Прикарпатський університет імені василя стефаника на правах рукопису гасюк мирослава Богданівна

Протягом 1991 – 2002 рр. в Україні склалася якісно нова соціокультурна ситуація, котра привела до зміни всієї морально-духовної парадигми життя країни. Переоцінка духовних цінностей та орієнтацій в період соціальних транс­формацій активізувала масову свідомість усіх груп населення, у тому числі і жіночого. Саме жінки, як доведено історією і наукою, мають вагомий вплив на формування духовного світу і культурних цінностей дітей, сім'ї, суспільства.

Дослідження психологічних проблем гендеру, що спостерігається в останні роки (Т.В. Говорун, С.І.Голод, А.О. Деркач, О.А. Донченко, Л.М. Карамушка, З.С. Карпен­ко, О.М. Кікінежді, І.С.Кон, В.Г. Крисько, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.О. Татенко, Т.М. Тита­ренко), спрямоване на з’ясування сукупності умов, які забезпе­чують розкриття творчого потенціалу особистості з урахуванням специфічних чинників гендерної соціалізації і стратегічного вектора самоактуалізації, що вимагає від людини андрогінного мислення й поведінки.

Серйозні зміни у моральних та духовних орієнтаціях українок та їх все­зростаюча активність у політичному та соціальному житті країни вимагають науково обґрунтованого переосмислення механізмів формування основних психологічних якостей сучасної жінки з позиції актуального у сучасній психо­логічній науці теоретичного напряму – гуманістичної психології. Провідною ідеєю гуманістичної психології є ідея самоактуалізації, що проголошує пріо­ритет здорової особистості, її природний розвиток, само­вираження, реалізацію потенційних можливостей. Розглядаючи розвиток особистості жінки у гуманіс­тичній проекції, необхідно дослідити самоактуалізацію жінки у сучасній соціо­культурній ситуації. Самоактуалізація є безперервним процесом, що триває все життя і визначається системою життєвих факторів. У зв’язку з цим проблема вивчення процесу самоактуалізації сучасної жінки на різних етапах її особистого і суспільного життя, а також детермінація цього процесу, є особливо актуальною у сучасній психології.

Актуальність і недостатнє розроблення проблеми зумовили вибір теми: “Психологічні особливості самоактуалізації сучасної жінки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційне дослідження виконане відповідно до загального напряму психологічних досліджень кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського уні­верситету імені Василя Стефаника. Тема дисертаційної роботи є частиною науково-дослідної роботи, пов’язаної із виконанням наукової теми Міністерства освіти і науки України ”Етнічні проблеми регіону” (№ державної реєстрації 0101U 002446).

Об’єктом дослідження є феномен самоактуалізації сучасної української жінки.

Предмет дослідження становлять характерні психологічні особливості процесу самоактуалізації сучасної жінки, для якого значущими факторами виступають сімейний стан та особливості гендерної соціалізації.

Мета дослідження полягає в експериментально-діагностичному відсте­женні та якісній інтерпретації психологічних критеріїв і показників процесу самоактуалізації у сімейних та самотніх жінок, що становлять розви­вальний потенціал обох вибірок.

Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що психологічні особ­ливості самоактуалізації сучасних жінок зумовлюються факторами сімейного стану і віку, специфікою гендерної соціалізації, стильовими особливостями саморегуляції індивідуальної поведінки та професійною біографією.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були поставлені такі завдання:

1. 
   Проаналізувати стан теоретичної розробки проблеми самоактуалізації у науковій літературі та сформулювати на цій основі вихідні теоретичні засади дослідження.
   
2. 
   Обґрунтувати поняття самоактуалізації сучасної жінки в концептуальних і світоглядних аспектах гендерної психології.
   
3. 
   З метою виявлення психологічного змісту і тенденцій самоактуалізації су­часної жінки експериментально встановити характер розподілу, тісноту коре­ляції та статистичну значущість загального та парціальних показників само­актуалізації сімейних та самотніх жінок.
   
4. 
   На основі порівняльного експериментального дослідження визначити діаг­ностичні критерії та психологічні механізми самоактуалізації сучасної жінки.
   

Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були вико­ристані такі методи дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, систематизація когнітивних концептів; психодіагностичні – опитувальники: “Самоактуалізація особистості (САМОАЛ)” Е. Шостром, адаптація А.В.Лазукіна, Н.Ф.Каліної, “Стиль саморегуляції поведінки (СПП) -98” В.І.Моросанової, Є.М. Коноз; гли­бинне інтерв’ю, написання психобіографій, творів на тему: “Любов, шлюб, сім’я”; контент-аналіз; інтерпретаційні – структурний метод; організаційні – порівняльний метод; статистичні – знаходження середніх величин, процентних співвідношень, стандартного відхилення; графічні – побудова таблиць, наочне моделювання, побудова графі­ків і гістограм розподілу відносних частот. Оцінка кореляцій досліджуваних показників визначалася за критеріями Ст’юдента, Пірсона, Хі-квадрат.

Реалізоване комплексне дослідження психологічних особливостей само­актуалізації сучасної жінки у посттоталітарному українському суспільстві. Визна­чено психологічний зміст, тенденції, діагностичні критерії і відповідні їм показни­ки, а також психологічні механізми самоактуалізації сучасної жінки з урахуван­ням основних детермінантів цього процесу: особливостей гендерної соціалізації, сімейного стану, віку, стильових особливостей само­регуляції поведінки та професійної біографії.

Експериментально і теоретично доведено, що універсальним критерієм, а одночасно і засобом самоактуалізації служать критичні періоди розвитку особистості, які зумовлюють перехід на якісно вищі рівні функціонування і смислового наповнення життя.

Теоретичне значення роботи полягає у визначенні системи значущих детермінантів, тенденцій і регулятивних механізмів процесу самоактуалізації су­часної жінки у професійній та сімейно-особистісній сферах.

Практична цінність дослідження визначається комплексом запропоно­ваних експериментально-діагностичних, статистичних та герменевтичних проце­дур верифікації емпіричних показників самоактуалізації сучасної жінки. Резуль­тати дослідження можуть бути використані при прийнятті законо­давчих рішень, доповненні змісту курсу “Гендерна психологія” у вищих навчальних закладах, висуненні низки жіночих ініціатив у бізнесі та соціальній політиці.

Особистий внесок автора полягає у плануванні методів вирішення поставленої задачі; виборі стратегії дослідження та формування вибірки експе­рименту; отриманні експериментальних результатів та розробці комплексу мето­дик аналізу експериментальних даних.

При підготовці публікації у співавторстві внесок автора дисертації полягає у теоретичній розробці ідеї публікації, плануванні експериментального дослід­ження, математичній обробці результатів та їх психо­логічній інтерпретації.

1. 
   Проблема самоактуалізації сучасної жінки визріла в умовах системних транс­формаційних змін українського суспільства посттоталітарного періоду. Науко­во-методологічною платформою гендерної психології, як одного з найактуаль­ніших напрямів сучасної психологічної науки, є філософські, культурологічні та історичні надбання основних напрямів теорії фемінізму. Науково-психоло­гічні студії гендерної проблематики призвели до розуміння значення у людсь­кому суспільстві фактору статевого диморфізму не тільки як постійної характеристики онтогенетичної еволюції людини, а як соціального аспекту статі і статевої диференціації, що має місце в різних соціокультурних суспіль­них системах. Формування гендерних стереотипів індивіда залежить від соціально-значущого оточення, перш за все родини, та визначається куль­турною й соціальною структурою суспільства. Доведено, що особливості чоловічої та жіночої статево-рольової ідентифікації специфічно відобра­жають­ся на становленні людини в суспільстві, зокрема її особистісній і професійній долях. Моделювання типів подружнього спілкування партнерів у сім’ї здійсню­ється шляхом суперпозиції п’яти основних способів підпорядку­вання гендер­ним нормам (поступливості, схвалення, ідентифікації, непідко­рен­ня та андро­гінії), взаємодія між якими з позиції конфліктогенності визна­чає основні прогнозовані моделі поведінки подружжя.
   
2. 
   Ідея самоактуалізації, що визріла в надрах гуманістичної психології, виражає вроджену тенденцію людини прагнути до максимально повної реалізації своїх можливостей. Застосування комплексного підходу до розв’язання теми вимагає співвіднести процесуальні прояви самоактуалізації з біологічними змінами організму, стадіями життєвого шляху і професійного становлення жінки, фаза­ми сімейного циклу тощо. Показано, що індивідуальний розвиток особистості жінки визначається тісним взаємо­зв’язком основних часових систем відліку життєвого шляху, пов’язаних із біологічними змінами організму, засвоєнням основних соціальних ролей, сі­мейним циклом та професійним становленням.
   
3. 
   Експерименталь­но встановлено, що за основними параметрами самоактуалі­за­­­ції (орієнтація в часі, цінності самоактуалізації, погляд на природу людини, автономність, кре­ативність, контактність) сімейні жінки значно переважають несімейних. Показники розвитку потреби у пізнанні, гнучкості у спілкуванні не корелюють із фактором сімейного стану, а якісний показник спонтанності слабко виражений в усіх досліджуваних. Рівень і напрям статистичної кореля­ції показників САМОАЛу щодо віку досліджуваних визначається психолог­гічним змістом кожного з показників, характером вибірки та її однорідністю.
   
4. 
   Дослідження стильових особливостей саморегуляції поведінки дало змогу виявити соціально-психологічні механізми самоактуалізації сучасних жінок. Підтверджено позитивний вплив фактору наявності сім’ї на таку характер­ис­тику саморегуляції, як планування. Диференційованими або статистично не значущими виявилися відмінності між результатами вибірок сімейних і несі­мейних жінок за показниками моделювання, програмування та оцінювання результатів діяльності. Статистично значущої кореляції з віком показників стильових особливостей саморегуляції не виявлено.
   
5. 
   Універсальним критерієм самоактуалізації сучасної жінки служать критичні періоди розвитку її особистості, які дозволяють сягнути якісно вищого рівня функціонування і смислового наповнення життя. Типи основних поведін­кових установок (тенденцій) жінки упродовж життєвого шляху залежать від результату подолання життєвих криз особистісного розвитку у форматі сімей­ного циклу. Конструктивне подолання криз розвитку особистості створює умови для реалізації телеологічної перспективи людини. Співвіднесення життєвих криз особистісного розвитку зі стадіями сімейного циклу і стадіями професійного становлення дозволило виокремити основні ментальні та поведінкові патерни сучасних жінок.
   

1. 
   Абубикирова Н.И. Что такое «гендер»? // Общественные науки и современ-ность, – 1996. – №6. – С.123 – 125.
   
2. 
   Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни. – М.: Мысль, 1977. – 224 с.
   
3. 
   Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1981. – С. 19 – 44.
   
4. 
   Альбуханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299с.
   
5. 
   Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов. Вопросы психологии. – 1987. – №2, – С.152-158.
   
6. 
   Адлер Альфред. Наука жить: Пер. с англ. и нем. – К.: Port-Royal, 1997. – 288 с.
   
7. 
   Абрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психол. журнал. – 1985. – Т6 – № 6 – С 64 – 78.
   
8. 
   Айвазова С. К истории феминизма // Слово і час. – 1991. – №6. – С.16 – 25.
   
9. 
   Аксенова О. А. Айсберг сексизма // ЭКО. 1995. – №3. – С. 156 – 163.
   
10. 
    Актуальные проблемы социализации девушек-подростков / Под общ ред. Г.М.Лактионовой. – К.: А.Л.Д., 1995. – 104с.
    
11. 
    Алешина Ю. Е., Гозман Л. Я., Дубовская Е. М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 120с.
    
12. 
    Алешина Ю. Е., Лекторская Е. В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопр. психологии. – 1989. – N 5. – С. 80 – 88.
    
13. 
    Алешина Ю.А. Полоролевая дифференциация как комплексный показатель -межличностных отношений супругов // Вестн. МГУ. Сер.14. – 1984. – № 2. – С. 44 – 53.
    
14. 
    Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вест. Моск. ун-та. Психология. Сер.14. – 1987. – №2. – С.60 – 72.
    
15. 
    Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Под ред А.А. Бода­льова. – М.: изд. “Институт практической психологии”, Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1996. – З84 с.
    
16. 
    Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 336 с.
    
17. 
    Анастази А. Дифференциальная психология // Психология индивидуальных различий. Сб. ст. – М., 1986. – 327 с.
    
18. 
    Антология гендерной теории: Сб. науч. тр. / Сост. и коментар. Е.И. Гаповой. – Минск: Пропилек, 2000. – 384 с.
    
19. 
    Антонов В.А. Проблемы социологического изучения репродудуктивного поведения семьи // Вопросы теории и методов социологических исследований. – М. – 1984 №3.– С. 115 – 121
    
20. 
    Анцыферова Л.И. Новые стадии поздней жизни: время теплой осени или суровой зимы // Психологический журнал. – 1994. – Том 15. – № 3. – С. 99 – 106.
    
21. 
    Анцыферова Л.И. Психология старости: особенности развития личности в период поздней взрослости // Психологический журнал. – 2001. – Том 22. – №3. – С. 86 – 100.
    
22. 
    Аристахова И. Гендерные исследования в постсоветской России: источники, теоретические парадигмы и пути развития // Аспекты социальной теории и современного общества. – М.: Изд-во Институт социологии РАН, 2000. – С. 145-154.
    
23. 
    Арутюнян М.Ю. «Кто Я?» Проблема самоопределения юношей и девушек подростков // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). – М., 1992. – С. 131 – 140.
    
24. 
    Асаджоли Р. Самореализация и психологические потрясения / Психология возрастных кризисов: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2000. С511 – 537.
    
25. 
    Асеев В.Г. Значимость и временная стратегия поведения // Психол. журнал. – 1981.–Т.2. – №6. – С. 18.
    
26. 
    Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. – 104 с.
    
27. 
    Бабаева Л., Нельсон Л. Деловая активность женщин в новых экономических структурах // Социологические исследования. – 1992. – №5. С.28 – 35.
    
28. 
    Баблоян З., Булавина Т. Гендерная проблематика в психологии // Теория и история феминизма. – Харьков, 1996. – С.224 – 258.
    
29. 
    Баз Л.Л., Баженова О.В. Исследование восприятия психологической под­держки беременными женщинами // Психологический журнал. – 1994. – Том 15. – № 1. – С. 137 – 146.
    
30. 
    Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психо-логии. – Киев-Донецк, 1993. – 165 с.
    
31. 
    Баскакова М.Е. Равные возможности и гендерные стереотипы на рынке труда. – М.: МЦГИ, 1998. – 64 с.
    
32. 
    Бердяев Н.А. Мир объектов: опыт философии одиночества и общения // Мир философии: / В 2-х т. – М.: Политиздат. 1991.– Т.2. – С. 48 – 57.
    
33. 
    Бундулас Я. Индивидуальная психология Альфреда Адлера // Вопросы психо­логии. – 1982. – №2. – С. 133 – 139.
    
34. 
    Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 320с.
    
35. 
    Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотно­шений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 400 с.
    
36. 
    Берн Э. Секс в человеческой любви: Пер. с англ. – М.: Моск. кадр. центр, 1990. – 110 с.
    
37. 
    Билинкис А.А. Анализ проблем женщин, обращающихся в службу «Телефон доверия » // Психологический журнал. – 1997. – Том 14. – № 4. – С. 85 – 91.
    
38. 
    Богатирева Е. Секреты женской психологии. – СПб.: ПитерПрес, 1996. – 192 с.
    
39. 
    Бодалев А.А. Акме – эффект личностного осуществления в процессе социали–зации и индивидуализации взрослого человека // Мир психологии. – 1998. – №1. – С. 59 – 65.
    
40. 
    Бодалев А.А. Личность и общение. – М.: Педагогика, 1983. – 271с.
    
41. 
    Бодалев А.А., Рыбалко Е.Ф. Б.Г. Ананьев – первооткрыватель и исследователь сложнейших проблем психологии // Психологический журнал. – Т.18. – №6. – С.28– 35.
    
42. 
    Божедонова А. Проблеми сім’ї і жінки: системний підхід // Людина і праця. – 1995. – № 1. – С. 42 – 44.
    
43. 
    Бойко В.В. Малодетная семья: социолого-психологический аспект.-2е изд. переработанное и дополненное. – М.: Мысль, – 1988, – 237 с.
    
44. 
    Бойко В.В. Рождаемость: социолого-психологические аспекты. – М.: Мысль, – 1985. – 238 с.
    
45. 
    Бок Г. История женщин, история полов // THESIS, 1994. – 36 с.
    
46. 
    Бондаренко Л. Ю. Роль женщины: от прошлого к настоящему // Общественные науки и современность. – 1996. – №6. – С. 163-170.
    
47. 
    Браверман Э.М., Мучник И.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. – М.: Наука, 1983. – 464 с.
    
48. 
    Брутман В.И., Радионова М.С., Ениколопов С.Н. Нежелательная беремен-ность у жертв сексуального насилия (психолого-психиатрические аспекты проб­лемы) // Вопросы психологии. – 1995. – №1. – С. 33 – 40.
    
49. 
    Брутман В.И. Панкратова М.Г. Ениколопов С.Н. Некоторые результаты обследования женщин, отказывающихся от своих новорожденных детей // Вопросы психологии. – 1994. – №5. – С. 31 – 37.
    
50. 
    Булатевич Н.В., Грабська І.А. Особливості статево-рольової ідентифікації дівчат: роль батьків як еталонів маскулінності / фемінності // Вісник «Соціологія. Психологія. Педагогіка». – Випуск 8. – 2000. – С. 32 – 35.
    
51. 
    Васильева О.С. Демченко Е. А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопросы психологии. – 2001. – №2. – С. 74 – 85.
    
52. 
    Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций // Психологический журнал. – 1995. – Том 16. – № 3. – С. 90 – 102.
    
53. 
    Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.
    
54. 
    Вейнингер О. Пол и характер: Принципиальное исследование: Пер. с нем. – М.: Терра, 1992. – 480 с.
    
55. 
    Вилюнас В.К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни // Психо­логический журнал. – 1997. – Т. 18. – № 3. – С. 26 – 34.
    
56. 
    Виткин Дж. Женщина и стресс. – СПб.: Питер, 1995. – 320 с.
    
57. 
    Вівчарик Т.П. Психологічні механізми самореалізації жінки (на прикладі жіночої молоді, включеної у творчу діяльність): / Автореф. дис. канд. психол. наук (19.00.01) / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка – К., 2000. – 20 С.
    
58. 
    Владимирова Е.К. Исследование ценностных ориентаций личности // Вопросы психологии. – 2001. – №4. – С. 131 -135.
    
59. 
    Воронина О. А. Женщина в «мужском обществе» // Социс. – 1988. – №2. – С. 32-41.
    
60. 
    Воронина О. А. Категории пол/гендер в философии феминизма // Философские исследования. – 1995. – № 4. – С 24 – 32.
    
61. 
    Воронина О. А. Клименкова Т. Гендер и культура.// Женщины и социальная политика. – М., – 1992. – С. 13 – 21
    
62. 
    Гендерна освіта в Україні. – ПРООН в Україні, 2000. – електронний варіант.
    
63. 
    Геодакян В.А. Теория диморфизма полов в проблемах человека // Человек в системе наук. – М., 1989. – С. 171-190.
    
64. 
    Гиллиган К. Иным голосом: психологическая теория и развитие женщин // Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения. 1991 / Общ. ред . А.А. Гусейнова. – М.: Республика, 1992. – С. 352-371.
    
65. 
    Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. – Тернопіль, 1999. – 383 с.
    
66. 
    Горностай П.П. Вимірювання параметрів рольового конфлікту: зарубіжний досвід // Конфліктологічна експертиза: теорія та методика. – Вип. 1. – К., 1997. – С. 116-125.
    
67. 
    Горностай П.П. Диагностика и коррекция ролевых конфликтов // Журн. практ. психолога. – 1999. – N 1. – С. 44 – 51.
    
68. 
    Горностай П.П. Культурні особливості рольової поведінки та психологічна допомога // Практична психологія в контексті культур. – К.: Ніка-Центр, 1998. – С. 119 – 124.
    
69. 
    Горностай П.П. Социализация личности и психологические роли // Анань-евские чтения – 97: Материалы юбил. науч. конф., посвященной 90-летию Б.Г.Ананьева. – СПб, 1998. – 274с.
    
70. 
    Горностай П.П. Творчество как форма освоения и переживания времени личности // Психология личности и время жизни человека. – Черновцы: ЧГУ, 1991. – С. 24-32.
    
71. 
    Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. – К.: Наук. думка, 1995. – 128 с.
    
72. 
    Грабська І.А. Насильство у подружніх стосунках: зарубіжний досвід досліджень та консультування // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – №9. – С. 20 – 22.
    
73. 
    Грабська І.А., Дайєк Е., Шинкаренко О.Д. Дослідження сімейного насильства у кросс-культурній перспективі // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка. – Випуск 8. – 2000. – С.29 – 32.
    
74. 
    Гройсман А.Л. Проблемы ролевой психотерапии // Психол. механизмы регуля-ции социального поведения. – М.: Наука, 1979. – С. 175-203.
    
75. 
    Гуманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия / Сост. К.В.Сельчонок. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. 592 с.
    
76. 
    Гулевская А. В. Гайдинг: возможности в решении проблем социализации // Актуальные проблемы социализации девушек-подростков: (Сб. науч. ст / Укр. гос. центр служб для молодежи) / Под общ. ред. Г. М. Лактионовой. – К., 1993. – С. 57 – 58.
    
77. 
    Гусейнова Л.А. Ценностные ориентации: гендерный аспект // СОЦИС, – № 5, 1999. – С. 28 – 32.
    
78. 
    Давидова Н.М. Глава семьи: распределение и способ выживания // Общес-твенные науки и современность. – 2000. – № 4. – С. 165 – 174.
    
79. 
    Джеймс М. Брак и любовь: Пер с англ. – М.: Прогрес, 1985. – 192 с.
    
80. 
    Джидарьян И.Я. Счастье в представлениях обыденного сознания // Психол. журнал. – 2000. – Т. 21. – №2. – С. 40 – 48.
    
81. 
    Джонсон Р.А. Он. Глубинные аспекты мужской психологии: Пер. с англ. – Х.: Фолио; М.: Ин-т общегуманит. исслед, 1996. – 190 с.
    
82. 
    Джонсон Р.А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. – Харьков, 1996. – 190 с.
    
83. 
    Димнова Т.И. зависимость характеристик супружеской семьи от родительской // Вопр. психол. –1988. – №2. – С. 46 – 55.
    
84. 
    Діагностика посттравматичного стресового розладу як ускладнення після перенесеної хвороби та пологів // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 4. – С. 5 – 10.
    
85. 
    Донченко Е.А. Титаренко Г.М. Личность, конфликт, гармония. – К.: Политиздат Укр., 1997. – 157 с.
    
86. 
    Ениколопов С.Н., Дворянчиков Н.В. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии // Психологический журнал. – Т.22. – №3. – С.100 – 116.
    
87. 
    Естес К.П. Бегущая с волками. Женский архетип в мифах и сказаниях: Пер. с англ. – К.: София, 2000.– 496с.
    
88. 
    Етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання / За ред. Л.Е. Орбан . – Івано-Франківськ, 1996 – 96 с.
    
89. 
    Жеребкіна І. Феміністська теорія 90-х років: проблеми та парадокси репре­зентації жіночої суб’єктності // Філософська думка. – 2001. – №2 – С. 56 – 71.
    
90. 
    Жеребкіна І. Філософія фемінізму як напрямок постструктуралістської філософії // Філос. думка. – 1998. – №2. – С. 98 – 119.
    
91. 
    Завгородня О. Фемінне та маскулінне у психології художньо обдарованої особистості: постановка проблеми // Психологія і суспільство. – 2001. – № 3. – С. 33 – 44 с.
    
92. 
    Зеер Є.Ф., Сыманюк Є.Є. Кризисы профессионального становления личности // Психол. журнал. – Т. 18. – №6. – 1981. – С. 35 – 44.
    
93. 
    Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. – М., 1982. – 128с.
    
94. 
    Зелінська Г. Гендер: новий погляд на материнство // Початкова школа. – 2002. – №5. – С. 55 –57.
    
95. 
    Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. – 216 с.
    
96. 
    Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. – К.: РУТА, 2001. – 160с.
    
97. 
    Карпенко З.С. Міжстатеві стосунки в дзеркалі історичної перспективи // Етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання / За ред. Л.Е. Орбан. – Івано-Франківськ, 1996. – С. 35 – 54.
    
98. 
    Клецина И.С. Гендерная социализация. Учебное пособие. – СПб.: 1998. – 77 с.
    
99. 
    Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы.– Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969.– 265 с.
    
100. 
     Колпакова М.Ю. Психологическая работа с женщинами, отказывающимися от своих новорожденных детей // Вопросы психологии – 1997. – № 3. – С. 61 – 69.
     
101. 
     Кон Н.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. – 1981. – № 2. – С. 132-146.
     
102. 
     Конопкин О.А. Психологические механизмы саморегуляции деятельности. – М., 1980. – 150 с.
     
103. 
     Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности // Вопросы психологии. – 1989. – № 5. – С.18 – 26.
     
104. 
     Копыл О.А., Баз Л.Л., Баженова О.В. Готовность к материнству: выделение фактов, условий психологического риска для будущего развития ребенка // Синапс. – 1993. – №4 – С. 35 – 42.
     
105. 
     Кочарян О.С. Особистість і статева роль: симптомокомплекс маскуліннос­ті/фемінности в нормі та патології: Автореф. дис. д-ра психол. наук (19. 00.04) / Київський інститут ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 48с.
     
106. 
     Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология. Теория и методология: Учебное пособие. – Ч.1. – М.: Ин-т молодежи, 1992.– 199 с.
     
107. 
     Лабиринты одиночества. – М.: Прогресс, 1989. – 624 с.
     
108. 
     Лавриненко Н. Женщина: Самореализация в семье и обществе (гендерный аспект). – К.: ВИПОЛ, 1999. – 172 с.
     
109. 
     Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу // Вопр. психологии, – 1987. – №3. – С.54 – 65.
     
110. 
     Либина А. Чтобы не осталась женщина одинокой / Психология совладания с кризисами и сложными жизненными ситуациями. – М.: Силена+, 1995. – 560с.
     
111. 
     Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Пер с. англ. М.: Смысл, 1999. – 425 с.
     
112. 
     Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997. – 304 с. Серия «Актуальная психология».
     
113. 
     Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопр. психологии. – 2000. – № 5. – С. 18 –27.
     
114. 
     Мид М. Одиночество, самостоятельность и взаимозависимость в контексте культуры // Лабиринты одиночества. – М., 1989. С. 564.
     
115. 
     Митина О.В. Исследование женского гендерного поведения в социальном и кросскультурном аспектах // Общ. науки и современность. – 1999 – №1. – С.179 – 191.
     
116. 
     Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. – К.: НПЦ Перспектива, 1998. – 220 с.
     
117. 
     Митлс А.А. Гармония и дисгармония личности. -М.: Политиздат, 1990. – 222с.
     
118. 
     Москаленко В.В., Циба В.Т.Критичні періоди у розвитку особистості // Сучасна психологія в сучасному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань 20-22 грудня 1994р. – Т.1. – К., 1994. – С. 206 – 210.
     
119. 
     Моросанова В.И, Холопова Е.Н. Стиль саморегуляции и успешность пред-выборной борьбы // Психологические аспекты социальной нестабильности / Под ред. Б.А. Сосновского. – М.: МПГУ, – 1995. – С. 110 – 120.
     
120. 
     Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции в произвольной активности человека // Психологический журнал. – 1995. – Т.14 – № 4. – С. 26 -35.
     
121. 
     Моросанова В.И. О стилевых особенностях саморегулирования как факторе успешности овладения профессиональной деятельностью школьниками // психологические условия профессионального становления личности в свете реформы общеобразовательной и профессиональной школы. – Славянск, 1988. – С. 52 – 58.
     
122. 
     Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопросы психологии. – 1991. – № 1. – С. 121 – 127.
     
123. 
     Моросанова В.И., Коноз Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека Вопросы психологии – 2000. – №2. – С. 118-127.
     
124. 
     Моросанова В.И., Коноз Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека // Вопросы психологии. – 2000. – № 2. – С. 118 – 127.
     
125. 
     Моросанова В.И., Сагиев Р.Р. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов // Вопросы психологии, – 1994. – № 5. – С. 134 – 140.
     
126. 
     Моросанова В.И., Соколова Л.А. Опросный метод для диагностики осознан-ного уровня саморегулирования деятельности. Сообщение 1. О связи осознан-ного уровня саморегулирования с успешностью деятельности // Новые иссле-дования в психологии и возрастной физиологии. – 1989. – № 2. – С.14 – 18.
     
127. 
     Москалець В.П. Психологічний зміст духовності і духовність мистецтва // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. Ч.1. – ІІІ розд. – К.: 1994 – С. 284 – 286.
     
128. 
     Муздибаев К. Переживание времени в период кризисов // Психологический журнал. – 2000. – Том 21. – № 6. – С. 110 – 112.
     
129. 
     Муздибаев К. Переживание времени в период кризисов // Психологический журнал. – 1999. – Том 18. – № 4. – С. 26 – 35.
     
130. 
     Муздибаев К. Феноменология надежды // Психологический журнал. – 1999. – Том 18. – № 4. – С. 18 – 26.
     
131. 
     Немировский В.Г. Смысл жизни: проблемы и поиски. – К.: Политзидат Украины, 1990. – 223 с.
     
132. 
     Нуркова В.В Автобиографическая память как проблема психологического исследования // Психологический журнал. – 1996. – Том 17. – № 2. – С. 16 – 30.
     
133. 
     О соотношении биологического и социального в природе человека // Вопросы психологии. – 1994. – №1. – С.81 – 92.
     
134. 
     Ольшанникова А.Е., Пацявичус Й.В. Роль эмоциональности в саморегуля-ции деятельности // Психол. журнал. – 1981. – Т. 18. – № 1. – С. 70 – 81.
     
135. 
     Орбан-Лембрик Л.Є. Психологія управління: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: “Плай”, 2001. – 695 с.
     
136. 
     Орбан Л.Є. Життєва перспектива особистості: акмеологічний аспект аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: “Плай” Прикарпатського ун-ту, 1996. – Вип. 1 – Ч.1. – С. 14 – 25.
     
137. 
     Пельцман Л. Стресовые состояния у людей, потерявших работу // психологический журнал. – 1992 – Т.13. – №1. – С. 126 – 129.
     
138. 
     Поливанова К.Н. Психологический анализ кризисов возрастного развития // Вопр. психологии. – 1994. – №1. – С. 61 – 69.
     
139. 
     Пірен М.І. Основи етнопсихології: Підручник. – Вид.2-е. – К., 1998. – 436 с.
     
140. 
     Попова Л.В. Проблемы самореализации одаренных женщин // Вопросы психологии. – 1996. – №2. – С.31 – 41.
     
141. 
     Практикум по общей и экспериментальной психологии. Учеб. пособие / В.Д. Балин, В.К. Гайда, В.А. Ганзен и др.; Под общей ред А.А. Крылова. – Л., Изд. Ленингр. ун-та, 1987. – 255 с.
     
142. 
     Психология возрастных кризисов: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2000. – 560 с.
     
143. 
     Психология личности. Хрестоматия / В 2-х т. Издание второе, дополненное. – Самара: Издательский Дом БАХРАХ-М, 2000. – Т.1. – 442 с.
     
144. 
     Психология человека от рождения до смерти. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 625с.
     
145. 
     Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
     
146. 
     Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т.М. Титаренко. – К.: Агропром-видав України, 1998. – 348 с.
     
147. 
     Роджерс К. Клиенто-центрированая терапия: Пер. с англ. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997. – 320с.
     
148. 
     Роджерс К. Клиентцентрированый, человекоцентрированный подход в психотерапии // Вопросы психологии. – 2001. – №2. – С. 48 – 59.
     
149. 
     Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер с англ / Общ. ред. и предисл. Есениной Е. И. – М.: Издательская група «Прогрес», «Універс», 1994. – 480 с.
     
150. 
     Роджерс Н. Путь к целостности: человекоценрированная терапия на основе экспрессивных искусств // Вопросы психологии. – 1995. – №1. – С. 132 – 139.
     
151. 
     Самоукина Н.В. Симбиотические аспекты отношений между матерью и ребенком // Вопр. психологии. – 2000. – №3. – С. 67 – 81.
     
152. 
     Сартр Ж.П. Бытие и ничто (Извлечения) // Человек и его цености. М., 1988. – Ч 1. – С. 98 – 99.
     
153. 
     Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки. – К.: Україна. – Віта, 1996. – 130 с.
     
154. 
     Симона де Бовуар. Друга стать: Пер. з франц: У 2 т. – К.: Основи, 1995. – Т.2. – 392 с.
     
155. 
     Симона де Бовуар. Друга стать: Пер. з франц.: У 2 т. – К.: Основи, 1994. – Т.1. – 390 с.
     
156. 
     Сіляєва В.І. Жіноча самотність як психологічна проблема // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 4. – С. 33 – 36.
     
157. 
     Словарь-справочник по психодиагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. – Киев: Наук. думка, 1999. – 200 с.
     
158. 
     Солсо Р.Л., Джонсон Х.Х., Бил М.К. Экспериментальная психология: прак­тический курс. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 528с.
     

6. 
   Стьюарт А., Кендалл М.Дж. Терия распределений. – М: Наука, 1966. – 103с.
   

159. 
     Соціально-психологічний портрет молодого подружжя // Гендерний аналіз суспільства. – 1999. – С. 271-283.
     
160. 
     Старовойтенко Е.Б. Жизненные отношения личности: модели психологи-ческого развития. – К.: Лыбидь,. 1992. – 216 с.
     
161. 
     Теория и история феминизма / Гендерная проблематика в психологи: сб нгауч тр / Под ред. И.Жеребкиной. – Х.: Ф-Прес, 1996. – С. 224 – 260.
     
162. 
     Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. – М.: Мысль, 1987. –352 с.
     
163. 
     Толстых А.В. Возрасты жизни. – М.: Мол. гвардия, 1988. – 223 с.
     
164. 
     Ушакин С. Поле пола: в центре и по краям // Вопросы философии. – 1999. – №5. – С.71-85.
     
165. 
     Филипова Г.Г. Материнство: сравнительно-психологический подход // Психологический журнал. – 1999 – Т.20, – №5. – С. 81 – 88.
     
166. 
     Филипова Г.Г. Материнство и основные аспекты его исследования // Вопросы психологии. – 2001. – №2. – С. 22 – 37.
     
167. 
     Филипова Г.Г. Материнство – сравнительно-психологический подход // Психологический журнал. 1999, Т. 20. – №5, С. 81-88.
     
168. 
     Фрейд.З. Психология сексуальности.– Минск: ПРАМЕБ, 1993. – 159с.
     
169. 
     Фролов П.Д. Віват андрогін! ( «Справжній чоловік» та «ідеальна жінка»з т.з. гендерних ролей). Електронна версія (http://www.gender.ntu-kpi.kiev.ua.)
     
170. 
     Фромм Э. Бегство от свободы: Пер. с англ. – М.: Изд група «Прогрес», 1995. – 256 с.
     
171. 
     Фромм Э. Душа человека. – М.: Республика, 1992. – 430 с.
     
172. 
     Фромм Э. Человек для себя. Пер. с англ. – Мн.: Колегиум, 1992. – 253 с.
     
173. 
     Хамитов Н. Философия и психология пола. – К.: Ника-Центр, 2001. – 224 с.
     
174. 
     Хамитов Н. Философия одиночества. Опыт вживания в проблему. Одиночество мужское и женское. – К.: Наукова думка, 1995. – 170 с.
     
175. 
     Хамитов Н. Философия человека: поиск пределов. Пределы мужского и женского. Введение в метаантропологию. Курс лекций для высших учебных заведений. – К.: Наук. думка, 1997. – 235 с.
     
176. 
     Хамітов Н. Філософія статі – пояснення предмету: стосунки чоловіка і жінки // Філософська думка. – 2001. – №6. – С. 45 – 55.
     
177. 
     Харламенкова Н.Е. Стратегии самоутверждения и ценностние предпочтения одинокого человека // Психологический журнал. – 1999. – Том 20. – № 2. – С. 21 – 28.
     
178. 
     Холл К. С., Линдсей Г. Теории личности: Пер. с англ. – М.: "КСП+", 1997. – 720с.
     
179. 
     Холл К. С., Линдсей Г. Теории личности: Пер. с англ. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 522с.
     
180. 
     Хорни К. Женская психология: Пер. с англ / М.М. Решетников. Санкт-Петербург.: Восточно-Европейский институт психоанализа, 1993. – 220 с.
     
181. 
     Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. – М.: Изд. Группа «Прогрес» – «Универс», 1993. – 480 с.
     
182. 
     Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. (Основные положения, исследования и применения). – СПб.: Питер Пресс, 1997. – 608с.
     
183. 
     Цимбаева Е.Н. «Гендер» как категория исторического анализа // Вестн. моск. ун-та. – Сер.8: История. – 1999. – №3. – С.130 – 141
     
184. 
     Швалб Ю.М. Данченко О.В. Одиночество: Социально-психологические проблемы. – К.: Україна, 1991. – 268 с.
     
185. 
     Швалб Ю.М. Принципи та моделі психологічної експертизи // Практ. психологія та соціальна робота. – 1999. – №8. – С.26 – 28.
     
186. 
     Швалб Ю.М. Принципи та моделі психологічної експертизи. (Продовження) // Практ. психологія та соціальна робота. – 2000. – №1 – С.22 – 25.
     
187. 
     Шевченко Н.В. Гендер у дзеркалі історії та перспективи розвитку гендерних студій в Україні // Укр. іст. журнал. – 2001. – №2. – С. 34 – 48.
     
188. 
     Шинкаренко О.Д. Психологічні особливості жертв подружнього насильства // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 3. – С. 25 – 29.
     
189. 
     Шмурак Ю.И. Пренатальная общность // Человек. – 1994. – №6. – С. 24 – 37.
     
190. 
     Эйдемиллер Э.Г. Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. – Л.: Медицина, 1989. – 192 с.
     
191. 
     Эйдемиллер Э.Г., Александрова Н.В., Юстицкис В. Семейная психотерапия. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
     
192. 
     Эллиот П., Менделл Н. Теории феминизма // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках. – Харьков: ХЦГИ, 1998. – С.15-51.
     
193. 
     Эриксон Э. Идентичность: Юность и кризис: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1996. – 344 с.
     
194. 
     Юлига Н.С. Женщина, семья и общество. Дискуссии в феминистской мысли США // Вопросы философии. – 1994. – № 9. – С. 132 – 146.
     
195. 
     WWW: http: // www.gender.ntu-kpi.kiev.ua.
     
196. 
     http://www.gender.ru/ - Московський центр гендерних досліджень.
     
197. 
     http://www.gender.univer.kharkov.ua/ – Харківський центр гендерних досліджень.
     
198. 
     http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/34-zdrav.htm - Е.А. Здравомыслова, А.А. Темкина «Социальное конструирование гендера»
     
199. 
     http://www.users.csbsju.edu/~eknuth/xpxx/index.html - сайт Християнство + Фемінізм
     
200. 
     Allpont G.W., Personslity: A psychological interpretation. – N.Y., 1937. – 588p.
     
201. 
     Bem S.L. The measurement of psychological androgyny. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 1974. – Р 115-162.
     
202. 
     Buber M. The way of man according to tne teaching of Hasidism // Religion from Tolstoy to Camas. Ed. bu W. Kaufman. – N. Y., 1961. – Р. 425 – 441.
     
203. 
     Bugental J.F. Tne Third Force in Psychology // Humanistic Psychology: a Source Book. Ed. Bu I.D. Welch, G.A. Tate, F Richards. Buffalo. – 1978.–Р. 16 – 17.
     
204. 
     Ellis A. Humanist and psychotherapy // Humanistic Psychotherapy. The Rational Emotive Approach. N.Y., – 1973, – Р. 1 – 2.
     
205. 
     Sheehy G. Passages. Predictable critical of adult life. – N.Y., 1976. – 393 p.