Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем



Скачати 233.46 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір233.46 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

навчально-науковий інститут права та психології

кафедра психології та педагогіки
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Програма


навчальної дисципліни

для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»

за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія»

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

(шифр за ОПП ПП 1.3.2.)

Київ


2014 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національною академією внутрішніх справ

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Хохліна Олена Петрівна, професор кафедри психології та педагогіки Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, доктор психологічних наук, професор
Обговорено та схвалено Вченою радою НАВС
___.___.2014 року, протокол № ___
Вступ

Програму вивчення навчальної дисципліни «Загальна психологія» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія» галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки».



Предметом вивчення навчальної дисципліни є психічні явища як відображення навколишньої дійсності завдяки діяльності головного мозку з метою регуляції власної діяльності, спілкування, поведінки.

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: основи біології та генетики людини, анатомія та еволюція нервової системи людини, психофізіологія, вступ до спеціальності.

Забезпечувані дисципліни: всі психологічні дисципліни.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Загальна психологія як навчальна дисципліна; фізіологічна основа психічної діяльності; методи психологічного дослідження – 34 години;

2. Розвиток психіки у філогенезі та онтогенезі – 32 години;

3. Відчуття та сприймання; пам’ять – 28 годин;

4. Уявлення, мислення – 26 годин;

5. Мова та мовлення; уява – 26 годин;

6. Увага та воля; емоційна сфера психіки – 34 години;

7. Суть та детермінанти становлення особистості; структура особистості – 44 години;

8. Самосвідомість – 28 годин;

9. Спрямованість – 28 годин;

10. Здібності – 28 годин;

11. Характер – 28 годин;

12. Темперамент – 28 годин;

13. Становлення особистості – 32 години;

14. Суть, структура, формування діяльності – 52 години;

15. Провідний вид діяльності; психологічна характеристика провідних видів діяльності (ігрова, учбова, трудова) – 50 годин;

16. Сутність спілкування; співвідношення понять «діяльність», «спілкування», «поведінка» - 42 години.



1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна психологія» є засвоєння студентами знань, умінь і навичок, які є базовими для підготовки фахівців у галузі психології.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна психологія» є:



  • опанування студентами системою психологічних знань про загальні закономірності, механізми виникнення та функціонування психічних явищ як теоретичної основи для підготовки психолога до роботи у різних галузях науки та практики;

  • набуття умінь використовувати набуті знання при вивченні інших навчальних дисциплін, у процесі дослідницької та практичної роботи, самопізнанні та самовихованні;

  • засвоєння знань та набуття умінь організації конкретного психологічного дослідження, використання методик вивчення психічних явищ.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • предмет загальної психології та її значення для підготовки психолога, систему психологічних знань, галузі психології, основні напрями зарубіжної психології, методи психологічного дослідження;

  • фізіологічну основу психічної діяльності, розвиток психіки в філогенезі та онтогенезі;

  • пізнавальну та емоційно-вольову сфери психіки (відчуття, сприймання, пам’ять, уявлення, мислення, мова та мовлення, уява, увага, воля, емоції);

  • особистість та структуру особистості; самосвідомість, спрямованість, характер, здібності, темперамент;

  • діяльність, її структуру та формування; поняття провідного виду діяльності, гру, учбову діяльність та працю як провідні види діяльності; спілкування, співвідношення понять “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”;

організацію психологічного дослідження, вимоги до змісту та оформлення курсової роботи;

вміти:

  • давати визначення психологічних понять та розкривати їх зміст;

  • орієнтуватися в системі психологічних знань, визначати в ній місце окремих психічних явищ;

  • працювати з літературними джерелами з психології: здійснювати інформаційний пошук, складати бібліографію, аналізувати теоретичний матеріал і здійснювати його узагальнення, формулювати висновки;

  • добирати адекватні методи та конкретні методики психологічного дослідження для вивчення окремих психічних явищ, організовувати та проводити емпіричне дослідження, здійснювати обробку емпіричних даних, представляти та аналізувати їх, формулювати висновки;

  • вербалізувати свої знання та використовувати їх на практиці.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 15 кредитів ECTS / 16 змістових модулів / 540 годин.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

СЕМЕСТР 1

Розділ 1. Вступ до дисципліни

Змістовий модуль 1 Загальна психологія як навчальна дисципліна; фізіологічна основа психічної діяльності; методи психологічного дослідження

Тема 1. Загальна психологія як навчальна дисципліна

Психологія серед наук, що вивчає людину (природничих, суспільних, технічних). Предмет психології. Структура психічних явищ. Психоаналіз, біхевіоризм, гештальтпсихологія, гуманістична психологія, трансперсональна психологія, когнітивна психологія, як основні напрями зарубіжної психології.

Психологія, як багатогалузева наука. Прикладні та фундаментальні галузі психології. Загальна психологія, як фундаментальна галузь психології.
Тема 2. Фізіологічна основа психічної діяльності

Рефлекторна природа психічного (І.Сєченов, І.Павлов). Умовні рефлекси (умовно-рефлекторна, вища нервова діяльність) як основа психічної діяльності. Поняття про динамічний стереотип, першу та другу сигнальні системи.


Тема 3. Методи психологічного дослідження

Класифікація методів психологічного дослідження (за С.Л.Рубінштейном та Б.Г.Ананьєвим). Сутність основних методів психологічного дослідження: спостереження, експеримент, опитування (бесіда, анкетування, тестування), метод аналізу процесу та продуктів діяльності, метод аналізу документів, метод експертних оцінок, біографічний метод. Етапи наукового дослідження. Вимоги до презентації та використання методики психологічного дослідження. Етичні принципи роботи психолога. Вимоги до змісту та оформлення курсової роботи.


Змістовий модуль 2 Розвиток психіки у філогенезі та онтогенезі

Тема 4. Розвиток психіки у філогенезі

Стадії розвитку психіки у філогенезі: елементарної сенсорної психіки, перцептивної психіки, інтелекту, людської свідомості (О.М.Леонтьєв). Відмінності психіки тварини та людини. Загальна характеристика свідомості.


Тема 5. Розвиток психіки в онтогенезі

Загальна характеристика онтогенетичного розвитку психіки людини та його закономірності. Диференціація, інтеграція, гетерохронність, пластичність та можливість компенсації в розвитку. Біологічні та соціальні умови психічного розвитку людини. Діяльність та спілкування, як умова психічного розвитку. Розвиток, як інтериорізація інтерпсихічного в інтрапсихічне. Протиріччя як рушійні сили психічного розвитку. Розвиток, як зміна вікових етапів, в основі яких: зміна провідних видів діяльності (О.М.Леонтьєв), виникнення психічних новоутворень (Л.С.Виготський), зміна стабільних та кризових періодів (Л.С.Виготський), зміна періодів, що відповідають за становлення інтелектуальної та емоційно-потребової сфери психіки (Д.Б.Ельконін), сензитивні періоди (Л.С.Виготський). Навчання та розвиток; знання, способи дій (навички та вміння) та розвиток (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн). Зона актуального та найближчого розвитку, соціальна ситуація розвитку (Л.С.Виготський).


Розділ 2. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

Змістовий модуль 3 Відчуття та сприймання; пам’ять

Тема 6. Відчуття та сприймання

Класифікація психічних процесів. Визначення відчуття. Види відчуттів: 1) залежно від способу дії подразника (контактні та дистантні); 2) залежно від місцезнаходження рецептора (екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні); 3) залежно від модальності (за рецепторами) (слухові, зорові, вібраційні, нюхові, смакові, тактильні, больові, температурні, кінестетичні, статичні, органічні). Загальні властивості відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість, емоційний тон. Закономірності відчуттів: абсолютний поріг чутливості (нижній та верхній), поріг чутливості до розрізнення; адаптація, взаємодія відчуттів, синестезія, рівень сенсорної організації.

Визначення сприймання. Загальні властивості сприймання: цілісність та структурність, вибірковість, константність, осмисленість та узагальненість. Ілюзії, галюцінації сприймання. Індивідуальні особливості сприймання (типи сприймання).
Тема 7. Пам’ять

Визначення пам’яті. Види пам’яті: 1) за змістом: образна, словесно-логічна, рухова, емоційна; 2) за часом між запам’ятовуванням та відтворенням матеріалу: короткочасна, довготривала, оперативна; 3) за метою: мимовільна, довільна; 4) за способом запам’ятовування: механічна, смислова.

Запам’ятовування, збереження, забування, відтворення як основні процеси пам’яті. Запам’ятовування, його види (мимовільне, довільне; механічне, смислове). Умови мимовільного та довільного запам’ятовування. Визначення збереження. Крайовий ефект пам’яті. Визначення забування, його властивості. Визначення відтворення, його види (впізнавання, згадування, пригадування, спогади). Основні властивості пам’яті: співвідношення запам’ятовування та забування, обсяг, точність, мобілізаційна готовність.
Змістовий модуль 4 Уявлення, мислення

Тема 8. Уявлення

Визначення уявлення. Особливості уявлення: наочність, фрагментарність, нестійкість та непостійність, узагальненість. Види уявлення: 1) за походженням: що виникли на основі відчуття та сприймання, уяви, мислення; 2) за ступенем узагальненості: одиничні та конкретні, загальні, схематичні; 3) за аналізаторами, з якими пов’язане виникнення уявлень: зорові, слухові тощо; 4) за ступенем вольових зусиль: мимовільні, довільні.


Тема 9. Мислення

Суть мислення, його ознаки (опосередкованість, узагальненість). Мислення, як процес розв’язання задачі. Мислительні операції: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння, систематизація, конкретизація. Форми мислення: поняття, судження, умовивід. Компоненти (сторони) мислення: змістовий, операційно-організаційний, емоційно-мотиваційний. Види мислення: 1) за змістом: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне; 2) за характером задач, що розв’язуються: теоретичне, практичне; 3) за ступенем розгорнутості: аналітичне, інтуїтивне; 4) за ступенем новизни: репродуктивне, продуктивне.

Властивості мислення: узагальненість, усвідомленість, самостійність, стійкість, гнучкість, широта, глибина, швидкість, продуктивність, критичність; переважання виду мислення, стиль мислення (аналітичний, синтетичний, ідеалістичний (інтуїтивний), прагматичний, реалістичний).

Мислення і розум (інтелект). Розуміння, як процес та результат мислення.


Змістовий модуль 5 Мова та мовлення; уява

Тема 10. Мова та мовлення

Сутність мови і мовлення. Склад мови (слово, його фонетична та семантична сторона, активний, пасивний словник; граматична будова мови: морфологія, синтаксис). Етапність оволодіння мовою. Функції мовлення: 1)сигніфікативна, 2)комунікативна: інформаційна, виразна, впливу. Види мовлення: усне та писемне; зовнішнє і внутрішнє. Усне мовлення: голосне, пошепки; діалогічне, монологічне (доповідь, промова, розповідь, лекція, виступ). Супроводжуюче, фіксуюче та плануюче мовлення.

Мовленнєві властивості (відображення в мовленні особистісних властивостей та особливостей психічних процесів. Стиль мовлення: неорганізований розмовний, образно-емоційний, науково-діловий.
Тема 11. Уява

Сутність уяви. Ознаки уяви. Процеси уяви: аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація. Види уяви: 1) за ступенем активності суб’єкта: активна, пасивна; 2) за ступенем новизни: відтворювальна, творча; 3) за метою: мимовільна, довільна. Властивості уяви: яскравість образів, реальність образів, ступінь організованості.


Змістовий модуль 6 Увага та воля; емоційна сфера психіки

Тема 12. Увага. Воля

Сутність уваги. Види уваги: довільна, мимовільна. Форми уваги: зовнішня, внутрішня. Властивості уваги: концентрація, стійкість, обсяг, розподіл, переключення, вибірковість.

Сутність волі. Довільна та власне вольова дія. Труднощі і перешкоди. Структура вольової дії. Види вольових дій: 1) за формою прояву; 2) за ступенем самостійності; 3) за характером спрямованості. Теорії волі.
Тема 13. Емоційна сфера психіки

Суть емоцій. Місце емоцій у психологічній системі. Види емоцій: афект, власне емоції, почуття, настрій, стрес, фрустрація. Суть та характеристика афекту. Власне емоції, їх відмінність від афекту. “Фундаментальні” емоції (радість, подив, гнів, страждання, огида, зневага, сором, страх). Визначення почуттів та їх відмінність від власне емоцій. Вищі почуття: моральні, естетичні, інтелектуальні. Пристрасть. Настрій: суть, відмінності від інших емоцій. Стрес, причини стресу. Фрустрація. Шляхи послаблення негативних емоцій. Теорії емоцій.



СЕМЕСТР 2

Розділ 3. ОСОБИСТІСТЬ

Змістовий модуль 7 Суть та детермінанти становлення особистості; структура особистості

Тема 14. Суть та детермінанти формування особистості

Суть та співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”, “суб’єкт і об’єкт активності”.

Детермінація розвитку особистості. Соціалізація, як зовнішня детермінанта формування особистості. Індивідуалізація, як внутрішня детермінанта формування особистості. Значення самосвідомості для становлення особистості. Особистісна саморегуляція. Визначення особистості в аспекті зовнішньої та внутрішньої детермінант її становлення. Ознаки особистості. Рівні та критерії сформованості особистості.
Тема 15. Структура особистості

Системно-структурний підхід до розгляду особистості. Підходи до визначення структури особистості. Структура особистості за А.Г.Ковальовим, К.К.Платоновим; їх порівняльна характеристика. Концепція персоналізації особистості А.В.Петровського. Факторні структури особистості.


Змістовий модуль 8 Самосвідомість

Тема 16. Самосвідомість

Свідомість. Свідоме та несвідоме. Самосвідомість: суть та структура. Рефлексія як основа самосвідомості. Види, типи (рівні) рефлексії. “Я-концепція”, її компоненти: когнітивний, емоційний, оцінно-вольовий. Види “Я” в “Я-концепції” (реальне Я, ідеальне Я, динамічне Я, фантастичне Я). Самооцінка і рівень домагань. Види самооцінки: 1) глобальна, часткова; 2) адекватна, неадекватна. Сутність адекватної самооцінки. Види адекватної самооцінки. Сутність та види неадекватної самооцінки. Особливості становлення самооцінки в людини.


Змістовий модуль 9 Спрямованість

Тема 17. Спрямованість особистості

Сутність спрямованості особистості. Мотив як центральне утворення особистості. Мотиваційна сфера, її характеристика, детермінація становлення (за Б.Ф.Ломовим). Види мотивів (за В.Г.Ковальовим, Л.І.Божович, М.І.Алексеєвою). Спонуки діяльності. Потреба, як базова спонука діяльності, що лежить в основі мотивів. Класифікація потреб. Детермінація становлення потреб у людини. Ієрархія, рівень розвитку (градації) та форма задоволення як основні характеристики потреб людини. Теорія спонтанного розвитку мотивів Маслоу. Неусвідомлені спонуки діяльності: потяг, бажання, установка. Усвідомлені спонуки діяльності (власне мотиви): життєві цілі та плани, інтерес, ідеал, світогляд, переконання. Ціннісні орієнтації.

Структура спрямованості, співвідношення її складових.
Змістовий модуль 10 Здібності

Тема 18. Здібності

Сутність здібностей. Загальні та спеціальні здібності: суть та характер зв’язку між ними. Знання, вміння та здібності.

Задатки, схильність (нахили), обдарованість, талант, геніальність – суть та співвідношення понять. Інтелект, научуваність, готовність до діяльності як загальні здібності.
Змістовий модуль 11 Характер

Тема 19. Характер

Визначення характеру. Класифікація рис характеру. Первинні риси характеру: 1) пов’язані з психічними процесами: емоційні, вольові, інтелектуальні; 2) моральні. Вторинні риси характеру: 1) пов’язані зі спрямованістю особистості: зі ставленням до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей, до себе, до речей; 2) пов’язані зі сторонами діяльності: мотиваційні, інструментальні.

Типологія характерів. Акцентуації характеру (К.Леонгарт), їх класифікація (за К.Леонгартом, О.Личком, Шмишеком). Типи соціальних характерів за Е.Фромом. Риси характеру щасливої людини.
Змістовий модуль 12 Темперамент

Тема 20. Темперамент

Визначення темпераменту. Типи темпераменту. Фізіологічна основа темпераменту: співвідношення та характеристика нервових процесів збудження та гальмування (сила, урівноваженість, рухливість); тип вищої нервової діяльності та тип темпераменту. Характеристика типів темпераменту. Ознаки темпераменту.

Темперамент і діяльність. Шляхи пристосування темпераменту до діяльності. Індивідуальний стиль діяльності: суть, ознаки, прояви в діяльності, структура, можливості та умови формування.
Змістовий модуль 13 Становлення особистості

Тема 21. Становлення особистості

Соціалізація людини. Стадії соціалізації. Стадія адаптації: види, показники адаптованості, механізми (копінг-стратегії, психологічний захист: суть та види). Стадія індивідуалізації. Стадія інтеграції. Трудова стадія. Післятрудова стадія. Стадії соціалізації у віковому аспекті.

Соціальні ролі та соціальний статус. Суть соціальних ролей. Соціальний статус як основа соціальних ролей (рольового набору). Концепція розвитку особистості Е.Еріксона.

СЕМЕСТР 3

Розділ 4. ДІЯЛЬНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ

Змістовий модуль 14 Суть, структура, формування діяльності

Тема 22. Суть діяльності

Визначення діяльності, як форми активності людини. Значення категорії діяльності для психології, використання категорії діяльності для: 1) розуміння детермінації психіки; 2) розуміння сутності психіки. Особливості людської діяльності: суспільний характер, цілеспрямованість, плановість, систематичність, суб’єктивність, предметність. Види діяльності.


Тема 23. Структура діяльності

Структура діяльності відповідно до необхідних умов здійснення: суб’єкт, мотивація, предмет, умови, знаряддя, процес, результат. Процесуальна структура діяльності: дії та операції, рухи. “Утворюючі” діяльності відповідно до регулюючої функції психічного (за Б.Ф.Ломовим): мотив, мета, планування діяльності, переробка інформації, оперативний образ, прийняття рішення, дії, перевірка та корекція результатів. Сторони діяльності: мотиваційна, змістова, операційна, організаційна. Етапи діяльності: аналіз, планування, організація, власне виконання, самоконтроль діяльності.


Тема 24. Формування діяльності

Формування діяльності, як становлення її складових. Способи діяльності (навички та вміння): суть та формування. Формування основних етапів здійснення діяльності: аналіз, планування, організація, власне виконання, самоконтроль діяльності. Надання допомоги в процесі виконання практичного завдання відповідно до способів засвоєння досвіду: спільні дії, використання жестів (особливо вказівного), наслідування дій педагога, пошукові способи орієнтування в завданні (метод “спроб та помилок”), дії за зразком, дії за словесною інструкцією.


Змістовий модуль 15 Провідний вид діяльності; психологічна характеристика провідних видів діяльності (ігрова, учбова, трудова)

Тема 25. Провідний вид діяльності

Суть провідного виду діяльності (О.М.Леонтьєв) та параметри його аналізу (мета, мотиви, дії, одиниця). Гра, навчальна діяльність, праця - провідні види діяльності.


Тема 26. Психологічна характеристика провідних видів діяльності (ігрової, учбової, трудової)

Визначення гри та її психологічна характеристика. Психологічна характеристика учбової діяльності. Суть теорії учбової діяльності (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, В.В.Рєпкін та ін.). Психологічна характеристика трудової діяльності.


Змістовий модуль 16 Сутність спілкування; співвідношення понять «діяльність», «спілкування», «поведінка»

Тема 27. Сутність спілкування. Співвідношення понять “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”

Визначення спілкування, як форми активності людини. Форми, функції, структура спілкування.



Поняття “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”: сутність та відмінності.

3. Рекомендована література


Основна (базова) література

Підручники, посібники:

  1. Давыдов В.В. Лекции по общей психологии. – М., 2005.

  2. Загальна психологія: Підручник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. 2-ге вид, випр. і доп.. - К.: Каравела, 2012. – Шифр Ю9 З140

  3. Иванников В.А. Основы психологи: Курс лекций. - СПб: Питер, 2010.

  4. Климов Е.А. Основы психологии. – М., 2005. – Шифр Ю9 К492

  5. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: Схеми, опорні конспекти, методики. – К.: Ельга, Ніка-Ценр, 2011.

  6. Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових досліджень: наук.пос. – К.: Кондор, 2009. – Шифр Ч21 К848

  7. Лурия А. Лекции по общей психологии. – СПб., 2006.

  8. Макарова И.В. Общая психология. Краткий курс лекций. – М.: Юрайт, 2013.

  9. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2008. – Шифр Ю9 М159

  10. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: Центр навч. л-ри, 2008. – Шифр Ю9 М171

  11. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К., 2006. – Шифр Ю9 М995

  12. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн.– М.: Юрайт, 2013.

  13. Немов Р.С. Общая психология: краткий курс. – СПб: Питер, 2011.

  14. Общая психология /Под ред. В.В.Богословского и др. – М.: Просвещение, 1981. – Шифр Ю9 О28

  15. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. – К.: Кондор, 2012.

  16. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

  17. Психологія /За ред. Трофімова Ю.Л. – К.: Либідь, 2008. – Шифр Ю9 П863

  18. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2013. – Шифр Ю9 Р823

  19. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д: Феникс, 2010. – Шифр Ю9 С816

Практикуми:

  1. Волошина В.В., Долинська Л.В., Ставицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум. – К.: Каравела, 2011. – Шифр Ю9 З110

  2. Герасімова Н.Є. Загальна психологія. Практикум. – Черкаси, 2009.

  3. Глуханюк Н.С., Дьяченко Е.В., Семенова С.Л. Практикум по общей психологии. – М.: Изд-во Моск. психолого-соц. ин-та, 2006.

  4. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. – СПб.: Питер, 2003.

  5. Основы психологии: Практикум/Ред.-сост. Л.Д.Столяренко. – Ростов на/Д: Феникс, 2012.

  6. Пальм Г.А., Севастьянова Е.В. Практикум по общей психологии: Уч. Пособие.– Д.: ДУЄП, 2009.

  7. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. – К.: Знання, 2006. – Шифр Ю9 П225

  8. Практикум по возрастной психологии / Под ред. Л.А.Головей, Е.Ф.Рыбалко. – СПб.: Речь, 2002.

  9. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии/Под ред. Крылова А.А., Маничева С.А. – СПб.: Питер, 2003.

  10. Практическая психодиагностика: Методики и тесты / Ред.-сост. Райгородский Д.Я. – Самара: Изд. Дом «Бахрам-М», 2006.

Додаткова (допоміжна) література

Монографії, збірники, статті:

  1. Белоус В.В. Темперамент и деятельность. – Пятигорск, 1990.

  2. Бех І.Д. Від волі до особистості. – К.: Україна-Віта, 1995.

  3. Бодалев А.А. Психология о личности. – М.: МГУ, 1988.

  4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М., 1968.

  5. Бороздина А.В. Психология характера: Исторический очерк. – М., 1997.

  6. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984.

  7. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. – М., 1998.

  8. Веккер Л.М. Психические процессы: в 3-х т. Т. 1. – Л., 1974.

  9. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М., 1976.

  10. Выготский Л.С. Собр. Соч. в 6-ти т. – М., 1982-1984.

  11. Голубева Э.А. Способности. Личность. Индивидуальность. – Дубна, 2005.

  12. Горянина В.А. Психология общения. – М., 2004.

  13. Грищенко Л.А. Психология восприятия, внимания, памяти. – Екатеринбург, 1994.

  14. Гудвин С. Исследование в психологии: Методы и планирование. – СПб., 2006.

  15. Гурова Л.Л. Психология мышления. – М.: ПЕРСЭ, 2005.

  16. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. – М.: Педагогика, 1972.

  17. Диянова З.В., Щеголева Т.М. Самосознание личности. – Иркутск, 1993.

  18. Дормашев Ю.Б. Психология внимания. - М., 1995.

  19. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб., 1999.

  20. Дудецкий А.Я., Юлустина Е.А. Психология воображения (фантазия). – М., Смоленск, 1997.

  21. Загальна психологія: Хрестоматія / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Каравела, 2007.

  22. Иванников В.А. Психологические механизмы регуляции волевой деятельности. – М.: УРАО, 1998.

  23. Изард К.Э. Психология эмоций. - СПб.: Питер Год, 2007.

  24. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2011.

  25. Ильин Е.П. Психология воли. – СПб.: Питер Год, 2009.

  26. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2013.

  27. Исследование мышления в советской психологии/Под ред. Е.В.Шороховой. – М., 1966.

  28. Каган М.С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа). – М.: Политиздат, 1974.

  29. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. – СПб.: «Питер», 2003.

  30. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості. – К.: Либідь, 2007.

  31. Ковалев А.Г. Психология личности. – М., 1970.

  32. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень. – К., 2005.

  33. Козубовский В.М. Общая психология: личность. – Минск, 2006.

  34. Козубовский В.М. Познавательные процессы. – М., 2006.

  35. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. В 2-х т. – М.: Педагогика, 1988.

  36. Крупнов А.И. Психологические проявления и структура темперамента. – М., 1992.

  37. Левитов Н.Д. Психология характера. – М.: Просвещение, 1969.

  38. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К.: Вища школа, 1981.

  39. Леонтьев А.А. Психология общения. – М., 2005.

  40. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 2005.

  41. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. В 2-х т.– М.: Педагогика, 1983.

  42. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: МГУ, 1981.

  43. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации у подростков. – Л., 1983.

  44. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості. – К., 2003.

  45. Ломов Б.Ф. Методологичекие и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984.

  46. Лурия А.Р. Язык и мышление. – М., 1979.

  47. Максименко С.Д. Психологія особистості. – К.: Вид-во Тов. КММ, 2007.

  48. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. – К.: Форум, 2002.

  49. Мерлин В.С. Структура личности: характер, способности, самосознание. – Пермь, 1990.

  50. Мироненко И.А. Современные теории в психологии личности. – СПб., 2003.

  51. Михайлов Ф.Г. Сознание и самосознание. – М., 1991.

  52. Основы речевой деятельности/Под ред. А.А.Леонтьева. – М.: Наука, 1974.

  53. Палей И.М., Гербачевский В.К. Проблемы личности в курсе психологии. – Л.:ЛГУ, 1972.

  54. Петровский А.В. Вопросы истории и теории психологии: Избр. труды. – М.: Педагогика, 1984.

  55. Платонов К.К. О системе психологии. – М.: Мысль, 1972.

  56. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986.

  57. Познавательные процессы: ощущение, восприятие. – М., 1982.

  58. Психодиагностические методы в комплексном лонгитюдном исследовании студентов. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976.

  59. Психология внимания / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер. – М., 2005.

  60. Психология личности: Словарь-справочник / Под ред. Горностая П.П., Титаренко Т.М. – К.: Рута, 2001.

  61. Психологія особистості: Хрестоматія: Навч. посіб./ Мельничук Оксана Богданівна, Пасічняк Руслана Федорівна, Вольнова Леся Миколаївна та ін. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009.

  62. Психология самосознания: Хрестоматия. - Самара: Изд.Дом «Бахрам-М», 2007.

  63. Развитие и диагностика способностей /Отв. Ред. Дружинин В.Н., Шадриков В.Д. – М.: Наука, 1991.

  64. Реан А.А.Психология личности. – СПб.: Питер, 2013.

  65. Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології. –К., 2006.

  66. Рогов Е.И. Психология общения: Азбука психологии. – М., 2005.

  67. Розум С.И. Психология социализации и социальной адаптации человека. – 2006.

  68. Селиванов В.А. Психология волевой активности личности. – Рязань, 1977.

  69. Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Личность. Характер. – М.: Наука, 1984.

  70. Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. – М., 1966.

  71. Способности и склонности: Комплексные исследования/Под ред. Голубевой Э.А. – М.: Педагогика, 1989.

  72. Столдин В.В. Самосознание личности. – М., 1984.

  73. Страхов И.В. Психология характера. – Саратов, 1970.

  74. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. Пер. с польск. – М.: Прогресс, 1982.

  75. Суходольский Г.В. Основы психологической теории деятельности. - СПб: ЛКИ, 2008.

  76. Теории личности в западноевропейской и американской психологии: Хрестоматия по психологии личности / Ред.- сост. Д.Я.Райгородский. – Самара: Дом «Бахрах», 1996.

  77. Тихомиров О.К. Психология мышления. – М., 1984.

  78. Фельдштейн Д.И. Социальное развитие в пространстве-времени детства. – М.: Моск. психолого-соц. институт/Флинта, 1997. – С.67-141.

  79. Фрейд. А. Психология Я и защитные механизмы. – М., 1993.

  80. Фурман А.В., Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції. – К., 2006.

  81. Хохліна О.П. До проблеми формування діяльності школярів в умовах спеціального освітнього закладу // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / [за ред. О.В.Гаврилова, В. І. Співака]. – Вип. XХШ в трьох частинах, частина 1. – Серія: соціально-педагогічна. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2013. – С.379-389.

  82. Хохліна О.П. Діяльність як базова категорія спеціальної психології // Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки: Мат-ли Всеукр.наук.-пр.конф. “Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”, 22 травня 2006 р. в КНУ ім.Т.Шевченка. – К.: Либідь, 2006. – С.132-138.

  83. Хохліна О.П. До проблеми психологічного обґрунтування принципу усвідомленого навчання та виховання студентів // Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах: Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції. Київ, 21 травня 2010 р. – К.: КНУВС, 2010. – С.254-256.

  84. Хохліна О.П. Загальна психологія: Методичні рекомендації з підготовки до державного екзамену.- К.: НАВС, 2011.

  85. Хохліна О.П. Категорія свідомості: суть та використання у педагогічному процесі спеціального освітнього закладу // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / [за ред. О.В.Гаврилова, В. І. Співака]. – Вип. XХI в двох частинах, частина 1. – Серія соціально-педагогічна. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2012. – С.252-258.

  86. Хохліна О.П. Особистість у контексті проблеми соціалізації аномальної дитини// Зб. наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка. Серія соціально-педагогічна. Вип. 20. У двох частинах. Частина 1. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2012. – С.257-265.

  87. Хохліна О.П. Проблема індивідуального стилю діяльності людини у змісті курсу загальної психології // Проблеми пенітенціарної теорії та практики: Щорічний бюлетень /За заг.ред. А.А.Музики. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – С.563-569.

  88. Хохліна О.П. Психолого-педагогічне забезпечення соціалізації дитини в освітньому закладі: теоретичний аспект проблеми // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. - Том ХІ. – Соціальна психологія. – Вип. 6. – Книга П. – С. 416-424.

  89. Хохліна О.П. Психолого-педагогічні основи корекційної спрямованості трудового навчання учнів з вадами розумового розвитку. – К.: Наукова думка, 2000 .

  90. Хохліна О.П. Розумовий розвиток учнів молодших класів школи інтенсивної педагогічної корекції у процесі трудового навчання: Навчально-методичний посібник. - К.: Вежа, 2005.

  91. Хохліна О.П. Теорія учбової діяльності: межі використання в навчанні розумово відсталих школярів // Зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка / за ред. О.Гаврилова, В.Співака. Вип.17. В двох частинах. Частина 2. Серія соціально-педагогічна. - Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2011. – С.6-15.

  92. Хохліна О.П., Хохліна І.В. Саморегуляція як показник особистісного зростання учнів спеціальних освітніх закладів //Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка і психологія / за ред.. О.М.Вержиховської, В.І.Співака. – Вип. 4. - Кам’янець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2013. – С. 226-231.

  93. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). – СПб.: Питер, 2013.

  94. Цимбалюк І.П. Психологія спілкування. – К., 2004.

  95. Чебышева В.В. Психология трудового обучения. – М.: Просвещение, 1969.

  96. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. – М., 1977.

  97. Шадриков В.Д. Способности человека. – М., Воронеж, 1997.

  98. Шадриков В.Д., Черемошкина Л.В. Мнемические способности: развитие и диагностика. – М.: Педагогика, 1990.

  99. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідної діяльності. – К., 2006.

  100. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 1978.

Інформаційні ресурси

  1. http://psychologiya.com.ua/knigi-po-psixologii.html

  2. http://www.psy.msu.ru/science/vestnik/index.html - Вестник Московского университета. Серия 14, Психология

  3. http://www.voppsy.ru/ - Вопросы психологии (журнал )

  4. http://psychologiya.com.ua/psixologicheskij-slovar.html



  1. Форми підсумкового контролю успішності навчання – курсова робота (2 семестр), залік (2 семестр); екзамен (3 семестр); державний екзамен.





  1. Засоби діагностики успішності навчання

Перевірка засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь студентів відбувається у формі вступного, поточного, проміжного та підсумкового видів контролю.

Вступний контроль здійснюється на початку другого та третього семестрів з метою повторення та актуалізації знань матеріалу із загальної психології, що вивчався у попередніх семестрах; може проводиться в формі виконання тестових завдань чи опитування.

Поточний контроль здійснюється на кожному занятті в межах змістового модуля, має навчальний характер, може проводиться в формі опитування, виконання контрольної чи словникової роботи, практичних та тестових завдань.

Проміжний контроль здійснюється з метою перевірки рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу змістових модулів та передбачає виконання студентами завдань для модульного контролю.



Підсумковий контроль проводиться у формі заліку (2 семестр) та екзамену після закінчення вивчення навчальної дисципліни (3 семестр).



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка