«Проблеми протидії відмиванню «брудних грошей» на міжнародному рівні»



Скачати 461.75 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір461.75 Kb.
1   2   3

Саме розпорядження про закінчення процесу розпізнавання має право віддавати особа, яка відповідальна за проведення моніторингу. Це робиться на основі документа, що слугує причиною повідомлення прокуратури про «відмивання» грошей як злочин. Існують форми документів, які завершують діяльність у рамках розпізнавання:


  1. подання в ревізійне відділення банку;

  2. пропозиції щодо прийняття рішення про повідомлення правоохоронних органів про підозри у відмиванні грошей;

  3. інформація, спрямована начальнику банку про хід моніторингу;

  4. звіт , що містить інформацію про підозри у «відмиванні» грошей;

  5. службової записки про обґрунтовані підозри у «відмиванні» грошей, яке спостерігалося при здійсненні фінансових операцій

Після цього всі документи повинні бути направлені на розгляд директорові банку, який після обговорення їх з юристом повідомить прокуратуру про здійснення економічного злочину «відмивання» грошей [17, c.442-458].
3.2.Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням «брудних грошей» у світі та практичні заходи, що здійснюються в міжнародному масштабі
Враховуючи аналіз масштабів відмивання «брудних грошей» у світі та в Україні можна стверджувати, що на сучасному етапі саме одним із пріоритетних завдань економічної політики є побудова ефективної системи протидії «відмиванню» грошей.

Широкомасштабне «відмивання» нелегальних доходів – загальносвітова проблема, яка вимагає рішення з боку всіх держав світу. Але для початку, кожна держава повинна самостійно визнати це діяння злочинним і внести відповідні зміни і доповнення у своє внутрішнє законодавство, бо саме від цього буде залежати успіх боротьби з цим серйозним і небезпечним видом злочинів в усьому світі [30].

«Відмивання» незаконно отриманих доходів завжди відбувається не в країні, де знаходиться їх джерело походження, а закордоном. Саме цей факт зумовлює розвиток міжнародного співробітництва у боротьбі з «відмиванням» грошей, що базується на таких принципах:


  1. прийняття відповідних міжнародних і національних нормативно-правових актів;

  2. укладання угод про правову допомогу у боротьбі з «відмиванням» грошей;

  3. розробка міжнародних програм протидії "відмиванню" грошей;

  4. прийняття відповідних документів міжнародними економічними, фінансовими, політичними і правоохоронними організаціями, економічними союзами;

  5. створення спеціальних міжнародних і національних правових і силових структур;

  6. впровадження певних правил з обміну іноземної валюти;

  7. посилений нагляд за офшорними секторами економіки;

  8. удосконалення електронного архіву міжнародних грошових переказів;

  9. створення програм по навчанню фахівців банківської сфери;

  10. встановлення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та механізмів контролю за їх дотриманням;

  11. публікація «чорних» списків країн;

  12. блокування банківських активів при виявленні підозрілих операцій;

  13. випуск спеціальних міжнародних видань з проблематики «відмивання» грошей .

Існує ціла система протидії легалізації грошей аспекти якої зображені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1. – Аспекти системи міжнародної протидії легалізації («відмивання») грошей [17]

Правовий аспект включає в себе низку законів і підзаконних актів, що запобігають «відмиванню» грошей. До таких актів належать закони, що визначають різні аспекти приватного життя, питання фінансового, банківського, митного регулювання, порядок та правила реєстру й ліцензування компаній, а також Кримінальний Кодекс.

Законодавство кожної країни має свою специфіку, не є винятком й законодавство у сфері боротьби з «відмиванням» грошей, що зображено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Види покарань, що зазначені в законодавчих актах країн у сфері боротьби з «відмиванням» грошей [17]

Країна

Види покарання

Велика Британія

Штраф до 500 тис. фунтів стерлінгів або ув`язнення до 14 років; для працівників банків, включаючи його керівників, які запідозрили, що виконується операція, пов`язана з «відмиванням» грошей, і не повідомили про це, – ув`язнення на строк від 2 до 5 років (стаття 49 Закону «Про боротьбу

з економічною злочинністю).



Італія

Позбавлення волі від 7 до 12 років і грошовий штраф 1-,15,5 тис. євро (Стаття 324 Кримінального кодексу).

Німеччина

Штраф у розмірі 100 тис. євро; арешт активів чи позбавлення права на них на тривалий строк (Закон «Про виявлення прибутків від тяжких кримінальних злочинів»).

Росія

Ув`язнення до 10 років з конфіскацією майна (Кримінальний кодекс).

США

Ув`язнення до 20 років і штраф до 500 тис. доларів або на суму, що вдвічі перевищує сукупну суму угод (Кримінальний кодекс США)

Беззаперечно піонерами в боротьбі з «відмиванням» грошей прийнято вважати США, Велику Британію та Німеччину, бо законодавство саме цих країн найкраще розкриває склад поняття «брудні гроші» та визначає засоби покарання.

Поряд із національним законодавством важливе місце у боротьбі з відмиванням «брудних грошей» займає й міжнародне.

Визначальним фактором, який змусив уряди багатьох країн об'єднати зусилля у боротьбі з економічною злочинністю у ХХ столітті стало поширення торгівлі опіумом. Тоді, ініціативу в боротьбі з цим злочином узяла на себе Організація Об'єднаних Націй, а фундаментом міжнародного законодавства з даної проблеми стало прийняття Єдиної Конвенції Об'єднаних Націй «Про одурманюючі засоби» (1961рік).

Другим найважливішим правовим актом, який регулював проблеми, пов'язані з боротьбою проти наркобізнесу, вважають Конвенцію ООН «Про психотропні засоби» (1971 рік), яка значно розширила мacштаби міжнародного контролю. Цей документ ратифікувало понад 140 держав.

Але й на цьому робота не була припинена у 1988 році було створено Віденську Конвенцію «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин», яка діє й до сьогодні. Тоді вперше було визначено поняття «брудні» гроші, а «відмивання» грошей, отриманих нелегальним способом вважалося злочином, також було зазначено сфери застосування Конвенції, Правовідносини і санкції [17, c.200-202].

Крім вище наведеного Віденська Конвенція ввела ще одне важливе нововведення: вона вимагала доповнити законодавчі акти країн-учасниць статтями про екстрадицію (видачу) винних у здійснені такого злочину, а також конфіскації майна злочинців. Це вважалося нововведенням адже до моменту підписання і ратифікації Конвенції в кримінальних кодексах більшості країн таких заходів передбачено не було [4] .

Іншим важливим документом, який є основою міжнародного співробітництва в боротьбі з міжнародною організованою злочинністю є Конвенція «Про відмивання доходів, отриманих від здійснення злочину, їх виявлення, вилучення і конфіскацію» (Страсбург, 18 листопада 1990 року). Цей документ був підготовлений Комітетом експертів Ради Європи, який містить повний перелік правил, що описують всі етапи юридичної процедури – від початку розслідування до винесення вироку і конфіскації «брудних» грошей.

У Преамбулі Конвенції прямо говориться про головну її мету – позбавлення міжнародних злочинних угруповань їхнього злочинного здобутку й створення для досягнення цієї мети діючої системи міжнародного співробітництва.

Ця угода була ратифікована більш ніж 100 державами усього світу й на сьогодні залишається найвичерпнішим документом, який слугує боротьбі з «відмиванням» грошей.

Також великої уваги потребує міжнародний документ як 40 рекомендацій FATF, прийняті у 1990 р. і переглянуті в 1996,2003 та 2012 рр.. Всі рекомендації поділяються на 7 груп, що є загальноприйнятими і не підлягають зміні :


  1. Політика «відмивання» грошей та координація.

  2. «Відмивання» грошей та конфіскація

  3. Фінансування тероризму та зброї масового ураження.

  4. Превентивні заходи

  5. Прозорість та бенефіціарна власність юридичних осіб

  6. Інституційні та інші заходи, необхідні для систем боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.

  7. Міжнародне співробітництво [31]

Інформаційні та організаційні методи боротьби з «відмиванням» грошей повинні включати в себе організацію ефективного фінансового контролю за процесом легалізації кримінальних доходів за допомогою різних фінансових інститутів, створення спеціальних міжнародних та національних правових і силових структур або так званих «фінансових розвідок», що займаються збиранням та перевіркою інформації про сумнівні операції в банківській сфері та на фінансовому ринку.

Наприклад, в США такими структурами є Міністерство фінансів, митні органи та ФБР, у Великій Британії – Бюро з валютних досліджень, у Швейцарії – Спецгрупа федеральної поліції, у Франції – Спеціальне відомство у підпорядкуванні митниці.

Але це все законодавчі аспекти. Найважливішим у діяльності кожної держави і світової спільноти є формування конкретних економічних та фінансових методів протидії відмиванню «брудних» грошей, що включаються до методичного підходу.

Розглянуті вище міжнародні правові акти завжди отримують підтримку різних міжнародних організацій. Першою з них являється Організація Об'єднаних Націй. Саме ООН вперше звернули увагу на необхідність вживання заходів проти поширення «відмивання» незаконно отриманих грошей. Це засвідчує прийняті ще у кінці XX століття Конвенції.

Але ООН – це більш загальна організація. Тому у 1989 році країнами «Великої Сімки» було прийнято рішення про створення першої міжнародної організації для боротьби з «відмиванням» грошей – Financial Action Task Force on Money Laundering (FATF)

На сьогодні FATF – досить потужна організація, яка являється світовим координатором по боротьбі з «відмиванням» грошей і включає 36 країн: Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Китай, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гонконг, Ісландія, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Республіка Корея, Нідерланди, Люксембург,Мексика, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Румунія, Російська Федерація,Сінгапур, ПАР, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Турція, Великобританія, США.

Основні задачі Комісії наступні:


  1. Контроль за виконанням 40 рекомендацій та 9 спеціальних рекомендацій FATF (кожного року проходить самоаналіз, а також аналіз з боку іншої країни-учасниці FATF).

  2. Розгляд тенденцій у сфері «відмивання» грошей і прийняття контрзаходів.

  3. Розповсюдження ідеї боротьби з «відмиванням» нелегальних доходів по всьому світу.

Окрім FAFT існують й інші організації, що допомагають їй у справі з виконання всіма країнами світу 40 Рекомендацій та інших заходів боротьби з відмиванням грошей. Ці регіональні і міжнародні організації більш детально вивчають динаміку і зміни в методах «відмивання» грошей, що допомагає FAFT створювати нові правила і заходи для боротьби з ним.

До них відносять:



  1. Азіатсько-Тихоокеанська Група з протидії відмиванню грошей (APG) – член Інтерполу, FAFT, ООН;

  2. Карибська Група з протидії відмиванню грошей (CFATF) – розробила 19 Рекомендацій із протидії «відмиванню» грошей;

  3. Експертний Комітет (PC-R-EV Commitee) – оцінює заходи, щодо протидії «відмиванню» грошей

  4. Офшорна Група банківських Контролерів (OGBS) – проводить разом з FAFT оцінку і контроль ефективності ухвалених «антивідмивальних» законів у країнах-членах OGBS.

Крім ООН, FAFT та їх дочірніх організацій, у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю і «відмиванням» грошей активну участь беруть спеціальні служби як Міжнародна організація карної поліції (Інтерпол), а також Всесвітня митна організацію. Також до них відносяться:

  1. FOPAC (Підрозділ Генерального Секретаріату Інтерполу) .

  2. FINCEN (Відділ з боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, 1990) – вивчає , аналізує і поширює інформацію про фінансові злочини, особливо щодо «відмивання» грошей, отриманих від продажу наркотиків.

  3. CICP (Центр з боротьби з міжнародною злочинністю) – підрозділ ООН, заснований в 1997 році; відповідальний за боротьбу з економічною злочинністю і запобігання їй, а також за реформу кримінального права.

  4. ODCCP ( Офіс з контролю над наркотиками і запобігання злочинам) .

  5. CJIN (Інформаційна мережа з питань злочинності і законності, яка забезпечує важливу базу даних з посиланнями на адреси сайтів Інтернету, пов'язаних з кримінальним законодавством).

  6. IMoLIN (Міжнародна інформаційна мережа з боротьби з «відмиванням» грошей, 1996 рік) [25].

На шлях боротьби з «відмиванням» незаконно отриманих грошей Україна стала, приєднавшись до Віденської та Страсбурзької конвенцій, директив ЄС про «Запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів» та Базельських принципів щодо діяльності банків. Проте із-за браку досвіду у вказаній діяльності державних органів влади і правоохоронних інститутів, через недостатнє теоретичне й економіко-правове дослідження боротьби з легалізацією незаконно отриманих доходів поки що не видно бажаних результатів [32].

ВИСНОВКИ


Відповідно до поставленої мети курсової роботи було з`ясовано сутність відмивання «брудних грошей» як процесу та джерела його формування, розглянуто основні способи організації та стадії даного процесу, проаналізовано масштаби «відмивання» грошей у світі та визначено основні методи та шляхи міжнародної протидії легалізації незаконно отриманих доходів.

Отже, за результатами проведеного дослідження та аналізу проблеми протидії відмиванню «брудних грошей» можна зробити висновок, що «брудні гроші» – гроші, які були зароблені злочинним шляхом, а сукупність дій, які переслідують мету приховання справжніх джерел походження таких грошей та надають їм ознак легального походження ― «відмивання» грошей.

Велика частина тіньових капіталів здобувається у фінансово-кредитній, виробничій і комерційних сферах, шляхом порушення законодавства.

Проаналізувавши масштаби та тенденції відмивання «брудних грошей» у світі здається, що взагалі відсутні кордони та законодавчі межі щодо протидії цьому. Адже повністю подолати проблему економічної злочинності ще не вдалося жодній країні. Хоч малий відсоток, але він є.

Головними детермінантами, що сприяють зростанню масштабів «відмивання» «брудних» грошей у світі є глобалізація економіки та її лібералізація, впровадження новітніх технологій у банківську систему, а професійними злочинцями у даній сфері стають банкіри, бухгалтери й адвокати. Не залишаються осторонь корупція, що існує повсюди та тінізація економіки.

Все це викликає структурні деформації і диспропорції у суспільно-економічному розвитку, ускладнює стабільний розвиток економіки країн. Також, економічна злочинність загрожує широкому спектру бізнес-процесів, в тому числі:продаж, маркетинг, торги на аукціонах, заробітну плату, операції з поставками, податкове законодавство, розвиток ІТ .

Хоч проблема протидії відмиванню «брудних грошей» на міжнародному рівні ще недостатньо досліджена, але вже існує ряд кроків, що були зроблені світовою спільнотою і затверджені законодавчо.

На даному етапі пріоритетним для кожної країни являється створення відповідних міжнародних і національних нормативно-правових актів, якими потрібно керуватися при боротьбі. Для кожної країни майже щорічно міжнародною організацією FAFT розробляються індивідуальні рекомендації, які допоможуть звузити масштаби «відмивання» нелегальних доходів. До цього списку також потрібно віднести встановлення міжнародних стандартів у банківській діяльності (впровадження певних правил з обміну іноземної валюти, удосконалення електронного архіву міжнародних грошових переказів, встановлення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та механізмів контролю за їх дотриманням).

Тому боротьба з «брудними» грошима повинна здійснюватись на законодавчому та політичному рівнях держави. І тільки коли будуть удосконалені всі механізми, що функціонують у цих сферах можливо вдасться розірвати ланцюг економічної злочинності і забезпечити сталий розвиток економіки країни.

АНОТАЦІЯ
Артеменко А.С. Проблеми протидії відмиванню «брудних грошей» на міжнародному рівні. − Курсова робота. Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» , Суми, 2014.

Курсова робота присвячена дослідженню процесу незаконної легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом та відображення деяких схем «відмивання» «брудних» грошей на фінансовому ринку. Досліджено теоретичні аспекти та механізми процесу «відмивання» нелегальних доходів, як фактора світових фінансових та соціально-економічних проблем. Проведено аналіз протидії відмиванню «брудних грошей» на міжнародному рівні, під час якого було розглянуто способи розпізнання операцій та проаналізовано основні їх етапи. Розглянуто міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням «брудних грошей» у світі та визначено практичні заходи, що здійснюються в міжнародному масштабі по протидії відмиванню «брудних грошей».

Ключові слова: легалізація, «відмивання», «брудні» гроші, FATF-GAFI.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Івасів Б.С. Гроші та кредит . Підручник [Текст] / Б.С.Івасів – Вид. 3-тє, змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, .:Кондор, 2008. – 528 с. – с.13-16.

2. Васенко В.К., Челядіна О.С. Боротьба з легалізацією (відмиванням) незаконно отриманих грошей [Електронний ресурс]: науковий журнал «Безпека і право». – Харків, 2012. – Режим доступу: http://pb.univd.edu.ua.

3.Барановський О.І. «відмивання» грошей: сутність та шляхи запобігання. [Текст] / О.І.Барановський. – Х.:Вид-во «Форт», 2003. – 472 с. – с.44.

4. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_096.

5. В. Г. Краснов. Економічний зміст «брудних» грошей та проблеми їх кваліфікації [Електронний ресурс]: наукова стаття . – Харків, 2010. – Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/254/1/15_11.pdf.

6. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму: міжнародний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу :



http://www.parlament.org.ua/content/print.php?action=publication&ar_id=1332.

7. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,або фінансуванню тероризму» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/249-15.

8. Хомутенко Л. І. Протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на міжнародному рівні [Електронний ресурс]: Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. – Суми, 2010. – Режим доступу : http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/handle/123456789/5270.

9. Л.І.Аркуша. Інформаційні технології та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс]: Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – С. 26-30. – Режим доступу: http://apdp.in.ua/v32/05.pdf.

10. С.Г.Гуржій, О.Л.Копиленко, Я.В.Янушевич та ін. Типові схеми відмивання коштів, набутих злочинним шляхом, та механізми їх виявлення [Електронний ресурс]: посібник. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспект./ С.Г.Гуржій, О.Л.Копиленко, Я.В.Янушевич та ін. – К.: Парлам. вид-во, 2005. – 216 с – с.20-27.

11. Проблеми боротьби з відмиванням "брудних грошей" [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.0zd.ru/finansy_dengi_i_nalogi/problemi_borotbi_z_vidmivannyam_brudnix.html.

12. Кубах Т.Г. Деякі аспекти легалізації доходів на ринку капіталу [Електронний ресурс]: наукова стаття. – Режим доступу : http://www.uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_F/Kubakh_3.pdf.

13. Звіт про типології відмивання грошей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36191.

14. Illicit Financial Flows from Developing Countries: 2002-2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://iff.gfintegrity.org/iff2013/Illicit_Financial_Flows_from_Developing_Countries_2002-2012-LowRes.pdf.

15. Global Risks 2012. Sixth Edition. An initiative of the Risk Response Network [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reports.weforum.org/wp-content/blogs.dir/1/mp/uploads/pages/files/global-risks-2011.pdf.

16. Global Economic Crime Survey [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pwc.com/ke/en/assets/pdf/gecs-2012-global-report.pdf

17. Козак Ю.Г., Логвінова Н.С., Ковалевський В.В. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероб. та доп. – Київ: Центр учбовової літератури, 2007 - 640 с. – 323-369.

18. Corruption perceptions index 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cpi.transparency.org/cpi2013/results/.

19. Голос Америки. Китай найбільш корумпована країна світу – Global Financial Integrity [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrainian.voanews.com/content/global-corruption/1608279.html.

20. Organisation for economic co-operation and development. Measuring the Non-Observed Economy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/std/na/1963116.pdf.

21. F. Schneider & Colin c. Williams. The Shadow Economy [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.iea.org.uk/sites/default/files/publications/files/IEA%20Shadow%20Economy%20web%20rev%207.6.13.pdf.

22. The Shadow Economy in Europe, 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.atkearney.com/financial-institutions/featured-article/-/asset_publisher/j8IucAqMqEhB/content/the-shadow-economy-in-europe-2013/10192.

23. Gross domestic product 2013, PPP [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://databank.worldbank.org/data/download/GDP_PPP.pdf.

24. І.В. Ангелко Методичні основи оцінки обсягів тіньового сектору економіки [Електронний ресурс]: наукова стаття . – Львів, 2011. – Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/17199/1/24.pdf.

25. United States Department of State Bureau for International Narcotics and Law Enforcement Affairs. Money Laundering and Financial Crimes [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.state.gov/documents/organization/222880.pdf.

26. Яловий Г.К.. Правові та методичні засади протидії легалізації брудних грошей на фінансовому ринку України [Електронний ресурс]: Економічний вісник НТУУ «КПІ» : збірник наукових праць. – 2008. – № 5.– Режим доступу: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/4838.

27. Інтегральна оцінка рівня тіньової економіки в Україні України [Електронний ресурс].– Режим доступу:

http://www.econom.univ.kiev.ua/articles/EC/Lavrenchuk/Integralna%20ocinka%20tinovoyi%20economiky.pdf.

28. Global Financial Integrity: Отток "грязных" денег из Украины ускорился [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://bin.ua/top/149528-global-financial-integrity-ottok-gryaznyx-deneg.html.

29. Найпоширеніші схеми відмивання коштів пов'язані з операціями по незаконному виведенню грошей за кордон та інвестування з офшорних зон. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/skladeno-reyting-naypopulyarnishih-sposobiv-vidmivannya-groshey-v-ukrayini.html.

30. В.Рисін. Особливості побудови національної системи оцінювання ризиків відмивання грошей [Електронний ресурс] Вісник Національного банку України – Журнал. – Режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=73114.

31. Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Сорок рекомендацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=35092.

32. Р.М. Вороніна. Теоретико-методичні засади організування первинного фінансового моніторингу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/2679/1/03.pdf.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка