Профілактична та психокорекційна робота з учнями девіантної поведінки



Скачати 111.19 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір111.19 Kb.
ПРОФІЛАКТИЧНА ТА ПСИХОКОРЕКЦІЙНА

РОБОТА З УЧНЯМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Ефективність роботи з неповнолітніми правопорушниками великою мірою залежить від раціонального добору методів, засобів і прийомів впливу на кожного, від організації самого процесу соціально-педагогічної роботи з ними. Співпраця буде ефективною, якщо враховані індивідуально-психологічніособливостінеповнолітнього, реалізований індивідуальний підхід до нього.

Це передбачає чітку соціально-педагогічну та психологічну діагностику особливостей неповнолітнього і на основі цього — визначення перспектив розвитку його особистості, постановку мети і завдань роботи з ним. Розрізняють три етапи: діагностичний, корекційний, аналітичний.

Діагностичний етап. Вивчення особистості неповнолітнього за допомогою вербальних і невербальних методик, а також через бесіду, спостереження, вивчення документації. Постановка мети і завдання психолого-педагогічної роботи.

Корекційний етап. Наоснові отриманих даних складають психокорекційну программу, що включає індивідуальні консультації, бесіди, тренінги, вправи, рольові ігри.

Аналітичний етап (повторна діагностика). Виявлення результатів соціально-педагогічної та психокорекційної діяльності, розробка рекомендацій до подальшої роботи з неповнолітнім.

Діагностичний етап для соціального педагога (психолога) — це вивчення соціальних, педагогічних та психологічних умов, які стали передумовою формування індивідуальних особливостей та причиною девіантної поведінки підлітка. Такий етап необхідно починати з вивчення особової справи підлітка (разом ізюристом). Це дасть змогу з'ясувати, які саме протиправні вчинки було скоєно і за яких саме умов. Далі — знайомство та бесіда з педагогами (психологом) навчального закладу, в якому вчиться підліток, для визначення поведінкових, комунікативних особливостей, нахилів, здібностей, інтелектуального (навчального) потенціалу. Бесіда з батьками має бути спрямована на з'ясування педагогічного потенціалу сім'ї, її соціального статусу та виховного впливу на підлітка. Усе це дасть об'єктивнішу інформацію для складання соціально-психологічної карти і можливість визначити, яку саме роботу було проведено у навчальному закладі, які помилки найочевидніші у сімейному вихованні.

Подальша робота полягає у знайомстві соціального педагога (психолога) з неповнолітнім. При цьому слід звернути увагу на зовнішній вигляд підлітка, манеру поведінки, спілкування, тобто на все, що може дати інформацію про нього. На першому етапі важливо завоювати довіру, викликати на відвертість. Цьому сприятиме бесіда, витримана у спокійному і привітному тоні. Небажано ставити прямі запитання, ефективніше подавати їх у завуальованій формі.

Психологу необхідно розповісти про те, що мета його діяльності — допомогти пізнати самого себе, мотиви своєї поведінки, шукати шляхи її саморегулювання. Це допоможе частково зняти напруження і схвильованість, що виникають за таких умов. Під час роботи за методиками слід звертати увагу на паузи, обмовки, закреслювання та відмову відповідати на якесь запитання або виконувати якесь завдання. Усе це має прихований сенс і дає додаткову інформацію про неповнолітнього.

Щодо психодіагностичних методик, то можна використовувати такі: „Дім, дерево, Людина” Дж. Бука, тест Люшера, тест „Уявна тварина”, „Незакінчене речення”, методика виміру рівня тривожності Тейлора, методика діагностики показників і форм агресії Басса—Даркі, методика виявлення акцентуацій характеру К. Леонгарда, методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса тощо. Завершується діагностичний етап постановкою мети і завдань подальшої соціально-педагогічної роботи з неповнолітнім, написанням висновків та рекомендацій, складанням програми соціально-педагогічного (соціально-психологічного) супроводу: підключення до суспільно корисної (волонтерської) діяльності, залучення до членства в учнівській громадській організації, включення до малих тренінгових груп, організація індивідуальної психокорекційної роботи тощо.

Після отримання повної інформації про підлітка та обробки результатів потрібно розробити психокорекційну програму, спрямовану на подолання проблем, які виявив попередній етап. Отже, дуже часто за результатами досліджень з'ясовується, що для неповнолітніх, які скоїли протиправні вчинки, характерні:



  1. високий рівень агресивності;

  2. високий рівень тривожності;

  3. низька самооцінка.

Тому на першому етапі рекомендуємо застосовувати діагностичні методики, що дозволяють визначити також і рівень цих параметрів.

Агресивність стає однією з причин псування характеру, і часто це проявляється після того, як людина пережила важку (кризову) ситуацію внаслідок непропрацьованого посттравматичного стану. Агресивність має якісну й кількісну характеристику. Кожна особистість певною мірою агресивна, відсутність агресії призводить до пасивності, конформності. її непомітний розвиток починає визначати всю суть особистості, яка може стати конфліктною, нездатною йти на компроміс. Сама по собі агресивність не робить людину свідомо загрозливою, тому що, з одного боку, зв'язок між агресивністю й агресією не є жорстким, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати несхвальних форм. Агресивні прояви можна поділити на два основні типи: перший — мотиваційна агресія як самоцінність, другий — інструментальна як засіб. Практичних психологів має більше цікавити мотиваційнаагресія як прямий прояв реалізації деструктивних тенденцій особистості.

Для зменшення агресивності неповнолітніх пропонуємо провести такі вправи.

Вправа „Інтерв'ю”

Підліток відповідає на поставлені запитання: твій улюблений колір, твої улюблені фрукти, куди ти любиш ходити під час канікул, у вільний час, чим любиш займатися у вихідні, твій улюблений урок, що тебе найбільше радує, що засмучує, чи є в тебе друг, твоя улюблена пісня тощо.



Вправа „Десять запитань”

Підліток починає ставити запитання педагогу чи психологу, немов міняючись місцями.



Гра „Що люди відчувають?”

Педагог (психолог) запитує: „Які переживання, відчуття бувають у людей?”. Підліток відповідає, а педагог чи психолог записує відповіді в таблицю.



Гра „Що це означає?”

Підлітку дають таблицю, в якій написано назви відчуттів, згаданих у попередній грі (задоволення, невдоволення, злість, утома, здивування, сором, радість-, полегшення, гнів, нетерпимість), і просять пояснити, як він розуміє кожне з почуттів.



Гра Чортеня

Перед учнем кладуть аркуш паперу, поділений на дві частини.Одна має заголовок „Мій янгол-охоронець”, інша— „Чортеня”.

Педагог. Згадай ситуацію, коли ти сердився, втратив контроль над собою, заподіяв зло кому-небудь. Дозволь своїй пам'яті відновити ці події. (Пауза.) Згадай, будь ласка, що ти тоді говорив собі подумки, що тобі говорило твоє чортеня. Адже в кожному з нас сидить таке чортеня, яке вмовляє скоїти щось неприємне. Згадай, як воно тебе підбурювало, що говорило тобі. Ти зміг би написати на папері ці слова?Обговорення.

Гра Янгол-охоронець

Психолог (педагог) пропонує згадати ситуацію, коли підліток зміг себе втримати від протиправних дій, і просить записати фрази, які той говорив собі при цьому. Далі психолог рекомендує завжди аналізувати конкретну ситуацію та прислухатися до порад „янгола-охоронця”.



Вправа Я у своїй уяві

Психолог пропонує уявити ситуацію, що спричиняє агресивну поведінку — гнів, злість.

Педагог. Уяви собі, що... (опис подій). Прислухайся до своїх думок і почуттів, адже це сигнал, щоб ти сказав собі: „Стоп! Мене починає провокувати моє чортеня...”. Уяви, що ти глибоко дихаєш. ї твоє напруження спадає. Ти говориш собі: „Думай про те, що зробити, і не думай про те, що ти злий”. (Пауза.) Подумай, зараз твоя проблема в тому, що робити. Дихай глибше, сконцентруйся, час вирішити це питання. Уяви, як ти поведешся в цій ситуації. Скажи, що ти вважаєш за потрібне, можеш навіть похвалити себе.

Вправа на уяву Я режисер власного життя

Психолог (педагог) пропонує підлітку уявити найбільш імовірну ситуацію,що спричиняє агресивнуповедінку. Але зараз він уже сам режисер свого життя, і може спроектуватисвої думки, поведінку в тумить, коли гнівається. Те, що відбувається, залежить від нього самого.



Вправа на уявуНа березі моря

Психолог. Уяви, що ти на березі моря. Хлюпочешся у воді. Досхочу накупавшись, виходиш, лягаєш на прогрітий сонцем пісок пляжу. Затуляєшся руками від яскравого сонця. Розкидаєш уприємних лінощах руки і ноги. Набираєш у руки уявний пісок. Сильно стиснувши пальці в кулак, утримуєш його. Посипаєш коліна піском, поступово розкриваючи пальці. Безсильно опускаєш руки вздовж тіла: ліньки рухати важкими руками.

Тривога — емоційний стан, який виникає в ситуаціях невизначеності й проявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій. Під особистісною тривожністю розуміють стійку індивідуальну характеристику, схильність суб'єкта до тривоги, наявність у нього тенденції сприймати більшість ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією, яка кайчастіше виявляється у конфліктній, ворожо-захисній поведінці. Ситуативній тривожності притаманнісуб'єктивні емоції: напруження, неспокій, заклопотаність, нервозність, конфліктність. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію й може бути різним за інтенсивністю та динамікою в часі.

Для організації психокорекції і тривожності в підлітків можна застосувати метод бесід і переконань, тренінгових занять для подолання стресових, конфліктних ситуацій, а отже й тривожності.



Прийоми боротьби зі стресом

  1. Намагайтеся дивитися на майбутнє у позитивному ключі. Хоча б ненадовго згадуйте, як ви почувалися, коли було добре. Коли люди уявляють себе в певній ситуації, то виникають і пов'язані з нею почуття.

  2. Намагайтеся вчитися прийомів фізичного розслаблення. Коли ваше тіло розслаблене, то й психіка не може бути в напруженому стані.

  3. Намагайтеся бути більш реалістичним,коли описуєте собі або близьким ситуацію,в якій опинилися. Уникайте таких емоційнозабарвлених слів як „ніколи”, „завжди”, „ненависть”.

  4. Живіть сьогоднішнім днем. Установлюйте цілі на сьогодні, не вимагайте надто багато від себе.

  5. Не дозволяйте потонути в жалощах до себе, не відмовляйтеся від допомоги. Кохання, дружба і соціальна допомога – могутні інструменти у боротьбі зі стресом (тривогою).

  6. Пам’ятайте, що ви не самі. Те, що вивідчуваєте зараз, бувало з багатьма, і вони вижили. Так трапиться і з вами.

  7. Знайдіть час для спокійної розмовиз близькою людиною.

  8. Навчіться заспокоюватися завдяки власним зусиллям: повільно глибоко вдихніть,ніби втягуєте повітря через ноги, видихнітьіз себе „тривожне” повітря, напруженість,уявіть собі приємний стан, пов'язаний ізвідпочинком: ніби лежите у ліжку, гладитесобаку (кота) або сидите поряд із приємною(коханою) людиною, уявіть якомога більшереальних деталей цієї картини, щоб вонастала ясною й запам'яталася.

  9. Коли дуже схвильовані, треба глибшей повільніше дихати і спробувати викликатив пам'яті картину, яку ви склали.

Тренінгові вправи

Педагог (психолог) пропонує взяти олівець і підкреслити, яких помилок у суперечках (конфліктних ситуаціях) найчастіше припускається учень:



    1. не дає іншій стороні часу, щоб повністювисловити власну думку;

    2. не обґрунтовує своїх висловлювань;

    3. залишає нез'ясованою одну тему і переходить до іншої;

    4. обговорює не вчинки партнера, а йогоособистість;

    5. застосовує емоційний тиск;

    6. прагне самоствердитися на фоні іншого;

    7. не визнає вголос правоту партнера, навіть коли внутрішньо згоден із його аргументами.

Уникнути напруження, сварок, тривоги вам допоможе знання основних принципів правильної конструктивної суперечки:

1. Слухайте співрозмовника, аж доки вінсам попросить вас висловитися.

2. Розкривайте всі свої аргументи, щобкраще пояснити позицію співрозмовникові.

3. Користуйтеся тільки позитивними формулами (замість: „Ти мало приділяєш уваги” треба казати: „Мені хотілося б частішебачити...”).

4. Зберігайте повагу й довіру до партнера,говоріть про свої почуття, а не про його недоліки (наприклад, замість твердження „Тиегоїст” краще сказати: „Тобі не подобаєтьсяпіклуватися про мене?”).

5. Знімайте напруження в розмові жартом, ласкою, усмішкою.

6. Пропонуйте компромісні варіанти,не наполягаючи на них тільки із самолюбства.

7. При загостренні сварки підіть на поступки заради збереження відносин. Відкладіть розмову до сприятливого моменту.

Порадьте підлітку виписати на окремий аркуш ті принципи, які він особливо часто порушує. Перед сном нехай погляне на аркуш і згадає, коли і за яких обставин припустився цих помилок. Запропонуйте уявити, як за таких самих обставин треба було діяти правильно. Виконувати цю вправу варто, поки делікатне і відкрите вираження своїх думок та емоцій не стане для нього звичним.

Самооцінка. У більшості випадків у неповнолітніх із девіантною поведінкою занижена самооцінка. Чимало з них мають досвід безнадійності й безпорадності. Деяким підліткам важко побачити сенс існування, усвідомити свою цінність як особистості, відчути себе комусь потрібними. Відсутність чіткої перспективи на майбутнє й відчуття власної непотрібності можуть стати причинами формування протиправної поведінки. Для того, щоб запобігти укорінюванню де-віантності, необхідні особливі заходи. Міні-тренінг, спрямований на корекцію ставлення підлітка до себе, є одним із них.

Міні – тренінг

Вправа „Асоціації”

Психолог (педагог) пропонує учневі відповісти на такі запитання: на яке дерево ти схожий, на яку квітку, на якого літературного героя, на яку погоду, на яку тварину тощо.



Вправа „Життєве кредо”

Потрібно представити так зване життєве кредо — якесь висловлювання, девіз, що допомагає в житті, відбиває індивідуальність, ставлення до світу й до себе.



Вправа „Шлюбне оголошення”

Завдання цієї вправи — якомога коротше (ніби це шлюбне оголошення) написати про найгарніше у собі. Потрібно зробити це так, щоб отримати якомога більше листів у відповідь.



Вправа „Мої риси”

Опишіть свої гарні й погані риси, свій ідеал, своє реальне «Я» та яким хотілося б бути, щоб гарно почуватися в житті.



Вправа „Лист до себе”

Психолог (педагог) пропонує підлітку написати листа найближчій людині, підштовхує до думки, що цією людиною є сам учень.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка