Програма для студентів спеціальності 030302 "Реклама та зв'язки з гормадськістю" Затверджено



Скачати 447.13 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір447.13 Kb.
  1   2   3


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

Кафедра мови та стилістики
Укладач: доц. Хоменко Л.М.
Сучасна українська літературна мова. Фонетика

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030302 - "Реклама та зв'язки з гормадськістю"


Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № ___

від "___"___________2008 р.

Зав. кафедри

_____________ ____________

Директор інституту



_____________ ____________

КИЇВ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни «Сучасна українська літературна мова. Фонетика»
Укладач: канд. філол. наук, доц. Хоменко Людмила Мечиславівна

Лектор: канд. філол. наук, доц. Хоменко Людмила Мечиславівна

Викладачі: канд. філол. наук Данильчук Д.В

канд.філол. наук Михайленко В.М.



Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.
___________________________

Підпис голови НМК Інституту

  1. Вступ. Опис предмета навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова. Фонетика"

Дисципліна "Фонетика" є складовою нормативного курсу "Сучасна українська літературна мова". Викладається на І курсі І семестру в обсязі (72) годин, із них лекцій 15 год., практичних 30 год, самостійна робота 27 год. Форма підсумкового контролю - іспит.





Кредити, модулі, загальна кількість годин.

Характеристика навчальної дисципліни

1

2

Кількість кредитів ЕСТS – 2.
Змістових модулів – 2.
Загальна кількість

годин – 72.

Тижневих:

аудиторних – 3.

самостійна робота – 1.8.


Обов’язкова нормативна

Рік підготовки: 1-й;

Семестр: 1-й;

Кількість годин: 72,

лекцій – 15 годин;

практичних – 30 годин;

самостійна робота – 27 годин;

вид контролю: іспит.







2. Мета навчальної дисципліни
Основною метою курсу «Сучасна українська мова. Фонетика» є формування системного уявлення студентів про мову, про мовну особистість, її розвиток, про можливості та умови самовдосконалення. На основі теоретичних знань майбутні редактори та видавці повинні оволодіти фонетичними засобами впливу на людей, засвоїти основи техніки правильної вимови, інтонаційно виразне усне мовлення.

Предметом навчальної дисципліни є сучасна українська літературна мова в її фонетичному аспекті.

Результати навчання.

Завершивши курс, студент повинен орієнтуватися в основних питаннях курсу: виробити звичку контролювати темп свого мовлення, вимову, дикцію, інтонаційну виразність; уміти аналізувати свою і чужу вимову, виявляти відхилення від орфоепічних норм, застосовувати різні способи для їх подолання; навчитися ставити свій голос, використовувати для цього комп’ютерні технології; виразно читати тексти різних жанрів; створювати партитуру тексту, транскрибувати його відповідно до орфоепічних норм.




  1. Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки редакторів та журналістів.

Дисципліна "Фонетика" є складовою частиною курсу "Сучасна українська мова", тісно пов’язана з такими предметами, як "Українська мова в ЗМК", "Журналістська майстерність", "Техніка мовлення", "Український правопис", "Практична стилістика", "Культура мовлення", "Психолінгвістика", "Теорія сприйняття твору" (в усному його варіанті). Зазначена дисципліна починає курс навчання студентів сучасної української літературної мови і є особливо важливою для гармонійного мовного розвитку особистості.

Основним методом навчання є модульно-рейтинговий.

Курс передбачає подачу навчального матеріалу у формі лекцій та його відпрацювання на практичних заняттях із використанням комплексу методів і прийомів організації та проведення навчального процесу. Засадничим принципом є комунікативний підхід в подачі матеріалу.

Лекції матимуть проблемний характер, у багатьох випадках проходитимуть у формі діалогу, опиратимуться на попередні знання студентів, їх уміння узагальнювати. будуть використовуватись евристичні прийоми навчання, дискусії, рольові ігри. Засвоєння матеріалу (особливо перший блок першого модуля ) ґрунтується на вмінні студентів самостійно працювати з науковою літературою, проводити її аналіз з подальшим написанням рефератів і їх захистом на практичних заняттях. Курс передбачає також використання Інтернет-матеріалів.

4. Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу “Сучасна українська мова. Фонетика ” поділений на два змістових модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу конкретної частини курсу.

Модульно-рейтинговий метод викладання мовознавчої дисципліни передбачає розподіл теоретичного матеріалу на певні частини та організації навчального процесу за блочною системою.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах:

поточний контроль (робота на практичних заняттях, тестування, письмові роботи — контрольні та реферати) і підсумковий контроль (іспит).



Оцінювання на практичних заняттях здійснюється за системою залікових балів ( максимальна кількість балів на одному практичному занятті – 3 бали) (можливе оцінювання за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали).
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння відповідного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання літератури, здатності її осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово, застосування отриманих знань на практиці, що насамперед пов’язано з удосконаленням власного мовлення.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
4.1. Співвідношення складових у змістовому модулі

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Форма підсумкового контролю: іспит (2 кредити)

Загальна кількість годин 72 (із них лекційні - 15, практичні - 30, самостійна робота - 27)

Загальна сума балів – 100 (із них поточний модульний контроль 60 балів,

підсумковий контроль – 40 балів).


Змістовий модуль 1 "Сегментні та суперсегментні явища фонетики"

Змістовий модуль 2 "Орфоепія"

Іспит

Максимум 30 залікових балів

Максимум 30 залікових балів

40 балів

Практичні заняття

Самостійна робота

Модульний контроль

Практичні заняття

Самостійна робота

Модульний контроль

25

4

5

15


6

5

1-12 балів - студент не виконав навчальний план.


4.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

Критерії оцінювання роботи студента на практичному занятті:
– Виступи на практичних заняттях (захист реферату ) - 1.0 бал;

– 1 доповнення - 0.5 бала;

– 2 і більше доповнень - 1.0 бал;

– участь у дискусії - 0. 5 бала;

– контрольна робота - 0 -10 балів.
Максимальна кількість балів на практичному занятті – 3 бали. Відповідно всього за роботу на практичних заняттях і за виконання завдань, винесених на самостійну роботу, студент може отримати 60 балів.
Критеріями оцінки при усних відповідях є:

повнота розкриття питання;

логіка викладення,

культура мовлення;

впевненість, емоційність та переконаність;

використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, періодичних видань тощо);

аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

5.1.2. Модульний контроль.
По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь усіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у тестовій формі. Тести можуть як відкритими, так і закритими.

ПМК виконується на останньому практичному занятті з даного змістового модуля.

На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них пропонується 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК – 5 балів.

Студент, який не відпрацював практичні заняття, не допускається до складання ПМК, і цей модуль не зараховується.

Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовий модуль.

Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.
Критерії оцінювання ПМК у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів):

20 запитань

а) правильна відповідь на одне запитання – 0,25 бала;

б) неправильна відповідь – 0 балів.
Зразок тестів ПМК


  1. Допишіть: "Комплекс засобів свідомого впливу на стосунки між мовою (мовами) та суспільним життям – це ________________."

  2. Закреслити зайве: існують такі класифікації мов світу: а) генеалогічна; б) територіальна; в) функціональна; г) типологічна; г) фонематична.

  3. За якою класифікацією укр. мову визначають: флективна, синтетична: а) типологічною; б) генеалогічною; в) функціональною?

  4. Артикуляційна база – це явище а) набуте; б) вроджене.

  5. Для артикуляційної бази української мови характерна а) робота губів і заднє. положення тіла язика; б) робота губів і середнє положення тіла язика; в) робота губів і нейтральне положення тіла язика.

  6. За участю шуму і голосу поділяють: а) голосні і приголосні; б) приголосні; в) голосні.

  7. Додайте ознаку, за якою класифікують голосні української мови: ряд, підняття, _____________.

  8. Які ознаки відповідають звукові /у/:

а) голосний високого підняття, заднього ряду, нелабіалізований;

б) голосний високого підняття, заднього ряду, лабіалізований;

в) голосний низького підняття, заднього ряду, лабіалізований.


  1. Якого голосного немає в українській мові: а) голосний переднього ряду, верхнього обниженого підняття, нелабіалізований; б) голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований; в) голосний переднього ряду, високого підняття, лабіалізований.

  2. Яка ознака для характеристики звука української мови зайва? Чому?

а) голосний переднього ряду, середнього підняття, нелабіалізований, неносовий.

11. Продовжити ознаки, за якими класифікують приголосні української мови: а) місце творення; б) спосіб творення; в) участь голосових зв’язок ….

12. Звук /Ҳ/ за способом творення а) вібрант; б) зімкнено-проривний; в) африката.

13. Продовжіть ряд за відповідною ознакою:

б-п, д-т, з-с….

14. Викресліть неправильне в поданому ряду парних звуків: д-д’, т-т’, з-з’, б-б’, л-л’, к-к’.

15. Продовжіть ряд: /ц/, ,ч/, ________________

16. В групі звуків, класифікованих за певною ознакою, викресліть зайвий: /г/, /к/, /х/, /г/.

17. Запишіть слово за характеристикою. фонем:

а) передньоязикова приголосна, щілинна, тверда, глуха, свистяча; б) сонорна приголосна, передньоязикова, носова, м’яка; в) голосна переднього ряду, високого підняття, нелабіалізована; г) приголосна глоткова (фарингальна), щілинна, дзвінка, тверда.

18.У слові "безмовність"

а) 10 звуків;

б) 4 голосних;

в) 2 сонорних;

г) 2 глухих.


  1. Викресліть зайве: суперсегментні одиниці – це наголос, склад, інтонація, мелодика.

  2. У слові "кукурудза" звуків а) 9; б) 8; в) 4.



5.1.3. Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Іспит з курсу "Сучасна українська мова. Фонетика" передбачає комплексні завдання у формі тестів та виконання практичних завдань (транскрибування, читання затранскрибованого тексту, виявлення різноманітних модифікацій звуків у потоці мовлення, їх пояснення, виразне читання запропонованих текстів тощо).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 60 балів і вище) та за усні відповіді і виконання тестових завдань, що винесені на іспит.

Студент, що набрав протягом семестру менше від необхідної кількості балів - 35-59, зобов'язаний складати екзамен на загальних
підставах.

Якщо студент у результаті поточного та підсумкового контролю не


набирає 60 балів, йому надається можливість перескладання іспиту до початку наступного семестру.

Повторне складання іспиту допускається не більше двох разів: один раз викладачеві, другий - комісії, створеній директором Інституту.

До семестрового екзамену не допускаються студенти, що не
виконали обов'язкових завдань поточного контролю з дисципліни.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він


не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у
складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий (екзаменаційний) рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну і літерну шкалу відповідно до шкали ЕСТS і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).




Сума балів

Оцінка в ЕСТS

національна система оцінювання

90-100

A

Відмінно

82-89

B

Добре

75-81

C

67-74

D

Задовільно

60-66

E

35-59

FX

Незадовільно (з можливістю повторного складання)

1-34

F

Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)


Самостійна робота студентів.
Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення у студентів навичок і вмінь працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обстояти.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу "Сучасна українська мова. Фонетика" в цілому, так і деяких розділів тем (блоків), написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів із важливих проблем навчальної дисципліни, робіт дослідницького характеру.

Під час контролю виконання завдань для самостійного опрацювання
оцінці можуть підлягати:


самостійне опрацювання тем загалом чи окремих питань;

самостійне опрацювання першоджерел; написання та публічний
захист рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, транскрибування як еталонних, так і інших зразків радіо- та телемовлення тощо, самостійна підготовка виразного читання (виголошення) різних жанрово-стилістичних текстів.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді:

написання реферату (змістовий модуль №1, №2),

написання дослідницької роботи (змістовий модуль №1, №2),

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 1 бала.

Критерії оцінювання реферату (дослідницької роботи ):

– глибоке розкриття проблеми,  відображена власна позиція (глибокий аналітично-критичний огляд літератури з проблеми, власний дослідницький матеріал, його аналіз і класифікація) – 1 бал;             

– обґрунтоване розкриття проблеми –  0.8 - 1 бал;

– тема розкрита неповно                                       – 0.4 – 0.7 балів;       

– реферат суто компілятивного рівня      – 0.1 - 0.4 бала;       

– реферат не зарахований                                     – 0 балів                             


Критеріями оцінки при виконанні письмових завдань можуть бути:

повнота розкриття питання;

правильність виконання практичних завдань;

цілісність, систематичність, логічна послідовність;

уміння формулювати висновки;

грамотність й акуратність оформлення письмової роботи.
7. ПРОГРАМА КУРСУ

«Сучасна українська мова. Фонетика», проблематика практичних занять, теми для самостійного опрацювання та модульного контролю
Потреба зміцнення і розширення суспільних функцій української мови як державної передбачає зростання уваги до культури українського мовлення. Культура мови як явище конкретно-історичне реалізується насамперед у мовленнєвій практиці письменників, учених, політиків, інших представників "публічних" професій і, звичайно, журналістів, адже вони чи не найбільше впливають на формування мовної свідомості особистості.

Фонетична коректність усного мовлення є засадничою складовою культури українського мовлення взагалі. Саме в усному мовленні найповніше проявляється людина, слово мовлене має величезну впливову силу. В ієрархії мовних рівнів фонетика є тією особливою підсистемою-структурою, одиниці якої беруть участь у творенні всіх без винятку одиниць інших підсистем. Не випадково виникли такі розділи мовознавства, як, наприклад, акцентологія, морфонологія, фонетичний синтаксис тощо.

В останні роки багато пишуть про недостатню культуру українського ефірного мовлення, про помилки, в тім числі й фонетичні. Курс "Фонетика" покликаний допомогти уникнути останніх. Отже, основне спрямування дисципліни - практичне. Студенти повинні навчитись правильної вимови звуків, звукосполучень, окремих граматичних форм, нормативного наголошування слів та словоформ, інтонування мовлення, створювати партитуру тексту залежно від його жанру, завдань і умов комунікації. Для цього необхідні певні теоретичні знання, які сприятимуть свідомому впливу на власну вимову.

З цією метою у курсі виділено два модулі: 1) сегментні та суперсегментні явища фонетики; 2) орфоепія.

Перший модуль передбачає такі блоки:


  1. Вступ. Місце української мови серед інших мов світу. Періодизація української літературної мови. Особливості функціонування української мови в українському суспільстві на різних етапах його розвою. Мовна політика, її реалізація в Україні.

  2. Фонетика як предмет вивчення і як розділ мовознавства. Практичне застосування фонетики в різних галузях людської діяльності. Сегментні та суперсегментні одиниці фонетики. Акустико-фізіологічний та соціальний аспекти вивчення фонетики (фонетика та фонологія). Будова мовного апарату. Мова й мовлення. Поняття фонеми. Фонема, звук (алофон).

  3. Поняття артикуляційної бази. Особливості артикуляційної бази української літературної мови. Принципи артикуляційної класифікації звуків української мови. Голосні та приголосні.

  4. Звуки в потоці мовлення. Асиміляція, дисиміляція, акомодація, гаплологія. Модифікація звуків залежно від темпу мовлення. Живі та історичні чергування в українській мові. Транскрипція фонематична, фонетична, алофонемна (орфоепічна).

  5. Склад як поле реалізації сегментних та суперсегментних одиниць. Наголос, його типи (словесний, логічний, фразовий, синтагматичний). Основні акцентні типи.

Інтонація. Ритміко-інтонаційна організація мовленнєвого потоку. Паузи, їх типи. Синтагма. Партитура тексту.
У другому модулі виділено такі блоки:

  1. Поняття мовної норми. Норма й узус. Вимова і правопис. Орфоепія.

  2. Головніші правила вимови голосних та приголосних ізольованих та в мовленнєвому потоці. Вимова деяких звукосполучень та окремих граматичних форм.

  3. Орфоепічні словники української мови, їх структура, методика роботи з ними.

  4. Засоби милозвучності української мови.

Тематичний план лекцій, практичних занять і самостійної роботи




Се-местр

Назва теми

Кількість годин

Загальна

кількість годин



Лек-ції

Семінари

Індивідуальна робота

Самостій-на робота

Модульний контроль

І

с

е



м

е

с



т

р


Вступ. Місце укр.мови серед інших мов світу (генеалогічна класифікація мов). Укр.літ. мова як вища форма загальнонаціональної укр. мови. Особливості функціонування укр. мови в укр. суспільстві на різних етапах його розвою. Мовна політика та її реалізація в Україні.

10

2

4

-

4




Змістовий модуль 1.

Сегментні та суперсегментні явища фонетики



Тема 1. Фонетика як предмет вивчення і як розділ мовознавства. Практичне застосування фонетики в різних галузях людської діяльності. Сегментні та суперсегментні одиниці фонетики. Акустико-фізіологічний та лінгвістичний аспекти вивчення фонетики. Будова мовного апарату. Мова й мовлення. Поняття фонеми й алфона.

9

2

4

-

3




Тема 2. Поняття артикуляційної бази. Особливості а. б. укр.мови

Принципи поділу звуків на голосні та приголосні. Артикуляційна класифікація звуків с. у.л.м.



10

2

4




4




Тема 3. Звуки в потоці мовлення.

Асиміляція, дисиміляція, акомодація, гаплологія. Модифікація звуків залежно від темпу мовлення. Живі та історичні чергування в укр.мові. Транскрипція фонематична, фонетична, алофонемна (орфоепічна).



10

2

4




4




Тема 4. Склад як поле реалізації сегментних та суперсегментних одиниць. Наголос, його типи (словесний, синтагматичний, фразовий, логічний). Основні акцентні типи.

Інтонація. Ритміко-інтонаційна організація мовленнєвого потоку. паузи, їх типи. Синтагма. Партитура тексту.

10

2

2




4

2

Всього з модуля

49

10

18




19

2

Змістовий модуль 2.

Орфоепія


Тема 5. Поняття мовної норми. Мовна норма й узус. Орфоепія. Вимова і правопис.

6

2

2




2




Тема 6. Головніші правила вимови голосних та приголосних в ізольованій позиції та в потоці мовлення. Вимова деяких звукосполучень та окремих граматичних форм.

8

2

4




2




Тема 7.Орфоепічні словники української мови.

6

2

2




2




Тема 8. Засоби милозвучності української мови. Використання алітерації для створення певного настрою.

4

-

-

-

2

2






















Всього з модуля

24

6

8




8

2

Іспит



















Всього за семестр

73

16

26




27

4


ВСТУП (4 години)

Тема 1. Місце української мови серед інших мов світу


  1. Ареальна, генеалогічна, типологічна та функціональна класифікація мов.

  2. Походження української мови, різні погляди на цю проблему ( давньоруська мова як "колиска російської, української та білоруської мов"; три мови – три шляхи розвитку – М.Погодін, О. Шахматов; І.Огієнко, В.Русанівський, С.Я. Єрмоленко, Г. Півторак).

  3. Періодизація української літературної мови. Старослов’янська мова, три стилі, представлені у творах різних жанрів. Староукраїнська мова XVI – поч. XVIIІ ст. Нова українська літературна мова (І.Котляревський, Т.Шевченко – друга пол. XVIIІ – 20 рр. ХХ ст. Новітня українська літ. мова – 30 рр. ХХ - сьогодення.

  4. Українська мова як державна.


Практичні заняття до вступу та теми 1 (4 години):

Заняття 1 (2 години)



  1. Основні типи класифікацій мов. Місце в них української мови.

  2. Поняття загальнонаціоналної мови та літературної. Основні ознаки української літературної мови.

  3. Періодизація української літературної мови.

  4. Особливості функціонування української мови на різних етапах розвитку.

Заняття 2 (2 години)

І година


  1. Прояви лінґвогеноциду щодо української мови.

  2. Українська мова як державна. Проблеми та шляхи їх розв’язання.

  3. Розуміння мови як суспільного явища, що об’єднує націю.

ІІ година



  1. Типи мовних політик та шляхи їх реалізацій у світі.


Самостійна робота

Мовна політика в Україні:

а) досвід минулого;

б) сьогоденні мовні проблеми;

в) можливі шляхи реалізації мовної політики: роздуми і пропозиції.

Форма контролю – реферат.

Література: див за основним списком [2], [3], [4], за додатковим -1.
ЛІТЕРАТУРА:

а) основна



  1. Русанівский В.М. Історія української літературної мови. Підручник. – К.: АртЕк, 2002 – 424. С. 6-10, 409 – 414.

  2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: ВЦ "Академія", 2000. –С. 58-61.

  3. Лазаренко Л. Досвід мовних політик світу й українська перспектива // Українська мова, 2002, №4. – С.3-22.

  4. Масенко Л. Мова і політика. – К.: Соняшник, 1999.

  5. Огієнко І. Історія української літературної мови. - К., 1995. – С. 84-228.

  6. Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004. – С.318 – 320, 716 – 718.

  7. Конспект лекцій.

б) додаткова




  1. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997. – С. 1966 – 173.

  2. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі "спільної колиски". –К.: Видавничий центр "Академія", 2001. – С.134 – 149.



Тема 2. Предмет фонетики.

  1. Предмет фонетики. Практичне застосування фонетики в різних галузях людської діяльності (ораторське мистецтво, журналістика, політика, медицина, криміналістика, кінематографія тощо).

  2. Сегментні та суперсегментні явища фонетики, їх єдність.

  3. Акустико – фізіологічний та соціальний аспекти вивчення фонетики. Фонема та її алофони. Вичленовування фонеми.

  4. Будова мовного апарату.

Література

Основна


  1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: ВЦ "Академія", 2000. –С. 102-110.

  2. Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001. – С. 14 –19.

  3. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 25-26.

  4. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005. – С.8-12, 28-29.

  5. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.- С. 9 – 34.

  6. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000.

  7. Мельничук О.С. Мова. // Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004. – С. 346 – 347.

Додаткова

Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004. Статті: Фонетика. С.762 – 763; Фонологія. - С. 765-766; Фонетичні одиниці.- С. 764; Фонема. - С.760 – 761.

Тема 3. Артикуляційна база української літературної мови


  1. Поняття про артикуляційну базу.

  2. Внормована та вненормована артикуляційна база.

  3. Особливості артикуляційної бази української мови в порівнянні з а.б. інших мов.

  4. Критерії поділу звуків на голосні та приголосні.

  5. Принципи класифікації голосних та приголосних.


Практичні заняття до теми 3 (4 години).

Заняття 1(2 год.)


  1. Поняття про артикуляційну базу.

  2. Внормована та вненормована артикуляційна база.

  3. Особливості артикуляційної бази української мови в порівнянні з а.б. російської мови.

  4. Причини виникнення акценту.

Література

Основна


  1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: ВЦ "Академія", 2000. –С. 110-114.

  2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005. – С. 12-21; 22-23 (артикуляційна класифікація приголосних звуків).

  3. Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001. – С. 34.

  4. Плющ Н., Бас- Кононенко О. та ін. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч. посібник для студентів-філологів. – К., 2002. С. 7-15; 26-41.

  5. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 34-42.

  6. Тоцька Н.І. Сучасна українська мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник – К.: Вища шк. 1995.- С.43-50; 68-73; 90-92.

  7. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000.



Заняття 2 (2 год.)

  1. Основні властивості людського голосу.

  2. Різновиди дихання. Вироблення фонаційного дихання.

  3. Артикуляційна гімнастика, її роль у виробленні правильної артикуляції.

  4. Критерії поділу звуків на голосні та приголосні:

а) природа голосних та приголосних;

б) участь у складотворенні;

в) лінгвістична функція голосних та приголосних.

Самостійна робота студентів (4 години), на яку виносяться такі проблеми:

Артикуляційна та акустична класифікації звуків української мови: оформлення таблиць, їх тлумачення. Причини відмінностей у класифікційних таблицях різних фонетистів (О.Синявський, М.Наконечний, Н.Тоцька, Ю.Карпенко).

Література: див. за списком основної літ. [1], [3]; додаткової - [2], [3], [4], [5].
Література

Основна


  1. Сучасна українська мова / За ред. О.Д Пономарева. – 3 вид. – К.: Либідь, 2005. – С. 12-21; 22-23 (артикуляційна класифікація приголосних звуків).

  2. Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови. – Львів, 2001. – С. 4-21.

  3. Плющ Н., Бас- Кононенко О. та ін. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч. посібник для студентів-філологів. – К., 2002.- С. 42 - 59.

  4. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 34-42.

  5. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О.М., Сербенська О.А.,Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. – К., Либідь, 2000. – С. 61-77.

Додаткова

(2-5 для самостійного опрацювання)


  1. Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність. – К., 1996.

  2. Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: учб. посібник для студ. філол. фак. – Одеса, 1996. - С.47.

  3. Курило О. До поняття "Фонема" // Зб. секції граматики української мови. – Кн. 1, 1930. – С.217-230.

  4. Синявський Олекса. Спроба звукової характеристики літературної української мови // НЗ Харківської науково-дослідної каф-ри мовознавства.- 1929, №2. С. 5-33. // Ж 21346- 1929, №2.

  5. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К., 1969. – С. 242 – 245; 245 – 260.



Тема 4. Звуки в потоці мовлення.

  1. Різновиди модифікацій звуків у потоці мовлення.

  2. Асиміляція та акомодація.

  3. Природа асиміляції.

  4. Асиміляція приголосних за: а) дзвінкістю; б) глухістю; в) м’якістю та твердістю; г) за місцем та способом творення.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка