Проблема самореалізації особистості викладача в професійній діяльності



Скачати 166.66 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір166.66 Kb.
Проблема самореалізації особистості викладача в професійній діяльності

УДК 159.923.3:37.01

Кулешова Олена Віталіївна



Хмельницький національний університет, м. Хмельницький

Постановка проблеми. У соціальному та зовнішньому світі спільної діяльності людей формується, виражається та відбувається людська особистість. У процесі соціалізації здійснюється поступове перетворення зовнішніх відносин особистості у внутрішні. Створення внутрішніх норм і цінностей як критеріїв для самооцінки своєї поведінки дає можливість особистості перетворюватися з об’єкта соціальних відносин у суб’єкт регуляції власної соціальної поведінки. Сфера буття індивідуальності – внутрішній світ особистості, що має свій просторовий (у зовнішньому світі), соціальний (люди, взаємини) та часовий вимір. Розвиток особистості означає розширення та інтеграцію внутрішнього світу у часовому, просторовому та соціальному вимірі. Становлення індивідуальності виявляється у формі особистісної самореалізації. Проблема самореалізації викладачів у професійній діяльності розглядається нами як проблема становлення їхньої соціально-психологічної позиції, сформованої не лише в процесі практичної діяльності та спілкування, але й у процесі соціального пізнання та самопізнання особистості. Соціально-психологічна позиція особистості  своєрідна програма її самореалізації, що визначає спрямованість і способи її дій у різних ситуаціях професійної діяльності та службової взаємодії [1].

Мета статті: виявити та довести, що використання рефлексії та соціально-рольової ідентифікації визначає формування акмеологічного критерію самореалізації особистості в сфері професійної діяльності викладача вищого навчального закладу.

Результати теоретичного аналізу проблеми. Механізмами внутрішньої суб’єктної активності, що опосередковують становлення соціально-психологічної позиції особистості, є ідентифікація та рефлексія. Ідентифікація та рефлексія утворюють загальний механізм активності суб’єкта в процесах пізнання, діяльності та спілкування. Предметна конкретизація рамки даного дослідження вимагає аналізу деяких умов самореалізації особистості в сфері державної служби, освітянському процесі. Енергія та професіоналізм викладачів витрачаються на другорядні задачі або ж зовсім переспрямовуються убік від основного призначення викладацької роботи (наукова, методична, власне навчальна). Викладачі часто змушені займатися рішенням термінових чи другорядних питань – і це займає велику частину їхнього часу. Щоб звести авральні справи викладачів хоча б до 50% за часом і докладеними зусиллями, необхідно по-новому будувати педагогічну працю, маючи на увазі при цьому не простий перерозподіл ресурсів, а розвиток професійної компетентності та рефлексивності їхньої особистості. Можливі перспективи самореалізації особистості спонукають викладачів до осмислення та моделювання деяких ситуацій їхньої професійної діяльності та службового (ділового) спілкування як ситуацій, що відкривають певні можливості для реалізації викладачами цілей і цінностей професійного та службового зростання в умовах кар’єрного простору та кар’єрного середовища вищого навчального закладу. Педагогічна кар’єра має на увазі рух викладачів у соціально-рольовій ієрархії професійних та організаційних статусів, при якому їхні особистісні властивості та професійні якості забезпечують „наповнення” діяльнісних, інформаційно-комунікативних, правових і матеріальних основ посад, що заміщуються. Професійна і внутрішньорганізаційна кар’єра викладачів виступає зовнішнім, об’єктивованим і порівняним за критеріями професійної та посадової відповідності вираженням їхньої самореалізації.

Методика та організація дослідження. Мета експерименту – виявити й оцінити вплив фактора активізації, стимулювання рефлексивності викладачів та різноякісного характеру їхньої соціальної ідентифікації на емоційно-когнітивні структури формування соціально-психологічної позиції особистості.

Перший фактор (перша незалежна змінна) експериментального впливу – „рефлексивний характер середовища діяльності викладачів” – пов’язаний з базисним процесом психологічної саморегуляції, що містить використання особистістю здатності до рефлексії при рішенні задач соціального пізнання та самореалізації [2].

Способом контролю впливу та встановлення експериментального ефекту за даним фактором стало порівняння первинних показників залежної змінної за „Опитувальником цінностей самореалізації” (ОЦС) в експериментальних (тренінгових, навчальних) і контрольних групах. Виміри проводилися в шести експериментальних групах на початку та наприкінці експерименту, а також у трьох контрольних групах способом „post factum”.

Другий фактор експериментального впливу (друга незалежна змінна) – „характер соціальної (групової) ідентифікації” обстежуваних, – представлений у дослідженні на трьох рівнях:

1) групи педагогічних посад як позиції суб’єктів у службовій ієрархії, які визначені соціально-правовою системою відповідних очікувань, вимог, повноважень, ресурсів; 2) професійна спеціалізація посад як позицій суб’єктів, визначених технологічною ділянкою роботи, що забезпечує функціональні етапи підготовки та прийняття рішень на вищому рівні керівництва; 3) організаційна належність суб’єктів (стаж за останнім місцем роботи як часова характеристика, що відбиває міру причетності людини до подій історії своєї організації та відповідну ступінь асиміляції корпоративних цінностей і досвіду спільної діяльності).

Основним для проведеного емпіричного дослідження базисним процесом є психологічна саморегуляція при рішенні задач соціального пізнання та самореалізації особистості в сфері професійної діяльності викладача вищого навчального закладу. На передбачувану базисну змінну („рефлексивність особистості”) одночасно впливають два причинно-діючих фактори – незалежні змінні, що сприймаються як рівноправні для суджень щодо причини змін – „відгуки”. Зміни, що відбуваються, відтворюються як вимірювані показники „замісника” базисної змінної залежної змінної (як, з одного боку, – зміни ціннісних аспектів соціально-психологічної позиції особистості, а з іншого боку – зміни статусів її ідентичності) та аналізуються з урахуванням принципу взаємодії другої незалежної змінної і залежної змінної, при оцінці можливих впливів з боку додаткових (побічних) змінних.

Залежна змінна – „емоційно-когнітивні структури формування соціально-психологічної позиції особистості”. Очікуваний і вимірюваний ефект – особливості зміни ціннісних аспектів соціально-психологічної позиції викладачів, їхніх ідентифікаційних статусів. Припущення щодо психологічних законів „ненаочного” плану в дослідженні реконструювалися як певне функціональне відношення між показниками, які фіксуються за допомогою „Опитувальника цінностей самореалізації” як спеціальної „техніки” активізації рефлексії й отримання „відгуків” – емпіричних даних як вимірюваних змінних. Пункти-твердження ОЦС сформульовані у вигляді цілей, цінностей і переконань – „актуальних змістів ідентичності” [3, с. 482–485], її одиниць, що співвідносяться з передумовами успішної особистісної самореалізації в сфері професійної діяльності викладача вищого навчального закладу. Опитувальник став також методичним засобом операціоналізації залежної змінної.

Зовнішні побічні (додаткові) змінні, що впливають на залежну змінну – статус експериментатора, характер взаємодії учасників та експериментатора (реальне повсякденне), рівень психологічної безпеки в групах, контролювалися через створення константних просторово-тимчасових умов праці. Зустрічі по 5-6 годин відбувалися для учасників у тому самому приміщенні, протягом 5 днів з кожною з трьох тренінгових експериментальних груп почергово; заняття в навчальних групах проходили за методом „занурення” – 5 днів по 6 годин протягом одного тижня з кожною з трьох навчальних експериментальних груп почергово. Заняття чергувалися: спочатку проводилися навчальні заняття з однією, потім тренінг із другою підгрупою зі статусно-рольової групи, потім для двох підгруп професійно-рольової групи – лекції, тренінг, і потім для підгруп з однієї організації – лекції, тренінг.

Таким чином, вивчення рефлексивності особистості в контексті її соціального пізнання та самореалізації в сфері професійної діяльності викладача вищого навчального закладу реконструювалося в зіставленні соціального й індивідуального планів суб’єктної активності викладачів за допомогою множинних якісних і похідних кількісних порівнянь. Вони сукупно представляють складний характер базисної змінної та її конструюйованого замісника – залежної змінної. У дослідженні використовувалася схема квазіекспериментування зі змішаним планом контролю внутрішніх і зовнішніх умов, оскільки змінні внутрішніх умов, вимірювані як індивідуальні розбіжності ідентифікаційних статусів обстежуваних у проведеному дослідженні, сполучалися з характерними для експериментів змінними маніпулювання зовнішніми умовами – інтенсивність рефлексивного середовища діяльності груп [4].

До складу експериментальних і контрольних груп увійшли викладачі Хмельницького національного університету. Методичні основи організації впливу визначаються тим, що загальною для двох рівнів експериментального впливу була предметна інтенція занять – самореалізація як життєва цінність, що представляється в тих чи інших формулюваннях вихідних передумов і засобів саморозвитку особистості – умов і факторів успішної реалізації нею своїх цілей і цінностей, ролі внутрішньої та зовнішньої мотивації, значення та походження важливих переконань та упереджень, що впливають на самоповагу й оцінку самоефективності обстежуваних.



  • Загальна мета рефлексивного-інноваційного тренінгу як специфічного середовища та форми організації експериментального впливу – орієнтація обстежуваних на свідоме використання їхніх рефлексивних здібностей для професійно-творчого рішення задач особистісної самореалізації: оптимізації спілкування, кооперації діяльності, індивідуально-екзистенційного вибору [5; 6]. На відміну від навчальних занять, під час яких експериментальний вплив здійснюється переважно на рівні інтелектуальної рефлексії і когнітивних компонентів свідомості, а в спілкуванні, що представляє основний „інструмент” впливу, превалює суб’єкт-об’єктна спрямованість, спілкування в тренінговій групі переважно стосується індивідуалізованих особистісних структур [7]. У той час, як при організації навчальних занять ми виходили з розуміння впливу (та взаємодії) як традиційної для навчання дорослих інформаційної, когнітивно-орієнтованої форми проблемно-лекційних занять, при організації взаємодії (та впливу) у тренінгових групах інтенсифікація рефлексії розглядалася нами як метод навмисної зміни когнітивних і емоційних компонентів свідомості та самосвідомості обстежуваних на основі посилення суб’єкт-суб’єктного характеру сформованих учасниками (відносно себе та інших) пізнавальних і емоційних зв’язків для гармонізації їхнього соціального й індивідуального особистісного буття.

Спеціальним методичним засобом дослідження (активізації і фіксації) очікуваних експериментальних ефектів у показниках залежної змінної був „Опитувальник цінностей самореалізації”. Заповнення тестового зошита „Опитувальника цінностей самореалізації” здійснювалося учасниками тренінгових груп ще до першої загальної зустрічі в колі – „для економії часу занять”. Їм повідомлялося, що матеріал Опитувальника буде використовуватися ними в процесі занять і, особливо, після їхнього завершення.

З огляду на цю обставину, а також формалізований характер основного методичного засобу дослідження „Опитувальника цінностей самореалізації”, ми доповнили систему емпіричних показників, включивши як засіб фіксації даних розроблену І. М. Семеновим проективну дослідницьку методику „Самоінтерв’ю”. Методика використовувалася в тренінгових і навчальних групах на перших заняттях як рефлексивний прийом ініціації процедури знайомства. Крім розв’язання задачі експериментального впливу – інтенсифікації рефлексії в групах, результати „Самоінтерв’ю” також з’явилися матеріалом вивчення акмеологічної ресурсної бази самореалізації професійно-творчої активності особистості – актуального для неї соціального середовища діяльності, цінностей культури, особистої історії і „звички” використання рефлексії обстежуваними. Об’єктом дослідження в методиці „Самоінтерв’ю” є самосвідомість особистості, предметом – ціннісні аспекти самореалізації особистості, які є значущими критеріями рефлексивності її самосвідомості. Методом обробки матеріалів та отримання порівняних результатів стала процедура контент-аналізу [8].



Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати дають змогу як конкретизувати значущі аспекти рефлексивності самосвідомості обстежуваних у різних тренінгових групах, так і торкнутися питання співвідношення культурних, соціальних і особистісно-обумовлених акмеологічних ресурсів творчої активності обстежуваних.

У статусно-рольових групах переважає орієнтація на прагматичні результати діяльності, що постають як зовні об’єктивовані критерії суб’єктивної значущості самореалізації – 37,7%, другою за ступенем виразності виявляється орієнтація на соціальну значущість особистісних зусиль – отримання державної нагороди за роботу, повагу підлеглих і керівництва, довіра підлеглих, міцний колектив однодумців тощо – 33,6%. На момент „Самоінтерв’ю” у цій групі інтенція до самоактуалізації, до саморозвитку виявилася менш „самостійною”, тобто, очевидно, допоміжною по відношенню щодо інших (її виразність – 28,7%).

У професійно-рольових групах остання інтенція представлена більш помітно: прагматичний результат – 29,3%, соціально-значущі цінності – 28,6%, саморозвиток – 41,9% – отримання бажаної освіти, знання законів України й уміння їх використовувати, підбір кадрів під реалізацію намічених планів, самоаналіз і уміння тримати себе у важких ситуаціях.

В організаційно-рольових групах (учасники з однієї організації) всі три обумовлених параметри присутні в більш урівноваженому співвідношенні – освоєння комп’ютера, самостійна підготовка матеріалів для доповідей, виступів, підвищення кваліфікації, прислуховування до думки більш досвідчених колег, гра на слабкостях керівника, критична оцінка досягнутого – прагматичний результат – 36,7%, соціально-значущі цінності – 30,6%, саморозвиток – 32,7%, – з деякою перевагою спрямованості на досягнення прагматичних результатів.

Загалом для шести підгруп переважає інструментальна (37,3%: уміння домовитися, твердість з підлеглими, наполегливість, упертість, уміння не оглядатися назад, не обговорювати вже прийняте рішення і т.п.) та оцінна інтенції ресурсної бази реалізаційної активності обстежуваних – (44,8%: прислухатися до думки колег і відбирати для себе те, що буде потрібне, уміння викликати до себе симпатію, вчитися на гарних і поганих прикладах, усвідомити свої помилки та не соромитися їх визнати і т.п.). При цьому проектувальна інтенція (17,9%) виглядає значно менш актуалізованою обстежуваними, але усе-таки використовуваною ними для пошуку та залучення спонсорів, встановлення корисних ділових зв’язків, уміння бачити проблеми і доводити їх до інших (рис. 1).



Рис. 1 Результати дослідження характеристик

ресурсної бази реалізаційної активності викладачів
Це наводить на думку про те, що об’єктом рефлексії є переважно соціально-рольові задачі здійснюваної викладачами діяльності, при тому, що вони, як суб’єкти рефлексії нульового чи першого ступеня, частіше не думають про себе (своє мислення та поведінку) як об’єкт особистісних самокорегувань [9].

Особистісні змісти самоактуалізації та саморозвитку в ході реалізації професійно-творчого потенціалу обстежуваних виявляються за матеріалами „Самоінтерв'ю” більшою мірою не в стратегічному чи результатуючому відношенні, а в зв’язку з характеристиками ресурсної бази реалізаційної активності учасників, унаслідок чого проектувальна, цільова база з’являється істотно менш визначеною тим, що залежить від особистості. Вірогідно, це обмежує можливості використання перспективної і, навіть, ретроспективної рефлексії щодо аналізу особистого „Я” концентрацією рефлексивності суб’єкта у полі його актуальної предметної діяльності чи значущих для діяльності взаємин особистості – ситуативною рефлексією.

Звертає на себе увагу те, що в більшості випадків наявна стереотипна фіксація самосвідомості обстежуваних на тому, „чого немає”, тобто на ресурсних дефіцитах – немає фінансових засобів, немає необхідних законів, немає освіти, немає кваліфікованих кадрів, немає підтримки підлеглих, немає підтримки керівництва та взаєморозуміння з колегами – 75,7%. Для 24,3% випадків є уміння працювати з кадрами, авторитет, уміння застосувати життєвий досвід, працездатність, віра в людину, уміння вислухати співрозмовника, освіта, зв’язки, дружній колектив. Виділення подібних характеристик вказує на готовність і здатність цієї частини обстежуваних рефлексивно орієнтуватися в ситуації дефіцитарності матеріальних і фінансових ресурсів, витягати необхідний для професійно-творчого розвитку діяльності та своєї особистості ресурс людських здібностей і компетентності.

Також виявлені бімодальність самовідносин обстежуваних з незначною перевагою позитивних самооцінок (позитивні – 63,6% і суперечливі, у т.ч. негативні – 36,4%) і слабка конкретизованість використовуваних оціночно-самооціночних еталонів – порядність („камінь за пазухою, посмішка на вустах”), доброта (жадібність), розум (дурість і чванство), дружба (зрадництво), родина, робота (хамство, неправда, кар’єризм), здоров’я (хвороби), – які в реальній взаємодії можуть виявлятися безмежно місткими, раз у раз створюючи ситуації „двох правд” і відповідних невідрефлексованих ціннісних конфліктів. На цьому тлі найбільш унікальними є такі рефлексивні аспекти внутрішнього критерію самореалізації особистості, як: „прагнення стати кращим у власних очах”, чи „якнайменше відволікатися на канцелярію та паперові справи”, чи „намагатися використовувати для рішення проблем ті закони, що є”, чи „виховувати у собі стриманість, уміння слухати та чути інших”, чи „роз’яснювати людям свою життєву позицію”. Але, як з’ясувалося, подібних варіантів серед бланків, отриманих у групах на початку експерименту, виявляється небагато – 15,1%.

Свідоме використання рефлексії, ймовірно, обмежене мірою культурної опосередкованості спілкування та діяльності особистості як суб’єкта професійно-творчої самореалізації, що створює потребу в психолого-акмеологічному супроводі професійної діяльності викладачів їхньої рефлексивної культури. Розглянемо результати дисперсійного аналізу показників зміни соціально-психологічної позиції. Опрацьовувалися дані (стени за шкалами ОЦС) трифакторного експерименту з повторними вимірами та змішаним планом контролю. Перша незалежна змінна „рефлексивність середовища діяльності” (2 рівні впливу: „групи тренінгу” і „навчальні групи”, 3 виміри) і друга незалежна змінна, квазіемпірична, – характер групової ідентифікації (3 рівні: „посада”, „спеціальність”, „організація”, по 3 виміри), – контролювалися як два міжгрупових фактори. Експериментальний аналіз дав змогу отримати емпіричні дані на користь гіпотези про вплив інтенсифікації рефлексивного середовища діяльності на зміни характеру соціальних (групових) ідентифікацій обстежуваних викладачів і рефлексивність формування ними своєї соціально-психологічної позиції у вигляді результатів. Вони відбивають ефект взаємодії факторів у змінах залежної змінної стенових показників експериментальних груп за трьома шкалами ОЦС. Виявлено зміни соціально-психологічної позиції обстежуваних у групах внаслідок розбіжностей інтенсивності рефлексивного середовища діяльності груп. Найбільш чітко змінилися переваги у зв’язку зі статусно-рольовою та організаційно-рольовою ідентифікаціями обстежуваних. Показники за шкалами перерозподілилися до кінця експерименту „на користь” шкали „Ііндивідуально-професійного розвитку”. Саме на рівні професійно-рольової ідентичності особистість викладачів виявляється найбільше проактивною, функціонально сприйнятливою до зміни міжгрупових експериментальних факторів. Цей висновок заснований на підтвердженні в процедурі дисперсійного аналізу статистичної значущості встановлення експериментальних ефектів, що цікавили нас.

Особливості змін характеру соціальної ідентифікації та формування особистістю своєї соціально-психологічної позиції в умовах рефлексивного середовища емпіричного дослідження виявилися:

а) щодо професійно-рольової ідентичності – посиленням пріоритетів індивідуально-професійного розвитку, що визначають соціально-психологічну позицію особистості;

б) щодо соціально-статусної ідентифікації – переоцінкою пріоритетів, зниженням їхньої значущості за шкалою „Влади і відповідальності” та підвищенням оцінок ролі шкали „Ііндивідуально-професійного розвитку”;

в) щодо організаційно-рольової ідентифікації – відкриттям нових можливостей взаємодії обстежуваних, що відобразилися у деякому зростанні показників за шкалою „Організаційної лояльності” та їхнім зниженням у відношенні шкали „Індивідуально-професійного розвитку”.

Висновки. Свідоме використання суб’єктом рефлексивної здатності своєї особистості дає змогу йому створювати особистісно-обумовлене внутрішнє та зовнішнє ресурсне середовище розвитку діяльності, визначаючи найкращий для нього в даній групі характер самоідентифікації. Свідоме використання особистістю своїх рефлексивних властивостей і здібностей для формування відповідного акмеологічного критерію самореалізації соціально-психологічної позиції є основою її самореалізації в сфері професійної діяльності викладача вищого навчального закладу, де низька рефлексивність діяльності при спільно-послідовному її характері створює інерцію самозаспокоєності та розслабленості викладачам.

Дане дослідження демонструє можливість самоперетворень особистості на основі використання нею інтенсивного рефлексивного середовища діяльності груп в умовах квазіемпіричного дослідження, яка в цілому відповідає і внутрішнім, і зовнішнім інтенціям акмеологічного самоперетворення особистості. Свідоме використання особистістю рефлексивних властивостей своєї природи забезпечує її перехід до початку діяльнісного, активного самообумовлювання.

У структурі соціальної ідентифікації викладачів рефлексивний рівень формування самообумовленої ідентичності з відповідною моделлю світу та соціально-психологічною позицією особистості стає найбільш бажаним. Ідентифікації ситуаційного плану, сподівання на харизматичних лідерів, віра в закон і право, орієнтація на грошовий стандарт не забезпечує внутрішньої стійкості особистості в умовах ірраціональності соціального життя і втрати внутрішньої гармонії. Ціннісні категорії колишнього раціонального світу виявляють свою обмеженість. У цьому розумінні здатність до формування внутрішніх стандартів, до перманентної переоцінки цінностей, до визначення цілей та їхнього узгодження (на рівні засобів) стають необхідними акмеологічними правилами й умовами „виживання”, що дають можливість особистості при розвиткові відповідних умінь і „звички до рефлексії” реалізувати в соціальному світі творчу природу індивідуальності.
Література:


  1. Соціально-психологічне вивчення, прогнозування, корекція поведінки викладачів / За ред. Ю. М. Доленко.  – Київ: НДМЦ СПС ЗС України, 1999. – 79 с.

  2. Семенов И. Н. Методологические проблемы системного изучения организации мыслительной деятельности // Системные исследования: Методологические проблемы: Ежегодник. 1982. – М.: Наука, 1983. – С. 25–43.

  3. Антонова И. В. Проблема личностной идентичности // Психология самосознания. Хрестоматия. – Самара: Издательский Дом „БАХРАХ-М”, 2000. – 672 с.

  4. Корнилова Т. В. Экспериментальная психология: Теория и методы: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 381 с.

  5. Колошина Т. Ю. Тренинг креативности: разблокирование творческого потенциала личности и профессионала // Проблемы научно-технического творчества: Материалы межреспубликанской научно-практической конференции. – Одесса, 1992. – С. 228-290.

  6. Ситников А. П. Акмеологический тренинг: теория, методика, психотехнологии. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1996. – 428 с.

  7. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 167 с.

  8. Богомолова Н. Н., Стефаненко Т. Г. Контент-анализ: Спецпрактикум по социальной психологии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. – 64 с.

  9. Лобанова Ю. И. Исследование влияния особенностей рефлексивного механизма на успешность профессиональной подготовки современного специалиста: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.03. – СПб, 1998. – 20 с.

Анотація

Кулешова О. В.

Проблема самореалізації особистості викладача

в професійній діяльності”

В статті подані результати дослідження проблеми самореалізації особистості викладача в професійній діяльності. Доведено, що свідоме використання особистістю своїх рефлексивних властивостей і здібностей для формування відповідного акмеологічного критерію самореалізації соціально-психологічної позиції є основою її самореалізації в сфері професійної діяльності викладача.

Ключові слова: самореалізація, професійна діяльність, рефлексія, соціальна ідентифікація.

Аннотация

Кулешова О. В.

Проблема самореализации личности преподавателя

в профессиональной деятельности”

В статье представлены результаты исследования проблемы самореализации личности преподавателя в профессиональной деятельности. Доказано, что сознательное использование личностью своих рефлексивных свойств и способностей для формирования соответствующего акмеологического критерия самореализации социально-психологической позиции является основой ее самореализации в сфере профессиональной деятельности преподавателя.

Ключевые слова: самореализация, профессиональная деятельность, рефлексия, социальная идентификация.

Anotation

Kuleshova O.V.

The problem of teacher’s self-realization during

the professional activity”

There are results of research by the problem of teacher’s self-realization during the professional activity in this article. The writer proved that foundation of teacher’s self-realization in sphere professional activity is voluntary of use own reflexive feature and abilities for generation agreeably acmeological standard of self-realization social – psychological item.



Key words: self-realization, professional activity, reflection, social identification.

Кулешова О.В. Проблема самореалізації викладача в професійній діяльності. – Збірник наукових праць, ІІ. – Хмельницький: Видавництво національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. - №42, 2008. – С.185-190


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка