Програма державного комплексного кваліфікаційного екзамену з англійської мови і літератури



Скачати 169.5 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір169.5 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького


Філологічний факультет

(заочне відділення)


“Затверджую”

Проректор заочного відділу

Арабаджі О.С.

_______ “____” __________ 2015 р.

(підпис)


Програма державного

комплексного кваліфікаційного екзамену

з англійської мови і літератури
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Спеціальність: 7.02030302 Мова і література (англійська)*


Мелітополь – 2015



Програма комплексного кваліфікаційного екзамену з англійської мови і літератури (для спеціалістів заочної форми навчання) / Упорядники: к.пед.н., доцент Котлярова В.Ю., к.філол.н., доцент Насалевич Т.В., к.філол.н., доцент Денисенко Н.В., ст. викладач Рябуха Т.В., / За заг. ред. – зав. кафедри, к.пед.н., доцента Коноваленко Т.В. – Мелітополь, 2015. – 18 с.

Затверджено на засіданні кафедри англійської філології та методики викладання англійської мови


(Протокол № 10 від «3» березня 2015 р.)

Пояснювальна записка

Розвиток освіти в Україні визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури, реалізацією положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки. У світлі окресленої орієнтації комплексний кваліфікаційний екзамен з англійської мови і літератури включає наступні дисципліни: “Література країни, мова якої вивчається”, “Теорія і практика перекладу”, спецкурс “Теорія літературного тексту”, спецкурс “Порівняльна типологія англійської та української мов”

Екзаменаційна картка до державного іспиту з “Комплексного кваліфікаційного екзамену з англійської мови і літератури” включає чотири завдання:


  1. питання з курсу “Література країни, мова якої вивчається”;

  2. питання з курсу “Теорія і практика перекладу”;

  3. питання зі спецкурсів “Теорія літературного тексту”, “Порівняльна типологія англійської та української мов”;

  4. переклад речень з української на англійську мову.

Мета курсу “Література країни, мова якої вивчається” полягає в тому, щоб дати студентам системні знання з історії англійської літератури, показати закономірності літературного процесу. Завданням курсу є огляд окремих періодів в розвитку англійської літератури; характеристика літературних напрямків, а саме: неокласицизму, романтизму, критичного реалізму, натуралізму, модернізму; огляд творчості письменників, які репрезентують основні літературні напрями.

Мета курсу “Теорія і практика перекладу” ” полягає в тому, щоб познайомити студентів з найбільш важливими особливостями лексико-семантичної будови англійської мови і допомогти їм більш свідомо підходити до вивчення лексики в практичному плані.Познайомити студентів з лексикою інозмної мови, як системою, забезпечити засвоєння основ лексикології на початковому етапі, завбезпечити більш свідоме ефективне засвоєння лексики, розвиток навичок роботи зі словником.

Мета спецкурсу “Теорія літературного тексту”: формування у студентів навичок інтерпретації та стилістичного аналізу конкретного мовного матеріалу; формування у майбутнього вчителя-філолога вміння проникати у глибинну сутність художнього твору, вміння знаходити у тексті об’єктивні причини його ідейно-естетичного, виховного, емоційного впливу, вміння здобути з твору всю ту багатогранну інформацію, яка в ньому закладена.

Мета спецкурсу «Порівняльна типологія англійської та української мов» полягає у тому, щоб навчити студентів встановлювати спільні і відмінні риси рідної та іноземної мов. Студент повинен знати ізоморфні (спільні) та аломорфні (відмінні) риси рідної та іноземної мов на кожному мовному рівні (фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному) та вміти порівнювати такі одиниці і явища порівнювальних мов як звуки/фонеми, склади і просодичні явища (наголос, інтонація); класи повнозначних і неповнозначних слів, морфологічні категорії, словотвірні і морфотворні афікси, класи лексичних одиниць; синтаксичні процеси, синтаксичні зв’язки та синтаксичні відношення на рівні різних типів і прагматичних класів словосполучень та речень.




Література країни, мова якої вивчається



The Dawn of English Literature: Anglo-Saxon Epic Poem ‘Beowulf’. English Literature of the Middle Age: Folk Song and Ballads; Romances. Life and Creative Activity of Geoffrey Chaucer. “The Canterbury Tales” as a Comprehensive Panorama of Society and Daily Life in the Middle Age. Elizabethan Age in English Literature: Lyric Poetry of Philip Sidney, Edmund Spenser, and William Shakespeare. Elizabethan Age in English Literature: Poetic Drama of Christopher Marlowe and William Shakespeare. The First Period of Shakespeare’s Creative Activity: Histories and Comedies. The Second Period of Shakespeare’s Creative Activity: Tragedies. The Third Period of Shakespeare’s Creative Activity: Allegories. English Literature of the 17th Century: Metaphysical Poetry (John Donne); Neoclassical Poetry (Ben Johnson). Life and Creative Activity of John Milton. The Rise and the Development of the Novel in the 18th Century: Daniel Defoe, Samuel Richardson, Henry Fielding, Laurence Stern. English Literature of the 18th Century: Satires of Jonathan Swift and Alexander Pope. English Literature of the 18th Century: Pre-Romanticism of Thomas Gray, Robert Burns, and William Blake. Romantic Age in English Literature: the First Generation of Romantics (William Wordsworth, Samuel Taylor Coleridge). Romantic Age in English Literature: the Second Generation of Romantics (George Gordon Byron, Percy Bysshe Shelley, John Keats). The Novel in the Romantic Age: Historical Novel (Walter Scott); Gothic Novel (Marry Shelley); Novel of Manners (Jane Austen). Victorian Age in English Literature: Social Realistic Novels of Charles Dickens, William Thackeray, and Charlotte Bronte. Victorian Age in English Literature: Naturalism of Thomas Hardy; Aestheticism of Oscar Wilde; ‘New Drama’ of George Bernard Shaw. English Literature of the First Half of the 20th century: Realistic Tradition in the Fiction of John Galsworthy, Katherine Mansfield, Herbert George Wells, William Somerset Maugham. English Literature of the First Half of the 20th century: Modernist Fiction of James Joyce, Virginia Woolf, David Herbert Lawrence; Modernist Poetry of Thomas Sterns Eliot. English Literature of the Second Half of the 20th century: Allegorical Novels of George Orwell, Philosophical Novels of William Golding and Iris Murdoch; Absurd Drama of Samuel Becket. English Children’s Literature: ‘Alice’s Adventures in Wonderland’ by Lewis Carroll; ‘Treasure Island’ by Robert Luis Stevenson; ‘The Jungle Book’ by Rudyard Kipling; ‘Harry Potter’ by Joan Rowling. American Literature in the First Half of the 19th Century: Washington Irving, Fenimore Cooper, Edgar Poe, Henry Longfellow. American Literature in the Second Half of the 19th Century and the Beginning of the 20th Century: Herman Melville, Henry David Thoreau, Walt Whitman, Mark Twain, O. Henry, Jack London. American Literature between World War I and World War II: Theodore Dreiser, Francis Scott Fitzgerald, William Faulkner, John Steinbeck, Ernest Hemingway. American Literature in the Second Half of the 20th Century: Jerome Salinger, Jack Kerouac, John Updike, Ken Kesey, Saul Bellow, Tennessee Williams.

Література:


  1. Английская и американская литература: Курс лекций для школьников старших классов и студентов / Сост. Н.Л.Утевская. – СПб.: КОРОНА, 2002. – 384 с.

  2. Англійська література: Навчальний посібник / Укладач С.В.Гапонова. – К.: “Знання”, 1998. –160 с.

  3. Волосова Т.Д., Геккер М.Ю., Рогова В.В. Английская литература, – М.: Просвещение, 1984. – 451 с.

  4. Позднякова Л.Р. История английской и американской литературы. – Ростов на Дону: «Феникс»,2002. – 320 с.

  5. An Outline of English Literature / Ed. by G.C.Thornley and Gwyneth Roberts. – Longman, 2000.

  6. An Outline of American Literature / Ed. by G.C.Thornley and Gwyneth Roberts. – Longman, 2000.

  7. English Literature / Ed. by Anthony Burgess. – Longman, 2000. – 278 p. Леонова Н.И., Никитина Г.И. Английская литература 1890 – 1960: учебное пособие. – М.: Флинта, Наука, 1997. – 144 с.

Теорія і практика перекладу
Зміст і форма в перекладі. Визначення, класифікація реалій та їх переклад. Визначення, класифікація каламбурів та їх переклад. Принципи художньої точності в перекладі. Теорія рівнів еквівалентності. Текстова імплікація. Труднощі перекладу. Текстові аспекти перекладознавства. Ознаки вірша та специфіка його перекладу. Специфіка перекладу прози. Нівелюючі та компенсуючі засоби в перекладі. Переклад назв державних та громадських установ, компаній, корпорацій, фірм. Лексичні прийоми перекладу. Словесний образ в художньому перекладі. Переклад фразеологізмів. Стилістичні прийоми перекладу. Етапи роботи перекладача. Складність, що вирішуються в процесі перекладу. Граматичні труднощі перекладу. Переклад неологізмів. Переклад. Види перекладознавства. Завдання теорії перекладу. З історії розвитку перекладознавства. Семантичні аспекти перекладу. .Види перекладу. Одиниці перекладу та сегментація тексту. Види перетворень під час перекладу. Нормативні аспекти перекладу.
Література

1. А. Фёдоров. Искусство перевода и жизнь литературы. – Л.: Сов. Писатель, 1983.

2. В. С. Виноградов. Перевод. Общие и лексические вопросы. Москва, Университет, Книжный дом, 2004.

3. В. Коптілов. Хай слово мовлено інакше. – К., 1988.

4. В. Коптілов. Першотвір і переклад. – К., 1989.

5. Левин Ю. Д. Русские переводчики 19 века. – Л., 1995.



6. Н. К. Гарбовский. Теория перевода. Москва, МГУ, 2004.

Теорія літературного тексту


Historical perspective of text interpretation. Cohesion in the text. The pedagogical aspect of text interpretation. Text as an element of communicative act scheme. Text composition in the prose of 14-15 centuries. Tendencies in the text composition in 15-16 centuries. . Fiction narrative in 18 century. Writing technique in 20 century. Content and meaning of the text. Plot and plot devices of the text. Theme of the text. Linear and hierarchical narrative structures. Narrative scheme of the text. Point of view in the text. Tone and mood of the text. Compositional elements of the text. Flat and round characters in the text. Methods of person characterization in artistic text. Characterization of a hero’s typical behaviour in the text. Individual stylistic manner of the author. Lexical level of the text. Syntactical level of the text. Lexico-syntactical level of the text. Stylistic analysis of graphics of the text. Procedure of text analysis.

Література:

  1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического анализа. – М.: Наука, 1981.

  2. Иванова Т.П., Брандес О.П. Стилистическая интерпретация текста. - М.: Высшая школа, 1991.

  3. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – М.: Просвещение, 1988.

  4. Лузина Л.Г. Распределение информации в тексте. – М.: ИНИОН, 1996.

  5. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М.: Просвещение, 1985.

  6. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка. – М.: Астрель, 2003.

  7. Фоменко О.Г. Філологічний аналіз художнього тексту. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002.

  8. Шарова Н.А. Лингвостилистический анализ художественного текста. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1983.

  9. Dijk T.A. van. Some aspects of text Grammars: A Study in Theoretical Linguistics and Poetics. – The Hague-Paris: Mouton, 1982.

  10. Sosnovskaya V.B. Analytical Reading. – M.: Higher School, 1984.

  11. Halliday M.A.K., Hasan R. Cohesion in English. – L.: Longman, 1986.

  12. Sutherland J.S. On English Prose. – Toronto: Univ.Press, 1985.



Порівняльна типологія англійської та української мов
The systems of consonant sounds in English and Ukrainian. The systems of vowel sounds in English and Ukrainian. Utterance intonation in English and Ukrainian. The syllable in the contrasted languages. Word stress and utterance in the contrasted languages. Socially, stylistically and functionally distinguished classes of words in English and Ukrainian. Word-formation in English and Ukrainian. Idiomatic expressions in English and Ukrainian. Morphemic structure of English and Ukrainian words. The notional parts of speech in English and Ukrainian. The functional words in English and Ukrainian. Structural types of sentence in English and Ukrainian. Types of word-groups. Communicative types of sentences. Parts of the sentence.

Література:

  1. Корунець І.В.Порівняльна типологія англійської і української мов: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1995. – 239 с.

  2. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языка. – Москва: Высш. шк., 1989.

  3. Брицин М.Я., Жовтобрюх М.А., Майборода А.В. Порівняльна граматика української та російської мов. – К., 1988.

  4. Жлуктенко Ю.О.Порівняльна граматика української та англійської мов. – К.: Высш. шк., 1990.

  5. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української та російської мовК., 1981.

  6. Введение в сравнительную типологию английского, русского и украинского языка / Швачко Т.Т., Тереньтьев П.В., Янукян Т.Г., Швачко С.А. – К.: Вища шк., 1987.


Зразок відповіді на білет

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №

  1. The creative activity of Iris Murdoch.

  2. Accentual Structures (Word Stress) of English and Ukrainian.

  3. Переклад субстандартних форм.

  4. Translate the sentences from Ukrainian to English:

1. Ці студенти зараз читають англійський текст.

2. Я дуже рідко зустрічаю його.

3. Ти не повинен гратися з сірниками.

4. Ще не стемніло, коли ми повернулися додому.

5. Він спитав нас, що ми будемо робити, якщо не дістанемо квитків.

Відповідь на питання 1.

Iris Murdoch has written novels, drama, philosophical criticism, critical theory, poetry, a short story, a pamphlet but she is best known and most successful as a philosopher and a novelist. Al­though she claims not to be a philosophical novelist and does not want philosophy to intrude too openly into her novels, she is a Platonist and moral philosophy, aesthetics, and characterization are clearly interrelated in her novels.

Murdoch began to write prose in 1953. She soon became very popular .with the English readers. Her novels Under the Net, The Flight from the Enchanter, The Sandcastle, The Unicorn, The Red and the Green, The Time of the Angels, An Accidental Man, The Black Prince, and many others are characterized by the deep inter­est in philosophical problems and in the inner world of the man. Iris Murdoch shows the loneliness and sufferings of the human being in the hostile world. Her first novel, Under the Net (1954), has extensive existential derivations. She published two books on philosophy: Sartre, Romantic Rationalist and The Sovereignty of Good Over Other Conceptions.

She always strived to be a realist in her novels and mentioned that not once in her interviews and critical essays on literature and style. Although honest, intelligent, and well written, the novels of Iris Murdoch nevertheless lack clear definition. Her manner was that of intricate weavings, blending both reality and dreams, and all that enveloped in a complicated psychological "pudding". Under the Net fits into the humorous pattern set by Kingsley Amis in Lucky Jim (1954) and John Wain in Hurry on Down (1953). Her Jake Donaghue of this novel is akin to Amis's Jim Dixon and Wain's Charles Lumley, in that he maintains his own kind of somewhat dubious integrity and tries to make his way without forsaking his dignity, and increasingly difficult accomplishment in a world which offers devilish rewards for loss of integrity and dignity. Jake is an angry middle-aged man who mocks society and its respectability. He moves playfully around law and order; he does small things on the sly - swims in the Thames at night, steals a performing dog, sneaks in and out of locked apartments, steals food. His is a puerile existence in which he remains "pure" even while carrying on his adolescent activities.

Murdoch's novels written in the 60s and 70s of the twentieth century such as A Severed Head (1961), The Time of the Angels (1966), A Fairly Honorable. Defeat (1970), The Sacred and Profane Love Machine (1974), The Black Prince (1973), Henry and Cato (1976) are full of senseless crimes, horrors and intricate love af­fairs. The extreme situations in which she places her characters spring from the synthesis of two contradictory propositions that underlie her works. These propositions run as follows: "Everything must happen in accordance with the laws of logic therefore nothing that happens is intrinsically surprising" and "Everything that hap­pens is contingent, therefore it is free and involves a total response of the human personality, therefore it is always surprising." So the world of Iris Murdoch is a mixture of most of the elements of our everyday life and experience, and symbolic elements loaded with implications and puzzles. In her latest novels the writer's inlaid vision has become suppressed and obscured in a way by somewhat pessimistic approach to the individual and society.

Her characters are memorable primarily because they do have a realistic psychological and philosophical basis. Unlike those of many modern writers, Murdoch's characters exist independently, not as a reflection of their author, and she presents them, even demonic figures like Julius King in A Fairy Honourable Defeat, lovingly and without judgment. In keeping with her moral philosophy, few of Murdoch's characters possess correct vision, but many experience momentary enlightenment."



The Unicorn, one of Murdoch's best novels, gives a picture of different human passions and - relationships. Marian Taylor, a young educated woman was asked as a private teacher tö a family living in very lonely place. Very soon Marian begins to notice very strange, mysterious and unusual things about the place and the people.

Love is the dominant theme of Murdoch's later novels. They emphasize and aspire towards the truth-conveying capacity of art, for Murdoch believes that great ail reveals truths for generations to come, and she insists on the artist's duty to tell truth as he sees it. Critics complain about unevenness, the need for editing, and intellectualism, but there is no denying the rich and varied texture of the Murdoch world, peopled with real and various characters.

The Bell. For Iris Murdoch, there are basically two kinds of people. There are those for whom life is desperate; they are deeply committed to whatever they are engaged in, and they can see noth­ing else. In their steadfastness, they may become grim and morbid. Then there are those for whom life has not settled into any fixed pattern; they are flexible and mobile,; desirous of variety and will­ing to make changes. In the first group, we have Michael Meade, the leader of a lay religious community located near an Anglican Order of nuns. In the second group, there is Dora, an easily dis­tracted young woman, who comes to the community with her youth­ful friend, Toby Gashe.

The conflict concerns the relations of the spirited, sensual, and unintellectual Dora with her husband and later with the communi­ty, whose spirit is so completely different from her own. The clash between, the two is inevitable, and Iris Murdoch chooses to define the conflict in terms of burlesque - a practical joke demonstrates Dora's need for self-expression at the expense of the community. The joke centers around a bell, a bell that comes with a legend from the past. In the legend, the bell of the then Benedictine order of nuns fell into the lake, the result of the Bishop's curse. The curse itself derived from the infidelity of a nun and her refusal to con­fess. When the bell flew into the lake, the guilty nun, overwhelmed by the demonstration of God's power of punishment, flew from the Abbey and drowned herself in the lake.

The present community is planning to install bell of its own, and it occurs to Dora and Toby Gashe that a bell they have located at the bottom of the lake should be substituted for the new one. The one at the bottom, they feel, is the bell of the legend; the substitu­tion will provoke astonishment and also provide them with enter­tainment.
Відповідь на питання 2.

Word stress can be defined as the singling out of one or more syllables in a word, which is accompanied by the change of the force of utterance, pitch of the voice, qualitative and quantitative characteristics of the sound, which is usually a vowel.

In different languages one of the factors constituting word stress is usually more significant than the others, it is said to be phonologically relevant. Accordingly, different types of word stress are distinguished in different languages.

If special prominence in a stressed syllable is achieved mainly through the intensity of articulation, such type of stress is called dynamic, or force stress.

If special prominence in a stressed syllable is achieved mainly through the change of pitch, or musical tone, such type of stress is called musical, or tonic stress.

English as well as Ukrainian are believed to possess dynamic or force word stress.

From the point of view of the position in words, stress can be free and fixed.

In languages with fixed type of stress the place of stress is always the same: for example, in Czech and Slovak the stress is always on the first syllable, in French it is always on the last syllable.

Word stress in English as well as in Ukrainian is free, that is it may fall on any syllable in a word: e.g., on the first – ˈfinish, прáця; on the second – reˈsult, навчáння; on the third – ˌeduˈcation, працювáти.

As for degrees of word stress, in English three degrees of word stress are usually distinguished: primary stress (stressed syllables), secondary stress (half-stressed syllables) and weak stress (unstressed syllables). A large group of polysyllabic words have both the primary and the secondary stresses, e.g.: ˌconverˈsation.

In Ukrainian there are only two degrees of word stress: primary (stressed syllables) and weak (unstressed syllables). That is why Ukrainian learners of English must be particularly careful not to omit secondary stress in English words since the interference of the Ukrainian pronunciation habits is very strong in this case. Compare: організáція — ˌorganiˈzation.

Thus, English and Ukrainian have both isomorphic and allomorphic features. Isomorphic is the nature of the word stress (dynamic) and its position (free); allomorphic is the degree of the word stress (three degrees in English, and two degrees in Ukrainian).



Відповідь на питання 3.

Важливу роль у забезпеченні адекватності перекладу відіграють фактори, які зумовлюють відмінності в мові окремих груп носіїв мови. Додаткові труднощі можуть виникнути у зв'язку з наявністю в тексті оригіналу відхилень від загальнонародної норми мови, використання в ньому таких субстандартних форм як терито­ріально-діалектні, соціально-діалектні і контаміновані.

Діалект - цe територіальний, тимчасовий або соціальний різ­новид мови, уживаної відносно обмеженою кількістю людей, що від­різняється за складом (фонетикою, лексичним складом і семантикою) від мовного стандарту. Особливості діалекту однієї мови неможливо передати засобами іншої мови, тому в перекладі діалектна мова най­частіше передасться просторічною або літературною мовою. Наприклад:

Well it ain ‘t my fault, missus (В. Shaw).

Ну шо ж тут, пані, поробиш (Переклад М. Павлова).

Діалектна мова передана за допомогою використання прос­торічних слів: шо, поробиш.

Особливе місце серед субстандартних форм займає сленг. Сленг - це історично сформована на базі територіальних діалектів і в більшій або меншій мірі спільна для усіх носіїв мови лінгво-соціальна норма. Проблеми перекладу сленгу пов'язані з розбіжністю прагма­тичних компонентів значення слів, еквівалентних за своїми основними лексико-семантичними варіантами. Можна виділити такі способи пе­рекладу сленгових одиниць:

а) за допомогою еквіваленту:

She's such a dweeb! - Boнa - псих!

б)застосування лексико-стилістичної заміни (напр., грубий сленговий вираз перекладається менш грубим):

How fabulous getting Marky Mark to take time from his busy pants dropping schedule to plant trees? ("Clueless").

Класно! Забирати час і у так забитому графіку Маркі Марка на якусь висадку дерев.

в)вилучення сленгового виразу чи слова:

The part that got me was a lady sitting next to me that cried all through the goddam picture (J. Salinger).

Дама, яка сиділа поруч зі мною і проплакала весь фільм, мене просто дістала.

г) застосування прийому компенсації:

It cost him damn near four thousand bucks. He's got a lot of dough now (J. Salinger).

Виклав за неї біля чотирьох тисяч. Грошей у нього тепер тьма.

Жаргон - мова певної вузької соціальної чи професійної гру­пи, незрозуміла чи мало зрозуміла для сторонніх, тому що має штучно створені слова та вирази. Такими є, зокрема, чиновницький, салонний, студентський шкільний, злодійський та інші жаргони. Наприклад, для слова geologist існують такі жаргонні слова: smeller, pebble pub, rock hound.

Зазвичай, у перекладі для передачі жаргону мови оригіналу застосовують жаргон, яким користується та ж соціальна чи професійна група в мові перекладу. Наприклад, слово з англійського злодійського жаргону crib слід перекласти українським словом із злодійського жар­гону хаза, малина.

Особливі проблеми пов'язані з передачею в перекладі імітації мови іноземця, контамінованої мови. Відтворення функції таких форм є завданням перекладача. У таких випадках перекладач може або використовувати існуючі у мові перекладу способи зображення мови іноземця, або ж створити нові способи передачі контамінованої мови. У багатьох мовах існують стандартні, загальноприйняті способи зобра­ження неправильної мови людини, яка належить до певної націо­нальності і розмовляє не цілком правильно на нерідній для неї мові. Засоби передачі контамінованої мови здебільшого умовні, хоча мо­жуть відображати й реально існуючі відмінності між мовами. Наприк­лад, помилки у виборі виду дієслова характерні для всіх іноземців, які розмовляють українською (російською); а заміна синтетичної форми май­бутнього часу на аналітичну ("Я буду йти" замість "Я піду") харак­терна для німця, але не для француза. Інколи в оригіналі зустрічається контамінована мова іноземця такої національності, для якої в мові перекладу не існує встановленого способу відтворення; тоді контаміновані форми в перекладі створю­ються перекладачем з урахуванням звичних способів передачі мови іноземця на мову перекладу.

Переклад контамінованих форм нерідко супроводжується ви­користанням елементів розмовного стилю, відмовою від вживання більш складних граматичних форм:

1. Keeps a syphon wid de figures on de slate - de queered figures I eber did see (E. Poe).

2. Та цихри усілякі рахує на дощині - такі чудні цихри, що я зроду не бачив.

Відповідь на питання 4.

1. These students are reading an English text now.

2. I very seldom meet him.

3. You mustn’t play with matches.

4. It wasn’t dark yet when we got back.

5. He asked us what we should do if we didn’t get tickets.


Критерії оцінювання

Об'єкт контролю – рівень засвоєння теоретичних знань і оволодіння професійно-методичними уміннями, сформованими у студента в результаті вивчення “Література країни, мова якої вивчається”, “Теорія і практика перекладу”, спецкурс з іноземної мови “Теорія літературного тексту”, спецкурс із зарубіжної літератури “Американський роман”, спецкурс “Порівняльна типологія англійської та української мов”

Форма контролю – співбесіда з екзаменаторами, членами екзаменаційної комісії, що передбачає відповідь студента на перше, друге, третє та четверте питання екзаменаційного білета.

Критерії оцінювання знань – питання з літератури країни, мова, якої вивчається:

Оцінка «відмінно» (23-25 балів) виставляється, якщо студент добре орієнтується в особливостях літературної доби, правильно називає основних представників течій та напрямків, акцентує їх вклад у розвиток літератури та значення їх творчості для послідовників. Повністю розкриває характер літературних форм, підкреслює типові ознаки тем та мотивів.

Оцінки «добре» (19-22 балів) виставляється, якщо студент називає основні особливості літературної доби та основних представників, акцентує значення їх творчості для послідовників. Називає літературні форми, теми та мотиви.

Оцінки «задовільно» (15-18 балів) ви­ставляється, якщо студент називає основні особливості літературної доби та основних представників, орієнтується у відмінностях течій та напрямків. Називає літературні форми.

Оцінка «незадовільно» (1-14 балів) виставляється, якщо студент характеризує літературну добу, перелічує основних представників, називає літературні форми.

Критерії оцінювання знань – питання з теорії та практики перекладу:

Оцінка «відмінно» (23-25 балів) виставляється, якщо студент правильно та повно розкриває зміст матеріалу з поставленого питання; вільно володіє філологічною та перекладацькою термінологією; послідовно, логічно, обґрунтовано, безпомилково викладає матеріал; уміє виділяти та концептуалізувати ключові поняття питання; аналізує, зіставляє, узагальнює та наводить влучні приклади.

Оцінки «добре» (19-22 балів) виставляється, якщо студент правильно та повно розкриває зміст матеріалу з поставленого питання; вільно володіє філологічною та перекладацькою термінологією; послідовно, логічно, обґрунтовано, безпомилково викладає матеріал; уміє виділяти та концептуалізувати ключові поняття питання; аналізує, зіставляє, узагальнює та наводить влучні приклади; робить незначні, не грубі фактичні, граматичні помилки.

Оцінки «задовільно» (15-18 балів) ви­ставляється, якщо студент знає і розуміє тільки основний програмовий матеріал; висвітлює тільки теоретичний матеріал без аналізу, зіставляє та наводить влучні приклади; робить спрощений виклад матеріалу; допускає суттєві помилки.

Оцінка «незадовільно» (1-14 балів) виставляється, якщо студент не знає і не розуміє основний програмовий матеріал; спрощений виклад матеріалу; студент неповно висвітлює теоретичний матеріал без аналізу, зіставляє та наводить приклади; робить суттєві помилки.

Критерії оцінювання знань – питання з одного зі спецкурсів англійської мови:

Оцінка «відмінно» (23-25 балів) виставляється, якщо студент дає вичерпну відповідь на поставлене питання і виявляє глибокі ґрунтовні знання з певної теми; вільно оперує спеціальною термінологією; навчальний матеріал викладає логічно, послідовно, наводить приклади на підтвердження знань теоретичного матеріалу; уміє самостійно узагальнювати, робити висновки на основі конкретного матеріалу. Допускаються незначні стилістичні помилки, які не впливають на конкретний зміст відповіді.

Оцінки «добре» (19-22 балів) виставляється, якщо студент правильно і майже в достатньому обсязі дає відповідь на поставлене питання, що підтверджує його глибокіі знання з предмета. Допускаються 1-2 неточності у викладенні матеріалу, несуттєві помилки у висновках.

Оцінки «задовільно» (15-18 балів) ви­ставляється, якщо студент недостатньо орієнтується в матеріалі; поверхово викладає зміст навчального матеріалу; не завжди може самостійно проаналізувати запропонований матеріал, узагальнити та зробити висновки.

Оцінка «незадовільно» (1-14 балів) виставляється, якщо студент допускає суттєві помилки у викладі матеріалу; він порушує логіку відповіді; відтворює матеріал на елементарному рівні, називаючи окремі факти.

При оцінюванні письмової відповіді на четверте питання (переклад речень з української на англійську мову) слід керуватися наступними критеріями:

Переклад кожного речення оцінюється за п’ятибальною шкалою:

– здійснено правильний відбір лексичних засобів (2 бали);

– здійснено правильний відбір граматичних структур (2 бали);



– речення має правильний порядок слів (1 бал).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка