Професійно-технічна освіта України



Сторінка6/13
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Олігофренія  природжене або рано придбане (в перші 3 роки життя) недоумство, виражається в недорозвиненні всієї психіки, але переважно інтелекту. Природжене недоумство з ознаками недорозвинення (олігофренію) прийнято відрізняти від деменції  придбаного недоумства з розпадом психічної діяльності. 


Основними критеріями олігофренії є:

1) психічне недорозвинення з перевагою інтелектуальної недостатності й відносно менш грубим недорозвиненням емоційної сфери;

2) непрогредиентность інтелектуальної недостатності;

3) уповільнений темп психічного, а часто й фізичного розвитку індивіда.



Етіологія. Етіологічні чинники олігофренії залежно від часу дії прийнято ділити на три основні групи: 

1)   спадкові, у тому числі пов'язані з пошкодженням генеративних кліток; 


2)   внутрішньоутробні, діючі на зародок і плід; 
3)  перинатальні і перших 3 років зовні утробного життя. 

Не дивлячись на безперечні досягнення в дослідженнях етіології розумової відсталості, у багатьох випадках вона залишається невідомою (за різними підрахунками, від 50 до 90%).

Найбільш частою причиною розумової відсталості є нейроінфекції, головним чином енцефаліт. Рідше причиною розумової відсталості є постнатальні інтоксикації і черепно-мозкові травми. Екзогенні форми складають не менше половини всіх дефектів розвитку пізнавальної сфери, що виникли після народження дитини.

Сучасні дослідження в галузі етіології розумової відсталості свідчать про те, що провідна роль у походженні розумової відсталості належить генетичним факторам.

Мутації можуть бути хромосомними та генними. Найбільш поширений і добре відомої хромосомної формою олігофренії є хвороба Дауна, зустрічається у 9-10% всіх розумово відсталих дітей. При хромосомних формах олігофренії найчастіше спостерігається виражене і глибоке недорозвинення пізнавальної сфери.

Таким чином, по етіології всі випадки розумової відсталості ділять на екзогенні і генетичні. Необхідно при цьому пам'ятати, що в процесі розвитку і життєдіяльності організму генетичні та екзогенні фактори знаходяться в складній взаємодії.



Клінічна картина. Клінічна картина дефектів розвитку пізнавальної сфери складається з особливостей наявних у дітей психопатологічних, неврологічних і соматичних симптомів.

Інтелектуальний дефект у цих дітей виявляється, в першу чергу, порушеннями мислення. Увага характеризується недостатньою довільністю і цілеспрямованістю,звуженням обсягу, труднощами зосередження, а також перемикання. Нерідко при непоганій здатності до механічного запам'ятовування спостерігається слабкість смисловий і особливо асоціативної пам'яті. Нові відомості засвоюються з великими труднощами. Для запам'ятовування нового матеріалу потрібні багаторазові повторення і підкріплення його конкретними прикладами. Проте діти з неускладненою розумовою відсталістю характеризуються зазвичай досить стійкою працездатністю і більш-менш задовільною продуктивністю.

Рівень недорозвитку мовлення у більшості дітей з неускладненою розумовою відсталістю відповідає ступеню їх інтелектуального дефекту. У них відсутні локальні мовні розлади, але завжди є загальний недорозвиток мови.

Недорозвинення моторики проявляється головним чином недостатністю точних і тонких рухів, особливо дрібних. Крім того, у більшості розумово відсталих дітей відзначається недостатність м'язової сили. Тому велика важливість занять фізкультури для таких дітей.

Олігофренія нерідко супроводжується вадами розвитку окремих органів і систем. Ці вади іноді настільки типові, що дозволяють поставити діагноз ще до проявів психічного недорозвинення (наприклад, мікроцефалія, хвороба Дауна). Вади фізичного розвитку  різні дисгенезії і дисплазії  частіше спостерігаються при внутрішньоутробній поразці, причому найгрубіші системні аномалії пов'язані з більш ранніми термінами поразки або патологією хромосомного апарату. 

 Виражених порушень поведінки не спостерігається. При адекватному вихованні діти з легким інтелектуальним дефектом без особливих зусиль освоюють правильні форми поведінки і деякою мірою можуть контролювати свої вчинки.

Клінічні форми олігофренії по виразності недоумства: ідіотія, імбецильність і дебільність. Основним діагностичним критерієм розумової відсталості вважається кількісна оцінка інтелекту по стандартних психологічних тестах інтелектуальний коефіцієнт – IQ.

За клінічними проявами всі випадки розумової відсталості ділять на неускладнені, ускладнені і атипові. При неускладнених формах розумової відсталості педагогічний прогноз залежить головним чином від ступеня, структури дефекту і компенсаторних можливостей дитини.

Розумова відсталість може поєднуватись з будь-якими іншими психічними або фізичними розладами, які зустрічаються у дітей з розумовою відсталістю значно частіше, ніж у інших дітей. Тому у медичній статистиці інформація про людей з розумовою відсталістю може міститися в категорії психіатричних або неврологічних хвороб, або загальних захворювань, що супроводжуються порушеннями інтелектуальних функцій. Усі громадяни України з розумовою відсталістю перебувають на обов’язковому обліку у психо-неврологічних диспансерах, допуски на право працювати видаються на підставі медичних показників, отримання офіційного статусу інваліда у зв’язку з розумовою відсталістю здійснюється медико-соціальними експертними комісіями системи охорони здоров’я.

Допоміжні школи та інтернати

Організація спеціальної освіти в Україні передбачає комплексну реабілітацію дітей упродовж усього періоду їхнього навчання. Для цього в Україні створено диференційовану мережу спеціальних шкіл-інтернатів восьми видів. Одними із таких є спеціальні школи (школи - інтернати) для дітей з розумовою відсталістю.


Допоміжна школа - спеціальна учбово-виховна установа для розумово відсталих дітей. Основний контингент складають діти, страждаючі олігофренією в стадії дебільності У ці школи прямують діти з легкою мірою інтелектуальної недостатності, обумовленої травматичними або органічними ураженнями мозку, епілепсією, що супроводжується зниженням інтелекту (лише при рідких нічних припадках), дефектною стадією шизофренії (без виражених психотичних симптомів).

Питання про напрям в допоміжну школу вирішується медико-педагогічною комісією, до складу якої входять працівники відділів народної освіти, охорони здоров'я, педагоги-дефектологи, логопед, дитячі психоневрологи. На медико-педагогічну комісію діти прямують зазвичай після 1 року навчання в масовій школі і ретельної перевірки недоцільності залишення їх в цій школі. Допоміжна школа є має 8 класів. Загальноосвітнє навчання проводиться за спеціальними програмами і приблизно відповідає змісту загальноосвітнього навчання в початковій масовій школі.

Основним завданням допоміжної школи є підготовка розумово відсталих дітей до трудової діяльності. Більш 1 / 3 учбового часу відводиться трудовому навчанню, яке починаючи з 4-го класу має професійний характер. Спеціальними завданнями допоміжної школи є психічне і фізичне оздоровлення дітей, корекція недоліків пізнавальної діяльності, недоліків розвитку мови і підготовка до простих видів праці. Навчально-виховну роботу ведуть фахівці  олігофренопедагоги. У кожному класі має бути не більше 16 учнів.

  Допоміжні школи знаходяться в системі загальноосвітніх учбових закладів Міністерств освіти і є частиною системи шкіл для аномальних дітей.

Для визначення структури обов'язкової складової змісту освіти відповідно до державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами розроблено "Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку". Спеціальна школа для дітей з розумовою відсталістю (школа-інтернат) працює за оригінальними Типовими навчальними планами, програмами та підручниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Для здійснення корекції порушень у дітей з особливими потребами проводиться відповідна корекційно-розвивальна робота, яка передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів. Трудове та професійне навчання в спеціальних школах (школах-інтернатах) для розумово відсталих дітей організовується на базі майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобного господарства тощо, в залежності від обраного профілю (швейна справа, килимарство, лозоплетіння, сільськогосподарська справа, взуттєва справа, будівельна справа тощо). При проведенні уроків з трудового та профільного навчання класи поділяються на групи. Випускники, які закінчили спеціальну школу (школу-інтернат) для розумово відсталих дітей, отримують свідоцтво про закінчення спеціальної загальноосвітньої школи, що дає право на вступ до професійно-технічного навчального закладу з урахуванням можливостей кожної дитини та рекомендацій лікарів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка