Практикум з української мови за професійним спрямуванням для студентів-заочників усіх спеціальностей



Сторінка6/6
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6

Текст № 4. Використання енергії сонця - шлях заощадження природних ресурсів

О.В. Кутовий, В.О. Кутовий

Автомобільно-дорожній інститут Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет"

Енергозбереження визначено сьогодні одним із пріоритетних напрямків держав­ної політики України і має реалізовуватися як довгострокова та чітко спланована прог­рама дій. При цьому, комплексне вирішення проблеми енергозбереження - один із най­більш імовірних для нашої держави шляхів успішного подолання економічної та енергетичної криз, входження на рівних в сім'ю високо розвинутих країн світу. Успішне розв'язання цієї проблеми дозволить нашій країні різко зменшити залежність її еконо­міки від імпорту енергоресурсів, вивести з експлуатації цілу низку існуючих генеруючих потужностей, провести технологічне переозброєння енергоємних галузей та струк­турну перебудову господарських комплексів, сформувати оптимальні рівні самоенергозабезпечення окремих регіонів та галузей, створити вітчизняну галузь з випуску конкурентоспроможного енергозберігаючого обладнання, суттєво зменшити вплив техногенних факторів на навколишнє середовище, забезпечити соціально-побутові потре­би кожного громадянина нашої держави.

День, коли природні запаси органічного палива на нашій планеті вичерпаються, на жаль, вже не за горами. Саме життя скоро примусить раціонально використовувати газ, вугілля, нафту і впроваджувати нові, альтернативні джерела енергії. Це дозволить не тільки різко зменшити екологічну шкоду довкіллю, від якої вже зараз наша планета стогне, а й розв'язати, хоча б частково, енергетичні проблеми. Те, що сьогодні комусь бачиться фантастичним, завтра може стати звичним. Сьогодні енергозберігаюча полі­тика України повинна розглядатись як низка дій, що відповідають загальнонаціональ­ним інтересам: забезпеченню життєздатності економіки, охороні навколишнього при­родного середовища, стратегії безпеки. Звичайно, відразу повністю замінити органічне паливо і втамувати енергетичний голод за рахунок тільки альтернативних джерел енер­гії не вдасться. Але його можна значно заощадити і при цьому можна, теж значно, зме­ншити кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище.

Для Донецького регіону найбільш перспективними є такі альтернативні види ене­ргії, як енергія сонця і вітру. Горлівське підприємство "Соляр" за кілька років своєї ро­боти накопичило вже певний досвід виготовлення і впровадження сонячних устано­вок як на промислових підприємствах (в тому числі таких відомих, як "Трансаміак"), так і у приватному секторі. Ці установки за цей час показали свою ефективність і заре­комендували себе простими і надійними в експлуатації. Використовуються вони най­частіше для виробництва низько- потенційного тепла для комунально-побутового водо- і теплопостачання. За конструкцією вони являють собою так звані сонячні трубчасті колектори, що поєднані системою трубопроводів з теплообмінником у вигляді бака-акумулятора. Селективне скляне покриття, що використовується в такому колекторі, порівняно зі звичайним склом дозволяє із значно більшою ефективністю використову­вати сонячну енергію для нагрівання води. Досвід використання сонячної енергії, накопичений за кордоном, де цьому питанню приділяється незрівнянно більше уваги, ніж у нашій країні, свідчить, що потенційні можливості енергетики, заснованої на викори­станні безпосередньо сонячного випромінювання, надзвичайно великі. Використанні усього лише 0,0125% цієї кількості енергії Сонця могло б забезпечити всі сьогоднішні потреби світової енергетики.

Звичайно, широке впровадження сонячних установок потребує великих капітало­вкладень. Але саме життя скоро примусить людство піти на ці витрати, оскільки соняч­на енергія, на відміну від традиційних видів енергії, практично невичерпна. В Швеції, Данії та інших країнах світу на сьогоднішній день накопичено великий позитивний до­свід експлуатації сонячних установок. Новітні потужні і досконалі установки продемо­нстрували, що газ і сонце, як основні джерела енергії найближчого майбутнього, здатні ефективно доповнювати один одного. Тому не випадковий висновок, що в якості парт­нера сонячної енергії повинні виступати різні види рідкого чи газоподібного палива. Не зважаючи на те, що ці країни знаходяться в значно гірших, ніж Донбас, широтно-кліма­тичних умовах, Швеція, Данія і багато інших країн вважають пріоритетним подальший розвиток сонячної енергетики. При цьому сонячні установки, зазвичай, монтуються на дахах і фасадах будинків і перетворюють сонячну енергію не тільки на тепло, а ще й на електричну енергію. Одна геліоустановка на кремнієвих фотоперетворювачах, найчас­тіше потужністю 2-3 кВт, займає приблизно 20-30 квадратних метрів. За рік вона здат­на виробити приблизно 2000 кВт/год. електроенергії, що достатньо для забезпечення побутових потреб середнього будинку і навіть зарядки бортових акумуляторів електро­мобіля. Денний надлишок енергії в літню пору направляють в електричну мережу зага­льного користування. Взимку ж, особливо в нічні години, енергія може бути безкошто­вно повернута власнику сонячної установки. Великі фірми монтують на дахах вироб­ничих корпусів сонячні установки потужністю понад 300 кВт. Одна така станція може задовільнити потреби підприємства в енергії на 50-70%. Досвід експлуатації сонячних уста­новок свідчить, що Сонце вже може забезпечити енерговимоги, щонайменше, усіх жи­тлових будинків у країні. Сонячні установки, розташовані на дахах і стінах будинків, на шумозахисних огородженнях доріг, на транспортних І промислових спорудженнях не вимагають для розміщення дорогої сільськогосподарської чи міської території.

Найбільш доцільним, на наш погляд, є використання так званого сезонного аку­мулятора тепла. При цьому сонячні колектори, розташовані на даху житлового будин­ку нагрівають воду, яка використовується в якості теплоносія. Вода направляється в акумулятор під землею у вигляді траншеї Так, заповнена водою траншея, яка має дов­жину 50 метрів, глибину 3 метри і ширину 1,2 метри, дозволяє акумулювати щорічно 35 МВт/год. тепла за рік, а встановлений кіловат енергії обходиться приблизно в 350 доларів. Зарядка та розрядка здійснюється за допомогою системи поліетиленових труб, по яких циркулює вода, нагріта в сонячних колекторах. Ґрунтові акумулятори мо­жна будувати скрізь, тому вони розповсюджені досить широко. Вони можуть складати­ся з розташованих прямо у землі вертикальних або горизонтальних систем труб. Опти­мальними розмірами бака-акумулятора вважаються такі, коли на 1 кв. м, корисної площі будинку, що обігрівається, припадає 3-8 куб. метри водяного бака-акумулятора.

Дуже перспективним бачиться застосування в сонячній установці в якості акуму­лятора тепла так званого " сонячного ставка ", в якому акумулятор суміщений із сонячним колектором. Це неглибока ( 1-2 метри ) водойма, заповнена солоною водою, кон­центрація солі в якій росте з глибиною. Змінення концентрації підбирається таким чи­ном, щоб у нижніх шарах щільність води була більшою, ніж у верхніх, навіть за умови, що температура води у нижніх шарах буде вищою, ніж у верхніх. Таким чином, конвективне перемішування води у сонячному ставку повністю відсутнє. Це дозволяє різко зменшити витрати тепла і отримати у придонній зоні температуру до 80...90 градусів.

Текст № 5. Особливості очистки стічних вод в умовах Донецького казенного заводу хімічних виробів

К.М. Іщенко, Г.В. Чудаєва

Донецький національний технічний університет

Живу природу, що поставляє людству все необхідне для його існування, треба дбайливо берегти. Це зараз розуміють всі. За останні кілька десятків років з найбільшою очевидністю необхідність такої турботи з'явилася у відношенні найважливішого природного компонента - джерел чистої природної води, більшість з яких у результаті забруднення стічними водами - відходами життєдіяльності людини, вже перебувають під загрозою загибелі. Усе більш важливого значення набуває проблема охорони природи й, насамперед, водних об'єктів від забруднення, забезпечення потреби населення й народного господарства чистою водою. Однак успішне рішення цієї проблеми, що має глобальне значення, багато в чому залежить від кожної людини - від рівня її культури й розуміння суспільного значення питання. Для багатьох, навіть широко освічених людей часто є невідомим, що вся використана й, отже, забруднена вода неминуче потрапляє в ту ж водойму, з якої вона взята, або в інше природне джерело води, і що у зв'язку із цим невірне рішення питань очищення стічних вод загрожує здоров'ю населення. Найбільша частина населення міст і селищ, користуючись всіма досягненнями сучасної санітарної техніки в побуті, навіть не підозрює про існування найскладніших очисних споруджень і цілої науки про очищення стічних вод. Завдяки цьому, забруднення наших водойм, усього нашого природного оточення не можна вважати неминучим, тому що сучасні технології дозволяють здійснювати ефективне очищення вод. Очищення стічних вод і обробка їхнього осаду мають першорядне значення із санітарно-гігієнічної точки зору, що дуже важливо для збереження здоров'я людей.

Мета даного дослідження - визначити ефективність біологічного очищення стічних вод на очисних спорудженнях Донецького казенного заводу хімічних виробів.

Завдання:

1) визначити ступінь забруднення стічних вод;

2) зрівняти дані за ступенем забруднення стічних вод по періодах року;

3) дослідити ефективність очищення стічних вод на різних її стадіях;

4) зрівняти показники забруднення стічних вод до й після очищення.

Результати проведених досліджень дозволяють судити про ефективність біологічного очищення стічних вод у різні періоди року, а також видавати рекомендації для розробки заходів щодо зниження вмісту шкідливих викидів у стічних водах на промислових підприємствах міста й області.

Дослідження якості стічних вод по стадіях очищення проводились на очисних спорудженнях Донецького казенного заводу хімічних виробів (ДКЗХВ). Виробничі й господарсько-побутові стічні води надходять на заводські очисні спорудження. Заводські очисні спорудження повного біологічного очищення проектною продуктивністю 10тис.м3/сут., складаються із прийомного бункера, грабельного відділення, двох пісколовок, преаератора, двох первинних відстійників, двох аеротенків, двох вторинних відстійників, контактного резервуара, десяти ілових карт, хлораторної, компресорної, насосної станції для перекачування очищених стічних вод по напірному колектору в балку.

Після повного біологічного очищення стічні води надходять у балку Безіменну й далі в ріку Кальміус. Ріка Кальміус впадає в Азовське море. Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємство повинне забезпечити нормативне очищення стічних вод, згідно з "Дозволом на спеціальне водовикористання", затвердженим Міністерством екології й природних ресурсів України, Держуправлінням екологічної безпеки в Донецькій області. Згідно з даним "Дозволом..." підприємству визначене гранично припустиме скидання (ПДС) речовин у водний об'єкт.

Технологічний аналіз роботи очисної станції починається з визначення кількості і якості стічних вод. Лабораторія веде постійний контроль за якістю стічної води по стадіях очищення по інгредієнтах. Стічна вода надходить на станцію нерівномірно. Оскільки технологічні показники роботи окремих споруджень (час перебування, період аерації й т.і.) розраховуються за середньодобовим припливом, при аналізі враховується нерівномірність надходження стічних вод.

Іноді спостерігається підвищення концентрації забруднень улітку, що пов'язане з відключенням у місті для ремонту системи гарячого водопостачання. Різко знижується концентрація забруднень у недільні й святкові дні, коли не працюють підприємства. Порівняння результатів аналізів у будні й святкові дні дає уяву про склад побутових стічних вод і про вплив на них промислових стоків. Аналіз годинних проб стічних вод показує, що концентрація забруднень змінюється по годинах доби.

Результати досліджень ефективності очищення стічних вод на ДКЗХВ в зимовий, весняний, літній і осінній періоди представлені у вигляді таблиць, у яких порівнюються дані по 36 найменуванням, на різних стадіях, а також графіків коливання рівня ефективності очищення стічних вод у періоди року за прозорістю, зваженим речовинам, БПК і тринітротолуолом.

Розрахунок ефективності за часом року здійснюється за формулою визначення ефективності очищення стічних вод.

Виходячи зі зроблених розрахунків і графіків, робимо висновок, що ефективність очищення стічних вод не залежить від пори року й малоефективна для таких показників, як хлориди, сульфати, лужність, твердість. У той час як основний забруднювач (тринітротолуол) піддається очищенню 95,5-100%.

У такий спосіб результати проведених досліджень показують:

1) Вміст шкідливих домішок у стічних водах не залежить від періоду року, а залежить від режиму роботи підприємства.

2) Високу ефективність біологічного очищення стічних вод від різних шкідливих домішок.

3) Забруднені стічні води, пройшовши всі етапи біологічного очищення, при потраплянні у водойми й ґрунт не являють небезпеки для навколишнього середовища.

4) Очищені біологічним методом стічні води цілком придатні для використання без якої-небудь додаткової обробки в технічних цілях: агропромислове застосування, рибництво, для повторного застосування тощо

Текст № 6. Антибактеріальні склометалеві покриття

для захисту сталевих виробів

О.В. Бабич, О.В. Саввова

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Актуальність забезпечення надійного довгострокового антибактеріального захисту об'єктів життєдіяльності людини визначається необхідністю підвищення якості життя, зростанням епідемій різної етіології, зокрема SARS та пташиного грипу, що забирають щорічно життя тисяч людей, а також незадовільним станом відомих рішень щодо боротьби з розмноженням хвороботворних бактерій у приміщеннях та обладнанні. До них відносяться операційні та реанімаційні блоки, пологові й інфекційні відділення, медичні та фармацевтичні лабораторії, харчоблоки, холодильне устаткування, ємності для зберігання і підігріву води, санітарно-технічне обладнання тощо.

Порівняльна оцінка закордонними вченими та фахівцями, наприклад професором Франко Марцулло - завідувачем лабораторії клінічних досліджень Моденского медичного інституту (Італія), стійкості різних матеріалів до дії патогенних мікроорганізмів: нержавіючої сталі, алюмінію, полімерів різного складу та маловуглецевих сталей з органічними та склоемалевими покриттями, - показала явні переваги традиційних склоемалевих покриттів. Склоемалеві покриття до того ж перевищують інші відомі види покриттів за поєднанням антикорозійних, міцносних, санітарно-гігієнічних та естетико-декоративних властивостей. Але навіть такі покриття не відповідають сучасним жорстким вимогам до антибактеріальних матеріалів.

На сьогоднішній день за кордоном широко рекламується різноманітна емальована сталева продукція з антибактеріальними покриттями нового покоління. До неї відносяться електроводонагрівачі, холодильники, пральні та посудомийні машини, кухонне обладнання, трубопроводи виробництва фірм "BOSH", "Eiserwerke Duker Grabh" (Німеччина), "Dupont"(США) та інш. Однак відсутні відомості про склади відповідних склоемалей та технологію одержання антибактеріальних покриттів на їх основі. Незважаючи на актуальність створення та використання подібних покриттів у нашій країні й наявності розвиненої вітчизняної емалювальної галузі в Україні не проводяться дослідження в цьому напрямку. Все це зумовлює необхідність виконання фундаментальних досліджень з метою створення вітчизняних антибактеріальних покриттів нового покоління на основі склоемалей та технології їх одержання.

Методом вирішення цього фундаментального завдання є введення в склоемалеву матрицю бактерицидних нанопорошків. Цс потребує розробки спеціальної технології антибактеріальних покриттів, що передбачає отримання склоемалевої матриці із запрограмованою мікроструктурою та властивостями; синтез бактерицидних нанопорошків, одержання склокомпозиційних покриттів на основі цих матеріалів. Бактерицидні порошки представляють собою керамічний порошок на основі фосфату кальцію та катіонів Ag+,Zn2+,Cu2+.

Бактерицидні властивості срібла відносяться до олігодинамічних. Це означає, що срібло активно діє у дуже низьких концентраціях. Руйнування мікроорганізмів відбувається в результаті утворення вільних іонів, які поглинаються на поверхні клітини й вступають у реакцію із групами SH ферментів і протеїнами.У результаті протеїни руйнуються. Срібло поводить себе по-іншому стосовно Escherichia coli і Staphylococcus aureus. Іони срібла спричиняють видалення мембрани між цитоплазмою та стінкою клітини, що призводить до появи видимого проміжку між двома складовими клітини. Мідь та цинк також проявляють оліго-динамічні властивості. Однак, у визначених концентраціях вони, по-перше, шкідливі для людей, по-друге, з огляду на бактерицидність дії не наскільки ефективні, як срібло.

Для забезпечення антибактеріальної дії емалевого покриття необхідно, щоб срібло в ньому було рівномірно розподілено, особливо в поверхневому шарі, де дія срібла характеризується найбільшим ефектом (рис.1).

Рис.1 Розподілення наночастин срібла за результатами електронної мікроскопії


Бактерицидні порошки були одержані методом хімічного осадження. Після реакції розчин було профільтровано та висушено. За результатами рентгенофазового аналізу синтезовані порошки в основному мали структуру на основі фосфату кальцію з катіонами, які дають антибактеріальний ефект. Структура фосфату кальцію використовується як переносник антибактеріальних катіонів металів. Склоемалі на основі фосфату кальцію мають найвищу біологічну сумісність і не проявляють токсичну дію.

Синтезований бактерицидний порошок було додано до фрит ЕСП-117 та ЕСП-5 у кількості 1 та 3 мас.% від ваги фрити. Емалевий шлікер з одержаної композиції наносили на попередньо заґрунтований металевий субстрат і випалювали за температури 820°С. Емальовані пластини було простерилізовано за 200°С протягом 2 годин в автоклаві. Колонії Escherichia coli були вирощені на бульйоні за 37°С. Розчинені бактерії разом із розчином були поміщені на дно чашок Petri таким чином, щоб шар бактерій знаходився у тісному контакті з емальованою пластиною.

Антибактеріальна активність емальованої поверхні визначається як ступінь скорочення росту бактерій на ній. Еталонні емальовані зразки проявили незначний рівень антибактеріальної активності. Високий рівень антибактеріальної активності спостерігається в усіх складах емалей з додаванням навіть 1 мас.% бактерицидного порошку. Найвищою антибактеріальною активністю характеризується емаль на основі фрити ЕСП-117 з додаванням фосфатів цинку та катіонів Ag+.

Одержані антибактеріальні склоемалеві покриття на основі традиційних покривних фрит із додаванням бактерицидного порошку можуть бути застосовані для захисту сталевих виробів, які використовуються в різних галузях життєдіяльності людини.



Текст № 7. Деякі аспекти поліпшення екологічної обстановки

вугільних регіонів

М.О. Савощенко, А.К. Чудовська, Е.О. Воробйов

Автомобільно-дорожній інститут Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет"

У промислово розвинутих регіонах України має місце негативний вплив підприємств на навколишнє середовище. Одним із найбільших забруднювачів середовища є шахтний метан. В Україні щорічно коптується на земну поверхню до 800 млн. м3 метана, у народному господарстві використовується менше ніж 20%.

Зараз у різних країнах світу накопичено багатий досвід використання метану, який коптується вугільними шахтами.

Нами розглянуто питання застосування шахтного метану для виробництва харчового білку для потреб сільського господарства і, як наслідок цього, покращення екології регіону.

Шахтний метан може використовуватись в біотехнологічних процесах як вуглеводна сировина для отримання біомаси метаноокислювальних бактерій. Відомо, що інтенсифікація тваринництва потребує різкого збільшення виробництва харчового білку, оскільки сільському господарству необхідні додаткові джерела білку, які компенсують його недостатню кількість в традиційних рослинних харчах.

Основним шляхом зниження і ліквідації дефіциту білку є виробництво біомаси за допомогою мікробного синтезу, який має такі переваги перед іншими джерелами білкових речовин: мікроорганізми мають достатньо велику швидкість накопичення біомаси, мікробні клітини здатні накопичувати дуже велику кількість білку, сам процес біосинтезу є менш трудомістким порівняно з отриманням сільськогосподарської продукції і органічним синтезом білків.

Як продуценти на метані використовуються метаноокислювальні бактерії. У складі поживного середовища для культивації бактерій необхідна присутність джерел азоту, калію, мікроелементів та інших ростових факторів.

Виробництво метанокислювальних бактерій на шахтному метані, яке виконане з нашої участі, показало технічну спроможність його використання, як відходу вуглевидобутку, для виготовлення білково-вітамінного концетрату (БВК) (мал.1).

Нами також були виконані розрахунки економічних показників виробництва білку метаноокислювальних бактерій за концентрації метану в коптуючій суміші від 5 до 25 % при її витраті 90 м3/хв.(табл.1).

Із таблиці 1 бачимо, що у разі збільшення концентрації метану в коптуючій суміші в 5 разів продуктивність ферментаційної установки збільшується в 25 разів. За низьких концентрацій метану в суміші і у разі збільшення кисню зменшується інтенсивність росту бактерій.

У таблиці 2 наведені економічні показники отримання біомаси для тих самих концентрацій метану. Аналіз результатів розрахунків показав, що будівництво ферментаційної установки на шахті буде рентабельним за концентрації металу в суміші більшій ніж 12 %.

Крім виробництва білку метаноокислювальні бактерії використовуються для дегазації вугільних шахт, що дозволяє знизити викиди шахтного метану в атмосферу.



Рис.1 Технологічна схема видобування і використання шахтного метану:

1-вугільні пласти; 2-дегазаційна система шахти; 3-вузол підготовки метаноповітряної суміші; 4-ферментер; 5-вузол підготовки поживної суміші; 6-пункт приготування суспензії; 7-пункт зневоднення і сушіння суспензії.
Таблиця 1 - Технічні показники отримання біомаси

Концентра­ція метану в копту­ючій сумі­ші, %

Коефіці­єнт зміни активнос­ті росту від мак­симальної

Продуктив­ність уста­новки по метану, м3/доб.

Коефіцієнт використа­ння метану під час біосин­тезу

Продуктивність уста­новки, м3/доб.

Геометрич­ний об'єм ферменте­рів, м3

Продуктив­ність уста­новки, т/рік

5

0,09

6480

0,1

324

5,85

97

10

0,35

12960

0,2

1296

23,4

389

15

0,72

19440

0,3

2916

52,7

875

20

0,92

25920

0,4

5184

93,6

1555

25

1,00

32400

0,5

8100

146,3

2430

Таблиця 2 - Загальні економічні показники отримання біомаси



Концентрація метану в коптуючій суміші, %

Собівартість 1 т білку, грн/гону

Прибуток (+) або збитки (-), грн/рік

Термін окупності,

роки


5

10923,3

-708,2

-

10

4337,4

-278,3

-

15

3121,4

438,0

20,4

20

2695,6

1440,6

6,3

25

2498,9

2729,1

3,4

При цьому у ферментері можна утилізувати близько 16 тис. м3 метану за добу, а в шахтних умовах - знизити газовиділення із відпрацьованих просторів на 4 тис. м3/добу на кожній ділянці.

Таким чином, запропонована технологія забезпечить зниження негативного впливу викидів вугільних шахт на довкілля, комплексне використання ресурсів і покращення харчової бази сільського господарства України.

Текст № 8. Способи ліквідації пилу при виробництві прокату

О.П. Короговська, В.А. Темнохуд

Донецький національний технічний університет

Прокатне виробництво є завершальною стадією металургійного процесу. З екологічної точки зору воно вважається відносно чистим. Основною проблемою прокатних цехів є неорганізовані викиди пилу на дільниці прокатних станів. Найнебезпечнішим пилом вважають дрібнодисперсну окалину, кількість якої становить 40 грамів на тонну готового прокату. Ці викиди створюють значну запиленість повітря у цехах, що негативно впливає на персонал, а також велика кількість пилу викидається у довкілля через аераційні ліхтарі.

Вирішення проблеми неорганізованих викидів дозволить поліпшити не тільки екологічний стан, але й умови праці. У цій роботі було поставлене завдання щодо істотного зниження шкідливих викидів у атмосферу цеху за рахунок пригнічення пилоутворення на виході з місця деформації компактним струменем відпрацьованого охолоджувача.

У роботі на підставі аналізу технології прокатки запропоновано встановлення для чистової кліті форсунок, що дозволяє водночас забезпечувати і пилопригнічення і прискорене охолоджування прокату для підвищення якісних властивостей прокату; в чорнових та передчистових клітях форсунок для пилопригнічення під час виходу розкату з кліті.

Потік води подають в зону виходу металу з робочого калібру за допомогою конічних форсунок струменевого типу. Через водопровідні труби буде надходити вода з оборотного циклу водопостачання. Ця вода подається далі в форсунки. Форсунки створюють розпилення води, яке покриває джерела викиду пилу. Пил буде падати і спрямовуватися разом з водою у підстановий тунель для подальшого очищення від окалини.

За допомогою розробленої універсальної програми, що передбачає розрахунок кількості форсунок, загальні витрати води та витрати води на кожну групу клітей, відстань, на якій потрібно встанови форсунку від джерела утворення пилу залежно від обраного діаметра сопел, тиску та температури води, кількості форсунок та калібрів у кожній групи клітей. Було проведено аналіз відношення витрати води кожної групи клітей до загальної витрати води (рис. 1) та залежності витрати води від діаметра сопел (рис. 2) стана 250 ВАТ "ДМЗ".

Для поліпшення механічних властивостей розроблена система технологічного проектування дільниці прискореного охолоджування в потоці сортового стану. Конструкції приладів передбачали подачу на розкат з боку виходу з місця деформації струменя води, що брала участь у теплообміну на всій протяжості активної охолоджувальної зони влаштування. При цьому окалина, яка відривалась від поверхні металу під час його контакту з валками, змочується та уноситься водою, а не потрапляє в атмосферу цеху. Рівень заглушення пиловиділень становив 98-99%. Результати промислового засвоєння на стані 350 ВАТ "ДМЗ" та станах 250 та 360 ЄМЗ підтвердили вірність розрахунків та ефективність прийнятих технічних рішень, що дозволяє рекомендувати розроблену систему технологічного проектування при розрахунках систем прискореного охолодження як на прокатних агрегатах, що реконструюються, так і на знов у введених агрегатах.

Рисунок 1 -Розподілення загальної Рисунок 2 - Залежність загальної виграти

витрати води на різні кліті при

діаметрі сопла 0,003 води залежно від діаметра сопел


Розроблена методика дозволяє визначити конструктивні та технологічні параметри систем охолодження, параметри розміщення приладу. Відносно до вихідного місця деформації задля забезпечення потрібного рівня пилопригнічення, стану температури в процесі як прискореного охолодження, так і за вирівнювання температур у паузах під час транспортування його по рольгангу, а також економічні показники ефективності розроблених систем охолодження. Використовуючи розроблену програму, можливо визначити витрату охолоджувача залежно від температури металу на виході з пристрою та діаметра профілю, що охолоджуваного. Результати розрахунків для стану 350 ВАТ "ДМЗ" подано у таблиці.
Таблиця - Залежність витрати охолоджувача (м3/год) від температури металу на виході з пристрою та діаметра профілю, що охолоджується.


Температура металу, °С

Діаметр профілю, що охолоджується, мм

20

22

24

26

28

30

700

1032,9

1250,0

1487,1

1745,6

2024,5

2324,0

750

863,2

1044,5

1243,0

1458,8

1691,9

1942,2

800

694,7

837,1

996,1

1169,1

1355,0

1556,4

850

605,7

732,9

872,2

1023,61

1187,1

1362,8

Таким чином економічна ефективність розроблених технологічних рішень визначається в основному збільшенням якісних показників сортового прокату. Разом з цим отримано ефект від економії металу за рахунок зменшення вторинного окалиноутворення. Також досягнено соціального ефекту за рахунок покращення умов праці персоналу при зменшенні тепло- та пиловиділення в атмосферу цеху та неорганізованих викидів у довкілля.



Текст № 9. Аналіз причин погіршення чистоти атмосферного

повітря в місті Донецьк

М.В. Тарковська, Л.В. Чайка

Донецький національний технічний університет

Відомо, що обсяги викидів забруднюючих речовин у Донецькій області досягають майже 40 % від загальноукраїнських. При цьому у структурі викидів "лідирує" чорна металургія (47,7 %), далі йде енергетика (30,9 %), і "почесне" третє належить транспорту (13,2 %).

У 2006 році транспортна галузь викинула в атмосферне повітря 224,9 тис. т шкідливих речовин, серед яких доля автомобільного транспорту максимальна - 95 %.

На території будь - якої адміністративної області автомобільна мережа нерівномірна і має різну інтенсивність руху. У Донецькій області інтенсивність характерна для всіх великих міст, особливо, для Донецька. Разом з цим, у сільських районах транспорт є основним забруднювачем атмосферного повітря. Наприклад, у 2006 році в місті Донецьку від пересувних джерел викиди становили 12%, а у Новоазовському районі-95 %.

За даними, що наведені у монографії гігієнічних досліджень щодо стану екологічного середовища Донбасу, рівень потенційного забруднення викидами відповідно до загального пробігу автотранспорту по території Донецька є максимальним.

Специфіка якісного і кількісного складу валових викидів залежить від структури і потужностей підприємств. Основними токсичними інгредієнтами, що потрапляють у повітря під час експлуатації рухомих транспортних засобів, є оксиди вуглецю (77 %), вуглеводні (13 %) та оксиди азоту (8 %). На діоксид сірки, леткі органічні сполуки, сажу та тверді суспендовані частинки загалом припадає близько 2 % сумарних викидів.

У таблиці 1 наведені усереднений абсолютний і відносний компонентний склад викидів від усіх видів транспорту.

Таблиця 1 - Компонентний склад викидів




Викиди

шкідливих

речовин


Галузь транспорту

Разом

Автомобільний

Залізничний

Морський та річковий

CO


т

1452477

33578

15453

1501508

%

96,7

2,2

1,1

100

СmНn


т

273644

6998

3838

284480

%

96,2

2,46

1,34

100

N0x


т

130125

16233

30429

176787

%

73,6

9,2

17,2

100

S02



т

10002

3578

2039

15619

%

64

22,9

13,1

100

Pb


т

296

2,8

0,7

299.5

%

98,8

0,9

0,3

100

Аналіз даних показує, що автомобільний транспорт, як об'єкт - забруднювач досліджуваної галузі є найбільш потужним із джерел ксенобіонтів.

Функціонування автотранспорту забезпечують підприємства обслуговування, до яких належать автозаправні станції (АЗС) та станції технічного обслуговування (СТО). З точки зору класу небезпеки АЗС та СТО відносяться до категорії екологічно чистих підприємств (5-ий клас небезпеки). Але споживачі палива, наприклад, легкові автомобілі являють собою небезпеку для атмосферного повітря.

Авторами було виконано розрахунки щодо кількісного компонентного складу викидів на прикладі однієї з АЗС. що розташована у центрі міста Донецька. Середньодобова пропускна здатність її складає близько 600 одиниць транспорту, при цьому питома вага автомобілів, що працюють на бензиновому паливі, досягає 80 %.

Наші спостереження на бульварі Шевченка показали, що за 5 хвилин в одному напрямку проїжджають 3 - автобуси, 17 - мікроавтобусів, 65 - легкових автомобілів, що у середньому на добу відповідно складає: 518 - автобусів, 2937 - мікроавтобусів, 11232- легкових автомобілів

Кількість забруднюючих речовин знаходили за формулою:



де  - усереднений питомий викид j-тої шкідливої речовини з одиниці витраченого і-того палива, кг/т;



 - витрата і-того палива пересувним складом міста, т;

 - коефіцієнт, що враховує вплив технічного стану автомобілів на величину питомих викидів оксиду вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сполук свинцю, діоксиду сірки та сажі (визначається за таблицею).

Результати розрахунків кількісного складу відпрацьованих газів, що поступають в атмосферне повітря залежно від обсягів використаного палива, наведено в таблиці 2.


Таблиця 2 - Кількісний склад викидів шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря від автотранспорту.




Компонент

Кількість шкідливих речовин, кг/добу



Разом

бензини

дизельне паливо

CO

97,3

1,5

98,8

СхНу

13,65

0,25

13,9

NOx

9,5

1,7

11,2

S02

0,4

0,1

0,5

Pb

0,3

-

0,3

С

-

0,14

0,14

Одержані результати дозволяють зробити висновок не тільки відносно екологічності виду палива, а насамперед відносно ролі АЗС. Адже більшість автомобілів заправляються в режимі холостого ходу і впродовж усього напрямку пересування є джерелами забруднення атмосферного повітря. Якщо взяти до уваги той факт, що АЗС та СТО розташовані поблизу і в центрі селітебних районів міста, то стає зрозуміло, що населення дихає брудним повітрям, крім цього різко знижується здатність повітря до самоочищення.

Текст № 10. Екологія та нові матеріали

А.Е. Забєліна, Ю.С. Прилитого

Донецький національний технічний університет

Людина є невід'ємною частиною екології. Одним із найважливіших завдань екології є розробка приладів, що забезпечують створення безпечних умов праці людини. Сучасні заводи - це великі підприємства, що оснащені високоточним устаткуванням, яке загалом працює від електричного струму, що є джерелом підвищеної небезпеки. Робота присвячена вивченню та розробці манганіт- лантанових систем для створення нових високочутливих магніторезистивних датчиків для таких важливих галузей сучасної техніки, як аварійне вимкнення струму у випадку коротких замикань і для захисту людини від поразки струмом та електродвигунів від пошкодження Пристрої, що раніше застосовувалися, не придатні через їх інертність і, як наслідок, недостатньо швидке відключення струму.

Найбільш перспективними для створення датчиків є Sr-вмістовні манганіт лантанові перовскіти, при чому, як було показано у деяких роботах, з надстехіометричним марганцем, який знаходиться у вигляді наноструктурних кластерів у твердому розчині.

Зараз перовскітоподібні матеріали складу АхВ1-xМпОз (А - рілкоземельний метал, В - луго-земельний метал) представляють великий теоретичний і практичний інтерес. Ці сполуки сімейства манганітів, що мають ефект гігантського магнітоопору, широко затребувані в прикладній науці, завдяки своїм унікальним фізичним і хімічним властивостям.

Численні дослідження манганіт-лантанових систем стосувалися переважно фізичних аспектів. Технології виготовлення порошків і виробів з них, а також кінетичним дослідженням по синтезу практично не приділено уваги, за деякими винятками.

Склад La0.7Sr0.3МnОз був обраний як об'єкт дослідження, виходячи з наступних міркувань: були перевірені ~25 складів, але на сьогоднішній день найбільш оптимальні властивості виходять на манганіт лантанових системах, що містять стронцій.

Вихідна шихта була отримана різними методами: керамічним методом з оксидів та карбонатів і хімічними - сумісним осадженням та розпилюванням.

Враховуючи ті обставини, що найбільш експресним методом синтезу складних оксидних систем є керамічний, то більшість досліджень, проводилася саме цим методом. Результати досліджень порівнювались з даними по порошках, отриманих за хімічною технологією.

Для одержання зразків для синтезу в якості сировинних компонентів використовувались: Lа20з марки LаО - 1, SrС03 ("Ч.Д.А.") і Мn3О4 (виробництво ФРГ). Маси компонентів зважувалися на електронних вагах з точністю до шостого знака після коми. Потім протягом 1,5 годин проводилося змішування і перетирання компонентів у агатовій ступці для гомогенізації складу і підвищення активності порошків під час синтезу. Отриману шихту поміщали в алундові тиглі. Потім піддавали випалу в печі при температурах - 1100 °С, 1000 °С, 900 °С, 800 °С с витримкою протягом - 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6 і 7 годин при кожній температурі. Вміст тиглів зважували до і після випалу. Витягали при температурі випалу, тобто здійснювали повітряне загартування.

З метою пошуку оптимального режиму синтезу La0.7Sr0.3МnОз зі структурою перовскіту була визначена залежність відносної зміни маси від температури та часу витримки, а також склад фаз при даних режимах.

На підставі досліджень будували графік залежності m/m= f(r), який наведений на рисунку.
0.06

0.05


0.04

0.03


0.02

0.01


Рисунок - Кінетика синтезу манганіту лантана La0.7Sr0.3МnОз

Для порівняння на графіку приведені криві випалу порошків, отриманих окрім керамічного метода, а також хімічними (сумісне осадження, розпилювальний гідроліз). Експеримент проводили за тією ж методикою, що і для порошків, отриманих керамічним методом.

Наявність мінімумів на кривих може бути викликана різними модифікаціями марганцю, а також неповнотою формування структури перовскіту при даних термінах витримки.

Як видно з графіка, під час отримання манганітів лантану за хімічного технологією (сумісним осадженням при 1=900 °С і розпилювальним гідролізом при (=800 °С) спостерігається незначна зміна маси вже при термінах витримки 5;6 і 7 годин. Таким чином, був обраний температурно-часовий режим, що забезпечує отримання надійного перовскіту.

А за керамічною технологією (1=900,1000, 1100 °С) такого ефекту доки не спостерігається, через вельми малу активність шихти, що потребує більш тривалих термінів витримки.

Отримані результати будуть уточнюватися і підтверджуватися іншими методами, зокрема РФА, передбачається вивчити зміни електропровідності зразків і тільки лише при досягненні кореляції між вказаними параметрами можна буде однозначно говорити про конкретні параметри синтезу La0.7Sr0.3 зМnОз, зі структурою перовскіту.



Перелік теоретичних питань, які мають бути реалізовані під час виконання лексико-граматичних завдань


  1. Державна мова – мова професійного спілкування.

  2. Фонетичні особливості української мови порівняно з російською.

  3. Морфологічні особливості української мови у порівнянні з російською.

  4. Синтаксичні особливості української мови у порівнянні з російською.

  5. Стилі сучасної української літературної мови. Найважливіші риси наукового стилю.

  6. Усна й писемна форми професійного мовлення.

  7. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.

  8. Види компресії тексту.

  9. Оформлення результатів наукової діяльності. Анотація. Резюме.


Згортання інформації
1. Резюме.

2. Анотація.




Список рекомендованої літератури

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А.П. Загнітко, І.Г. Данилюк. – Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2007. – 480 с.

2. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова / М.Г. Зубков. – Харків : Торсінг, 2003. – 446 с.


3. Козачук Г.О. Українська мова: практикум / Г.О. Козачук. – К. : Вища шк., 1991.

4. Ладоня І.О. Українська мова / І.О. Ладоня. – Київ : Вища школа, 2011. – 158 с.


5. Українська мова за професійним спрямуванням: навчальний посібник для вищих навчальних закладів нефілологічного напрямку підготовки / Т.О.Мачай, Л.В.Шавлак, Л.К.Лазарєва та ін. – Донецьк : ДонНТУ, 2006 р. – 191 с.

6. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. П. Ющук. – К. : Освіта, 2002.



ВЗЯТЬ ИЗ СТАРОЙ МЕТОДИЧКИ СЛОВАРИ + ПОНОМАРІВ+ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ +СЕМЕНОВА,ЛАЗАРЄВА.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка