Програма актуалізації морально-етичного напряму виховання Виховати людину інтелектуально



Скачати 149.49 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір149.49 Kb.
Проект


Програма актуалізації морально-етичного

напряму виховання

Виховати людину інтелектуально,

не виховавши морально – означає

виростити загрозу для суспільства

Франклін Рузвельт
Стан духовної культури суспільства як у світі, так і в Україні викликає занепокоєння. Триває корозія усталених духовних цінностей як наслідок надмірної прагматизації, насадження культу речей, грошей, тілесних утіх, розваг, пропаганди силі і насилля, нехтування правових, морально-етичних, релігійних норм та приписів, лібералізації статевої моралі.

Діти, юнацтво зростають із настановою на «красиве життя», яке дається легко, без особливих зусиль (виграв мільйон, іномарку, вдався до шахрайства, обхитрував і т.п.).

Дух комерціалізації витіснив із нашого життя пріоритет совісті, унаслідок чого і діти, і дорослі порушують норми моралі і права, не зважають на думки інших, рідко бувають щедрими, ображають і зневажають слабких, виявляють нечесність, егоїзм, безвідповідальність як у власній сім’ї, так і у громаді в цілому.

Отже, аморальну поведінку особистості зумовлюють соціальні, соціально-психологічні, педагогічні та індивідуально-психологічні чинники.

Так, несприятливе соціально-економічне становище в країні, в тому числі невисокий рівень матеріальної забезпеченості та соціальної захищеності широких верств населення, спричинює невизначеність, тривогу людей, їхню невпевненість у майбутньому. Такий стан посилюється через соціальну політику, що здійснюється, коли зразки сваволі та насилля демонструє сама влада по відношенню до своїх громадян. При цьому може виникнути так званий феномен «порівняльної депривації» як наслідок розшарування суспільства, наявності привілеїв у невеликої кількості людей, які до того ж не завжди підтверджують їх особистісними і професійними якостями.

До соціальних чинників аморальної поведінки слід також віднести стан аномії (падіння моральності), властивий кризовому суспільству, відмову від попередніх ідеалів і несформованість нових, «подвійну мораль», протилежність декларованих та реальних цінностей й ідеалів.

Серед чинників виникнення аморальної поведінки слід особливо відзначити посилення соціального розшарування суспільства, непідготовленість соціальних інститутів (в т.ч. вищої школи) до забезпечення успішної соціалізації особистості в умовах трансформації суспільства, дефіцит засобів і технологій розвитку соціальних служб, орієнтованих на створення умов для самореалізації кожної людини, недостатній рівень психолого-педагогічної компетентності населення, фахівців, які покликані надавати допомогу особам «груп ризику» тощо.

Учні, студенти зростають у різних умовах: одні голодують, інші ж ні в чому не знають відмови. Належність молодої людини до певного соціального кола позначається на її психології, ставленні до оточуючих, самої себе, системі цінностей, статусі, домаганнях, у почуттях «щасливців» (мажорів) від зверхності й зневаги до «невдах» (лузерів) з відчуттям провини, ніяковості, меншовартісності. Отже, і в тих, і в тих відбувається деформація особистісного зростання.

Особистість усвідомлює і переживає сильні негативні емоції через прірву між офіційними культурними цінностями і неможливістю їх досягнення. Процес деградації суспільної свідомості підкріплюється й економічно, коли люди з вищою освітою, професіонали отримують меншу винагороду за свою працю, аніж люди з нижчою кваліфікацією.

За таких умов ЗМІ демонструють широкий спектр фільмів, пісень й т.п. зі сценами насильства та аморальної поведінки, негативно впливаючи на духовний світ особистості і створюючи для неї моделі аморальної поведінки як зразок для наслідування її широкими верствами населення.

Відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування, розуміння загальних принципів соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок – бажання «втекти» від реальної дійсності: в розпусту, алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп’ютерне середовище і навіть накласти на себе руки.

Духовні проблеми (відсутність або втрата сенсу життя, переживання внутрішньої порожнечі, блокування самореалізації духовного потенціалу тощо), деформація ціннісно-мотиваційної сфери (несформовані або редуковані моральні цінності (совість, порядність, відповідальність, чесність), фрустрованість вищих потреб, внутрішні конфлікти, ситуативно-егоцентрична орієнтація, переважання девіантних цінностей загалом відносяться до психологічних проявів аморальної поведінки особистості.

А відтак асоціальна (аморальна) поведінка є різновидом поведінки девіантної. Аморальний вчинок не відрізняється від моральної дії якимось особливими психічними механізмами, особливим є зміст цих механізмів, специфічних мотивів, цілей, ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості тощо, які актуалізуються у ситуації вибору особистістю лінії поведінки.

При цьому виокремлюються стійкі, нестійки та одиничні групи форм аморальних вчинків.

Аморальна поведінка пов’язується із інтолерантністю (поведінка, в якій відсутня гармонія і конструктивна взаємодія між людьми та різними соціальними групами, повага до особистості, розмаїття різних культур, цивілізацій, народів, готовність до співпраці з ними тощо). Зокрема, виокремлюється пасивна інтолерантність, яка проявляється в терпимому ставленні до соціальної несправедливості, відмові від своїх моральних переконань, виправданні аморальних думок і вчинків інших, і активна ін- толерантність, що веде до дискримінації, ворожості, маніпулятивної поведінки, обрання таких способів взаємодії з іншими людьми, які принижують їхню гідність.

Така ситуація утворює необхідність вироблення нових підходів до виховання молодого покоління як глобальної соціальної проблеми людства.

У Національній доктрині розвитку освіти моральне виховання визначено одним із основних пріоритетів, органічною складовою освіти. Виховний процес у вищій школі має стати органічною частиною педагогічної діяльності, яка інтегрована у загальний процес навчання й розвитку студентів.

Внаслідок оновлення правових норм сучасної освіти визначено тенденції створення сучасного нормативно-правового та концептуально-методологічного простору морального виховання. Так, наголошується, що основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність, а провідною тенденцією виховання – формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального та природного довкілля та самої себе.

А відтак моральне виховання студента – це процес залучення його до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості у контексті її фахової підготовки.

Створення виховного середовища в університеті передбачає взаємну відповідальність учасників педагогічного процесу, співпереживання, взаємодопомогу, здатність разом долати труднощі.

На сучасному етапі розвитку вищої школи виховання студентів розглядається у двох аспектах: виховання творчої особистості майбутнього фахівця і виховання високоморальної, толерантної особистості із вираженими громадянськими якостями. Так, студентські роки є визначальним етапом у ґенезі національної свідомості та самосвідомості, адже саме у цей період молода людина спроможна досягти найвищого інтелектуально-духовного рівня пізнання світу, активізувати себе як суб’єкта національно-державотворення, наповнити конкретним ментальним змістом образ власного «Я» та утвердити основи індивідуальної етнічної ідентичності.

Навчання в університеті – надзвичайно важливий період соціалізації студента як особистості. У цей час актуалізуються потенційні можливості молодої людини, вдосконалюється її інтелект, коригується система ціннісних орієнтацій, формуються нові соціальні настанови, розвиваються професійні здібності за обраним фахом.

За таких умов студентам важливо наочно побачити втілення соціальних норм у поведінці насамперед тих осіб, з якими вони зустрічаються у стінах вищого навчального закладу. Тому саме викладач, куратор є орієнтиром, зразком виконання обов’язків і дотримання дисципліни, носієм педагогічних цінностей і культури, гуманного ставлення до студентів і колег.

Авторитетний викладач, куратор викликає в багатьох студентів природнє бажання брати з нього приклад. Студенти охоче запозичають у такого наставника його судження, ставлення до навчального процесу і праці, особливості поведінки тощо. Саме такий куратор стає дієвим чинником виховання студентської групи й кожного студента зокрема.

Водночас визначальним середовищем виховної роботи зі студентами є академічна група, призначенням якої є формування дружнього, здорового студентського колективу, здатного ефективно вирішувати питання навчання, побуту та дозвілля, спроможного загострювати у студентів почуття відповідальності за себе, свою успішність і поведінку в стінах університету, в гуртожитку і поза їх межами.

Кожен викладач, а особливо куратор, залишається основним носієм виховного впливу на студента через зміст навчального матеріалу, через організацію навчально-професійної діяльності, провідної для студентського віку, через практику педагогічної взаємодії загалом.

Відповідно до завдань морального виховання студентства відділом виховної та психолого-педагогічної роботи створена програма з актуалізації морально-етичного напряму з виховної роботи. Ця програма передбачає такі три рівні координації змістового та методичного забезпечення виховного процесу: актуалізація морально-етичного напряму занять школи кураторів академічних груп; оптимізація морально-етичного виховання у структурних підрозділах та студентських академічних групах – актуалізація морально-етичного спрямування фахової підготовки студентів, особливо психолого-педагогічних спеціальностей.

Акцентуація морально-етичного виховання здійснюватиметься із активним залученням студентів-магістрантів усіх структурних підрозділів університету в межах проходження ними практики на базі відділу виховної та психолого-педагогічної роботи.

Для забезпечення належного рівня проведення просвітницько-виховних акцій на базі відділу створений методичний комплекс різної морально-етичної проблематики, добірка відео сюжетів, передбачено використання інтерактивних підходів за принципом волонтерської взаємодії «рівний – рівному» тощо.


Проект

Робочий план 1

актуалізації морально-етичного напряму занять школи кураторів академічних груп
1. Складання орієнтовної тематики виступів провідних фахівців університету з питань змісту, методики та набутків передового досвіду здійснення морально-етичного виховання студентів.

Методист, доцент Юрченко З.В.

2. Узгодження у підрозділах університету складу доповідачів для проведення відповідних занять у школі кураторів на 2-е півріччя 2013/14 н.р.

Методист Косяк С.Д.

3. Виокремлення та узагальнення за морально-етичними параметрами психологічної діагностики студентства університету.

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної

роботи, доцент Романкова Л.М.

4. Організація розгорнутого констатуючого інформування кураторів академічних груп про рівень сформованості морально-етичної свідомості у студентів (за результатами психодіагностики у підрозділах).

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної

роботи, доцент Романкова Л.М.

5. Організація інформаційного супроводу діяльності відділу виховної та психолого-педагогічної роботи з актуалізації морально-етичного напряму у структурі плану виховної та психолого-педагогічної роботи та занять школи кураторів.

Методист, доцент Юрченко З.В.

6. Створення електронної версії інформаційно-змістового комплексу за морально-етичним напрямом виховання на основі підготовлених виступів на заняттях школи кураторів.

Методист, доцент Юрченко З.В.,

методист Косяк С.Д.

Орієнтовна тематика

виступів провідних фахівців університету з питань змісту, методики та набутків ППД здійснення морально-етичного виховання студентів

1. Психолого-педагогічні принципи і методи морального виховання студентів у процесі навчання.

2. Соціально-психологічні чинники і психологічні механізми формування моральних якостей студентів.

3. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.

4. Корупція у системі вищої школи як морально-правовий феномен.

5. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи морального формування студентського

колективу.

6. Роль морального авторитету куратора, викладача як чинника становлення особистості майбутнього

фахівця.

7. Специфіка позиції викладача/куратора у навчально-професійній взаємодії та взаєминах зі студентами.

8. Педагогічний конфлікт у взаєминах «студент – викладач/куратор», «викладач/куратор - студентська

академічна група».

9. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і морального розвитку особистості майбутнього

фахівця та їхня оптимізація.

10. Особистісна орієнтація навчально-виховного процесу як умова гуманізації та зміцнення засад

духовності вищої школи.

11. Зміст ціннісних орієнтацій сучасної молоді та його пріоритети у студентства ДВНЗ «Прикарпатський

національний університет імені Василя Стефаника».

12. Особистісно орієнтовані виховні технології: надбання передового педагогічного досвіду у підрозділах

університету.

13. Культура поведінки студентів і шляхи її формування.

14. Своєрідність соціальної ситуації особистісного розвитку сучасних українських студентів.

15. Криза ідентичності в студентському віці і передумови її вирішення.

16. Мотиви професійного вибору і здобуття вищої освіти сучасною молоддю.

17. Психолого-педагогічні механізми формування моральних якостей студентів.

18. Організація самовиховання і саморозвитку студентів як майбутніх фахівців з вищою освітою.

19. Психологія лідерства в студентській академічній групі.

20. Психолого-педагогічні засади студентського самоврядування.

21. Етика професійно-педагогічного спілкування у системі «викладач – студент».

22. Мета і зміст морально-етичного виховання студентської молоді.

23. Врахування психологічних особливостей юнацького віку та ранньої дорослості у здійсненні морально-

етичного виховання студентів.

24. Інвективна лексика у студентській субкультурі: детермінанти поширення та можливості попередження.

25. Типологія сучасного студента: характеристика та особливості врахування у виховній роботі.

26. Психологічні типи викладачів крізь призму ефективності їхньої педагогічної діяльності.

27. Формування у студентів християнських засад сімейно-шлюбних стосунків.

28. Національні морально-духовні цінності як чинник виховання сучасних студентів.

29. Вплив змісту навчальних дисциплін ВНЗ на моральний розвиток особистості студента.

30. Практика використання надбань народної педагогіки та національних звичаїв у моральному вихованні

студентства.

31. Мистецтво як чинник формування моральних якостей у студентів.

32. Особливості розвитку національної гідності студентів у контексті української ментальності.

33. Проблеми статевого виховання сучасних студентів за умов лібералізації статевої моралі.

34. Гендерна компетентність у структурі фахових якостей викладача/куратора ВНЗ.

35. Підготовка юнаків і дівчат до соціально зрілого виконання подружньо-батьківських сімейних ролей.

36. Формування правової свідомості як фактора поведінки особистості студента.

37. Екологічна культура студентів: стан та ресурси розвитку.

38. Можливості використання виховного потенціалу навчальних предметів у формуванні моральної

культури студентів.

39. Методика врахування специфіки фахової підготовки при організації та проведенні морального

виховання студентів.

Проект

Робочий план 2

оптимізації морально-етичного виховання у підрозділах та студентських академічних групах у межах виконання комплексного плану

психолого-педагогічної роботи університету
1. Розробка орієнтованої тематики заходів морально-етичного спрямування для здійснення корекції планів виховної роботи у підрозділах та академгрупах.

Методист, доцент Юрченко З.В.

2. Підготовка методичних настанов для кураторів академічних груп з питань оптимізації виховуючого впливу на студентів.

Методист, доцент Юрченко З.В.

3. Ознайомлення заступників директорів/деканів інститутів/факультетів з виховної роботи з новими підходами до методики підготовки та проведення зі студентами виховних заходів морально-етичної спрямованості.

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної роботи,

доцент Романкова Л.М.

4. Ознайомлення заступників директорів/деканів інститутів/факультетів з виховної роботи з робочими планами відділу виховної та психолого-педагогічної роботи в напрямку оптимізації морально-етичної складової навчально-виховного процесу в університеті.

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної роботи,

доцент Романкова Л.М.

5. Круглий стіл «Особливості здійснення особистісно-орієнтованого виховання в умовах комерціалізації суспільства та лібералізації моральних настанов».

Заступники директорів/деканів інститутів/факультетів з

виховної роботи, завідувач відділу виховної та

психолого-педагогічної роботи, доцент Романкова Л.М.

та методисти відділу виховної та психолого-педагогічної роботи
6. Обговорення з заступниками директорів/деканів інститутів/факультетів з виховної роботи результатів психологічної діагностики студентів університету за морально-етичними параметрами.

Завідувач відділом виховної та психолого-педагогічної роботи,

доцент Романкова Л.М.


Проект

Робочий план 3

актуалізації морально-етичного спрямування фахової підготовки студентів психолого-педагогічних спеціальностей у рамках проходження виробничих практик на базі відділу виховної та психолого –педагогічної роботи
1.Складання орієнтовної тематики просвітницько-профілактичних акцій морально-етичної спрямованості для підготовки студентами-практикантами в академічних групах підрозділів університету бесід, «круглих столів», лекцій, тренінгів тощо.

Методист, доцент Юрченко З.В.

2. Ознайомлення студентів із методикою підготовки та специфікою проведення в академічних групах виховних заходів морально-етичного характеру.

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної роботи,

доцент Романкова Л.М.

3. Проведення та обговорення апробації розроблених студентами-практикантами виховних заходів.

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної роботи,

доцент Романкова Л.М.,

методист, доцент Юрченко З.В.,

провідний фахівець Блашків І.Я.

4. Організація створення практикантами добірки матеріалів періодичної преси, фахових психолого-педагогічних видань з питань актуальності, змісту морально-етичної проблематики та методики проведення відповідного напряму у структурі роботи ВНЗ.

Методист, доцент Юрченко З.В.

5. Організація створення комплексу відеоматеріалів морально-етичної спрямованості.

методист, доцент Юрченко З.В.

6. Створення практикантами добірки методичних розробок виховних заходів морально-етичної спрямованості на електронних носіях.

Методист, доцент Юрченко З.В.,

методист Косяк С.Д.

7. Проведення поточних інструктажів з методики підготовки, здійснення та обліку виховних акцій у підрозділах.

Завідувач відділу виховної та психолого-педагогічної роботи,

доцент Романкова Л.М.,

методист, доцент Юрченко З.В.,

методисти відділу.

8. Складання графіку проведення превентивних виховних акцій морально-етичної тематики у підрозділах університету.

Методист Косяк. С.Д.


9. Опитування студентів та узагальнення його результатів з метою визначення ефективності, якості проведених заходів та ставлення до них студентів.

Фахівець Блашків І.Я.

10. Організація інформаційного супроводу практики на сайті, у газеті «Університет» тощо.

Фахівець Блашків І.Я.



11. Здійснення обліку діяльності студентів-волонтерів з морально-етичної проблематики.

Фахівець Блашків І.Я.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка