Програма державного екзамену з історії для студентів напряму підготовки Історія 0303



Сторінка1/6
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.79 Mb.
#20021
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6




Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького

Навчально-науковий інститут історії і філософії

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою університету

(протокол № 2 від 7 жовтня 2008 року



ПРОГРАМА

державного екзамену з історії
для студентів

напряму підготовки Історія – 0303

спеціальності Історія – 6.030301


Черкаси – 2008

Укладачі:

кандидат історичних наук, в.о. професора В.М. Мельниченко;

доктор історичних наук, професор В.В Масненко;

доктор історичних наук, професор А.Г. Морозов;

кандидат історичних наук, професор О.Г. Перехрест
Рецензенти:

доктор історичних наук, професор А.Ю. Чабан;

кандидат історичних наук, доцент О.І. Овчаренко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму державної атестації за освітньо-професійною програмою бакалавра розроблено на основі чинних програм з дисциплін, передбачених навчальними планами для для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст за напрямом підготовки Історія – 0303 і спеціальністю Історія – 6.030301.

Мета державного екзамену:

з’ясувати рівень знань студентів з історії України, зарубіжних країн та народознавства, перевірити аналітичні здібності, уміння диференціювати і класифікувати історичні явища, встановлювати їх причини, рушійні сили та наслідки, застосовувати теоретичні положення для пояснення конкретних історичних процесів, подій та явищ.

 Завдання вступного екзамену:

виявити теоретичні знання студентів, розуміння ними суті суспільно-політичних процесів, окремих подій і явищ із різних періодів вітчизняної історії у контексті світової історії, уміння розкривати дискусійні питання та практичні навички системного аналізу граматичних явищ, уміння застосовувати набуті знання на практиці.

Матеріал у пропонованій програмі для державної атестації згруповано за змістовими модулями і темами, які студенти опановували в процесі вивчення дисциплін, передбачених циклом фундаментальної, професійної та практичної підготовки. Крім того програма включає теми дисциплін спеціалізацій ,,Історія України”, ,,Історія зарубіжних країн” та ,,Народознавство”.

Програма складається з ,,Пояснювальної записки”, ,,Переліку питань”, ,,Вимог до рівня підготовки учасників державної атестації”, ,,Критеріїв оцінювання знань і вмінь”, ,,Форми проведення екзамену. Змісту і структури екзаменаційних білетів”, ,,Списку рекомендованої літератури”.



ПЕРЕЛІК ТЕМ
Змістовий модуль № 1

(,,ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ”)


1. Історія Стародавнього Сходу, Греції та Риму

Культурні досягнення цивілізацій Стародавнього Сходу. Поняття Стародавнього Сходу, його культурно-історичний зміст. Особливості релігійно-міфологічного світосприймання. Проблема культів і культури. Соціальні, культурні лідери, деспотизм теократичної, авторитарної влади. Культурні досягнення землеробських, «річкових» цивілізацій стародавнього Шумеру, Єгипту, Індії, Китаю. Історичне значення пам’яток духовної культури Стародавнього Сходу – Авести, Вед, Ветхого завіту.

Історики античності, як зразки історичної самосвідомості: Загальна характеристика «Історії» Геродота. Стародавній Схід в оцінках «батька історії»; Об’єктивна основа поглядів, оцінок Геродота, як «персофіла».

Фукідіт про історичні витоки Еллади («До Троянських воєн греків як народу не було»), про досягнення і втрати античного полісу. «Кіропедія» Ксенофонта.



Уроки Афінської демократії. «Афінська політія» Аристотеля як об’єкт і суб’єкт історичного пізнання пізньоантичної доби. Античний поліс – класичний зразок громадянської самоорганізації, безпосереднього народовладдя в оцінках Аристотеля. Шляхи подолання кризи античного полісу.

Культурні досягнення класичної Греції. Історична характеристика культури Еллади, її риси. Антична література (Еврипід Софокл Есхіл, Арістофан) про проблеми людського буття. Філософська історична думка, як досягнення трансформації релігійно-міфологічного світосприймання в нові – раціональні, гуманістичні форми мислення. Грецький театр, Олімпійські ігри, освіта, образотворче мистецтво, як вияв культурного, агонального життя першої європейської цивілізації.

Історичні передумови раннього християнства. Синкретичний характер християнства, його зв'язок з духовною еволюцією архаїчного, античного суспільства. Авеста Веди, Ветхий і Новий завіт. Проблема аналізу джерел. Загострення моральних проблем за часів правління Октавіана Августа, пізньоантична езопирична основа нового літочислення, християнських засобів гармонізації світу.

Причини падіння Західної Римської імперії. Основні тенденції економічного, соціально-політичного і загально-культурного розвитку західної імперії в ІІІ – V ст. н.е. Цивілізаційна криза пізньоантичної держави. Політика домінанту «солдатських» імператорів. Повстання рабів, варварів. Трансформація античної епохи в середньовічну.
2. Історія середніх віків

Основні риси феодалізму в країнах Західної Європи. Суть феодалізму і проблеми його походження. Романо-германська теорія Гізо. Маркова теорія Г. Маурера. Розуміння теорії феодалізму Т.М. Граневським. Радянські медеєвісти М. Ковалевський, І. Лучицький, Д. Петрушевський. Сучасна медиєвістика про суть феодалізму.

Виникнення, розвиток та роль західноєвропейського міста в епоху середньовіччя. Виникнення і розвиток середньовічного міста. Проблеми походження міст. Передумови виникнення міст. Західноєвропейські міста, їх населення, зовнішній вигляд. Боротьба міст з сеньйорами . Міське ремесло. Значення і роль цехів у житті міст. Соціальна боротьба в середині цехів. Розвиток торгівлі і кредитної справи в Західній Європі.

Хрестові походи та їх наслідки. Передумови хрестових походів. Перший хрестовий похід. Держава хрестоносців на Сході. Духовно-рицарські ордени. Другий хрестовий похід. Третій хрестовий похід. Четвертий хрестовий похід. Розгром Константинополя хрестоносцями, заснування Латинської імперії. Останні хрестові походи. Наслідки хрестових походів.

Антифеодальні рухи селян у середні віки. Причина антифеодальних рухів: зміна форм ренти, епідемія чуми, Столітня війна. Жакерія. Повстання Уотта Тайлера. Програмні документи селян. Повстання Дольчино. Причини поразки повстань, їх наслідки.

Національно-визвольна війна в Нідерландах. Нідерланди в складі імперії Карла V. Розвиток капіталістичних відносин. Іконоборські рухи. Політика принца Оранського. Повстання 1572 р. ”Гентське умиротворення”. Арраська і Утрехтська унії. Утворення республіки в північних провінціях. Південні Нідерланди і республіка З’єднаних провінцій. Культура Нідерландів. значення національно-визвольної боротьби.

Генеза капіталізму в країнах Західної Європи. Виникнення капіталістичних відносин, їх вплив на розвиток Європи.

Передумови капіталістичних відносин. Успіхи в розвитку товарного виробництва. Процес первісного нагромадження капіталу. Характерні риси мануфактурної стадії капіталістичного виробництва. Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Соціальні зміни. Абсолютна монархія XVІ – XVІІ ст.



Великі географічні відкриття та їх наслідки. Причини Великих географічних відкриттів. Відкриття Америки. Подорож Васко да Гама. Завоювання Мексіки та Перу. Географічні відкриття другої половини XVІ – першої половини XVІІ ст. Колоніальна політика західноєвропейських держав. Наслідки великих географічних відкриттів. ”Революція цін” та її соціальні наслідки.
3. Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу

Англійська революція середини XVII ст. Iсторiографiя проблеми. Періодизацiя Англiйської революцiї. Соцiально-економiчнi передумови революцiї. Пуританiзм як iдеологiя революцiї. Полiтичний розвиток Англiї на поч. ХVII ст. Початковий перiод революцiї. Перiод громадських воен. Левеллери i iндепенденти. Протекторат Кромвеля. Реставрацiя Стюартiв. Внутрiшня i зовнiшня полiтика Карла II. Внутрiшня i зовнiшня полiтика Якова II. “Славна революцiя” 1688 р. “Бiлль про права”.

Французька революція кінця XVIII ст. Соцiально-економiчний розвиток Францiї в епоху Людовiка ХVI. Полiтична ситуацiя у Францiї в другiй пол. ХVIII ст. Реформи Тюрго. Вiдкриття Генеральних штатiв. Початок революцiї. Законодавство Нацiональних та Установчих зборiв. Декларацiя прав людини та громадянина”. Конституцiя 1791р. Повстання 10 серпня 1792 року. Повалення монархiї. Конвент i проголошення республiки”. Зовнiшня полiтика жирондистiв. Встановлення влади якобинцiв. Констутуцiя 1793 р. Формування якобинськоi диктатури. Полiтика якобинцiв у питаннях науки, освiти, культури i побуту. Переворот 9 термiдора. Внутрiшня i зовнiшня полiтика термiдорiанського Конвенту. Встановлення Директорiї. Г. Бабеф i “Змова рiвних”. Вiйни Французькоi республiки в роки Директорiї.

Наполеонівські війни. Віденський конгрес. «Священий союз». Скликання Вiденського конгресу. Цiлi учасникiв конгресу. Вiденськi договори 1814-1815 рр. Причини утворення, мета i дiяльнiсть “Священого Союзу”. Змiни на полiтичнiй картi Європи пiсля Вiденського конгресу.

Революції 1848-1849 рр. в Європі. Францiя в 1815-1847 рр. Революцiя 1848-1849 рр. у Францiї. Австрiйська iмперiя в 1815-1847рр. Революцiя 1848-1849 рр. в Австрiї. Нiмеччина в 1815-1847 рр. Революцiя 1848-1849 рр. в Нiмеччинi. Iталiя в 1815-1847 рр. Революцiя 1848-1849 рр. в Iталiї.

Основні тенденції розвитку країн Західної Європи та Північної Америки в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Франко-пруська вiйна та її наслiдки. Подiї 18 березня 1871 р. у Парижi. Паризька Комуна. Полытичний та оцiально-економiчний розвиток Францiї в останнiй третинi ХIХ - на поч. ХХ ст. Зовнiшня полiтика Францiї в останнiй третинi ХIХ-на поч. ХХ ст. Соцiально-економiчний розвиток Нiмеччини. Внутрiшня полiтика Нiмеччини. Зовнiшня полiтика Нiмеччини в останнiй третинi ХIХ – на поч. ХХ ст. Соцiально-економiчний розвиток Великої Британiї. Внутрiшня полiтика Великої Британiї. Зовнiшня полiтика Великої Британії в останнiй третинi ХIХ - на поч. ХХ ст. Соцiально-економiчний розвиток Iталii. Внутрiшня полiтика Iталii. Зовнiшня полiтика Італії в останнiй третинi ХIХ- на поч. ХХ ст. Соцiально-економiчний розвиток США. Внутрiшня полiтика США. Зовнiшня полiтика США в останнiй третинi ХIХ ст. - на поч. ХХ ст. Європа пiсля франко-пруської вiйни. Створення Троїстого Союзу. Утворення Антанти. Локальнi вiйни кiнця ХIХ - на поч. ХХ ст.
4. Історія Росії

Утворення та зміцнення російської централізованої держави ХV – XVI ст. Формування унітарної держави. Князювання Івана ІІІ. Софія Палеолог. Ліквідація Іваном ІІІ Новгородської республіки. Повалення ординського іга та прискорення об’єднавчого процесу. Геополітичні пріоритети московського великого князя. Приєднання до Москви Новгорода, Пскова, Твері, Рязані. Повернення Смоленська. Приєднання Чернігово-Сіверщини. Боярська дума. Становлення приказної системи. Початок оформлення кріпацтва. Політична боротьба в Росії в кінці XV − на початку XVI ст. Процес формування самодержавної влади за Василя ІІІ. Великокнязівська влада, боярство, дворянство, міста, селяни. Їхня роль і місце в об’єднанні країни. Територія і населення Московської держави у XVI ст. Економічний розвиток Московської держави у XVI ст. Коронація Івана IV ст. Судебник 1550 р. Земські собори. Казанські походи. Приєднання Поволжя. Лівонська війна. Опричнина та її наслідки. Російський варіант деспотичної влади. Господарська розруха і запустіння північно-східних земель і центру Московської держави в 70−80-х рр. XVІ ст. Загострення соціальних суперечностей. Культура Московської держави у XV−XVІ ст. Виникнення ідеології централізованої держави.

Особливості соціально-економічного розвитку Росії в XVІІ ст. Територія та населення країни в ХVII ст. Вплив наслідків інтервенції на економічний розвиток Росії. Шляхи відродження господарства і фінансова політика. Еволюція форм феодального землеволодіння і господарства, феодально-кріпосницька експлуатація. Соціальна структура феодального суспільства в ХVII ст. Розвиток суспільного поділу праці і товарного виробництва. Перші мануфактури та їхній характер. Міста у ХVII ст. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зростання купецтва. Початок формування загальноросійського ринку та російської нації. Загострення соціальних протиріч у XVII ст. Соборне уложення 1649 р. Створення станової структури суспільства. Завершення юридичного оформлення загальнодержавної системи кріпосного права. Органи влади, центральне та місцеве управління. Земські собори. Початок переходу до абсолютизму. Російське військо ХVII ст. Фінансова система. Податкова реформа. Церковний розкол.

Соціально-економічний та політичний розвиток Росії в XVІІІ ст. Територія і населення. Землеробське і промислове освоєння нових районів. Стан сільського господарства. Тенденції розвитку кріпосного господарства. Зростання кріпосницької експлуатації та її форми. Розширення дворянських привілеїв. Кріпосницьке законодавство і свавілля поміщиків. Розклад феодально-кріпосницьких відносин і формування капіталістичного укладу. Зростання товарного господарства. Розвиток промисловості. Мануфактури. Внутрішня і зовнішня торгівля. Економічне і станове становище купецтва. Розвиток міст. Характер політики "освіченого абсолютизму" в Росії і його соціальна суть. Кріпосницьке законодавство Катерини II. Боротьба селянських мас і робітних людей проти посилення кріпосницького гноблення. Внутрішня політика Павла І. Основні напрямки зовнішньої політики у другій половині ХVIII ст. Російські відкриття на Тихому океані.

Політичні та соціально-економічні напрямки розвитку Російської імперії в XIX – на початку ХХ ст. Посилення процесу розкладу феодально-кріпосницької системи господарства. Криза феодалізму. Зародження капіталізму в сільському господарстві. Розвиток капіталістичних відносин у промисловості. Криза мануфактури. Початок промислового перевороту. Розвиток внутрішнього ринку і зовнішньої торгівлі. Транспорт. Абсолютизм Олександра І. Адміністративні перетворення: утворення міністерств і реформа Сенату. Заходи уряду в галузі освіти. Державна діяльність М.М. Сперанського. Утворення Державної Ради. Основні напрямки зовнішньої політики. Участь Росії в антифранцузьких коаліціях.Реакційна внутрішня політика самодержавства в 1815−1885 рр. Аракчеєвщина. Посилення реакції в Європі. Самодержавство Миколи І. Посилення репресивних заходів. Цензура. Секретний комітет 6 грудня 1826 р. Економічна політика і фінансові перетворення. Основні напрямки зовнішньої політики. Міжнародні відносини напередодні Кримської війни, причини і характер війни. Поглиблення кризи кріпосного ладу напередодні реформи 1861 р. Положення 19 лютого 1861 р. Основні положення реформи. Селянський і революційно-демократичний рух у 1861-1863 рр. Утворення товариства "Земля і воля" 60-х рр. Причини реформ 60-70-х рр. Положення про земські установи. Нові судові статути. Реформи в галузі освіти. Міська реформа 1870 р. Військова реформа. Підсумки урядової політики 60-70-х рр. Посилення реакційної політики самодержавства. Обмежений характер реформ. Територія і населення Росії в другій половині ХІХ ст. Розвиток капіталізму в сільському господарстві.. Утворення внутрішнього ринку для великої промисловості. Економічна політика самодержавства. Темпи, характер та особливості розвитку капіталізму в Росії. Створення Троїстого союзу. Оформлення франко-російського союзу. Початок російсько-японської війни. Третьочервнева монархія. Виборчий закон 3 червня 1907 р. III Державна дума. Столипінська аграрна реформа та її значення. Назрівання революційної кризи (1910−1914 рр.). Пожвавлення робітничого руху. Революційні виступи в армії і на флоті. ІV Державна дума. Початок першої світової війни. Походження і характер війни. Вступ Росії в війну. Зубожіння народних мас. Криза верхів.

Передумови, причини, характер та наслідки Лютневої революції 1917 р. в Росії. Загострення революційної кризи в січні-лютому 1917 р. Повстання в Петрограді. Повалення самодержавства. Утворення Петроградської Ради. Тимчасовий комітет Державної думи. Наказ № 1. Утворення Тимчасового уряду. Спроба буржуазії врятувати монархію. Двовладдя і його класова суть. Лютневий переворот у Москві. Лютнева революція на фронті, в провінції і національних районах. Причини перемоги і альтернативи розвитку Лютневої революції. ЇЇ історичне значення.
5. Історія СРСР

Радянська Росія в роки громадянської війни (1918 – 1921 рр.). Внутрішня політика більшовицького уряду на початковому етапі громадянської війни (листопад 1917р. – літо 1918). Економічні перетворення радянської влади. Націоналізація, перетворення на селі. Комітети бідноти. Продовольча диктатура. Створення Червоної Армії. Союз з лівими есерами. Розпуск Установчих зборів. Брестський мир і заколот лівих есерів. Перша Радянська Конституція.

Бойові дії в початковий період. Другий етап (осінь 1918 – кінець 1919рр.) Війна з Польщею. Розгром Врангеля. Крондштадський заколот. Причини поразки білого руху і перемоги більшовиків в громадянській війні.

Політика воєнного комунізму. Влада і селянство. Мілітаризація промисловості. Робочі в роки військового комунізму. Політична система. Криза військово-комуністичної системи і перехід до нової економічної політики.

Радянська зовнішня політика в роки революції і громадянської війни. Декрет про мир. Брестський мир і його наслідки. Військова інтервенція Антанти і США. Продовження інтервенції Японії на Сході і створення ДСР. Договори РРФСР з Естонією, Литвою, Латвією і Фінляндією. Радянсько-польські відносини та укладення Ризького миру.



Радянська держава в роки нової економічної політиці ( 19211929 рр.). Соціально-економічний розвиток країни в 1921-1929рр. Умови та особливості переходу до нової економічної політики. Господарча реформа 1921-1923рр. в промисловості. Фінансова реформа. Дозвіл приватно-посередницької торгової діяльності. Кооперація. Особливості відродження промисловості. Концесійна політика. “Ножиці цін.” Аграрна політика в роки НЕПу. Земельний кодекс 1922р. Становище робочих та селян. Підсумки НЕПу. Причини згортання НЕПу.

Політичне життя. Військова реформа. Впорядкування законодавства. Передумови створення СРСР. Боротьба за форми об’єднання. Створення ЗРФСР. Створення СРСР. Розбіжність в партійному керівництві. Роль Сталіна у створенні номенклатури. Виникнення “троцькізму” та боротьба з ним. Бухарін та виникнення “правого уклону” в ВКП(б). Курс на соціалістичну індустріалізацію. Суперечності радянської дійсності. “Нова опозиція”. “Троцькистсько-зінов’євський блок.” Політичні настанови “лівої опозиції” та її розгром.



Індустріалізація, колективізація і культурна революція в СРСР. Індустріалізація. Особливості індустріалізації в СРСР. Перший п’ятирічний план. Труднощі форсованої індустріалізації. Друга п’ятирічка. Громадський ентузіазм. Завершення промислового ривка і його значення. Згортання зовнішньоекономічних зв’язків.

Колективізація. Село напередодні колективізації. Курс на соціалістичне перетворення сільського господарства. Засоби і методи проведення. Голод 1932-1933рр. І його причини. Маневрування влади. Утвердження колгоспного ладу в селі. Соціальні наслідки індустріалізації та колективізації.

Культурна революція. Поняття “культурна революція” і її завдання. Розвиток радянської школи, науки, літератури, мистецтва. Єдність процесів “соціалістичного наступу ”.

Соціально-економічний розвиток і реформи в СРСР в період лібералізації (1956-1965 рр.). Зміна народногосподарських пропорцій. Освоєння цілинних земель, успіхи і проблеми. Рішення ХХ з’їзд КПРС з питань внутрішнього розвитку. Посилення матеріальних стимулів на виробництві. Спроби децентралізації економіки. Створення раднаргоспів. Скасування МТС. Утиски особистих підсобних господарств. Загострення продовольчої ситуації в країні. Житлове будівництво.

Кінець радянського соціалізму та розпад СРСР. Перебудова політичної системи та економічні перетворення. Економічна ситуація. Вибір нового курсу. “Гласність”. ХІХ партійна конференція. Політичні реформи. Вибори 1989 року. З’їзди народних депутатів СРСР. Зростання економічного та політичного напруження. Зміни в КПРС. Громадські організації і перехід до багатопартійності. Пошуки виходу з економічної ситуації.

Розпад СРСР. Поглиблення міжнаціональних проблем. Березневий референдум 1991р. Ново-Огарьовський процес. Новий союзний договір. Серпневий путч. Референдум щодо незалежності республік. Заборона КПРС та курс на зміну громадського строю в Росії. Бєловежське погодження.

Зовнішня політика в період перебудови. Концепція “нового політичного мислення”. Кінець “холодної війни”. Виведення радянських військ з Афганістану та із країн Східної Європи. Розпуск Варшавського договору та РЕВ.
6. Історія Азії, Африки та Латинської Америки

Національно-визвольні рухи народів Азії на початку ХХ ст. Політичні процеси на Сході першої половини ХХ ст.: відображення комплексу соціальних явищ, тенденцій та інтересів строкатого східного суспільства, формування політичного життя Сходу під дією колоніальної політики західних держав. „Пробудження Азії”: 1905 р., перетворення країн Сходу з об’єктів колоніального суперництва на суб’єктів міжнародного права і політичної боротьби, активний опір колонізаторам. Сходу. Вплив російсько-японської війни 1904 – 1905 рр. і російської революції 1905 – 1907 рр. на активізацію національно-визвольних рухів на Сході.

Індія на початку ХХ ст.: соціально-економічне та політичне становище. Ріст капіталізму і посилення протиріч з метрополією. Гасла “сварадж” і “свадеші”. Роль Індійського Національного Конгресу, “помірковані” і прихильники Тілака. Розкол ІНК. Національно-визвольний рух в Індії в 1906 – 1908 рр. Процес над Тілаком і загальний страйк у Бомбеї. Англійська політика в Індії 1909 – 1913 рр.

Соціально-економічне та політичне становище Китаю на початку ХХ ст. Діяльність “Союзної ліги”, Сунь Ятсен і “три народних принципи”. Ліберальна буржуазія і конституційний рух, маневри правлячої верхівки. Центр революційної боротьби в Центральному і Південному Китаї. Проголошення республіки і формування тимчасового республіканського уряду. Скликання парламенту і обрання Сунь Ятсена тимчасовим президентом республіки. Сінхайська революція 1911 – 1913 рр. Поразка революції, її підсумки і значення.

Туреччина на початку ХХ ст. Діяльність молодотурок. Комітет “Єднання і прогрес” і ставка на армію. Початок молодотурецької революції 1908 – 1909 рр. Відновлення конституції і пожвавлення суспільно-політичного життя в країні. Скликання парламенту і його діяльність. Контрреволюційна змова 1909 р. і її провал. Скинення Абдул Хаміта ІІ і прихід до влади молодотурок. Підсумки та історичне значення революції 1908 – 1909 р.р. в Туреччині. Партія “Єднання і прогрес” при владі, її внутрішня та зовнішня політика.

Об’єктивні передумови іранської революції 1905 1911 рр, її характер і рушійні сили. Народні маси і ліберально-буржуазний рух.

Економічний розвиток Японії після Другої світової війни. Місце Японії у світовій економіці та політиці на сучасному етапі. Становище Японії після Другої світової війни: соціально-економічний та політичний розвиток. Американський окупаційний режим (1945 – 1952 рр.) та ліберальні реформи другої половини 40-х років. Економічний розвиток Японії в повоєнний період, подальше перетворення її в один з ведучих світових економічних центрів. Японія в постокупаційний період (1952 – середина 1960-х років). Відродження фінансово-промислових груп (Міцубісі, Міцуї та інші). Стрімке економічне піднесення: японський досвід. Політичний та економічний розвиток Японії 60–80-х рр. Специфічні фактори високих темпів розвитку економіки. Перехід від індустріального суспільства до інформаційного, розвиток і накопичення знань. Політична боротьба та економічний розвиток 90-х рр. Політична система і проблеми суспільно-політичного життя Японії на сучасному етапі: багатопартійна парламентська демократія із збереженням імператора в якості глави держави. Розколи в найбільших партіях Японії: боротьба конкуруючих угруповань.


Каталог: sites -> default -> files -> dec
files -> Мета навчального курсу
files -> Мета та завдання навчальної дисципліни
files -> Пояснювальна записка Курс «Зоопсихологія, порівняльна психологія»
files -> Онуфрієва Л. А. ( Кам’янець-Подільський )
files -> Робоча програма з дисципліни «Юридична психологія»
files -> Навчальний посібник за науковою редакцією Т. М. Титаренко к иїв 2011 у дк 316. 614: 159. 944](072) ббк 88. 5Я7 п 84
files -> Методичні рекомендації для організації самостійної роботи з теми «Особистісно орієнтований урок: конструювання та діагностика»
files -> Информация Комитета по охране прав детей мон рк к Глобальному обзору деятельности по предотвращению насилия в отношении детей
files -> Потенциал провинциального университета в подготовке педагогических кадров высшей научной квалификации
dec -> Програма державної атестації за освітньо-професійною програмою бакалавра за спеціальністю Історія 030300


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал