Програма для студентів спеціальності 030200 журналістика Затверджено



Скачати 177.68 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір177.68 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики


Кафедра мови та стилістики

Укладач: д.філол. наук, проф. Н.П.Шумарова


Теорія твору і тексту

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030200 - журналістика

Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № ___

від 30 червня 2008р.
Зав. кафедри

проф. Н.П.Шумарова

Директор інституту



проф.В.В.Різун
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни «Теорія твору і тексту».
Укладач: д.філол.наук, проф. Н.П.Шумарова

Практичні заняття ведуть: канд.філол.наук, ас. В.М.Михайленко, канд.філол.наук, ас. Д.В.Данильчук, ст..викл. С.Є.Доломан, ас. Л.С.Сласна




Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.
___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

Вступ

Дисципліна «Теорія твору і тексту» є однією з базових дисциплін гуманітарного циклу, яка читається протягом 2 семестрів. Викладається на 1 курсі у 2 семестрі в обсязі 16 годин (лекції), самостійна робота 20 год. та форма підсумкового контролю – контрольна робота у вигляді 2 рефератів, а також на 2 курсі у 3 семестрі у вигляді практичних занять – 18 год. та самостійної роботи – 10 год. Підсумкова форма контролю – іспит.



Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою цієї навчальної дисципліни є набуття знань щодо особливостей розбудови текстів мас-медіа з урахуванням специфіки кожного виду ЗМК, специфіки їх сприйняття різною аудиторією, а також вироблення умінь і навичок їх застосування на практиці під час написання журналістських матеріалів різних жанрів, при проведенні радіо- та телепередач. Професійна підготовка журналіста передбачає старанну роботу зі словом як головним об’єктом навчання і як основним засобом передачі інформації. Протягом навчання студент повинен оволодіти теоретичними знаннями щодо існування структур журналістського твору, представлення твору і тексту як цілісного феномена і практичними навичками написання журналістських матеріалів згідно з сучасними психологічними та психолінгвістичними теоріями сприймання інформації, а також уміннями використовувати мовні засоби для посилення емоційно-експресивного потенціалу мультимедійних творів.



Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є внутрішня будова журналістських текстів та

рівневий характер їхнього сприйняття, він включає в себе вивчення структур мас-медійного твору, його композиційних одиниць, їх структурно-семантичної та функціональної ієрархії, комунікативних можливостей, а також особливостей сприймання, розуміння та інтерпретації.

Вимоги до знань та вмінь

Студент повинен знати: тематичну, фактологічну, композиційну, емоційно-експресивну та інші структури твору, можливості варіативності структурних засобів, взаємовідношення семантичних і формальних компонентів у конкретному творі/тексті, механізми сприймання твору/ тексту, перцептивний цикл, природу розуміння, процеси розуміння та інтерпретації твору/ тексту. Студент в кінці семестру повинен розуміти терміни, що стосуються цієї дисципліни і вміти користуватися ними (сприймання, свідомість, перцептема, рецептивні гачки, аналізатор, гештальтпсихологія, інтерпретація, твір, текст, структура тощо).

Студент повинен уміти: правильно будувати загальну структуру журналістського твору, вільно орієнтуватися у варіативних засобах розбудови конкретних структур, користуватися під час написання матеріалу всіма мовностилістичними засобами для створення можливостей його адекватного сприймання й розуміння.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна «Теорія твору і тексту» є складовою частиною циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», базовою для вивчення дисциплін журналістського циклу.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Навчальна дисципліна «Теорія твору і тексту» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів - теоретичного та практичного. Кожен із них у свою чергу складається з 2 змістових модулів. Теоретичний модуль закінчується контрольною роботою у вигляді 2 рефератів, а після практичного йде іспит, де перевіряються теоретичні знання та практичні вміння та навички.



Результати навчальної діяльності оцінюються за 100-бальною шкалою, яка розраховується як накопичувальна. Це означає, що результат роботи у другому семестрі є лише третиною тих балів, які студент може отримати в сумі, відвідуючи практичні заняття у 3 семестрі і складаючи іспит, оскільки остаточний розрахунок балів проводиться за такою ж схемою: Модуль 1 – 30 балів (1 курс), Модуль 2 – 30 балів – ( 2 курс) , іспит – 40 балів (2 курс).
Форми проведення поточного та підсумкового контролю


Форми поточного контролю оцінювання завдань, які студент виконує як домашні роботи, завдань, виконуваних на практичних заняттях, а також підсумкової модульної роботи в кінці семестру. Студент може отримати такі бали:

  • домашня робота - 2 бали;

  • робота на заняттях – 2 бали;

  • модульна письмова контрольна робота (на семестр 1контрольна робота) – 10 балів.


Підсумковий контроль проходить у формі іспиту, що визначено навчальним планом .
Мінімальна кількість балів, з якими студент допускається до іспиту - 35. Щоб отримати таку кількість балів, студент протягом двох семестрів повинен отримати 10 балів за 2 реферати, написані протягом другого семестру, та 25 балів протягом відвідування практичних занять у третьому, що в сумі становитиме 35 балів. У цю суму входять і бали, отримані за написання модульної контрольної роботи. Модульну контрольну роботу необхідно написати мінімум на 5 балів.

Розрахунок мінімальної кількості балів, отриманих за 2 змістові модулі,

що дають допуск до іспиту


Характер роботи

Кількість балів

Кількість занять, на яких обов’язково повинен бути присутнім студент

Розрахунок мінімальних балів, зарахованих протягом 2 і 3 семестрів, які є допуском до іспиту

2 реферати з висвітленням теоретичних проблем

10




10

Виконання домашніх завдань

2

5

10

Відповідь на практичних заняттях

2

5

10

Модульна контрольна робота

5

1

5

Загальна сума за 100-бальною системою







35


Розрахунок максимальної кількості балів, які студент може отримати

за 2 змістові модулі


Характер роботи

Кількість балів

Кількість занять, на яких студент повинен відповідати

Розрахунок максимальних балів

2 реферати з висвітленням теоретичних проблем

30




30

Виконання домашніх завдань

2

15

30

Відповідь на практичних заняттях

2

15

30

Підсумкова контрольна робота

10

1

10

Загальна сума за 100-бальною системою







100

Загальна сума з коефіцієнтом кореляції 0,6







30



При цьому кількість балів з урахуванням балів, отриманих на іспиті в третьому семестрі відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною

шкалою


90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

незадо-вільно

1 – 34

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за два змістовні модуля, яке менше ніж 36 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


лекції

Назва лекції

Кількість годин

лекції

практичні

самост робота

Інші формконт.р

Змістовий модуль 1

1

Твір як феномен соціальної свідомості.




2







2

Механізми творення твору




2







3

Естетичні якості твору




2







4

Структури твору




2










Змістовий модуль 2













5

Перцептеми як засоби активізації сприймання. Види перцептем




2







6

Репрезентаційні системи




2







7

Позиції комунікаторів




2







8

Емотивність твору




2







9

Модульна контрольна робота




2










ВСЬОГО




18






Загальний обсяг год., в тому числі:

Практичних – 18 год.

Самостійна робота - год.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Твір як феномен соціальної свідомості. – 2 год.

Практичне заняття 1.

  1. Поняття про твір.

  2. Твір як феномен соціальної свідомості.

  3. Соціальні стереотипи щодо змісту і форми твору.

  4. Твір і епоха.

  5. Твір як продукт мовної діяльності людини.

  6. Закони мовної діяльності.

  7. Поняття мовної особистості.

  8. Мовні особистості автора, персонажа, читача.

  9. Художньо-мовна свідомість.

  10. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора.

  11. Твір і текст.


Завдання для самостійної роботи. — 2 год.

Написання художнього есе


Література [5, 6, 7]
Тема 2. Механізми творення твору 2 год.

Практичне заняття 2

  1. Мовна діяльність автора.

  2. Психологія образного відображення дійсності.

  3. Художній образ і мовна особистість.

  4. Образна тканина твору. Образність і експресивність. Експресивність і емоційність. Емоційність і емоціогенність.

  5. Сфери розкриття художнього образу.


Завдання для самостійної роботи — 2 год.

Написання економічної статті.

Література [5, 6, 7]
Тема 3. Естетичні якості твору. 2 год.

Практичне заняття 3.



  1. Психологічна зумовленість категорії естетичності: відповідність образної системи вимогам сприймання, зумовленість розміру твору особливостями сприймання, повторення основної думки у зв’язку з потребою якісного сприймання.

  2. Психологічні умови якісного сприймання: 1) утримання в пам’яті всіх елементів твору; 2) можливість схематизації змісту; 3) аналіз найістотніших моментів змісту; 4) активне ставлення читача до змісту.

  3. Виявлення категорії естетичності у різних сферах – художній, публіцистичній, науковій тощо: комунікативне призначення творів у різних сферах, залежність форми і змісту твору від комунікативної специфіки сфери.

  4. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору.

  5. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.


Завдання для самостійної роботи — 2 год.

Написання юридичної статті.


Література [5, 6, 7]
Тема 4. Структури твору. 2 год.


  1. Класифікація фактів.

  2. Типи фактів.

  3. Типи тематичних структур

  4. Типи зв’язків у тематичних структурах

  5. Емоційно-експресивна структура твору.

  6. Інформаційна перцептивна структура твору.

  7. Комунікативна структура твору.

  8. Композиційна структура твору.

  9. Архітектонічна структура твору.

  10. Логіко-поняттєва структура твору.


Завдання для самостійної роботи — 2 год.

Аналіз структур твору в тексті.


Література [5, 6]
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 5. Перцептеми як засоби активізації сприймання. – 2 год.
Практичне заняття 1 – 2 год.

План


  1. Поняття про перцептеми / перцептивні гачки.

  2. Мовні й позамовні (графічні) перцептеми.

  3. Суб’єктивність і об’єктивність у виділенні перцептем.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. У чому полягає багаторівневість сприймання мовлення?

  2. Чи може бути сприймання мовлення чи написаного тексту не смисловим?

  1. У чому полягає різниця у сприйнятті слова, речення і тексту ?

  2. Слово як перцептема.

Література [1,3,10]


Тема 6. Репрезентаційні системи. – 2 год.
Практичне заняття 1 – 2 год.

План


  1. Репрезентаційні системи як засоби представлення та активізації сприймання інформації

  2. Види репрезентаційних систем.

  3. Аналіз текстів з різними системами.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Написати матеріал для газети "Сирець" з різними видами репрезентаційних систем.

Література [1,3,10]


Тема 7. Позиції комунікаторів. – 2 год.
Практичне заняття 1 – 2 год.

План


  1. Сутність теорії Е.Берна.

  2. Три позиції та їх представлення в текстах ЗМК.

  3. Мовностилістичні засоби вираження позиції.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Проаналізуйте тексти газети "Україна молода" за будь-яке число поточного місяця. Якою здебільшого, на Вашу думку, є позиція автора відносно читача? Обґрунтуйте Вашу відповідь.



Тема 8. Емотивність твору. – 2 год.
Практичне заняття 1 – 2 год.

План


1.Сутність теорії Е.Берна.

  1. Три позиції та їх представлення в текстах ЗМК.

  2. Мовностилістичні засоби вираження позиції.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Проаналізуйте тексти газети "Україна молода" за будь-яке число поточного місяця. Якою здебільшого, на Вашу думку, є позиція автора відносно читача? Обґрунтуйте Вашу відповідь.

Література [1,3,10]

Модульна контрольна робота:

Написання публіцистичної статті (10-15 тис. знаків) на обрану тему.



Написання статті передбачає отримання коментарів спеціалістів з обраної галузі знань та опрацювання і виклад зібраного матеріалу з погляду поставлених перед автором завдань.

Питання, що виносяться на іспит з курсу «Теорія тексту і твору»


  1. Психічні процеси та їх фізіологічна основа (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, емоції, воля).

  2. Сприймання як психофізіологічний процес. Фізіологічна основа сприймання.

  3. Погляди вчених на процес сприймання.

  4. Сприймання як активний процес. Особливості сприймання форми. Фігура і фон.

  5. Сприймання слова і речення. Рівне вий характер сприймання. Етапи сприймання мовлення.

  6. Текст/твір як вища одиниця мовномисленнєвої діяльності людини. Сприймання твору.

  7. Особливості сприймання тексту (твору) порівняно зі сприйманням слова чи речення.

  8. Поняття про перцептивні гачки, репрезентаційні системи, позиції комунікаторів та емотивність твору.

  9. Проекція твору як результат сприймання. Співвіднесеність проекції твору автора і читача.

  10. Соціокультурні та психологічні чинники, що впливають на процес сприймання.

  11. Особистісний аспект сприймання твору. Професійне і непрофесійне читання.

  12. Розуміння як психологічний процес.

  13. Сприймання та розуміння: диференційні риси. Адекватність сприймання та розуміння.

  14. Твір як семіотична система.

  15. Інтерпретація тексту/ твору. Особливості інтерпретації.

  16. Інтелектуальний і психологічний вплив автора на читача. Психологічна дієвість твору.

  17. Автор як мовна особистість.

  18. Аналіз твору з позицій літературознавства і журналістикознавства.

  19. Аналіз твору з позицій психології та психолінгвістики.

  20. Аналіз твору з позицій української школи журналістики.

  21. Аспекти вивчення твору.

  22. Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах.

  23. Глибинна і поверхнева структури твору, їх взаємозв'язок і взаємовідношення.

  24. Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.

  25. Елементи архітектоніки.

  26. Емоційність і емоціогенність як властивості твору.

  27. Зв’язки логіко-поняттєвої структури: предикативний, логічний ієрархічний, предметно-категоріальний, ситуативний.

  28. Зміст і форма. Компоненти змісту.

  29. Ієрархічна організація системи фактів у творі. Вимоги, що висуваються до добору фактів журналістами.

  30. Інтеграція як психологічний чинник зв'язності тексту.

  31. Інформативність як ознака твору. Типи інформативності.

  32. Інформаційний складник змісту твору.

  33. Інформаційно-пошукова і темовидільна функції елементів архітектоніки.

  34. Категорії змісту і форми.

  35. Категорія континууму як чинник зв'язності твору і актуалізатор активного сприймання читача.

  36. Класифікації фактів за функцією і джерелом використання.

  37. Композиційна структура твору.

  38. Комунікативні функції твору: контактна, організуюча, формування поглядів, аферентна, заклична тощо.

  39. Засади літературознавчого напряму дослідження твору.

  40. Критерії актуальності теми.

  41. Логіко-поняттєва структура як основа тематичної змістової структури твору.

  42. Методика аналізу тематичної організації твору.

  43. Мовна форма організації твору.

  44. Мовні особистості автора, персонажа, читача.

  45. Мовні особистості персонажа і читача.

  46. Напрями вивчення твору.

  47. Механізм утворення образу.

  48. Образна тканина твору. Образність і експресивність.

  49. Однорідна і неоднорідна тематична структура.

  50. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами.

  51. Поняття мовної діяльності у сучасній науці.

  52. Поняття мовної особистості.

  53. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки твору.

  54. Поняття про композицію. Елементи композиції.

  55. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів.

  56. Образ художній і публіцистичний.

  57. Поняття ретроспекції і проспекції як засобів зв'язності твору.

  58. Поняття структури як основне поняття аналізу твору з позиції комунікації.

  59. Поняття твір, текст, дискурс, їх взаємовідношення.

  60. Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.

  61. Психологічна зумовленість категорії естетичності.

  62. Співвідношення позитивного, негативного і нейтрального навантаження твору.

  63. Роль редактора в дозуванні емоціогенної інформації.

  64. Структури твору. Загальна характеристика.

  65. Твір і епоха.

  66. Твір і текст.

  67. Твір як відкрита комунікативна система.

  68. Твір як об’єкт дослідження.

  69. Твір як продукт мовної діяльності людини.

  70. Тематична структура твору. Тема і факт.
    Факт як елемент фактологічної структури.

  71. Фактологічна структура твору.

  72. Функціонування категорії образності в різних стилях мови.

  73. Художній образ і мовна особистість.

  74. Цілісність твору як змістове явище. Засоби, що забезпечують цілісність.

  75. Чинники успішного сприйняття твору.

  76. Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Белянин В.П. Психолингвистика. – М., 2003

  2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М., 1981

  3. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979

  4. Різун В.В.Літературне редагування. – К., 1996

  5. Різун В.В., Мамалига А.І., Феллер М.Д. Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації. – К., 1998

  6. Валгина Н.С. Теория текста. — М., Логос, 2003

  7. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики.– М.:Художественная литература, 1975.– 504 с.



Додаткова

  1. Белянин В.П.Основы психолингвистической диагностики: Модели мира в литературе. – М., 2000

  2. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. – М., 1988

  3. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. – М., 2001. – С.13-61.

  4. Гудков Д.Б. Межкультурная коммуникация как особый тип коммуникации // Гудков Д.Б.Теория и практика межкультурной коммуникации. – М., 2003. – С.51 – 89.

  5. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации. – М., 2001. – С. 204-248.

  6. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. – М., 2002. – С.213-257.

  7. Рубакин Н.А. Психология читателя и книги. – М., 1979.

  8. Різун В.В. Маси. – К., 2003.

  9. Ткачук О. Наратологічний словник. – Тернопіль, 2002.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка