Програма для студентів освітньої галузі 0303 "журналістика та інформація" Затверджено



Скачати 391.89 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір391.89 Kb.
1   2   3
Тема 2. Технологія масового впливу (36 год.)
Лекція 1. Основи масовокомунікативного впливу (2 год.)

Спілкування — це форма досягнення адекватної задумові комуніканта реакції комуніката, тобто це вплив того, хто говорить, показує чи пише, на того, хто слухає, дивиться або читає. Воно завжди включене в якусь діяльність лю­дини чи суспільства. Це може бути пропаганда ідей, агі­та­ція, виховання, інформування, формування гро­мад­ської дум­ки тощо.

Під масовим впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчастіше фахівець у галузі масової комунікації, ви­яв­ляє стосовно інших осіб, викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку або натовп), в якій кожна людина здатна виявляти передбачувані або й не передбачувані фахівцем однакові емоційно-вольові, інтелектуальні або фізичні реакції.
Завдання для самостійної роботи (18 год.)

1. Самостійно опрацювати тему “Міф як результат масової комунікації” за електронним підручником: Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua):

2. Опрацювати додаткову літературу:

Різун В. В. Маси.— К.: ВПЦ “Київський університет, 2003.— С. 15, 16, 70, 71, 97.

3. Написати есе (методика написання есе: Електронна бібліотека Інституту журналістики: Шендеровський К. С. Як написати успішне есе).


Лекція 2. Види масовокомунікативного впливу (2 год.)

Масовий вплив відбувається або у вигляді неконтрольованого свідомістю комуніканта і непланованого, але природного акту взаємодії комунікаторів, або у вигляді відкритого, технологічно визначеного, добре усвідомлюваного, планованого процесу тиску на комуніката, не усвідомлюваного ним.

Перший вид впливу — емоційне зараження.

Другий вид масового впливу має форму актів навіювання (сугéстії). Третій вид називається маніпуляцією, тобто процесом керування комунікатом.

Масовим протиставляються немасові впливи у вигляді особистісно зорієнтованих процесів розвитку індивідів — виховання, розвиток творчої особистості, навчання тощо.

Навіювання і маніпуляція відбувається за допомогою різних методів. Так, навіювання (сугестія) має різні методи — від психологічного тиску до переконування (аргументації) тощо.


Семінар 1. Розробка влас­но­го міфу (2 год.)

План


1. Поняття про міф.

2. Завдання для створення міфу.

3. Принципи створенн міфу.

4. Творче завдання для контрольної роботи до модуля: розробка влас­но­го міфу.


Література до семінару:

Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua):

Різун В. В. Маси.— К.: ВПЦ “Київський університет, 2003.— С. 15, 16, 70, 71, 97.

Арабаджиєв Д. Ю. Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості // http://www.disser.com.ua/contents/17717.html

Проблемы онтологии и теории познания // http://edu.meta.ua/files/rus/rom-0201.zip



Бокань В. Культурологія: Навч. посіб. — 3-тє вид., стереотип // http://chitalka.info/gp_10/gp_10index.htm

История политических и правовых учений … // http://chitalka.info/pr2_08/pr2_080009.htm
Лекція 3. Основи технології масовокомунікативного впливу (2 год.)

Технологіями називаються способи, прийоми, методи, про­цеси, засоби організації різних видів діяльності особи і суспіль­ства, теоретичні знання про ці способи і методи тощо.

Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій. Медіа як засіб “соціальної телепатії”. Четверта влада” як основний концепт технології масового впливу. Ознаки технологій масового впливу в рамках концепту “четверта влада”. Основи технології масового впливу
Лекція 4. Засоби і методи масовокомунікативного впливу (2 год.)

До засобів масового впливу відносяться ті інформаційні продукти чи інформаційні акції, які використовуються фахівцями масової комунікації для впливу на людину, для її масифікації чи керування масами: масова інформація, новина, повідомлення, реклама, агітка, проповідь, виступ перед аудиторією, PR-акція тощо.

Методи масовокомунікативного впливу. Методи зараження. Методи сугестії. Методи маніпуляції.
Семінар 2. Контрольно-кваліфікаційне завдання до теми методи масовокомунікативного впливу (2 год.)

Посада: Ви – агітатор.

Завдання: підготуйте звернення до молоді на 1 хв в рамках акції “Молодь — проти паління”.
Частина I.
1.1. Передбачте, які фактори і як впливатимуть на ваше спілкування з публікою.

1.2. Передбачте мету і смисл вашого агітаційного звернення.

1.3. Дайте характеристику методам сугестії, які ви обрали.
Обговорення у групі:

Варіант А: колективна дискусія в групі навколо визначених питань.

Варіант Б: виступи перед групою з визначених питань.
Частина II.
2.1. Підготуйте текст звернення.

2.2. Обговоріть текст звернення у групі (кожен виступає експертом).

2.3. Зверніться до своєї аудиторії як молодої публіки.
Лекція 5. Ефективність у масовій комунікації (2 год.)

Ефективність спілкування вимірюється отриманими ефектами — планованими чи непланованими результатами.

Ефективність впливу комуніканта на масу завжди залежить від готовності членів маси до навіювання, зараження, наслідування, від довіри до комуніканта. Крім того, навіювати можна лише те, що відповідає потребам та інтересам комуніката.

При оцінці ефективності варто відокремлювати і розрізняти поняття «ефекту» і «ефективності». Поняття «ефект» більш широке, ніж поняття «ефективність». Ефект — це будь-який вплив засобу на громадську думку, будь-який результат цього впливу. При цьому ефекти можуть бути інформаційними, ціннісними, комунікативними, організаційними. Що ж стосується ефективності, то під нею розуміють відповідність отриманого ефекту цілям, що ставилися в процесі спілкування.


Лекція 6. Ефекти в масовій комунікації (2 год.)

Комунікативні ефекти є обо­в’язковим результатом впливів, які чинять комуніканти; через вивчення характеру і форм реак­цій мас на ці впливи й визначаються масові ефекти.

Класифікація ефектів у масовій комунікації.
Семінар 3. Контрольна робота2 (2 год.)

1. Десять завдань для перевірки теоретичних знань.

2. Два контрольно-кваліфікаційні завдання (ККЗ) на перевірку умінь.

3. Творче завдання: розробка влас­но­го міфу.



Змістовий модуль 3
Тема 3. Теорії масової комунікації (36 год.)
Лекція 1. Теорії масової комунікації (2 год.)

Соціально-когнітивна теорія. Теорія праймінгу. Гіпотеза культивації. Теорія дифузії інновацій.

Теорія використання і задоволення.

Нові теорії: теорія залежності медіасистем і теорія обробки соціальної інформації.

Інші види теорій масової комунікації.
Завдання для самостійної роботи (18 год.)

1. Самостійно опрацювати тему “Історія науки про масову комунікацію” за електронним підручником: Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua):

2. Опрацювати додаткову літературу:

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової ко­муні­ка­ції і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999.

3. Написати есе (методика написання есе: Електронна бібліотека Інституту журналістики: Шендеровський К. С. Як написати успішне есе).


Лекція 2. Моделі масової комунікації (2 год.)

Природа масовокомунікативного про­цесу цікавить багатьох уче­­­них. Якщо на найпростішому рів­­ні уявляти масову кому­ні­ка­цію як си­­­сте­му з трьох елементів, так, як уявляли її здавна:



мовець—твірмаса

то можна виділити кілька спо­собів репрезентації стру­к­тури спілкування. Оскільки структурні зв’язки в системі комунікації можуть виконувати роль актів, процесів, дій, операцій, то мова йде, власне, про способи репрезентації комунікативного процесу.

На думку McQuail’а (1994), можна виділити чотири типи комунікації взагалі, які, по суті, репрезентують аспекти комунікативного процесу, частково його фази: моделі трансмісії (А), моделі ритуалу (Б), моделі привернення уваги (В) і моделі рецепції (Г). Масова комунікація, як вид комунікації, теж може розглядатися на базі цих моделей.

Інші види моделей масової комунікації.


Семінар 1. Дослідження ефектів масової комунікації (2 год.)

План


1. Поняття про ефекти у масовій комунікації.

2. Відомі дослідження ефектів у масовій комунікації зарубіжні та вітчизняні.

3. Творче завдання для контрольної роботи до модуля: проведення дослідження одного з ефектів масової комунікації.
Література до семінару:

Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua).

Додаткова література:



Брайант, Дженнингз, Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ.— М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.
Лекція 3. Напрями досліджень масової комунікації (2 год.)

Етап розвитку науки про масову комунікацію (40-ві — початок 60-х років) посилює зацікавлення учених маса­ми як об’єктом впливу і разом із тим змінює уявлення про ма­си як пасивну аудиторію на маси — активну аудиторію, від якої залежить ефект впливу ЗМК на людей. Країною розквіту те­орії масової комунікації стали США, повсюди відкривалися школи журналізму, або як їх найчастіше називають школи, фа­­культети масової комунікації, де обов’язковим є вивчення ма­сового спілкування. У 40-ві — на початку 50-х років праці П. Ф. Лазарсфельда, Г. Годе та ін. були присвячені ефектам та ефективності масової комунікації під час президентських кампаній, підготовки військових у збройних силах США.

Якщо на першому етапі формування теорії масової ко­мунікації учених цікавило, як ЗМК маніпулюють ауди­то­рі­єю, то на другому етапі виявився інтерес до того, як сама ау­ди­торія оцінює комунікацію, яких впливів вона зазнає попри свою активну позицію щодо ЗМК та як ефективно зорганізувати масову комунікацію для отри­ман­ня медіа-ефектів. Дослідники активно працювали над ни­з­кою питань щодо впливовості дій масової комунікації.

Новий етап у розвитку теорії масової комунікації (друга по­­ловина 60-х — кінець 70-х років, період могутнього роз­вит­ку телебачення) позначився активною ор­га­­ні­зацією дослі­джень, присвячених впливам телебачення на ма­сову ау­ди­то­рію, його ролі у визначенні соціальної реаль­но­сті та фор­му­ванні соціальних норм.


Лекція 4. Методи досліджень масової комунікації (2 год.)

Слово метод походить з грецької мови і перекладається як шлях дослідження. Нині під методом розуміють спосіб досягнення певної мети, спосіб розв’язання конкретного завдання, а також сукупність прийомів й операцій, спрямованих на пізнання реальності.

Існують кілька класифікацій методів досліджень. З філософської точки зору методи можна поділити на загальнонаукові і спеціальні.

До загальнонаукових методів належать: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, ідеалізація, ранжування, а також аксіоматичний, гіпотетичний, історичний і системний підходи.

До спеціальних методів відносять методи, застосовувані у певній конкретній галузі науки. Наприклад, до спеціальних методів філологічних наук належить контент-аналіз текстів. Є ще специфічні методи, які, як правило, являють собою модифікований спеціальний (чи навіть загальнонауковий) метод, розроблений для вирішення якогось конкретного завдання дослідження.

Ще одним підходом до класифікації наукових методів є поділ їх на емпіричні (дослідні) і теоретичні. В основі такого поділу лежить ступінь абстракції: емпіричні методи конкретніші, теоретичні – абстрактніші.

Крім того, всі методи можна умовно поділити на дві великі групи: перші з них використовуються для збирання емпіричних даних (спостереження, експеримент, опитування тощо), а другі – для кількісного і якісного аналізу отриманих даних (статистична обробка даних, класифікація, групування, типологізація тощо).

Науковий метод – це конкретний шлях наукового дослідження, який дає змогу отримати нові наукові результати і досягти мети дослідження. Науковий метод передбачає застосування раніше накопичених знань для дослідження ще не вивчених явищ і проблем. За своєю формою науковий метод являє собою сукупність принципів і правил пізнання. Гранично широкі методи називають іноді підходами (наприклад, системний підхід, описовий і природничонауковий підходи). Але чим конкретнішим передбачається результат дослідження, тим конкретнішим має бути і метод для його одержання.

Описовий (ідеографічний) підхід передбачає вивчення об’єкта дослідження шляхом опису доступних для спостереження рис і характеристик цього об’єкта. Описовий підхід реалізується в описових методах, таких як класифікація, типологізація, аналіз документів, історичний і біографічний методи. Крім того, описовий підхід певним чином присутній у методі спостереження. Описові методи спрямовані на одержання інформації, яка дає доволі повний опис об’єкта, всіх його важливих кількісних і якісних характеристик.

Природничонауковий (номотетичний) підхід передбачає більший ступінь втручання дослідника у досліджувану сферу, використання спонукальних прийомів, емпіричних (дослідних) методів і вивчення зворотної реакції об’єкта дослідження. Цей підхід реалізується, насамперед, в експериментах, а також певною мірою в опитуваннях, соціометричних і проективних методиках. Емпіричні методи треба застосовувати тоді, коли завдання дослідження передбачає з’ясування причиново-наслідкових зв’язків між елементами досліджуваного об’єкта.


Семінар 2. Контрольно-кваліфікаційне завдання
до теми методи досліджень (2 год.)

Посада: Ви – учений.

Завдання: дослідити розробку і застосування методів вивчення медіанасильства.


    1. Опрацювати наукову літературу з приводу методів:

Брайант, Дженнингз, Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ.— М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.— С. 194 і далі.

1.2. Зробити висновки (письмово) щодо використання названих методів.


Обговорення у групі:

Варіант А: колективна дискусія в групі навколо визначених питань.

Варіант Б: виступи перед групою з визначених питань.
Лекція 5. Підсумковий семінар (виступи студентів на тему дослідження ефектів масової комунікації) (2 год.)

1. Ефекти, пов’язані з демонструванням насиллям у медіа.

2. Ефекти, пов’язані з демонструванням сексуально відвертого змісту в медіа.

3. Ефекти, пов’язані з демонструванням страху та тривоги в медіа.

4. Ефекти від новин.

5. Ефекти від реклами.

6. Ефекти від перегляду розважальних творів.

7. Ефекти від політичної пропаганди.


Література:

Брайант, Дженнингз, Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ.— М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.
Лекція 6. Підсумкова дискусія на тему “Значення глобалізації систем масової комунікації для суспільства (2 год.)

1. Поділ курсу на три групи: а) група, що доводитиме позитивний вплив глобалізації систем масової комунікації на суспільство; б) група, що доводитиме негативний вплив глобалізації систем масової комунікації на суспільство; в) група експертів.

2. Виступи представників груп.

3. Аналіз дискусії експертами.


Література для підготовки до дискусії:

Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua).

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової ко­муні­ка­ції і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999.
Семінар 3. Контрольна робота3 (2 год.)

1. Десять завдань для перевірки теоретичних знань.

2. Два контрольно-кваліфікаційні завдання (ККЗ) на перевірку умінь.

3. Творче завдання: проведення дослідження одного з ефектів масової комунікації.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

а) основна:

  1. Брайант, Дженнингз, Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ.— М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.

  2. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової ко­муні­ка­ції і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999..

  3. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации.— М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003.

  4. Різун В. В. Маси.— К.: ВПЦ “Київський університет, 2003.

  5. Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua).

  6. Різун В. В. Природа й структура комунікативного процесу // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua).

  7. Шендеровський К. С. Як написати успішне есе // Електронна бібліотека Інституту журналістики (www.journ.univ.kiev.ua).

б) додаткова:

  1. Арабаджиєв Д. Ю. Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості // http://www.disser.com.ua/contents/17717.html.

  2. Бокань В. Культурологія: Навч. посіб. — 3-тє вид., стереотип // http://chitalka.info/gp_10/gp_10index.htm.

  3. История политических и правовых учений … // http://chitalka.info/pr2_08/pr2_080009.htm

  4. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием.— К.: Оріяни, 2000.

  5. Ольшанский Д. В. Психология масс.— СПб: Питер, 2001.

  6. Проблемы онтологии и теории познания // http://edu.meta.ua/files/rus/rom-0201.zip.

  7. Щербатых Ю. Искусство обмана.— М.: ЭКСМО-Пресс, 2001.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка