Практична педагогіка або три технології



Сторінка22/46
Дата конвертації15.04.2016
Розмір8.25 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46

ІРКУЄМО

Пропонувати ПрУц на тлі всезагального прагнення полегшувати дітям шкільне навчання — справа, що вимагає не тільки знання педагогіки, але й великої мужності. Набагато привабливіше сьогодні обіцяти швидке вирішення всіх проблем без зусиль, без праці і навіть уві сні. Наобіцяно вже багато. Де ж результати?

Закони продуктивного навчання невблаганні. Навчання буде стільки, стільки праці. Змінити тут нічого не можна. І збиватися на манівці самообману теж не можна.

Дуже цікаво — яку позицію займе практик? Чи погодиться він бути і далі організатором ігор, активізатором, класним витівником, масовиком-вигадником, чи зійде на вчительський трон мудрим і вимогливим наставником, який уболіває душею за майбутнє своїх вихованців, а тому і вимагає для їхнього ж блага виконання великих обсягів роботи, напруженого навчання і повної віддачі?



'ПЕРЕЧАЄМОСЬ

1. Розумна технологія не додає шляху, а скорочує його. Якщо ж він стає довшим і важчим, то варто йти там шляхом, з якого по нео бачності зійшли. Навіть тоді, коли технологія визнається застарілою чи несучасною. Адже головне для нас не технологія, а результат?

Чи погоджуєтесь Ви з цим твердженням? Чи вистачить у Вас самокритичності визнати помилковим власний шлях?

2. Якщо оголити сутність ПрУц, то побачимо таке. Спершу якісно, енергійно викладаємо знання, попутно уселяючи впев неність учнів у їхніх силах. Кілька разів повторюємо знання в усе більш згорнутому вигляді, домагаючись їхнього повного усвідо-

250

Практична педагогіка або три технології

млення усіма. Потім витрачаємо скільки буде треба часу на практику і творче застосування.

Чи сприймає Ваша душа фахівця цю технологію?

Ан

АЛІЗУЄМО

Узгоджуємо з іншими видами

Поставивши мету одержати максимальний продукт, будемо поєднувати в разі потреби ПрУц з іншими видами навчання. Нагадаємо про можливості останніх.



Проблемне навчання (ПбЩ

Його відрізняє організація навчання шляхом самостійного здобування знань у процесі вирішення навчальних проблем, де активізуються мислення і пізнавальна активність учнів. Технологія проблемного навчання не відрізняється особливою варіативністю, оскільки включення учнів в активну пізнавальну діяльність відбувається в усіх випадках майже однаково, спирається на послідовність етапів, що повинні бути реалізовані у єдності та взаємозалежності. Важливим етапом ПбН є створення проблемної ситуації, тобто розумового за-труднення для учня. Навчальна проблема, що вводиться в момент виникнення проблемної ситуації, повинна бути досить складною, але посильною для учнів. її введенням і усвідомленням завершується перший етап. На другому етапі вирішення проблеми («закритому») учень перебирає, аналізує наявні в його розпорядженні знання з певного питання, з'ясовує, що їх недостатньо для одержання відповіді, і активно включається в процес пошуку (самостійного добування) відсутньої інформації. Третій етап («відкритий») спрямований на набування різними способами необхідних для вирішення проблеми знань. Він завершується виникненням «осяяння» («Я знаю, як це зробити!»). Далі йдуть етапи вирішення проблеми, верифікації (перевірки) отриманих результатів, зіставлення з вихідною гіпотезою, систематизації й узагальнення набутих знань, умінь.

Переваги ПбН добре відомі: самостійне набуття знань шляхом власної творчої діяльності, високий інтерес до навчальної праці, розвиток продуктивного мислення, міцні і дієві результати навчання. До недоліків варто віднести слабку керованість пізнавальною діяльністю учнів, значні витрати часу та зусиль на досягнення запроектованих цілей.

251


Підласий І.П.

Програмоване навчання (ПрЮ

Назва походить від запозиченого зі словника електронно-обчислювальної техніки терміну «програма», що означає систему послідовних дій (операцій), виконання яких веде до заздалегідь запланованого результату. Основна мета ПрН — удосконалення керування навчальним процесом. ПрН, що виникло на початку 60-х років минулого століття на основі нових дидактичних, психологічних і кібернетичних ідей, направило свої зусилля на створення такої технології навчального процесу, що дозволяла контролювати кожен крок просування учня шляхом пізнання і завдяки цьому надавати йому своєчасну допомогу, рятуючи від помилок, надмірних труднощів, втрати зацікавленості, темпу та інших негативних наслідків, що супроводжують погано керований процес. Особливості ПрН такі:



  • навчальний матеріал ділить ся на окремі порції (дози);

  • навчальний процес складається з послідовних кроків, що містять порцію знань і розумових дій по їхньому за своєнню;

  • кожен крок завершується контролем (запитанням, зав данням і т.д.);

  • при правильному виконанні контрольних завдань учень одержує нову порцію матеріалу і виконує наступний крок навчання;

  • при неправильній відповіді учень одержує допомогу і до даткові роз'яснення;

  • кожен учень працює самостійно й опановує навчальний матеріал у посильному для нього темпі;

  • результати виконання усіх контрольних завдань фіксуються, вони стають відомими як самому учневі (внутрішній зворот ний зв'язок), так і педагогу (зовнішній зворотний зв'язок);

  • педагог виступає організатором навчання і помічником (консультантом), здійснює індивідуальний підхід;

  • у навчальному процесі широке застосування знаходять специфічні засоби ПрН (програмовані навчальні посібни ки, тренажери, контролюючі пристрої, навчаючі машини).

Сучасні навчаючі машини швидко встановлюють рівень навче-ності і можливості працюючих з ними учнів, можуть «пристосовуватися» до них. Такі програми, що самопристосовуються, називаються адаптивними. Сучасні навчаючі програми найчастіше складаються за змішаною (комбінованою) схемою, що дозволяє зробити їх більш гнучкими.

252


Практична педагогіка або три технології

Комп'ютерне навчання ГКпШ

Відчутні кроки в розкритті глибинних закономірностей людського навчання, зроблені світовою дидактикою, а також бурхливий прогрес в розвитку персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) вивели педагогів на нову технологію комп'ютерного (комп'ютеризованого) навчання, якій належить відіграти важливу роль у перебудові навчально-виховного процесу. Виявилося, що комп'ютери, оснащені спеціальними навчальними програмами, можна ефективно пристосувати для вирішення майже всіх дидактичних завдань — пред'явлення інформації, керування ходом навчання, контролю і корекції результатів, виконання тренувальних вправ, накопичення даних про розвиток навчального процесу і т.д. У розвинутих країнах, де комп'ютери в навчанні широко застосовуються вже не одне десятиліття, визначилися головні напрямки ефективного використання ЕОМ. Серед них два найважливіших: 1) підвищення успішності з окремих навчальних предметів (математики, природничих наук, рідної та іноземної мов, географії і т.д.), забезпечення орієнтованого на результат процесу; 2) розвиток загальних когнітивних здібностей учнів — вирішувати задачі, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками (збір, аналіз, синтез інформації), тобто підвищення ефективності тих процесів, в основі яких лежить формування тієї чи іншої навички. Крім того, комп'ютери широко використовуються для автоматизованого тестування, оцінки і керування, що дозволяє заощаджувати час викладача і тим самим підвищиш ефективність педагогічного процесу.

Як програмоване, так і комп'ютерне навчання, що прийшло йому на зміну, ґрунтуються на виділенні алгоритмів. Алгоритм як система послідовних дій, що ведуть до правильного результату, вказує учневі обсяг, структуру і послідовність навчальної діяльності, необхідної для повноцінного засвоєння знань і умінь. Перш ніж скласти навчальну програму, потрібно розробити алгоритм виконання розумових дій і навчальних операцій, за яким ЕОМ буде здійснювати керування навчальним процесом. Ефективність навчальних програм і всього комп'ютерного навчання цілком залежить від якості алгоритмів керування розумовою діяльністю. Погано складені алгоритми дуже знижують якість комп'ютерного навчання.

Якість комп'ютерного навчання обумовлюється двома основними факторами: 1) якістю навчальних програм і 2) якістю

253

Підласий I.IT.

обчислювальної техніки. В обох царинах сьогодні існують значні проблеми. Ефективних, добре розроблених з урахуванням закономірностей пізнавального процесу навчальних програм поки що бракує, бо їх розробка пов'язана з великими витратами часу і сил фахівців, а тому вартість цих програм дуже висока. Поступово збільшується й удосконалюється парк шкільних ЕОМ, але й тут відставання від світового рівня ще не подолано. Національною Доктриною поставлене завдання якнайшвидше вирішити проблему комп'ютеризації українських шкіл.

Комп'ютерне навчання відрізняється великою варіативністю, у залежності від конкретних умов і можливостей учителі практикують різні за типами, структурами, тривалістю навчальні заняття з комп'ютерною підтримкою.

Нові інформаційні технології (НіТ)

Адаптація школи до нового інформаційного майбутнього необхідна. Але якою вона має бути — не може впевнено сказати ніхто. Очевидно лише те, що без підтримки навчання і виховання новими інформаційними і комунікаційними технологіями постійно зростаючих завдань на новому рівні не вирішити. Комп'ютер відкриває нові можливості для розвитку дітей і вчителів, звільняє школу від рутинної праці, дозволяє розробляти і перевіряти нові ідеї ще до їхнього практичного втілення, ставити й успішно вирішувати в класах нові більш складні і цікаві проблеми. Одержавши знання про комп'ютери і опанувавши навички роботи з ними, діти, безумовно, будуть краще підготовлені до життя.

Початком відліку упровадження нових інформаційних технологій в школі вважається урядова постанова «Про заходи щодо забезпечення комп'ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого упровадження електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес» (1985). Ця постанова передбачала введення у 9-10-х класах нового предмету «Основи інформатики й обчислювальної техніки». Був визначений курс на розробку вітчизняної електронно-обчислювальної техніки навчального призначення і програмно-методичного забезпечення курсу інформатики в школі. У 1988 році робоча група під головуванням академіка А. П. Єршова запропонувала на обговорення Концепцію інформатизації освіти, у якій давалося визначення понять «інформатизація суспільства», «інформатизація освіти», «нова інформаційна технологія (НіТ)». Цей документ зафіксував

254


Практична педагогіка або три технології

стан справ і визначав головні напрямки подальшого розвитку процесу інформатизації. Згодом з'являються педагогічні дослідження з питань нових інформаційних технологій.

Незважаючи на досить ґрунтовну розробку педагогічних основ НіТ, ці технології майже не впроваджуються у навчально-виховний процес масової школи. Причини відомі: слабка матеріальна база, непідготовленість учителів, відсутність бажання упроваджувати нові розробки. Мало хто сьогодні говорить про те, що комп'ютер погано поєднується з традиційною системою освіти. І майже всі згодні, що він підвищує мотивацію навчальної діяльності. Очевидно, що можливості комп'ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей зможуть бути затребувані тільки в продуктивній технології, що змінює мету і зміст сучасної освіти у бік задоволення потреб людини.

Сьогодні ще важко говорити про цілісну концепцію нових інформаційних технологій. До них сьогодні зараховуються і засоби інформатизації (комп'ютери, комунікаційні системи, інші електронні пристрої), і способи обробки, передачі, одержання, збереження інформації, і специфічні особливості застосування комп'ютерів у класах. Тому і з'явилися такі визначення, як «нові інформаційні технології навчання», «сучасні інформаційні технології», «НіТ в освіті», «технології комп'ютерного навчання», «педагогічні комп'ютерні системи», «ЕКСЗТН — електронно-комунікативні системи, засоби і технології навчання» і т.ін.

Чому в НіТ присутнє слово «нові»? Адже інформаційні технології в школі були завжди, є й тепер — книги, наприклад, праця з ними. Але тільки з появою нових швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення можливості роботи з інформацією якісно змінилися і значно розширилися.

Визначимо шкільні НіТ як сукупність методів і засобів накопичення, обробки, представлення, збереження і передавання інформації. Простіше кажучи, НіТ це все, що забезпечує школі доступ до інформації та її використання для потреб навчання і виховання. Інколи НіТ виділяють в окрему технологію. її структура представлена в таблиці 8.

255

Підласий І.П.

Структура НіТ

Таблиця 8



Технічні засоби + Педагогічний супровід

Персональний комп'ютер, локальні і глобальні мережі, пристрої введення-виведення, засоби збереження інформації, пери-



ферійне обладнання і т.д.

Програмні комплекси^ інформаційні системи, системи машинної графіки, системи мультимедіа та гіпермедіа, системи штучного ште-



лекту, програмні засоби.

Класне устаткування, сканери, принтери, демонстраційні дошки, виносні екрани, засоби захисту, ксерокси, мінітипографії, бази даних,

локальні та міжшкільні мережі, Інтернет і т.д. Книги, електронні посібники, засоби дистанційного навчання тощо

НіТ спрямовані на:



  • інтенсифікацію навчально-виховного процесу, підвищення його продуктивності;

  • побудову відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослій людині вибудувати власну траєкторію са моосвіти;

  • системну інтеграцію предметних областей знань;

  • розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до ко мунікативних дій;

  • формування інформаційної культури вчителів і учнів;

  • реалізацію соціального замовлення, обумовленого інформа тизацією сучасного суспільства.

Усі згодні, що немає рації вводити і вивчати НіТ заради НіТ. Технології і для вчителя, і для учня повинні бути наповнені конкретним змістом, предметним змістом. Для учителя вони мають стати засобом підвищення ефективності педагогічної праці, для учня — засобом, що полегшує і поліпшує продуктивність його навчання. На повну потужність НіТ запрацюють лише при зміні цілей і змісту навчально-виховного процесу. Технологічне переоснащення — це лише необхідна підтримка.

Багато країн уже відмовилися від вивчення такого предмета як «Інформатика та обчислювальна техніка», надаючи перевагу ознайомленню з комп'ютером при вивченні конкретних галузей і

256

Практична педагогіка або три технології

видів людської діяльності, коли учням зрозуміло, як і для яких цілей вони можуть використовувати машинну підтримку. При цьому витрачається набагато менше часу на вивчення самої машини, та й якість навчання основ інформатики значно підвищується. Це ми можемо простежити на прикладі калькулятора, що колись був окремим об'єктом вивчення, а тепер став підручним засобом на уроці. Правила користування ним осягаються в процесі виконання конкретного завдання.

Дослідження, які я веду з 1985 року, переконали в тому, що жоден педагог не бажає вивчати комп'ютер, поки чітко не розуміє, для яких цілей він йому знадобиться в майбутньому. При вирішенні конкретних педагогічних завдань за допомогою ЕОМ оволодіння машиною йде дуже швидко й ефективно. Опанування інформаційних технологій немов би супроводжує процес професійної діяльності і є побічним, але дуже важливим результатом цього процесу.

Не можу не сказати, що Україна була одним з піонерів упровадження нових інформаційних технологій в освіті. У середині 80-х років минулого століття у нас працювали програми, яких не було ніде в світі. Про це можна докладно прочитати у моїх книгах «Вчитель і комп'ютер» (К., 1986) та «Діагностика і експертиза педагогічних проектів» (К., 1998). На жаль, сьогодні ці досягнення втрачені і ми плетемося в хвості світових процесів інформатизації школи. Процеси, що розпочалися у нашому суспільстві у 90-х роках, призупинили упровадження НіТ у практику і відкинули нашу науку і школу назад. Доводиться заново відновлювати і міркувати над упровадженням того, що вже реально працювало в наших класах.

Як поєднуються НіТ з продуктивним навчанням? Вони насамперед відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають кращі можливості для власної творчості, одержання і закріплення професійних навичок. Учителям НіТ дозволяють вводити і використовувати принципово нові форми і методи навчання. НіТ відкриває можливості проектування нового навчального середовища. Орієнтовані на вчителя програми-конструкто-ри дозволяють йому оперативно і якісно вирішувати безліч професійних задач — діагностувати, прогнозувати і проектувати навчальні заняття, визначати їхню ефективність, здійснювати розвиваючі і виховні процеси з комп'ютерною підтримкою.

257


Підласий Ї.П.

Сьогодні комп'ютер у школі викорисговується переважно як допоміжний засіб для дещо кращого вирішення управлінських та дидактичних завдань: тиражування текстів, поточного тестування учнівських досягнень, одержання різноманітної інформації з мережі Інтернет, демонстрацій, виконання обчислень і т.ін. Мало використовуються можливості мультимедіа, що не тільки перетворюють ЕОМ на повноцінного співрозмовника, але і дозволяють школярам, не залишаючи класу, бути присутніми на лекціях видатних вчених і педагогів, стати свідками історичних подій, відвідати музеї і культурні центри світу, цікаві куточки Землі. Упровадження у навчальний процес гіпєртекстових технологій відкриває принципово нові можливості роботи з інформацією. За допомогою таких систем можна створювати перехресні посилання в текстових масивах, шукати інформацію за ключовими словами. Системи гіпермедіа синтезують у цілісному об'єкті не тільки фрагменти тексту, але й графіку, звукозапис, фотографії, мультфільми, відеокліпи і т.ін. Використання таких систем дає можливість створювати і широко тиражувати на лазерних компакт-дисках «електронні довідники», книги, енциклопедії. Розвиток інформаційних телекомунікаційних мереж дає новий імпульс системам дистанційного навчання, забезпечує доступ до гігантських обсягів інформації, що зберігається в різних куточках нашої планети.

У світовій практиці добре досліджені можливості шкільного комп'ютера у вирішенні більшості навчально-виховних завдань. Діалогові навчальні системи, що моделюють діяльність учителя, з перевагами інтерактивного спілкування, можуть увійти і в практику української школи, якщо вона стане на шлях продуктивного навчання, задовольнятиме потреби замовників і відмовиться від навчання заради навчання. Добрі перспективи відкриваються і для експертних педагогічних систем, що можуть пояснювати учням стратегію і тактику вирішення різних завдань.

Нові педагогічні завдання на комп'ютерах моделюються і вирішуються поки що дуже мало, але в майбутньому неодмінно зросте частка імітаційного моделювання. Об'єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри процесу; б) закономірності, недоступні для спостереження у природних умовах; в) зв'язки імітованих явищ з тими параметрами, що автоматично задані програмою; г) пошук параметрів, що оптимізують хід імітованого процесу і т.ін. У світовій практиці вже використовуються «персональні комп'ютерні лабораторії», до складу яких входять «електронні кон-

258

Практична педагогіка або три технології

структори», набір навчальних роботів, що імітують роботу пристроїв і механізмів, різноманітні засоби маніпулювання інформацією. Процес передачі готових знань заміняється експериментально-дослідницькою діяльністю, що забезпечує самостійне відкриття закономірностей чи властивостей досліджуваних об'єктів.

У світовій практиці продуктивного навчання розпочинається реалізація принципово нових стратегій. Створюються так звані «комп'ютерні навчальні середовища», чи «мікросвіти», що представляють собою моделі освоюваних областей знань. Основні ідеї одного з розробників теорії мікросвітів навчання, американського професора С. Пейперта полягають у тому, що: 1) при засвоєнні визначеного абстрактного понятгя дитина спочатку створює його модель, використовуючи як об'єкт для цієї моделі предмети, що оточують її, вивчає внутрішні ознаки і зв'язки цього поняття на моделі; 2) навіть молодший школяр може засвоїти досить складне абстрактне поняття, якщо запропонувати йому як модель деякий об'єкт із фізичної реальності, що оточує його, яким можна маніпулювати спочатку дієво, потім образно; 3) якщо такого об'єкта немає, то його варто створити штучно. Неважко упізнати в цій схемі нашу рідну теорію поетапного засвоєння знань А.Леонтьєва та Н.Тализіної.

Навчальні об'єкти С. Пейперт пропонує створювати за допомогою комп'ютера. Як приклад він розробив мікросвіт Черепашки (LOGO). Дослідження, проведені в Массачусетському технологічному інституті, показали, що за допомогою Черепашки в дітей молодшого шкільного віку вдавалося сформувати абстрактні поняття з геометрії, механіки, математичного аналізу, програмування і навіть лінгвістики. Для нашої педагогіки ці ідеї вже пройдений етап, бо програми типу LOGO використовувалися в нашій школі ще наприкінці 80-х років. То ж знову братимемося за відновлення нашого, але тепер уже чужого.



Ч-г ПЕРЕЧ АЄМОСЬ

Великі надії покладаються на сучасні інформаційні технології. Тільки мені тут багато чого незрозуміло. Чого ми хочемо? Щоб комп'ютер обслуговував нас з ніг до голови? Щоб думав за нас, учив правила, вірші, табличку множення? Говорять про необхідність підключення всіх шкіл до Інтернету. Але скажіть мені



259

Підласий /.IT.

будь-ласка, для вирішення яких таких завдань потрібен шестикласникові чи навіть випускникові цей самий Інтернет? Що намагатиметься виловити у світовій павутині людина, яка заблудилася поки що в чотирьох арифметичних діях і дуже туманно уявляє собі свою власну країну?

Висловіть свою думку.

А мої поки що не систематизовані і уривчасті спостереження показують, що Інтернет переважна більшість наших школярів і студентів використовує зовсім не для навчальних цілей. На парламентських слуханнях з питань освіти 16 жовтня 2002 року пролунала стурбованість тим, що всезагальна комп'ютеризація школи, до якої так прагнуть гарячі голови, може мати значні негативні наслідки. Маємо факти, що мислення учнів погіршується, вони менш читають, превалює так звана поверхова освіченість. З Інтернету виловлюються твори, реферати, відповіді на тестові завдання. Хіба цього нам треба?

Яка ваша думка, колего, з цього приводу?

В

чимося


Вибудовуємо профілі

Освіта в сучасному світі тяжіє до задоволення запитів споживачів. Не скажу, що це правильне вирішення питання — ніхто краще за педагогів, вочевидь, не знає, чому треба вчити людину, яка вступає в життя. Але світ, у якому заправляють не завжди мудрі і компетентні, розвивається за своїми законами. Надання педагогічних послуг у заданому обсязі і з необхідними гарантіями — наша освітянська доля і найближча перспектива.

Від звичайної людини життя вимагає засвоєння порівняно невеликих обсягів знань, але знань високої якості, знань продуктивних, які можна реально застосувати для вирішення конкретних завдань. Холодний прагматизм прийшов на зміну «безрозмірній» освіті, і в українській школі він уже починає диктувати нам свої умови.

Останній наш бастіон — збереження базису загальних знань, що складають основу всебічного і гармонійного розвитку. Альтернативи йому немає. Але в той же час, якщо загальний і гармонійний розвиток не може гарантувати людині достатнього рівня спеціальної підготовки, необхідної для якісного вирішення

260

Практична педагогіка або три технологи

виникаючих проблем, він повинен бути відкинутий як нежиттєздатний і поступитися місцем вузькозорієнтованому профільному навчанню. Останнє також не панацея, його приземленість, вузькість, прагматизм іноді навіть гірші за усебічність розвитку. Але з двох лих вибирають менше, і світ схиляється до прагматичного вирішення, тобто до спеціалізації і профілізації освіти.

Як зробити, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі? Відповідь на це питання варто пошукати у поєднанні загального і гармонійного розвитку в молодшій і основній школі з профільною підготовкою в старшій школі. Знову на увесь зріст постає старе і досі дискусійне питання про фуркацію та диференціацію. Другої частини проголошеної мети — на основі всебічного і гармонійного розвитку створювати умови для самореалізації кожного учня — без диференційованого, профільного навчання досягти неможливо. Практично це означає надання можливостей школяреві розвивати свої здібності, обдарування, здійснювати самореалізацію своїх планів і намірів, життєвих цілей та орієнтацій.

Як це зробити? Тільки надаючи самому учневі можливість обирати свій варіант, вибудовувати особистий «профіль» шкільного навчання. За такого соломонового рішення школа залишається єдиною у своїй основі, але на прикінцевому етапі виходить на вузько зорієнтоване диференційоване навчання, що здійснюється хоча і за однією схемою, але на різному змісті і має не однакову глибину. Технологія продуктивного навчання дозволяє якісно сполучити всебічний і гармонійний розвиток із профільною підготовкою.

Світова педагогіка виробила три основні моделі диференційованого навчання: рівневу, предметну і змішану.

Рівнева диференціація здійснюється за здібностями, навчальними можливостями, научуваністю учнів. Диференціюються переважно обсяги і глибина засвоєння знань, умінь при збереженні загального переліку навчальних предметів. Предмети, напрямки підготовки не вибираються, кожен учень опановує заданий зміст на рівні своїх можливостей і потреб. Математика, наприклад, може вивчатися на одному з 10 можливих рівнів: кому який потрібний, хто скільки може подужати.

Предметна диференціація допускає вибір предметів у зв'язку з особистими потребами, схильностями і уподобаннями, а також життєвими планами, пов'язаними з майбутньою професійною діяльністю.

261


Підласий /.IT.

Змішана (предметно-рівнева) диференціація — це вільний вибір предметів вивчення і рівнів (обсягів) оволодіння ними у зв'язку з особистими намірами, можливостями та особливостями самореалізації.

Профільна диференціація ґрунтується на предметно-рівневій і допускає звуження предмету засвоєння до обсягу і рівня, обумовленого самим учнем. Тим самим він вибудовує власний «профіль» шкільної підготовки, яка у більшості країн світу завершується одержанням першої професії.

Профільне навчання використовується в більшості розвинутих країн. Американська школа, наприклад, пропонує своїм учням до 400-500 предметів для вивчення на різних рівнях. Кожний вільно вирішує — скільки і чого він хоче вивчити. Обов'язкових предметів всього три — фізкультура, рідна мова, суспільствознавство. Для забезпечення можливостей самореалізації кожного учня школи створюють належні умови: укладають достатній бюджет, залучають кваліфікованих учителів для викладання усіх обраних учнями предметів і напрямів, розробляють і друкують свої підручники і т.д.

Для прикладу наведемо перелік профілів Вестсайдської середньої школи (округ Нью-Йорк), запропонований учням і їх батькам у 2001-2002 навчальному році: бізнес; мова і література (рідна); домашнє господарство; мистецтво; іноземні мови; здоров'я; інженерія і технології; математика; природничі науки; соціальні науки; спеціальне обслуговування. У рамках цих профілів учням запропоновано на вибір близько 500 предметів.

Радянська школа (у її колишньому складі й українська) має певні традиції диференційованого навчання. Фуркація (від лат. Furco — розділяти), що розпочалася в школі 30-х років минулого століття, допускала поділ учнів уже з п'ятого класу на такі відділення (або напрямки підготовки): фізико-технічне, хіміко-технічне, природничо-агрономічне і гуманітарне. Завдяки фуркації створювалися можливості для поглибленої підготовки до навчання у ВНЗ найбільш обдарованих у визначеному напрямку школярів. Коли завдання підготовки грамотних командирів виробництва були в основному вирішені, фуркація пішла на спад. У 60-і роки до шкіл повернулася рівнева диференціація, що здійснюється й донині. Основна мета — змусити кожного учня працювати на повну силу на тому рівні, який він сам обирає за своєю підготовленістю, за своїми претензіями. З класу ніхто не виходить, не виконавши повного обсягу посильного для нього завдання.

262

Практична педагогіка або три технології'

До профільно-рівневої диференціації в повному обсязі і на рівні сучасних вимог ми тільки приступаємо. Потроху здійснюється поглиблене вивчання окремих предметів, розпочинається вивчення курсів за вибором, розширюється тематика факультативів, упроваджується часткова рівнева диференціація. Профіль-ність навчання здійснюється з урахуванням: потреб учнів, педагогічних можливостей, матеріальної бази шкіл, соціокультурно-го та виробничого середовища, перспектив одержання подальшої освіти. У залежності від умов роботи конкретних шкіл профільність навчання реалізується як у межах усього навчального закладу, так і в окремих класах чи навіть групах школярів. Багато чого залежить від можливостей, а в однокомплектних невеликих сільських школах ці можливості скромні.

Розвиток профільного навчання неминуче буде підігріватися ще й тим, що в кожному напрямку можливі десятки професій, які вимагають спеціальних знань. Наприклад, загальний гуманітарний напрямок для майбутнього історика, журналіста, філософа чи філолога вже мало що дає. Учень, який готується до саморе-алізації в обраному напрямку, захоче одержати максимум знань саме з цієї галузі. Школі доведеться йти за його запитами і вже в межах загальних напрямків вибудовувати вужчі профілі. Найчастіше ці профілі будуть виникати на стиках. До якого напрямку — гуманітарного, фізико-математичного віднести модні зараз економічні професії? їх уже виділяють у самостійний блок. Десятки профілів різного рівня можливі не тільки в економічному, але й у всіх інших напрямках. Дуже бажано, щоб профіль завершувався допрофесійною підготовкою чи одержанням першої робочої професії обраного профілю.

Школа, що ставить метою створення умов для задоволення потреб і самореалізації особистості, не може розвиватися інакше, як профільна і диференційована. Можливі десятки моделей практичної реалізації цієї вимоги в залежності від конкретних умов, потреб, можливостей, матеріальної бази, фінансування, кадрового складу. Деякі з перспективних моделей реалізації профільного навчання в українській школі представлені на малюнках 11-19. В межах головної моделі розроблено проект шкільного округу, що передбачає створення опорної школи, яка поширює свій протекторат на невеликі прилягаючі до неї школи, створює відповідну матеріальну базу і поліпшені умови для якісного вирішення усіх завдань, у тому числі, й профільного навчання. У містах можливе

263

Модель 1. ВІДКРИТІ ПЕРСПЕКТИВИ



Мал. 11. 264

Модель 2. ПЕРСПЕКТИВИ З ЗАВЕРШЕННЯМ



Мал. 12. 265

Модель 3. НЕЗАВЕРШЕНІ ПЕРСПЕКТИВИ



Мал. 13. 266

267


Модель 6. МІЖШКІЛЬНА КООПЕРАЦІЯ

БАГАТОПРОФШЬНА ОПОРНА ШКОЛА Мал. 16.

268

Модель 7. Школа Як Місто (ШЯМ),Школа Як Село (ШЯС)

Мал. 17. 269



Модель 8. Місто Як Школа (МЯШ), Село Як Школа (СЯШ)



Мал. 18. 270

Модель 9. ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОФІЛІЗАЩЯ

Мал. 19. 271



Підласий І.П.

створення вузькопрофільованих (спеціалізованих) шкіл і класів. Загальну освіту учень одержує в одній школі, а профільну підготовку — в сусідній, де створені всі необхідні умови.

Продуктивну педагогічну технологію без усяких змін зможемо використовувати і для якісного профільного навчання. У ній закладена необхідність диференційованого підходу, як неодмінної умови наближення шкільного навчання до особистих потреб і запитів кожного її учня.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка