Практична педагогіка або три технології



Сторінка33/46
Дата конвертації15.04.2016
Розмір8.25 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   46

419

Підласий І.П.

логічно завершені частини (кроки), послідовно їх реалізуйте, привчайте до цього учнів.



  • Не ставте на уроці жодного запитання, не вписуйте до пла ну жодного пункту, на ґрунтовне розкриття і розгляд якого не розраховуєте.

  • Не допускайте порушення системи як у змісті, так і в спосо бах навчання, а якщо система порушена, негайно ліквідуйте про галини, щоб попередити неуспішність.

  • Навчальний предмет — зменшена копія науки. Покажіть учням його систему, формуйте поняття про свій предмет як про частину на уки, реальної дійсності. Постійно активізуйте міжпредметні зв'язки.




  • Користайтеся перевіреною схемою формування теоретич них знань: а) спершу встановіть об'єкт і предмет (природи і на укової теорії); б) викладіть підмурки (фундаментальні основи) те орії; в) розкрийте її інструментарій; г) поясніть наслідки і прак тичне застосування теорії; д) покажіть межі її використання.

  • Пам'ятайте, що просте історично і логічно для вчителя, ча сто виявляється досить важким для розуміння і свідомого за своєння учнями: тому з особливою старанністю впроваджуйте логіку науки й історичного процесу у свідомість учнів.

  • Гарне викладання заощаджує сили учнів, не навчаючи їх за надто рано тому, що саме собою прийде в належний час. Не нама гайтесь боротися з тим, чого в певному віці усунути ще не можна.

  • Прагніть забезпечувати наступність як у змісті, так і в мето дах навчання між початковими і середніми, середніми і старши ми класами.

  • Використовуйте кращі і неперехідні досягнення методики навчання: складайте зі своїми учнями опорні конспекти, струк турно-логічні схеми навчального матеріалу, що полегшують про цес засвоєння знань.

  • Частіше повторюйте й удосконалюйте раніше вивчене, щоб забезпечити систематичність і послідовність у навчанні.

  • Нічого не слід додавати до пояснення нового матеріалу, крім того, що вступає в асоціативні зв'язки легко, просто, природно. Ідеї, штучно вплетені в тему уроку (освітні, розвиваючі, виховні), знижують його цінність. З огляду на це, плануйте засвоєння най важливіших ідей на весь період навчально-виховного процесу відповідно до змісту навчання і можливостями школярів.

  • Проводь те повторення вивченого не тільки на початку уро ку для перевірки рівня засвоєння і не тільки наприкінці уроку з

420

Практична педагогіка або три технології

метою закріплення отриманої інформації, але також і по завершенні кожного логічно закінченого відрізка навчання протягом усього уроку.



  • Учителі всіх навчальних предметів, а не тільки вчителі мови повинні стежити за способом і формою вираження думки учнями на своїх уроках.

  • Постійно і терпляче привчайте своїх учнів до самостійної праці, поступово ускладнюючи її і створюючи можливості для самостійного вирішення усе важчих завдань. Не підмінюйте учнів, не виконуйте за них їхню роботу, краще допоможіть їм.

  • Варто частіше показувати школярам перспективи їхнього навчання.

  • Гарне викладання ніколи не придушує цінних інстинктів і здібностей; навпаки, воно відбирає і підсилює корисні інстинкти, надаючи необхідний час і умови для тренування.

  • Не зловживайте актуалізацією чуттєвого досвіду й опорних знань, їх варто згадати рівно стільки, щоб вистачило для введен ня нового, не робіть проблеми з тривіальних знань, речей, відо мих кожному.

  • Не забувайте, що розуміння системи вимагає логіки, а фор мування її — також почуттів і емоцій. Навчайте енергійно, з підйомом, використовуйте яскраві факти з життя, літератури: по няття пояснюють, образи кличуть, стимули спонукають до дії.

  • Наприкінці розгляду курсу, розділу, теми курсу обов'язково проводьте уроки узагальнення і систематизації.

  • Постійно, наполегливо і доброзичливо виправляйте помил ки учнів, допущені в усних відповідях і письмових роботах, при вчайте учнів до систематичного аналізу власних помилок.




  • Не слід збуджувати діяльність втомлених учнів штучними методами, зловживати цікавістю до нової діяльності. Дотримуй тесь фізичних норм розумової активності учнів, передбачайте і плануйте її спади і підйоми.

  • Глибокі істини перетворюються на банальні фрази, якщо за своюються поверхово. Якісний навчально-виховний процес — той, у якому присутні думка, мораль, почуття.

  • Не прагніть за допомогою надмірно «хитрих» засобів досяг ти за один урок того, що в умовах природного навчання школярі можуть засвоїти протягом декількох занять.

  • Вимагайте від учнів засвоєння системи знань, умінь, нави чок з кожного розділу і з усієї програми.

421

Підласий І.П.

  • Пам'ятайте, що система знань, яка сформувалася, — найваж ливіший засіб запобігання їхнього забування. Забуті знання швидко відновлюються в системі, без неї — відновлення майже неможливе.

  • Не забувайте поради Я.А. Коменського: усе повинно вести ся в нерозривній послідовності так, щоб сьогоднішнє закріплю вало вчорашнє і прокладало дорогу для завтрашнього.

  • Будьте спостережливим, привчайте своїх учнів постійно си стематично і цілеспрямовано спостерігати і бачити істотне в яви щах, предметах, людських відносинах.

Про користь вічних істин

Наступний принцип підсумовує теоретичні пошуки вчених і практичний досвід багатьох поколінь учителів по забезпеченню міцного засвоєння знань. У ньому закріплені емпіричні і теоретичні закономірності: засвоєння змісту освіти і розвиток пізнавальних сил учнів — дві взаємозалежні сторони процесу навчання; міцність засвоєння учнями навчального матеріалу залежить не тільки від об'єктивних факторів: змісту і структури цього матеріалу, але також і від суб'єктивного відношення до навчального матеріалу, навчання, учителів; міцність засвоєння знань обумовлюється організацією навчання, використанням різних видів і методів навчання, а також залежить від часу навчання; пам'ять учнів має вибірковий характер: чим важливіший і цікавіший для них той чи інший навчальний матеріал, тим міцніше цей матеріал закріплюється і довше зберігається.

Процес міцного засвоєння знань є дуже складним. Останнім часом його вивчення дало нові результати. У ряді досліджень показано, наприклад, що в багатьох випадках мимовільне запам'ятовування є навіть більш продуктивним, ніж довільне. Це вносить певні зміни в практику навчання, оскільки традиційно вважалося (і не безпідставно), що навчання повинне ґрунтуватися на довільному запам'ятовуванні, і відповідно до цього підходу у минулому були сформульовані практичні правила міцного навчання. Сучасне розуміння механізмів навчальної діяльності, що приводять до міцного засвоєння знань, дозволяє додати до традиційних і деякі нові правила навчання.

* У сучасному навчанні мислення превалює над пам'яттю. Треба заощаджувати сили учнів, не витрачати їх на запам'ятову вання малоцінних знань, не допускати перевантаження пам'яті на шкоду мисленню.

422

Практична педагогіка або три технологи


  • Перешкоджайте закріпленню в пам'яті неправильно сприй нятого чи того, що учень не зрозумів. Запам'ятовувати він повин ний свідомо засвоєне, добре усвідомлене.

  • Щоб звільнити учнів від завчання матеріалу, що має друго рядний характер, привчайте їх користатися різними довідниками і словниками (орфографічними, математичними, географічними й ін.), енциклопедіями і т.ін.

  • Матеріал, що вимагає запам'ятовування, треба вкладати у короткі ряди: те, що ми повинні носити у своїй пам'яті, не повин не мати великих розмірів. З того, що підлягає запам'ятовуванню, виключайте усе, що учень сам легко може додати.

  • Пам'ятайте, що забування вивченого найбільш інтенсивно йде відразу після навчання, тому час і частота повторень повинні бути узгоджені з психологічними закономірностями забування.

  • Інтенсифікуючи мимовільне запам'ятовування учнів, не да вайте прямих завдань чи вказівок: краще зацікавте учнів, час від часу «підігрівайте» зацікавленість.

  • Частота повторень має відповідати ходу кривої забування. Найбільша кількість повторень потрібна відразу ж після ознай омлення учнів з новим матеріалом, тобто в момент максимальної втрати інформації, після чого кількість повторень поступово зни жується, але ніколи не зникає зовсім (див. мал. 29).

* Контролюйте внутрішні фактори (неуважність, заняття сто ронніми справами і т.д.) і зовнішні (запізнення, порушення дисципліни і т.д.), що відволікають увагу учнів. Привчайте кожного працювати відповідно до його можливостей, але в той же час — на повну силу. Боріться з лінощами, формуйте оптимальний темпоритм діяльності.

  • Не приступайте до вивчення нового, попередньо не сформу вавши двох найважливіших передумов: позитивного відношення до нього, хоча б на рівні розуміння необхідності, і впевненості, що всі перешкоди будуть успішно здолані.

  • Стежте за логікою викладу навчального матеріалу. Знання і переконання, логічно зв'язані між собою, засвоюються міцніше від розрізнених відомостей.

  • Коли з'ясувалося, що темпи навчання знизилися, треба не гайно встановити причину. Найбільш розповсюджені причини: падіння інтересу до навчання та втома. Шукайте шляхи до їхньо го відновлення. Не інтенсифікуйте навчання штучно.

  • Не зловживайте довільною увагою учнів, без необхідності не перевантажуйте її, не захоплюйтесь прямими завданнями і

423

Підласий І.П.

вказівками. Привчайте учнів прислухатися до ваших слів. Про найбільш цікаві для них речі говоріть стримано. Іноді практикуйте на уроках захоплюючі «відхилення», «домашні заготовки», експромти. Знайте міру. Замість чергової «нотації» — притча, легенда, байка, жарт — учні вас зрозуміють.



  • Спирайтеся на встановлений наукою факт: важливою фор мою зміцнення знань є їхнє самостійне повторення. Тому ширше використовуйте, уміло направляйте процеси взаємонавчання. Часто ті якості, які тривалий час не може сформувати вчитель, легко і швидко формуються шляхом взаємонавчання.

  • Зміцнюйте почуття обов'язку. Не умовляннями і закликами, а щоденними прикладами, з яких випливає, що учень, як і кожна людина, повинний виконувати свої обов'язки.

  • Розвивайте пам'ять учнів: учіть їх користатися різними мне мотехнічними прийомами, що полегшують запам'ятовування.

  • Використовуйте диференційований підхід до навчального ма теріалу. Постійно піклуйтеся про свідоме, глибоке і міцне засвоєння кожним учнем не усього, що вивчається, а головного: міцно за своєне, воно стане надійною основою подальшого навчання.

  • Не приступайте до вивчення нового, попередньо не забезпе чивши наявності позитивних мотивів і стимулів. Пам'ятайте, що знання, насильно втиснуте в душу дитини, дуже неміцне.

* Стежте за логікою навчання, тому що міцність знань, логічно пов'язаних між собою, завжди перевищує міцність за своєння розрізнених, малозв'язаних між собою знань.

  • Повторення і закріплення вивченого проводьте так, щоб ак тивізувати не тільки пам'ять, але і мислення, і почуття школярів. Працюючи над усвідомленням і закріпленням знань, розширюй те їхній обсяг, уводячи нові приклади, що уточнюють узагаль нення, яскраві ілюстрації.

  • Не слід проводити повторення вивченого по тій же схемі, що і вивчення: надайте можливість учням розглядати матеріал з різних боків, підрізними кутами зору.




  • Для міцного засвоєння застосовуйте яскравий емоційний виклад, наочне приладдя, технічні засоби, дидактичні ігри, на вчальні дискусії, проблемно-пошукове навчання.

  • Під час вивчення нового завжди пов'язуйте його з раніше пройденим, повторюйте старе в новому.

  • Тому що міцність запам'ятовування інформації, набутої у формі логічних структур, вища, ніж міцність розрізнених

424

Практична педагогіка або три технології

знань, закріплювати необхідно знання, представлені в логічно цілісних структурах.



  • У великих блоках інформації легше оголюються і встанов люються логічні зв'язки, чіткіше просліджується головна думка, її простіше виділити і показати учням.

  • Не давайте легких і одноманітних видів роботи: вони мало розвивають і швидко стомлюють. Вправи підбирайте так, щоб во ни мали сенс. Виконання вправ, вирішення задач дають ефект, як що вимагають активних роздумів, пошуку раціонального вирішен ня, перевірки результатів шляхом зіставлення із даними умови.

  • Користайтеся перевагами комп'ютерного тренування. Воно менше стомлює, забезпечує високу якість формування умінь і на вичок. Динамізм, негайне підкріплення відповідей, аналіз поми лок, оцінка роботи роблять комп'ютерні тренування привабли вими для школярів.

  • Перед вправою чітко вкажіть, що і як треба робити, які ви моги будуть пред'явлені до результатів роботи; проведіть пробні вправи.

  • Під час вправ попереджайте втому учнів і не доводьте їх до перевтоми.




  • Застосовуйте сучасні науково обґрунтовані види, засоби, методи контролю, користайтеся діагностичними способами ви явлення і вимірювання зрушень у розвитку учнів: тільки так мож на визначити ефективність навчання, цілеспрямовано домагати ся його результативності.

  • Контролюйте фактори, пов'язані з оцінкою праці учнів: послідовно формуйте свідоме і відповідальне ставлення до будь- якої діяльності, привчайте учнів контролювати процес і резуль тати своєї праці.

  • Важливою формою зміцнення знань є їхнє самостійне по вторення учнями, організуйте його і заохочуйте. Не дозволяй те учням пропускати заняття, ухилятися від уроків чи ледарю вати на них — це неминуче приведе до зниження міцності знань, умінь.

Поспішайте повільно

Принцип доступності навчання випливає з вимог, вироблених практикою навчання, з одного боку, закономірностей вікового розвитку учнів, організації і здійснення дидактичного процесу відповідно до рівня розвитку учнів — з другого.

425

Підласий І.П.

В основі принципу доступності лежить закон тезауруса: доступним для людини є лише те, що відповідає її тезаурусу. Латинське слово thesaurus означає «скарб». У переносному значенні під цим розуміється обсяг накопичених людиною знань, умінь, способів мислення.

Можна вказати і на інші закономірності, що лежать в основі принципу доступності: доступність навчання визначається віковими особливостями школярів і залежить від їхніх індивідуальних особливостей; доступність навчання залежить від організації навчального процесу, застосовуваних учителем методів навчання і пов'язана з умовами протікання процесу навчання; доступність навчання визначається його передісторією; чим вищий рівень розумового розвитку школярів і наявний у них запас уявлень і понять, тим успішніше вони можуть просуватися вперед при вивченні нових знань; поступове наростання труднощів навчання і привчання до їхнього подолання позитивно впливають на розвиток учнів і формування їхніх моральних якостей; навчання на оптимальному рівні труднощів позитивно впливає на темпи й ефективність навчання, якість знань.

Відомі класичні правила, що відносяться до практичної реалізації принципу доступності, сформульовані щеЯ.А. Коменським: від легкого до важкого, від відомого до невідомого, від простого до складного. Теорія і практика сучасного навчання розширюють перелік обов'язкових для реалізації правил доступного навчання.



  • Не забувайте настанови Я.А. Коменського: усе, що підлягає вивченню, повинне бути розподілено згідно з віком учнів так, щоб передбачалося для вивчення тільки те, що доступно сприй манню у певному віці.

  • Пам'ятайте також, що коли приступають до вивчення якого- небудь предмета, розум школяра має бути до цього підготовлений.




  • Навчаючи, виходьте з рівня підготовленості і розвитку учнів, учіть, спираючись на їхні можливості. Вивчайте і врахо вуйте життєвий досвід учнів, їхні інтереси, особливості розвитку.

  • Навчаючи, враховуйте вікові особливості учнів так, щоб зміст і способи навчання дещо випереджували їхній розвиток.

  • У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальну навченість кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи школярів з однаковою навченістю.

  • Узгоджуйте труднощі пізнання з можливостями учня. Учіть міркувати, а не заучувати готові висновки.

426

Практична педагогіка або три технологи

  • Не ображайте учня недовірою в нездатності щось збагнути, краще авансуйте його, вселіть упевненість у завтрашніх успіхах.

  • Вважається, що успіх навчання дорівнює добутку старан ності на здібності. Запитаєте учнів: чому буде дорівнює успіх, як що старанність дорівнює нулю.

  • Навчальний процес треба вести в оптимальному темпі, але так, щоб не затримувати сильних і розвивати швидкість дії у се редніх і слабких.

  • Навчання вимагає напруженості. Коли вона відсутня, учні відвикають працювати на повну силу. Темпи навчання, які вони самі для себе вибирають і встановлюють, як правило, нижче мож ливих і посильних для них. Відповідно до конкретних умов вста новлюйте оптимальні темпи, при необхідності змінюйте їх.

  • Використовуйте новітні досягнення теоретичної педагогіки: конкретні знання, уміння формуйте за допомогою маленьких кроків, узагальнені — за допомогою збільшених кроків.

  • Для доступності широко використовуйте аналогію, порівнян ня, зіставлення, протиставлення: дайте поштовх думці учнів, по кажіть їм, що навіть найскладніші знання доступні для розуміння.

  • При вивченні нового і складного матеріалу залучайте силь них учнів, а при закріпленні — середніх і слабких.

  • Полегшуйте учням засвоєння понять, зіставляючи їх із про тилежними чи тими, що їм суперечать.

* Уведення кожного нового поняття повинне не тільки логічно випливати з поставленого пізнавального завдання, але бути підготовлене всім попереднім ходом навчання.

  • Найбільш важкими для розуміння і засвоєння учнями є за кономірності розвитку суспільства, фундаментальні закони при роди. Учителі всіх навчальних предметів будуть вносити посиль ний вклад у процес формування методологічних знань: для цього ілюструйте прикладами зі свого навчального предмета різно манітний прояв всезагальних і загальних закономірностей.

  • Поспішайте повільно! Не форсуйте без потреби процес на вчання, не прагніть до занадто швидкого успіху: педагогічні можливості зниження бар'єру доступності не безмежні.

  • Не приймайте скороминущий проблиск думки учня за акт пізнання, що здійснився, використовуйте його як початок пізнання.

  • Доступність, так само як і переконливість, і емоційність, за лежить від ясності викладу і мови вчителя: чітко й однозначно формулюйте поняття, уникайте монотонності, навчайте логічно

427

Підласий Ї.П.

й образно водночас, використовуючи яскраві факти, приклади з життя, літератури.



  • Не збільшуйте тривалість монологів: тонко відчувайте, що необхідно пояснити, а що учні зрозуміють самостійно, не пояс нюйте того, що може бути легко засвоєно самими учнями.

  • При первинному ознайомленні вивчайте не повний обсяг знань, а лише основне, щоб учні збагнули сутність головного, потім при закріпленні вводьте нові приклади, факти, що розши рюють, поглиблюють і уточнюють вивчене.

  • Реалізуючи принцип доступності, головну увагу приділяйте керуванню пізнавальною діяльністю учнів: поганий учитель повідомляє істину, залишаючи її недоступною для розуміння, хо роший — вчить її знаходити, прояснюючи хід пізнання.

  • Доступність не означає легкість. Функція вчителя зовсім не в тому, щоб нескінченно полегшувати працю учнів у самостійно му здобуванні, осмисленні і засвоєнні знань: допомогти, спряму вати, незрозуміле розкрити через зрозуміле, дати кінчик нитки для самостійного аналізу, підбадьорити — це і є буденна діяльність з організації доступного навчання.

  • Доступність пов'язана з працездатністю: розвиваючи і тре нуючи працездатність, привчайте школярів виконувати усе більш тривалу й інтенсивну розумову діяльність. Підвищуючи працездатність — знижуємо бар'єр доступності навчання.

Мильні кубики

Звичайно, таких немає, але у педагога, який порушує принцип науковості, можуть з'явитися. Названий принцип, як відомо, вимагає, щоб учням на кожному кроці їхнього навчання пропонувалися для засвоєння об'єктивні, справжні, міцно встановлені наукою знання, і при цьому використовувалися методи навчання, що за своїм характером наближаються до методів наукового дослідження. В основі принципу науковості лежить низка положень, що відіграють роль закономірних основ: світ пізнаваний, і людські знання, перевірені практикою, дають об'єктивно правильну картину розвитку світу; наука в житті людини відіграє усе більш важливу роль, тому шкільна освіта скеровується на засвоєння наукових знань, озброєння підростаючих поколінь системою знань про об'єктивну дійсність; науковість навчання забезпечується насамперед змістом шкільної освіти, суворим дотриманням принципів його формування; науковість навчання залежить від реалізації вчителями прийня-

428

Практична педагогіка або три технології

того змісту; науковість навчання, дієвість набутих знань залежать від відповідності навчальних планів і програм рівневі соціального і науково-технічного прогресу, підкріплення набутих знань практикою, від характеру і рівня втілення міжпредметних зв'язків.



Практика прогресивних дидактичних систем виробила низку правил реалізації принципу науковості.

  • Втілюючи у практику принцип науковості, навчайте учнів на основі новітніх досягнень педагогіки, методики, передового педагогічного досвіду. Наполегливо впроваджуйте в практику рекомендації з наукової організації педагогічної праці.

  • 3 огляду на новітні досягнення дидактики і психології на вчання, розумно використовуйте логіку не тільки індуктивного, але і дедуктивного навчання, навіть у початковій школі сміливіше використовуйте абстракції, що дозволяють глибше збагнути конкретне. Намагайтеся, однак, уникати абстракцій, які не одержують повного визначення в межах шкільного курсу.

  • Розкривайте логіку навчального предмета, це забезпечує з перших кроків його вивчення надійну основу для підведення до нових наукових понять.

  • Виховуйте в учнів діалектичний підхід до досліджуваних пред метів, явищ, формуйте елементи наукового діалектичного мислення.

  • Кожне нововведене наукове поняття систематично повто рюйте, застосовуйте і використовуйте протягом усього періоду вивчення навчального курсу: те, що не вправляється постійно, забувається.

  • Вивчення законів науки поєднуйте з висвітленням найбільш важливих явищ, що супроводжували процес пізнання закону. По кажіть залежність відкриття від зовнішніх умов, місця і часу, людські долі, боротьбу старого з новим і т.д. Правильне ро зуміння і застосування законів на основі таких асоціацій буде ба гато успішнішим.

  • У методах викладання відбивайте методи наукового пізнан ня, розвивайте мислення учнів, поступово підводячи їх до пошу кової, творчої роботи в навчанні.

  • Систематично інформуйте своїх учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі; пов'язуйте нові досягнення науки із сформованою у старшокласників системою знань.

  • Не зводьте ознайомлення з новими ідеями, сприйняття но вого до одного акту: постійно розглядайте кожне явище в усе нових зв'язках і відносинах.

429

Підласий І.П.

  • Не втрачайте можливості ознайомити школярів з біог рафіями видатних учених, їхнім внеском у розвиток науки.

  • Розкривайте перед учнями методи і труднощі наукового пізнання, покажіть залежність результатів від методів.

  • Використовуйте нову наукову термінологію, не користуйте ся застарілими термінами, будьте в курсі останніх наукових до сягнень і не тільки зі свого предмету.

  • Розкривайте генезис наукового знання, ембріологію істини, послідовно реалізуйте вимоги історизму в навчанні.

  • У зв'язку з усе зростаючим потоком наукової інформації го ловну увагу приділяйте ключовим проблемам науки, розкривай те перед учнями основні ідеї наукових досягнень, привчайте їх стежити за науковою інформацією, заохочуйте колективне обго ворення науково-технічних і соціальних проблем.

  • У старших класах не обходьте спірні наукові проблеми, у доступній формі розкривайте їх сутність і перспективні шляхи вирішення." якщо дозволяють умови, організуйте дискусію.

  • Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можли вості ознайомити їх з технікою експериментальної і дослідницької роботи, алгоритмами вирішення винахідницьких задач, оброб кою першоджерел і довідкових матеріалів, архівних документів.

  • Домагайтеся, щоб учні засвоювали нові поняття і терміни в єдності з науковими теоріями, законами.

  • Дайте кожному можливість пережити радість відкриття, по чуття успіху, задоволеності від пізнавальної напруги.

  • Висвітлюючи нові досягнення в науці і техніці, не забувайте розповісти про удосконалювання технології навчання, розкри вайте таємниці навчальної праці і шляхи підвищення її ефектив ності шляхом пізнання закономірностей навчання і впроваджен ня нових засобів; наполегливо пропагуйте ідеї наукової ор ганізації навчальної праці.

  • Остерігайтесь неоднозначних і фальшивих фраз, що можуть стати причиною для неправильних уявлень. У школі, особливо першого і другого ступеня, не можна допускати двозначного або перекрученого тлумачення учнями того, що сказав учитель. Це, звичайно, не означає, що не треба розвивати дитячу фантазію, гостроту думки чи відмовитись від жартів. Але серйозні речі ма ють сприйматися серйозно і однозначно.

430

Практична педагогіка або три технології

Очна ставка: знання життя

Основою принципу зв'язку теорії з практикою є центральне положення класичної філософії і сучасної гносеології, відповідно до якого точка зору життя, практики — перша й основна точка зору пізнання. Названий принцип спирається на низку філософських та педагогічних положень, що відіграють роль закономірних першооснов: продуктивність і якість навчання перевіряються, підтверджуються і скеровуються практикою; практика — головний критерій істини, джерело пізнання і царина застосування результатів навчання", правильно поставлене виховання випливає із самого життя, практики, нерозривно з нею пов'язане, готує підростаючі покоління до активної перетворюючої діяльності; ефективність формування особистості залежить від включення її у трудову діяльність, визначається змістом, видами, формами і спрямованістю останньої; ефективність зв'язку навчання з життям, теорії з практикою залежить від змісту освіти, організації навчально-виховного процесу, застосовуваних форм і методів навчання, часу, що відводиться на трудову і політехнічну підготовку, а також від вікових особливостей учнів; чим досконалішою є система трудової і продуктивної діяльності учнів, де реалізується зв'язок теорії з практикою, тим вищою є якість їхньої підготовки; чим краще поставлені продуктивна праця і профорієнтація (профільна підготовка) школярів, тим успішніше відбувається їхня адаптація до умов сучасного виробництва; чим вищий рівень політехнізму на шкільних уроках, тим дієвішими будуть знання учнів; чим більше знання учнів у своїх вузлових моментах взаємодіють з життям, застосовуються на практиці, використовуються для перетворення навколишніх процесів і явищ, тим вища усвідомленість навчання та зацікавленість ним.

Практична реалізація принципу зв'язку навчання з життям грунтується на творчому дотриманні правил, що увібрали в себе теоретичні висновки і досвід минулих поколінь, кращих сучасних шкільних колективів.


  • Суспільно-історичною практикою, щоденним життям до водьте учням необхідність наукових знань, що вивчаються у школі. Навчайте так, щоб учень і розумів, і відчував, що навчан ня, продуктивні знання є для нього життєвою необхідністю.

  • Навчаючи, йдіть від життя до знань або від знань до життя: зв'язок «знання — життя» має бути наявним завжди.

431

Підласий 1.11.

* Постійно, глибоко і переконливо розкривайте діалек тичний зв'язок теорії з практикою. Покажіть, що наука роз вивається під впливом практичних потреб, наводьте кон кретні приклади, розкривайте перед учнями сторінки бороть би людства за полегшення праці, роль наукових знань у цьому процесі.

* Розповідайте учням про нові сучасні технології, прогресивні методи праці, нові виробничі відносини.



  • Не уникайте гострих і важких запитань, що стосуються відносин між людьми, характерних для ринкових реалій. Пояс нюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, отримає добру роботу, якщо навчиться у школі тому, що не обхідно для реалізації її життєвих планів.

  • Наполегливо привчайте учнів перевіряти і застосовувати свої знання на практиці. Використовуйте навколишню дійс ність і як джерело знань, і як місце їхнього практичного засто сування.

  • Не повинно бути жодного уроку, жодного заняття, на яких би учень не знав життєвого значення того, що він робить.




  • Усіляко використовуйте зв'язок школи і виробництва (слово «виробництво» тут ужите в широкому розумінні). До магайтеся того, щоб спілкування школярів з виробничниками продовжувало навчально-виховну роботу: для цього вміло скеровуйте і контролюйте зв'язок «навчальний предмет — виробництво».

  • Складайте і вирішуйте зі своїми учнями завдання і вправи на основі реальних виробничих проблем, залучайте до їхнього аналізу і перевірки виробничників.

  • Пов'язуйте навчання з перспективами розвитку господарст ва свого міста, села, області, республіки, країни. Здійснюйте про форієнтацію, ґрунтуючись на перспективних розробках.




  • Проблемно-пошукові і дослідницькі завдання — кращий засіб зв'язку теорії з практикою: широко використовуйте їх у різних поєднаннях.

  • Виховуйте в учнів свідоме і позитивне ставлення до праці, постійно підкреслюйте, що тільки своєю головою і руками люди на досягає успіху. Показуйте особистий приклад такого ставлення.

  • Суспільно корисну і продуктивну працю учнів організуйте так, щоб вона супроводжувалася самостійними спостереженнями

432

Практична педагогіка або три технології

і міркуваннями, збуджувала запитання, стимулювала потребу більше дізнатися про все, прагнення розібратися в незрозумілому.



  • Упроваджуйте НОП у навчальний процес. Допомагайте уч ням опановувати теорію і практику науково організованої праці, учіть їх застосовувати найбільш продуктивні й економні методи, аналізувати, програмувати і прогнозувати свою діяльність.

  • Розвивайте, закріплюйте і переносьте на інші види діяль ності успіхи учнів в одному виді діяльності: через епізодичний успіх — до постійних досягнень.

* Виховуйте в учнів прагнення до постійного поліпшення своїх результатів, розвивайте змагальність.

* У навчально-виховному процесі більше поєднуйте розумову діяльність із практичною. Шляхом «роблення» засвоюється 80-85% інформації, а шляхом «слухання» — не більш 15-20%.



  • Знаходьте можливості знайомити школярів з раціоналіза торським рухом. Заохочуйте їхні спроби щось удосконалити, поліпшити, змінити: якщо дозволяють умови, проведіть конкурси юних винахідників, неодмінно впровадьте у школі хоча б одну ідею, запропоновану учнями, виховуйте на цьому прикладі інших.

  • Спонукуйте учнів до самостійної праці з надбання знань спочатку з того предмету, який полюбився дитині, а потім і з інших. Використовуйте зв'язок навчання з життям як стимул для самоосвіти.

  • Позакласну роботу зі свого предмету ви зробите тим при вабливішою для учнів, чим тісніше пов'яжете її з вирішенням цікавих для них практичних задач.

  • Розвивайте, закріплюйте і переносьте успіхи учня в одному виді діяльності на інші: від епізодичного успіху — до високих постійних досягнень.

  • Принципова критика, об'єктивність, вимогливість до себе, критичний аналіз своїх учинків — шлях до самовдосконалення. Коли вчитель каже: «Сьогодні весь клас працював погано», він повинний обов'язково додати: «І я — теж».

433

Підласий І.П.

К
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   46


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка