Пригода Ірина Володимирівна працює у навчально-виховному комплексі «Бориславська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №6 – дошкільний навчальний заклад»



Сторінка1/7
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.94 Mb.
#6417
  1   2   3   4   5   6   7
Пригода Ірина Володимирівна

Пригода Ірина Володимирівна працює у навчально-виховному комплексі «Бориславська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №6 – дошкільний навчальний заклад» на посаді вчителя української мови та літератури і є класним керівником 7 класу. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст ІІ категорії», стаж роботи - 12 років (педагогічний – 6 років).

Проблема, над якою працює педагог: «Активізація індивідуальної роботи з учнями та їх батьками як фактор формування позитивного психоемоційного клімату в класному колективі».

Робота педагога, як класного керівника, спрямована на виховання гуманності та толерантності, побудову позитивних міжособистісних взаємин у класному колективі, формування відповідального ставлення до своїх обов’язків та активної життєвої позиції, використовуючи інтерактивні технології: тренінги, рольові ігри, творчі проекти. Ірина Володимирівна активно співпрацює з батьками учнів, адміністрацією школи та різними соціальними службами.

Педагог постійно ділиться своїми творчими здобутками з колегами шляхом проведення позакласних виховних заходів, участі у засіданнях методичного об’єднання класних керівників, педагогічної ради.

Ірина Пригода

Сонячна система мого класу
Якщо ви володієте знанням,

дайте іншим запалити

від нього свої світильники.
Т. Фуллер

Щодня, готуючись зайти до класу, прошу в Господа сили, терпіння й творчої енергії в роботі з чужими дітьми, які волею обставин стали на певний час і моїми. Їхнє життя – навчання й дозвілля, радощі й тривоги, проблеми, поразки і перемоги – настільки тісно переплетене з моїм, що навіть за порогом школи тягнеться довгим шлейфом думок і почуттів. Така вже доля класного керівника – проживати стільки життів, скільки учнів у його класі.

Так само прошу в нашого Небесного Вчителя наснаги й натхнення, вміння дібрати потрібне, влучне і точне слово в розмові зі своїми читачами – колегами, яким, можливо, цікавим буде мій досвід роботи. Дуже не хотілося цю конкурсну роботу перетворити на сухий формальний звіт про досягнуті успіхи, проведені заходи й заплановані завдання. Тому вирішила опис власного досвіду класного керівника побудувати у формі монологу, ілюстрованого фотографіями.

Робота моя структурована за головними напрямками й чинниками діяльності класного керівника і щедро «приправлена» мудрими думками видатних філософів і педагогів. Дозволила собі трохи «розбавити» наукову й офіційно-ділову характеристику теоретичних аспектів і практичних форм взаємодії з учнями та їх батьками своєрідними «ліричними відступами» – враженнями від найцікавіших моментів класного керівництва, роздумами над сутністю і проблемами вчительської праці.

У «Додатках» пропоную планування виховної роботи, розробки справ із учнями та їх батьками та інші матеріали, які – щиро на це сподіваюся – будуть корисними для моїх колег-освітян.
Будьмо знайомі

У кожного «Я» є своє ім'я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми — не безліч стандартних «я»,
А безліч всесвітів різних.


В. Симоненко

Почнемо із ближчого знайомства.

Маю за честь відрекомендуватися: Ірина Пригода. Дата і місце народження – 26 грудня 1978 року, Борислав. У 2001 році з відзнакою закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка (відділення української фольклористики імені Філарета Колеси) за спеціальністю «Фольклористика» та здобула кваліфікацію філолог, фольклорист, викладач української мови та літератури. Стаж роботи вчителя української мови та літератури – 6 років, стаж роботи класного керівника – 2 роки. Спеціаліст ІІ категорії. Місце роботи – навчально-виховний комплекс «Бориславська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №6 – Дошкільний навчальний заклад». Проблема, над якою працюю як класний керівник, активізація індивідуальної роботи з учнями та їх батьками як фактор формування позитивного психоемоційного клімату в класному колективі.

Крім того, вже 6 років працюю керівником секції української фольклористики Бориславського міського наукового товариства учнів «Мала академія наук». Тривалий час була громадським кореспондентом міського часопису «Нафтовик Борислава» та радіоредакції «Слово». Виховую сина і доньку.

Захоплення: колекціоную афоризми й крилаті вислови видатних людей та шкільні «перли» – смішні слова й вирази з учнівських зошитів.

А це мій сьомий клас – 10 дівчат і 7 хлопців – 17 гарячих планет, шкільні орбіти яких одного разу перетнулися й відтоді рухаються разом у Сонячній системі нашого класу. І кожна планета – то справжній всесвіт, яскрава зоря, повна енергії, яку потрібно спрямувати у благодатне русло, щоб реалізувати закладений Творцем у ядрі потенціал. У кожної зірки – свій порядковий номер у журналі, своя зоряна величина, а ще – різна маса, світність і швидкість руху, місце і роль у системі класу. Та об’єднують мої юних зірочок майже півтори тисячі шкільних днів, прожитих разом. І близько півтисячі з них – спільно зі мною: уроки рідної мови, української та світової літератури, класні години і стінгазети, мандрівки та дискотеки, репетиції і свята, чергування й батьківські збори, бесіди з класом, наодинці й по телефону, зустрічі з цікавими людьми – все те, без чого моє вчительське життя явно було би прісним і не таким цікавим.


«Перший раз у п’ятий клас»

Учительська професія –

це людинознавство, постійне,

що не припиняється, проникнення

в складний духовний світ людини.

В. Сухомлинський

«Пропонуємо вам керівництво у п’ятому класі» – ці слова директора у травні 2010 року викликали у мене щось схоже на легку ейфорію. Звичайно, я погодилась. Але вже за півгодини з’явилися перші побоювання: чи справлюся? чи зумію? чи зможу добре виконати це відповідальне доручення?

Перш за все, пильніше почала приглядатися до своїх майбутніх вихованців на перервах. У бесідах із класоводом 4 класу старалася з’ясувати якнайбільше деталей про учнів, їхнє навчання, поведінку, особливості характеру й темпераменту, батьків тощо. Для цього завела спеціальний записник, де занотовувала всю зібрану інформацію (тепер уже третій рік продовжую ці записи за власними спостереженнями).

Протягом літніх канікул опрацювала гору літератури про класне керівництво, тож першого вересня йшла на перший урок у СВІЙ клас педагогічно й психологічно підкованою, але все одно з непереборним хвилюванням і душевним трепетом, як колись на свій найперший урок у школі…

А далі почалася щоденна праця, в тому числі паперова.

Отже, пункт №1: починаємо з планування.

Майже два місяці на основі різних посібників і довідників я вибудовувала власну систему виховної роботи з класом: вечорами на комп’ютері складала таблиці, плани, характеристики, які заповнювала відомостями про учнів та їх батьків, стан здоров’я, пільгові категорії, учнівське самоврядування, позашкільну зайнятість, форми індивідуальної роботи тощо, а також проблеми, цілі й конкретні завдання на кожен місяць (Додатки 1, 2).

Так у мене вийшла пухкенька папка, яку я протягом року поступово поповнювала матеріалами до виховних годин і тематичних лінійок, розробками виховних справ, результатами анкетувань, протоколами батьківських зборів, нормативно-правовими актами, методичними статтями тощо. Тепер щороку поновлюю всі дані, укладаю новий календар знаменних дат та «освіжаю» іншу інформацію згідно з програмою виховної роботи школи і моїми новими задумами та планами. Звичайно, при цьому враховую результативність та ефективність попередньої роботи (і роблю відповідні висновки) та побажання самих учнів на новий навчальний рік.



Суттєве зауваження: завжди залишаю кілька вільних годин у резерві для актуальних поточних подій, а конкретні теми і дати виховних годин у плануванні записую олівцем, оскільки їх доводиться іноді коригувати відповідно до наказів відділу освіти щодо відзначення пам’ятних дат і проведення різноманітних загальноміських заходів.

Пункт №2: психодіагностика та визначення проблемних питань у класному колективі.

Як стверджував К. Д. Ушинський, «якщо педагогіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона має спершу так само вивчити її в усіх відношеннях». Тому за допомогою бесід, спостережень, анкетувань і тестувань досліджувала особистісні характеристики своїх учнів: тип темпераменту, роль у колективі (Додаток 3), стосунки з однокласниками, ставлення до навчання, схильність до певних емоційних станів, хід адаптації до нових учителів і предметів тощо. Заодно ближче знайомилася з батьками школярів, продовжувала консультуватися з їх першою вчителькою. У такий спосіб вивчала психологічний клімат та емоційне життя у вже сформованому в початкових класах колективі. Саме тоді виявилося чимало проблем, що плавно «перетекли» в п’ятий клас: боротьба за лідерство, постійні конфлікти між мікрогрупами та окремими вихованцями, емоційна вразливість кількох учнів з особливими педагогічними потребами, повна байдужість і, навпаки, агресивність деяких батьків…

Таким чином, виявилося головне питання, що потребувало вирішення: адаптація п’ятикласників до навчання в середній ланці школи та згуртування класу (це й була проблема, над якою я працювала у п’ятому класі), що трансформувалося в потребу створення позитивного психологічного клімату в класному колективі (проблема у шостому та сьомому класах).

Зрозуміло, ці проблеми неможливо вирішити без активної участі самих учнів. Тому пункт №3: розвиток учнівського самоврядування. Воно починається з того, що учні повинні співвідносити свої особисті інтереси й потреби із цілями й завданнями всього колективу. Вже спочатку через розподіл доручень за бажаннями та уподобаннями самих школярів та через відкриті вибори активу класу проявилися лідерські здібності окремих учнів. Якраз на них я й стараюся опиратися у процесі реалізації виховних завдань. З часом помітно, як учнівське самоврядування в класі та участь у загальношкільному самоврядуванні сприяє розвитку творчих здібностей, формує вміння аналізувати та регулювати свою поведінку, залагоджувати конфлікти, усвідомлювати відповідальність як за свої вчинки, так і за бездіяльність.

Цьому сприяє і пункт № 4: продовження кращих традицій, започаткованих у молодших класах. Це, зокрема, спільна молитва перед першим уроком, відзначення Дня іменинника, новорічні вечори і просто «посиденьки» в класі після уроків. Саме в такій неформальній обстановці мені вдавалося ближче познайомитися з життям своїх вихованців, поговорити з ними на різні теми, з’ясувати, що протягом робочого тижня їм найбільше запам’яталося і сподобалося в школі.

І останній пункт №5 (який, проте, цілком справедливо можна було б поставити і першим у списку): постійний контроль за навчально-виховним процесом у класі. Просто-таки невсипущий контроль за всім-всім-всім: за відвідуванням уроків, за успішністю з усіх предметів, за щоденним харчуванням і станом здоров’я, за поведінкою на перервах, за веденням зошитів і щоденників, станом підручників і меблів, за виконанням домашніх завдань, за чистотою дошки, порядком у класі, навіть за вологістю землі у вазонах…

Один раз не проконтролюєш – і наступного дня на вхідних дверях прибиральниця зустрічає зі шваброю в руках і праведним гнівом у голосі: «А ваші вчора у класі…!!!»

Така ось відповідальна поліфункціональність судилася класним керівникам.


Будні і свята виховної роботи

Що досконаліше виховання,

то щасливіші народи.

О. Герцен

У Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» визначено стратегію розвитку освіти в Україні, її пріоритетні напрями та шляхи створення життєспроможної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Сучасна школа повинна відповідати на виклики суспільства, реалізуючи комплексну програму формування в учнів ключових життєвих компетенцій. Важлива роль у цьому належить класному керівникові – координатору всіх ланок навчально-виховного процесу в житті кожного школяра.

Видатний педагог В. О. Сухомлинський наголошував, що «майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже, й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про своє «Я», черпати сили з джерела людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим».

Це можливо лише в колективі, де панує дух партнерства, а не хворобливого суперництва, атмосфера взаєморозуміння і підтримки, емоційного благополуччя. Тому основною метою моєї роботи з класом є формування здорового, оптимального, позитивного клімату в класному колективі як необхідної умови для розкриття творчого потенціалу кожної особистості, повноцінного навчання і становлення психічного і фізичного здоров’я. Адже тільки здоровий психологічний клімат створює умови духовного комфорту особистості, спокою, успіху в навчанні та вихованні. Реалізація цієї мети відбувається через вирішення таких виховних завдань:



  • вивчення особистості учнів, їх фізичного, психологічного стану, сім’ї, індивідуальних особливостей і здібностей;

  • активна робота з розвитку учнівського самоврядування;

  • сприяння згуртованості класного колективу;

  • сприяння формуванню основ культури спілкування й побудови міжособистісних взаємин у класному колективі;

  • виховування гуманності та толерантності у міжособистісних стосунках;

  • запобігання виникненню та поглибленню міжособистісних конфліктів у класному колективі;

  • допомога учням у підвищенні рівня організованості й дисципліни;

  • залучення батьків до активної участі в навчально-виховному процесі, забезпечення єдності виховних впливів школи і родини на дітей.

Учні класу мають значний інтелектуальний та творчий потенціал, який за оптимальних умов може розкритися і сприяти всебічному гармонійному розвитку учнівської спільноти загалом та кожної особистості окремо. Саме тому виховна робота у класі спрямована на розкриття та реалізацію учнівської творчості, формування відповідального ставлення до своїх обов’язків, виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей через учнівське самоврядування в класі, сприяння тому, щоб зміст та форми колективної творчої діяльності допомагали кожному знайти себе.

Виховну роботу реалізую через такі напрямки.


Громадянське і національно-патріотичне виховання

Важливо, щоб ти був готовий померти

за свою країну; але ще важливіше,

щоб ти був готовий прожити

життя заради неї.

Т. Рузвельт
Загальні завдання в роботі з учнями:

  • формування  національної свідомості і відповідальності за долю України;

  • виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті;

  • виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;

  • виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.

Саме в дитинстві «…відкриваєш материк, котрий назветься потім – Україна», як писала Л. Костенко. Без відчуття приналежності до рідного народу, його історії, мови, культури, причетності до творення майбутнього своєї держави (і тим самим – власного майбутнього!) неможливо стати повноцінним членом суспільства. Тому цьому напряму виховної роботи приділяю особливу увагу.

Стараюся обирати такі аспекти виховних справ, щоб вони охоплювали якнайширший діапазон громадянської та національно-патріотичної тематики. Так, у 5-6 класах було проведено такі години спілкування, присвячені найважливішим віхам та видатним постатям в історії нашої держави: урок пам’яті «Дорогою визвольних змагань», «Я – громадянин України», «Роль ЗУНР у становленні незалежності України», «Крути – трагедія і гордість України», «УПА в боротьбі за відновлення Української держави», «Роль Акту злуки для України», «Пам’ятаймо подвиг ветеранів», «Партизанський рух у Карпатах», «Жертви голодомору 1932-1933 років», «Світова велич Тараса Шевченка», «Іван Вагилевич – видатний діяч «Руської трійці», «Донька Прометея», «Все, що мав, він віддав для одної ідеї» (про Івана Огієнка), «Олена Степанів-Дашкевич», «Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України», «День української писемності та мови», бесіди до 120-річчя з дня народження Йосипа Сліпого та до 65-річчя операції «Вісла». Цікавими для учнів були години спілкування, приурочені до 100-річчя скаутського руху та 625-річного ювілею рідного міста («Борислав – славетне місто нафтовиків»).

Учні підготували загальношкільні тематичні лінійки до Дня соборності, свята Покрови, Дня української писемності й мови, а також про видатного бориславського письменника і педагога Стефана Коваліва, взяли участь у загальношкільних акціях «Лінійка у вишиванках», «Незабудка пам’яті» та «Запали свічку», присвяченій пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років.

У шостому класі було проведено відкритий виховний захід «Будеш, будителю, жить, доки живе Україна…» (до 200-річчя від дня народження М. Шашкевича) та «Конкурс знавців української мови» (Додаток 4). Протягом 5-6 класу учні побували на екскурсіях в Історико-краєзнавчому музеї Борислава, музеї Івана Франка у селі Нагуєвичі, здійснили поїздки замками Львівщини та в село Бубнище на скелі Довбуша. Цьогоріч узяли активну участь у міському фестивалі стройової патріотичної пісні «Сурми звитяги».

Усі ці заходи сприяють оволодінню системою громадянської культури, розвиткові не показного, а щирого патріотизму, гордості за приналежність до великої європейської нації і водночас любові до своєї маленької батьківщини – рідного міста.
Морально-етичне і духовне виховання

«Перед розумом треба схиляти голову,

а перед добрим серцем – стати на коліна»

Й. В. Ґете

Загальні завдання в роботі з учнями:


  • виховання поваги до загальнолюдських духовних цінностей;

  • формування шанобливого ставлення до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе;

  • виховання почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;

  • вироблення умінь і навичок моральної поведінки;

  • формування морально культури особистості, засвоєння моральних норм суспільства.

На жаль, у сучасному інформатизованому суспільстві щораз більше знецінюються морально-етичні ідеали наших предків, тому проблеми духовного й морального виховання особливо актуальні. Саме тому стараюся прищеплювати своїм учням усвідомлення того, що «голова повинна виховувати серце» (Й. Шиллер), адже кожен відповідатиме за свої вчинки перед власною совістю, людьми і перед Богом. На основі цього добираю відповідні теми для класних годин, що охоплюють різноманітні аспекти духовного й морального життя особистості: «Свята Анна – мати Марії», «Великдень – найбільше свято християн», «Ой радуйся, земле, син Божий народився», «Святитель Миколай – взірець доброчинства», «Традиції моєї родини», «Вірний друг – то найбільший скарб», «Моральні пріоритети в житті», «Культура поведінки в колективі», «Етика спілкування», «Культура поведінки за столом».

У 5-6 класах відбулося свято «Дари Святого Миколая» (Додаток 5), проводилися анкетування «Твої моральні пріоритети», «Мої друзі», «Погані слова», «Ставлення до правил». Діти здійснили поїздку в Гошівський монастир, поклонилися мощам святих у храмі Святої Анни в Бориславі. Щороку беруть участь в акції збору коштів для лікування онкохворих дітей «Від серця до серця».

У п’ятому класі під час Великого посту спільно з учителем християнської етики ми провели акцію «Свіча покаяння»: учні в церкві розповіли кожен про якийсь свій негарний вчинок і загасили тонкі воскові свічечки, а потім разом запалили їх від великої свічі біля престолу. Це дійство символізувало гріх – темряву і покаяння – навернення до світла.

У сьомому класі я почала реалізовувати проект «Дві хвилини на притчу»: кожен свій урок мови й літератури починаю з читання учням невеличкої притчі з циклу «Короткі історії для душі» із збірочок італійського священика-монаха Бруно Ферреро. Народна творчість каже: «Де закінчується людська сила, там починається Божа». Тому стараюся плекати ті найтонші пагінці любові й довіри до Бога, що першими розквітають у саду людських чеснот і дають плоди найвищих моральних якостей.


Правове та превентивне виховання

Обов’язок без права – це рабство;

право без обов’язків – анархія.

Ф. де Ламенне

Загальні завдання в роботі з учнями:

  • прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;

  • виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;

  • формування правової та політичної культури учнів;

  • попередження адиктивної, асоціальної, аморальної поведінки школярів. «Правова культура складається передусім зі свідомого ставлення громадянина до своїх прав і обов’язків, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття», – писав М. Фіцула. Кожна людина повинна знати норми і правила поведінки в суспільстві, свої права і обов’язки, основні положення законодавства про працю, одруження і сім’ю, охорону здоров’я. Правова освіта школярів починається ще з перших кроків у рідній домівці: «Це можна, а це – ні», продовжується в дитсадку й молодших класах. Як класний керівник, стараюся спрямовувати виховну роботу на програмування поведінки учнів у реальних життєвих ситуаціях, на розуміння значущості правових норм у житті. У 5-6 класах з цією метою було проведено анкетування «Чи знаєш ти свої права?»; цикл годин спілкування «Права та обов’язки школяра», «Немає прав без обов’язків», «Кримінальна відповідальність неповнолітніх», «Де закінчуються наші права?»; рольові ігри «Як відмовитися від цигарки (пива, наркотиків тощо)», «Як уникнути небезпечної компанії»; зустрічі з працівниками Бориславського міського відділу міліції та індивідуальні бесіди з учнями, схильними до порушень дисципліни. Проте, мабуть, найяскравіші емоції викликала у моїх школярів екскурсія в Бориславський міський відділ внутрішніх справ, коли вони познайомилися з роботою різних відділів управління МВС, а найцікавіше – посиділи на нарах у камері попереднього затримання, приміряли на себе п’ятнадцятикілограмовий бронежилет, потримали в руках ґумовий кийок… На жаль, їм не дозволили ближче розглянути табельну зброю, але вражень від пережитого і так вистачило надовго.

У сьомому класі знову відбулася зустріч з представником кримінальної міліції у справах неповнолітніх, спільно з ним було проведено діагностичне анкетування учнів та їх батьків «Взаємодія з правоохоронними органами».

Проте правове і превентивне виховання – це не лише бесіди й анкетування. Це щоденне спостереження й аналіз поведінки школярів на уроках і перервах та після них, у школі й поза нею. Стараюся у спілкуванні з дітьми застосовувати принципи: не забороняй, а направляй; не командуй, а організовуй; не примушуй, а переконуй; не обмежуй, а надавай свободу вибору. Тільки так можна навчити школярів усвідомлено здійснювати будь-які дії, передбачати їх наслідки і бути готовими до відповідальності за скоєне.



Папа Іван Павло ІІ стверджував: «У Євангелії ми знаходимо всеохоплюючу і послідовну декларацію прав людини». Тому права й обов’язки громадянина невід’ємні від обов’язків справжнього християнина, а правове виховання учнів тісно пов’язане з морально-духовною сферою особистості, сприяє їх підготовці до ретельного виконання обов’язків у відношенні до держави, праці, сім’ї, колективу.
Виховання здорового способу життя

Дев’ять десятих нашого щастя

залежить від здоров’я.

А. Шопенгауер

Загальні завдання в роботі з учнями:

  • виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя;

  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку школярів;

  • формування знань про роль фізичної культури в житті людини;

  • фізичне, духовне та психічне загартування;

  • профілактика захворювань, формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам.

В. Сухомлинський наголошував, що «свою серйозну функцію школа виконає лише тоді, коли вся навчально-виховна робота буде перейнята турботою про здоров’я, про гармонію фізичного й духовного». Тому в першу чергу щоденно цікавлюся станом здоров’я своїх вихованців, постійно тримаю зв’язок з батьками хворих дітей. Плануючи тематику класних годин, стараюся охопити різноманітні аспекти виховання здорового способу життя школярів: «Здоров’я – найцінніше багатство», «Загартовування – шлях до здоров’я», «У здоровому тілі – здоровий дух», «Профілактика шкідливих звичок», «Небезпека ВІЛ-СНІДу», «Пожежна і техногенна безпека». У попередніх класах було проведено анкетування «Мій розпорядок дня», «Що ти знаєш про СНІД?». Як і кожен класний керівник, систематично проводжу інструктажі з безпеки життєдіяльності: нагадую правила дорожнього руху, протипожежної безпеки, поводження з газо- та електроприладами, вдома без батьків тощо.

Чимало моїх вихованців активно беруть участь у багатьох спортивних змаганнях. У шостому класі вони стали переможцями шкільних та учасниками міських «Олімпійських ігор».

Дівчата разом з іншими учнями школи взяли участь у міському фестивалі «Молодь обирає здоров’я».

Хлопці займаються у різноманітних спортивних секціях та футбольному клубі «Юність», навіть були визнані кращими гравцями сезону.



Реалізації завдань цього напряму сприяє і постійне співробітництво з медичною службою школи, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, організацією харчування, зовнішнім виглядом і поведінкою школярів.
Екологічне виховання

Природа не потерпить неточностей

і не прощає помилок.

Р. Емерсон

Загальні завдання в роботі з учнями:

  • виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство;

  • формування основ екологічної культури, бережливого ставлення до природи;

  • виховання готовності до активної екологічної й природоохоронної діяльності.

Екологічне виховання учнів передбачає розширення елементарних знань про предмети і явища природи, сутність зв’язків між живою і неживою природою та діяльністю людини, виховання любові до рідного краю через любов до природи, відчуття відповідальності за національні природні багатства. Реалізація завдань цього напряму у 5-6 класах відбувалася через проведення тематичних годин спілкування «Земля – наш спільний дім», «Ми відповідальні за тих, кого приручили», «Трагічні дзвони Чорнобиля», «Важливе значення роздільного збору сміття», «Всесвітній день кішок»; акцій «Збережемо життя ялинці», «Операція «Найкращий вазон»; рольової гри «Суд над браконьєром». Діти взяли участь у щорічному загальношкільному ярмарку «Дари осені» (Додаток 6), який став чи не найулюбленішим шкільним святом, та в конкурсі на кращу новорічну композицію. Побували на екскурсії в Природничому музеї міста Дрогобича.

«Природа не має органів мови, але створює мови і серця, за допомогою яких говорить і відчуває» (Й. В. Ґете). Тому стараюся навчити своїх учнів розуміти цю мову, серцем пізнавати світ, відчувати себе часточкою величного царства Природи.

Естетичне виховання

Неможливо виростити повноцінну людину

без виховання в ній почуття Прекрасного.

Р. Тагор

Загальні завдання в роботі з учнями:

  • формування у школярів естетичних поглядів та смаків;

  • вироблення умінь відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті;

  • виховання поваги до культурно-мистецьких надбань народу;

  • розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей та творчої діяльності.

Людське життя – це вічне поєднання прекрасного і потворного, святкової поезії й буденної прози, мрії і дійсності. Головна мета шкільного естетичного виховання – навчити дитину усвідомлювати і співставляти ці поняття, відчувати цінність кожної прожитої хвилини, прагнути до постійного вдосконалення на кращих зразках національного і світового мистецтва. Цьому сприяє залучення моїх учнів до художньої самодіяльності, їх участь у різноманітних гуртках Бориславської дитячої школи мистецтв і Палацу культури. На це спрямовані індивідуальна та колективна художньо-творча діяльність(оформлення класного кутка,
Каталог: old -> portal -> doc
doc -> Гайдамацтво (коліївщина, як найвище його піднесення) та опришківство-дальші прояви козацького руху на Україні
portal -> Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини
portal -> День Незалежності України
portal -> Методичні рекомендації Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки до
doc -> Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека»
portal -> Програма Стрийської спеціалізованої школи №4 I-III ступенів
portal -> Програма загальноосвітньої середньої школи І-ІІ ст с. Билич Старосамбірського району Львівської області на 2013-2016 н р


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка