Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр Спеціальність: 03020401



Скачати 270.52 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір270.52 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

30.03.2015 р. (протокол № 8)

Ректор

______________В.П. Мельник


програма

Фахового вступного випробовування

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

Спеціальність: 8.03020401

«Міжнародна інформація»


Львів-2015

ПРОГРАМА ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

для вступників на магістерську програму

факультету міжнародних відносин

Львівського національного університету імені Івана Франка

2015 року
Спеціальність Міжнародна інформація 8.03020104
РОЗДІЛ 1

Інформаційні системи і технології. Інформаційно-аналітична робота.
Тема 1. Роль та значення інформації в сучасному суспільстві

Поняття “інформація”, визначення “інформації”, підходи до тлумачення даного поняття: дві концепції розуміння явища інформації. Інформаційне підґрунтя сучасної цивілізації і суспільних процесів. Філософія інформаційного суспільства: закони відображення, трансформації, реалізації інформації. Коди і апарат інтерпретації кодів. Комунікативні процеси у міжнародних відносинах. Типи і форми інформаційного впливу. Модель обігу інформації в суспільстві К. Дейча, проблеми забезпечення інформацією суспільства. Схема передачі інформації Шеннона і Вівера. Фільтри і перешкоди в процесі передачі інформації. Поняття інформаційного ресурсу. Класи інформаційних ресурсів (персонал, організаційна одиниця, матеріальні зразки, документ).


Тема 2. Джерела інформації

Характеристики джерел інформації. Головні носії перспективної інформації (експерти, зафіксовані матеріали, технічні засоби передачі та обробки інформації). Інформаційні класифікатори. Принципи оцінки й аналізу інформації: надійність джерела, вірогідність правдивості інформації, шляхи отримання інформації самим джерелом. Проблема перекручування і дезінформації. Проблеми забезпечення інформацією суспільно-політичних процесів. Поняття та особливості документу як інформаційного ресурсу. Поняття інформаційного ресурсу., класи інформаційних ресурсів. Поняття документу, основні ознаки та властивості документів, як джерел інформації.


Тема 3. Інформаційні технології

Виникнення та розвиток технологій. Роль технології як науки. Прогнозування розвитку технологій. Структура технологічних систем. Інформаційні революції. Поняття інформаційних технологій. Розвиток інформаційних технологій. Еволюція розвитку комп’ютерних технологій. Еволюція розвитку комп’ютерних процесорів. Інформатизація суспільства. Інформаційне суспільство. Використання сучасних інформаційних технологій у дипломатичній діяльності.


Тема 4. Проблеми безпеки інформаційних систем

Поняття про комп’ютерні віруси. Класифікація вірусів. Найбільш відомі комп’ютерні віруси. Класифікація комп’ютерних вірусів за середовищем існування; Класифікація комп’ютерних вірусів за операційною системою (OC); Класифікація комп’ютерних вірусів за особливостями алгоритму роботи; Класифікація комп’ютерних вірусів за деструктивними можливостями; Файлові віруси; Завантажувальні віруси; Макровіруси; Мережеві віруси. Віруси - мережеві хробаки. Клавіатурні шпигуни. Троянські коні (логічні бомби). Антивірусні сканери. Антивірусні монітори. Евристичні аналізатори. Антивірусні програми-вакцини. Поняття про спам, історія виникнення спаму. Причини ефективності спаму. Шахрайство в Інтернеті.


Тема 5. Інформаційні технології глобальної мережі Internet

Комп’ютерні мережі – основні поняття. Історія розвитку Internet. Глобальна мережа Internet та її основні технологічні характеристики. Основні сервіси (сервісні служби) Internet. Електронна пошта (e-mail). Служба FTP. Служба Telnet. Служба WWW. Протоколи Internet. Адресація ресурсів Інтернет. Пошукові системи в глобальній мережі. Принципи пошуку інформації в глобальній мережі. Історія розвитку Google. Прискорення завантаження файлів. Файлообмінні мережі. P2P мережі.


Тема 6. Достовірність інформації.

Проблема забезпеченості достовірною інформацію. Принципи перевірки інформації на достовірність. Буквено-цифрова система ідентифікації інформаційних матеріалів за ступенем достовірності. Схема Ш. Кента. номенклатура висловлювань у інформаційних документах.


Тема 7. Процеси отримання, обробки, аналізу, та представлення інформації.

Основні етапи та зміст окремих етапів роботи з інформацією: попередній пошук, пошук, обробка, інтерпретація, комунікація.


Тема 8. Логіка процесів інформаційно-аналітичної роботи.

Методи та методика інформаційної та аналітичної роботи. Логічні закони і правила у ІАР. Процеси аргументації та контраргументації. Правила наведення прикладів. Індукція, дедукція. Причинно-наслідкові зв’язок. Побудова гіпотез. Емпіричний та теоретичний рівні дослідження.



Тема 9. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів, що здійснюють зовнішньопо­літичну діяльність

Система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, що здійснюють зовнішньополітичну діяльність. Логіка та методологія процесу інформаційно-аналітичного дослідження. Етапи інформаційної та аналітичної роботи. Оцінка достовірності інформації. Прогнозування та прикладні методи аналізу. Інформаційно-роз’яснювальна робота дипломатичних представництв за кордоном. Форми розповсюдження інформації за кордоном. Інформаційне забезпечення торгівельних місій. Незалежні інформаційно-аналітичні центри в системі інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності. робота з пресою.


Тема 10. Міжнародна інформація у системі зовнішньої політики.

Зовнішньополітичні комунікації. Види і засоби здійснення зовнішньополітичних комунікацій. Управління зовнішніми та внутрішніми інформаційними потоками у дипломатичній діяльності. Міжнародна інформація у системі міжнародних відносин.


Література

  1. Боришполец К.П. Методы политических исследований. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 221 с.

  2. Веревченко А.П. Информационные ресурсы для принятия решений. М.: «Академический проект», 2002.

  3. Кузнецов И.АН. Информационно-аналитическая работа (Уч. Пособие). М.: «Яуза», 2001.

  4. Леонов Н.С. Информационно-аналитечкая работа в загранучереждениях. – М.: 1996.

  5. Плэтт В. Стратегическая розведка. Основные принципы. – М.: «Форум». 1997. – 376 с.

  6. Попов В.Д Информациология и информационная політика. – М.: 2003.

  7. Стриш А.Г. Философия информации. – Симферополь: «Таврия», 2004. – 376 с.



РОЗДІЛ 2

ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
Тема 1. «Зв’язки з громадськістю» як специфічна сфера комунікативної діяльності.

Поняття «Зв’язків з громадськістю». Еволюція комунікативної діяльності в сфері зв’язків з громадськістю. Причини та соціальні чинники виникнення зв’язків з громадськістю. Історія виникнення зв’язків з громадськістю. Підходи до визначення зв’язків з громадськістю та сфери їх застосування. Функцій і задачі ПР


Тема 2. Комунікативні основи зв’язків з громадськістю. Громадська думка. Цільова аудиторія

"Новина". Паблісіті. Новинність. Функції "паблісіті". Складові комунікативної моделі в контексті здійснення ПР-роботи. Стратегії переконання на основі комунікації. Результати процесу комунікації (Agenda Setting, спіраль мовчання, формування картини світу, інформація і інновація). Відмінності між ПР і пропагандою, журналістикою, маркетингом, рекламою. Ключове повідомлення.

Поняття громадської думки. Суспільні групи. Типи аудиторій (Рісмен / Грюнінг) Поняття цільової аудиторії. Критерії сегментування Цільової аудиторії: Катліп / Сентре / Брум. Підхід Ларсена.
Тема 3. Організаційні засади здійснення ПР-діяльності. Зв’язки з громадськістю в кризовій ситуації.

Складові ПР-камапанії. Місце та роль ПР-відділу у структурі організації. Переваги і недоліки роботи внутрішньої ПР-служби. Переваги і недоліки роботи зовнішньої ПР-фірми. Професійні очікування керівництва організації і ПР-працівників стосовно виконуваної ПР-роботи. Характерні помилки роботи ПР-відділу. Складові ПР-камапанії. Комунікативний аудит. Етапи ПР-кампанії. Створення ПР-програми (етапи, компоненти).

Поняття кризи. Види кризових ситуацій. Принципи ПР-роботи в кризових ситуаціях. Помилки ПР-роботи в кризових ситуаціях. Складові кризової ПР-програми.
Тема 4. Корпоративні Зв’язки з громадськістю. Внутршньоорганізаційні Зв’язки з громадськістю.

Поняття корпоративного та внутрішньорганізаційного ПР. Специфічні особливості. Специфіка аудиторії. Складові корпоративного ПР: корпоративна ідентичність, імідж, репутація. Засоби підтримання корпоративного ПР. Засоби внутрішньорганізаційного ПР.


Тема 5 Інструментарій Зв’язків з громадськістю. Робота з пресою.

Принципи роботи (взаємовідносин) з пресою. Прес-служба: завдання і принципи організації. Прес-реліз. Прес-конференція. Спеціальноорганізовані події.


Тема 6.Політичні Зв’язки з громадськістю

Специфіка ПР-роботи у політичній сфері. Урядові ПР. Лобіювання. Виборці технології. Міжнародні аспекти Зв’язків з громадськістю.



Література

  1. Почепцов Г.Г. Паблік Рілешнз. К.: Знання. – 2000.

  2. Почепцов Г.Г. Паблык рилешнз для пофессионалов. – М. 1998.

  3. Тихомирова Є.Б. Звязки з громадськістю. – К. 2001

  4. Уилокс Д., Олт Ф., Аги У.К. Кэмерон Э.Т. Самое главное в PR. СПб.: Питер, 2004.

  5. Харрисон Ш. Связи с общественностью. М., СПб.: «Нева», 2003.

  6. Катлип С.М., Сентер А.Х., Брум Г.М. Паблик рилейшнз. Теория и практика.
    - М.: «Вильямс». – 2003. – 624 с.


РОЗДІЛ 3

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КОМУНІКАЦІЇ. МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ
Тема 1. Теорія/теорії комунікації/масової комункації як наука.

Комунікація і суспільство. Соціальна структура комунікації. Соціально значимі аспекти комунікації людської: діяльнісний, контекстний, політичний. Механістична та діяльнісна парадигми дослідження комунікації.

Визначення поняття «комунікації»: проблеми та підходи. Предмет та об’єкт теорії (теорій) комунікації. Етапи формування самостійної науки про комунікацію. Проблема «множинності» та комплексності теорії комунікації та відсутності «єдиної» теорії комунікації. Теорія масової комунікації як специфічний розділ теорії комунікації. Комунікативні бар’єри. Функції комунікації. Види комунікації. Закони комунікакації.
Тема 2. Концепція комунікації як «поділ» спільного досвіду. Інтеракціоністський підхід У.Шрамма.

Концепція У. Шрамма про відсутність єдиного значення повідомлення. Функції та значення різних видів комунікативних дій. Множинність значень комунікативних дій. Аналіз складових елементів комунікативного процесу (комунікатор-повідомлення-отримувач інформації). Цілі комунікації в суспільстві. Множинність значень одного комунікативного повідомлення. Природа функціонування комунікативного повідомлення. Основні типи комунікації (інформативна, інструктуюча, переконуюча, розважальна). Відмінності та схожість в процесах міжособистісної та масової комунікації.


Тема 3. Семіотичний підхід до вивчення комунікації.

Семіотика. Відмінності семіотичного підходу від інформаційно-процесного підходу. Логіко-прагматична та лінгвістична школи семіотики. Траковка знаку Ф. де Сосюром. Семіотичний трикутник. Трактовка знаку Ч.Пірсом. Модель Огдена-Річардса. Знакові системи. Їх види. Типи знаків. Семіотичні моделі комунікації. («трикутники»). Функції знаку. Закони/принципи функціонування знаків. Знакові системи. Їх види. Типи знаків. Семіотичні моделі комунікації. («трикутники») Функції знаку. Закони/принципи функціонування знаків.


Тема 4. Наукові напрямки дослідження та наукові школи у теорії масової комунікації.

Множинність теорій та підходів до трактування явища масової комунікації.

Критична школа (франкфуртська), Емпіричні напрямки наукового дослідження масової комунікації, технологічний детермінізм/Чікагської школи соціології.

Метод та моделі дослідження явищ масової комунікації. Дослідження орієнтовані на особливості елементів мас-комунікативного процесу: аудиторія, наповнення змісту, джерело поширення інформації, канали передачі.


Тема 4. Системно-функціональний підхід до дослідження маскомунікативних процесів.

Системно-функціональний підхід Р.Мертона. трактовка комунікативної діяльності Ч.Райта. Функції комунікації (Модель Р.Якобсона). Системний підхід ДеФльора.

Проблеми когнітивної цілісності сприйняття світу: теорія симетрії Ньюкомба, теорія congruity Озгуда, теорія когнітивного дисонансу Фестінгера, теорія «привратників».

Групове сприйняття і масова комунікація. Проблема виникнення та функціонування групових норм з точки зору масової комунікації. Дослідження групових норм Шеріффа та дослідження групового тиску Аша. Модель соціальної ідентифікації. Моделі взаємодії груп і системи масової комунікації.

Мас-медіа та міжособистісна комунікація: мас-медіа і поведінка під час виборів, комунальні аспекти масової комунікації, двоступенева модель поширення інформації та проблеми пов’язані з її функціональністю (Лазесфельд П.), теорія дифузії інновацій.
Тема 5. Впливи та ефекти діяльності мас-медіа.

Концепція agenda-setting. Формування гіпотези про agenda-setting. Співвідношення «Порядку денного» у ЗМІ та реальності. Час необхідний для формування «порядку денного». Побудова «порядку денного» та принципи роботи його механізмів. «порядку денного». Теорії заповнення пробілів та значення ЗМІ в даному процесі. Теорії специфічного використання мас-медіа. Еволюція теорій використання та задоволення. Класифікація особистих потреб та способи їх задоволення через мас-медіа. Критика теорії використання та задоволення. Впливи мас-медіа на аудиторію. Політична комунікація. Концепції Алмонда, Дойча. Проблеми маніпуляції особистістю засобами сучасних інформаційно-комунікаційних систем.



Тема 6. Система засобів масової інформації та каналів поширення масової інформації.

Чотири теорії преси. Функції ЗМІ. Новинні ЗМІ та агенти влади. Цінності та ідеологія у системі ЗМІ. Соціальний конформізм та умови ефективності впливу ЗМІ. Конструювання реальності через засоби ЗМІ та кисети поширення масової інформації. Масова комунікація та соціокультурна інтеграція.

Структури та організаційні одиниці в системі масової комунікації. Медіаоб’єднання та медіаконгломерати. Телебачення та газети. Синергія ЗМІ. Вплив власників на формування медіа продукту та медіа контенту.

Теорії кіберпростору та кіберкомунікації. Ключові елементи концепції цифрової комунікації. Використання вже існуючих теорій для пояснення феномену кіберкомунікції. Новітні теорії та напрямки дослідження орієнтовані на кіберкомунікацію.


Тема 7. Моделі комунікації.

Базові моделі, що пояснюють комунікативні процеси (формула Лассуелла, моделі Н’юкомба, загальна модель Гербнера, модель Макліна.

Моделі для пояснення індивідуального впливу, дифузії та корткотермінового результату (модель «стимул-реакція», модель Катца-Лазерсфельда, модель дифузії інновацій).

Література


    1. Гавра Д.П. Основы теории коммуникации. – СПб.: Питер, 2011. – 288 с.

    2. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації. – Львів. Літопис. – 2010. – 538 с.

    3. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации.— М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003.

    4. Почепцов Г. Г. Теория и практика коммуникации. — М., 1998.

    5. Сиберт С., Шрам У., Питерсон Т. Четыре теории прессы. — СПб.: Питер, 1998.

    6. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. — СПб.: Прайм-Еврознак, 2003.

    7. Яковлев И.П. Основы теории коммуникаций. СПб., 2001.

    8. DeFleur M., Ball-Rokeach S. Theories of Mass Communication. - 1976.

    9. Goban-Кlas Т. Media і komunikowanie masove. Teorie і analizy prasy, radia, telewizji і Intemetu. — Warszawa-Кraków: Wydawnictwo naukowePWN, 1999

    10. Schramm W., Roberts D.S. Processes and Effects of Mass Communication. – 1971

    11. McQuail D. McQuail’s Mass Communication Theory. – 2005.

    12. McQuail D. Windahl S. Communication Models. – 1994



Розділ 4. КОМП’ЮТЕРНА ОБРОБКА ДАНИХ


Тема 1. Основні поняття і терміни статистичного аналізу.

Класифікація основних методів статистичного аналізу суспільних процесів. Етапи проведення статистичного аналізу. Анкети опитування. Загальні параметри вибірки. Схема кодування анкети. Змінні, типи змінних та їх використання в комп’ютері. Статистичні дані міжнародних організацій. Всесвітня статистика в реальному часі. Демографічні, економічні та політичні статистичні дані країн світу. Міжнародні статистичні організації.


Тема 2. Основні статистичні методи.

Випадкові величини. Математичне сподівання випадкових величин. Описові характеристики: мінімум, максимум, середнє, дисперсія, середньо­квадра­тичне відхилення, медіана, мода, квартіль, процентіль, асиметрія. Типи статистичних шкал та їх використання. Залежності між змінними. Кореляційний аналіз. Часткові кореляції. Виявлення хибних кореляцій. Лінійний регресійний аналіз і статистичне прогнозування.


Тема 3. Системи обробки даних

Завдання СППР. Бази даних. Архітектура баз даних. Автоматизовані системи керування базами даних. SQL-запити та їх застосування. OLTP-системи. Сховища даних. Властивості сховищ даних. Організація сховищ даних. Проблеми формування і застосування сховищ даних. Вітрини даних. Інформаційні потоки. Взаємодія баз даних та сховищ даних.


Тема 4. Аналіз даних.

Багатовимірна модель даних. Операції в багатовимірних структурах даних. Властивості OLAP-систем. Архітектура OLAP-систем. Способи реалізації OLAP-систем. Основні поняття Data Mining. Завдання Data Mining. Практичне застосування Data Mining. Моделі та методи Data Mining. Інтелектуальний аналіз даних.


Розділ 5. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ
Тема 1. Засади загальної теорії систем

 Основні поняття загальної теорії систем та системного аналізу. Класифікація систем.  Властивості систем. Основні завдання і принципи теорії систем і системного аналізу


Тема 2. Основні етапи та методи системного аналізу

Основні етапи системного аналізу. Метод побудови дерева цілей. Евристичні методи генерування альтернатив. Аналіз і синтез систем.


Тема 3. Методи моделювання систем

Методи описування систем. Класифікація моделей та методів моделювання систем. Математичне моделювання систем. Принципи та основні етапи побудови математичних моделей систем.


Література
1. Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є. Системний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 154 с.

2. Зубенко Ю. Д., Носач А. К. Менеджмент на базе системного анализа: Учеб. пособие / Под ред. А. Д. Шарапова. — Донецк—Киев, 

1998.
Розділ 6. Міжнародні відносини і світова політика
Тема 1. Вестфальська система міжнародних відносин

Тридцятилітня війна та її політичні наслідки. Становлення принципу верховенства державного інтересу у зовнішній політиці. Вестфальський мир та принцип суверенітету держав. Принцип рівноваги сил у європейській політиці та спроби його порушення. Наполеонівська імперія та її крах.



Тема 2. Віденська система

Віденський конгрес та його рішення. Принцип легітимізму. Священний союз та його роль у європейській політиці. Великі держави та система європейської рівноваги. “Концерт держав” та механізми його функціонування. “Східне питання” у європейській політиці і криза Віденської системи.

Утворення Німецької імперії. Нова розстановка сил у Європі. Загострення колоніальних протиріч. Розкол Європи на два блоки.

Тема 3. Версальська система

Перша світова війна та її політичні наслідки. Формування Версальської системи договорів. Створення Ліги Націй як ключового елементу системи колективної безпеки. Зміни політичної карти світу. Мандатна система.

Наростання воєнної загрози і криза Версальської системи. Акти агресії 30-х років і Ліга Націй. Спроби організації колективної безпеки у Європі та їх невдача.

Початок Другої світової війни.



Тема 4. Міжнародні відносини в умовах біполярної системи

Початок “холодної війни” та становлення біполярної системи. Гонка озброєнь та посилення міжблокової конфронтації. Ядерний фактор у між блоковому протистоянні. Принцип рівноваги сил у світовій політиці в епоху “холодної війни”. Ідеологічна складова світової політики. Політичні кризи та конфлікти в умовах біполярності. Спроби розрядки міжнародної напруженості. Припинення міжблокового протистояння.



Тема 5. Сучасна світова політика

Формування сучасної системи міжнародних відносин. Зростання ролі США у світовій політиці. Проблема моно/мультиполярності світу в політиці та політичній науці. Вплив глобалізаційних процесів на міжнародні відносини. Сучасні тенденції розвитку взаємовідносин по лінії Північ – Південь.

Нові виклики та загрози міжнародній безпеці і реакція на них світового співтовариства. Міжнародний тероризм та пошуки шляхів його подолання. Політичні кризи та конфлікти в сучасному світі. Міжнародні організації та їх роль у зміцненні міжнародної безпеки. Інтеграційні процеси в сучасному світі.

Тема 6. Особливості наукового дослідження міжнародних відносин

Складність та комплементарність об’єкту дослідження. Етапи становлення та специфіка науки про міжнародні відносини. Взаємозв’язок між теорією міжнародних відносин та прикладними науками. Конкретний (прикладний) та теоретичний рівні дослідження міжнародних відносин. Предметна диференціація вивчення міжнародних відносин. Суспільна значимість та проблематика дослідження міжнародних відносин. Поняття та категорії в науці про міжнародних відносин.



Тема 7. Поняття та найважливіші особливості міжнародних відносин

Проблеми наукового дефініювання поняття міжнародні відносини. Суб’єктивістський та об’єктивістський підходи до їх трактування. Проблема ірреального розуміння явищ та процесів у сфері міжнародних відносин. Позиція Р. Арона. Зміст географічного парадоксу міжнароднихвідносин та основні підходи до його вирішення.

Формулювання поняття міжнародні відносини та його еволюція у ХVІІІ-ХХІ ст. Основні дефініції міжнародних відносин. Критерій Н. Спайкмена. Широке визначення та його використання у наукових дослідженнях. Класичне визначення та його інтерпретація у працях Ґ. Морґентау і Г. Кісінджера. Визначення міжнародних відносин у працях К.Дойча, Р.Шнайдера, Х. Брука, Б. Сапіна

Сучасне наукове трактування найважливіших особливостей міжнародних відносин: поліцентризму, складності, системності, глобальності, економічної детермінованості, культурного плюралізму, інформаційної залежності. Дилема пріоритету міжнародного середовища та її розв’язання в концепції К. Холсті, В. Хандрієдера, Г. Кісінджера.



Тема 8. Учасники міжнародних відносин

Критерії та особливості участі в міжнародних відносинах. Поняття учасництва. Найпоширеніші означення суспільних одиниць, що приймають участь в міжнародних відносинах: суб’єкт міжнародного права, суб’єкт міжнародних відносин, учасник, сторона, фактор, актор, об’єкт.

Суб’єкти міжнародного права та міжнародних відносин. Критерії міжнародної правосуб’єктності. Основні і похідні суб’єкти міжнародного права. Суб’єкти міжнародного приватного права.

Дилема суб’єктності. Етатична теорія суб’єктності в міжнародних відносинах. Ідея біфуркації міжнародних відносин у концепції Дж. Розенау. Виникнення і розвиток теорії транснаціоналізму.

Найважливіші ознаки учасника міжнародних відносин. Типи учасників: особи, суспільні групи, держави, міжнародні організації.

Особливості участі в міжнародних відносинах осіб. Поняття та теорії політичної і фізичної особи. Поняття децидент та його наукові інтерпретації.

Співвідношення понять суспільна група і юридична особа. Різновиди суспільних груп.


Поняття держави та особливості її функціональної активності у сфері міжнародних відносин. Різновиди сучасних держав. Класифікаційні підходи.

Поняття міжнародних організацій. Міждержавні та недержавні організації.


Тема 9. Інтереси учасників міжнародних відносин

Поняття інтересу як найважливішої мотивації дій учасників міжнародних відносин. Потреби та їх артикуляція у політиці держави. Агрегація інтересів та їх реалізація у цілях зовнішньої політики. Співвідношення інтересів і цілей. Позиції Ґ. Морґентау та Р. Арона.

Психологічний та операційний підходи до розуміння інтересів учасників міжнародних відносин.

Типологія інтересів. Національні та універсальні інтереси у міжнародних відносинах. Декларативні та реальні інтереси держав. Концептуальні схеми А. Волферса, Т. Робінсона та Ю. Кукулки. Типологія інтересів за критеріями: типу учасника, значимості, функціонального виду, часових меж. Реінтерпретація інтересів. Концепція Я. П’єтрася.



Тема 10. Види та форми міжнародних відносин

Видова структура міжнародних відносин. Проблеми ієрархічного рангування видів. Моделі видової структури міжнародних відносин. Позиції Я. П’єтрася та Ґ. Морґентау.

Поняття зовнішньої політики. Інтерпретації. Зовнішньополітичні відносини. Типи зовнішньої політики держави. Концептуальні схеми Й. Беллерса та Дж. Розенау.

Доктринальні основи зовнішньої політики. Дилема безпеки. Стратегії зовнішньополітичної діяльності. Засоби здійснення політики в міжнародному середовищі. Моделі зовнішньої політики. Математична інтерпретація П. Мак-Гоуена. Фактори зовнішньої політики.

Поняття дипломатичних відносин. Зміст та функції дипломатії. Форми дипломатичної діяльності: спеціальні місії, постійні представництва, конференції, міжнародні організації.

Поняття військових відносин, їх роль і місце в міжнародних відносинах. Класичне розуміння війни у концепціях К. фон Клаузевіца та А. Мехена. Типи військових відносин: партнерські, конфронтаційні, домінаційні.

Поняття міжнародних економічних відносин. Особливості суб’єктності у міжнародних економічних відносинах. Світова економіка. Типи міжнародних економічних відносин: виробнича кооперація, торгівля, валютно-фінансові операції.

Специфічні особливості міжнародних культурних, інформаційних, етнічних, релігійних та харитативних відносин.

Міжнародне співробітництво у сферах боротьби із злочинністю та тероризмом, рятувальних операцій, дослідження Антарктиди та космосу.

Поняття та форми міжнародних відносин. Специфічні особливості інтеракцій в міжнародному середовищі. Форми міжнародних відносин: двостороння (білатеральна), багатостороння (полілатеральна) та колективна.

Класичні та сучасні теорії міжнародних відносин. Основні позиції, дилеми, наукові. дискусії та дебати.
РОЗДІЛ 7. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
Тема 11. Україна у Версальській системі міжнародних відносин

Українське питання в роки Першої світової війни. Міжнародне становище в Європі після завершення Першої світової війни. Українське питання на Паризькій мирній конференції 1919р. Діяльність делегацій УНР та ЗУНР в Парижі.

Україна у Версальській системі мирних договорів. Встановлення більшовицької влади на українських землях. Врегулювання відносин Радянської України з Польщею, Румунією, Німеччиною, Австрією, Італією, Чехословаччиною, Францією, Туреччиною.

Утворення НКЗС УСРР та «українська закордонна політика». Міжнародна діяльність керівництва УСРР на початку 20-х років. Скорочення міжнародних зв'язків України, їх підпорядкування центральним органам влади. Ліквідація Народного Комісаріату закордонних справ УРСР.


Тема 12. Україна в період Другої світової війни

Загострення міжнародних суперечностей напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі переговори й Пакт про ненапад 23 серпня 1939 р. Перерозподіл сфер впливу у Центрально-Східній Європі. Таємний протокол. Приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР. Окупація України Німеччиною. Зовнішньополітичне значення возз'єднання українських земель. Входження Бессарабії й Північної Буковини до складу УРСР. Українське питання на міжнародних конференціях антигітлерівської коаліції.


Тема 13. Українська РСР у повоєнних міжнародних відносинах

УРСР в розв'язанні проблем повоєнного устрою Європи. Укладення мирних договорів із союзниками Німеччини. УРСР і розв'язання дунайської проблеми. Белградська міжнародна конференція. Укладання Конвенції про режим судноплавства на Дунай 18 серпня 1948 р.

Участь УРСР в процесі мирного врегулювання німецького питання. Діяльність ЮНРРА в Україні у 1945-1948 pp. Врегулювання територіальних питань та зміни українських кордонів.

Відновлення зовнішньополітичних функцій УРСР після другої світової війни. Участь УРСР в установчій конференції ООН у Сан-Франциско. Вихід УРСР на міжнародну арену. УРСР в міжурядових організаціях.

Міжнародні договори, конвенції, угоди та інші документи, які складені за участю України або до яких вона приєдналася. Резолюція про принципи, що визначають регулювання та скорочення озброєнь (1946р.) Московський договір (1963р.) про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі і під водою. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 p.). Договір про заборону виведення на орбіту зброї масового знищення. Декларація про застосування ядерної і термоядерної зброї.
Тема 14. Основні принципи зовнішньої політики України (1991-2000 pp.)

Особливості становлення зовнішньої політики України, її характерні риси. Теоретичні засади зовнішньої політики України. Основні конституційні засади зовнішньополітичної концепції України. “Декларація про державний суверенітет України”, “Основні напрямки зовнішньої політики України” та Конституція України - правова основа зовнішньої політики України. Мета та основні завдання зовнішньополітичних інституцій України. Напрямки діяльності української зовнішньої політики. Міжнародне становище Встановлення дипломатичних відносин та обмін дипломатичними представництвами з країнами світу.

Питання правонаступництва та власності за кордоном. Проблема ядерного роззброєння та незалежність України. Проблема визнання державних кордонів України. Розширення участі України у багатосторонньому та двосторонньому співробітництві. Активізація співпраці України з міжнародними організаціями.
Тема 15. Проблеми реалізації зовнішньополітичного курсу України

Забезпечення національних інтересів та зовнішньополітичні пріоритети. Національна безпека України. Принципи позаблокового та без’ядерного статусу і. Проблеми та перспективи інтеграційних, дезінтеграційних процесів та участь в них України. Стратегічне партнерство: зміст та перспективи розширення.

Диверсифікація зовнішніх зв'язків. Активізація участі України у багатосторонньому співробітництві.

Участь України в діяльності ООН у 90-ті роки. Проблема реформування ООН і Україна. Участь України у миротворчих акціях ООН. Україна і МАГАТЕ. Участь України в діяльності ЮНЕСКО.

Участь України у програмах НАТО. “Партнерство заради миру”. Основні напрямки співпраці України з регіональними міжнародними організаціями. Україна й ОБСЄ. Україна в Раді Європи.

Участь Україні у розв’язанні міжнаціональних та міжетнічних конфліктів


РОЗДІЛ 8. МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ, ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Тема 1. Загальні основи міжнародних інформаційних систем і технологій

Еволюція та формування міжнародних інформаційних систем і технологій. Індустрія інформатики. Розвиток глобальної інформаційної інфраструктури. Правовий аспект міжнародних інформаційних систем. Класифікація та архітектура міжнародних інформаційних систем. Сучасні тенденції у розвитку міжнародних інформаційних систем і технологій. Веб 2.0. Роль соціальних медіа у сучасних міжнародних відносинах.


Тема 2 Видавничі і телерадіомовні міжнародні інформаційні системи і технології

Видавничі міжнародні інформаційні системи і технології. Комп'ютерно-інформаційна пресса. Електронні видавничі системи. Міжнародні інформаційні агенства. Субрегіональні інформаційні агентства. Характеристика найбільших міжнародних агентств. Радіомовні міжнародні інформаційні системи. Телевізійні інтерактивні інформаційні системи. Зарубіжні та міжнародні телерадіомовники. Супутникові і кабельні телевізійні системи.
Тема 3 Функціональні міжнародні інформаційні системи і технології

Культурологічні міжнародні інформаційні системи і технології. Владні міжнародні інформаційні системи. Електронне урядування. Науково-технічні міжнародні інформаційні системи і технології. Соціальні міжнародні інформаційні системи і технології. Фінансово-економічні міжнародні інформаційні системи і технології. Інформаційні системи міжнародних організацій.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА
Тема 4. Сутність поняття “інформаційна безпека” та його складові

Значення інформації у сучасному світі. Рівні важливості інформації: життєво важлива, важлива, корисна, неістотна.

Сутність інформаційної безпеки. Значення поняття “інформаційна безпека”, рівні інформаційної безпеки: особистий, організаційний, державний, глобальний. Доступність, цілісність та конфіденційність інформації як основні аспекти інформаційної безпеки.

Загрози інформаційній безпеці та інформації. Класи загроз інформації: порушення доступності або відмова в обслуговуванні; порушення цілісності (логічної і фізичної); порушення конфіденційності; несанкціоноване використання інформаційних ресурсів.

Типи дестабілізуючих факторів: кількісна недостатність; якісна недостатність; відмова, збій, помилки елементів; стихійні лиха; зловмисні дії.

Джерела дестабілізуючих факторів: технічні засоби; моделі, алгоритми, програми; технологія функціонування; зовнішнє середовище; персонал.

Формування багаторівневого режиму інформаційної безпеки.

Стандарти інформаційної безпеки. Міжнародні стандарти ISO9000, ISO14001, OHSAS18001, AS9100, BS7799 та ISO17799.


Тема 5. Історичні етапи виникнення інформаційної безпеки. Інформаційні війни сучасності.

Етапи розвитку засобів інформаційних комунікацій і концепцій інформаційної безпеки, їхня характеристика.

Сучасний етап розвитку концепцій інформаційної безпеки. “Оранжева книга” США (1985 р.). “Критерії безпеки інформаційних технологій” Франції, Німеччини, Нідерландів, Великої Британії (1991 р.). Концепція інформаційної безпеки Російської Федерації (1992 р.). Критерії інформаційної безпеки, прийняті в Україні.

Сутність та особливості понять “пропаганда”, “інформаційна війна”, “інформаційна кампанія”.

Види пропаганди, пропагандистський барраж, контрпропаганда.

Психологічна війна як різновид інформаційної війни. Інформаційна зброя, її різновиди.

Інформаційне протиборство, прийоми і методи. Основні об’єкти впливу при інформаційному протиборстві.

“Інформаційна кампанія”, її цілі. Трансформація фізичного та віртуального простору.

Значення терміну “холодна кібервійна”.
Тема 6. Нормативно-правова база забезпечення інформаційної безпеки. Інформаційна політика держави.

Інформація як ресурс національного розвитку. Інформаційне суспільство, його характеристика.

Національні інтереси держави в інформаційній сфері.

Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р., характеристика загроз національним інтересам і національній безпеці нашої держави в інформаційній сфері.

Нормативно-правова база України в інформаційній сфері. Закони “Про інформацію” (1992), “Про доступ до публічної інформації” (2011), “Про державну таємницю” (1994), “Про захист інформації в інформаційно-телекомуні­каційних системах” (1994), “Про захист персональних даних” (2010), “Про основні засади розвитку інформа­ційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки” (2007), їхній аналіз.

Інформаційна політика держави, її головні напрями.




Тема 7. Міжнародна інформаційна безпека, правові і доктринальні механізми її забезпечення

Проблема забруднення світового інформаційного середовища та інформаційних потоків. Глобальний вимір інформаційного простору, його трансформація під впливом сучасних тенденцій міжнародних відносин.

Проблема забезпечення глобальної міжнародної безпеки з урахуванням інформаційної складової.

Міжнародна інформаційна безпека, досягнення міжнародної спільноти у цій сфері. Аналіз резолюцій та інших документів ГА ООН, що стосуються інформаційної безпеки (53/70 “Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки”, 54/49 “Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки”, 55/140У “Принципи, що стосуються міжнародної інформаційної безпеки”, 56/164/Add.1 “Загальна оцінка проблем інформаційної безпеки. Погрози міжнародній інформаційній безпеці”).

Моделі системи глобальної інформаційної безпеки, їхня характеристика.

Тема 8. Інформаційний тероризм у сучасному світі. Кіберзлочинність та її різновиди

Сутність терміну “інформаційний тероризм”, його складові. Виконавці акцій інформаційного тероризму.

Ініціатива США зі створення глобальної культури кібербезпеки і протидії інформаційному тероризму. Створення Міжамериканської мережі груп реагування на надзвичайні ситуації в комп’ютерній сфері, її основні напрями діяльності.

Зміст спеціальних програм і стратегій у сфері інформаційної безпеки, що розробляються універсальними і регіональними міжнародними організаціями (ООН, ЄС, ОАД, БРІКС, АТЕС, ШОС, СНД).

Сутність терміну “кіберзлочинність”, детальний аналіз складових цього явища. Характеристика кіберзлочинів, їхні різновиди. Кіберкрадіжки і кібершахрайство.

Характеристика кібертероризму.

Соціальні мережі як сприятливий простір для кіберзлочинності.

Сучасні загрози в інформаційній сфері: кібербулінг, фішинг, фармінг.



Рекомендована література

  1. Закон України “Про державну таємницю”. – 1994. – 21 січня // Доступно на: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12

  2. Закон України “Про доступ до публічної інформації”. – 2011. – 13 січня // Доступно на: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17

  3. Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. – 1994. – 5 липня // Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80

  4. Закон України “Про захист персональних даних”. – 2010. – 1 червня // Доступно на: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/

  5. Закон України “Про інформацію”. – 1992. – 2 жовтня // Доступно на: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

  6. Закон України “Про основи національної безпеки України”. – 2003. – 19 червня // Доступно на: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/964-15

  7. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки”. – 2007. – 9 січня // Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16

  8. Convention on Cybercrime [Електронний ресурс]. – Доступно на: http://conventions.coe.int/Treaty/en/Treaties/html/185.htm

  9. Бойченко О. В. Міжнародна інформаційна безпека: проблеми і перспективи / О. В. Бойченко // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 74–79 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09bovpip.pdf

  10. Волковский Н. Л. История информационных войн. – В 2 ч. – Ч. 2. – СПб.: Полигон, 2003. – 735 с.

  11. Гринкевич Г. О., Гринкевич О. Й. Зміни у житті світової спільноти, що породжуються новітніми інформаційно-комунікаційними техно­логіями (ІКТ). – Проблеми міжнародних відносин. – Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2012. – Вип. 5. – С. 387–400.

  12. Дашян М. Обзор Конвенции Совета Европы о киберпреступности // Современное право. – №11. – 2002. – С. 20–24.

  13. Иванов О. В. Информационная составляющая современных войн // Вестник Московского ун-та. Серия 18. Социология и политология. – 2004. – № 4. – С. 64–70.

  14. Коломієць О. В. Аналіз моделі розробки законодавчої бази держави по боротьбі з міжнародним інформаційним тероризмом. – Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 49 (Ч. I). – 2004. – С. 105–109.

  15. Макаренко Є. А. Глобальна інформаційна безпека: нові виклики і нові стратегії // Актуальні пробл. міжнар. відносин: Зб. наук. пр. – Вип. 28. Ч. I. – К.: Вид-во КНУ, 2001. – С. 222–248.

  16. Макаренко Є. А. Європейська інформаційна політика: Монографія. – К. : Наша культура і наука, 2000. – 368 с.

  17. Макаренко Є. А. Політичні доктрини глобальної інформаційної безпеки / Є. А. Макаренко // Вісник Ін-ту міжнародних відносин Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 2. – С. 45–51.

  18. Макаренко Є. А. Суперечності співробітництва країн БРІКС у сфері інформаційної безпеки: тенденції і перспективи. – Проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – К. : КиМУ, 2012. – Вип. 5. – С. 356–371.

  19. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики і загрози / [Макаренко Є. А., Ожеван М. А., Рижков М. М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – 916 с.

  20. Плескач В. Л. Інформаційні технології та системи: Підручник / Плескач В. Л., Рогушина Ю. В., Кустова Н. П. – К.: Книга, 2004. – 520 с.

  21. Почепцов Г. Інформаційні війни в мирному житті. – 2012. – 18 листопада // Доступно на: http://osvita.mediasapiens.ua/ material/12365

  22. Преступления, связанные с использованием компьютерной сети // Десятый конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями [Електронний ресурс]. – Доступно на: http://www.un.org/russian/topics/crime/docs10.htm

  23. Соснін О. Національні інтереси в інформаційній сфері // Віче. – 2011. – № 9. – С. 32–36.

  24. Ступницький О. Міжнародні стандарти інформаційної безпеки в Україні: "неоконсервативний" анклав чи "транснаціональна" інтеграція // Доступно на: http://soskin.info/ea/ 2004/4/20040422.html

  25. Shinder D.L. Scene of the Cybercrime. Computer Forensics Handbook. – Rockland, 2003.



В.о. декана факультету І.С.Бик


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка