Правила спілкування з підлітком



Скачати 98.92 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір98.92 Kb.
Учителеві про психологію підлітка та юнака


Правила спілкування з підлітком

Під час спілкування з підлітками психологи рекомендують уникати оцінок, засуджень, нотацій, а до­тримуватися спокійного, ввічливо­го тону розмови. Адже у стані нега­тивних емоцій здатність розуміти одне одного зникає. Дорослому лег­ше керувати своєю поведінкою, на відміну від підлітка з його нестій­кою психікою. Тому саме ті вчителі, що знаходяться поруч із підлітком, повинні дати приклад гідного вихо­ду із важких ситуацій. Якщо ж до­рослі демонструють підліткові влас­ну нестриманість, непослідовність у думках і діях, то марно чекати від учня правильної поведінки.

Слід зазначити, що дорослий потрі­бен, підліткові як партнер, опора, орієнтир у мінливому світі. Дорос­лий повинен допомогти дитині в здобутті соціального досвіду. Адже лише у спільній діяльності з дорос­лим підліток розвиває різні здіб­ності та впевненість у власних си­лах, у досягненні поставленої мети.
Причини схильності підлітків до наркотиків

Відомо, що рання наркотизація пе­ребуває у прямій залежності від пси­хологічних особливостей особи та її здатності адаптуватися до умов су­часного життя. Психологи ствер­джують, що у більшості випадків це форма компенсації недоліків і проб­лем особистого розвитку.

Б. С. Волков вважає, що витоки ранньої наркотизації можуть бути різними й визначаються:


  • індивідуальним характером ре­акцій організму;

  • обтяженою спадковістю;

  • деформованою системою інте­ресів і цінностей;
    внутрішньоособистими пробле­мами;

  • алкогольними традиціями сім'ї;

  • несприятливими мікросоціальними умовами в колективі;

  • міжособовими конфліктами та ін.


Суперечності підліткового віку

В. О. Сухомлинський сформулював позитивні та негативні суперечності, які характерні для підлітків.

На його думку, підліткам притаман­ні непримириме ставлення до зла, готовність вступити у боротьбу за правду. Водночас вони не можуть розібратися через свій незначний життєвий досвід у складних явищах життя. Також підлітки прагнуть до ідеалу та самоствердження, але час­то не вміють цього зробити, а до ви­ховних дій виявляють нетерпимість. Вони демонструють ганебне запере­чення авторитетів і захоплення ідеа­лами, проте не можуть знайти ідеал у буденному житті. Слід зазначити, що підлітки мають бажання знати багато чого, але їх відрізняє легко­важне ставлення до навчання. Ро­мантична захопленість також харак­теризує підлітків, але водночас вони здатні до грубих витівок та агресив­ної поведінки.

Причини грубої поведінки підлітків щодо дорослих

До грубості підлітка зазвичай спо­нукають непродумані вимоги:



  • не враховуються інтереси й ба­жання цідлітка;

  • вимога негайно виконати будь-що;

  • коли зауваження і вказівки роб­ляться в присутності однолітків, які оцінюють його поведінку з погляду самостійності дій;

  • коли допускається глузування над підлітком;

  • коли батьки вимагають вико­нання вказівок у категоричній
    формі, обмежуючи незалежність дитини;

  • невдоволення висловлюється у нетактовній формі, стосую­чись особистих якостей дитини.


Форма прояву негативного ставлен­ня підлітка до оточуючих дорослих

С. Ф. Устименко відзначає, що за­звичай форми негативного ставлен­ня молодших і старших підлітків до дорослих різняться.

Так, для молодших підлітків харак­терно:


  • обмеження спілкування з таким дорослим;

  • занурення у власний світ марень і фантастики;

  • прояви агресивності у спілку­ванні.

Старшим підліткам притаманні такі форми негативного ставлення до дорослих:

  • демонстративні дії негативного характеру (реакція опозиції);

  • відмова підкорятися вимогам (реакція відмови);

  • прагнення уникнути небажаних контактів (реакція ізоляції).


Ґендерні особливості у стосунках між хлопчиками і дівчатками у підлітковому віці

У цьому віці посилюється інтерес до протилежної статі. Учні у класі зна­ють, хто кому подобається. У сто­сунках із ровесницями хлопці соро­м'язливі та скуті, дівчатка на них дивляться зверхньо, без інтересу і віддають перевагу більш старшим хлопцям. Все більше дівчат прагнуть подобатися і відповідають на зали­цяння хлопців. У хлопців-однокласників ця потреба ще не так вираже­на. Проте всі вони марять коханням, і романтика цього почуття не при­пускає думок про сексуальність. При цьому хлопці дуже рідко розра­ховують на взаємність, у той час як дівчатка, хоч і пасивно, але домага­ються почуття у відповідь. Для дітей цього віку характерним є прагнення бути кращим, робити приємне, до­помагати, захищати, тобто виникає мотив самовдосконалення.

В. О. Сухомлинський вважав, що дружба між хлопчиком і дівчинкою ґрунтується на спільності поглядів й інтересів і має велике значення в духовному розвитку підлітків. «Іноді така дружба має характер закоханості. Для більшості дівчаток 12—13-річного віку вже не байдуже, хто їх сусід по парті — хлопчик чи дівчинка. Якщо сусід — хлопець, вони часто ніяковіють, соромляться, а іноді доходить і до більш значних, серйозніших переживань». У підліт­ковий період дівчата віддають пере­вагу «своєму колу», що складається з кількох найближчих подруг. Діво­ча дружня близькість виражається утому, що вербальній подрузі роз­повідають про кар'єрні плани, лю­бовні захоплення, висловлюють думку про свою чи чужу зовнішність і тощо. Близькі подруги виражають близькість невербально, встанов­люючи зоровий контакт, приймаю­чи розслаблені пози і торкаючись одна одної, тобто обіймаючи подру­гу, що плаче, погладжуючи по руці чи долоні.
Ґендерні відмінності у виконанні навчальних завдань хлопчиків і дівчаток підліткового віку

Психологи відзначають, що такі від­мінності існують, починаючи при­близно з 7—8 класу. Деякі з цих від­мінностей наведені в таблиці.



Хлопчики

Дівчатка

Характер більш замкнений

Характер відкритий

Звертає більше уваги на зміст завдання, ніж на його форму

Звертає більше уваги на форму, ніж на зміст завдання

Спостережливість знижена

Спостережливість підвищена

Об'єктивність

Вразливість

Труднощі у процесі виконання завдання долають за допомо­гою інтелекту й сили

Труднощі у процесі виконання завдання долають переважно за допомогою хитрощів та спритності

Стримані у невдачах

Дратівливі у невдачах

Потреба в емоційному збудженні знижена

Потреба в емоційному збудженні підвищена

Розвинене прогнозування (схильний до відстрочених довго­тривалих задач)

Прогнозування послаблено (розв'язує переважно поточні, повсякденні задачі)

Словесне заохочення розслабляє, уповільнює діяльність

Словесне заохочення порушує та прискорює діяльність

Не завжди акуратні, уважні, ретельні в роботі

Акуратні, уважні, ретельні в роботі


Проблема нормалізації відносин між хлопчиками і дівчатками у підлітковому віці

У психолого-педагогічній літературі сформульовані основні напрями у роботі з даної проблеми.

По-перше, необхідно розбирати конфлікти між хлопчиками як міжособові (тобто роз'яснювати, що кривдник не просто хлопчик, а кон­кретний підліток; не ставити дитину за приклад через статеву ознаку).

По-друге, створювати умови для не­формального спілкування хлопчи­ків і дівчаток (не ділити дітей на ко­манди хлопчиків і дівчаток у групо­вих іграх, конкурсах та ін.).

По-третє, у спільній діяльності збе­рігати за хлопчиками виконання обов'язків, які вимагають більшої фізичної сили, і добирати відповідні завдання дівчаткам (змагання на виконання «чоловічої» і «жіночої» роботи, допомагає оцінювати пере­ваги одного перед одним).

Від одних дорослих старші школярі приймають поради, допомогу, прислухаються до них. До інших же, навпаки, ставлення варіюється від агресивного до іронічного. Яким чином можна пояснити таке став­лення дітей?

Неважко здогадатися, що учні при­ймають поради і допомогу від тих дорослих, які:


  • розуміють їх;

  • користуються їхньою пошаною та довірою;

  • вміють знаходити спільну мову зі старшими школярами;

  • вміють бути терпимим до чужої думки;

  • вміють орієнтуватися у певних ситуаціях;

  • чесні, кмітливі та дотепні з ни­ми та ін.


Відмінність дружби між підлітками і юнаками

Слід зазначити, що в психології дружба і міжособові відносини ха­рактеризуються вибірковістю, стій­кістю та інтимністю. Безумовно, ці якості з віком змінюються. Це пов'язано зі зростанням стабіль­ності інтересів, інтимності. Якщо у підлітковому віці дружба розгля­дається як винятково індивідуальне ставлення, то в юнацькому віці — це, перш за все, емоційна прихиль­ність від спільного проведення часу до глибокого саморозкриття.


Особливості юнацького максималізму

Головні особливості юнацького максималізму полягають:



  • по-перше, у прагненні до уза­гальнень в оцінці тих або інших явищ дійсності;

  • по-друге, у тому, що вони часто говорять і роблять, не замислюючись про наслідки;

  • по-третє, в абсолютизації окре­мих тверджень;

  • по-четверте, у негативному ставленні до попереджень до­рослих.


Основні суперечності особистісного розвитку юнацького віку

Б. С. Волков виділяє такі основні суперечності юнацького віку:

1. Пред'явлення завищених вимог до дорослих і поблажливе став­лення до власного їх недотри­мання. Часто відбувається ситуа­ція, коли педагогу не вибачають його промахів, але у той же час не засуджують себе за промахи більш серйозні. (З цими су­перечностями вчителеві необхід­но знайомити хлопців і дівчат.)

2. Прояв у вчинках принциповості у великому і безпринципності у малому. Як відомо, юнаки го­тові відстоювати правду, йти на ризик заради відновлення спра­ведливості, проте часто допус­кають дитячі витівки.



3. Емоційно підвищене пережи­вання особистих невдач, непри­ємностей, перетворення їх на трагедію.

Тест «Оцінка знання юнацької психології»

Мета: визначити рівень знань педа­гогів юнацької психології.,

Інструкція. Перед вами 24 вислови. Якщо ви згодні з даним висловом, то у бланку поряд з номером висло­ву поставте знак «+», якщо не згод­ні — знак «—», якщо вам складно відповісти — знак «?».

Примітка. У даних висловах діти -це учні молодших класів; юнаки або дівчата — молоді люди віком від 15 до 21 року; дорослі — люди віком 25—45 років.

  1. Поверховість — характерна риса юнаків.

  2. Порівняно з дорослими, юнаки більш схильні до теоретизу­вання.

  3. Якщо юнаки думають більшою мірою про дійсне (про те, що вже є), то дорослі виносять на перший план можливе (те, що очікується в майбутньому).

  4. Юнацькому віку притаманна категоричність думок.

  5. Дорослі більшою мірою, ніж юнаки, схильні до пошуку за­гальних принципів і законів по­ведінки людей.

  6. Юнаки схильні перебільшувати рівень своїх знань і переоціню­вати свої розумові можливості.

  7. Дітям більшою мірою, ніж юна­кам, потрібен індивідуальний підхід у навчанні й вихованні.

  8. Підвищена емоційна схвильо­ваність та емоційна напруже­ність — характерні риси юнаць­кого віку.

  9. Відчуття гумору виникає і вияв­ляється швидше у дитячому, ніж в юнацькому віці.

  10. Діти більшою мірою, ніж юна­ки, схильні до «дозвільних роз­мов» і суперечок про сторонні предмети.

  11. Серед дорослих меланхоліки зустрічаються частіше, ніж се­ред юнаків.

  12. У творах художньої літератури юнаків більше цікавлять реальні вчинки і події, ніж думки і від­чуття дійових осіб, пов'язані з цими вчинками і подіями.

  13. Дітям більшою мірою, ніж юна­кам, притаманно підкреслювати свої відмінності від інших лю­дей.

  14. «Відчуття самотності» — харак­терне переживання юнацького віку.

  15. Суб'єктивна швидкість перебігу часу з віком помітно сповіль­нюється.

  16. Особливості своєї зовнішності та фізичного розвитку більше хвилюють юнаків, ніж дітей.

  17. Відчуття незадоволення собою тим більше притаманні юнакові, чим нижче рівень його інтелек­туального розвитку.

  18. Скарги на недостатній розвиток вольових якостей (на нестій­кість, схильність піддаватися впливам та ін.) - характерна риса юнацької самооцінки.

  19. Юнаки цінують в учителеві його «людські якості» (щирість, здіб­ність до співчуття та ін.) вище, ніж його професійну компетент­ність.

  20. Юнаки схильні пред'являти ви­моги максималізму до колективу.

  21. Юнаки зазвичай вище оціню­ють ступінь свого контакту з пе­дагогом, ніж самі педагоги.

  22. Труднощі комунікативного ха­рактеру у юнаків виявляються більшою мірою, ніж у дітей та дорослих.

  23. Юнаки більше цікавляться му­зикою, ніж художньою літера­турою.

  24. Прагнення привести своє життя відповідно до тих або інших пра­вил більшою мірою притаманне дорослим, ніж юнакам.


Обробка результатів

За кожний збіг відповіді «+» у пи­таннях: 1, 2, 4, 6, 8, 14, 16, 18, 19, 20, 22 і за кожний збіг відповіді «—» у питаннях: 3, 5, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 17, 21, 23, 24 додайте один бал. Відповідь «?» оцінюється 0 балами.

Знаходимо загальну кількість балів.

Якщо ви набрали менше 8 балів, це свідчить про низький рівень знань питань юнацької психології. Такі випробовувані зазвичай мають по­милкові «теоретичні уявлення» з да­ного питання.

9—15 балів дозволяють оцінити рі­вень знань юнацької психології як середній. Слід зазначити, що ви­пробовувані із середнім рівнем знання юнацької психології частіше за все керуються звичайним здоро­вим глуздом.

Понад 16 балів свідчать про високий рівень знань юнацької психології. Випробовувані з таким рівнем знань, як правило, мають спеціаль­ну підготовку, що перевищує рівень здорового глузду.



Туріщева Л.В., кандидат психологічних наук, ХНПУ ім. Г. Сковороди, Харків

Журнал Історія та правознавство №25 (125), вересень 2007р.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка