Програма для вивчення географії у 10 класі (профільний рівень) із пояснювальною запискою додається



Сторінка2/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4

ГЕОГРАФІЯ

10-й клас

175  годин (5 годин на тиждень, резерв - 11 годин)


Дата проведення уроку

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів




7

ВСТУП

Зародження географії. Вивчення простору – повер­хні планети. Сучасна географія – простір, час і взаємодія. Предмет і об’єкт дослідження фізичної та соціально-економічної географії.

Методи географічних досліджень: традиційні – спостере­жень, експедиційний, польових досліджень, ста­тистич­ний, математичний, картографічний тощо; сучас­ні – космічний, геобіоло­гічний, геофізич­ний, геохімічний, моделю­вання, комп’ютерних техно­логій тощо.

Джерела географічних знань. Система географічних знань: факти, уявлення, по­няття, теоретичні знання, знання про способи діяльності, інтегральність змісту знань, їхнє соціокультурне значення.

Теоретичні дослідження: створення нових класи­фікацій, розробка нових теорій, форму­вання но­вих гіпотез тощо. Розвиток економічної та соціальної географії в світі. Національні економіко-географічні школи. Видатні економіко-географи світу: К. Ріттер, Й.Тюнен, К. Арсеньєв, Ф. Ратцель, А. Геттнер, П.Семенов-Тян-Шанський, Д. Анучин, П. Чубинський, О. Русов, М. Туган-Барановський, С. Рудницький, В. Кубійович, В. Максаковський та інші.

Практикум

круглий стіл «Нові напрямки досліджень сучасної географії»;

практична робота «Роль географії у формуванні візитної картки країни»;

практична робота «Географічні інформаційні системи»



Учень:

називає предмет і об’єкт вивчення географії; видатних економіко-географів; методи географіч­них досліджень;

підбирає географічні факти, джерела інформації;

характеризує розвиток економічної і соціальної географії в світі;

аналізує здобутки національних економіко-географічних шкіл;

проводить анкету­вання;

узагальнює результати;

виконує твор­чу роботу;

бере участь в обговоренні проблемних питань, у дискусіях;

наводить приклади сучасних теоретичних досліджень;

визначає галузі, в яких використовують географічні знання;

готує повідомлення, реферати, тези виступів.






94

13

РОЗДІЛ І. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 1. Політична карта світу

Суть і складові політичної карти світу. Етапи формування сучасної політичної карти сві­ту. Поняття «країна», «держава», «залежна краї­на», «колонія». Відмінність федеративних дер­жав. Якісні і кількісні зміни на політичній карті, що відбулися остан­нім часом. Зміни площ те­риторій держав і форм дер­жавного правління.

Столиці та їхня роль у житті краї­н. Типологія сто­лиць. Багатосто­лич­ність. Гіпер­трофія і гіпотрофія столиць. Перене­сення сто­лиць.

Державний устрій: форми правління, ад­міністративно-тери­торіальний поділ. Історичний адміністративно-територіальний поділ, його особ­ливості і вплив на сучасність.

Типологія держав. Показники рівня роз­витку країн: ВВП і ВНП, індекс людського розвитку. По­няття «найменш розвинута країна». Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою. Типологія федерацій. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.

Сучасні геополі­тичні зрушення на політич­ній карті. Явища сепаратизму, невиз­нані країни. Збройні конфлікти, причини їх виник­нення.

Геополітика – джерела, сучасність. Основні гео­полі­тичні чинники: географічні, політичні, еконо­мічні, військові, екологічні, демографічні, куль­турно-історичні. Поняття «геополітичне поло­жен­ня». Політико-географічне положення.

Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський парламент) та спеціальні (Європейський Союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації. Роль міжнародних організацій у врегулю­ванні конфліктів.



Практикум

практична робота «Аналіз політичної карти регіону (за вибором)»;

семінар «Зони етнічних конфліктів. Проблеми врегулювання»;

проект «Я – миротворець»;

практична робота «Позначення на контурній карті зон життєво важливих інтересів України, їх аналіз»;

практична робота «Характеристика політико-географічного положення регіону (за вибором)».




Учень:

називає складові політичної карти світу; етапи встановлення і функції державних кордонів;

розкриває суть понять «країна», «держава», «територія держави», «анклав», «залежна країна», «колонія»; «державний кордон», «делімітація», «демаркація», «геополітика»;

пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава»;

називає і характеризує основні етапи форму­вання політичної карти; основні форми державного устрою та правління країн світу;

наводить приклади якісних і кількісних змін на політичній карті; країн з різними формами державного устрою

порівнює країни з різними показниками розвитку;

аналізує сучасні гео­політичні зрушення на політичній кар­ті;

вказує на особ­ливості сучасної соці­ально-економічної типології та регіо­нального поділу країн світу;

характеризує функції столиці у державі;

порівнює соціокультурну роль столиць країн світу (будь-яких двох-трьох за вибором);

готує виступ, користується різними дже­релами інформації;

характеризує політико-географічне положення регіонів;

називає й характеризує міжнародні організації та їхні функції; геополітичні пробле­ми України;

розкриває значення міжнародних організацій у сучасному світі;

показує на карті країни, що відрізняються рівнем розвитку; країни з різними формами державного устрою;

зони етнічних конфліктів;

обґрунтовує основні вектори зовнішньої політики України;

знає номенклатуру політичної карти та столиці країн.





18

Тема 2. Природно-ресурсний потенціал пла­нети – джерело життя людства

Світові природні ресурси, їх класифікація. Ресур­созабезпеченість. Природокористування: раціо­наль­не і нераціональне. Історія ви­користання ко­рисних копалин.



Мінеральні природні ресурси. Паливно-енергетичні мінеральні ресур­си. Країни – лідери за за­пасами розвіданих ко­рисних копалин. Країни –лідери за запасами наф­ти, природного газу, кам’яного ву­гілля. Законо­мір­ності поширення металевих ко­рисних копа­лин: залізної руди, бокситів, олова, міді, вольфра­му, легуючих металів.

Мінеральні ресурси Світо­вого океану: гідрохімічні, нафта, газ, твер­ді корисні копалини (залізорудні конкреції, мар­ганець). Запаси геотермальної енергії Світо­во­го океану. Характерні риси геотер­мальної енер­гії. Енергетичні ресурси океану. Проблеми осво­єння шельфу морів.



Земельні ресурси та їх використання. Унікаль­ність земельних ресурсів. Світовий земельний фонд і його складові частини. Розподіл земельно­го фонду за великими регіонами. Забезпеченість земель­ними ресурсами, орними землями. Деградація зе­мель: причини, види і ступінь деградації. Географія деградова­них ґрунтів за континентами. Спустелення: причини, райони поширення, наслідки. Стан ґрун­тів. Проблеми відновлення ґрунтів.

Вода – унікальне природне утворення. Поняття «водні ресурси». Водозабезпеченість регіонів і країн. Країни – лідери за ресурсами пріс­них вод. Світове водоспоживання. Структура во­доспоживання світу й України.

Водосховища світу. Генезис водосховищ. Загаль­на кількість великих водосховищ, розміри. Гео­графічний розподіл великих водосховищ. Опріснення солоної води океану і засолених річ­кових вод. Вплив НТР на кількісні об’єми опріс­нення води. Географія опріснених вод. Льодови­ки як потенційні джерела прісної води. Перспек­тиви використання льодовиків Антарктиди й ост­рова Гренландія. Транспортування айсбергів. Тех­нічне забезпечення транспортування, опти­мальні шляхи.

Гідроенергетичний потенціал річкового стоку. Поняття «теоретичний, технічний, економічний гідропотенціали». Розподіл гідроенергетичного потенціалу територією суходолу і за країнами.

Ліси – легені планети. Функції лісу. Значення лісів: екологічне, еконо­мічне, естетичне, рекреаційне. Кількісна оцінка світових лісо­вих ресурсів: показники лісистості, лісові площі, запаси деревини. Головні лі­сові пояси світу. Особливості видового складу лі­сових поясів. Країни – лідери за запасами дере­вини. Проблема знеліснення: сутність, історія виникнення яви­ща, причини. Географічні зміни в процесах зне­ліснення. Роль пожеж у знищенні лісів.

Біологічні ресурси. Складові частини біоресурсів: біомаса Світового океану, біомаса суходолу. Поширення біологічних ресурсів. Роз­поділ біологічних ресурсів за океанами і на суходолі.

Кліматичні і рекреаційні ресурси – ресурси май­бутнього. Кліматичні ресурси і їхній склад: соняч­на енергія, вітрова енергія. Агрокліматичні ре­сур­си та їх структура: повітря, світло, тепло, во­лога. Особливості агрокліматичних ресурсів і їх розподіл за регіонами.

Поняття «рекреація». Рекреаційні ресурси, їх кла­сифікація. Медико-біологічні, психолого-естетич­ні, культурно-історичні, технологічні рекреаційні ресурси антропоген­ного походження.



Вплив людини на природу. Антропогенний вплив на літосферу, гідросферу, атмосферу. Забруднення атмосфери, вод суходолу й океану. Збіднення генофонду живої природи. Заходи що­до збереження та відновлення природи.

Практикум

практична робота «Створення картографічної моделі світового експорту та імпорту паливно-енергетичних ресурсів»;

інтерактивний екологічний тренінг «Проблема енергетики та енергозбереження»;

проект «Збереження Чорного і Азовського морів»;

практична робота «Аналіз структури світового земельного фонду»;

дискусія «Ліси потребують допомоги»;

практична робота «Оцінка ресурсозабезпеченості країн і регіонів світу»;

практична робота «Позначення на контурній карті найбільших рекреаційних зон світу»;

практична робота «Складання каталогу культурно-історичних об‘єктів свого краю».


Учень:

розкриває суть понять «природні ресурси», «ресурсозабезпеченість», природно-ресурсний потенціал території», «природокористування»;

класифікує природні ресурси;

наводить приклади різних видів природних ресурсів;

характеризує геогра­фію світових природних ресурсів; ресурсозабезпеченість різних регіонів;

показує на карті райо­ни поширення різних видів ресурсів й ос­новні родовища ко­рисних копалин;

називає п’ятірку кра­їн – лідерів за запасами го­ловних природних ре­сурсів (паливно-енергетичних, рудних, земельних, водних, лісових, біологічних, агрокліматичних, рекреаційних тощо);

виявляє закономір­ності розміщення при­родних ресурсів;

характеризує проб­леми, пов’язані з ви­користанням ресурсів;

пропонує способи ра­ціо­нального природо­ко­ристування;

оцінює природно-ре­сурсний потенціал України;

називає способи опріснення води; складові частини земельного фонду, біоресурсів і кліматичних ресурсів; функції лісу;

пояснює, чому деградують земельні ресурси;

показує на карті райони поширення деградованих земель; райони стрімкого наступу пустель;

розробляє і захищає проекти;

визначає водозабезпеченість регіонів і країн; господар­ське значення льодовиків Антарктиди і о. Гренландія;

окреслює перспективи використання льодовиків як джелала прісної води;

вказує на регіональні від­мін­ності у світо­вих лісових ресурсах;

дає кількісну оцінку лісовим ресурсам різних регіонів – порівнює показники лісистості, лісові площі, запаси деревини;

висловлює судження про заходи з раціо­нального викорис­тання та охорони лісових ре­сурсів, про вирішення проблеми знеліснення;

характеризує біоресурси;

кліматичні й агрокліматичні ресурси різних регіонів;

класифікує рекреаційні ресурси;

розробляє заходи щодо збереження й відновлення природи;

показує на карті найбільші в світі водосховища; головні лісові пояси світу та країнилідери за запасами деревини; найбільші рекреаційні зони світу;

бере участь у дискусіях, круглих столах, ділових іграх; виконує практичні роботи;

готує творчі роботи.





6

13


Тема 3. Людство – творець ноосфери

Людина – біосоціальний вид. Освоєння Землі лю­диною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу в до­бу НТР.

Агроландшафти – причини нестійкості. Техно­генні ландшафти – збільшення площ. Урбанізо­вані території – загроза існуванню дея­ких видів.

Способи оптимізації техногенного обміну ре­човин. Стан ландшафтів і здоров’я людини. Естетична роль ландшафтів. Техногенні аварії і їхні наслідки.



Практикум:

постер «Ландшафт, який хочеться зберегти» (аналіз і захист малюнків);

творча робота «Роль ландшафту в становленні духовності народу України»;

ділова гра «Оцінка стану ландшафтів (екологіч­на, санітарно-гігієнічна, естетична, рекреаційна)»;

проект «Екологічний будинок».

Тема 4. Географія населення

Предмет вивчення географії населення. Кількість населення. Динаміка і структура населення світу. Відтворення населення і його типи (розши­рений, простий, звужений).

Природ­ний і механічний рух населення. Головні чинники природного руху населення: природні, соці­ально-економічні, демо­графічні, політичні, куль­турні, психологічні, вій­ськові, юридичні, етнічні, релігійні. Міграції як форма механічного руху населення. Роль міграцій в історії цивілізації окремих країн і народів. Гео­графія міграцій минулого і сучас­ності. Головні особливості і напрямки сучасних міграцій: міжнародна міграція робочої сили, «втеча мізків», екологічні біженці тощо. Причини і наслідки явища міграції для різних країн. Статево-вікова структура населення.

Демографічні процеси. Сутність і причини «демогра­фічного вибуху», «демографічної кризи». Концепції демографічного переходу, сут­ність, етапи (стадії), значення демогра­фічного ана­лізу. Проблеми демографічного розвитку Украї­ни, країн ЄС. Управління народонаселенням. Демографічна політика: поняття, мета, завдання; види, методи, поширення в країнах світу. Планування сім’ї як складова частина демографічної політики в країнах світу.

Расова й етнічна мозаїка світу. Типи етнічних спільнот: плем’я, народність, нація. Класи­фікація етносів. Лінгвістична класифікація народів. Мови ООН. Етнографічні особли­вості окремих народів Землі – звичаї, тра­диції, побут, національний одяг, жит­ло, хар­чування тощо. Етнічні меншини, міжет­нічні проблеми, способи врегулювання конфліктів.

Класифікація країн світу за конфесійною структурою населення. Міжконфесійні проб­леми і взаємодії в країнах світу. Вплив релігії на дер­жавний устрій, демографічну поведін­ку людей, соціально-економічне і політичне життя суспіль­ства. Паломництво.

Поняття про расову структуру населення. Гео­графія основних рас, мішаних расових форм і типів. Полікультурність сучасного світу. Расова дискримінація та її фор­ми у країнах світу. Явище расизму.

Трудові ресур­си. Професійна й освітня структури населення і трудових ресурсів. Поняття зайня­тості. Показни­ки аналізу вели­чини і структури економічно-активного насе­лення, рівнів зайня­тості, безро­біття. Особли­вості галузевої структу­ри зайнятос­ті трудових ресурсів: поняття, структура. Ринок праці. Безробіття: види, форми, способи зменшен­ня рівня безро­біття. Проблеми безробіття в Ук­раїні.

Розселення населення. Особливості сучасної картини розселення населення світу. Чинники розселення. Система розселення насе­лення світу (окремих країн). Проблеми управ­лін­ня розселенням. Геогра­фія сільського розселення. Класифіка­ція сіль­ських поселень: за людністю, за топо­графічним положенням, за іс­торією походження, за функ­ціями. Територіальні відмінності сільського розселення в країнах світу й регіонах. Перс­пективи і тенденції розвитку сільського на­селення. Географія міського розселення. Класифікація міст за людністю, функціями, генези­сом, характером планування.

Урбанізація: форми, види, якість. Урбаністичні форми розселення: місь­кі агломе­рації, мегаполіси, мегалополіси, ойкуменополіс. Урбанізація як глобальний процес сучасності і майбуття. Ур­банізація і природа. Управ­ління територіальним зростанням і розвит­ком міських поселень.



Практикум

практична робота «Аналіз динаміки чисельності населення основних регіонів світу»;

дискусія «Екологічні біженці: чи варто їх прий­мати»;

практична робота «Складання картосхеми сучасних шляхів міграції населення світу»;

творча робота «Розробка сценарію заходів де­мографічної (або міграційної) політики у своїй місцевості (або для однієї з країн світу);

практична робота «Аналіз релігійної структури населення світу»;

практична робота «Аналіз статево-вікових пірамід країн різних типів вікової структури населення»;

практична робота «Побудова картограми „Урбанізованість країн світу“».



Учень:

характеризує особ­ливості впливу люди­ни на ландшафти;

наводить приклади антропогенних і при­родних ландшафтів;

аналізує причини нестійкості антропогенних сис­тем;

вказує причини сучасної глобальної екологічної кризи;

дає якісну оцінку стану ландшафтів (екологіч­ну, санітарно-гігієнічну, естетичну, рекреаційну);

визначає взаємо­зв’язки між станом ландшафтів і здоров’ям людини;

виконує прості дослідження;

розробляє проект;

готує матеріали за творчими роботами.

наносить на контурну карту маршрути заселення людиною материків і частин світу.
Учень:

розкриває значення понять: «де­мографічний вибух», «урбанізація», «демо­графічна політика», «субурбанізація», «міг­рація», «емігра­ція», «імміграція», «мегалополіс»;

називає кількість на­селення світу;

характеризує динамі­ку і структуру насе­лен­ня світу;

пояснює сутність і при­чини демографічних явищ;

аналізує чинники при­родного руху на­селен­ня та наслідки міжна­родних мігра­цій;

називає типи відтво­рення населення;

оцінює сучасну кар­ти­ну розселення насе­лен­ня світу;

порівнює структуру населення різних кра­їн і регіонів світу;

визначає роль демо­графічних процесів у міжнаціональних від­носинах;

проводить мікросо­ціо­логічні досліджен­ня;

складає географічні моделі демографічно­го переходу; картосхему сучасних шляхів міграції населення світу;

показує на карті ос­новні напрямки мігра­ційних потоків;

висловлює суджен­ня щодо здійснення демографіч­ної політики у країнах світу загалом і зокрема в Украї­ні; щодо способів вирішення між­етнічних проблем, врегулювання конфліктів;

описує найбільші на­роди та найпошире­ні­ші мови світу, світові релігії;

аналізує етнічну, кон­фесійну, профе­сійну, расову струк­тури на­селення;

порівнює галузеву структуру трудових ресурсів різних країн світу;

класифікує міські і сільські поселення;

показує на карті ве­ли­кі міста, агломера­ції, мегалополіси;

порівнює темпи, рівні, форми урбанізації кра­їн і регіонів світу;

аналізує текстові, кар­тографічні і статис­тич­ні матеріали з ме­тою визначення рис і відмінностей у відтво­ренні, складі і розмі­щенні населення різ­них регіонів світу;

називає форми та види урбанізації;

готує самостійний виступ;

розробляє проект;

бере участь у диску­сіях, у се­мінарських заняттях.





6

Тема 5. НТР – крок у майбутнє

Сутність НТР. Наука як складова частина НТР. Затрати на науково-дослідницькі і дослідно-кон­струк­торські розроб­ки в країнах світу. Наукова ін­фраструктура: техніка і технологія в добу НТР. Функції техніки і технологій: працезбе­рігаюча, ресурсозберігаю­ча, природоохорон­на, інформа­ційна. Значення техніки і техно­логії для про­мисловості, сіль­ського госпо­дарства, невиробни­чої сфери. Елек­тронізація і комплексна автомати­зація. Біотех­нологія і біоіндустрія. Генетична і клітинна ін­женерія. Проблеми розвитку біотехно­логії і біоіндус­трії: екологічні, соціальні, мораль­но-етичні. Біотехнологічна революція в економіч­но роз­винених країнах. «Зелена революція» у сіль­ському господарстві країн, що розвиваються. Уп­равління як складова частина НТР. Між­народний менеджмент. Маркетинг як прик­лад управління. Сутність «кібернетичної» ре­волюції. «Інформа­ційний вибух»: позитивні і негативні риси.

Проблеми створення технопарків.

Практикум

проект «Пріоритетні наукові дослідження в Ук­раїні»;

моніторинг генетично-модифікованої продукції в торговельній мережі;

екологічне дослідження «Продукція України, що має екологічний знак»;

творча робота «Роль інформації у розвитку економіки країни».


Учень:

розкриває сутність НТР, взаємозв’язок науково-технічного прогресу і науково-технічної революції;

визначає основні риси і складові час­тини НТР;

знає особливості нау­кової інфраструк­тури;

аналізує проблеми роз­витку біотехноло­гій і біоіндустрії;

характеризує функції техніки і технологій в добу НТР; вплив НТР на галузі еконо­міки;

наводить приклади позитивного й негативного впливу НТР на навколишнє середовище;

називає і коментує соціальні наслідки НТР;

готує реферати за те­мою;

проводить міні-до­с­лід­ження;

формулює позитивні й не­гативні риси «ін­фор­­маційного вибу­ху»;

визначає пріоритет­ні напрямки геогра­фіч­них досліджень в Ук­раїні;

підбирає джерела ін­формації за заданою те­мою і презентує їх.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка