Практична педагогіка або три технології



Сторінка8/46
Дата конвертації15.04.2016
Розмір8.25 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   46

78

Практична педагогіка або три технологи

нентний (багатоцільовий) продукт — сплав знань, розвитку, вихованості. Це «широкозахватна» технологія, що дозволяє в єдності, у взаємозв'язку, взаємозалежності і взаємозумовленості одночасно і комплексно реалізувати нашу звичну триєдину мету — навчити, розвити, виховати.

Ми вже мали можливість переконатися, що технології створюються «під продукт», «під замовлення». Завдання, що треба вирішувати, продукт, що його нам потрібно одержати, — складають призначення і сутність будь-якої технології. Чим вужча мета, тим точніша технологія. Широка і погано визначена мета тягне за собою так само непевну і невизначену технологію. Особливо розмитою стає вона тоді, коли треба одночасно досягати багатьох, погано узгоджених між собою, а іноді і протилежних цілей. Спробуйте, наприклад, створити технологію, яка б ефективно вирішувала два майже несумісних завдання — розвитку пам'яті і мислення учнів. Пам'ять розвивається за одними законами, а мислення — за іншими. До речі, у догматичному навчанні завдання розвитку пам'яті ставилося як головне і його технологія була доведена до високого рівня досконалості. «Продукт» догматичного навчання усе пам'ятав, але мало що розумів. Ось чому при виборі технології завжди треба визначати пріоритетність, важливість завдань, що будуть вирішуватися в першочерговому порядку. Саме такий порядок і задається при описі характеристик продукту, де вказуються головні і побічні його компоненти.

Технології можуть порівнюватися між собою тільки в межах однієї мети, вирішення однакових чи дуже близьких завдань. Наприклад, технологію формування всебічно розвинутої особистості не можна прямо співвідносити з технологією «вільного» виховання — і цілі в них різні, і засоби їх досягнення. До слова кажучи, ці та інші педагогічні технології об'єднує лише те, що вони належать до однієї галузі. Парадоксально, що всі педагогічні технології ґрунтуються на спільних знаннях про людину, однакових закономірностях виховання. Виходить, що на одних і тих самих підставах вибудовуються різні, іноді взаємовиключні способи досягнення кінцевих цілей. Щось тут не так: або закони не об'єктивні, або висновки з них ми робимо неправильні. Якщо підстави правильні, і якщо ми правильно застосовуємо закони мислення, то наслідки (у нашому випадку, технології) повинні бути однаковими.

Запити в нас залишаються великими. Ми за давніми традиціями дуже багато хочемо від школи: щоб вона і навчила, і розвинула, і

79

Підласий Ї.П.



виховала, і підготувала учнів до життя у ринковому світі. Діяти на свій розсуд школа не може, треба виконувати замовлення. Отже має бути відповідна технологія, що дозволяє формувати заданий продукт. Ця технологія повинна бути зорієнтована на досягнення виставленої замовником широкої мети, бажано навіть, без виділення пріоритетів, бо всі її компоненти — першочергової важливості. Цим вимогам найбільше відповідає продуктивна педагогічна технологія, на розгляді якої ми зосередимо всю нашу подальшу увагу.

Додамо, що «вузькі» технології, переважно, випинають окремі цілі та організовують практичну діяльність для їхнього досягнення. У такий спосіб швидше забезпечується необхідний кінцевий результат. Так було, наприклад, у Дальтон-плані, у талгенізмі, так є в усіх інших вузькозорієнтованих технологіях. Але тут завжди присутня велика методологічна помилка, на яку постійно вказувала радянська педагогіка, критикуючи зарубіжні освітні системи. За уявленнями кращих філософів усіх часів і народів, треба прагнути до всебічного і гармонійного розвитку. Випнувши надміру одну з людських якостей, посилено її розвиваючи, педагогіка прирікає людину на однобічний розвиток. Звідси й продукт цих технологій — недосконала людина. Підкреслимо це як загальний недолік вузько зорієнтованих технологій, щоб мати повні підстави відмовлятися від них на користь «широкозахватних».

Чому ж часто ще відстоюються звужені цілі, висуваються приземлені вимоги і створюються під них технології? Питання філософське. Відповідь — тому, що життя висуває різноманітні запити — не тільки всебічного і гармонійного розвитку, але і вузько зорієнтованих, посилено розвинутих у певних напрямках людей. Більшості людей вистачає на життя й однобічної професійної підготовки. В умовах вільного вибору і планування життя всі замовлені споживачем продукти, усі підігнані під них технології співіснують і конкурують між собою. Відповідь — що важливіше, що потрібніше, що краще — дає держава, орієнтуючи виховання не тільки на благо самої людини, але і всього суспільства.

В основі продуктивної педагогічної технології ідея всебічного і гармонійного розвитку людини, доповнена новими потребами — створення умов для її самореалізації. З цією метою ми зріднилися, маємо безперечні успіхи у її реалізації. Те, що до ідей колишньої радянської педагогіки пильно придивляються на Заході, та й ми через 12 років, йдучи невідомо куди, все частіше повертаємо голови назад, свідчить, що ідея далеко не вичерпала себе. Вона живе в



80

підсвідомості людей, навіть коли не розуміється і не сприймається відкрито. Якщо вдивлятися уважно, то побачимо, що навіть ті навчально-виховні заклади, що переслідують вузькі, прагматичні чи утилітарні цілі, так чи інакше спираються на всебічний і гармонійний розвиток як фундаментальну основу для вирішення своїх завдань. Цю тенденцію варто зберігати і розвивати цілком усвідомлено, проголосивши основою для її практичного втілення продуктивну педагогічну технологію.

До її безсумнівних переваг, окрім зазначених вище, належить і та, що в будь-якому місці охопленого нею простору, можуть бути вмонтовані спеціальні технології для посиленого розвитку необхідних якостей.

Наведені докази, я впевнений, переконали вас у тому, що при технологічному підході до освітньо-виховної діяльності необхідна сувора регламентація продуктів, цілей, умов. Не як вийде, а так, як нам треба. Процес вибудовується так, щоб обов'язково досягти бажаного результату. Якщо ми взяли до школи нормальну дитину і не ставили при цьому ніяких умов ні їй, ні її батькам, то, як знавці своєї справи, професіонали зобов'язані гарантувати, що через визначений час ми випустимо її власником цілком визначених якостей — навчимо знань, розів'ємо дарування, сформуємо необхідні якості, долучимо до вічних загальнолюдських цінностей.



ШЕРЕЧАЄМОСЬ

Яку ж технологію обиратиме учитель? Сьогодні йому нав'язливо пропонують схеми особистісно зорієнтованого навчання. Це не інакше як глум: у бідній країні, де 20% дітей не відвідують навчальних закладів, де міські класи переповнені, а сільські — напівпорожні, педагогам пропонують використовувати елітну технологію, мета якої полягає зовсім не в тому, щоб грунтовно вчити. Як показує світовий досвід, бідні країни, що розвиваються, можуть дозволити собі використання лише продуктивних технологій для тих учнів, які будуть заробляти на життя своїми мізками і руками.

Що Ви думаєте з цього приводу?

81

Підласий Ї.П.



В

ЧИМОСЯ

Опис педагогічного продукту

Як описати педагогічний продукт, щоб було і зрозуміло, і конкретно, щоб можна було перевірити кожен крок його формування, у будь-який час співвіднести те, що хотіли, з тим, що одержали. Питання майже не розроблене. Крім загального заклику — задавати цілі діагностично — майже не просунулися. Спільними зусиллями спробуємо заповнити що теоретичну прогалину. Тут можна йти двома шляхами. Перший — створюємо модель ідеального випускника середньої загальноосвітньої школи і шляхом виключення забираємо з неї всі якості, яких не вимагає замовник, і на формування яких ми не сподіваємося. Тобто з ідеального (недосяжного!) продукту конструюємо реальний. Розгорнувши модель перед замовником при укладанні контракту, визначенні умов праці і винагороди, наочно демонструємо велику кількість завдань і складність праці. Нехай перукар чи сантехнік, бухгалтер з їхніми високими гонорарами наочно переконаються, чим відрізняється наша праця від їхньої, а заодно й прикинуть, скільки вона повинна коштувати. Розкіш доброго виховання — найдорожча розкіш у світі.

Спершу замовнику пропонується повна характеристика вихо-ваності-розвиненості-навченості. Потім ідеальна модель коректується і доводиться до реальної. З неї, як і при ремонті квартири, викреслюється усе, що замовник брати не хоче. Грубо? Ні, прагматично. Цілком ринковий підхід.

Другий шлях — визначення мінімального набору й обсягу необхідних якостей. Він простіший. Замовникові пропонується самому описати те, на що він сподівається і очікує від школи чи від педагога. Йому можуть бути запропоновані зразки програм — мінімальної, загальної, підвищеної.

Сьогодні головний замовник школи — держава. Але поступово з'являються й інші — фірми, корпорації, приватні особи. У нових умовах ринкового розвитку школа підключається до джерел багатоканального фінансування, що забезпечує поліпшені можливості швидкого освоєння ефективних технологій.

У таблиці 5 наведено приклад опису мінімального обсягу педагогічного продукту, узгодженого з вимогами державного стандарту.



82

Практична педагогіка або три технології

Таблиця 5 Мінімальний обсяг продукту, виражений через якості



Освіченість

Уміє читати зі швидкістю не менш 120 слів у хвилину. Розуміє прочитане, виділяє головне, уміє складно переказати. Уміє викладати свої думки і грамотно писати. Знає арифметику в межах чотирьох дій, а також дроби і відсотки. Впевнено і безпомилково виконує обчислення в умі. Уміє користатися простою обчислювальною технікою. Розуміє суспільно-політичні тексти, інформаційні повідомлення. Знає шкільні предмети в обсязі і на рівні вимог Державного стандарту.

Має допрофесійну підготовку. Сформовано прості трудові уміння і навички.

Розвиток

Інтелектуально розвинутий не нижче IQ =100%. Прочитав і засвоїв 100 обов'язкових затверджених школою книг. Фізичний розвиток на рівні задовільного виконання вимог нормативів для визначеної вікової групи.

Естетичний розвиток не нижче розуміння красивого і потворного. Сприйняття навколишнього світу за законами краси, логіки і гармонії.

Екологічний розвиток — не нижче стійкої звички не заподіювати шкоди природі.

Правовий розвиток: знання своїх прав і обов'язків. Економічно розвинутий у межах розуміння основних законів ринкової економіки.

Виховання

Моральне виховання — безумовне виконання вимог, що грунтуються на загальнолюдських цінностях.

Громадянське виховання — активна життєва позиція, дотримання законів і норм громадського життя. Сформовано потребу постійно учитися, поповнювати знання.

Додаткові якості Розвиваються за індивідуальною програмою.

83

Підласий ІП.

lib

Після повного опису продукту проектуються цілі педагогічної діяльності. Власне, головна мета завжди одна — забезпечити заданий продукт. А уроки — не що інше, як окремі кроки, що наближають до мети. Завдання уроку визначають порядок і обсяг діяльності, визначають логіку і послідовність поступового нарощування продукту.

Немаловажне і наступне. Учні нарівно беруть участь і у визначенні кінцевого результату, і в укладанні контракту, а тому чітко розуміють, до чого повинні прийти в кінцевому підсумку, їхнє ставлення до навчання набуває принципово іншого характеру. У цих умовах позитивне ставлення до навчання буде обов'язково, сумніватися не доводиться.

У якій школі може бути створений необхідний суспільству і державі педагогічний продукт? Україна переходить до 12-літньої середньої школи у відповідності зі стандартами розвинутих країн. Нам варто добре обміркувати цей крок. Адже в розвинутих країнах тривалість життя значно вища, і вони можуть дозволити собі розкіш провести зайві рік-два за партою. При середній тривалості життя українців — 57 років ми можемо дозволити собі розкіш сидіти за партою максимум десять років у школі і 3-4 роки в інституті.

У недалекому минулому ми мали досвід якісної освіти в десятилітній середній школі і навряд чи від нього варто поспішно відмовлятися, не маючи достатніх гарантій, що дванадцятирічне навчання принесе більше користі. А якщо бути зовсім відвертим, то бідна, пограбована Україна, якою вона й залишиться у ближчому майбутньому, якщо не стане колонією, не зможе запропонувати для народу нічого кращого, окрім обов'язкової і безкоштовної початкової школи. Будуть, звичайно, існувати й інші (кращі) навчальні заклади, але не повсюдно і не для всіх. Освітнього рівня України початку XX століття навряд чи досягне Україна початку XXI століття. Незабаром ми можемо стати свідками того, що народ не захоче витрачатися на освіту, не вбачаючи в цьому жодного практичного сенсу, а державі, розшарпаній на приватні регіони і насиченій так званими інвесторами, освічений українець не буде потрібний. Наймитові освіта лише шкодить.

Після того, як ми остаточно розпрощаємося з ілюзіями давати якісну освіту у відсталій державі, почнемо пильніше придивлятися до моделей, що забезпечили прогрес радянської системи у приблизно таких самих умовах розрухи, що маємо сьогодні, і дозволили підняти державу й освіту на світовий рівень.



84

Практична педагогіка або три технології

СПЕРЕЧАЄМОСЬ

Ідеальна школа

На мій погляд, в українських умовах треба впровадити модель народної загальноосвітньої школи, у якій збережені здобутки і традиції якісного національного виховання, враховано світовий досвід та наші досить скромні можливості. Головні параметри освітньо-виховного закладу виписані з урахуванням обов'язкового поєднання освіти з вихованням. Сьогодні серед факторів, що висунулися на чільне місце, стало здоров'я учнів. Хворі діти потребують не збільшення навантаження, інтенсифікації праці, а максимально поблажливої і сприятливої для здоров'я організації шкільної праці. З пріоритетним урахуванням цього чинника виписані основні параметри навчально-виховного закладу. Можливості навчально-виховних закладів створюють зворотний вплив на вибр технологій.



Кількісні параметри

  1. Термін навчання — 4 роки—початкова школа + 5 років — основ на школа + 3 роки — повна середня школа (12 років навчання)

  1. Класів у школі — 12 (з першого по дванадцятий)

  1. Початок навчання — з 6 років (по досягненню шкільної зрілості)

  1. Уроків розумової праці (на день) — не більш З

  2. Уроків фізкультури (на тиждень) — не менше З

  3. Уроків праці (на тиждень) — не менше 2

  4. Художня культура — не менше 1

  5. Заняття на вибір — не менше 1

Неділя — день відпочинку і повної відсутності регламенту.

Якісні характеристики

У кількісному відношенні модель мало відрізняється від тієї, за якою працюємо нині. Але якісні характеристики її набагато вищі. Зміст навчання розвантажується від малоцінних знань, умінь шляхом ретельного структурування інформації, фільтрації матеріалу, відсівання малоцінних і непотрібних усім знань. Вивчаються способи обробки знань, згортання і розгортання інформації. Обсяги матеріалу скорочуються.

Початкова школа:

тривалість шкільного дня — чотири щоденних уроки в такому порядку — читання, математика, письмо, фізкультура (праця),

праця — 3 рази на тиждень,

фізкультура — 3 рази на тиждень.



85

Підласий І.Л.

Основна школа:

тривалість шкільного дня — 5 уроків, у тому числі:

фізкультури — З,

праці — 3.

Старша школа:

тривалість шкільного дня — 6 годин, у тому числі:

фізкультури (праці) -3 години на тиждень,

профільного навчання — 3 години на тиждень.

Розрахунки показують, що загальної кількості шкільних годин цілком достатньо для засвоєння необхідних знань і умінь на достатньому рівні. Продукт необхідного обсягу і високої якості гарантований при дотриманні вимог продуктивної технології.

Ще Я.А. Коменський писав, що змушувати дитину щодня сидіти над книгами по 6-8 годин у класі і ще стільки ж за домашніми завданнями є «катуванням, що доводить до непритомності і розумового розладу», і доводив, що навчання може бути справою «приємною і легкою» тоді, коли воно триває не більш 4 годин на день. Ідеалу великого педагога нам у бурхливому XXI столітті не досягти, але зробити все, щоб до нього хоч трохи наблизитися, ми зобов'язані.

За якої організації шкільного дня продуктивна технологія дасть результати?

Ранок починається з обов'язкової фіззарядки. Виконання гімну, підняття прапора, молитва дуже бажані. Щоденний огляд класної санкомісії (руки, вуха, шия, обличчя, одяг). Фізкультура, спорт — щодня. Заняття на свіжому повітрі.

Школа відкрита цілий день, працюють гуртки, проводяться заняття за інтересами. Організовано харчування. Діє лікарський ** кабінет. Школа працює без вихідних, батьки можуть приводити

і забирати дитину в будь-який час.

Уроки з 8.30 до 11.30. Потім перерва. Хто може, обідає вдома. О 13.30 знову до школи: заняття фізкультурою, праця, художні *" заняття, гуртки, предмети на вибір.

Один з основних предметів — інтегрований курс «Людина, її життя і щастя», що вивчається з п'ятого по сьомий класи. Тут зо середжені всі необхідні людині для майбутнього життя знання й * уміння — від знань про гігієну, ліки, харчування, здорового спо-

собу життя до вибору майбутнього, планування кар'єри.

Школа на повному самообслуговуванні — прибирання тери- у торії, класів, дрібний ремонт і т.д.

і. 86

Практична педагогіка або три технології

Щоб діти росли не жорстокими, а милосердними, організована практична участь кожного у допомозі слабким, хворим.

Окремим рядком виписується ставлення до людей похилого віку. Перебудова цих відносин — одне з головних завдань правильно організованого морального виховання.

Школа — центр життя в мікрорайоні, селі. Вона ж — центр ліквідації неписьменності серед дорослих (на жаль, вони вже є). Улаштовуються свята з виступами, спортивними змаганнями, виконанням обрядів, іграми.

Це лише нарис загальної думки. Розвивати і наповняти її конкретним змістом можна до нескінченності. Але за однієї умови — без збільшення кількості занять і перевантаження дітей.

Зразки подібних шкіл існують і в нашій країні, і за рубежем. Можна брати приклад з американської школи, де першою і головною є турбота про здоров'я учнів. Про перевантаження навчанням тут не знають. Якщо не дається дитині фізика чи математика, нікому не прийде в голову ламати через це її життя. Давайте і ми будемо поступово іти від звички задавати побільше лише заради «оволодіння основами наук».

Необхідно, як у багатьох закордонних країнах, вводити обов'язкове і детальне тестування, щоб якомога точніше визначити, яка освітня (і не тільки освітня!) пропозиція збігається з уродженими здібностями дитини, її запитами, уподобаннями та намірами самореалізації. Потрібен постійний моніторинг. Після завершення освіти — незалежне тестування досягнень.

Варто йти на скорочення обов'язкових предметів уже наприкінці основної школи. З обов'язкових і вільно обраних предметів старшокласник складає собі індивідуальний план і до закінчення школи підкоряється тільки йому.

Виберуть, зрозуміло, те, що потрібно для майбутньої професії, для доброго заробітку, для розвитку конкурентоздатності на ринку праці. Випадковість вибору виключена. Серйозне відношення до навчання також гарантоване: за те, що учень сам вибрав — сам і відповідатиме.

Школу в Україні можна і треба зробити кращою за закордонну. Гроші важливі, але не в них сила. Потрібні насамперед розум і воля. І повне усвідомлення того, що якщо сьогодні наша держава і школа страждає від тієї ж хвороби, якою перехворіли суспільства і школи в інших країнах, то навіщо мучити дітей і самим мучиться заради прагнення осягнути неосяжне? Адже інших ліків, крім



87

Підласий І.П.

розумного самообмеження немає і бути не може. Візьмемо готове, сто разів перевірене і безкоштовне, розумно відрубаємо бажане від можливого та й вийдемо нарешті з запрограмованого кола невдач і розчарувань на радість дітям і в ім'я кращого майбутнього.



Ч-гПЕРЕЧАЄМОСЬ

У нас є чималий досвід забезпечення якісної загальної середньої освіти за 10 років. Цей термін краще підходить до наших умов, більше відповідає національним традиціям і потребам. Росія, наприклад, майже нічого не змінила у термінах шкільного навчання, вкрай обережно і виважено йде на реформування освіти. Тому й посідає високе 10 місце у світових освітніх рейтингах. Я дуже боюсь, що намагання догодити Європі освітніми реформами виявляться марними. Після непродуманих новацій національну школу доведеться відбудовувати заново.

Не звертайте уваги, колеги, на мої ностальгійні зауваження. Напевне, я вже щось не розумію.

А як Ви ставитесь до 12-річної загальної середньої школи?



V-гПЕРЕЧАЄМОСЬ

Відносини між школою і замовниками у ринкових умовах змінюються. Відомо, у школи, крім замовлення на продукт високої якості, існують і реальні можливості, у більшості сучасних ук- раїнських шкіл вони сьогодні мінімальні. Учителі справедливо вимагають від держави — свого основного замовника — створення належних умов. Але при ринкових відносинах споживача не цікавлять виробничі питання. Він платить гроші за продукт.

*>' Усе інше його не обходить. Хочете продавати і існувати — шу-

кайте, створюйте, продавайте.

Отож, питання на засипку — чи повинна школа вимагати створення належних умов від своїх замовників, чи вона зо-

ф, бов'язана, за прикладом інших виробництв, сама піклуватися

про належне забезпечення навчально-виховного процесу, направляючи гроші, виручені від продажу свого продукту на поліпшення виробничого процесу?



*» 88

Практична педагогіка або три технології

Діємо



Мету задаємо діагностично

Пам'ятаєте старі радянські анекдоти про «рост благосостоя-ния народа» і «закрома Родиньї»? Правильно, привабливо, але що це таке, і де воно? Така ж сама невизначеність приховується і за деклараціями про всебічний і гармонійний розвиток особи. Хотілося б побачити, хто звернеться за послугами до вчителя, який нечітко задекларує сутність своїх послуг. Мету, сутність, продукти треба окреслювати якомога точніше.

Вибір технології визначається метою. У залежності від того, чого ми хочемо, що бажає наш замовник, і треба шукати технологічну схему, здатну забезпечити наші наміри. Перегляньте, колеги, мету загальної середньої школи, цілі кожного навчального предмета, і ви навіть без спеціального дослідження перекинете місточок від завдань до технології. Ми вже знаємо, що для кожного завдання створюється відповідна технологія. Сьогодні між завданнями і технологіями існує неузгодженість на всіх рівнях. Технології не адекватні намірам. Читаємо, наприклад, завдання курсу — сформувати міцні та дієві знання і т.д., а для досягнення цієї мети рекомендується чомусь використовувати особистісно зорієнтовану технологію.

У загальному випадку, цілі ми сформулюємо і виставимо після визначення параметрів продукту. Вони описуватимуть стратегію і тактику досягнення результатів. Цілі розпадаються на завдання. Діагностичне задання цілей (завдань) означає опис і формулювання їх у такому вигляді, на такому рівні чіткості і деталізації, щоб виконання кожного конкретного завдання можна було перевірити.

Цілі, як відомо, задаються на різних рівнях і підпорядковуються багатьом критеріям. Виділяють, наприклад, загальнодержавні, регіональні, шкільні, загальнопредметні, частиннометодичні, поурочні й інші. Які цілі підвладні вчителеві? Тільки конкретні і тільки в межах одного або кількох уроків, виховних, розвиваючих вправ. Як вони визначаються, виставляються і формулюються розглянемо нижче. Хоча під тиском ринкових вимог не виключаємо, що вже у ближчому майбутньому учителям доведеться визначатися і з цілями усього предмету або його частин, що досі не

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   46


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка