Програма іспиту з дисципліни «Диференціальна психологія» Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»



Скачати 126.43 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір126.43 Kb.
#35987
ТипПрограма
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Бердянський державний педагогічний університет

Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Кафедра психології


Програма

іспиту з дисципліни

«Диференціальна психологія»

Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»

Напрям підготовки: 0301 «Соціально-політичні науки»

Спеціальність: 6030103 «Практична психологія»

2011 р.

Програма іспиту складена на основі навчальної програми «Диференціальна психологія» та положень «Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в університеті», «Про європейську кредитно-трансферну систему організації навчального процесу в університеті», «Про моніторинг та контроль якості навчання», «Положення про організацію навчального процесу»

Розробник : кандидат психол. наук старший викладач кафедри психології Карапетрова О.В.
Програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри

Протокол № 1 від «29.08»2011р.


Завідувач кафедри кандидат психол. наук О.В. Горецька

Зміст

  1. Пояснювальна записка

  2. Зміст навчальної дисципліни

  3. Питання до іспиту

  4. Критерії оцінювання

  5. Список рекомендованої літератури




  1. Пояснювальна записка

Мета курсу «Диференційна психологія» - засвоїти сучасні уявлення про індивідуальні, типологічні та групові психологічні відмінності між людьми, ознайомитися з класичними та новітніми їх класифікаціями.

Завдання – 1) розглянути психологічні відмінності різних вимірів індивідуальності: формально-динамічні, предметно-змістові та духовно-світоглядні, 2) дослідити їх взаємозв’язок та розвиток.

В результаті вивчення даної навчальної дисципліни студент повинен



знати:

  • специфіку, історію становлення та методи диференційної психології як окремої галузі психологічного знання;

  • теоретичні основи аналізу індивідуально-психологічних відмінностей між людьми;

  • сучасні уявлення про джерела індивідуальних відмінностей (впливу факторів спадковості та середовища в їх формуванні);

  • психологічні відмінності у формально-динамічних, предметно-змістових та духовно-світоглядних властивостях між людьми та співвідносити їх з відповідними концепціями та класифікаціями;

  • особливості психокорекційної, консультативної, психотерапевтичної та педагогічної роботи з особами різних психологічних типів.


уміти:

  • застосовувати системний підхід у вивченні індивідуальності людини;

  • застосовувати методи дослідження індивідуально-психологічних відмінностей, як цілісної системи властивостей особистості;

  • визначати індивідуально-психологічні особливості особистості, їх походження;

  • інтегрувати різноманітні дані про індивідуально-психологічні властивості досліджуваної людини в єдине цілісне уявлення про її індивідуальність;

  • встановлювати взаємозв’язок та спадкоємність між різними диференційно-психологічними та диференційно-психофізіологічними теоріями, концепціями, класифікаціями та типологіями;

  • застосовувати знання про індивідуально-психологічні відмінності у практиці психологічної роботи: в педагогіці, у роботі психолога-клініциста, у профдоборі, в управлінні, бізнесі, політиці, психологічному консультуванні, психотерапії, коучінгу та інших сферах діяльності практичного психолога.

Вивчення курсу диференційної психології сприяє глибшому розумінню психології індивідуальних, типологічних і групових відмінностей людей і є необхідним компонентом підготовки психологапрофесіонала. Проблеми, які розглядаються в курсі диференційної психології, дають можливість збагатити знання в галузі психології людини, і ці знання допоможуть практичному психологу в компетентному аналізі впливу біологічних і соціальних чинників на формування і розвиток особистості клієнта. А це, в свою чергу, сприятиме науковій обґрунтованості психологічного діагнозу та програми подання відповідної психологічної допомоги.



2. Зміст навчальної дисципліни

Тема 1. Диференційна психологія як наука: її предмет, специфіка, історія, методи

Предмет диференційної психології. Становлення диференційної психології як науки. Передісторія диференційної психології. Перші наукові дослідження індивідуальних відмінностей (Ф. Бессель, В. Вундт, Ф. Гальтон). Три світові традиції у розвитку диференційної психології: європейська, американська, російська. В. Штерн про предмет і завдання диференційної психології. Диференційна психофізіологія як галузь диференційної психології.

Специфіка диференційної психології, її зв’язок з іншими науками, роль у практичній психології. Напрями диференційно-психологічних досліджень за В. Штерном. Індивідуальні, типологічні та групові відмінності. Риса, диспозиція, тип. Індивідуальність як інтегральне поняття диференційної психології. Структура індивідуальності за Б. Ананьєвим, В. Мерліним, Е. Голубєвою.

Методи диференційної психології. Роль спадковості та середовища у формуванні індивідуальності.


Тема 2. Диференційна психологія про темперамент

Історія вчення про темперамент – пошук біологічних основ темпераменту (Гіппократ – Гален, А. Галлер, Г. Врісберг, П. Лесгафт, І. Генлє, А. Фульє, П. Блонський, Б. Завадовський та ін). Формальний опис класичної типології І. Кантом: темпераменти діяльності та темпераменти почуттів. Енергетична теорія темпераменту В. Вундта.

Конституційні теорії темпераменту: К. Сіго, Е. Кречмера, У. Шелдона. Типи будови тіла та темпераменту за Е. Кречмером. Діатетична та психоестетична пропорції. Соціальна установка. Психологія конституціональних відмінностей за У. Шелдоном: соматотип, шкала темпераменту. Аналіз конституціональних відмінностей за біографічними даними.

Факторні дослідження темпераменту. Дослідження Г. Хейманса і Е. Вірсми. Типологія темпераменту Р. Ле Сенна. Фактори темпераменту за Дж. Гілфордом, К. Лоуелл, Л. Терстоном, А. Бассом і Р. Пломіним. Ознаки темпераменту за А. Бассом і Р. Пломіним. Факторне дослідження темпераменту Г. Ю. Айзенком. Співставлення моделей Е. Кречмера та К. Г. Юнга.


Тема 3. Психофізіологічні дослідження темпераменту

Загальна характеристика диференційно-психофізіологічних досліджень. Темперамент і вища нервова діяльність за І. Павловим. Дослідження типів нервової системи у дітей А. Г. Івановим – Смоленським. Дослідження вищої нервової діяльності і темпераменту у дітей Н. І. Красногорським.

Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі Б. М. Теплова та В. Д. Нєбиліцина. Структура темпераментних властивостей та 12-мірна класифікація властивостей нервової системи за В. Д. Нєбиліциним. Первинні і вторинні властивості нервової системи.

Психофізіологічна школа В. С. Мерліна: біологічна основа, ознаки, властивості і типи темпераменту

Структура формально-динамічних властивостей за В. М. Русаловим.

Дослідження взаємозв’язку властивостей темпераменту з властивостями нервової системи (В. Мерлін, Г. Айзенк, Е. Ільїн, В. Нєбиліцин та інші).

Вивчення темпераменту у школі Яна Стреляу. Реактивність і активність як характеристики енергетичного рівню поведінки. Оптимум збудження і оптимум стимуляції. Часові параметри поведінки. Властивості темпераменту і особистісні якості. Модифікуючий вплив темпераменту на виховання особистості.
Тема 4. Типології психопатій та акцентуацій характеру

Вчення П. Б. Ганнушкіна про конституційні психопатії. Поняття психопатії та нормального характеру. Характеристика 9 груп конституційних психопатій: Характеристика 9 груп психопатій: циклоїдів, астеніків, шизоїдів, параноїків, епілептоїдів, істеричних, нестійких, антисоціальних, конституційно-нерозумних.

Класифікація психопатій та акцентуацій характеру підлітків А. Є Лічко. Визначення понять акцентуації та психопатії. «Місце найменшого опору» – locus resistentiae minoris - для кожного типу акцентуації. «Підлітковий комплекс» у різних типів акцентованих підлітків: реакції емансипації та групування з однолітками, реакція захоплення, особливості сексуальної поведінки. Типи акцентуації та особливості сприйняття себе (самооцінки). Порушення поведінки у різних типів акцентуйованих підлітків: делінквентна поведінка, втеча з дому і бродяжництво, токсикоманічна поведінка (рання алкоголізація), суїцидальна поведінка.

Поняття психопатичного розвитку, за А. Лічко. Типи неправильного виховання та психопатичний розвиток. Змішані типи акцентуацій.

Теорія акцентуйованих особистостей К.Леонгарда. Визначення поняття акцентуація. Типи акцентуацій темпераменту та характеру за К. Леонгардом. Екстраверсія та інтроверсія за К. Леонгардом.

Порівняння типологічних моделей П. Б. Ганнушкіна, А. Б. Лічко, К. Леонгарда.


Тема 5. Класифікації особистості і характеру

Теоретичні та емпіричні класифікації особистості і характеру. Особливості типологічного підходу у вивченні особистості.

Класифікація особистостей О. Ф. Лазурського, загальна характеристика, основний принцип. Поняття про ендопсихіку та екзопсихіку. Поділ особистостей за психічним рівнем, ознаки підвищення психічного рівня. Співвідношення між ендо- та екзопсихікою на різних рівнях. Характеристика чистих типів нижчого, середнього та вищого психічних рівнів.

Психологічні типи за К. Г. Юнгом. Поняття про екстраверсію та інтроверсію: установка свідомості та несвідомого. Психічні функції: мислення, почуття, відчуття, інтуїція. Раціональні та ірраціональні функції. Первинна, допоміжна та підпорядкована функції. Характеристика психологічних типів: мисленнєвих, почуттєвих, відчуттєвих, інтуїтивних.

Психоаналітична класифікація характерів Н. Мак-Вільямс. Поняття характеру у психоаналітичній традиції. Механізми психологічного захисту як найважливіший критерій психоаналітичної діагностики. Типи організації характерів (нарцисичний, обсесивно-компульсивний, депресивний, маніакальний, шизоїдний, параноїдний, істеричний, мазохистичний, асоціальний) – драйви, афекти, темперамент, об’єктні стосунки, Я-концепція, механізми захисту.
Тема 6. Диференційна психологія здібностей

Два підходи у вивченні здібностей: особистісно-діяльнісний та функціонально-генетичний. Здібності, обдарованість, талант, геніальність.

Співвідношення понять «здібності» та «якості». Здібності та академічна успішність. Загальні та спеціальні здібності. Уявлення про інтелект, його структуру та індивідуальні відмінності в інтелекті.

Дослідження взаємозв’язку показників загальних здібностей (пам’яті, інтелекту), академічної успішності із загальними властивостями ВНД та із спеціально людськими типами ВНД (мислительним, художнім, середнім).

Музичні здібності, їх структура. Типологія музичного сприйняття. Функціональна симетрія-асиметрія півкуль у музикантів. Особистісні особливості музикантів.

Математичні здібності. Структура математичних здібностей. Дослідження взаємозв’язку показників математичних здібностей із загальними властивостями ВНД із спеціально людськими типами ВНД. Два типи математичних здібностей – геометрична інтуїція та абстрактно-алгебраїчна конструкція. Особистісні особливості математично обдарованих учнів.

Мовні здібності. Типи мовних здібностей: комунікативно-мовний та когнітивно-лінгвістичний. Ознаки мовних здібностей.

Здібності до образно-творчої діяльності. Дитяче сприйняття як передумова обдарованості до образно-творчого мистецтва.


Тема 7. Індивідуальні особливості діяльності

Поняття про стиль діяльності. Стиль діяльності і здібності. Стиль та ефективність діяльності. Класифікації стилів діяльності: стилі виробничої, педагогічної, спортивної діяльності; стилі діяльності музикантів-виконавців; стилі навчальної діяльності.

Поняття когнітивного стилю. Види когнітивних стилів.

Стилі керівництва, зв'язок з особистісними якостями. Стилі спілкування, стилі самопрезентації та інші індивідуальні стилі поведінки.

Дослідження ефективності виконання різних видів діяльності в залежності від типологічних особливостей ВНД: ефективність монотонної діяльності, діяльності в екстремальних ситуаціях, управлінської діяльності, артистичної, професійної інтелектуальної діяльності, групової діяльності.
3. Питання до іспиту


  1. Предмет диференційної психології. Інтегральна індивідуалність та її структура

  2. за В.С.Мерліним.

  3. Типи ВНД та темперамент. Характеристика типів і властивостей

  4. темпераменту

  5. Психологічна характеристика типів психопатій та акцентуацій характеру

  6. Характеристика 10-ти типів акцентуацій темпераменту і характеру за

  7. Леонгардом

  8. Типологія конституціональних відмінностей за У.Шелдоном.Шкала

  9. темпераменту

  10. Психологічні типи за К.Юнгом.Інтровертна та екстравертна установки

  11. особистості.

  12. Характеристика чотирьох психічних функцій : мислення, інтуїція, відчуття,

  13. емоції.

  14. Характеристика 4-х типів екстравертної установки особистості.

  15. Характеристика 4-х типів інтровертної установки особистості.

  16. Класифікація особистостей А.Ф.Лазурського. Ендо – та екзопсихіка.

  17. Характеристика психічних рівнів особистості.

  18. Характеристика груп і типів особистості на різних психічних рівнях.

  19. Психоаналітична

  20. Характеристика шкал тесту ММРI. Інтегральна іетерпретація профілю

  21. осмобистості. Діадний та тріадний аналіз.



4. Критерії оцінювання

Оцінка відповіді студента враховує, її повноту і правильність, а також здатність студента:



  • узагальнювати отримані знання;

  • застосовувати правила, методи, принципи, закони в конкретних ситуаціях;

  • аналізувати та оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми:

  • викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.

Оцінка „відмінно” виставляється за:

      • правильне і повне розкриття змісту матеріалу з поставлених питань;

      • вільне володіння професійною термінологією;

      • правильне і повне уміння застосувати знання програмного матеріалу при розв’язанні психолого-педагогічної ситуації;

      • послідовний, логічний, обґрунтований, виклад матеріалу на папері;

      • правильне, сумлінне, охайне оформлення письмових робіт.

Оцінка „добре” виставляється за:

      • правильне розкриття змісту матеріалу з поставлених питань;

      • володіння професійною термінологією;

      • правильне уміння застосувати знання програмного матеріалу при розв’язанні психолого-педагогічної ситуації;

      • послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу на папері;

      • правильне, охайне оформлення письмових робіт.

Оцінка „задовільно” виставляється за:

      • знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу;

      • спрощений вид матеріалу;

      • правильне оформлення письмових робіт;

      • допущення окремих суттєвих помилок;

Оцінка „незадовільно” виставляється за:

      • поверхні знання програмного матеріалу;

      • непослідовний виклад матеріалу з допущенням істотних помилок ;

      • неохайне оформлення письмових робіт; невміння творчо мислити.


5. Список рекомендованої літератури
Основна

1. Анастази А. Дифференциальная психология. Психология индивидуальных различий. / А. Анастазі - М.,1982.

2. Анастази А. Психологическое тестирование./ А. Анастази - М.,1982.

3. Асмолов А.Г. Психология личности. / А.Г. Асмолов - М., 1980.

4. Ганнушкин П.Б. Клиника психопатий, их статика и динамика.Избранные

Труды / П.Б. Ганнушкин - М.,2004 .

5. Леонгард К. Акцентуированные личности. / К. Леонгард -К.,2009.

6. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. / А.Е. Личко -Л.,2003.

7. Личко А.Е., Иванов И.Я. Патохарактерологический диагностический опросник

для подростков и опыт его практического использования. А.Е.Личко., И.Я.Иванов -Л.,2006.

8. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента.-Пермь, 1973.

9. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности.-М.,1986.



10. Немов А. Психология.- М.,1980.

Додаткова

  1. Голубева Э. А. Способности и индивидуальность. — М., 1994.

  2. Дифференциальный подход в обучении школьников / Сост.

  3. А. И. Фирсов, Н. Д. Сивун. — Хмельницкий, 1990.

  4. Дубинин М. П., Карпец И. И., Кудрявцев В. Н. Генетика, поведение,

  5. отверженность. — М., 1989.

  6. Егорова М. С. Психология индивидуальных различий. — М.,

  7. 1997.

  8. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология. — М., 2000.

  9. Интегральное исследование индивидуальности: теоретические и

  10. педагогические аспекты. — Пермь, 1998.

  11. Клаус Г. Д. Дифференциальная психология обучения. — М.,

  12. 1984.

  13. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределе-

  14. ния. — Ростов н/Д, 1996.

  15. Климов Е. А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости

  16. от топологических свойств нервной системы. — Казань, 1969.

  17. Ковальчук Я. И. Индивидуальный подход в воспитании ребен-

  18. ка. — М., 1985.

  19. Мерлин В. С. Очерки интегрального исследования индивидуаль-

  20. ности. — М., 1986.

  21. Мерлин В. С. Психология индивидуальности. — М.; Воронеж,

  22. 1996.

  23. Русалов В. М. Дифференциальная психология // Тенденции

  24. развития психофизиологической наук / Отв. ред. Б. Ф. Ломов,

  25. Л. И. Анциферова. — М., 1989.

  26. Шибутани Т. Социальная психология. — М., 1969.

  27. Штерн В. Дифференциальная психология и ее методологические

  28. основы. — М., 1988.

Каталог: sites -> bdpu.org -> elearning -> ippom -> psy -> karapetrova -> dif psy
psy -> Питання до заліку
psy -> Програма іспиту з дисципліни «Психологія управління»
karapetrova -> Програма іспиту з дисципліни «Загальна психологія» Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»
dif psy -> Тема Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
karapetrova -> Проґрама іспиту Загальна психологія Предмет і завдання психологічної науки
karapetrova -> Схема опису професії. Професіограма
karapetrova -> Питання до заліку
karapetrova -> Кредит 1 змістовний модуль пізнавальна сфера особистості. Практичне заняття №1-2

Скачати 126.43 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка