МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Державна установа “Центральний методичний кабінет
п ідготовки молодших спеціалістів” МОЗ України
ФІЗІОЛОГІЯ
ПРОГРАМА
для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
5.12010102 “Сестринська справа”
Київ
2011
ФІЗІОЛОГІЯ
Укладачі:
М.Б. Шегедин — доктор медичних наук, профессор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;
І.С. Смачило — заслужений працівник освіти України, заступник директора з науково-методичної роботи Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;
І.Я. Кузик — викладач вищої категорії Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського.
Програму розглянуто та схвалено на засіданні предметної (циклової) методичної комісії з природничо-наукових дисциплін Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського 03 червня 2011 р., протокол № 15.
Програму розглянуто та схвалено на засіданні опорної циклової комісії з циклу дисциплін природничо-наукової підготовки.
Рецензенти:
Є.Р. Косий — кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри анатомії, фізіології та патології Львівського медичного інституту;
Ю.В. Сай — викладач ВНКЗ “Львівський медичний коледж післядипломної освіти”.
© МОЗ України, 2011
© ВСВ “Медицина”, 2011
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму з дисципліни “Фізіологія” для вищих медичних навчальних закладів України І—ІІІ рівнів акредитації складено для спеціальності 5.12010102 “Сестринська справа” напряму підготовки 1201 “Медицина” відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених МОН та МОЗ України в 2011 р., і навчальних планів (2011 р.).
За навчальним планом “Фізіологію” вивчають на першому році навчання.
“Фізіологія” як навчальна дисципліна:
— ґрунтується на вивченні студентами таких дисциплін, як медична біологія, анатомія людини, медична хімія, основи біологічної фізики та медичної апаратури, біологічна та біоорганічна хімія та інтегрується з цими дисциплінами;
— закладає основи вивчення студентами патологічної фізіології та пропедевтики всіх клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосувати знання фізіології в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;
— закладає основи збереження здоров’я, ведення здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.
Фізіологія — наука, яка вивчає життєдіяльність цілісного організму на різних рівнях його організації та у взаємодії з довкіллям. Основним методом пізнання фізіології є експериментальне дослідження, яке дає змогу вивчати будь-яке явище шляхом активного впливу на живі об’єкти при створенні спеціальних умов, що відповідають меті дослідження.
Фізіологія — одна з фундаментальних дисциплін медицини, яка лежить в основі формування у студентів клінічного мислення, а також закладає основи збереження здоров’я, ведення здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності. Тому фізіологія є необхідною складовою навчального процесу медичних сестер.
Мета викладання курсу фізіології — навчити студентів розуміти механізм функціонування окремих структур людського організму та організму як єдиного цілого, а також механізм взаємодії організму з довкіллям, розвинути вміння використовувати знання при догляді за хворими, маніпуляційному втручанні, застосуванні методів функціональної діагностики, інтерпретації результатів досліджень тощо.
Завдання педагога — висвітлити основні та другорядні механізми функціонування органів і систем, вікові особливості, регуляцію та методи оцінювання їхньої діяльності, вплив на них факторів довкілля.
На практичних заняттях студенти досліджують функції органів і систем організму, а також їхні зміни за умов різноманітних зовнішніх впливів, вирішують ситуаційні задачі, що мають клініко-фізіологічне спрямування.
При вивченні фізіології особливу увагу треба приділяти розумінню механізмів нейрогуморальної регуляції функціонування органів і систем та вмінню аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв.
Згідно з навчальним планом, на вивчення дисципліни відведено 135 год, з них лекцій — 24, практичних занять — 60, самостійної підготовки — 51.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:
-
предмет, мету його вивчення, завдання та значення для майбутньої практичної діяльності;
-
загальні питання фізіології збудливих тканин;
-
загальні питання фізіології опорно-рухового апарату;
-
механізм функціонування різних органів і систем, їхню нейрогуморальну регуляцію;
-
вікові особливості функцій організму, їх регуляцію;
-
методи та параметри дослідження функцій органів і систем;
-
зміни діяльності органів і систем за умов впливу різних факторів довкілля;
-
механізм інтегративної діяльності організму.
Студенти повинні вміти:
-
робити висновок про стан та регуляцію функцій органів і систем;
-
аналізувати вікові особливості функцій організму та їхню регуляцію;
-
робити висновки про механізми нервової та гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем;
-
аналізувати стан рухових процесів у забезпеченні життєдіяльності людини;
-
аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини;
-
оцінювати стан захисно-компенсаторно-пристосувальних механізмів організму;
-
аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв;
-
пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму;
-
пояснювати механізм інтегративної діяльності організму;
-
інтерпретувати механізм і закономірності функціонування збудливих структур;
-
використовувати знання про механізми фізіологічних функцій організму з метою підвищення якості власної життєдіяльності та життєдіяльності пацієнтів, пошуку шляхів збереження здоров’я, підвищення працездатності;
-
інтерпретувати результати експериментальних досліджень;
-
дотримуватись правил техніки безпеки та охорони праці при проведенні експериментальних досліджень.
Студенти мають бути поінформовані про:
-
сучасні функціональні методи обстеження людини;
-
вікові та статеві особливості функцій організму;
-
вплив довкілля на функції організму;
-
екологічний і санітарно-епідемічний стан регіону, України.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ з/п
|
Тема
|
Кількість годин
|
Загальний обсяг
|
Лекцій
|
Практичних занять
|
СПРС
|
|
Розділ 1. Фізіологія як наука. Фізіологія збудливих тканин
|
|
|
|
|
1
|
Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
|
6
|
2
|
4
|
|
2
|
Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
|
8
|
2
|
6
|
|
|
Розділ 2. Фізіологія нервово-гуморальної регуляції організму
|
|
|
|
|
3
|
Фізіологія спинного і головного мозку. Нервова регуляція вегетативних функцій
|
8
|
2
|
6
|
|
4
|
Фізіологія сенсорних систем
|
6
|
2
|
4
|
|
5
|
Фізіологія вищої нервової діяльності
|
6
|
2
|
4
|
|
6
|
Фізіологія центральних і периферичних ендокринних органів
|
6
|
2
|
4
|
|
|
Розділ 3. Фізіологія систем кровообігу, крові та дихання
|
|
|
|
|
7
|
Фізіологія крові
|
10
|
2
|
8
|
|
8
|
Фізіологія серцево-судинної системи
|
12
|
2
|
10
|
|
9
|
Фізіологія дихання
|
4
|
2
|
2
|
|
|
Розділ 4. Фізіологія органів травлення, виділення та обміну речовин
|
|
|
|
|
10
|
Фізіологія органів травлення
|
6
|
2
|
4
|
|
11
|
Обмін речовин і енергії. Терморегуляція
|
6
|
2
|
4
|
|
12
|
Фізіологія виділення
|
6
|
2
|
4
|
|
|
Самостійна робота
|
51
|
|
|
51
|
|
Усього
|
135
|
24
|
60
|
51
|
Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
№ з/п
|
Тема
|
Кількість годин
|
1
|
Історія розвитку фізіології
|
2
|
2
|
Саморегуляція функцій в організмі
|
2
|
3
|
Фізіологія іонних каналів і помп
|
2
|
4
|
Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція
|
2
|
5
|
Визначення функціональних показників фізичного розвитку. Антропометрія
|
2
|
6
|
Шляхи досягнення інтеграції ЦНС в організмі
|
2
|
7
|
Кровопостачання мозку. Поняття про ліквор, гематоенцефалічний бар’єр
|
2
|
8
|
Сучасні методи дослідження ЦНС
|
2
|
9
|
Вікові зміни функцій ЦНС
|
2
|
10
|
Вікові зміни вегетативної нервової системи
|
2
|
11
|
Динамічний стереотип, механізми вироблення, значення
|
2
|
12
|
Методи дослідження вестибулярного апарату
|
2
|
13
|
Фізіологія сну
|
2
|
14
|
Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів
|
2
|
15
|
Кровозамінники
|
2
|
16
|
Кровотворення, його регуляція
|
2
|
17
|
Регуляція згортання крові, визначення його показників
|
2
|
18
|
Механічні та звукові прояви серцевої діяльності
|
1
|
19
|
Сучасні методи дослідження серцевої діяльності
|
2
|
20
|
Рух крові по венах
|
2
|
21
|
Регуляція об’єму циркулюючої крові. Кров’яне депо
|
1
|
22
|
Роль сурфактанту та плеври у забезпеченні дихальної функції
|
1
|
23
|
Фізіологія дихання при м’язовій роботі. Штучне дихання
|
2
|
24
|
Моторна функція органів ротової порожнини та шлунка
|
2
|
25
|
Значення мікрофлори товстої кишки
|
1
|
26
|
Антитоксична функції печінки
|
2
|
27
|
Вітаміни, їх роль в обміні речовин
|
2
|
28
|
Невидільні функції нирки
|
1
|
|
Усього
|
51
|
ЗМІСТ
Розділ 1. Фізіологія як наука. Фізіологія збудливих тканин
Тема 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
|