Практична педагогіка або три технології



Сторінка42/46
Дата конвертації15.04.2016
Розмір8.25 Mb.
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   46

549

Підласий ІЛ.

Проігноруємо той факт, що дитина дуже допитлива істота і здатна при бажанні сприйняти і засвоїти більше ЗО біт. Візьмемо мінімум — 5 біт/сек. Деякі фізіологи вважають щосекундний обсяг інформаційної «поживи» для мозку в обсязі 15-20 біт мінімально необхідним, а «зголоднівши» людина може поглинати інформацію величезними порціями.

Скільки ж інформації може потрапити у мозок учня за десять років навчання, якщо учитися по 6 годин щодня? Виходить астрономічна цифра — 324*106 біт. Якщо ж узяти по максимуму і врахувати перехід на 11, а тепер і на 12-річний термін навчання, то значення зросте до 2-4* 10s біт.

Продовжимо наш розрахунок. У загальній теорії інформації і лінгвістиці прийнято оцінювати кількість інформації на знак — літеру або цифру — величиною порядку 1,5-2 біт. Це показник дуже орієнтований, але все-таки дає уявлення про інформаційне навантаження тексту.

За секунду учень може прочитати від 5 до 60 знаків зв'язного тексту, що відповідно до наведених значень інформаційного навантаження знака дає від 8 до 1200 біт інформації. Справедливо вважається, що інформацію несуть не окремі знаки, а їхні сполучення — слова і речення, формули й уривки тексту. Існують спеціальні правила «згортання» інформації, згідно з якими речення несе у 5-20 разів менше інформації, ніж сума літер, з яких воно складається.

Уявимо нашого учня малограмотним, яким він часто і є насправді. Багато хто читає погано, повільно і невиразно, інколи зовсім не розуміючи прочитаного. На читання і розуміння одного речення витрачається у середньому хвилина. Ось вам ще одна видима причина перевантаження. Проробивши різноманітні скорочення, спрощення на користь недбайливих, знайдемо, що при читанні цілого речення у мозок учня потрапляє лише одна двад-цята-тридцята частина можливої інформації, щось біля 10 біт. (Нагадаю принагідно, що надлишкової інформації шкільні підручники майже не містять, там усе важливе і все треба знати). Приблизно стільки ж інформації потрапляє у мозок і при уважному слуханні розповіді вчителя, і при перегляді навчального відео-фільму. За десять-одинадцять років шкільного навчання це складе біля 90*106 біт інформації. Запам'ятаємо цей показник.

Яка ж кількість інформації міститься у всіх шкільних підручниках? Приймемо в якості вихідного усе той же показник — 1,5-2 біт

550


Практична педагогіка або три технології

інформації на знак. Одна сторінка шкільного підручника містить у середньому 1800 знаків. Середній підручник має 250 сторінок, тобто містить 450000 знаків. Це складе близько 900000 біт інформації. Відповідно до правил згортання, візьмемо лише двадцяту частину цієї інформації, оскільки ми знаємо, що не окремі знаки несуть інформацію, а цілі речення. Виходить, що в одному шкільному підручнику міститься близько 45000 біт інформації (показник, напевно, сильно завищений). Якщо прийняти, що в руках школяра щорічно перебуває 20 підручників (порахуйте їх і переконаєтеся, що я скрізь називаю завищені цифри), то це дає 900000 біт інформації. За десять років разом — 9*106 біт.

Зіставимо тепер отримані дані. В усіх шкільних підручниках міститься 9*106 біт інформації. Учень може без зусиль сприймати 324*10 біт, тобто майже у 40 разів більше. А за самим мінімальним мінімумом — у 10 разів більше (це для тих, хто за хвилину читає одне речення типу «Мама мила раму»).

Що ж виходить? Продовживши підрахунки, знайдемо, що курс середньої школи при повному навантаженні мозку може бути пройдений за 1,5-2 місяці!

Але не проходиться, як бачимо, і за 11 років. Чому? По-перше, ми обраховували тільки сприйняття інформації, а сприйняття це ще не засвоєння, по-друге, дуже багато, якщо не усе залежить від того, як організована пізнавальна праця. Саме організація роботи створює левову частку утруднень. Поліпшення організації відіграє ключову роль. Як справедливо зауважив ще півстоліття тому відомий письменник І.Єфрємов, навіть незначне поліпшення організації привело б до того, що за час шкільного навчання кожен учень міг би опанувати десятки іноземних мов, вивчити всі томи енциклопедії, досягги інших видатних успіхів. Інший популяризатор науки Ю.Альперович, зваживши всі можливості учня, прийшов до висновку, що звичайний школяр здатний опанувати 2-3 десятки іноземних мов, засвоїти курс 10-12 інститутів.

Ефект перевантаження створюється за рахунок поганої організації роботи мозку, нашим невмінням керувати розумовим процесом. Головними стимулами ефективного навчання залишаються, як і колись, індивідуальний підхід, диференціація навчання, активізація мотиваційної сфери, у першу чергу пізнавальних ск.-іреб. Якщо учень не бажас. учитися — його мозок зачинений і перевантажується від «внутрішнього опору». І навпаки, відомо

551

Підласий І.П.

безліч фактів, коли невгамовне бажання пізнавати приводить до засвоєння колосальних обсягів знань без усякого перевантаження. Отже, один з основних засобів боротьби з перевантаженням — зацікавленість навчанням, виховання потреби у знаннях.

Підійдемо до справи з іншого боку. Нещодавно у закордонній психолого-педагогічній літературі з'явилися дані, що стосуються засвоєння понять. Інформаційна ємність одного поняття оцінюється у 50 біт, для переходу поняття в короткотермінову пам'ять (зі швидкістю 0,5 біт/сек) необхідно витратити приблизно 100 секунд. Оскільки, як ми знаємо, учень може інтенсивно працювати в середньому 30 хвилин безупинно (що складе 1800 секунд), то за цей час він може вивчити 18 понять (1800:100=18). Отже, одне поняття засвоюється в середньому за 1,8 хвилини.

За час перебування на шкільній лаві учень відповідно до такого підрахунку може засвоїти 600000 понять. Якщо ж прийняти, що учень буде працювати не по 6 годин на день, а тільки по З (З години нехай використовуються на додатковий відпочинок), то залишиться близько 300000 понять. Багато це чи мало?

Досліджень, що стосуються визначення кількості понять у шкільних курсах, бракує. Досліджують усе, що завгодно, тільки не те, що треба. Головною перешкодою на шляху до цього є невизначеність самого поняття «поняття», і сьогодні ще не встановлено, що вважати еталонним, зразковим поняттям, з яким можна було б порівнювати усі інші. Усе ж деякі дослідження орієнтовно оцінюють кількість простих (службових) понять у різних курсах. Так, наприклад, М.Кобозев у курсі електротехніки і фізики для середніх спеціальних навчальних закладів нарахував близько 1000 службових понять, що далі об'єднуються у більш загальні, базисні поняття, визначаючи складну архітектуру цих навчальних предметів. За оцінками інших дослідників, шкільні навчальні курси містять від 20 до 100 головних понять, причому кожне поняття виводиться із 5-8 простих суджень (що далі розбиваються на ІСЕТи).

Візьмемо за основу кількість суджень у шкільному курсі рівною 1000 (показник, що значно перевищує реальний). Приймемо також кількість шкільних курсів рівною ЗО (за діючим навчальним планом у старших класах вивчається 22 навчальних предмети). Виходить, що за час шкільного навчання учневі доведеться засвоїти 30000 понять. За цей же час при тригодинному навчанні, як свідчать найскромніші підрахунки, учень зміг би засвоїти 300 тисяч понять, тобто в 10 разів більше, ніж йому пропонується зараз.

552

Практична педагогіка або три технології

Як бачимо, і з понятійних позицій у сучасній шкільній освіті наявні значні резерви.

Які висновки можна зробити з викладеного? Напрошується один ніякого інформаційного перевантаження школярів об'єктивно не існує. Уточнимо, для нормальних дітей. Якщо й існують перевантаження, що відчуваються як психічна втома, то вони викликані факторами не інформаційного походження. Ці фактори вже перелічувалися вище.

Для усунення перевантаження і розмов про нього потрібні реальні й енергійні дії з боку батьків і вчителів. Насамперед необхідно змінити відношення до навчання. Можливо, поставити розмір економічної винагороди у залежність від рівня і якості навчання, як це робиться в зарубіжних країнах при підготовці висококласних фахівців. Усіма силами потрібно прищеплювати смак до знань, стимулювати потребу навчатися. І, звичайно, потрібно енергійно вирішувати проблему учити школярів учитися. Починати навчання не з «предметів», а з вивчення законів пізнання, методики раціонального і швидкого уміння.

Потрібно вдатися до радикальних заходів по скороченню обсягів шкільних предметів. Треба відрізнити нарешті знання, яких досить мало, від інформації — непотрібного шуму, що «забиває» крупинки об'єктивної істини. Треба структурувати, спресувати знання, навчитися подавати їх у вигляді коротких рядів, притч, настанов, віршів, байок, приємних для засвоєння і зручних для повсякденного використання.

Сперечаємось

У вас, звісно, своя думка з приводу порушеного питання, і вона, швидше за все, загальноприйнята — діти перевантажені. Я думаю, що ваша думка повинна змінитися, коли ви побачите, як може навчатися учень, як багато він може здолати, коли працює не з примусу, а за власною волею, особистим бажанням, на себе, своє майбутнє. Необхідність і відповідальність, що підстьобуються боротьбою за виживання в ринкових умовах, — великі лікарі, які швидко позбавляють від лінощів.

Поступово, не поспішаючи й обережно починаємо готувати школярів до продуктивного навчання, аргументуючи свої вимоги

553

Підласий І.П.

ринковими реаліями і підходами. Сьогодні ці реалії ще працюють проти нас, але іншого шляху у нас практично немає. Сподівання на те, що цирком, розвагами і особистісно зорієнтованими програмами ми підготуємо дітей до складного майбутнього, треба облишити як нездійсненні. Ви іншої думки?



д

ІЄМО

Інформаційне наповнення уроку

Оптимізація уроку — це розрахунок його параметрів за допомогою наукових методів і на основі об'єктивних залежностей. Для оптимізації будь-якого процесу, у тому числі і навчально-виховного, важливі дві речі: наявність критеріїв, за якими будуть порівнюватися перебіг і результати процесу, і знання залежностей між конкретними характеристиками процесу і його загальною продуктивністю. При наявності цих даних можна зіставляти результати, порівнювати між собою шляхи їхнього досягнення, обирати серед них найбільш вигідні. Конкретних завдань і напрямків оптимізації уроку багато. Одним із найбільш очевидних і важливих є вибір інформаційного наповнення навчального заняття, тобто такого рівня змістовного наповнення уроку, при якому відсутні перевантаження (чи недовантаження) учнів.

Як цього досягти? Теоретично просто: треба порівняти можливості учнів сприймати і засвоювати інформацію з тим обсягом знань, умінь, що передбачається засвоїти на уроці, поєднати бажане з можливим. Іншими словами — вирішити питання— чим поступитися.

Можливості учнів сприймати і засвоювати знання, як свідчать дослідження, великі. Учня важко перевантажити, беручи до уваги його потенційну паучуваність. Ми вже встановили, за яких умов виникають перевантаження і які цьому с причини. Найчастіше перевантаження відчувається не тому, що вивчається багато матеріалу, а через неправильне керування розумовою діяльністю, пізнавальною працею, одноманітність занять, порушення закономірностей праці і відпочинку- За принципом домінанти, усі негативні впливи концентруються у навчальному матеріалі, прояк;шоті>( я через иьої о і діють у зв'ччку з ним. Тому

554

Практична педагогіка або три технології

і створюється враження, начебто навчальний матеріал найбільше «винний» у перевантаженні.

Яку ж кількість навчального матеріалу можуть ефективно засвоювати учні різного віку на уроках? Відповісти на це питання без спеціальних досліджень неможливо. Вивчення зв'язку між кількістю (обсягом) навчального матеріалу, його якістю (складністю, трудністю) та результатами (показниками) засвоєння проводилося автором упродовж багатьох років, не завершилося воно й досі. Пощастило установити залежності між виділеними факторами, спираючись на які можна впевнено розраховувати інформаційне навантаження навчальних занять.

Ми вже знаємо, що для встановлення залежності між обсягом навчального матеріалу, його якістю (складніспо і трудністю) та показником засвоєння треба мати надійні критерії для: 1) визначення кількості навчального матеріалу; 2) оцінки якості цього матеріалу; 3) вимірювання рівня (ефективності) засвоєння знань, умінь. Виділення критеріїв і розробка вимірників — ключові моменти дослідження, адже надійність отриманих висновків обумовлюється ступенем їхньої обґрунтованості. У зв'язку з цим особлива увага зверталася на обгрунтування запропонованих вимірників.

Кількість навчального матеріалу встановлюється (вимірюється) за допомогою інформаційно-смислових елементів тексту (ІСЕТ). В інших редакціях зустрічається назва «інформаційно-змістових елементів тексту (ІЗЕТ)». Ми вже кілька разів зустрічалися з цим критерієм, пора розкрити його сутність і зміст. ІСЕТ — це завершене за змістом і формою судження, при подальшому поділі якого зміст (сенс) втрачається. ІСЕТ — це не поняття і не речення. Це прості судження, з яких складаються поняття. В одному реченні може вміститися кілька ІСЕТ, кілька речень можуть дати усього один ІСЕТ. За допомогою ІСЕТ легко встановлюється обсяг будь-якого навчального матеріалу. Наведені нижче приклади виділення ІСЕТ у текстах шкільних підручників ілюструють принцип значеннєвого аналізу. Виділені ІСЕТ позначені цифрами в дужках.

Ходаков Ю. В., Епштейн Д. А, Глоріозов П. О. Неорганічна хімія: Підручник для 7-8 кл. М., 1980. — с. 30-31.

«... § 16. Закон збереження маси речовин.

Продукти будь-якої хімічної реакції складаються з тих же атомів, з яких складалися вихідні речовини (1). Атоми під час хімічних реакцій зберігаються, отже, повинна зберігатися і маса

555

Підласий І.П.

всіх атомів (2). Продукти кожної хімічної реакції повинні усі разом мата масу таку ж, якою була загальна маса вихідних речовин (3)...» У наведеному уривку тексту виділяється З ICE:



  1. Продукти реакції складаються з атомів вихідних речовин;

  2. Атоми під час хімічних реакцій зберігаються;

  3. Продукти реакції мають масу вихідних речовин.

Закожурникова М. К., Кустарева В. А., Рождественский Н.С. Русский язьік: Учебник для 3 кл. — М., 1985. — с. 142-143.

«... Глагол изменяетея по временам (1). Глагол имеет три вре-мени (2): настоящес (3), прошлое (4), будущее (5).

Настоящее время отвечает на вопрос что denaem (-ют)? (6).

Прошедшее время — на вопросьі что denan (-u)? (7) или



что еделал (-«)? (8).

Будущее — на вопросьі что будет (-ут) делать? (9) или



что сделает(-ют)?(\О)...»

У цьому уривку тексту маємо наступні елементи:



  1. Глагол изменяетея по временам.

  2. Глагол имеет три времени.

  3. Глагол имеет настоящее время.

  4. Глагол имеет прошедшее время и т.д.

Нарочна Л.К., Низова О.М., Онищук В.О. Природознавство. Підручник для 2-3 кл. М., 1987.—с. 122.

«... Кругообіг води в природі.

Багато рік несе свої води в моря й океани (1). Проте, рівень води в них залишається майже незмінним (2). Чому?

Вам відомо, що під впливом Сонця з поверхні рік, озер, морів, океанів, суші, рослин постійно випаровується вода (3). Водяна пара легка (4), вона підіймається над землею (5). У повітрі водяна пара охолоджується (6) і перетворюється в дрібні краплі води чи кристалики льоду (7) ...»

1СЕТ цього тексту:


  1. Ріки течуть у моря й океани.

  2. Рівень води в морях і океанах постійний.

  3. Вода постійно випаровується;

  4. Водяна пара легка і т.д.

556

Практична педагогіка або три технологи

Пьоришкін А.В., Родіна Н.А. Фізика: Підручник для 6-7 кл. М., 1988. — с. 56.

«... § 32. Сила — векторна величина.

Як ми вже знаємо, сила — це фізична величина (1), і дія сили на тіло залежить від кількісного значення її величини (2). Чим сильніше розтягують пружину, тим більше вона видовжується. Чим тугіше зачинені двері, тим з більшою силою ми повинні їх штовхати, щоб відкрити.

Але дія сили залежить також і від її напрямку (3). У залежності від напрямку сили пружина буде розтягуватися і стискуватися, двері будуть відчинятися чи будуть зачинятися ще міцніше...»

Інформаційно-смислові елементи тексту:



  1. Сила — фізична величина.

  2. Дія сили залежить від кількісного значення її величини.

  3. Дія сили залежить від її напрямку.

У формулі F=ma виділяється З ІСЕТ, що разом складають одне узагальнююче поняття (закон):

  1. Сила пропорційна масі.

  2. Прискорення пропорційне силі.

  3. Маса і прискорення зв'язані між собою.

За допомогою ІСЕТ можна досить надійно (максимальна похибка не перевищує 16 відсотків) вимірювати кількість навчального матеріалу, що буде вивчатися на уроці. На сьогодні це найточніший критерій, придатний для широкого практичного застосування.

Використання інформаційно-смислових елементів тексту ефективно і просто вирішує проблему об'єктивної оцінки результатів засвоєння навчального матеріалу. Показник засвоєння — це відношення правильно відтворених у відповіді учня ІСЕТ до всіх ІСЕТ, запропонованих для вивчення, тобто:



П=В/К*100%,

де П — показник засвоєння, В — кількість правильно відтворених у відповіді ІСЕТ, К — загальна кількість ІСЕТ, запропонованих для засвоєння.

Наприклад, якщо на уроці вивчалося 10 ІСЕТ, а учень у своїй відповіді правильно відтворив тільки 8 ІСЕТ, то показник засвоєння матеріалу 0,8 (80 відсотків).

Практика використання критерію ІСЕТ для вимірювання кількості навчального матеріалу підтвердила, що цей критерій значно надійніший від суб'єктивної оцінки кількості матеріалу і продуктивності навчання. Названий критерій одержує усе більше

557

Підласий І.ІТ.

поширення як у наукових педагогічних дослідженнях, так і в шкільній практиці. Відомі спроби його застосування і для оцінки результативності виховання і розвитку.

Установлено, що зі збільшенням кількості інформаційно-смислових елементів показник засвоєння знижується. Залежність між цими факторами ілюструється графіком (мал. 41). Зменшення показника засвоєння у залежності від збільшення обсягу навчального матеріалу, відбувається за логарифмічним законом. Показник засвоєння навчального матеріалу обернено пропорційний логарифму кількості навчального матеріалу:

П = — k log 0,0036 х,

де П — показник засвоєння (продуктивності навчання), k — коефіцієнт пропорційності, х — кількість ІСЕТ. Коефіцієнт пропорційності (к) залежить від научуваності учнів і кількості ІСЕТ, що вивчаються на уроці. Його значення перебуває у межах 40-60.

Для полегшення практичних розрахунків на основі наведеної формули результати навчання заздалегідь обраховані і зведені до таблиць (таблиця 11, 12).

Нам досить знати кількість ІСЕТ у навчальному матеріалі, щоб відразу визначити найбільш ймовірний показник його засвоєння на уроці.

Таблиця 11

Залежність показника засвоєння від кількості ІСЕТ (Діапазон 1-15 ІСЕТ. Формула для розрахунку: П = -40 log 0,0036 х)




Кількість ІСЕТ

Показник засвоєння (у %)

1

98

2

86

3

79

4

74

5

70

6

67

7

64

8

62

9

59

10

58

11

56

12

54

13

53

14

52

15

51

558

Практична педагогіка або три технології

Таблиця 12

Залежність показника засвоєння від кількості ІСЕТ (Діапазон 15-30 ІСЕТ. Формула для розрахунку: П= -60 log 0,0036 х)


Кількість ІСЕТ

Показник засвоєння (у %)

15

76

16

74

17

72

18

71

19

70

20

69

21

67

22

66

23

64

24

63

25

62

26

62

27

61

28

60

29

59

ЗО

57

1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   46


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка