Програма комплексного фахового вступного випробування на навчання за



Сторінка2/4
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.73 Mb.
1   2   3   4

4.1. ООН у системі міжнародних відносин (історія, структура, діяльність)


Історія утворення та основні етапи діяльності Організації Об’єднаних Націй. Статут ООН. Цілі та принципи ООН. Структура ООН. Головні органи та їх повноваження. Генеральна Асамблея ООН. Рада Безпеки ООН та її компетенція. Економічна та Соціальна Рада (ЕКОСОР). Рада з опіки. Рада ООН з прав людини. Секретаріат та Генеральний Секретар ООН. Міжнародний Суд ООН. Спеціальні установи ООН. Міжнародний валютний фонд (МВФ). Міжнародний банк реконструкцій та розвитку (МБРР). Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). ЮНЕСКО та інші спеціалізовані організації ООН. Миротворча діяльність ООН. Нові форми діяльності ООН: превентивна дипломатія, організація спостережень за перемир’ям, гуманітарні операції тощо. Основні напрямки реформування ООН та позиції різних країн. Україна як країна засновниця ООН. Діяльність представництва УРСР в ООН (1945-1991 рр.). Розширення участі України у діяльності ООН та організацій системи ООН (1991-2003 рр.). Проблеми реформування ООН та Україна.
4.2. НАТО (історія, діяльність, еволюція): процес розширення на Схід

Причини, передумови та процес утворення НАТО. Статут Північноатлантичного Альянсу: основні положення. Внутрішня структура НАТО: політичні та військові інститути. Діяльність альянсу в умовах конфронтації та “холодної війни”(1949-1990 рр.). Протиріччя між членами НАТО. Початок та умови процесу реформування НАТО. Нова стратегічна концепція НАТО та утворення нових структур. “Рада Північноатлантичного співробітництва” (РПАС), програма “Партнерство заради миру” (ПМЗ), “ Рада Євроатлантичного партнерства”(РЄАП): цілі, принципи, форми діяльності. Процес поширення НАТО на Схід та позиція України. Діяльність НАТО у 1990-2003 рр. на Балканах. Основні рішення Вашингтонського самміту НАТО (1999 р.). Роль НАТО у ХХІ ст.: стратегії та механізми. Україна і НАТО. Хартія про особливі партнерські стосунки між Україною і НАТО: основні положення. Напрямки взаємодії України та НАТО.


4.3. Європейські регіональні організації

Пан’європейський рух: основні ідеї та принципи. Початок інтеграційних процесів у Західній Європі після Другої світової війни. Утворення першої регіональної міжнародної організації в Європі – Ради Європи (1949 р.). Цілі, структура, основні напрямки, форми діяльності. Приєднання України до Ради Європи. Діяльність РЄ в Україні. Питання відповідності політичних та правових реформ в Україні принципам РЄ. Бенілюкс (1958 р.). Цілі, структура, діяльність. Західноєвропейський союз (1954 р.). Цілі, структура. Роль ЗЕС у системі європейської безпеки. Пітерсберзька (1992 р.) та Люксембурзька (1993 р.) декларації про відносини ЗЄС та НАТО. Формування субрегіонального співробітництва в Європі. Роль міжнародних організацій у реформаційних процесах країн Центральної та Східної Європи. Центральноєвропейська ініціатива. Історія утворення та структура. Перетворення регіону ЦСЄ в зону вільну від ядерної зброї. Вишеградська група: цілі та завдання політико-економічної співпраці. Утворення зони Чорноморського співробітництва. Основні напрямки співпраці причорноморських країн. Рада держав Балтійського моря: структура та основні напрямки діяльності. Україна та субрегіональні організації.


4.4. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Підготовка та проведення загальноєвропейської наради з питань співробітництва і безпеки в Європі. Заключний Акт Наради в Гельсінкі (1975 р.): зміст та вплив на міжнародні відносини. Діяльність НБСЄ в роки “холодної війни”. Трансформація НБСЄ та утворення регіональної організації з наради з питань співробітництва і безпеки в Європі – ОБСЄ. Паризька хартія для нової Європи. Цілі та принципи ОБСЄ. Структура та інститути. Механізм та діяльність. Роль ОБСЄ в системі європейської безпеки. Україна в ОБСЄ. Міжнародні ініціативи України щодо створення європейської системи безпеки.


4.5. Європейський Союз та його структура

“План Шумана” і утворення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Римські угоди 1957 р.: утворення Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євроатом) та Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). Європейська асоціація вільної торгівлі ЄАВТ (1960 р.). Утворення Спільного ринку (1967 р.).Початок формування економічного та валютного союзу і створення на його базі політичних інститутів - Європейської ради (1974 р.), Європейського парламенту (1978 р.). Єдиний Європейський Акт (1986 р.):завершення утворення господарського простору, початок співпраці в галузі міжнародної політики та безпеки, розробка механізму зовнішньополітичної координації держав Спільного ринку. Маастрихтські угоди (1992 р.) про політичний, економічний, валютний союз держав-членів ЄС. Договір про Європейський Союз. Цілі, принципи, напрямки інтеграції в ЄС. Інститути ЄС: Європейська рада, Європейський парламент, Європейська Комісія, Європейський суд. Їх повноваження та механізм прийняття рішень. Розвиток інтеграційних процесів в ЄС: Політика ЄС в галузі вільного пересування громадян, капіталу, послуг. Спільна торгівельна політика. Угода між ЄС та ЄАВТ про утворення “Європейського економічного простору” (ЄЕП) – 1993 р. Утворення Європейського валютного союзу (ЄВС). Європейська система центральних банків (ЄСЦБ), Європейський центральний банк (ЄЦБ), Європейський інвестиційний банк. Співпраця в галузі правової та внутрішньої політики. Запровадження громадянства ЄС. Амстердамський договір (1997 р.) про внесення змін та доповнень у Договір про ЄС. Спільна зовнішня політика та політика в галузі безпеки (СЗПБ). Рішення Гельсінської та Кьольнської сесії Ради Європи (1999 р.). Декларація про зміцнення спільної європейської політики в галузі безпеки і оборони – узгодження протистояння між США та ЄС з питань оборони та безпеки. Запровадження інституту Генерального Секретаря Ради Європи та Верховного представника з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС та Тимчасового комітету з питань політики й безпеки (2000 p.). Формування східної політики ЄС після закінчення “холодної війни”. Лісабонська угода про внесення змін в Угоду про ЄС й угоду про заснування Європейської Спільноти. Заснування Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Цілі, Структура, діяльність. ЄБРР і Україна. Положення про асоційоване членство країн Центрально-Східної Європи (далі – ЦСЄ). Укладання “Європейських угод”. Рішення Копенгагенського самміту ЄС (21 –22 червня 1993 р.) щодо умов та критеріїв, за якими країни ЦСЄ можуть стати членами ЄС. Біла книга «Підготовка асоційованих держав Центральної та Східної Європи до інтеграції на внутрішній ринок Європейського Союзу» (1995 р.).Початок переговорного процесу та приєднання країн Центральної та Східної Європи до ЄС. Останні розширення ЄС в 2004 і 2007 рр. Європейський конвент 2003-2004 рр. прийняття конституційного договору та проблеми його ратифікації. Україна та ЄС. Договір про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (червень 1994 р.). Тимчасова угода між Україною та ЄС.( червень 1995 р.). Перемовини щодо укладання посиленої угоди між ЄС та Україною. Стан та перспективи інтеграції України в ЄС.
4.6. Міжнародні організації Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Асоціація держав Південно-Східної Азії – АСЕАН (1967 р.). Структура, характер, історія утворення. Міжнародні організації й угрупування в АТР. АНЗЮС Пакт (1951р.). Комісія для країн Південної частини Тихого океану – КПТО (1947р.). Азіатський банк розвитку. (1966 р.). Тихоокеанська конференція з економічної співпраці – ТКЕС (1980 р.). Тихоокеанська економічна рада – ТЕР (1980 р.). Східно-Азіатська економічна нарада – САЕН (1990 р.). Поглиблення та розширення інтеграційних процесів у регіоні. Вступ нових країн до регіональних міжнародних організацій. Посилення ролі Японії, Китаю, США у регіональному співробітництві. Азіатсько-тихоокеанське економічне співтовариство – АТЕС (1989 р.). Плани щодо утворення зони вільної торгівлі в АТР. Ванкуверський самміт АТЕК (1999 р.) та розробка нової стратегії в умовах фінансової кризи. Реформування та зміщення діяльності міжнародних організацій в АТР.


4.7. Регіональні міжнародні організації (Африка, Америка, Арабський світ)

Організація Американських держав (ОАД). Історія утворення, членство, структура, цілі та завдання. Історія утворення, членство, структура, цілі та завдання Організації Африканської єдності (ОАЄ). Трансформація ОАЄ в Африканський Союз (АС). Проблеми розвитку Африканського союзу. Ліга арабських держав (ЛАД): історія, характер, членство, структура, цілі та завдання. Характеристика діяльності ОАД, ОАЄ, ЛАД у сучасних міжнародних відносинах.



МОДУЛЬ 5. Дипломатична та консульська служба
5.1. Поняття дипломатії та дипломатичної служби

Зовнішні зносини як сфера офіційних відносин держави. Поняття і визначення «дипломатія». Дипломатія як мистецтво ведення переговорів та укладення міжнародних договорів. Виникнення та формування основних історичних типів дипломатії. Поняття і визначення «дипломат», «дипломатична служба». Становлення та розвиток української дипломатії та дипломатичної служби. Основні історичні етапи розвитку дипломатії як засобу зовнішніх зносин між державами. Становлення дипломатичної служби як виду державної служби. Віденський регламент 1815 р. та Аахенський протокол 1818 р. Історія становлення та розвитку української дипломатії та дипломатичної служби.




5.2. Державні органи зовнішніх зносин та дипломатична служба

Поняття, система та особливості державних органів зовнішніх зносин. Основні моделі розбудови зовнішньополітичних відомств сучасності. Дипломатична служба в системі державної служби України. МЗС України: етапи становлення, основи функціонування та структура. Положення про Міністерство закордонних справ України (3 квітня 1999 р.). Особливості проходження дипломатичної служби в Україні та її організаційно-кадрове забезпечення. Закон України “Про дипломатичну службу України” (20 вересня 2001р.).


5.3. Дипломатична служба за кордоном

Становлення та еволюція дипломатичних служб провідних держав сучасного світу: спільне та особливе. Принципи організації і структура дипломатичної служби Франції. Особливості організації та функціонування британської дипломатичної служби. Дипломатична служба і сучасна зовнішньополітична система США. Сучасна дипломатична служба ФРН. Особливості східної дипломатії та вироблення зовнішньополітичних рішень. Становлення дипломатичних служб Японії та КНР. Структура і функції дипломатичної служби Російської Федерації. Дипломатичні структури та особливості формування спільної зовнішньої політики Європейського Союзу.




5.4. Встановлення дипломатичних відносин та відкриття дипломатичних представництв

Міжнародно-правове визнання держави (визнання держави де-юре та де-факто) та підстави для встановлення дипломатичних відносин. Види дипломатичних представництв та порядок їхнього відкриття. Процедура призначення глави дипломатичного представництва. “Агреман”. Дипломатичний корпус: його склад та формат діяльності. Дуаєн. Класифікація та порядок акредитування глав дипломатичних представництв. Вірчі грамоти та процедура їх вручення. Відкличні грамоти. Порядок призначення та вступу на посаду співробітників дипломатичного представництва. Нотифікація. Особливості призначення військових (військово-морських, військово-повітряних) аташе.



5.5. Внутрішня організація роботи дипломатичного представництва. Дипломатичні привілеї та імунітети

Категоризація персоналу дипломатичних представництв. Структурні частини і підрозділи посольств та місій. Основні функції дипломатичних представництв та засоби їх виконання. Ускладнення та розширення завдань дипломатичних представництв в сучасній дипломатичній практиці. Види дипломатичних привілеїв та імунітетів. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва в цілому. Дипломатична пошта та дипломатичні кур’єри. Особисті привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва. Дипломатична картка. Коло осіб, які користуються привілеями та імунітетами дипломатичного характеру. Поняття “члени родини дипломата”.


5.6. Дипломатія спеціалістів в сучасній дипломатичній практиці

Специфічні галузі дипломатії. Військова дипломатія. Історія походження інституту військового аташату, його еволюція та сучасний стан. Економічна дипломатія. Завдання економізації зовнішньополітичної діяльності держави. Торговельні представництва як складова частина посольств та місій: правовий статус та функції. Дипломатія в культурній сфері. Аташе з питань культури в сучасній дипломатичній практиці. Діяльність інформаційних та культурних центрів за кордоном та завдання створення та підтримання позитивного іміджу держави. Гуманітарні аспекти дипломатії і фактор релігії. Досвід дипломатичної діяльності Святого престолу. Особливості дипломатії спеціалістів в сучасній дипломатичній практиці.



5.7. Консульська установа: порядок відкриття, штат та внутрішня організація роботи

Призначення консульської служби, її цілі та завдання. Історія становлення консульського інституту. Формування та етапи становлення консульської служби України. Поняття “консульська установа” та “консул”. Класи, структура та персонал консульських установ. Призначення глави консульської установи. Консульський патент. Екзекватура. Консульський округ. Консульський корпус і проблема старшинства. Штатні та позаштатні консули. Практика призначення позаштатних (почесних) консулів в Україні. Основні напрями діяльності консульських установ та засоби їх виконання. Основні види привілеїв та імунітетів в сучасній консульській практиці.


5.8. Спеціальні місії та практика багатосторонньої дипломатії

Поняття “спеціальна місія” в дипломатичній практиці. Історія зародження, особливості та переваги спеціальних місій в сучасних міжнародних відносинах. Класифікація спеціальних місій. Характерні риси дипломатії спеціальних місій: тимчасовий та конкретно-цільовий характер їх завдань. Порядок призначення глави спеціальної місії, її склад, повноваження, функції та засоби виконання. Привілеї та імунітети спеціальних місій; їх визначення у національному законодавстві. Роль і значення інституту постійних представництв при міжнародних організаціях у сучасній дипломатичній службі. Заснування постійних представництв при міжнародних організаціях: структура та персонал. Повноваження глави постійного представництва при міжнародній організації. Функції постійного представництва та засоби їх виконання. Міжнародна цивільна служба: історія створення, принципи організації та перспективи розвитку. Делегації, які направляються для участі в роботі сесії міжнародних організацій та їх органів як тимчасові закордонні органи зовнішніх зносин держави. Делегації спостерігачів в органах міжнародних організацій. Нові форми представницьких інститутів в сучасній дипломатичній практиці: місії з проблем власності, бюро по зв’язкам, секції інтересів тощо.


5.9. Методи та засоби дипломатичної комунікації

Головні принципи, правила і методи усного дипломатичного спілкування та ведення дипломатичних переговорів. Переговори як засіб вирішення питань міжнародних відносин. Значення компромісу при проведенні переговорів. Ведення офіційних переговорів. Дипломатичне супроводження переговорного процесу суб’єктів господарювання своєї країни. Дипломатичні бесіди: загальні правила та методи проведення. Категорії і форми бесід. Емпатія. Поняття і зміст письмових актів дипломатії. Категорії дипломатичних документів. Основні види документів дипломатичної кореспонденції: нота (вербальна, особиста); пам'ятна записка; меморандум. Порядок їх складання, оформлення та відправки. Внутрішньовідомча дипломатична документація.


ІІ. ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
Модуль 1 Історія міжнародних відносин


  1. Початок Другої світової війни. “Дивна війна” на Заході. “Особливі відносини” СРСР та Німеччини.

  2. Характерні риси дипломатії Німеччини та Італії напередодні Другої світової війни.

  3. Процес формування антигітлерівської коаліції.

  4. Радянсько-фінська війна. Позиція Ліги націй та великих держав.

  5. Агресія Італії проти Ефіопії. Позиція Ліги націй та США.

  6. Політика Японії на Далекому Сході у 30-ті роки ХХ ст.

  7. Зовнішня політика УНР (1917-1921).

  8. Результати Паризької мирної конференції (1919-1920 рр.). Американська дипломатія на Паризькій мирній конференції.

  9. Тегеранська конференція 1943 р. Відкриття другого фронту (1944 р.).

  10. Міжнародні відносини у 1919-1920 рр. Версальська система. Утворення Ліги націй.

  11. Причини і характер І світової війни.

  12. ІІ світова війна: причини, основні етапи, наслідки.

  13. Балканські війни 1912-1913 рр.

  14. Міжнародне становище на Далекому Сході у 1918-1922 рр. Вашингтонська система договорів.

  15. Китайська революція 1924-1927 рр.

  16. Міжнародні відносини в період світової економічної кризи 1929-1933 рр.

  17. Загострення міждержавних суперечностей на Далекому Сході у 1931-1936 рр. та їх наслідки. Початок японської агресії.

  18. План Дауеса (1924 р.). Локарнські угоди (1925 р.). Пакт Бріана-Келлога (1928 р.).

  19. Мюнхенська угода 1938 р.: розчленування і окупація Чехословаччини. Наслідки для України.

  20. Причини, хід та наслідки російсько-японської війни. Портсмутський мирний договір (1905).

  21. Передвоєнна політична криза 1939 р. у Європі. Радянсько-німецький договір про ненапад. Пакт Молотова-Ріббентропа.

  22. Ялтинська конференція та її значення.

  23. Капітуляція Німеччини. Рішення Потсдамської конференції (1945 р.).

  24. Суть і спрямованість політики нейтралітету США напередодні Другої світової війни.

  25. Проблема інтернування американців японського походження (1942).

  26. Суть «атомної дипломатії». Наслідки вибуху атомних бомб над містами Хіросіма та Нагасакі.

  27. Внесок США у врегулювання Марокканської кризи (1906).

  28. «День Д» та його наслідки.

  29. Мораторій Г. Гувера.

  30. Трагедія в Перл-Харборі. Оголошення війни Японії. Німеччині та Італії.


Модуль 2 Міжнародні відносини та світова політика


  1. Сутність доктрини “гнучкого реагування” або “дозованого використання сили” (1960- ті рр.).

  2. Женевська нарада міністрів закордонних справ 1955 р.

  3. Нова східна політика ФРН у 1966-1974 рр.

  4. Інтеграційні процеси та питання регіональної безпеки в Латинській Америці.

  5. Проблема “північних територій” у радянсько-японських відносинах.

  6. Тайванська криза 1958 року.

  7. Воєнний конфлікт на Корейському півострові 1950-1953 рр.

  8. Доктрина Хальштейна (зовнішньополітична доктрина ФРН, 1955-1972 рр.).

  9. Причини та наслідки виходу Франції з військової організації НАТО (1966 р.).

  10. Багдадський пакт (1955 р.). Організація Центрального Договору (СЕНТО, 1959 р.).

  11. Декларація про надання незалежності колоніальним країнам та народам: основні положення та проблеми їх імплементації (1960 р.).

  12. Проголошення КНР (1949 р.). Основні положення Першої Китайської конституції (1954 р.): закріплення соціалістичної орієнтації розвитку.

  13. Сталінізація держав Центрально-Східної Європи та її наслідки (доктрина Жданова).

  14. Близькосхідне врегулювання у 80-ті роки ХХ ст.

  15. План Маршалла (1947 р.): організація й характер постачання економічної допомоги Європі.

  16. Еволюція зовнішньої політики Російської Федерації.

  17. Карибська криза (1961-1963 рр.): причини і політичні уроки для світу.

  18. “Доктрина Трумена” (1947 р.).

  19. Дунайська (Бєлградська) конференція 1948 р. Участь делегацій УРСР в роботі конференції.

  20. Женевська нарада по Індокитаю та Кореї (1954 р.). Оформлення військової організації СЕАТО.

  21. Угорська криза 1956 р.: міжнародні наслідки, реакція світової спільноти. “Празька весна” 1968 р. “Доктрина Брежнєва”.

  22. “Нове мислення” М. Горбачова в контексті розвитку міжнародних відносин у 1985-1990 рр.

  23. Косовський прецедент у міжнародних відносинах.

  24. Російська-грузинська війна 2008 р.: вплив на безпекове середовище у розширеному Чорноморському регіоні.

  25. Інтервенція СРСР в Афганістані (1979-1989 рр.) та її наслідки.

  26. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.

  27. Холодна війна. Причини та етапи розвитку.

  28. Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії КНР у ХХІ ст.

  29. Об’єднання Німеччини та його наслідки.

  30. Участь міжнародних організацій у боротьбі з міжнародним тероризмом (після подій 11 вересня 2001 р.).


Модуль 3 Теорія міжнародних відносин


  1. Місце теорії міжнародних відносин у системі суспільних наук.

  2. Предмет, об’єкт, функції теорії міжнародних відносин.

  3. Методи досліджень міжнародних відносин.

  4. Політичний реалізм (Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Р. Арон, Г. Моргентау та ін.).

  5. Політичний ідеалізм (І. Кант, Дж. Бентам та ін.).

  6. Неореалізм та неолібералізм у міжнародних відносинах.

  7. Світосистемна теорія.

  8. Біхевіоризм як напрям у міжнародних відносинах.

  9. Теорія інтеграції.

  10. Постмодернізм в теорії міжнародних відносин.

  11. Світовий та міжнародний порядок.

  12. Процеси глобалізації та регіоналізації у міжнародних відносинах.

  13. Дилема суб’єктності у теорії міжнародних відносин.

  14. Поняття та категорії теорії міжнародних відносин.

  15. Модернізм в концепціях Д. Зінгера та Д. Істона.

  16. Вплив геополітики на процес становлення теорії міжнародних відносин.

  17. Цивілізаційні теорії А. Тойнбі та С. Хантінгтона.

  18. Марксистські та неомарксистські теорії міжнародних відносин.

  19. Поняття “стабільності” та “нестабільності” в теорії міжнародних відносин.

  20. Французька школа міжнародних відносин.

  21. Транснаціоналізм як науковий напрям у міжнародних відносинах.

  22. Полемологія: основні положення.

  23. Геополітичні теорії З. Бжезинського.

  24. Теорія турбулентності Дж. Розенау.

  25. Дослідження миру та теорія конфліктів.

  26. Теорія міжнародного середовища.

  27. Типологія міжнародних систем.

  28. Використання синергетичної методології в дослідженні міжнародних відносин.

  29. Безпека як якість системи.

  30. Глобалізм, мондіалізм та неомондіалізм.


Модуль 4 Міжнародні організації


  1. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.

  2. Класифікація міжнародних організацій.

  3. Загальні та спеціальні принципи діяльності міжнародних організацій.

  4. Право міжнародних організацій.

  5. Привілеї та імунітети персоналу постійних представництв при міжнародних організаціях.

  6. Способи прийняття рішень в міжнародних організаціях.

  7. Функціонально-організаційна структура міжнародних організацій.

  8. Організація Об’єднаних Націй. Історія утворення. Цілі та принципи ООН. Структура організації.

  9. Підписання Маастрихтського договору (1993). Створення ЄС. Основні принципи Амстердамського договору. Лісабонська угода про внесення змін в Угоду про ЄС й угоду про заснування Європейської Спільноти.

  10. Україна та ЄС. Проблеми співпраці та перспективи інтеграції.

  11. Європейський банк реконструкцій та розвитку. Цілі та діяльність.

  12. Західноєвропейський союз та його роль у системі європейської безпеки.

  13. Відносини ЗЄС та НАТО.

  14. Рада Європи: цілі, структура, діяльність. Україна і Рада Європи.

  15. Бандунзька конференція 1955 р. Утворення та організаційне оформлення Руху неприєднання.

  16. Європейський суд з прав людини.

  17. Історія утворення НБСЄ. Гельсінський Заключний Акт 1975 р.

  18. Цілі та принципи ОБСЄ.

  19. Історія утворення Північноатлантичного Союзу. Структура НАТО. Вимоги до країн, які прагнуть стати членами Північноатлантичного альянсу.

  20. Еволюція Північноатлантичного альянсу у зв’язку з закінченням “холодної війни”.

  21. Процес поширення НАТО на Схід.

  22. Україна і НАТО. Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО.

  23. Історія утворення Організації американських держав (ОАД).

  24. МЕРКОСУР. Історія створення. Структура та напрями діяльності організації.

  25. Напрямки діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва.

  26. Інтеграційні процеси на Африканському континенті.

  27. NAFTA. Історія створення. Структура та напрями діяльності організації.

  28. Створення СНД. Участь України в роботі організації.

  29. Створення Ліги арабських держав (ЛАД) (1945 р.).

  30. Напрямки діяльності АСЕАН.


Модуль 5 Дипломатична та консульська служба


  1. Загальні поняття «міжнародні відносини», «зовнішня політика», «дипломатія» і «дипломатична служба».

  2. Три етапи історії сучасної (класичної) дипломатії. Їх характеристика.

  3. Загальна характеристика державних органів зовнішніх зносин. Міжнародно-правові документи та юридично-правові акти України, що регламентують їх діяльність.

  4. Характеристика центральних органів зовнішніх зносин держави. Їх зовнішньополітичні функції.

  5. Закордонні державні органи зовнішніх зносин – постійні і тимчасові. Їх характеристика.

  6. Постійне дипломатичне представництво за кордоном, його структура та персонал. Глава дипломатичного представництва.

  7. Функції дипломатичного представництва, їх характеристика.

  8. Класи і ранги дипломатичних агентів.

  9. Процес встановлення дипломатичних відносин між державами та призначення глави дипломатичного представництва. Припинення діяльності дипломатичних представництв.

  10. Основне призначення, структура, процедура вручення Вірчих грамот.

  11. Функції консульських установ.

  12. Консульські привілеї та імунітети.

  13. Загальне поняття сучасного дипломатичного листування, його роль у міжнародних відносинах.

  14. Види дипломатичних документів та вимоги до них.

  15. Вербальна нота як найпоширеніший документ дипломатичного листування.

  16. Особиста нота та її характеристика.

  17. Пам'ятна записка та її характеристика.

  18. Меморандум як вид дипломатичного документу.

  19. Приватні листи напівофіційного характеру та вимоги до них.

  20. Особисте послання як вид дипломатичного документу.

  21. Положення про дипломатичний паспорт України (затверджено Указом Президента України від 26 лютого 1998 р.).

  22. Положення про службовий паспорт України (затверджено Указом Президента України від 26 лютого 1998 р.).

  23. Правила оформлення візових документів для в’їзду в Україну (затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 20 лютого 1999 р.).

  24. Положення про нештатних (почесних) консулів України від 17 лютого 1997 р.

  25. Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні (1997 р.).

  26. Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів та мотоколясок (1998 р.).

  27. Основні тенденції розвитку дипломатичних привілеїв та імунітетів на сучасному етапі.

  28. Повноваження, які мають Президент України, Прем'єр-міністр та міністр закордонних справ України в галузі здійснення зовнішньої політики.

  29. Закон України «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 р.

  30. Дипломатичний корпус України та його характеристика.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка