Практичне заняття 8 (2 год.)
КОЛЕКТИВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ
Основні поняття теми
Колектив – соціально значима група людей, які об’єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.
.
План
-
Письмова контрольна робота (25 хв.).
І Варіант
-
Колектив, його ознаки й структура.
-
Які зв’язки обумовлюють розвиток особистості в колективі?
-
У чому своєрідність поглядів А.С. Макаренка на соціальні функції дитячого колективу?
ІІ Варіант
-
За якими ознаками можна судити про розвиток колективу та його рух?
-
Розкрийте зміст діяльності колективу на кожному етапі його розвитку?
3. Значення гуманістичних поглядів В.О.Сухомлинського у формуванні колективу.
.
ІІ. План обговорення
-
Розкрити та проаналізувати функції дитячого колективу.
-
Структура та розвиток колективу
-
Схема вивчення особистості учнів І-ІХ класі та колективу
-
Стадії розвитку дитячого колективу.
-
Учнівське самоврядування в класі та школі.
Мета
-
Розкрити теоретичні аспекти поняття про колектив.
-
Виховувати гуманістичне ставлення до учня.
-
Розвивати самостійність.
Студент має:
Знати теоретичні основи колективної діяльності учнів.
Вміти вивчати особистість учнів як членів колективу.
ІІІ. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
“Педагогічне управління колективом”, ”Самореалізація і самоствердження особистості у колективі”.
ІV. Практичне заняття ЗАКОНСПЕКТУЙТЕ: 1. Стадії розвитку шкільного колективу (Крижко В.В. Менеджмент в освіті /В.В.Крижко, Є.М.Павлютенков. – К., 1998. – С. 151–154).
2. Статті В.О.Сухомлинського “Сто порад вчителю” (ст. 63, 64)
V. Самостійне завдання (Домашній практикум):
Вирішіть цю проблему:
Психологи поділяють учнів на дві основні категорії: школярі з колективістичними нахилами і школярі з індивідуалістичного складу. Якщо учні “випадають” з колективу, то для чого потрібно робити всіх колективістами, насильно змінювати природу дитини і переробляти її особисті якості?
Як ви думаєте? Наведіть аргументи “за” і “проти”?
Модульне оцінювання
Відповідь на теоретичні питання, або виконання дослідного завдання
|
Виконання
практичного завдання
|
Написання реферату
|
Виконання завдання для самостійної роботи
|
Всього
|
5 балів
|
5 бали
|
3 балів
|
2 бали
|
15 балів
|
Література
1. Галузинський В. М.. Педагогіка: теорія та історія : навч. посібник / В. М.Галузинський, М. Б. Євтух. – К., 1995. – С.120–129.
2. Фіцула М. М. Педагогіка / М.М.Фіцула. – К., 2001. – С. 347–365.
4. Волкова Н.П. Педагогіка / Н.П.Волкова. – К., 2001. – С.180–206
5. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища школа, 1997. – С. 55–62, 234–238.
6. Крижко В.В. Менеджмент в освіті /В.В.Крижко, Є.М.Павлютенков. – К., 1998. – С. 151–154).
7. Сухомлинський В. Вибрані твори : в 5 т. / Василь Олександрович Сухомлинський ; ред. кол. О.Г. Дзеверін, В.З. Смаль, М.М. Грищенко та ін.– К. : Рад. шк., 1977– .–
Т.2 : Сто советов учителю. – 1977. – С. 600 – 607.
ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ.
1. Склад класу за віком, національністю і статтю.
2. Актив класу. Наявність у нього авторитету серед учнів. Характеристика активістів (ініціативність, самостійність, наполегливість, вимогливість, організаторські здібності). Наявність у класі неофіційного активу, його характеристика і стосунки з офіційним активом.
3. Стан згуртованості та організованості класу. Вміння розподілити роботу і обов'язки. Вміння підкорятися розпорядженням уповноважених осіб. Критика і самокритика в колективі. Стан дисципліни в класі. Випадки порушення дисципліни та їх характерні причини. Взаємини між учнями класу. На чому вони ґрунтуються: на спільній роботі, спільних інтересах, визнанні авторитету, взаємодопомозі тощо? Наявність малих груп, основа їх виникнення і ступінь зацікавленості загальними справами колективу. Характер і спрямованість товаришування і дружби. Взаємини між хлопчиками і дівчатками. Наявність кругової поруки в класі.
4. Ідейно-політична спрямованість колективу класу. Моральні переконання та ідеали учнів. Інтерес до суспільно-політичних подій і соціальних проблем у нашій країні та за кордоном. Рівень розвитку почуття національної самосвідомості.
5. Успішність класу. Загальний показник успішності класу з навчальних предметів. Ставлення учнів до
окремих навчальних предметів і вчителів. Взаємодопомога в навчанні. Дисципліна на уроках. Негативні моменти в навчальній діяльності (списування, шпаргалки, підказування). Невстигаючі учні, причини їх неуспішності.
6. Громадська робота класу. Інтерес класу до загально-шкільного життя і участь у ньому. Місце суспільно корисної праці в житті колективу. Види праці та характер її виконання класом. Вияви свідомої дисципліни в праці. Громадські обов'язки учнів.
7. Кругозір учнів, їх загальний розвиток, інтерес до мистецтва, літератури і спорту. Форми його вияву (колекціонування, читацькі конференції, диспути, обговорення переглянутих кінофільмів, спектаклів тощо). Культура мовлення.
8. Культура поведінки учнів у школі та поза нею. Ставлення до вчителів, батьків і товаришів.
Хоч який би метод вивчення особистості або колективу застосовувався, педагог повинен чітко уявити, для чого йому потрібні певні відомості про об'єкт вивчення. Необхідна конкретна програма вивчення учня або колективу.
Особистість формується і виявляється в різних видах діяльності. Що свідомішою, активнішою та цілеспрямованішою є діяльність особистості, то повніше й достовірніше виявляються її якості. Педагог бачить, як учень ставиться до навчання, до фізичної праці, до спорту, до громадських справ. Вияв певних рис у різних видах діяльності підвищує достовірність даних про учня. Вивчення учня здійснюється у взаємозв'язку з колективом, у системі колективних взаємин. Його поведінка залежить не лише від особистих якостей, а й від характеру стосунків з колективом, специфіки життя колективу. Педагог має знати специфіку впливу колективу на учня та його реагування на цей вплив.
Особистість вихованця і сам колектив не є чимось застиглим і незмінним. Вони проходять складний процес розвитку й формування. Тому дослідження змін в особистості й колективі має практичне значення для виховної роботи з ними, правильного прогнозування її змісту й добору методів та форм виховного впливу.
За час навчання учень може побувати в різних класах та школах, однак процес його вивчення повинен тривати всюди. Кожний новий вихователь перш ніж почати вивчення І виховання нового учня, має встановити, що вже було зроблено до нього, щоб продовжити розпочате.
Відомості про учня або колектив, отримані за допомогою одного методу, потребують перевірки іншими методами, щоб гарантувати достовірність і об'єктивність.
Вивчення і виховання здійснюються одночасно, взаємодоповнюються. Прийом або метод вивчення особистості може бути водночас і методом її виховання (бесіда, доручення та ін.). Аналіз реагування учня або колективу на певний виховний вплив допомагає дібрати способи впливу для наступної роботи.
Дані, отримані у процесі вивчення учня або колективу, слід одразу ж використовувати у виховній роботі з ними.
Поділіться з Вашими друзьями: |