Практики з еом



Скачати 454.24 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації16.04.2016
Розмір454.24 Kb.
1   2   3   4

Торговельно–економічні відносини

Що стосується розвитку торгівельно-економічних відносин між обома державами, то тут слід зазначити той факт, що дані відносини мають пріоритетний характер у зовнішньоекономічній діяльності України та Румунії. До того ж румуни дивляться на економічні стосунки з Україною крізь призму своїх інвестицій. Саме так: це не дуже відомий факт, але Румунія розглядає себе одним з найбільших інвесторів в українську економіку.


Слід звернути увагу і на те, що Румунія і Україна виявили зацікавленість в закінченні будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Уряд України підтримав ідею створення акціонерного товариства за участю Румунії, Словаччини та України. Передбачалася організація спільного пароплавства на Дунаї, спорудження каскаду ГРЕС на річці Тиса, будівництво газопроводу Хуст-Сату-Маре тощо.
Згідно з даними Держкомстату України, динаміка торгівлі товарами і послугами між Україною та Румунією останні роки має наступний вигляд (у млн. дол. США).

Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Румунією у 2001 р. становив приблизно 360 млн. доларів США, що на 25% більше, ніж 2000 року. Експортувалися в основному напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі, нафтопродукти, кокс, залізна руда та залізорудні концентрати, феросплави. Імпортувались паливно-мастильні матеріали, вироби неорганічної хімії, меблі взуття, текстильні вироби, медикаменти. Однак потенціал економічного співробітництва між двома країнами набагато вищий, тож Україні та Румунії необхідно поглиблювати своє співробітництво в цьому напрямі. Головними напрямками, які можуть збільшити зовнішньоторговельний оборот між двома країнами, є паливно-енергетичний комплекс, спільна робота над диверсифікацією енергопостачання в Європу, поглиблення співробітництва у сфері транспорту, гірничо-металургійного комплексу, машинобудуванні, легкої та переробної промисловості.


У 1994 р. було підписано угоду про створення міжурядової українсько-румунської Консультативної Ради з питань торговельно-економічного співробітництва (МКР), перше засідання якої відбулося у березні 1996 р. в Києві.
14 серпня 1998 р. було утворено Єврорегіон "Нижній Дунай", до якого увійшли прикордонні регіони України (Одеська область), республіка Молдова, та Румунії (повіти Брела, Галац, Тульча). У рамках Єврорегіону намічено реалізувати серію спільних проектів. Спорудження поромних переправ через Дунай, реконструкції під’їзних автошляхів та пунктів перетину кордону, модернізація перевалочних баз для прийому та обробки експортно-імпортних і транзитних вантажів, формування транскордонного біосферного заповідника у дельті Дунаю та відновлення екологічної рівноваги придунайських озер.
6 жовтня 2000 р. в м. Ніредьгаза (Угорщина) керівники Закарпатської області, повіту Сату-Маре (Румунія) та областей Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина) підписали угоду про тристороннє співробітництво "Інтеррегіо". Ця угода діятиме в рамках Карпатського Євро регіону і має на меті розробку та реалізацію за сприяння міжнародних програм РНАКЕ, ТАСІ8 та КР0500 спільних транскордонних проектів співробітництва на рівні органів місцевого самоврядування (міжнародні пункти перетину кордону, будівництво доріг, екологічні та природо-рекреаційні заходи).

Отже, як висновок, слід зазначити, що Румунія відіграє важливу політичну й економічну роль для України. Для подальшого співіснування цих двох держав слід намітити приоритетні шляхи розвитку для кожної.


Загалом же для української сторони в взаємовідносинах з Румунією слід рішуче відстоювати свої прикордонні інтереси, роблячи стратегічно продумані, виважені кроки. Треба враховувати той факт, що румунська дипломатія є однією з найпотужніших у Європі, починаючи від часів міністрів Бретіану – батька, Бретіану – сина, а також гордості румунської дипломатії 30-х рр. минулого століття, ще одного міністра закордонних справ Таке Іонеску, який залишив після себе, ніби дороговказ, настанову: " Справедливим є те, що не може бути остаточним". Це повинні знати і враховувати українські укладачі угод у стосунках з Румунією, що відверто кажучи, дотепер недостатньо бралося до уваги Києвом.
Зовнішньополітична стратегія як України, так і Румунії спрямована на залучення до процесу європейської інтеграції, широкий розвиток співробітництва з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом, тому потреби взаємодії з європейськими та трансатлантичними структурами вимагатимуть подальшої гармонізації україно-румунських відносин і здатності знаходити ефективні компромісні рішення складних проблем, що торкаються важливих національних інтересів.

Розділ 4

Політичний устрій
Траян Бесеску
Чинна Конституція Румунії була прийнята в листопаді 1991 року і схвалена на всенародному референдумі в грудні того ж року. Згідно з Конституцією, Румунія є унітарною державою з республіканською формою правління.
Главою держави є президент, що обирається населенням на 4 роки. З 2004 року президентом Румунії був Траян Бесеску.

Законодавча влада

Основна стаття: Парламент Румунії
Двопалатний парламент складається з Сенату (Senat, 137 місць) і Палати депутатів (Camera Deputaţilor, 332 місця).
Сенатори обираються за пропорційною системою.
314 членів Палати депутатів обираються за пропорційною системою з п'ятивідсотковим загороджувальним бар'єром для політичних партій і восьмивідсотковий - для блоків, а решта місця зарезервовані для представників національних меншин.
Термін повноважень депутатів парламенту - 4 роки.
На виборах у грудні 2008 основне представництво в парламенті отримали:

Блок Демократична ліберальна партія Румунії (Partidul Democrat-Liberal) - 36,9% і Демократичний союз угорців Румунії (Uniunea Democrată a Maghiarilor din România) - 6,6%;

Блок Соціал-демократичної партії (Partidul Social-Democrat) і Консервативної партії (Partidul Conservator) - 29,9%;

Націонал-ліберальна партія (Partidul National-Liberal) - 15,7%.


Голова Сенату - Крін Антонеску (НЛП).
Голова Палати депутатів - Валеріу Згоня (СДП).

Політична ситуація


6 грудня 2009 в Румунії пройшов другий тур президентських виборів, на яких з мінімальною перевагою переміг Траян Бесеску (50,33% голосів). Його суперник, один з лідерів Соціал-демократичної партії Румунії Мірча Джоане оскаржив результати виборів у Конституційному суді.
Басеску, підтримуваний правоцентристським альянсом «Справедливість і правда», став президентом у 2004 році, отримавши 51,23% голосів. Його суперником був голова правлячої Соціал-демократичної партії 54-річний Адріан Нестасе.
Президентські вибори були визнані найзапеклішими з часів падіння комуністичного режиму в 1989 році.
З 1990 року президентський пост протягом трьох термінів (з перервою в 1996-2000) займав Іон Ілієску, який пішов у відставку в 2004 році.
За цей час в країні вдалося подолати наслідки кризи середини 1990-х років, а головною метою своєї політики уряд проголосив приєднання до ЄС в 2007 році разом з Болгарією.
Кандидат від демократичного альянсу «Справедливість і правда» 53-річний мер Бухареста Траян Бесеску, колишній капітан далекого плавання, який займав також посаду міністра транспорту в кількох урядах, критикував владу за надто повільне проведення ліберальних реформ.
Румунія має напруженість у взаєминах з Молдовою. Ці країни не мають договору про кордон один з одним. У травні 2009 р. Президент Румунії Бесеску заявив, що не визнає кордонів з Республікою Молдова, що означає de jure невизнання Паризького договору 1947 року , Гельсінського Заключного акта про безпеку в Європі 1975 р., рішень Ялтинської і Потсдамської конференцій .
Мирні договори 1947 з Румунією підписані СРСР, Великобританією, США, Австралією, БССР, Чехословаччиною, Індією, Новою Зеландією, УРСР, Південно-Африканським Союзом, а також Канадою. Договори встановили кордони Румунією за станом на 1 січня 1938 (рішення Віденських арбітражів 1938 і 1940 оголошені неіснуючими); Межі Румунії встановлювалися за станом на 1 січня 1941, за винятком румуно-угорського кордону, яка була відновлена ​​за станом на 1 січня 1938 (ця межа змінювалася відповідно до рішень Віденського арбітражу 1940).
Політичні постанови договорів збігаються в основному з відповідними постановами мирного договору 1947 з Італією (розпуск фашистських організацій, відновлення свобод, демократії і т. д.). Військові постанови договорів регулюють питання про склад збройних сил цих держав. Договори установили обсяг репарацій, виплачуваних Румунією. Румунія зобов'язалася виплачувати репарації Радянському Союзу. Було визнано право піддалися агресії країн на реституцію майна, вивезеного з їх території, а також - право Радянського Союзу на всі німецькі активи в Румунії (пізніше Радянський Союз, сприяючи економічному розвиткові Румунії, відмовився від значної частини компенсацій за нанесений йому збиток).

Розділ 5
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка