Пояснювальна записка складання фахового вступного випробування з дисципліни



Скачати 456.4 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір456.4 Kb.
#1985
ТипПояснювальна записка


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Складання фахового вступного випробування з дисципліни «Логопедія» студентами Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти є необхідним для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» зі спеціальності 7.01010501 Корекційна освіта (за нозологіями).

Тестування з дисципліни «Логопедія» є певним етапом у підготовці студентів з метою їх наступної роботи з усунення, корекції і профілактики мовленнєвих порушень в спеціальних дошкільних закладах, на логопедичних пунктах при загальноосвітніх школах, в поліклініках і стаціонарах в системі Міністерства охорони здоров’я України.

Завдання тестування з дисципліни «Логопедія» – перевірка рівня професійно-педагогічної готовності майбутніх логопедів до виконання своїх професійних обов’язків. При складанні тестування з дисципліни «Логопедія» студенти повинні показати: тісний взаємозв’язок фундаментальних та професійних знань, їх глибоке засвоєння; розуміння сучасного стану теорії і практики логопедії, як конкретної науки; важливість міжпредметних зв’язків, вміння давати історичну оцінку сучасного стану проблеми різних мовленнєвих розладів; необхідність системного комплексного підходу до аналізу, подолання і попередження вад мовлення у дітей.

Студенти повинні знати характеристику історичних та сучасних теоретичних підходів до вивчення мовленнєвих порушень; існуючи сучасні класифікації мовленнєвих порушень; діагностувати мовленнєву та немовленнєву симптоматику в структурі порушень мовленнєвої діяльності у дітей із загальним недорозвиненням мовлення, дизартрією, алалією та афазією. Студенти повинні володіти методами корекційно-виховної та відновлювальної роботи при різних за етіологією та механізмами порушеннях мовлення.

Під час тестування з дисципліни «Логопедія» студенти повинні спиратися на знання з загальної анатомії, фізіології, нейрофізіології, психо- і нейролінгвістики про механізми мовлення, мозкову організацію мовленнєвого процесу, будову і функціонування аналізаторів, що беруть участь у мовленнєвій діяльності. Відповіді студентів повинні відображати засвоєння знань про порушення мовлення різної етіології, їх механізми, класифікацію, симптоматику; знань про методи та прийоми логопедичного обстеження та корекційного впливу, корекційного та відновлювального навчання; теоретичні знання, практичні вміння та навички, необхідні для диференційної діагностики мовленнєвих вад, що мають первинний характер від вторинних проявів недорозвинення мовлення при розумовій відсталості та затримці психічного розвитку; форми організації логопедичної допомоги в Україні.



ЛОГОПЕДІЯ



Тема 1. Логопедія як спеціальна педагогічна наука

Поняття про мовлення як функціональну систему. Мовленнєва норма і порушення мовлення. Логопедія як наука про порушення мовлення, про методи їхнього попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання. Історичні віхи. Предмет і об'єкт логопедії. Теоретичні і практичні задачі логопедії. Методологічні принципи логопедії: загальнодидактичні (науковість, систематичність, доступність, наочність, прочність, виховний характер навчання, свідомість та активність, індивідуальний підхід) та специфічні (принцип розвитку, онтогенетичний принцип, принцип системності, принцип комплексності, принцип зв’язку мовлення з іншими сторонами психічного розвитку дитини, принцип діяльнісного підходу). Методи, що використовуються в логопедії: організаційні, емпіричні, кількісні, інтерпретаційні. Значення логопедії. Взаємозв'язок логопедії з науками психолого-педагогічного, медико-біологічного і лінгвістичного циклів.



Тема 2. Основні механізми усного мовлення

Анатомо-фізіологічні механізми мовлення. Мовлення як продукт взаємодії окремих мозкових структур. Периферичний мовленнєвий апарат, його основні відділи: дихальний (енергетична система), фонаторний (резонаторна система) і артикуляційний (генераторна система). Нейрофізіологічні і нейропсихологічні механізми мовлення. Мозок і його інтегративна діяльність. Роль стріопалідарної системи, лімбіко-ретикуляторного комплексу, мозочка в забезпеченні мовлення. Структури кори головного мозку, що забезпечують мовленнєвий праксис. Первинні, вторинні і третинні зони, функціональна специфічність лівої і правої півкуль. Структурно-функціональна модель мозку (О.Р. Лурія). Психологічні механізми мовлення. Процеси кодування і декодування мовленнєвого висловлення («прийому», «видачі» повідомлення, за М.І. Жинкіним). Основний операціональний механізм мовлення: складання слів з елементів, складання фраз зі слів. Загальнофункціональний механізм мовлення, що забезпечує роботу його операціонального механізму: осмислення мовного матеріалу, утримання в пам'яті, випереджаючий синтез. Механізми фонаційного (зовнішнього) оформлення мовлення. Мовленнєва діяльність, її структура та компоненти: мова, мовлення, мовленнєва діяльність; одиниці мови та мовлення.



Тема 3. Етіологія порушень мовлення

Розвиток уявлень про етіології порушень мовлення. Сучасні відомості про причини мовленнєвих порушень: органічні і функціональні, центральні і периферичні причини. Ендогенні (внутрішні) і екзогенні (зовнішні) шкідливості в етіології мовленнєвих розладів. Причини виникнення мовленнєвих порушень за М.Ю. Хватцевим. Концепція розвитку психіки Л.С. Виготського як методологічна основа вивчення причин мовленнєвих порушень. Соціальна ситуація розвитку. Причини й умови виникнення мовленнєвих порушень. Основні умови, що обумовлюють різноманіття мовленнєвих порушень. Критичні періоди в розвитку мовленнєвої функції. Значення спадковості у виникненні мовленнєвої патології. Роль спадкоємних факторів у сполученні з екзогенно-органічними і соціальними факторами в появі мовленнєвих порушень. Ведучі принципи аналізу мовленнєвих порушень: розвитку, системного підходу, розгляду мовленнєвих порушень у взаємозв'язку з іншими сторонами психічного розвитку дитини. Поняття про структуру мовленнєвих порушень. Первинні і вторинні порушення. Складність і поліморфність факторів, що викликають мовленнєві порушення.



Тема 4. Класифікації мовленнєвих порушень

Проблема систематизації мовленнєвих розладів. Сучасні класифікації мовленнєвих порушень. Клініко-педагогічна класифікація: час виникнення, прихильники, принципи групування, аспекти, властивості, педагогічні цілі, вік, форми мовлення. Етіопатогенетичні, клінічні і психолого-лінгвістичні критерії розмежування мовленнєвої патології. Види мовленнєвих порушень. Психолого-педагогічна класифікація: час виникнення, прихильники, принципи групування, аспекти, властивості, педагогічні цілі, вік, форми мовлення. Лінгвістичні і психолого-педагогічні критерії побудови класифікації. Групи мовленнєвих порушень і їхні види. Систематизація мовленнєвих порушень запропонована Н.О.Чевельовою.



Тема 5. Методи логопедичного впливу

Логопедичний вплив – педагогічний процес, в якому реалізуються завдання коригувального навчання і виховання. Дидактичні основи корекційно-педагогічної роботи, засоби і прийоми сучасної логопедії. Методи логопедичного впливу: практичні (вправи, ігри, моделювання), наочні (спостереження, перегляд малюнків, картин, профілів артикуляції, кінофільмів, відеофільмів, прослуховування аудіозаписів тощо), словесні (розповідь, бесіда, читання). Актуальні проблеми сучасної логопедії. Ефективність логопедичної роботи та фактори, що її зумовлюють. Вимоги до особистості логопеда і його професійної підготовки на сучасному рівні. Соціальна роль логопеда.



Тема 6. Визначення дислалії. Історичний аспект розвитку проблеми

Загальна характеристика вад звукової системи мови. Трактування вимовних порушень і перша поява терміну «дислалія». Поширеність та особливості прояву дефекту в різних вікових групах дітей. Вплив вад звуковимови на оволодіння грамотою, на розвиток особистості дитини. Поняття рівнів порушеної вимови у вітчизняній і закордонній логопедії. Прості і складні дислалії.



Тема 7. Форми дислалії

Форми дислалії – функціональна і механічна (органічна). Класифікація функціональної дислалії з урахуванням природи порушення, актуального для логопедичного впливу – фонематичного або фонетичного, або їхніх комбінацій. Акустико-фонематична дислалія, артикуляторно-фонематична, артикуляторно-фонетична. Механічна дислалія, її зумовленість аномаліями в будові артикуляційного апарату. Характер дефекту вимови звуків при даній формі. Механічна дислалія, її механізми. Будова артикуляційного апарату в нормі, механізм утворення звуків в нормі. Основні вади в будові артикуляційного апарату та причини їх виникнення, відносно механічної дислалії: аномалії зубів, щелеп, прикусу. Шкідливі звички у дітей та їх усунення. Характеристика порушень звуковимови органічного генезу. Основні етапи діагностичного обстеження: оцінка фізичного і неврологічного стану дітей; вивчення будови органів артикуляції; дослідження стану артикуляційної та мімічної моторики, а також моторики кистей пальців рук; поглиблене вивчення звуковимови, просодики та фонематичних процесів при логопедичному обстеженні мовленнєвої діяльності дітей. Особливості логопедичної роботи при механічній дислалії. Засоби корекції порушень артикуляційної та мімічної моторики у дітей із звуковимовними порушеннями та анатомічними вадами органів артикуляційного апарату: масаж мімічної та артикуляційної мускулатури, міогімнастика. Диференційна діагностика функціональної та механічної дислалії.



Тема 8. Методика корекційної роботи при дислалії

Способи і прийоми виявлення недоліків звуковимови у дітей. Мета, зміст та методика обстеження дитини з дислалією. Обстеження артикуляційного апарату, дрібної моторики, звуковимови, фонематичних процесів. Оформлення необхідної логопедичної документації; заповнення мовленнєвої картки. Методика логопе­дичного впливу при дислалії. Етапи і прийоми логопедичного впливу та задачі кожного етапу роботи за методиками Н.О.Чевельової, М.Ф.Фомічевої, М.А.Савченко. Основні етапи традиційної корекційно-педагогічної роботи з усунення недоліків звуковимови: підготовчий етап, етап формування первин­них вимовних умінь і навичок, етап формування комунікативних умінь і нави­чок. Зміст логопедичної роботи з усунення мовленнєвих вад: розвиток фоне­матичних процесів (уваги, сприймання); розвиток артикуляційної моторики; розвиток дрібної моторики пальців рук; формування (постановка) правильної вимови звуку: за наслідуванням, з механічною допомогою (з використанням логопедичних зондів), змішаний спосіб постановки звуків; диференціація поставлено­го і змішуваного звуку у вимові. Послідовність автоматизації поставленого зву­ку: автоматизація звуку у складах (прямих, обернених, із збігом приголосних); автоматизація звуку в словах (на початку слова, в середині, кінці); автоматиза­ція звуку у реченні; автоматизація звуку у чистомовках і віршах; автоматизація звуку в коротких і довгих оповіданнях, автоматизація звуку у розмовному мовленні. Урахування взаємозв'язку звуків при виборі послідовності їхньої постановки при складній дислалії. Терміни і тривалість логопедичних занять. Види логопедичних занять – індивідуальні, підгрупові, фронтальні. Організація занять з урахуванням провідної діяльності дитини і спрямування на стимуляцію її пізнавальної активності.



Тема 9. Недоліки вимови [J] (йотацизм), [К]-[К’], [Г]-[Г’], [X]-[Х']. (капацизм, гамацизм, хітізм)

Характеристика фонем. Опис правильного укладу органів артикуляції. Причини і варіанти порушень, що виявляються в перекрученнях і замінах звуків. Артикуляційна гімнастика для постановки звуків. Прийоми корекції фонем з використанням логопедичних зондів. Розвиток фонематичного сприйняття при замінах. Закріплення комунікативних умінь і навичок.



Тема 10. Недоліки вимови звуків [Р]-[Р’] (ротацизм і параротацизм)

Характеристика фонем української мови за місцем і способом утворення, участю голосу та наявності або відсутності додаткового підняття середньої ча­стини язика. Вікові особливості розвитку правильної звуковимови у дітей до 5 років. Характеристика фонем «Р» - «Р'». Опис правильного укладу органів артикуляції. Варіанти порушень фонем – перекручування і заміни. Корекція порушень вимови фонем «Р», «Р’». Прийоми постановки звуку. Задачі підготовчого етапу – активізація кінчика язика, формування повітряного струменя. Використання для цих цілей артикуляційної гімнастики, тренування з фонематичного сприйняття при замінах, вибір вихідної збереженої фонеми для постановки Р-Р’. Прийоми корекції фонем з використанням логопедичних зондів. Закріплення комунікативних умінь і навичок.



Тема 11. Недоліки вимови [Л]-[Л’] (ламбдацизм і параламбдацизм)

Характеристика фонем української мови за місцем і способом утворення, участю голосу та наявності або відсутності додаткового підняття середньої ча­стини спинки язика. Вікові особливості розвитку правильної звуковимови у дітей до 5 років. Характеристика фонем «Л»-«Л’». Опис правильного укладу органів артикуляції. Причини і варіанти порушень фонем. Корекція порушень вимови фонем «Л», «Л’». Артикуляційна гімнастика на підготовчому етапі постановки звуку. Прийоми корекції фонем з використанням логопедичних зондів. Закріплення комунікативних умінь і навичок.



Тема 12. Тема. Недоліки вимови свистячих звуків [С] -[С’], [3]-[3’], [Ц], [ДЗ] (сигматизм, парасигматизм)

Характеристика свистячих фонем. Опис правильного укладу органів артикуляції. Види порушень звуковимови свистячих звуків, їх причини і характеристика. Методика виправлення різних видів сигматизмів та парасигматизмів свистячих фонем. Значення артикуляційної гімнастики і вироблення спрямованого повітряного струменя. Прийоми корекційної роботи з постановки свистячих фонем в залежності від виду порушення з використанням логопедичних зондів. Робота з формування фонематичного сприйняття при парасигматизмах. Закріплення комунікативних умінь і навичок.



Тема 13. Недоліки вимови шиплячих звуків [Ш], [Ж], [Ч], [Щ], [ДЖ]

Характеристика шиплячих фонем. Опис правильного укладу органів артикуляції. Причини і варіанти порушень – сигматизми і парасигматизми шиплячих звуків. Артикуляційна гімнастика і формування спрямованого повітряного струменя. Прийоми і послідовність постановки. Вибір вихідної збереженої фонеми для постановки шиплячих. Залежність методичних прийомів корекції від виду порушення. Прийоми корекції фонем з використанням логопедичних зондів. Тренування з розвитку фонематичного сприйняття у випадках заміни звуку. Закріплення комунікативних умінь і навичок.



Тема 14. Історичний аспект проблеми патології голосу і способів його виправлення. Сучасний стан проблеми

Поняття про висоту, силу, тембр – об'єктивні характеристики голосу. Розвиток голосу у дітей. Значення дихання в голосоутворенні: типи фізіологічного дихання – грудний, черевний, змішаний. Відмінність фонаційного дихання в кількості дихальних рухів у хвилину, тривалості видиху і самого способу дихання. Розвиток і становлення голосу. Формування голосу в залежності від будівлі тіла, ендокринної і психічної сфери. Період мутації голосу у дітей – початкова, пікова і кінцева стадії. Зміни голосу в піковій стадії мутації. Ознаки тривалої і патологічної мутації – зміни висоти, падіння сили і порушення тембру голосу. Профілактична і корекційна робота логопеда в цей період. Значення праць вітчизняних і закордонних учених (Е.Н. Малютіна, И.И. Левидова, Ф.Ф. Засєдатєлєва, Л.Д. Работнова, М.Ф. Фомичева, В.Г. Єрмолаєва, Н. Гутцман, И. Максимова, К. Вільсона) для розвитку фоніатрії і вивчення фізіології голосу. Визначення фонопедії як фізіологічного методу, що дає стійкий і позитивний результат. Сучасний стан проблеми.



Тема15. Класифікація порушень голосу та дослідження

голосового апарата і голосової функції

Виділення в основі класифікації етіології і патогенезу. Поділ патології голосу на центральну і периферичну, кожна з яких може бути органічною і функціональною. Визначення переважного порушення нервово-м'язового апарату гортані – гіпотонусного і гіпертонусного. Органічні порушення голосу. Периферичні парези і паралічі гортані, їхні причини, клінічна картина і характеристика голосової патології. Залежність змін голосу і функції дихання від положення паралізованої половини гортані. Методика логопедичної роботи. Етапи корекційних заходів: активізація рухової функції гортані (виявлення компенсаторних можливостей організму), нормалізація функції дихання, голосові вправи, функціональні тренування, спрямовані на координацію дихання і фонації. Порушення голосу при хронічних ларингітах. Компенсована, субкомпенсована і декомпенсована форми хронічних ларингітів. Залежність голосової патології від форми захворювання. Значення логопедичного впливу в комплексі заходів щодо відновлення голосу.

Методи дослідження – клінічні, інструментальні, педагогічні спостереження. Ларингоскопічне дослідження гортані, визначення тонусу голосових складок, рухливості гортані, тривалості фонації. Глоттографія – аналіз якості змикання голосових складок за електричним сигналом. Значення педагогічного спостереження для діагностики голосових порушень. Аудитивна оцінка основних характеристик голосу в ході дослідження. Добір мовленнєвого матеріалу для обстеження голосової функції.

Тема16. Профілактика порушень голосу і профілактична робота з запобігання рецидивів голосової патології

Прийоми корекції дихання, оволодіння оптимальними умовами голосоподачі. Організація логопедичної допомоги дітям і дорослим, що страждають на різні патології голосу.



Тема 17. Ринолалія. Первинні та вторинні порушення

в структурі дефекту при ринолалії

Визначення, причини і механізм порушення. Форми ринолалії: відкрита, закрита, змішана. Будова і функції піднебіння в нормі та при уроджених розщелинах: особливості будови, функція дихання, функція м'якого піднебіння при фонації. Порушення механізму піднебінно-глоткового змикання. Характеристика механізму піднебінно-глоткового змикання при уроджених розщелинах. Терміни хірургічного лікування. Причини порушення звуковимови: порушення артикуляційної моторики; патологічна поза язика; порушення мовленнєвого дихання; деформації зубощелепної системи. Акустико-артикуляційні особливості фонем: голосні фонеми, губні приголосні фонеми, язичні приголосні фонеми. Причини порушення тембру голосу: гіперназальність (визначення, характеристика); характеристика голосу в доопераційний і післяопераційний періоди. Зниження фізичного слуху: особливості слухової функції при розщелині. Астенічний синдром: причини і характеристика. Вторинні порушення: характеристика вторинних порушень фонематичного слуху і фонематичного сприйняття; затримка мовленнєвого розвитку; зниження рівня пізнавальної діяльності; затримка психічного розвитку; особливості особистості; порушення комунікації; дисграфія і дислексія: особливості читання і письма у дітей з ринолалією; причини дисграфічних помилок; заміни і змішання букв на письмі, обумовлені фонематичним недорозвиненням; пропуски і додавання зайвих букв.



Тема 18. Відкрита ринолалія

Відкрита форма ринолалії. Причини та види уроджених розщелин губи, твердого і м'якого піднебіння. Оперативне втручання при уроджених розщелинах. Вплив розщелин на загальний та мовленнєвий розвиток дітей. Особливості розвитку дітей з розщелинами: фізичний розвиток; соматичний стан; сенсомоторний розвиток. Розвиток мовлення: терміни появи й особливості розвитку гуління, белькоту; формування номінативної функції мовлення; формування комунікативної функції мовлення. Розвиток предметно-ігрової діяльності: мотив; емоційне спілкування з дорослими; розвиток предметної діяльності; початкові етапи розвитку ігрової діяльності. Симптокомплекс відкритої ринолалії.



Тема 19. Комплексне дослідження осіб з ринолалією

Принципи, методи та система обстеження осіб з розщелинами. Принцип комплексності, багатоплановості, направленості, індивідуального підходу, дозування навантаження, наочності та емоційності при обстеженні. Збір анамнестичних даних: пренатальний, натальний, постнатальний періоди. Роль біофакторів: тип і вид розщелини; терміни оперативного втручання; піднебінно-глоткове змикання; аномалії в будові і порушення функції органів артикуляції; голосова і дихальна функції; загальний соматичний стан. Стан моторної функції: загальна моторика, дрібна моторика пальців рук, артикуляційна моторика. Стан тонального слуху й інтелекту. Роль соціальних факторів: мікросоціальне оточення; тривалість перебування в стаціонарі; дефекти виховання.



Тема 20. Логопедичне обстеження осіб з ринолалією

Логопедичне обстеження: психологічна база мовлення; обстеження звуковимови; стан фонематичного слуху; звуко-складовий і звуко-буквений аналіз; обстеження лексико-граматичного ладу; складова структура слова; словотвір; монологічне мовлення. Обстеження провідної діяльності віку: особливості ігрової діяльності дітей. Вивчення медичної і психолого-педагогічної документації.



Тема 21. Доопераційна робота при уроджених незрощеннях

твердого і м'якого піднебіння

Основні принципи логопедичної роботи при відкритій ринолалії. Завдання та зміст логопедичної роботи в доопераційний період: підготовчий та основний періоди доопераційного логопедичного впливу (за А.Г.Іпполітовою). Завдання підготовчого етапу доопераційної логопедичної роботи – формування правильного мовленнєвого дихання, диференціація ротового та носового видиху; розвиток орального праксису: формування подовженого ротового видиху при відтворенні артикулем голосних та приголосних звуків. Завдання основного етапу доопераційної логопедичної роботи – включення логосу при подовженому ротовому видиху; формування короткого видиху при вимові губних приголосних; формування ротового видиху при опрацюванні вимови груп сонорних звуків та африкат; формування м’яких приголосних.



Тема 22. Післяопераційна робота при уроджених незрощеннях

твердого і м'якого піднебіння

Виправлення мовлення у дітей та підлітків з уродженими розщелинами піднебіння за методикою І.І.Єрмакової: створення бази для розвитку мовлення (підготовка піднебінної завіси до зімкнення; попередження дистрофії м’язів глотки, створення передумов для правильної звуковимови; розвиток правильного дихання; постановка голосних звуків; розвиток фонематичного слуху; виправлення вад звуковимови); розвиток рухливості піднебінної завіси (співи, ковтання, масаж, жувальна гімнастика, вимова голосних звуків); введення нових звуків у мовлення; автоматизація утворених навичок.



Тема 23. Теоретичні основи проблеми фонетико-фонематичного недорозвинення

Аналіз базових теоретичних положень, що лежать в основі змісту поняття фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФН). Лінгвістичний аспект вивчення проблеми: прикладне значення даних фонетики і фонології, особливості мовленнєвого звукоутворення, класифікація голосних і приголосних звуків. Фізіологічний аспект вивчення: дані фізіології органів слуху і мовлення, роль слуху в розвитку мовлення дитини. Психологічний аспект вивчення проблеми: онтогенетичні особливості розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення; взаємозв'язок у розвитку фонематичного слуху і звуковимови; значення фонематичного слуху для повноцінного розвитку фонематичного аналізу і синтезу, і оволодіння процесами читання і письма. Визначення поняття фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФН). Значення праць Р.Є. Левиної у розвитку уявлень про ФФН. Аналіз основних досліджень з проблеми ФФН. Структура дефекту при ФФН. Несформованість звукової сторони мовлення, види й особливості звукових порушень при ФФН (заміни, змішування, порушення протиставлення). Несформованість фонематичного сприйняття, характеристика фонематичних порушень.



Тема 24. Обстеження фонетико-фонематичної сторони у дітей дошкільного віку

Ознайомлення з медико-педагогічною документацією: карти розвитку дітей, дані медичних оглядів, протоколи психолого-медико-педагогічного обстеження, психолого-педагогічних характеристик. Логопедичне обстеження, обговорення результатів обстеження. План обстеження фонетико-фонематичної сторони мовлення дітей, система завдань, добір наочно-ілюстративного і мовленнєвого матеріалу. Формулювання висновків діагностичного і корекційно-методичного характеру.



Тема 25. Методичні основи проведення індивідуальних корекційних занять з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвинення мовлення (ФФН)

Мета, задачі, зміст і організація індивідуальних занять. Залежність конкретного змісту заняття від структури мовленнєвого дефекту. Розділи індивідуальної роботи (корекція вимовного і інтонаційного рівня мовлення, порушень диференціації окремих груп звуків і ін.). Напрямки індивідуальної роботи в кожнім з розділів. Етапи індивідуальної роботи (по розділах), пріоритетні напрямки в кожнім з етапів. Планування індивідуальної роботи (перспективне і поточне). Вимоги до складання планів-конспектів індивідуальних занять. Структура заняття (відповідно до розділів роботи). Планування і розробка індивідуальних занять. Складання перспективних планів і поточних планів індивідуальної роботи з дитиною. Добір і структурування мовного, дидактичного, наочно-ілюстративного й ін. матеріалу. Розробка моделей індивідуальних занять за різними розділами з урахуванням етапів навчання. Обговорення пропонованих моделей. Проведення студентами занять за розробленими моделями. Аналіз занять.



Тема 26. Методичні основи проведення фронтальних корекційних занять з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвинення мовлення (ФФН)

Організація фронтальних занять у групі для дітей із ФФН. Зразковий зміст фронтальної роботи в рамках конкретних дисциплін (заняття з вимови, підготовці до навчання грамоті). Заняття з вимови: тематика, задачі, зміст і структура. Заняття з підготовки до навчання грамоті: тематика, задачі, зміст і структура. Спостереження фронтальних занять логопеда і підготовка студентами матеріалів для окремих фрагментів заняття.



Тема 27. Основні відомості про етіопатогенетичні механізми дизартрії

Короткі історичні відомості з проблем дизартрій. Аналіз сучасних теорій про це мовленнєве порушення. Статистичні відомості про поширеність дизартричних порушень. Зв'язок дизартрії з органічною поразкою моторних структур центральної нервової системи. Основні причини органічної поразки моторних структур мозку, наслідком чого є дизартрія. Патогенез та клініко-фізіологічні аспекти дизартрії. Поняття про структуру мовленнєвого дефекту при дизартрії. Клінічні симптоми дизартрії.



Тема 28. Анатомо-фізіологічні механізми усного мовлення в нормі

Організація центральної регуляції рухів. Характеристика довільних і мимовільних рухів. Поняття про тонус м'язів. Формування рухової стереотипії. Будова периферичного мовленнєвого апарату. Роль м'язової системи в роботі органів периферичної мовної апарат. Мовленнєва артикуляція як зразок вищого рівня розвитку довільних рухів. Формування мовленнєворухової стереотипії. Мовленнєве дихання як енергетична основа усного мовлення. Формування в онтогенезі артикуляторно-дихальної координації в процесі усного мовлення.



Тема 29. Форми дизартрії за клінічною класифікацією

(в залежності від осередку ураження)

Форми дизартрії за клінічною класифікацією (в залежності від осередку ураження). Псевдобульбарна дизартрія: спастичний параліч як основний патогенетичний механізм дизартрії; рівень органічної поразки мозку; клінічні ознаки спастичного паралічу, вибірковість поразки довільних рухів; структура мовленнєвого дефекту при псевдобульбарній дизартрії; особливості порушення вимовного і інтонаційного рівнів мовлення, голосу і мовленнєвого дихання; збереженість внутрішнього мовлення, лексико-граматичного рівня мовлення, письма і читання. Бульбарна дизартрія: млявий параліч як основний патогенетичний механізм бульбарної дизартрії; рівень органічної поразки мозку; клінічні ознаки млявого паралічу; тотальна поразка рухів (довільних і мимовільних); характеристика порушень вимовного і інтонаційного рівнів мовлення в залежності від рівня поразки м'язів периферичного мовленнєвого апарату. Екстрапірамідна (підкоркова) дизартрія: функції базальних ядер в організації рухів; особливості вимовного рівня мовлення, їхній зв'язок з дистонією м'язів мовленнєвого апарату; значення тонічних спазмів і гіперкінезів у механізмі артикуляторних, голосових і дихальних порушень; механізми порушення плавності мовлення при підкорковій дизартрії; зв'язок мовленнєвих порушень при цій формі дизартрії з емоційним станом. Коркова дизартрія: дискусійні питання виділення її ознак; характер порушення усного мовлення при еферентній та аферентній формі коркової дизартрії. Мозочкова дизартрія: функції мозочка в регуляції м'язового тонусу і рівноваги; зв'язок мозочка з іншими структурами мозку; особливості порушення м'язового тонусу, рухових рефлексів; характер порушень вимовного рівня мовлення.



Тема 30. Форми дизартрії на основі клініко-фонетичного аналізу вимовних порушень

Форми дизартрії на основі клініко-фонетичного аналізу вимовних порушень: спастико-паретична; спастико-ригідна; гіперкінетична; атактична; спастико-атактична; спстико-гіперкінетична; спастико-атактико-гіперкінетична; атактико-гіперкінетична.



Тема 31. Клініко-психологічна та психолого-педагогічна

характеристика дітей з дизартрією

Характеристика загального і мовленнєвого розвитку дітей з дизартрією. Особливості формування мовленнєвих систем, форм і функцій мовленнєвої діяльності на різних етапах онтогенезу; функціональні перебудови в артикуляційному механізмі на фоні дизартрії. Психолого-педагогічна характеристика дітей з дизартрією і анатрією. Роль соціальних факторів у розвитку синдрому дизартрії і виникненні вторинних мовленнєвих і немовленнєвих розладів. Попередження виникнення дизартрій, профілактика рецидивів.



Тема32. Схема та методика проведення обстеження дітей із дизартрією.

Схема і методика збору анамнезу. Аналіз даних медичного висновку про неврологічний статус дитини. Характеристика структурно-змістовних моделей обстеження мовлення і немовленнєвих процесів у дітей з дизартрією. Аналіз схем і методик обстеження: кінестетичного і кінетичного праксису; загальної моторики, дрібної моторики рук, мімічної моторики, будови і рухів артикуляційного апарату; вимовного рівня мовлення (звуковимови, голосоутворювальної і дихальної функцій як бази для реалізації інтонаційних компонентів і утворення звуків у мовленнєвому акті, ритмоінтонаційної сфери, звукоскладового структурування слів); фонематичного слуху; навичок фонемного аналізу і синтезу слів; лексико-семантичної і граматичної сторін мовлення; зв'язного (усного і писемного) мовлення: навичок письма і читання; оптико-просторової орієнтації; сприйняття, уваги, пам'яті, розумово-логічних процесів; емоційно-вольової сфери.



Тема 33. Аналіз та інтерпретація матеріалів обстеження.

Аналіз і інтерпретація матеріалів обстеження з залученням даних нейрофізіології, нейропсихології, психології, лінгвістики, психолінгвістики. Орієнтація обстеження на з'ясування механізмів порушення мовлення, диференціальну діагностику, формулювання висновків корекційно-методичного характеру.



Тема 34. Принципи корекційно-педагогічного впливу. Система корекційної логопедичної роботи

Принципи корекційно-педагогічного впливу. Система корекційної логопедичної роботи. Організація і зміст роботи, що забезпечує умови формування правильної звуковимови у дітей з дизартрією (медикаментозне і фізіотерапевтичне лікування; лікувальна фізкультура; логоритміка; загальний, спеціальний та логопедичний масаж, пасивна і активна гімнастика артикуляційного апарату; аромо-і фітотерарапія). Виховання бажання і потреби правильного мовлення і впевненості в необхідності і ефективності логокорекційної роботи.



Тема 35. Система корекційної педагогічної роботи при дизартрії

Подолання порушень мовленнєвого і моторного розвитку у дітей з дизартрією. Розвиток рухової сфери (розвиток загальної моторики, дрібної моторики рук, мімічної моторики; артикуляційна робота). Корекція, формування і розвиток дихальної, голосоутворювальної і артикуляційної функцій: розвиток загального і мовленнєвого дихання; подолання порушень голосоутворення; формування ритмоінтонаційного і звуковимовного рівнів мовлення. Система логопедичної роботи з виховання фонематичних процесів. Формування просодичної сторони мовлення, в залежності від віку дитини. Корекція звуковимови при дизартрії з використанням постановочних зондів. Методика логопедичної роботи при дизартрії (за О.В.Правдіною).



Тема 36. Мовленнєва терапія при різних формах дизартрії

Мовленнєва терапія при різних формах дизартрії: логопедична робота при бульбарній дизартрії; мовленнєва терапія при псевдобульбарній формі дизартрії; особливості корекції при екстрапірамідній формі дизартрії; становлення мовлення при мозочковій дизартрії; логопедичні заходи при коркових дизартріях: при кінестетичній постцентральній корковій дизартрії; при кінетичній премоторній корковій дизартрії. Попередження і подолання труднощів формування навичок письма у дітей з дизартрією.



Тема 37. Корекція псевдобульбарної дизартрії

Подолання порушень мовленнєвого і моторного розвитку у дітей з дизартрією. Розвиток рухової сфери (розвиток загальної моторики, дрібної моторики рук, мімічної моторики; артикуляційна робота). Корекція, формування і розвиток дихальної, голосоутворювальної і артикуляційної функцій: розвиток загального і мовленнєвого дихання; подолання порушень голосоутворення; формування ритмоінтонаційного і звуковимовного рівнів мовлення. Система логопедичної роботи з виховання фонематичних процесів. Формування просодичної сторони мовлення, в залежності від віку дитини. Корекція звуковимови при дизартрії з використанням постановочних зондів. Методика логопедичної роботи при дизартрії (за О.В.Правдіною).



Тема 38. Основні прояви стертої дизартрії

Характеристика дефекту при стертій дизартрії. Особливості фонетико-фонематичних порушень у дошкільників із стертою дизартрією. Особливості лексико-граматичного рівня мовлення у дошкільників із стертою дизартрією. Диференційна діагностика стертої дизартрії.



Тема 39. Особливості діагностики стертої дизартрії

Особливості фонетико-фонематичних порушень у дошкільників із стертою дизартрією. Особливості лексико-граматичного рівня мовлення у дошкільників із стертою дизартрією. Диференційна діагностика стертої дизартрії.



Тема 40. Корекція стертої дизартрії

Особливості логопедичної роботи при стертій дизартрії. Методика подолання фонетичних порушень при стертій дизартрії. Методика подолання фонематичних порушень при стертій дизартрії. Методика розвитку лексико-граматичного рівня мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією.



Тема 41. Загальна характеристика ДЦП

Визначення “церебральний параліч”. Причини виникнення захворювання. Клінічні прояви ДЦП: рухові порушення різного характеру та ступеня вираженості, порушення аналізаторних систем, мовленнєві розлади, патологія психічного розвитку у дітей. Рухові і чуттєві розлади, зміни психіки, зору, слуху, мови при ДЦП. ДЦП як резидуальні стани з непрогресуючим перебігом. Особливості видозміни клінічної симптоматики ДЦП.



Тема 42. Характеристика рухових порушень при ДЦП

Характеристика порушень, що входять у симптомокомплекс дитячого церебрального паралічу. Парези й особливості їхньої клініки при дитячому церебральному паралічі. Розлади м'язового тонусу. Патологічні сінкінезії. Гіперкінези, види насильницьких рухів. Атактичні розлади. Наявність патологічних рефлексів. Патологічний мовленнєворухових стереотип. Порушення актів прийому їжі (особливості жування, ковтання).



Тема 43. Особливості психологічного та мовленнєвого

розвитку дітей з ДЦП

Особливості психічного та мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Становлення і розвиток моторної сфери, пізнавальних (у тому числі інтелектуальних), емоційно-вольових процесів і мовлення. Особливості інтелектуальних особливостей при ДЦП. Затримка психічного розвитку дітей з церебральним паралічем. Особливості прояву ЗПР при дитячому церебральному паралічі. Інші порушення психічного розвитку при ДЦП (олігофренія, аутизм).



Тема 44. Особливості корекційної роботи при ДЦП

Порушення мовленнєвого розвитку при дитячому церебральному паралічі. Статистичні дані про мовні порушення при дитячому церебральному паралічі. Особливості дизартрій у дітей з явищами ДЦП: дизартрія, алалія, затримка мовного розвитку, загальне недорозвинення мовлення, заїкуватість, мутизм, дислексія, дисграфія. Комбінаторний характер мовленнєвих порушень при ДЦП. Лікувально-компенсаторна робота при ДЦП. Система психолого-логопедичних вправ при реабілітації дітей з ДЦП. Особливості логопедичної роботи при ДЦП.



Тема 45. Загальне недорозвинення мовлення як мовленнєве порушення.

Причини виникнення ЗНМ

Загальне недорозвинення мовлення як мовленнєве порушення. Медичний, психологічний, психолінгвістичний аспекти проблеми ЗНМ. Недорозвинення мовлення як порушення оволодіння системою мови. Патогенетичні і психолого-педагогічні критерії аналізу мовленнєвого розвитку. Лінгвістичні критерії складання рівневої характеристики недорозвинення мовлення. Стан фонетичних і фонематичних операцій. Лексико-семантичні уявлення. Словотворчі уміння. Морфолого-синтаксична характеристика мовлення. Стан зв'язного мовлення.



Тема 46. Клінічні види ЗНМ

Причини виникнення загального недорозвинення мовлення: перинатальна енцефалопатія (гіпоксична, травматична, білірубінова); резидуально-органічне ураження мозку. Клінічні види загального недорозвинення мовлення (за О.М.Мастюковою).



Тема 47. Перший та другий рівні недорозвинення мовлення

Перший рівень недорозвинення мовлення. Стан імпресивного і експресивного мовлення. Характеристика вимови дітей з першим рівнем недорозвинення мовлення. Стан семантичних представлень. Полісемантика. Передумови виникнення однослівного речення. Другий рівень недорозвинення мовлення. Кількісні і якісні зміни в системі семантичних уявлень. Специфіка становлення фразового мовлення. Розвиток значення слова. Особливості граматичного оформлення мовленнєвого висловлення. Стан фонематичних представлень і розвиток вимови.



Тема 48. Третій і четвертий рівні ЗНМ

Третій і четвертий рівні ЗНМ. Стан фонематичних операцій, фонетичні, фонетико-фонематичні порушення, недостатність семантичних уявлень. Стан операцій граматичного оформлення мовленнєвого висловлювання. Закономірності функціонування морфологічної системи мови у мовленнєвій діяльності. Характеристика зв’язного мовлення. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників з ЗНМ



Тема 49. Характеристика фонетико-фонематичної сторони мовлення в дошкільників із ЗНМ

Становлення функції мовлення в онтогенезі. Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення в онтогенезі. Характеристика фонетико-фонематичної сторони мовлення в дошкільників із ЗНМ. Розвиток лексики в онтогенезі. Порушення лексики в дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Особливості антонімії й синонімії в дошкільників із ЗНМ. Розвиток граматичного ладу мовлення в онтогенезі.



Тема 50. Особливості лексико-граматичного рівня мовлення дошкільників із ЗНМ.

Порушення формування граматичного ладу мовлення в дітей із ЗНМ. Порушення морфологічної системи мови при ЗНМ. Порушення синтаксичної структури речення в дітей з ЗНМ. Розвиток зв'язного мовлення в дітей в онтогенезі. Характеристика зв'язного мовлення в дітей з ЗНМ.



Тема 51. Сучасний підхід до проблеми логопедичного обстеження дітей

із недорозвиненням мовлення

Сучасний підхід до проблеми логопедичного обстеження дітей з недорозвиненням мовлення. Завдання, напрями, принципи, методи, організація психолого-педагогічного обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Етапи логопедичного обстеження дитини. Психолінгвістична и психологічна дифереціація дітей із ЗНМ. Обстеження лексико-граматичного рівня мовлення, зв’язного мовлення, звуковимови та фонематичних процесів, вивчення медичної документації.



Тема 52. Основні принципи та напрямки корекційної роботи при ЗНМ.

Основні принципи корекційної роботи при ЗНМ (С.Н.Шаховська). Основні напрямки корекційної роботи при ЗНМ (Т.Б.Філічева, Г.В.Чіркіна). Логопедична робота з дітьми першого-другого рівнів мовленнєвого розвитку: розвиток розуміння мовлення; розвиток фонематичного слуху; однослівні речення; формування словникового запасу; формування граматичного рівня мовлення… Організація логопедичних занять. Логопедична робота з дітьми третього рівня мовленнєвого розвитку: формування звукового рівня мовлення, формування словникового запасу; формування граматичного рівня мовлення, формування зв’язного мовлення. Організація логопедичних занять. Логопедична робота з дітьми четвертого рівня мовленнєвого розвитку: формування фонетичного рівня мовлення; уточнення та розширення словникового запасу; формування граматичного рівня мовлення, навчання зв’язного мовлення. Організація логопедичних занять.



Тема 53. Сучасні класифікації алалії і характеристика основних форм

Визначення алалії. Причини, локалізація, механізм порушення. Порівняльний аналіз клініко-психолого-педагогічної класифікації і педагогічної систематизації порушень мовлення. Алалія як системне порушення мовленнєвої діяльності. Короткі відомості з історії вивчення алалії. Аналіз основних аспектів вивчення алалії. Дискусійні питання в проблемі алалії. Психологічна класифікація алалії (за Р.Є. Левіною). Лінгвістична класифікація алалії (за В.К. Орфінською). Варіанти моторної алалії: аферентна і еферентна моторна алалія, їхній порівняльний аналіз. Диференціальна діагностика алалії й інших форм порушень мовлення: порівняльний аналіз алалії і недорозвинення мови при олігофренії; алалії й афазії; алалії і дислалії, ринолалії, дизартрії; алалії і тимчасової затримки мовленнєвого розвитку функціонального характеру.



Тема 54. Обстеження дітей з моторною алалією

Зміст та методи психолого-педагогічного обстеження дітей з порушенням мовленнєвого розвитку. Система обстеження дитини з недорозвиненням мовлення дошкільного віку і школяра. Основні методичні принципи обстеження. Прийоми обстеження. Поетапний хід обстеження. Аналіз анамнестичних і катамнестичних відомостей про дітей з недорозвиненням мовлення. Форми і матеріал обстеження. Динамічне вивчення дитини при діагностичному навчанні й експрес-діагностика. Зміст та методика логопедичного обстеження дітей з порушенням мовленнєвого розвитку.



Тема 55. Моторна алалія. Причини, механізми, симптоматика

Визначення та загальна характеристика алалії. Характеристика мовленнєвих порушень при моторній алалії: особливості формування фонетико-фонематичної системи мови; особливості формування словника; характер і структура порушень засвоєння синтаксичної системи мови; характер і структура порушень засвоєння морфологічної системи мови. Структура дефекту при моторній алалії. Мовленнєві і немовленнєві прояви в структурі дефекту. Порушення всіх ланок породження мовного висловлення при алалії. Алалія як загальне недорозвинення мовлення. Порушення мовленнєвих операцій при алалії. Специфіка комунікативної функції мовлення при моторній алалії. Динаміка розвитку функцій і засобів мовлення при алалії. Вплив недорозвинення мовлення на загальний розвиток і діяльність дитини. Особливості психічного розвитку дітей з моторною алалією.



Тема 56. Система корекційно-логопедичного впливу

при моторній алалії

Основні методичні принципи логопедичного впливу. Реалізація комплексного підходу при роботі. Види мовленнєвої роботи при моторній алалії. Напрямки корекційного впливу. Поетапний хід логопедичної роботи. Значення й особливості початкового етапу корекційної роботи. Логопедична робота з безмовними дітьми; задачі, зміст та методика логопедичної роботи з подолання первинних порушень мовленнєвого розвитку. Методи і прийоми фронтальної й індивідуальної роботи. Формування різних аспектів комунікації на основі предметно-практичної діяльності. Використання знаково-символічної діяльності при формуванні мовлення. Формування лексичної системності, граматичних узагальнень і протиставлень. Активізація мовленнєвої діяльності в різних ситуаціях спілкування. Дані про ефективність корекційного впливу при моторній алалії.



Тема 57. Сенсорна алалія. Причини, механізми, симптоматика

Характеристика сенсорної алалії. Визначення й основна симптоматика порушення. Сенсорна алалія і сенсорно-акустичний синдром вторинного характеру при різних мовленнєвих порушеннях. Причини і механізм сенсорної алалії. Особливості акустичної уваги, сприйняття і вищого акустичного аналізу і синтезу при сенсорній алалії. Специфіка імпресивного і експресивного мовлення при сенсорній алалії. Психолого-педагогічні і мовленнєві особливості дітей з сенсорною алалією. Диференціальна діагностика дитини із сенсорною алалією і слабочуючої. Дані про стан слуху при сенсорній алалії. Об'єктивна і суб'єктивна перевірка слуху. Порівняльний аналіз дитини із сенсорною алалією й олігофренією, дітей з моторною і сенсорною алалією. Специфіка акустико-гностичних і акустико-мнестичних процесів при сенсорній алалії.



Тема 58. Система корекційно-логопедичної роботи при сенсорній алалії

Формування довільної уваги, фонематичного сприймання при сенсорній алалії. Розвиток акустичних диференціацій звуків немовленнєвого і мовленнєвого характеру. Використання різних засобів для формування системи значень. Розвиток уваги до мовлення навколишніх і контролю за своїм мовленням. Розвиток імпресивного і експресивного рівнів мовлення. Планування й організація занять при алалії. Вимоги до перспективного і поурочного планування. Фронтальна й індивідуальна робота. Специфіка роботи з дітьми з недорозвиненням мовлення різних вікових груп. Розвиток операційних навичок діяльності у дітей з недорозвиненням мовлення. Комплексний підхід при усуненні алалії. Лікувально-оздоровча і психолого-педагогічна робота при моторній і сенсорній алалії. Координація роботи логопеда, психолога, вихователя і батьків при корекції мовлення. Робота над особистістю дитини з алалією. Роль гри і наочності при логопедичній роботі з дітьми, що страждають алалією. Розвиток психічних процесів і функцій дітей з алалією. Особливості роботи з дітьми з алалією в дошкільних спеціальних установах і в школах для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.



Тема 59. Класифікації, форми афазій

Визначення афазії. Причини, локалізація, механізм порушення. Афазія як системне порушення мовленнєвої діяльності. Комплекс взаємопов’язаних мовленнєвих (порушення в лексичній, граматичній, фонетичній системі мовлення) і немовленнєвих (апраксії, агнозії) порушень. Короткі відомості з історії афазіології. Диференціальна діагностика афазії й інших форм порушень мовлення: порівняльний аналіз афазії і недорозвинення мови при олігофренії, ЗПР; афазії й алалії; афазії і дислалії, дизартрії; афазій й туговухості. Класифікація афазій за різними принципами (етіологічним, патогенетичним, клінічним, психолінгвістичним). Основні форми афазій, їх характеристика (акустико-гностична, акустико-мнестична, семантична, динамічна, аферентна моторна, еферентна моторна форми). Симптоматика при різних формах афазій.



Тема 60. Нейропсихологічне обстеження хворих на афазію.

Корекційно-педагогічна робота з подолання афазії

Зміст і значення комплексного медико-психолого-педагогічного обстеження хворих. Зміст, структура, принципи, методи та прийоми обстеження хворих із афазією. Дослідження немовленнєвих функцій: предметний гнозис, просторовий гнозис, праксис, сукцесивні і симультанні синтези. Обстеження мовлення: вивчення імпресивного мовлення (розуміння діалогічного, монологічного мовлення, окремих фраз, слів), перевірка власного мовлення (діалогічне, монологічне мовлення, відтворення автоматизованих словесних рядів, називання предметів), повторення – відображене мовлення – зв’язного тексту, фраз, слів, звуків, читання (тексту, фраз, слів), письмо. Принципи і напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії. Теоретичні основи завдання відновлювальної навчання. Загальна організація і методи корекційно-відновлювальної роботи: відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті гальмування мозку; відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті органічного ураження мозку; використання при навчанні збережених аналізаторів; спирання на збережені форми мовленнєвої діяльності; поступове формування у хворого складових частин форм мовленнєвої діяльності; корекція провідного порушення. Корекційно-педагогічна робота при акустико-гностичній, акустико-мнестичній, семантичній, динамічній, аферентній моторній, еферентній моторній формах афазії. Психотерапія та трудотерапія в комплексі відновлювальних заходів. Прогноз при афазії різних форм.



Тема 61. Характеристика порушень темпу і ритму

мовлення у дітей та їх корекція

Короткі історичні відомості про виникнення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Характеристика темпу і ритму мовлення у дітей та їх порушення. Браділалія, тахілалія, фізіологічні затинання, ітерації, їх причини та прояви. Обстеження дітей з порушеннями темпу мовлення. Методика корекційної роботи з усунення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Профілактика недоліків темпу мовлення у дітей. Вчення Гіппократа й Аристотеля про заїкуватість. Теоретичні відомості і методи корекції заїкуватості до середини XIX століття. Значення праць учених І.О. Сикорского і І.Г. Неткачева у вивченні проблеми заїкуватості наприкінці XIX – початку XX століття. Погляди Куссмауля, Гепферта й інших західноєвропейських учених кінця XIX – початку XX століття на проблему заїкуватості. Науковий розвиток проблеми заїкуватості в 30-40-х роках XX століття. Внесок В.О. Гіляровського, Н.О. Власової, Ю.О. Флоренської і інших вчених у розвиток теоретичних основ про заїкуватість і в організацію спеціалізованої медико-педагогічної допомоги заїкуватим дітям. Комплексний підхід у корекційній роботі з заїкуватими (В.І. Селіверстов).



Тема 62. Симптокомплекс заїкування.

Клінічні і психологічні особливості прояву заїкуватості

Визначення, загальна характеристика, причини виникнення заїкання, його симптоматика. Форми судорожної активності м'язів мовленнєвого апарату: клонічна, тонічна, змішана, виділення м'язових судом за місцем їхньої переважної локалізації, артикуляційні, голосові, дихальні. Ступінь прояву судорожної активності м'язів мовленнєвого апарату: легка, середня, важка. Характеристика мовленнєвого дихання при заїкуватості. Вегетативні реакції заїкуватих у процесі мовлення: почервоніння обличчя і шиї, посилена пітливість, прискорене серцебиття й інші особливості загальної моторики при мовленні заїкуватих. Супутні рухи при мовленні: насильницькі і маскувальні, їхні розбіжності. Мовленнєві виверти, емболофразії. Характер особистісного реагування на заїкуватість, логофобії. Теоретичні погляди психологів і педагогів на патогенетичні механізми заїкуватості. Пріоритетні напрямки російської та української клінічної школи у вивченні заїкуватості. Поняття про невротичні і неврозоподібні стани. Біологічні і соціальні фактори ризику в розвитку заїкуватості. Роль спадковості, середовища, виховання. Визначення невротичної і неврозоподобної форм заїкуватості, їх характеристики: роль біологічних і психологічних факторів в етіопатогенезі невротичної форми заїкання; значення біологічного фактора в розвитку неврозоподібної форми заїкання; особливості анамнезу, що стосується моторного й мовленнєвого розвитку дитини з різними формами заїкання; особливості динаміки двох форм заїкання; психолого-педагогічна характеристика дітей з невротичною та неврозоподібною формами заїкання.



Тема 63. Принципи диференційованого психолого-педагогічного корекційного впливу на заїкуватих

Обстеження дітей із заїкуванням. Психолого-педагогічне обґрунтування принципів корекційної педагогічної роботи при різних клінічних формах заїкуватості. Первинні охоронні заходи педагогічного впливу при виникненні у дитини невротичної форми заїкуватості (охоронний режим дня, обмеження мовленнєвої активності дитини, консультація в психоневролога з метою проведення седативної медикаментозної терапії й ін.). Корекційні виховно-педагогічні заходи при невротичній формі заїкуватості в дітей дошкільного віку. Роль логопедичних занять, логоритміки, психотерапії. Корекційно-педагогічні заходи при невротичній формі заїкуватості у підлітків і дорослих. Роль психотерапії (її форми), логоритмічних і логопедичних занять. Роль комплексного медико-педагогічного методу в реабілітації заїкуватих з невротичною формою мовленнєвої патології. Психолого-педагогічне обґрунтування принципів корекційної педагогічної роботи при неврозоподібному заїкуванні. Корекційні виховно-педагогічні заходи при неврозоподібній формі заїкуватості в дітей дошкільного віку, підлітків і дорослих, їхня відмінність від принципів реабілітації при невротичній формі заїкуватості. Роль комплексного медико-педагогічного впливу в реабілітації хворих з неврозоподібною формою заїкуватості.



Тема 64. Сучасний комплексний лікувально-педагогічний підхід

до подолання заїкування

Терапевтичні засоби. Хірургічний метод. Психотерапевтичний вплив. Завдання та форми лікувально-оздоровчої роботи: лікувальні обставини; режим дня і раціонального харчування; загартувальні процедури; лікувальна фізкультура й ритміка; медикаментозне лікування; психотерапія. Завдання та форми корекційно-виховної (логопедичної) роботи: завдання виховання навичок вільного, правильного мовлення; повільний темп загальних рухів дитини; мовленнєве дихання; завдання виховання гармонійно розвинутої особистості; форми логопедичної роботи; логопедичні заняття; організація самостійної роботи дитини; використання в логопедичній роботі допомоги різних спеціалістів; консультативно-методична робота з батьками і педагогами дитини. Дидактичні основи логопедичних занять з заїкуватими дітьми: індивідуальний підхід; систематичність і послідовність; свідомість і активність; наочність і технічні засоби навчання. Організація логопедичної допомоги в Україні. Схема логопедичної роботи з дітьми в амбулаторних умовах: особливості роботи; підготовчий період; тренувальний період; закріплювальний період. Схема логопедичної роботи з дітьми в умовах стаціонару: перший цикл; другий цикл; третій цикл. Різні методики логопедичний занять з дітьми, що заїкаються: методики логопедичних занять з дошкільниками (Н.О.Власова, О.Ф.Рау, Н.О.Чевелева, С.А.Міронова, В.І.Селіверстов, Г.А.Волкова); методики логопедичних занять зі школярами (Н.О.Чевелева, В.І.Селіверстов, А.В.Ястребова). Логопедична робота з підлітками та дорослими, що заїкаються.



Тема 65. Історичні відомості з проблеми вивчення писемного мовлення

Короткі відомості про етапи становлення писемності: картинно-синтетичне, логографічне, складове, буквено-звукове письмо. Алфавіти. Старослов'янський алфавіт (кирилиця). Форма письмових знаків. Особливості букв російського та українського алфавітів. Основні сучасні системи писемності: на латинській основі, на слов'яно-кирилівській основі, на арабській консонантно-звуковій основі, на індійській складовій основі. Історія вивчення писемного мовлення: вчення А. Куссмауля про порушення читання і письма; погляди західноєвропейських учених кінця XIX – початку XX століття на проблему порушень писемного мовлення (Ф. Варбург, О. Ортон); науковий розвиток проблеми порушень письма і читання в 30-60 роках XX століття (Ф.А. Рау, М.Ю. Хватцев, Р.М. Боскіс, Р.Є. Левіна).



Тема 66. Сучасні погляди на механізми письма та читання

Визначення поняття «письмо». Функціональні системи письма, операції письма, види письма і його основні навички. Читання, психологія акта читання, процес оволодіння читанням в нормі, компоненти функціональної системи читання. Відмінності процесів читання і письма. Основні психічні операції читання, види читання, ступені становлення навички читання у дітей; техніка читання і її вікові норми. Умови формування навичок читання і письма в нормі. Навчання читанню в ранньому віці. Швидкісне читання.



Тема 67. Сучасний стан питання про порушення письма і читання

Порушення писемного мовлення: термінологія, етіологія, патогенез, розповсюдженість порушень письма і читання. Симптоматика дислексій та дисграфій (типологія і механізми специфічних помилок). Динаміка порушень писемного мовлення. Особливості прояву порушень письма і читання при різній мовленнєвій патології. Сучасні класифікації порушень письма і читання. Дисграфія і дисорфографія.



Тема 68. Зв'язок порушень письма і читання з порушеннями

вербальних і невербальних психічних функцій

Порушення письма і читання і спадкоємна схильність. Дефекти усного мовлення і порушення письма і читання. Дисграфія і дислексія при білінгвізмі. Порушення пам'яті і порушення письма і читання. Порушення письма і читання і латералізація сенсомоторних функцій (лівшество, перевчене лівшество, змушене лівшество). Порушення зорово-просторового орієнтування і порушення письма і читання. Порушення просторово-тимчасової послідовності і порушення письма і читання. Моторні розлади і порушення письма і читання.



Тема 69. Обстеження учнів з порушеннями письма і читання

Збір анамнестичних даних і аналіз медичної документації. Характеристика стану усного мовлення дітей з дисграфією і дислексією. Обстеження невербальних вищих психічних функцій, що є базисними для формування навичок письма і читання. Обстеження стану латераліти та просторового орієнтування, стану орієнтування у часі, стану рухової функції руки, стану слухо-моторних координацій, стану мовленнєвої уваги і фонематичного сприймання, стану звукового аналізу і синтезу слів, особливостей словникового запасу та граматичного рівня мовлення, особливості навчальної діяльності. „Шкільна зрілість” і готовність до засвоєння грамоти, перевірка навичок письма. Раннє виявлення схильності до дисграфії і дислексії у дітей.



Тема 70. Методика логопедичної роботи з усунення дисграфії і дислексії

Основні принципи логопедичної роботи при корекції порушень письма і читання. Комплексне подолання порушень письма і читання. Корекція порушень усного мовлення і фонематичного сприймання. Формування язикового аналізу і синтезу. Корекція порушень зорового сприймання, зорового гнозису, зорово-моторної координації, просторових уявлень. Розвиток загальної і дрібної моторики рук. Усунення дислексій. Попередження дисграфії і дислексії. Аналіз існуючих методик корекції дисграфії і дислексії у дітей.



Тема 71. Біологічні і соціальні фактори,

що забезпечують нормальний мовленнєвий розвиток дітей

Закономірності психофізіологічного і мовленнєвого онтогенезу в нормі. Історичний аналіз концепції розвитку дитини, зв'язок із загальним прогресом природничо-наукової думки: 3. Фрейд, Ж. Піаже, Л.С. Виготський. Значення відкриттів І.М. Сєченова і І.П. Павлова для становлення сучасних уявлень про закономірності формування психіки дитини. Етапи формування психіки. Періодизація віків і вікові кризи: поняття про кризові періоди розвитку людини, як про складне сполучення біологічних особливостей організації з виникненням нових форм життя і нових вимог, що пропонуються людині в ці періоди. Перебудова особливостей психічного розвитку дитини, як основний зміст поняття кризового періоду. Характеристика кризових періодів. Форми патологічних психічних і соматичних реакцій, властивих різним періодам розвитку людини.



Тема 72. Асинхронія розвитку

Поняття про асинхронії психофізичного розвитку дітей. Характеристика ретардації однієї або декількох функціональних систем. Характеристика акселерації однієї або декількох функціональних систем. Вікові кризи й асинхронія розвитку. Значення соціальних умов для характеру протікання вікових періодів. Біологічні і соціальні фактори ризику мовленнєвої патології. Поняття «фактор ризику». Характер патогенних впливів, що є біологічними факторами ризику мовленнєвих порушень. Значення таких первинних дефектів у немовлят, як порушення слуху, зору, рухової сфери для формування мовних підсистем. Значення конституціональних особливостей психомоторики для розвитку мовлення в нормі і патології. Сімейна обтяженість мовленнєвими порушеннями. Показання до генетичної консультації. Роль батьків у первинній профілактиці мовленнєвих порушень. Соціальні фактори ризику мовної патології. Поняття «депривація». Психічна депривація дітей. Види психічної депривації: емоційна, сенсорна, пізнавальна, соціальна. Їхній зміст і вплив на мовленнєвий розвиток дітей. Залежність розвитку патологічних форм психічного реагування і мовленнєвих порушень від віку дитини і специфіки патогенної ситуації, Основні типи неправильного виховання, їхній вплив на мовленнєву поведінку дитини і розвиток спілкування. Діти-білінгви .



Тема 73. Первинна, вторинна і третинна профілактика

мовленнєвих порушень

Профілактика — використання запобіжних заходів по запобіганню аномального розвитку мовлення. Значення ранньої діагностики відхилень у психофізичному розвитку дитини для попередження мовленнєвої патології. Вторинна профілактика. Значення порушень мовлення для психічного розвитку дитини, формування її особистості і поведінки. Поведінка батьків, спрямована на розвиток спілкування і психічних функцій дитини. Всебічне обстеження дитини з мовленнєвою патологією й організація наступного корекційно-психологічного і корекційно-педагогічного впливу як методи вторинної профілактики .



Тема 74. Третинна профілактика мовленнєвих порушень

Третинна профілактика. Зміст педагогічних заходів, спрямованих на трудове виховання і професійну орієнтацію дітей і підлітків з мовленнєвою патологією. Пропаганда педагогічних і корекційно-педагогічних знань серед населення. Єдність виховних і педагогічних вимог дитячих установ, школи і родини.



Критерії оцінювання тестів

Тест – це завдання стандартної форми, виконання якого дає можливість виявити рівень сформованості знань, умінь, навичок.

Час виконання тестових завдань – 180 хвилин.

Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких – 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи).



Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

0

100,0

48

138,4

1

100,8

49

139,2

2

101,6

50

140,0

3

102,4

51

140,8

4

103,2

52

141,6

5

104,0

53

142,4

6

104,8

54

143,2

7

105,6

55

144,0

8

106,4

56

144,8

9

107,2

57

145,6

10

108,0

58

146,4

11

108,8

59

147,2

12

109,6

60

148,0

13

110,4

61

148,8

14

111,2

62

149,6

15

112,0

63

150,4

16

112,8

64

151,2

17

113,6

65

152,0

18

114,4

66

152,8

19

115,2

67

153,6

20

116,0

68

154,4

21

116,8

69

155,2

22

117,6

70

156,0

23

118,4

71

156,8

24

119,2

72

157,6

25

120,0

73

158,4

26

120,8

74

159,2

27

121,6

75

160,0

28

122,4

76

160,8

29

123,2

77

161,6

30

124,0

78

162,4

31

124,8

79

163,2

32

125,6

80

164,0

33

126,4

81

164,8

34

127,2

82

165,6

35

128,0

83

166,4

36

128,8

84

167,2

37

129,6

85

168,0

38

130,4

86

168,8

39

131,2

87

169,6

40

132,0

88

170,4

41

132,8

89

171,2

42

133,6

90

172,0

43

134,4

91

172,8

44

135,2

92

173,6

45

136,0

93

174,4

46

136,8

94

175,2

47

137,6

95

176,0

Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів.



Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою:

КО = ЗТ + ВТ,

де ЗТ – бали за виконання тестів закритого типу (див. таблицю); ВТ – бали за виконання тестів відкритого типу (від 96-го до 100-го).




Література

  1. Логопсихологія : навч. посіб. / С.Ю. Конопляста, Т.В. Сак ; за ред. М.К. Шеремет. – К . : Знання , 2010. – 293 с.

  2. Шеремет М.К., Ревуцька О.В. Логопедія (корекційна робота при дислалії) : Навчальний посібник. - К., 2009., - 244 с.

  3. Логопедія. Підручник. За ред. М.К. Шеремет. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 376 с. : іл.

  4. І.С. Марченко. Спеціальна методика початкового навчання української мови (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Спеціальність: Корекційна освіта (логопедія). – 1-видання. – К. : Видавничій Дім «Слово», 2010. – 288 с.

  5. Нейман Л.В., Богомольский М.Р. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи/ Под ред. В.И. Селивёрстова. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 224 с.: ил.

  6. Федорович Л.О., Пищалка Я.О. Конспекти логоритмічних занять із дітьми дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення. – Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС»ЛТД, 2009. – 288 с. : іл.. – Бібліогр. : 267 с.

  7. Овчиннікова Т.С., Федорович Л.О. Музика, ритм і співи в логопедичній роботі. Методичний посібник для логопедів, учителів, вихователів і музикальних керівників загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів / За наук. ред. Л.О. Федорович – Кременчук : Християнська Зоря, 2009. – 88 с.



Каталог: sites -> bdpu.org -> files
files -> Пояснювальна записка Програма фахового вступного випробування з дошкільної педагогіки на базі напряму 01010101 Дошкільна освіта складена на основі стандарту вищої освіти підготовки фахівців напряму 6010101 Дошкільна освіта 2003 рік
files -> Бердянськ 2009 (06)
files -> Положення про критерії та порядок оцінювання навчальних досягнень студентів Бердянського державного педагогічного університету згідно з Європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою (єктс) Екземпляр: контрольний
files -> Програма фахового вступного випробування побудована відповідно до сучасних вимог і покликана перевірити знання абітурієнтів з таких основних педагогічних курсів: «Загальні основи педагогіки»
files -> 4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
files -> 1 Бердянськ 2011 (06)
files -> Том Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
files -> Бердянськ 2008 (06)
files -> Програма тестування для вступу на спеціальність 01010601 «Соціальна педагогіка»
files -> 1 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5

Скачати 456.4 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка