Практична педагогіка або три технології



Сторінка40/46
Дата конвертації15.04.2016
Розмір8.25 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   46

517

Підласий І.П.

засвоєння за кількістю і трудністю навчального матеріалу; ефективності навчання у зв'язку з витратами часу на різні види роботи на уроці; продуктивності засвоєння за обсягом виконання тренувальних вправ, кількістю повторень тощо. Різноманітні прогнози з вичерпною повнотою допомагають здійснити дієву оптимізацію уроку. Але, звичайно, комплексний, «великий» прогноз з урахуванням усієї сукупності факторів, найбільш надійний. Одержати його нелегко, але витрати на прогнозування завжди окупаються підвищенням якості навчання і виховання.



М

ІРКУЄМО

Які тільки аргументи не наводились, щоб запалити педагогів ідеями прогнозування, звернути їхню увагу на необхідність розрахунку наслідків педагогічного процесу. Майже сорок років тому пролунали сповнені гіркоти і здивування слова В.О.Сухомлинсько-го: «Без наукового передбачення, без уміння закладати в людині ті зерна, що зійдуть через десятиліття, виховання перетворилося б у примітивний нагляд, а вихователь — у неграмотну няньку, педагогіка — на знахарство. Потрібно науково передбачати — у цьому суть культури педагогічної праці, і чим більше тонкого вдумливого передбачення, тим менше несподіваних нещасть» (Народное об-разование, 1965, №5. — С. 50). В іншому місці, продовжуючи розмову з молодим директором, він уточнив: «Близькість педагогічної праці до наукового дослідження полягає насамперед в аналізі фактів і в необхідності передбачати. Учитель, який не вміє або не бажає подумки проникати в глибину фактів, у причинно-наслідкові зв'язки між ними, перетворюється на ремісника, а його праця при відсутності уміння передбачати стає мукою: учитель мучить дітей і мучиться сам» (Народное образование, 1966, №4. — С. 61).

Зауважимо, що ці заклики лунали в часи, коли педагогіка була вкрай заідеологізована, їй не вистачало наукових знань, і не було необхідності передбачати розвиток подій. Майбутні досягнення читалися між рядками поставнов з'їздів і пленумів. Потрібно було лише виконувати вказівки.

Що ж нам заважає сьогодні стати на шлях активного прогнозування? Тим більше, що ринкова педагогіка вимагає якісної роботи, що без прогнозування якісна праця немислима. Як же ми збираємося без прогнозування досягати гарантованого результату?



518

Практична педагогіка або три технології

V-гПЕРЕЧАЄМОСЬ

Для педагогічного нагляду прогноз не потрібний. Бо тут, як відомо, фахівець одержує винагороду не за результат, а за процес. .Якщо ви працюєте за особистісно зорієнтованою технологією, то передбачити щось заздалегідь тут дійсно дуже важко. Як поведуть себе школярі, чого їм захочеться, як задовольнятиме їхні запити вчитель — завжди відкриті питання.

У продуктивній педагогіці результат прогнозується заздалегідь. Націленість продуктивної технології на результат зобов'язує педагога прогнозувати.

Чи вважаєте Ви це питання усе ще дискусійним чи вже згодні з необхідністю прогнозувати?

Вчимося

Як прогнозувати урок?

Легко обговорювати ідею «у принципі». Дуже часто цим усе і закінчується. Але ідеї, навіть найкращі, результатів не дають. Потрібно зуміти втілити їх у конкретні форми, розробити практичні процедури, підкріпити організацією і засобами — це і буде технологія. Розглянемо технологію прогнозування уроку.

Приступаючи до цієї процедури, відповімо на головне запитання — чи є надійні передумови для об'єктивних висновків про продуктивність навчальних занять? Відповідь буде ствердною: наукові закономірності досить чітко визначають і окреслюють межі досягнення результатів. їх достатньо не лише для передбачень у «загальному вигляді», але й для упевнених розрахунків кількості і якості майбутнього продукту.

Розрізняють два основних види дидактичних прогнозів — екстраполяційний і іенераційний. Перший одержують як продовження (екстраполяцію) на наступний період часу дії провідних чспденцій або тенденцій, що вже набули сили. Другий забезпечує гнання про результати, ідо можуть бути досягнуті в заданих умо-ві;> при наявності визначених засобів, чи навпаки, — про засоби и умови, необхідні для досягнення запроектованих результатів.

519

Підласий І.П.

Для прогнозування уроку застосовуються обидва різновиди прогнозів, а також їхні поєднання.

Прогнози уроків, як уже відзначалося, бувають повними і частковими (аспектними). При повному прогнозуванні розраховується перебіг і результативність процесу під впливом усього комплексу діючих факторів. Ці прогнози виконуються на основі дуже складних і громіздких моделей і за допомогою могутніх ЕОМ. Частіше вдаються до неповних, аспектних прогнозів. Такі прогнози показують хід і результативність педагогічного процесу в залежності від конкретних факторів, що мають пріоритети та діють на різних відрізках навчального заняття.

Для розгляду процедури прогнозування уроку створимо просту модель і спробуємо виконати з її допомогою деякі розрахунки. Нехай, наприклад, нас цікавить, яку оцінку одержить учень Н. на завтрашньому уроці. У моделі відіб'ємо тільки один добре відомий зв'язок: успішність учня (його оцінка) залежить від рівня попередньої підготовки. Скористаємося методом екстраполяції успіхів. На момент прогнозування учень відвідав 46 уроків, його знання контролювалися на 14 уроках. Оцінки він одержав такі: «6» _ не було (0), «7» — 3, «8» — 8, «9» — 2, «10» — 1. Якої оцінки варто очікувати на 47 уроці?

Визначимо імовірності появи кожної оцінки. Вони такі: «6» — 0, «7» — 0,21, «8» — 0,59, «9» — 0,14, «10» — 0,06. Це означає, що на своєму 47 уроці учень має 59 шансів з 100 одержати оцінку «8», 21 шанс— оцінку «7», 14 шансів — оцінку «6» і всего 6 шансів — оцінку «10». Найбільше імовірно, що оцінка учня Н. при незмінності індивідуальної стратегії, що намітилася, (тенденції) його навчання, буде знаходишся у межах «8» — «9», оскільки сумарна імовірність появи саме таких оцінок найбільша — 0,80. Це і буде прогноз успіхів, отриманий шляхом екстраполювання тенденції на основі урахування лише одного фактора.

Проте оцінка, як добре відомо, у принципі може бути будь-якою. Може трапитись, наприклад, що ледачий учень з якихось лише йому відомих причин добре розбереться в навчальному матеріалі окремого уроку, а відмінник, навпаки, зіб'ється з набраного темпу. Оцінка може коливатися. А тенденція змінюється повільно. Рівень підготовленості учня миттєво змінитися не може. Проконтролювавши засвоєння учнем усіх тем, виявимо ту ж саму картину, що відбиває сумарна імовірність появи визначених оцінок. Важливо зрозуміти, що сформована тенденція стає

520

Практична педагогіка або три технології

основною передумовою для прогнозування досягнень на найближчий і навіть тривалий час.

Фактор, що ми використовували для аналізу,—рівень попередньої підготовки — не належить до найбільш впливових. Для обґрунтованого прогнозу його потрібно враховувати в комплексі з усіма іншими факторами навчання. Тому надійні прогнози уроку с, як правило, багатофакторними. Для їхнього одержання створюються і «програються» так звані поліфакторні моделі.

Спробуємо тепер зробити прогноз ефективності уроку на основі двох факторів: 1) обсягу навчального матеріалу, запропонованого для засвоєння учнями, і 2) часу, відведеного на засвоєння цього матеріалу. Для розрахунків скористаємося залежностями, наведеними у попередньому розділі.

Задані метою значення обсягу матеріалу і часу, необхідного на його вивчення, допоможуть розрахувати майбутню продуктивність навчання. Нехай, наприклад, значення першого фактора дорівнює 70, а другого — 46 відсотків. У найпростішому випадку можна скласти обидва значення і отриману суму поділити на кількість факторів (2), одержавши у такий спосоіб середньоарифметичне значення прогнозу. Але фактори ці, як ми вже знаємо, не рівнозначні. Вага одного з них вища. Тому середньоарифметичне значення треба скоригувати у відповідних пропорціях.

Не будемо перевантажувати читача зайвими подробицями. Укажемо лише, що в основі прогностичних розрахунків лежать моделі. Від обґрунтованості останніх залежать точність і надійність висновків. Якщо вихідні положення правильні, і якщо ми правильно застосовуємо логіку і математику, то результати прогнозування будуть відповідати дійсності. Прогнози ж, виконані на основі хибних передумов, завжди будуть помилковими. Саме тому фахівці розпочинають обговорення подібних питань не з розгляду запропонованої моделі, аналізу її адекватності описуваним реаліям, а з обговорення надійності вихідних даних.

В основі прогнозування уроку лежить генеральна модель, яку ми вже розглянули (див. мал. 8). Відповідно до неї продуктивність заняття визначається комплексним впливом чотирьох генеральних факторів: навчального матеріалу, організащйно-пе-дагогічного впливу, научуваності учнів і часу. Але загальні уявлення про вплив умов і факторів ще не дозволяють переходити до безпосередніх обчислень. Повинні бути розроблені математичні моделі взаємодії між собою в загальному процесі усіх факторів, а

521


Підласий І.П.

для цього необхідно створити відповідні математичні формули, у яких би кожен фактор багаторазово вступав у взаємодію з усіма іншими так само, як вони вступають у взаємодію один з одним у реальному процесі.

З огляду на складність і громіздкість прогностичної моделі, описувати і розглядати її не будемо. Читачів, що зацікавляться нею, відсилаємо до спеціальної роботи, виконаної ще у гой час, коли у світовій педагогіці прогностичні завдання щойно почали усвідомлюватися (див. Подласьт И. П. Теоретические проблемьі дидактического прогнозирования. Дис. ... докт. пед. наук, — К., 1978. — 410 с). Попутно зауважимо, що теоретична педагогіка радянських часів випереджала закордонну.

На основі спеціально створеного алгоритму ЕОМ синтезує фактори, що визначають продуктивність уроку, розділяючи їхні значення на такі, що будуть сприяти досягненню успіху, і такі, що будуть цьому заважати. У дуже спрощеному видгляді процедура обчислень кінцевого результату відбувається приблизно так: високий рівень дисципліни на уроці — додаємо 3 бали, недостатня зацікавленість навчанням — віднімемо 5, уміють учні навчатися — плюс ще 3 бали, нерегулярно виконують домашні завдання — мінус 4 і т.д. по всіх факторах.

Модель навчання, наповнену конкретними значеннями усіх факторів, «програють» на ЕОМ і в результаті обрахування їхнього сумарного впливу одержують значення ефективності уроку в наявних умовах. Комп'ютер обрахує мільйони комбінацій, їхня кількість для машини не має значення. ЕОМ встановлює, що буде, коли один з факторів виріс на десяту частину, інший при цьому зменшився на кілька одиниць, коли два фактори одночасно зростають, а три залишаються незмінними, коли усі фактори змінюються у встановлених межах. Якби усіх учителів математики залучити до розшифровки цих комбінацій, то роботи їм вистачило б не на один рік. От з яким обсягом обчислень доводиться мати справу, задаючись метою наукового прогнозування результативності навчання.

За десятки років експериментальної роботи перевірку і відбір пройшли різні практичні способи прогнозування уроку. Однією з перших удалих спроб стало створення так званих прогностичних таблиць, у яких відбиті типові комбінації факторів, що впливають на ефективність уроку. їхню кількість обмежили кількома десятками. Значення результатів навчання, що їх можна одержати у

522

Практична педагогіка або три технології

найбільш поширених варіантах організації роботи, обчислені заздалегідь і занесені в таблицю- Тепер досить знати значення вихідних умов, щоб знайти відповідний їм результат, так само, як знаходимо ми, наприклад, за допомогою таблиць значення логарифмів.

Прогностичні таблиці не знайшли підтримки у практиків. Неохоче зупиняв свій погляд на довгих стовпчиках нудних цифр учитель. Довелося відмовлятися від варіантів табличного аналізу. «Краще я інтуїтивно, без таблиці «прикину», які в мене вийдуть результати»,— відповідали учителі, і всі заклики прогнозувати урок розбивалися об їхню крижану байдужість. Стало зрозуміло— плідна ідея не знайде практичної підтримки доти, поки не будуть знайдені прості, зручні, швидкі способи одержання дидактичного прогнозу.

Ч-г ПЕРЕЧАВІМОСЬ

1. Не лякайтеся, учителю. Ніяких моделей вам ні створювати, ні «програвати» не доведеться. Усе, що від вас потрібно, — пе рейнятися свідомістю необхідності прогнозування, включення його в структуру високоякісної професійної діяльності, зрозуміти загальні принципи формування прогностичних висновків. Усе інше перекладемо на ЕОМ.

А Ви хотіли б, щоб частину Вашої професійної роботи виконував комп'ютер?

2. Коли були опубліковані перші прогностичні таблиці, ви никло чимале здивування й у наукових колах. Академік Ю.К. Ба- банський, який у той час очолював Академію педагогічних наук і вважався прогресивістом, підходу не зрозумів і не сприйняв. До нього так і не дійшло, що дійсна оптимізація грунтується на роз рахунках. Зрештою стало зрозуміло, що треба йти далі і зробити прозорою процедуру одержання прогнозів від початку і до кінця. Не довіряє, як з'ясувалося, учитель чужому прогнозові, аж поки сам його не виведе.

Складне питання: чому результат і прогноз цього результату с такими, як вони с, і не можуть бути іншими?

523


Підласий І.П.

3. Незважаючи на те, що роботу «наосліп» сьогодні вже не підтримує ніхто, справи поліпшуються повільно. Раніше пояснення було простим — складно, дорого. Тепер методика стала швидкою і простою. Що заважає учителю витратити 5 хвилин для користі справи? Це можна пояснити тільки одним — прогноз нічого не дає, він не потрібний.

Може і справді помиляється ваш професор, даремно відриваючи вас від більш важливих справ?

д

ІЄМО


«Паперовий комп'ютер»

Чи не можна зробити так, щоб учитель конструював уроки, не обмежуючись можливостями таблиці, а варіював фактори на власний розсуд, одержуючи при цьому точну прогностичну оцінку? Ця ідея лягла в основу створення нового технічного засобу, що серед педагогів одержав жартівливу назву «паперовий комп'ютер». Мова йде про так звані динамічні прогностичні таблиці, за допомогою яких педагог дістає можливість оперативно й ефективно конструювати майбутній результат на основі будь-яких комбінацій діючих факторів. Ніяких додаткових проблем: задаються вихідні умови проведення навчального занятгя і відразу, без затримки, з мінімальними витратами часу вчитель одержує прогноз ефективності навчання в наявних умовах. Пристрій названо прогностичною лінійкою педагога.

Наприкінці 80-х-початку 90-х років почалося активне впровадження цього пристрою в практику, але з відомих причин цей процес був перерваний, школа відступила і поступово відійшла від прогностичних розрахунків. Ми сповзли з високого 3-4 місця у світовому освітньому рейтингу і опинилися у другій сотні серед найбільш відсталих країн. А школи недорозвинутих країн прогностичних завдань не вирішують. Не до розкоші, вижити б. Мріємо про високі результати, що начебто прийдуть самі собою, голослівно сперечаємось про щось, замість того, щоб розраховувати. Слава Богу, ситуація починає поліпшуватися, і ми знову можемо боротися за високі місця в табелі про ранги, відвойовуючи втрачені позиції.

Доводиться знову розпочинати там, де ми вже були. Оскільки комп'ютери наявні ще не в усіх школах, а прогнозування — спра-

524

Практична педагогіка або три технології

ва, що не терпить зволікань, якщо думати про високу продуктивність, розповімо про те, як виготовити прогностичну лінійку і як нею користуватися.

Сучасні прогностичні лінійки спеціалізовані. Вони створюються прицільно під різні технологічні схеми педагогічного процесу. Прогностична лінійка вчителя початкової школи, наприклад, призначена для прогнозування продуктивності (ефективності) уроків у 2-4-х класах. Прогностична лінійка вчителя середньої загальноосвітньої школи видає прогнози ефективності навчання з усіх шкільних предметів — математики, мов, літератури, фізики, хімії, біології, географії та інших. З деякими змінами виконані прогностичні лінійки для спеціалізованих, профільних шкіл. Свою специфіку мають прогностичні пристрої для профтехучилищ, технікумів, колежів, ВНЗ.

Прогностична лінійка — це елегантний планшет, виготовлений з картону, пластика чи щільного паперу. На його лицьовій стороні записані фактори, що діють на навчальному занятті. Учитель самостійно вибирає їхній рівень (інтенсивність) впливу. На зворотному боці вміщена інструкція з експлуатації та пам'ятка для вчителя. Збоку є важілець і шкала для відліку отриманих результатів. Прогностична лінійка (без важільця, який ви виготовите самі зі звичайної канцелярської скріпки) для прогнозування уроків у середній загальноосвітній школі вміщена на с.526 (мал. 37).

Прогностична лінійка призначена для одержання короткострокових прогнозів навчання з часом випередження на один урок. З її допомогою ви довідаєтеся, якого результату можна сподіватися від заняття при тому або іншому поєднанні причин, що впливають на ефективність.

Результат навчання прогнозується за сумісним впливом 24 (або 36) факторів. Поки що немає можливості уводити значення впливів усіх відомих факторів (нагадаємо, що їх відомо понад 200), тому до переліку діючих факторів включені найважливіші з усіх чотирьох виділених вище груп факторів. Оскільки прогностичний підхід більшість педагогів тільки опановує, довелося піти на свідоме спрощення назв діючих причин, щоб зробити їх більш зрозумілими.

Фактори, що розуміють і легко виділяють усі вчителі, записані на лицьовому боці лінійки: 1) кількість нових понять, що вивчаються на уроці; 2) кількість інформаційно-змістових елементів

525












Практична педагогіка або три технології

тексту (ІЗЕТ або ІСЕТ); 3) вид навчального матеріалу; 4) складність знань, умінь; 5) день тижня; 6) порядковий номер уроку в розкладі; 7) працездатність учнів; 8) інтерес до навчального матеріалу; 9) рівень активності; 10) практичне застосування знань, умінь; 11) рівень підготовки школярів; 12) здібності до вивчення конкретного навчального матеріалу; 13) рівень уваги на уроці; 14) загальна кількість контролю на уроці; 15) час, відведений на вивчення знань; 16) час на виконання практичних завдань; 17) час для повторення, закріплення, узагальнення вивченого; 18) рівень засвоєння знань, умінь, якого необхідно досягти на уроці; 19) застосування наочності, дидактичних і технічних засобів; 20) відсоток невстига-ючих учнів у класі; 21) умови роботи; 22) технологія і методи; 23) взаємонавчання, кооперація; 24) періодичність контролю.

Опорними факторами, за якими, власне, і відбувається розрахунок майбутнього показника ефективності навчання, є кількість навчального матеріалу і час. Це фактори, які можна визначити з достатнім ступенем точності. їхній вплив на кінцевий результат описують викладені вище закономірності. Інші фактори, що визначаються з меншою точністю, складають прогностичне тло, на якому розгортається сценарій засвоєння навчального матеріалу в часі. Учитель дивиться на графи лінійки, а бачить за ними, як «зіштовхуються» знання з головами і що з цього виходить. Свою допомогу учням і свою місію на уроці він також відслідковує як сторонній спостерігач.

Пояснимо зміст окремих факторів. Навчальний матеріал, для забезпечення максимальної точності прогнозування, представлений чотирма факторами. Перший — це кількість нових понять, що будуть вивчатися на уроці. Здебільшого на уроках формування нових знань вивчається одне поняття, рідше — два, максимальна їхня кількість ніколи не перевищує п'яти. Поняття не слід плутати з лексичними одиницями, новими словами, параграфами тексту, задачами і вправами, уривками матеріалу. На уроках закріплення, повторення, систематизації, узагальнення нові поняття, як правило, не формуються, відбувається розвиток уведених раніш. Як підтвердили дослідження, переважна більшість педагогів досить правильно визначає і виділяє поняття у структурі навчального матеріалу (максимальна похибка статистичного аналізу не перевищує 25 відсотків).

Наступний фактор навчального матеріалу — кількість ІЗЕТ — змінюється в межах від 1 до 35 ІЗЕТ. На звичайному уроці в 5-9-х

527


Підласий І.П.

класах вивчається від 10-12 до 20-22 ІЗЕТ. Чим точніше виділить їх педагог у навчальному матеріалі (приклади вже наводилися і будуть наведені ще), тим більше надійним буде прогноз.

Третій і четвертий фактори, що відносяться до навчального матеріалу, визначають його якість (складність і трудність). Оскільки застосування академічних критеріїв складності і трудності навчання ще не поширилося на масову практику, то оцінка якості матеріалу відбувається за не дуже точними, але зрозумілими градаціями: висока-середня-низька. Параметрами якості є вид навчального матеріалу (фактор 3) і складність знань (фактор 4). Зрозуміло, що високої точності при такій оцінці досягти не можна. Похибка, як виявили дослідження, не перевищує 10-20%, що вважається цілком прийнятним значенням якості прогнозів.

Інші фактори прогнозування уроку особливих пояснень не вимагають. Зміст їх зрозумілий з назв, оцінка інтенсивності впливу проводиться в загальноприйнятих градаціях. Зауважимо лише, що оцінка працездатності учнів здійснюється непрямим методом — за днем тижня і порядковим номером уроку. Рівень засвоєння знань і умінь, якого необхідно досягти на уроці, визначається згідно з методикою В.П. Беспалька. Найнижчий рівень має назву «знайомства», наступний за ним, трохи вищий — «репродукції», третій передбачає засвоєння знань, умінь у повному обсязі, тобто на рівні «знання, уміння», четвертий рівень вимагає «трансформації», — тобто здатності використовувати набуті знання для самостійного пояснення і здобування нових, уміння учня «переносити» знання на нові умови або царини застосування.

Змінам інтенсивності впливу факторів приписані безрозмірні числа, отримані експериментальним шляхом при «програванні» прогностичної моделі уроку на ЕОМ. Наприклад, якщо на уроці вивчається лише одне нове поняття, то цьому відповідає безрозмірне число 4 у знаменнику, два поняття — число 3 і т.д., складність знань для учнів низька — число 8, середня — 5, висока — 1 і т.д.

Унаслідок таких розрахунків з'являються виписані на лицьовому боці лінійки об'єднання факторів, що містять: 1) назви факторів; 2) інтенсивності впливу фактора (у чисельнику); 3) відповідні змінам інтенсивності дії факторів безрозмірні числа (у знаменнику). Для того щоб за допомогою лінійки довідатися, якими будуть результати уроку, необхідно: 1) прочитати назву фактора; 2) установити, яким буде його значення на уроці; 3) вибрати відповідне

528

Практична педагогіка або три технологи

інтенсивності дії фактора число в знаменнику; 4) пересуваючи важілець лінійки, послідовно підсумовувати безрозмірні числа, що відповідають факторам; 5) прочитати значення прогнозу на шкалі. Прогноз виражається у відсотках або (за бажанням) у балах. Перетворення відсотків у бали відбувається за співвідношенням (у п'ятибальній системі): 0 відсотків — 1 бал; 25 відсотків — 2; 50 відсотків — 3; 75 відсотків — 4; 100 відсотків — 5 балів. Для дванадця-тибальної шкали один бал відповідає приблизно 8 відсоткам.

Працювати з прогностичною лінійкою просто і приємно. Це задоволення для педагога — отримати добрий результат. Педагог, читаючи фактори на лицьовому боці пристрою, вибирає ту інтенсивність їхньої дії, що найбільше відповідає умовам проведення майбутнього уроку. При цьому важілець лінійки він пересуває на ту кількість поділок шкали, що відповідає величині впливу фактора, тобто числу у знаменнику. Один із учителів запропонував відмовитися від важілька-суматора і відраховувати оцінки безпосередньо на шкалі простішим способом — олівцем чи ручкою. Що ж, можна і так! Операція прогнозування займає 2-3 хвилини. Обов'язково вводяться дані про вплив усіх 24 (або 36) факторів. Порядок уведення не має значення, але краще дотримуватися запропонованої послідовності — щоб не збитися. Важілець-суматор після введення інформації про усі фактори зупиниться на результаті ефективності уроку. Це і є прогноз. Те, чого поки що немає, але обов'язково буде, якщо витримати введені показники. Надійність прогнозу, що розрахована за збігом дійсних і прогнозованих результатів, досить висока — 75-80 відсотків.

Тепер, користаючись прогностичною лінійкою, розрахуємо урок, умови якого задавалися вище. Нехай учителю треба провести урок у 8 класі з теми «Сила всесвітнього тяжіння». Починаючи проектувати заняття, педагог визнав за необхідне оцінити реальний стан класу, щоб обґрунтовано визначити, що він може і повинний зробити в наявних умовах для досягнення максимальної ефективності навчального процесу. Учитель добре розуміє, що оптимізувати свою діяльність, навчання школярів він зможе іільки тоді, коли обіпреться на реальні умови та обере на основі прогнозу найкращу для конкретних умов стратегію і тактику керування пізнавальним процесом.

У навчальному матеріалі до першого уроку (нагадаємо, що тема розрахована на два уроки) міститься одне загальне поняття (закон всесвітнього тяжіння). Одному поняттю відповідає у

529


Підласий I.JT.

знаменнику таблиці безрозмірне число 4. Педагог пересуває важілець лінійки на 4 поділки шкали. Усього в матеріалі зазначеної теми виділяється 25 ІСЕТ, з них на першому уроці передбачається вивчити 15. Цьому значенню відповідає число 1 у знаменнику, і важілець пересувається ще на одну поділку. Навчальний матеріал описово-аналігичний (важілець пересуваємо на 2 поділки вперед), складність знань між середньою і високою (беремо 4 поділки), урок буде в п'ятницю (2 поділки), за розкладом третім (3), зацікавленість учнів цим навчальним матеріалом передбачається сфедньою (2), рівень активності учнів на уроках фізики, як правило, невисокий (2), застосування знань на практиці не передбачається, тому що тема теоретична (3), рівень навчальної підготовленості учнів класу з фізики задовільний (5), здібності учнів цього класу до засвоєння теоретичного матеріалу оцінюються як посередні (5), рівень уваги на уроці передбачається високим (7), учитель має намір проконтролювати роботу 15 учнів (4), на вивчення матеріалу намічається відвести 25 хвилин (5), для закріплення і повторення вивченого — 10 хвилин (2), знання повинні бути засвоєні на рівні міцних знань, умінь (2), наочність і ТЗН будуть використані відповідно до вимог програми (4), у класі низький рівень навченості з фізики показують 2 учні (3), умови навчання нормальні (3) і т.д. Після уведення всіх даних покажчик прогнозу зупинився на 74-ій поділці шкали, указуючи на найбільш імовірний показник ефективності уроку в заданих умовах.

Добре це чи погано? Багато чи мало? Усе відносно. Якщо учора ваш показник був ще нижчий, а сьогодні зріс — то добре. Але до бажаної 100%-ої ефективності ще далеко. Урок за усіма параметрами вимальовується досить посереднім.

Одержавши такий прогноз, учитель навряд чи залишиться задоволеним. Природно, подібний результат його не може і не повинний задовольнити. Отут і відкривається широкий простір для цілеспрямованих педагогічних роздумів, пошуків удосконалення схеми проведення заняття. Приріст ефективності навчального заняття навіть на лічені відсотки буде вимаїати пропорційного збільшення педагогічних зусиль, спрямованих на пошуки невикористаних резервів, уведення в дію додаткових сприяючих факторів. Важко, звичайно, але марне сподіватися, що якісіь уроку підвищитися сама собою.

Ще один ефективний напрямок застосування прогностичнії.. лінійок підказали хіСіУпники директорів шкіл з навчальної робо-

530


Практична педагогіка або три технології

та. Виявилося, що ці пристрої з успіхом можна застосовувати і для оцінки ефективності вже проведених занять. Після уроку, підсумувавши за допомогою лінійки інтенсивність факторів, що діяли на ньому, можна відразу давати кількісну оцінку якості заняття.

Порівнюючи переваги і недоліки «паперової ЕОМ» — прогностичної лінійки, «великого комп'ютера» і кишенькового калькулятора «Касандра», про який розповідається нижче, дійдемо висновку, що прогностична лінійка — не найгірший серед цих пристроїв. Переваги очевидні: невелика (кілька гривень) ціна, простота і зручність у користуванні, можливість мати завжди «під рукою». На урок з комп'ютером не підеш, а з лінійкою не тільки можна, але й треба ходити. Чимало важить і наочність процесу прогнозування — видно, як формується кінцевий висновок, з яких цеглинок-факторів вибудовується майбутній урок.

1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   46


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка