємодію їх з іншими ліками;

  • принципи взаємодії ліків та їжі;

  • способи проведення інформаційної роботи в лікувально-профілактичному закладі.

  • нормативно-правову базу професійної діяльності клінічного провізора.


Студент повинен вміти:

  • розпізнавати симптоми і синдроми, для яких припустимо самолікування;

  • проводити разом з лікарем роботи по забезпеченню максимально раціональної лікарської терапії у конкретного хворого;

  • володіти алгоритмом проведення фармацевтичної опіки пацієнтів при відпуску лікарських препаратів для лікування симптомів і синдромів, для яких припустимо самолікування.

  • проводити корекції негативного впливу лікарських засобів на організм хворого;

  • володіти принципами та алгоритмами проведення фармацевтичної опіки хворого з метою підвищення ефективності та безпечності лікарської терапії;


Структура проведення державного іспиту
Студент отримує екзаменаційний білет. На осмислення та підготовку к відповіді надається 1,5 години. Зміст білета:

Запитання №1 – Типова задача діяльності та ситуаційна задача з медичної хімії.

Запитання №2 - Типова задача діяльності та ситуаційна задача з фармакогнозії

Запитання №3 – Ситуаційні завдання з фармацевтичної опіки та клінічної фараколоігї



Критерії оцінки практичних умінь та навичок – універсальні для всіх дисциплін

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який правильно виконав поставлене завдання, повністю володіє практичними навичками, вміє грамотно проводити розрахунки, інтерпретувати одержані результати, користуватися необхідною довідковою літературою.

Оцінка «добре» - виставляється студенту, який правильно виконав поставлене завдання, показав володіння практичними навичками на рівні аналогічного відтворення, вміє проводити розрахунки, але припустився окремих несуттєвих помилок, які не мають принципового характеру.

Оцінка «задовільно» - виставляється студенту, який в цілому справився з поставленим завданням, але при цьому навичками володіє невпевнено, на рівні репродуктивного відтворення, допустив незначні помилки в розрахунках.



Оцінка «незадовільно» - виставляється студенту, який допустив принципові помилки, не зміг вирішити завдання, навичками не володіє.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка