Програма комплексного державного екзамену



Сторінка2/3
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.52 Mb.
1   2   3

ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Передбачає перелік тем, які підлягають засвоєнню у підготовці до екзамену з МНМ МШ. Теми згруповані за такими чотирма дидактичними одиницями: загальні питання методики навчання математики; методика формування і розвитку у молодших школярів обчислювальної компетентності; методика навчання молодших школярів розв’язуванню сюжетних задач; методика пропедевтичного матеріалу – елементів алгебри, геометрії, величин та їх вимірювання.

1. Загальні питання методики навчання математики

    1. Предметна математична компетентність та компетенції молодшого школяра.

    2. Методична компетентність вчителя початкових класів (готовність до навчання математики молодших школярів).

    3. Освітні, виховні і розвивальні завдання навчання математики в початкових класах.

    4. Засоби навчання в початкових класах.

    5. Сучасний урок математики в початкових класах: різновиди його структури; форми організації навчальної діяльності на уроках математики.

  1. Методика формування і розвитку у молодших школярів обчислювальної компетентності

    1. Нумерація і арифметичні дії у концентрі «Десяток»: обчислювальні прийоми та їх теоретична основа; основні прийоми складання таблиць додавання і віднімання в межах 10.

    2. Нумерація і арифметичні дії у концентрі «Сотня»: обчислювальні прийоми та їх теоретична основа; складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток.

    3. Нумерація і арифметичні дії у концентрі «Тисяча»: особливості нумерації чисел 101–1000; усне і письмове додавання і віднімання у межах 1000; усне і письмове множення і ділення у межах 1000.

    4. Нумерація і арифметичні дії в концентрі «Багатоцифрові числа»: особливості вивчення нумерації багатоцифрових чисел; нові поняття: класи і розряди чисел; додавання і віднімання багатоцифрових чисел; множення і ділення багатоцифрових чисел (загальні і окремі випадки).

  2. Методика навчання молодших школярів розв’язуванню текстових задач

    1. Характеристика змістової лінії програми математики (1–4 кл.): «Сюжетні задачі». Роль і місце задач у початковому курсі математики. Значення задач у формуванні логічної складової предметної математичної компетентності молодших школярів.

    2. Складові процесу розв’язування задач. Види аналізу задачі та їх значення у розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів.

    3. Культура запису розв’язань задачі.

    4. Формування навичок учнів розв’язувати прості задачі: основні групи простих задач програмного мінімума; основні прийоми допомоги учням у процесі роботи над задачею.

    5. Розвиток уявлень учнів про складену задачу та процес її розв’язування.

    6. Розв’язування типових задач з пропорційними величинами. Задачі з типовим конкретним сюжетом (задачі на рух, на спільну роботу, на середнє значення величини, на обчислення периметра та площі геометричної фігури та ін.).

  3. Методика пропедевтичного матеріалу (алгебри, геометрії, величин та їх вимірювання)

    1. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Основні способи порівняння числових виразів. Називання, читання і обчислення числових виразів. Вирази із змінними.

    2. Формування поняття про рівняння з однією змінною та способи їх розв’язування: засвоєння логічної структури поняття рівняння; складання повної системи завдань на засвоєння поняття рівняння учнями; основні способи розв’язування рівнянь: підбору; на основі залежності між компонентами і результатом арифметичної дії.

    3. Нерівності із змінною у початковому курсі математики: поняття про нерівність; основні способи розв’язування нерівностей: спосіб добору; спосіб випробування; спосіб зведення нерівності до рівняння; спосіб на основі залежності між компонентами і результатом арифметичних дій.

    4. Формування уявлень про функціональну залежність. Роль сюжетних задач у формуванні понять: прямо пропорційна залежність і обернено пропорційна залежність.

Пропедевтика геометрії

    1. Розвиток просторових уявлень молодших школярів: характеристика основних видів завдань для учнів за видами просторових фігур: призми, піраміди, круглі тіла.

    2. Геометричні фігури на площині: лінія, відрізок, кут, коло, круг, многокутник.


Пропедевтика вивчення величин та їх вимірювання

    1. Формування базових понять: величина, одиниця величини, одиниця вимірювання величини, значення величини, що означає виміряти величину (на прикладі таких величин: довжина, площа, маса, часові уявлення, швидкість).

    2. Основні одиниці вимірювання довжини, площі, маси, часу, об’єму, швидкості та співвідношення між ними.


ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ


  1. Компетентнісний підхід у початковій математичній освіті. Предметна математична компетентність та її складові.

  2. Оновлення змістової лінії «Числа. Дії з числами» початкового курсу математики. Методика роботи з учнями над засвоєнням обчислювальних прийомів концентру «Десяток». Роботу проілюструвати конкретними прикладами.

  3. Теоретичні засади основних прийомів усного додавання і віднімання чисел у концентрі «Сотня». Методика роботи з учнями над їх засвоєнням. Роботу проілюструвати конкретними прикладами.

  4. Методика вивчення ділення багатоцифрового числа на одно і двоцифрові числа. Попередження помилок, коли в частці з’являються нулі (окремі випадки ділення). Роботу проілюструвати конкретними прикладами.

  5. Характеристика змістової лінії програми «Сюжетні задачі». Методичні основи навчання учнів розв’язуванню задач на процеси (спільну роботу, рух). Роботу проілюструвати на конкретному виді задач.

  6. Загальна характеристика системи простих задач програмного мінімума початкового курсу математики. Методика роботи над простими задачами. Роботу проілюструвати на прикладі простих задач конкретного виду.

  7. Методика роботи над типовими задачами з пропорційними величинами. Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Основні способи їх розв’язування.

  8. Теоретична основа подвійного змісту частки у початковому курсі математики. Методичні прийоми роботи з учнями над засвоєнням подвійного змісту частки у процесі розв’язування простих задач на ділення.

  9. Складові процесу розв’язування задачі. Методика роботи з учнями на кожному етапі розв’язування задачі. Відповідь проілюструвати на конкретному прикладі задачі.

  10. Характеристика змістової лінії програми «Робота з даними». Основні види завдань для ознайомлення учнів 1-2 класів зі способами подання інформації. Роботу проілюструвати конкретними прикладами.

  11. Наступність у формуванні компетенції дошкільників і учнів 1 класу на прикладі змісту розділу програми «Узагальнення і систематизація математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».

  12. Формування алгебраїчного складника предметної математичної компетентності на прикладі розв’язування нерівностей з однією змінною за змістовою лінією «Математичні вирази. Рівності. Нерівності».

  13. Теоретична і методична готовність вчителя початкових класів до реалізації змін у програмі щодо навчання учнів розв’язувати рівняння з однією змінною. Розробка повної системи завдань для засвоєння поняття рівняння з однією змінною та його означення.

  14. Формування уявлень молодших школярів про функціональну залежність. Роль типових задач з пропорційними величинами у функціональній пропедевтиці. Відповідь проілюструвати на конкретному прикладі задачі.

  15. Загальна характеристика методики вивчення величин у початковому курсі математики. Методика ознайомлення учнів з величиною: довжина, площа, маса, час (величина за вибором студента) та одиницями вимірювання величини.

  16. Методика ознайомлення учнів з просторовими, геометричними фігурами (піраміда, конус, циліндр, куля, прямокутний паралелепіпед).

  17. Методика роботи над задачами на побудову геометричних фігур на площині. Основні елементарні вміння, якими повинні володіти молодші школярі для побудови відрізка заданої довжини.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Артемов А.К. Теоретические основы методики обучения математике в начальных классах /А.К. Артемов, Н.Б. Истомина. –М.–Воронеж, 1996. –287с.

  2. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах:[навч. посібник –3-є вид., переробл. і доп.] /М.В. Богданович, М.В. Козак, Я.А. Король. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 336с.

  3. Державний стандарт початкової освіти. Освітня галузь «Математика» //Початкова школа. – 2011. –№7. – С.1-2; С.12-14.

  4. Истомина Н.Б. Методика обучения математики в начальных классах: [учеб. пособие для студ. сред. и высш. учеб. заведений. 3-е изд., стереотип] /Н.Б. Истомина. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 288с.

  5. Каплан В.С. Методы обучения математике /В.С. Каплан, Н.К. Рузин, А.А. Столяр. –М., 1981. –237с.

  6. Коваль Л.В. Методика навчання математики: теорія і практика: Підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання», освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» [2-ге вид., допов. і переробл.] / Л. В. Коваль, С. О. Скворцова – Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2011. – 414 с.

  7. Король Я.А. Практикум з методики викладання математики в початкових класах: [навч. посібник для студентів пед. університетів та інститутів з спеціальності «Педагогіка і методика початкового навчання»] /Я.А. Король. – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136с.

  8. Корчевська О.П. Навчаємо математики. Методика обчислень. 1-4 класи /О.П. Корчевська. –Тернопіль: Мандрівець, 2009. –156с.

  9. Кочина Л.П. Особливості побудови уроку математики в початкових класах /Л.П. Кочина //Початкова школа. –2006. –№7. –С.27-31; №8. –С.22-24.

  10. Митник О.Я. Логіка на уроках математики. Методика роботи над завданням з логічним навантаженням у курсі математики початкових класів /О.Я. Митник. –Київ: Вид-во Початкова школа, 2004. –104с.

  11. Наволокова Н.П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць /автори – уклад. Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва. –Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 117с. –(серія «Золота педагогічна скарбниця»).

  12. Навчальні програми для загальноосвітніх закл. із навчанням українською (російською) мовою. 1–4 класи. –К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. –392с. (С.138–170 (укр.); С. (рос.)) /Авторський колектив О.В. Онопрієнко, С.О. Скворцова, Н.П. Листопад.

  13. Несторова О.В. Педагогическая технология в схемах, таблицах и опорных конспектах: [учеб. пособие для вузов] /О.В. Нестерова. –М.: Айрис-пресс, 2008. –112с. –(Высшее образование).

  14. Онопрієнко О. Предметна математична компетентність як дидактична категорія /О. Онопрієнко //Початкова школа. –2010. –№10. –С.47-49.

  15. Підручники з математики для 1-4 кл. /За ред. М.В. Богдановича, Л.П. Кочиної, Н.П. Листопад, О.В. Онопрієнко, С.О. Скворцової, Ф.М. Рівкінд, Е.І. Александрової та ін., 2006–2012 р. видання.

  16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: [підручник для студентів педагогічних факультетів] /О.Я. Савченко. –К.: Абрис, 1997. –416с.

  17. Савченко О.Я. Компетентнісний підхід як чинник модернізації початкової освіти /О.Я. Савченко //Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України. Педагогіка, 2011. –№4. –С.13–16.

  18. Скворцова С.О. Методика навчання математики в 1, 2, 3, 4 класі /С.О. Скворцова, Г.І. Мартинова, Т.О. Шевченко. – Одеса: «Фенікс», 2011. –240с. (1 клас).

П Р О Г Р А М А
складової частини державного екзамену

з методики навчання природознавства

денна та заочна форма навчання

(бакалаври)


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Методика природознавства – одна із профілюючих дисциплін на педагогічному факультеті. Перед методикою природознавства стоять такі завдання: відібрати і синтезувати природознавчий матеріал, визначити об'єм знань по класах, відібрати найбільш сучасні методи навчання природознавства.

У процесі вивчення методики природознавства студенти одержують знання про розвиток предмету природознавства, виявлення найбільш ефективних форм і методів, направлених на розвиваюче та виховуюче навчання, набувають навичок педагогічної роботи з учнями.

Курс методики природознавства передбачає дати майбутнім вчителям не тільки теоретичну, але й практичну підготовку: організація спостереження, проведення екскурсій, дослідів, практичних занять, робота в куточку живої природи та навчально-дослідній ділянці.

Студент повинен знати:

- існуючі моделі навчання природознавства у початковій школі;

- існуючі програми навчального предмету «Я і Україна»;

- об'єкт, предмет методики навчання природознавства;

- структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними;

- рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;

- виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі;

- складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) власне предметного змісту природознавства;

- розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства;

- обґрунтовувати класифікацію методів навчання природознавства;

типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;

- зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства;

- визначати зміст і взаємозв’язок елементарних природничих понять;

- значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства;

- значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах;


Студент повинен вміти:

- визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;

- виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;

- складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту природознавства;

- розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства;

- аналізувати зміст підручників і навчальних посібників;

- обирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства,

- встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства в початкових класах;

- визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти;

- обирати ефективні способи керівництва пізнавальною діяльністю учнів;

- повинен уміти сформувати у дітей систему первісних природознавчих понять, необхідних для розуміння навколишнього світу;

- повинен уміти сформувати у дітей уявлення та поняття про навколишній світ, про об’єкти природи та про взаємодії у природі;

- повинен уміти навчити дітей здобувати знання самостійно.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Програма складається з двох частин. У першій частині розкриваються загальні питання методики викладання природознавства. А в другій частині – питання практичного значення.



Предмет і завдання методики природознавства

Методологічні основи методики викладання природознавства зв’язок з іншими науками.

Становлення і розвиток природознавства.

Планування та структура змісту курсу «Природознавство».

Принципи відбору змісту побудови шкільного курсу природознавства.

Методика формування понять

Характеристика природознавчих понять.

Методика формування і розвитку понять.
Матеріальна база навчання природознавства

Місце і роль матеріальної бази в навчальному процесі з природознавства

Наочні засоби навчання природознавства

Кабінет природознавства. Виготовлення динамічних наочних посібників та обладнання для уроків природознавства.

Куточок живої природи та використання його об’єктів у навчальному процесі.

Навчально – дослідна ділянка.

Краєзнавчий куточок. Географічний майданчик, його влаштування та обладнання.

Поєднання і комплексне використання наочних засобів навчання.



Методи і прийоми навчання природознавству

Поняття методу навчання природознавству. Цілісний підхід до методу у структурі методів навчання природознавству.

. Методичні прийоми: порівняння, аналогія, виділення головного, групування навчального матеріалу. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків у природі.

Вибір оптимальних методів і прийомів навчання.

Спостереження – провідний метод вивчення природознавства в початкових класах.

Ведення спостережень за живою і неживою природою.

Бесіда на уроках природознавства. Види бесід. Вимоги до постановки запитань при проведенні бесіди. Застосування різних видів бесід на уроках природознавства.

Розповідь та її роль у вивченні природознавства. Методичні вимоги використання наочних посібників у застосуванні словесного методу навчання.

Демонстрація та лабораторні досліди. Методичні вимоги до постановки дослідів та практичних робіт.
Форми організації навчального процесу

Основні організаційні форми навчального процесу природознавства. Урок, позаурочна та позакласна робота. Урок – основна форма процесу.

Основні типи уроків з природознавства. Предметний урок. Екскурсія.

Домашнє завдання та види перевірки знань на уроках природознавства.

Мета, завдання та види перевірки знань на уроках природознавства.

Позакласна робота та її навчально-виховне значення.



Засоби навчання природознавства

Поняття про засоби навчання природознавства, їх види. Дидактичні вимоги до засобів навчання.

Наочні посібники. Види наочних посібників. Дидактичні вимоги до них. Методика роботи з різними видами наочних посібників.

Загальні вимоги до методики використання засобів наочності. Принципи наочності у навчання.

Характеристика груп засобів навчання природознавства та методики їх використання.

Методика роботи з плакатом і картою. Вимоги до показу карти.



Методика роботи в малокомплектній школі

Особливості проведення уроків природознавства у малокопмлектній школі.

Реалізація індивідуального та диференційованого підходу до вивчення природознавства у малокопмлектній школі.

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ


  1. Особливості методики роботи з планом, картою, глобусом на уроках природознавства.

  2. Методика організації і проведення спостережень на уроках природознавства і в позаурочний час (дати поняття спостережень, їх проведення і значення).

  3. Особливості методики навчальних екскурсій в природу, на підприємство, в об’єкти с/г.

  4. Методичні особливості проведення дослідів на уроках природознавства (конкретно на прикладі теми).

  5. Особливості методики виконання та використання малюнка вчителя на дошці на уроках природознавства (конкретно на прикладі теми).

  6. Види та значення виховної роботи з методики природознавства. Особливості її проведення

  7. Методика проведення уроку на тему: «Україна».

  8. Методика проведення уроку на тему: «Рослина – частина живої природи».

  9. Особливості методики використання на уроках природознавства загадок, приказок, та ігрових прийомів (конкретно на прикладі теми).

  10. Методика проведення уроку на тему: «Весна – пора року».

  11. Методика проведення уроку на тему: «Корисні копалини в рідному краї».

  12. Особливості проведення самостійної роботи з підручником на уроках природознавства.

  13. Методика проведення уроку на тему: «Різноманітність тварин у природі».

  14. Методика формування природничих понять (на прикладі різних тем уроків).

  15. Методика проведення уроку на тему: «Гори».

  16. Аналіз природознавчого матеріалу в новій програмі «Природознавство».

  17. Методика проведення уроку на тему «Вода – розчинник».


ЛІТЕРАТУРА


  1. Аквилёва Г.Н. Методика преподавания естествознания в начальной школе: [учеб. пособ. для студ.] /Г.Н. Аквилёва, З.А. Клепинина. –М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001. –240с.

  2. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник /Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарові. -2-ге вид., перероб. і допов. –К.: Вища шк.., 1990. –302с.

  3. Пакулова В.М. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студ. пед. ин-тов по спец. №2121 «Педагогика и методика нач. обучения» /В.М. Пакулова, В.Н. Кузнєцова. –М.: Просвещение, 1990. –192с.

  4. Програми для середньоъ загальноосвытньоъ школи. 3–4 класи. –К.: Початкова школа, 2012. –296с.



ПРОГРАМА

складової частини державного екзамену

з методики образотворчого мистецтва

денна та заочна форма навчання

(бакалаври)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма побудована відповідно до вимог Державних законодавчих документів про освіту в Україні.

Курс розкриває основи дисципліни, форми і методи викладання, основні композиційні закони та технічні прийоми.

Передбачено засвоєння студентами прийомів роботи з акварельними та гуашевими фарбами; вивчення основ композиції та кольорознавства, навчання технічних прийомів роботи з папером, глиною та ін.
Студенти повинні знати:


  • теоретичні основи методики викладання образотворчого мистецтва;

  • зміст та завдання образотворчого мистецтва;

  • композиційні засоби виразності, основи кольорознавства;

  • елементи традиційної національної культури: мати поняття про петриківський розпис, витинанку та інші види декоративного мистецтва.


Студенти повинні вміти:


  • володіти методикою проведення уроків образотворчого мистецтва у початковій школі;

  • володіти прийомами роботи з графічними та живописними матеріалами;

  • володіти прийомами компоновки зображень, прийомами стилізації.



ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Теоретичні основи викладання образотворчого мистецтва

Зміст і завдання курсу методики образотворчого мистецтва.

Теорія та історія методики образотворчого мистецтва.

Програма з образотворчого мистецтва як основа побудови навчального процесу у початковій школі.

Державний стандарт освітньої галузі «Мистецтво».

Різноманітні художні техніки та прийоми виконаня композиції

Методика виконаня графічних завдань з методики образотворчого мистецтва. Художні матеріали. Основна форма предмета.

Композиція натюрморту. Світло та тінь у малюнку. Об’ємні зображення.

Матеріали образотворчого мистецтва та особливості роботи з ними

Композиційні засоби виразності. Основні закони, правила, прийоми та засоби композиції.

Види та жанри образотворчого мистецтва, його засоби виразності.

Графічні та живописні матеріали та техніки.

Основи кольорознавства. Основні, похідні кольори та кольорова символіка.

Психологія кольору.

Види декоративно-прикладного мистецтва, їх характеристика.

Художній образ як основа композиційної діяльності. Основи побудови композицій. Основні правила та прийоми.

Особливості побудови декоративних композицій. Використання різних матеріалів та технік.

Методика виконання графічних завдань з методики образотворчого мистецтва. Художні матеріали. Основна форма предмета.

Методика виконання завдань живописними матеріалами. Основи кольорознавства.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка